V. P. Reznichenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
V. P. Reznichenko has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Maryna Lipatova
Central Ukrainian National Technical University
5 shared publications Є. М. Кривохижа
Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету
2 shared publicationsC.в. Стефанюк
1 shared publication- Iryna Cherednychenko
Luhansk Taras Shevchenko National University
1 shared publication - Kateryna Vasylkovska
Central Ukrainian National Technical University
1 shared publication - Mykola Mykolaiovych Kovalov
Центральноукраїнський національний технічний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 440-446
Сучасні технології в кормовиробництві: автоматизація та оптимізація виробничих процесів
Стаття аналізує значущість кормовиробництва у сфері агропромислового комплексу, особливо в контексті впливу на ефективність галузі тваринництва. В умовах зростаючих вимог до продуктивності та екологічної стійкості, інновації в кормовиробництві виступають не лише як бажані, але й як критично необхідні. Автори досліджують впровадження передових технологій, таких як автоматизація процесів, біотехнології, інтеграція штучного інтелекту, які сприяють підвищенню якості кормів та ефективності виробничих ланцюгів. Зміна ролі кормовиробництва у структурі агропромислового комплексу підкреслює його вплив на якість кінцевої продукції та загальне здоров'я суспільства. Це стає особливо важливим, коли кормовиробництво інтегрується в системи замкнутого циклу, де відходи одних процесів використовуються як ресурси для інших, сприяючи сталості і зниженню впливу на клімат. Автоматизація процесів, таких як дозування та змішування компонентів кормів, забезпечує точність і повторюваність, що має безпосередній вплив на якість харчування та здоров'я тварин. Ці системи дозволяють інтегруватися з іншими системами керування на фермі, що оптимізує процеси на всіх рівнях виробництва. Штучний інтелект відкриває нові можливості для оптимізації формул кормів на основі аналізу великих даних про харчові властивості інгредієнтів, здоров'я та продуктивність тварин. Він також сприяє розробці кормів, які можуть замінити антибіотики та підтримувати здоров'я тварин природними способами, що важливо для глобальної боротьби з резистентністю до антибіотиків. Інтернет речей (IoT) підвищує ефективність кормовиробництва через реальний моніторинг покращуючи управління ресурсами. Застосування IoT також мінімізує вплив на довкілля через краще управління витратами енергії та ресурсів. Стаття підкреслює важливість біотехнологій у розробці кормів з покращеними нутріційними властивостями, що знижує залежність від зовнішніх джерел сировини та сприяє сталому розвитку. Виклики, пов'язані з використанням мікроорганізмів, вимагають строгого контролю за чистотою та безпекою культур для забезпечення стабільності виробничих процесів.
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 440-446
Open AccessСучасні технології в кормовиробництві: автоматизація та оптимізація виробничих процесів
Стаття аналізує значущість кормовиробництва у сфері агропромислового комплексу, особливо в контексті впливу на ефективність галузі тваринництва. В умовах зростаючих вимог до продуктивності та екологічної стійкості, інновації в кормовиробництві виступають не лише як бажані, але й як критично необхідні. Автори досліджують впровадження передових технологій, таких як автоматизація процесів, біотехнології, інтеграція штучного інтелекту, які сприяють підвищенню якості кормів та ефективності виробничих ланцюгів. Зміна ролі кормовиробництва у структурі агропромислового комплексу підкреслює його вплив на якість кінцевої продукції та загальне здоров'я суспільства. Це стає особливо важливим, коли кормовиробництво інтегрується в системи замкнутого циклу, де відходи одних процесів використовуються як ресурси для інших, сприяючи сталості і зниженню впливу на клімат. Автоматизація процесів, таких як дозування та змішування компонентів кормів, забезпечує точність і повторюваність, що має безпосередній вплив на якість харчування та здоров'я тварин. Ці системи дозволяють інтегруватися з іншими системами керування на фермі, що оптимізує процеси на всіх рівнях виробництва. Штучний інтелект відкриває нові можливості для оптимізації формул кормів на основі аналізу великих даних про харчові властивості інгредієнтів, здоров'я та продуктивність тварин. Він також сприяє розробці кормів, які можуть замінити антибіотики та підтримувати здоров'я тварин природними способами, що важливо для глобальної боротьби з резистентністю до антибіотиків. Інтернет речей (IoT) підвищує ефективність кормовиробництва через реальний моніторинг покращуючи управління ресурсами. Застосування IoT також мінімізує вплив на довкілля через краще управління витратами енергії та ресурсів. Стаття підкреслює важливість біотехнологій у розробці кормів з покращеними нутріційними властивостями, що знижує залежність від зовнішніх джерел сировини та сприяє сталому розвитку. Виклики, пов'язані з використанням мікроорганізмів, вимагають строгого контролю за чистотою та безпекою культур для забезпечення стабільності виробничих процесів.
- Open Access
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 169-176
Аналіз світових трендів упровадження штучного інтелекту в агрономію та їхній вплив на сталий роз- виток
Дослідження спрямоване на визначення ролі іннова- ційних технологій, зокрема стартапів у сфері AgriTech, цифрових платформ, IoT-рішень, точного землеробства та біотехнологій, у забезпеченні сталого розвитку галузі та підвищенні продовольчої безпеки. Мета дослідження – аналіз сучасного стану впровадження технологій штуч- ного інтелекту в аграрному секторі України, виявлення основних чинників, що впливають на інтеграцію іннова- цій, та оцінка потенційних можливостей для підвищення ефективності агропромислового виробництва. Встановлено, що застосування інтелектуаль- них технологій у сільському господарстві дає змогу підвищувати врожайність, оптимізувати ресурси та зменшувати негативний вплив на довкілля. Стартапи у сфері AgriTech демонструють високу ефективність упровадження автономних роботів, дронів, IoT-систем і платформ управління агропроцесами, а також біо- технологій, що забезпечують автоматизований моні- торинг полів, точневнесеннядобрив та захист рослин. Аналіз українських та міжнародних практик свідчить про значні переваги цифровізації агросектору, зокрема можливість підвищення продуктивності праці, змен- шення витрат та підтримки стійкого розвитку агропід- приємств. Водночас визначено низку перешкод, серед яких високі інвестиційні витрати, нестача кваліфікова- них кадрів, недостатньо розвинена інфраструктура, соціально-культурні чинники та обмежена державна підтримка. Інтеграція ШІ в аграрну сферу України має зна- чний потенціал для трансформації традиційних мето- дів ведення господарства та підвищення ефективності виробництва. Для повномасштабного впровадження технологій необхідне комплексне поєднання державної підтримки, інвестицій у навчання фахівців, розвиток циф- рової інфраструктури та підвищення обізнаності агра- ріїв про переваги інноваційних рішень. Подальший роз- виток стартапів у сфері AgriTech, точного землеробства та біотехнологій сприятиме стійкому розвитку агросек- тору та гарантуванню продовольчої безпеки в умовах сучасних економічних та кліматичних викликів.
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 169-176
Open AccessАналіз світових трендів упровадження штучного інтелекту в агрономію та їхній вплив на сталий роз- виток
Дослідження спрямоване на визначення ролі іннова- ційних технологій, зокрема стартапів у сфері AgriTech, цифрових платформ, IoT-рішень, точного землеробства та біотехнологій, у забезпеченні сталого розвитку галузі та підвищенні продовольчої безпеки. Мета дослідження – аналіз сучасного стану впровадження технологій штуч- ного інтелекту в аграрному секторі України, виявлення основних чинників, що впливають на інтеграцію іннова- цій, та оцінка потенційних можливостей для підвищення ефективності агропромислового виробництва. Встановлено, що застосування інтелектуаль- них технологій у сільському господарстві дає змогу підвищувати врожайність, оптимізувати ресурси та зменшувати негативний вплив на довкілля. Стартапи у сфері AgriTech демонструють високу ефективність упровадження автономних роботів, дронів, IoT-систем і платформ управління агропроцесами, а також біо- технологій, що забезпечують автоматизований моні- торинг полів, точневнесеннядобрив та захист рослин. Аналіз українських та міжнародних практик свідчить про значні переваги цифровізації агросектору, зокрема можливість підвищення продуктивності праці, змен- шення витрат та підтримки стійкого розвитку агропід- приємств. Водночас визначено низку перешкод, серед яких високі інвестиційні витрати, нестача кваліфікова- них кадрів, недостатньо розвинена інфраструктура, соціально-культурні чинники та обмежена державна підтримка. Інтеграція ШІ в аграрну сферу України має зна- чний потенціал для трансформації традиційних мето- дів ведення господарства та підвищення ефективності виробництва. Для повномасштабного впровадження технологій необхідне комплексне поєднання державної підтримки, інвестицій у навчання фахівців, розвиток циф- рової інфраструктури та підвищення обізнаності агра- ріїв про переваги інноваційних рішень. Подальший роз- виток стартапів у сфері AgriTech, точного землеробства та біотехнологій сприятиме стійкому розвитку агросек- тору та гарантуванню продовольчої безпеки в умовах сучасних економічних та кліматичних викликів.
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 67-74
Формування зеленої маси кропу сорту алігатор під впливом мікробіологічного препарату ЕМ Агро в умовах Північного Степу України
У статті досліджується важливе питання підвищення продуктивності кропу сорту Алігатор в умовах, характерних для богарного сільського господарства зони Північного Степу України, зокрема в Кіровоградській області. Метою дослідження було вивчення та обґрунтування оптимальних агротехнічних методів, включаючи використання мікробіологічної підготовки ЕМ Агро в різних дозах та варіантах ширини міжрядь, для максимізації утворення зеленої маси культури. Актуальність роботи пояснюється збільшенням попиту на зелену продукцію, необхідність підвищення рентабельності його виробництва в умовах обмежених водних ресурсів та пошуку екологічно безпечних методів інтенсифікації врожаю. Методи. Дослідження проводилось в умовах відкритого ґрунту, що імітують богарні умови зони Північного Степу України. Дослід мав багатофакторну схему, яка включала вісім варіантів по три повторення та площу облікової ділянки 1 м². Дослід включав контрольні варіанти без застосування добрив та варіантів із застосуванням мікробіологічного препарату ЕМ Агро у дозах 3, 4 та 5 л/га. Вивчався також вплив двох варіантів ширини міжрядь: 15 см і 30 см.Під час вегетаційного періоду проводилися регулярні спостереження та вимірювання ключових агробіологічних показників. Зокрема, оцінювали польову схожість насіння (%), висоту рослин (см) на різних стадіях розвитку, масу однієї рослини (г), площу листкової поверхні (см²) та врожайність зеленої маси (т/га). Отримані дані підлягали статистичній обробці за допомогою загальноприйнятих методів дисперсійного аналізу для виявлення надійності відмінностей між варіантами. Результати. Отримані дані чітко показали значний позитивний вплив мікробіологічного препарату ЕМ Агро на всі досліджувані показники росту та розвитку кропу. Виявлено значне збільшення показника схожесті насіння у варіантах з застосуванням ЕМ Агро, що забезпечує оптимальну врожайність культур. Рослини, оброблені препаратом, показали більш інтенсивний ріст, який проявлявся у більших значеннях висоти рослин кропу, значному збільшенні середньої маси однієї рослини та площі листкової поверхні порівняно з варіантами контролю. Найвища продуктивність рослин кропу і, як наслідок, загальний вихід зеленої маси, зафіксована із застосуванням ЕМ Агро в дозі 5 л/га. Варіанти з шириною міжряддя 15 см показували більш високу врожайність порівняно з шириною в 30 см. Найвищі показники врожайності, що перевищують 20 т/га, були досягнуті у варіанті з внесенням ЕМ Агро 5 л/га та шириною міжряддя 15 см. Висновки. Проведені дослідження виявили високу ефективність мікробіологічного препарату ЕМ Агро у підвищенні продуктивності кропу сорту Алігатора в богарних умовах Північного Степу України. Використання препарату сприяє кращому проростанню насіння, посилення процесів росту, збільшення біомаси однієї рослини та загального виходу зеленої маси. Оптимальна норма застосування мікробіологічного препарату ЕМ Агро для цих умов становить 4 л/га. Крім того, підтверджується доцільність використання ширини міжрядь 15 см для максимізації врожаю. Результати підкреслюють перспективу інтеграції біологічних препаратів у технології вирощування зелених культур для забезпечення стійкого та екологічно чистого сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату та...
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 67-74
Open AccessФормування зеленої маси кропу сорту алігатор під впливом мікробіологічного препарату ЕМ Агро в умовах Північного Степу України
У статті досліджується важливе питання підвищення продуктивності кропу сорту Алігатор в умовах, характерних для богарного сільського господарства зони Північного Степу України, зокрема в Кіровоградській області. Метою дослідження було вивчення та обґрунтування оптимальних агротехнічних методів, включаючи використання мікробіологічної підготовки ЕМ Агро в різних дозах та варіантах ширини міжрядь, для максимізації утворення зеленої маси культури. Актуальність роботи пояснюється збільшенням попиту на зелену продукцію, необхідність підвищення рентабельності його виробництва в умовах обмежених водних ресурсів та пошуку екологічно безпечних методів інтенсифікації врожаю. Методи. Дослідження проводилось в умовах відкритого ґрунту, що імітують богарні умови зони Північного Степу України. Дослід мав багатофакторну схему, яка включала вісім варіантів по три повторення та площу облікової ділянки 1 м². Дослід включав контрольні варіанти без застосування добрив та варіантів із застосуванням мікробіологічного препарату ЕМ Агро у дозах 3, 4 та 5 л/га. Вивчався також вплив двох варіантів ширини міжрядь: 15 см і 30 см.Під час вегетаційного періоду проводилися регулярні спостереження та вимірювання ключових агробіологічних показників. Зокрема, оцінювали польову схожість насіння (%), висоту рослин (см) на різних стадіях розвитку, масу однієї рослини (г), площу листкової поверхні (см²) та врожайність зеленої маси (т/га). Отримані дані підлягали статистичній обробці за допомогою загальноприйнятих методів дисперсійного аналізу для виявлення надійності відмінностей між варіантами. Результати. Отримані дані чітко показали значний позитивний вплив мікробіологічного препарату ЕМ Агро на всі досліджувані показники росту та розвитку кропу. Виявлено значне збільшення показника схожесті насіння у варіантах з застосуванням ЕМ Агро, що забезпечує оптимальну врожайність культур. Рослини, оброблені препаратом, показали більш інтенсивний ріст, який проявлявся у більших значеннях висоти рослин кропу, значному збільшенні середньої маси однієї рослини та площі листкової поверхні порівняно з варіантами контролю. Найвища продуктивність рослин кропу і, як наслідок, загальний вихід зеленої маси, зафіксована із застосуванням ЕМ Агро в дозі 5 л/га. Варіанти з шириною міжряддя 15 см показували більш високу врожайність порівняно з шириною в 30 см. Найвищі показники врожайності, що перевищують 20 т/га, були досягнуті у варіанті з внесенням ЕМ Агро 5 л/га та шириною міжряддя 15 см. Висновки. Проведені дослідження виявили високу ефективність мікробіологічного препарату ЕМ Агро у підвищенні продуктивності кропу сорту Алігатора в богарних умовах Північного Степу України. Використання препарату сприяє кращому проростанню насіння, посилення процесів росту, збільшення біомаси однієї рослини та загального виходу зеленої маси. Оптимальна норма застосування мікробіологічного препарату ЕМ Агро для цих умов становить 4 л/га. Крім того, підтверджується доцільність використання ширини міжрядь 15 см для максимізації врожаю. Результати підкреслюють перспективу інтеграції біологічних препаратів у технології вирощування зелених культур для забезпечення стійкого та екологічно чистого сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату та...
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 45,p. 16-27
СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ КРИЗИ
Актуальність теми дослідження зумовлена значним зростанням енергетичних витрат, що безпосередньо впливає на собівартість продукції аграрного сектора та його конкурентоспроможність. Згідно з даними Міністерства аграрної політики України, станом на 2023 рік вартість дизельного палива зросла на 10–15%, що безпосередньо вплинуло на збільшення витрат на обробіток одного гектара сільськогосподарських угідь. Паралельно з цим перебої в електропостачанні, зумовлені атаками на енергетичну інфраструктуру, вимусили аграрні підприємства використовувати генератори, що суттєво збільшило витрати на виробництво. Зазначені чинники спонукають підприємців аграрного сектора України до пошуку інноваційних підходів у сфері керування ресурсами задля забезпечення безперебійності виробничих процесів і запобігання подальшому подорожчанню продукції. Це потребує розроблення ефективних стратегій керування ресурсами, спрямованих на підвищення енергоефективності, оптимізацію витрат та гарантування продовольчої безпеки держави. У цьому контексті метою дослідження є аналіз ефективних стратегій керування ресурсами в аграрному секторі України в умовах сучасної енергетичної кризи, які б забезпечили стабільність виробництва, підвищили продуктивність та зменшили залежність від зовнішніх енергоносіїв. Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій у базі даних Web of Science задля виявлення наукових тенденцій у дослідженнях керування ресурсами в аграрному секторі України в контексті енергетичної кризи. Аналіз 116 релевантних наукових статей дав змогу встановити, що російська збройна агресія суттєво трансформувала дослідницький ландшафт, актуалізувавши проблеми енергетичної безпеки та сталого розвитку агропромислового комплексу. Відповідно, спостерігається зростання інтересу наукової спільноти до питань енергоефективності, диверсифікації джерел енергії та впровадження технологій відновлюваної енергетики в аграрному виробництві. Отримані результати свідчать про те, що відновлювані джерела енергії все частіше розглядаються як стратегічний ресурс для забезпечення сталого розвитку сільського господарства та енергетичної незалежності України. Особливо важливо, що агропромисловий комплекс України може забезпечити власну енергетичну незалежність шляхом активного використання відновлюваних джерел енергії. Інтеграція таких джерел у виробничі процеси не лише сприяє енергетичній безпеці, але й забезпечує гармонізацію з принципами сталого розвитку. Дослідження підтверджують, що ефективне керування ресурсами в аграрному секторі в умовах енергетичної кризи передбачає вжиття комплексу заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності та розширення використання відновлюваних джерел енергії. Зокрема, пріоритетними напрямами є модернізація обладнання, впровадження енергозбережувальних технологій, активне використання сонячної енергії та біоенергетики. Реалізація зазначених стратегій не лише забезпечить стабільність і конкурентоспроможність аграрного виробництва, але й сприятиме зменшенню вуглецевого сліду та досягненню цілей сталого розвитку.
- 30 December 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 45,p. 16-27
Open AccessСТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ КРИЗИ
Актуальність теми дослідження зумовлена значним зростанням енергетичних витрат, що безпосередньо впливає на собівартість продукції аграрного сектора та його конкурентоспроможність. Згідно з даними Міністерства аграрної політики України, станом на 2023 рік вартість дизельного палива зросла на 10–15%, що безпосередньо вплинуло на збільшення витрат на обробіток одного гектара сільськогосподарських угідь. Паралельно з цим перебої в електропостачанні, зумовлені атаками на енергетичну інфраструктуру, вимусили аграрні підприємства використовувати генератори, що суттєво збільшило витрати на виробництво. Зазначені чинники спонукають підприємців аграрного сектора України до пошуку інноваційних підходів у сфері керування ресурсами задля забезпечення безперебійності виробничих процесів і запобігання подальшому подорожчанню продукції. Це потребує розроблення ефективних стратегій керування ресурсами, спрямованих на підвищення енергоефективності, оптимізацію витрат та гарантування продовольчої безпеки держави. У цьому контексті метою дослідження є аналіз ефективних стратегій керування ресурсами в аграрному секторі України в умовах сучасної енергетичної кризи, які б забезпечили стабільність виробництва, підвищили продуктивність та зменшили залежність від зовнішніх енергоносіїв. Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій у базі даних Web of Science задля виявлення наукових тенденцій у дослідженнях керування ресурсами в аграрному секторі України в контексті енергетичної кризи. Аналіз 116 релевантних наукових статей дав змогу встановити, що російська збройна агресія суттєво трансформувала дослідницький ландшафт, актуалізувавши проблеми енергетичної безпеки та сталого розвитку агропромислового комплексу. Відповідно, спостерігається зростання інтересу наукової спільноти до питань енергоефективності, диверсифікації джерел енергії та впровадження технологій відновлюваної енергетики в аграрному виробництві. Отримані результати свідчать про те, що відновлювані джерела енергії все частіше розглядаються як стратегічний ресурс для забезпечення сталого розвитку сільського господарства та енергетичної незалежності України. Особливо важливо, що агропромисловий комплекс України може забезпечити власну енергетичну незалежність шляхом активного використання відновлюваних джерел енергії. Інтеграція таких джерел у виробничі процеси не лише сприяє енергетичній безпеці, але й забезпечує гармонізацію з принципами сталого розвитку. Дослідження підтверджують, що ефективне керування ресурсами в аграрному секторі в умовах енергетичної кризи передбачає вжиття комплексу заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності та розширення використання відновлюваних джерел енергії. Зокрема, пріоритетними напрямами є модернізація обладнання, впровадження енергозбережувальних технологій, активне використання сонячної енергії та біоенергетики. Реалізація зазначених стратегій не лише забезпечить стабільність і конкурентоспроможність аграрного виробництва, але й сприятиме зменшенню вуглецевого сліду та досягненню цілей сталого розвитку.
- Open Access
- 23 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 56 (2) , 49-56
ВИКОРИСТАННЯ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТОВИХ РЕСУРСІВ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ҐРУНТУ
В статті досліджено основні причини деградації ґрунту, включаючи ерозію, виснаження та забруднення. Визначено, що виснаження ґрунту виникає внаслідок інтенсивного використання землі без належного відновлення її родючості. Постійне вирощування монокультур, надмірне застосування хімічних добрив та пестицидів призводять до зниження вмісту органічних речовин у ґрунті, погіршення його структури та зменшення здатності утримувати вологу, що робить ґрунт менш продуктивним і вразливим до ерозії. Виділено, що забруднення ґрунту є результатом антропогенної діяльності, такої як промислове виробництво, неправильне зберігання відходів, надмірне застосування хімікатів та пестицидів. Деградація ґрунту призводить до зниження його родючості, що, своєю чергою, впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рослини не отримують достатньої кількості поживних речовин, що призводить до їх слабкого росту та розвитку. Крім того, деградовані ґрунти менш здатні утримувати вологу, що особливо критично в умовах змін клімату та частих посух. Це змушує фермерів збільшувати витрати на іригацію, добрива та пестициди, що підвищує вартість виробництва та знижує економічну ефективність сільського господарства. В статті обґрунтовано ряд провідних технологій збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Консерваційні методи обробітку ґрунту, зокрема мінімальний та нульовий обробіток, стали важливою частиною сучасного сільського господарства. Мінімальний обробіток ґрунту передбачає зменшення кількості обробітків ґрунту, що знижує механічний вплив на нього, сприяє збереженню рослинних залишків, збільшенню вмісту органічних речовин та збереженню вологи. Нульовий обробіток ґрунту передбачає повну відмову від механічного обробітку ґрунту, що дозволяє зберігати природну структуру ґрунту, покращувати його водо- та повітропроникність, збільшувати кількість корисних мікроорганізмів та знижувати викиди парникових газів. Також у статті розглянуто впровадження сівозміни та покривних культур як ефективних методів збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Сівозміна допомагає покращити структуру ґрунту, зменшити ризик ерозії, контролювати шкідників та збудників хвороб, а також забезпечити збалансоване використання поживних речовин. Покривні культури створюють захисний шар на поверхні ґрунту, покращують його структуру, збагачують ґрунт органічними речовинами та допомагають зберігати вологу. Впровадження цих технологій дозволяє забезпечити сталий розвиток сільського господарства, підвищити ефективність аграрного сектору та зменшити негативний вплив на довкілля.
- 23 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 56 (2) , 49-56
Open AccessВИКОРИСТАННЯ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТОВИХ РЕСУРСІВ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ҐРУНТУ
В статті досліджено основні причини деградації ґрунту, включаючи ерозію, виснаження та забруднення. Визначено, що виснаження ґрунту виникає внаслідок інтенсивного використання землі без належного відновлення її родючості. Постійне вирощування монокультур, надмірне застосування хімічних добрив та пестицидів призводять до зниження вмісту органічних речовин у ґрунті, погіршення його структури та зменшення здатності утримувати вологу, що робить ґрунт менш продуктивним і вразливим до ерозії. Виділено, що забруднення ґрунту є результатом антропогенної діяльності, такої як промислове виробництво, неправильне зберігання відходів, надмірне застосування хімікатів та пестицидів. Деградація ґрунту призводить до зниження його родючості, що, своєю чергою, впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рослини не отримують достатньої кількості поживних речовин, що призводить до їх слабкого росту та розвитку. Крім того, деградовані ґрунти менш здатні утримувати вологу, що особливо критично в умовах змін клімату та частих посух. Це змушує фермерів збільшувати витрати на іригацію, добрива та пестициди, що підвищує вартість виробництва та знижує економічну ефективність сільського господарства. В статті обґрунтовано ряд провідних технологій збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Консерваційні методи обробітку ґрунту, зокрема мінімальний та нульовий обробіток, стали важливою частиною сучасного сільського господарства. Мінімальний обробіток ґрунту передбачає зменшення кількості обробітків ґрунту, що знижує механічний вплив на нього, сприяє збереженню рослинних залишків, збільшенню вмісту органічних речовин та збереженню вологи. Нульовий обробіток ґрунту передбачає повну відмову від механічного обробітку ґрунту, що дозволяє зберігати природну структуру ґрунту, покращувати його водо- та повітропроникність, збільшувати кількість корисних мікроорганізмів та знижувати викиди парникових газів. Також у статті розглянуто впровадження сівозміни та покривних культур як ефективних методів збереження ґрунтових ресурсів та покращення якості ґрунту. Сівозміна допомагає покращити структуру ґрунту, зменшити ризик ерозії, контролювати шкідників та збудників хвороб, а також забезпечити збалансоване використання поживних речовин. Покривні культури створюють захисний шар на поверхні ґрунту, покращують його структуру, збагачують ґрунт органічними речовинами та допомагають зберігати вологу. Впровадження цих технологій дозволяє забезпечити сталий розвиток сільського господарства, підвищити ефективність аграрного сектору та зменшити негативний вплив на довкілля.
- Open Access
- 21 May 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 23,p. 134-140
Органічне сільське господарство: виклики та перспективи розвитку
The aim. A comprehensive analysis of the current state and prospects for the development of organic agriculture, identification of the main challenges faced by this area, and determination of ways to overcome them in order to stimulate the further development of the organic agricultural sector in the context of sustainable development. Methods. The following methods of scientific research were applied, such as the study of domestic and foreign scientific literature and the legal framework on the topic of research, generalization of the obtained information, economic and statistical analysis, analytical and comparative methods. The results. The article analyzes in detail the key aspects and principles of organic agricultural production, emphasizing its role in the sustainable development of the agro-industrial complex. Organic farming is defined as a production system that strongly rejects the use of synthetic chemicals that have a negative impact on the environment and human health, and focuses on methods that contribute to increasing the fertility of the land and preserving the ecological balance. The article also draws attention to the economic efficiency of organic farming, which can be achieved through diversification of activities and access to international markets due to the high consumer value of organic products. Disease prevention and growing produce without the use of antibiotics and growth hormones emphasize the priority of healthy eating and ecological practices. Conclusions. The study defines and systematizes complex criteria for evaluating the effectiveness of organic agriculture at the national level, in particular by introducing innovative methods of assessing the impact of organic agriculture on improving the quality of life of rural residents, increasing the educational level, introducing scientific and technical achievements, and improving the quality of products. The prospects for the sustainable development of organic agriculture, which includes an integrated approach to the use of natural resources, optimization of production cycles and preservation of biodiversity, have been determined. This model contributes to the formation of the principles of organic agriculture, which are based on a balanced combination of natural features of land resources and innovative agricultural technologies. Мета. Комплексний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку органічного сільського господарства, ідентифікація основних викликів, з якими стикається ця сфера, та визначення шляхів їх подолання з метою стимулювання подальшого розвитку органічного аграрного сектору в контексті сталого розвитку. Методи. Були застосовані такі методи наукового дослідження, як вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури та нормативно-правової бази за темою дослідження, узагальнення отриманої інформації, економіко-статистичний аналіз, аналітичний і порівняльний методи. Результати. Стаття детально аналізує ключові аспекти та принципи органічного аграрного виробництва, акцентуючи на його ролі у сталому розвитку агропромислового комплексу. Органічне землеробство визначається як система виробництва, що рішуче відкидає використання синтетичних хімікатів, негативно впливаючих на довкілля та здоров’я людей, та зосереджується на методах, які сприяють збільшенню плодючості землі та збереженню екологічного балансу. Стаття також звертає увагу на економічну ефективність органічного землеробства, яка може бути досягнута через диверсифікацію діяльності та виходу на міжнародні ринки завдяки високій споживчій цінності органічних продуктів. Профілактика хвороб та вирощування продукції без застосування антибіотиків та гормонів росту наголошують на пріоритеті здорового харчування та екологічних практик. Висновки. Дослідження визначає і систематизує комплексні критерії оцінки ефективності органічного сільського господарства на національному рівні, зокрема шляхом уведення інноваційних методів оцінки впливу органічного землеробства на підвищення якості життя сільських мешканців, зростання освітнього рівня, запровадження науково-технічних досягнень та покращення якості продукції. Визначено перспективи сталого розвитку органічного сільського господарства, що включає інтегрований підхід до використання природних ресурсів, оптимізацію виробничих...
- 21 May 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 23,p. 134-140
Open AccessОрганічне сільське господарство: виклики та перспективи розвитку
The aim. A comprehensive analysis of the current state and prospects for the development of organic agriculture, identification of the main challenges faced by this area, and determination of ways to overcome them in order to stimulate the further development of the organic agricultural sector in the context of sustainable development. Methods. The following methods of scientific research were applied, such as the study of domestic and foreign scientific literature and the legal framework on the topic of research, generalization of the obtained information, economic and statistical analysis, analytical and comparative methods. The results. The article analyzes in detail the key aspects and principles of organic agricultural production, emphasizing its role in the sustainable development of the agro-industrial complex. Organic farming is defined as a production system that strongly rejects the use of synthetic chemicals that have a negative impact on the environment and human health, and focuses on methods that contribute to increasing the fertility of the land and preserving the ecological balance. The article also draws attention to the economic efficiency of organic farming, which can be achieved through diversification of activities and access to international markets due to the high consumer value of organic products. Disease prevention and growing produce without the use of antibiotics and growth hormones emphasize the priority of healthy eating and ecological practices. Conclusions. The study defines and systematizes complex criteria for evaluating the effectiveness of organic agriculture at the national level, in particular by introducing innovative methods of assessing the impact of organic agriculture on improving the quality of life of rural residents, increasing the educational level, introducing scientific and technical achievements, and improving the quality of products. The prospects for the sustainable development of organic agriculture, which includes an integrated approach to the use of natural resources, optimization of production cycles and preservation of biodiversity, have been determined. This model contributes to the formation of the principles of organic agriculture, which are based on a balanced combination of natural features of land resources and innovative agricultural technologies. Мета. Комплексний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку органічного сільського господарства, ідентифікація основних викликів, з якими стикається ця сфера, та визначення шляхів їх подолання з метою стимулювання подальшого розвитку органічного аграрного сектору в контексті сталого розвитку. Методи. Були застосовані такі методи наукового дослідження, як вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури та нормативно-правової бази за темою дослідження, узагальнення отриманої інформації, економіко-статистичний аналіз, аналітичний і порівняльний методи. Результати. Стаття детально аналізує ключові аспекти та принципи органічного аграрного виробництва, акцентуючи на його ролі у сталому розвитку агропромислового комплексу. Органічне землеробство визначається як система виробництва, що рішуче відкидає використання синтетичних хімікатів, негативно впливаючих на довкілля та здоров’я людей, та зосереджується на методах, які сприяють збільшенню плодючості землі та збереженню екологічного балансу. Стаття також звертає увагу на економічну ефективність органічного землеробства, яка може бути досягнута через диверсифікацію діяльності та виходу на міжнародні ринки завдяки високій споживчій цінності органічних продуктів. Профілактика хвороб та вирощування продукції без застосування антибіотиків та гормонів росту наголошують на пріоритеті здорового харчування та екологічних практик. Висновки. Дослідження визначає і систематизує комплексні критерії оцінки ефективності органічного сільського господарства на національному рівні, зокрема шляхом уведення інноваційних методів оцінки впливу органічного землеробства на підвищення якості життя сільських мешканців, зростання освітнього рівня, запровадження науково-технічних досягнень та покращення якості продукції. Визначено перспективи сталого розвитку органічного сільського господарства, що включає інтегрований підхід до використання природних ресурсів, оптимізацію виробничих...
- Open Access
- 11 January 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 21,p. 81-87
Екологічні аспекти харчування: стійке, біодинамічне та органічне сільське господарство
Мета. Оцінити вплив стійкого, біодинамічного та органічного аграрного господарства на екологічні аспекти,з урахуванням їхнього потенціалу для підвищення екологічної стійкості та сприяння здоровому харчуванню.Методи. Аналітичний огляд для здійснення всебічногоаналізу наукових джерел, публікацій та звітів, що стосуються стійкого, біодинамічного та органічного сільськогогосподарства, а також їх впливу на екологічні аспектихарчування; компаративний аналіз з метою порівнянняефективності стійкого, біодинамічного та органічногометодів ведення аграрного господарства з традиційними методами в аспектах екологічної стійкості та якостіпродукції харчування; метод моделювання для оцінкимайбутнього розвитку органічного сільського господарства та його впливу на екологічні аспекти харчування.Результати. Розглянуто аспекти сталого, біодинамічного та органічного сільського господарства, аналізуючи їх вплив на довкілля, якість харчування та здоров’ялюдства. Основна увага приділяється недолікам індустріального сільського господарства, яке, незважаючина високі показники урожайності, негативно впливає наздоров’я тварин, людини та довкілля. Розглянуто стале,біодинамічне та органічне сільське аграрне господарство як альтернатива, яка включає застосування принципів та методик, спрямованих на мінімізацію шкоди для людини, тварин та довкілля. Обгрунтовано важливістьпереходу до сталого, біодинамічного та органічногосільського господарства для забезпечення екологічноїбезпеки, здорового харчування та стійкого розвиткусуспільства. Висновки. Стійке сільське господарствовідіграє ключову роль у збереженні природних ресурсівдля використання майбутніми поколіннями, створюючиродючі ґрунти, що є важливим для ефективного роступродовольчих культур. Використання стійких аграрнихметодів дозволяє ефективно використовувати ресурсипрісної води та забезпечувати її чистоту від токсичнихзабруднювачів для інших екосистем та споживачів.Стійке сільське господарство зменшує залежність відсинтетичних добрив та пестицидів та сприяє різноманітності рослинного життя. Забезпечення стійкостісільського господарства має включати в себе не тількиекономічну рентабельність, але й екологічну чистотута соціальну та економічну справедливість. Розвитокбіодинамічного та органічного аграрного господарствасприяє не лише виробництву здорових продуктів, алей зміцненню екологічної, соціальної та економічної стійкості країни.
- 11 January 2024
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 21,p. 81-87
Open AccessЕкологічні аспекти харчування: стійке, біодинамічне та органічне сільське господарство
Мета. Оцінити вплив стійкого, біодинамічного та органічного аграрного господарства на екологічні аспекти,з урахуванням їхнього потенціалу для підвищення екологічної стійкості та сприяння здоровому харчуванню.Методи. Аналітичний огляд для здійснення всебічногоаналізу наукових джерел, публікацій та звітів, що стосуються стійкого, біодинамічного та органічного сільськогогосподарства, а також їх впливу на екологічні аспектихарчування; компаративний аналіз з метою порівнянняефективності стійкого, біодинамічного та органічногометодів ведення аграрного господарства з традиційними методами в аспектах екологічної стійкості та якостіпродукції харчування; метод моделювання для оцінкимайбутнього розвитку органічного сільського господарства та його впливу на екологічні аспекти харчування.Результати. Розглянуто аспекти сталого, біодинамічного та органічного сільського господарства, аналізуючи їх вплив на довкілля, якість харчування та здоров’ялюдства. Основна увага приділяється недолікам індустріального сільського господарства, яке, незважаючина високі показники урожайності, негативно впливає наздоров’я тварин, людини та довкілля. Розглянуто стале,біодинамічне та органічне сільське аграрне господарство як альтернатива, яка включає застосування принципів та методик, спрямованих на мінімізацію шкоди для людини, тварин та довкілля. Обгрунтовано важливістьпереходу до сталого, біодинамічного та органічногосільського господарства для забезпечення екологічноїбезпеки, здорового харчування та стійкого розвиткусуспільства. Висновки. Стійке сільське господарствовідіграє ключову роль у збереженні природних ресурсівдля використання майбутніми поколіннями, створюючиродючі ґрунти, що є важливим для ефективного роступродовольчих культур. Використання стійких аграрнихметодів дозволяє ефективно використовувати ресурсипрісної води та забезпечувати її чистоту від токсичнихзабруднювачів для інших екосистем та споживачів.Стійке сільське господарство зменшує залежність відсинтетичних добрив та пестицидів та сприяє різноманітності рослинного життя. Забезпечення стійкостісільського господарства має включати в себе не тількиекономічну рентабельність, але й екологічну чистотута соціальну та економічну справедливість. Розвитокбіодинамічного та органічного аграрного господарствасприяє не лише виробництву здорових продуктів, алей зміцненню екологічної, соціальної та економічної стійкості країни.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 7,p. 229-239
EVALUATION OF THE ENERGY EFFICIENCY OF RENEWABLE ENERGY SOURCES BASED ON BIOCONVERSION CULTURES
Technologies for the production of biogas from the processing of bioconversion crops contribute to the formation of a cleaner ecological environment, ensuring energy independence from the supply of coal and gas, and also allow the generation of electricity and heat without harming the environment. The bioconversion process is beneficial not only through the production of gas, but also through the creation of environmentally friendly types of energy. The purpose of the conducted research is to investigate and evaluate the possibilities of using bioconversion crops as renewable energy resources to increase the efficiency of energy production. The task is to analyze the potential of obtaining energy from biological crops, which can contribute to the development of more reliable and ecologically safe energy systems. Research methods are: statistical analysis of production, application and productivity of bioconversion crops in various regions of the world, which allows comparing them as sources of renewable energy and assessing their energy potential; laboratory studies to determine the energy value of bioconversion crops, the performance of various processing methods and analyzes the impact of various conditions on the production of biogas, biodiesel and other products; the use of modeling for the study of bioconversion processes, assessment of their energy efficiency and environmental impact. This method allows the analysis of complex systems that are difficult or impossible to study only through experiments, including consideration of chemical reactions. The practical results of the research confirm the significant interest in the development and implementation of bioconversion technologies for the production of energy from organic waste, which meets the needs of reducing the environmental burden and increasing the efficiency of the use of renewable energy sources. In particular, anaerobic fermentation of agricultural waste and manure has shown high potential in the production of biogas, which can be an effective alternative to traditional energy resources. Prospects for further research in the field of bioconversion technologies and energy production from organic waste open wide opportunities for the scientific community, industry and society as a whole. Given the growing demand for environmentally friendly and renewable energy sources, it is important to focus efforts on optimizing existing technologies and developing innovative biomass processing methods. Актуальність полягає в тому, що технології виробництва біогазу з переробки біоконверсійних культур сприяють формуванню більш чистого екологічного середовища, забезпечуючи енергетичну незалежність від постачання вугілля та газу, а також дозволяють генерувати електроенергію та тепло без шкоди для довкілля. Процес біоконверсії вигідний не тільки через виробництво газу, але й завдяки створенню екологічно чистих видів енергії. Проведене дослідження має за мету дослідити та оцінити можливості застосування біоконверсійних культур як відновлювальних енергетичних ресурсів для збільшення ефективності виробництва енергії. Завданням є аналіз потенціалу отримання енергії з біологічних культур, що можуть сприяти розвитку більш надійних та екологічно безпечних енергетичних систем. Методами дослідження є: аналіз статистики щодо виробництва, застосування та продуктивності біоконверсійних культур у різноманітних регіонах світу, що дозволяє порівняти їх як джерела відновлюваної енергії та оцінити їхній енергетичний потенціал; лабораторні дослідження для визначення енергетичної цінністі біоконверсійних культур, продуктивність різних методів обробки та аналізує вплив різноманітних умов на вироблення біогазу, біодизеля та інших продуктів; використання моделювання для дослідження біоконверсійних процесів, оцінки їх енергетичної ефективності та екологічного впливу. Цей метод дозволяє аналізувати складні системи, які складно або неможливо вивчати лише через експерименти, включаючи розгляд хімічних реакцій. Практичні результати дослідження підтверджують значний інтерес до розробки та імплементації технологій біоконверсії для виробництва енергії з органічних відходів, що відповідає потребам зменшення екологічного навантаження та збільшення ефективності використання відновлюваних джерел енергії. Зокрема, анаеробне бродіння сільськогосподарських відходів та гною...
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 7,p. 229-239
Open AccessEVALUATION OF THE ENERGY EFFICIENCY OF RENEWABLE ENERGY SOURCES BASED ON BIOCONVERSION CULTURES
Technologies for the production of biogas from the processing of bioconversion crops contribute to the formation of a cleaner ecological environment, ensuring energy independence from the supply of coal and gas, and also allow the generation of electricity and heat without harming the environment. The bioconversion process is beneficial not only through the production of gas, but also through the creation of environmentally friendly types of energy. The purpose of the conducted research is to investigate and evaluate the possibilities of using bioconversion crops as renewable energy resources to increase the efficiency of energy production. The task is to analyze the potential of obtaining energy from biological crops, which can contribute to the development of more reliable and ecologically safe energy systems. Research methods are: statistical analysis of production, application and productivity of bioconversion crops in various regions of the world, which allows comparing them as sources of renewable energy and assessing their energy potential; laboratory studies to determine the energy value of bioconversion crops, the performance of various processing methods and analyzes the impact of various conditions on the production of biogas, biodiesel and other products; the use of modeling for the study of bioconversion processes, assessment of their energy efficiency and environmental impact. This method allows the analysis of complex systems that are difficult or impossible to study only through experiments, including consideration of chemical reactions. The practical results of the research confirm the significant interest in the development and implementation of bioconversion technologies for the production of energy from organic waste, which meets the needs of reducing the environmental burden and increasing the efficiency of the use of renewable energy sources. In particular, anaerobic fermentation of agricultural waste and manure has shown high potential in the production of biogas, which can be an effective alternative to traditional energy resources. Prospects for further research in the field of bioconversion technologies and energy production from organic waste open wide opportunities for the scientific community, industry and society as a whole. Given the growing demand for environmentally friendly and renewable energy sources, it is important to focus efforts on optimizing existing technologies and developing innovative biomass processing methods. Актуальність полягає в тому, що технології виробництва біогазу з переробки біоконверсійних культур сприяють формуванню більш чистого екологічного середовища, забезпечуючи енергетичну незалежність від постачання вугілля та газу, а також дозволяють генерувати електроенергію та тепло без шкоди для довкілля. Процес біоконверсії вигідний не тільки через виробництво газу, але й завдяки створенню екологічно чистих видів енергії. Проведене дослідження має за мету дослідити та оцінити можливості застосування біоконверсійних культур як відновлювальних енергетичних ресурсів для збільшення ефективності виробництва енергії. Завданням є аналіз потенціалу отримання енергії з біологічних культур, що можуть сприяти розвитку більш надійних та екологічно безпечних енергетичних систем. Методами дослідження є: аналіз статистики щодо виробництва, застосування та продуктивності біоконверсійних культур у різноманітних регіонах світу, що дозволяє порівняти їх як джерела відновлюваної енергії та оцінити їхній енергетичний потенціал; лабораторні дослідження для визначення енергетичної цінністі біоконверсійних культур, продуктивність різних методів обробки та аналізує вплив різноманітних умов на вироблення біогазу, біодизеля та інших продуктів; використання моделювання для дослідження біоконверсійних процесів, оцінки їх енергетичної ефективності та екологічного впливу. Цей метод дозволяє аналізувати складні системи, які складно або неможливо вивчати лише через експерименти, включаючи розгляд хімічних реакцій. Практичні результати дослідження підтверджують значний інтерес до розробки та імплементації технологій біоконверсії для виробництва енергії з органічних відходів, що відповідає потребам зменшення екологічного навантаження та збільшення ефективності використання відновлюваних джерел енергії. Зокрема, анаеробне бродіння сільськогосподарських відходів та гною...
- 26 June 2020
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 2,p. 43-49
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ
У статті розглянуто питання ефективності застосування регуляторів росту рослин при виро-щуванні цукрових буряків. Регулятори росту в сучасному сільськогосподарському виробництві є складовою частиною технологій вирощування цукрових буряків. Створення сучасних регуляторів ро-сту і результати наукових досліджень слугують підставою по-новому використати ці препарати в аграрному виробництві. Існують технології використання цих препаратів як для передпосівної обро-бки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин у різні фази вегетації. Рістрегулюючі речо-вини активізують фізіологічні процеси розвитку цукрових буряків, забезпечують реалізацію генетич-ного потенціалу культури, сприяють зниженню залежності вегетативного процесу від абіотичних факторів навколишнього природнього середовища (в результаті оптимізації умов вирощування спо-стерігається підвищення урожайності та цукристості коренеплодів). При проведенні досліджень використовували регулятори росту як для передпосівної обробки насіння, так і комплексно з оброб-кою вегетуючих рослин. При обробці насіння цукрових буряків встановлено, що регулятори росту сприяли підвищенню польової схожості та більш інтенсивному наростанню маси рослин на почат-кових фазах росту і розвитку культури. За даними динаміки наростання маси коренеплодів цукрових буряків протягом вегетації зафіксовано, що застосування регуляторів росту рослин сприяло збіль-шенню цього показника. Однак у разі застосуванні регуляторів росту Стимпо та Регоплант як для обробки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин цукрових буряків спостерігається най-вищий показник. Продуктивність цукрових буряків залежить від багатьох факторів і зокрема від застосування регуляторів росту рослин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що застосування рістрегулюючих речовин при вирощуванні цукрових буряків є одним з найбільш ефек-тивних агрозаходів для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що у разі комплексного за-стосування таких регуляторів росту, як Стимпо та Регоплант отримані суттєво вищі показники врожайності і цукристості коренеплодів та збору цукру з одиниці площі.
- 26 June 2020
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 2,p. 43-49
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ
У статті розглянуто питання ефективності застосування регуляторів росту рослин при виро-щуванні цукрових буряків. Регулятори росту в сучасному сільськогосподарському виробництві є складовою частиною технологій вирощування цукрових буряків. Створення сучасних регуляторів ро-сту і результати наукових досліджень слугують підставою по-новому використати ці препарати в аграрному виробництві. Існують технології використання цих препаратів як для передпосівної обро-бки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин у різні фази вегетації. Рістрегулюючі речо-вини активізують фізіологічні процеси розвитку цукрових буряків, забезпечують реалізацію генетич-ного потенціалу культури, сприяють зниженню залежності вегетативного процесу від абіотичних факторів навколишнього природнього середовища (в результаті оптимізації умов вирощування спо-стерігається підвищення урожайності та цукристості коренеплодів). При проведенні досліджень використовували регулятори росту як для передпосівної обробки насіння, так і комплексно з оброб-кою вегетуючих рослин. При обробці насіння цукрових буряків встановлено, що регулятори росту сприяли підвищенню польової схожості та більш інтенсивному наростанню маси рослин на почат-кових фазах росту і розвитку культури. За даними динаміки наростання маси коренеплодів цукрових буряків протягом вегетації зафіксовано, що застосування регуляторів росту рослин сприяло збіль-шенню цього показника. Однак у разі застосуванні регуляторів росту Стимпо та Регоплант як для обробки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин цукрових буряків спостерігається най-вищий показник. Продуктивність цукрових буряків залежить від багатьох факторів і зокрема від застосування регуляторів росту рослин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що застосування рістрегулюючих речовин при вирощуванні цукрових буряків є одним з найбільш ефек-тивних агрозаходів для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що у разі комплексного за-стосування таких регуляторів росту, як Стимпо та Регоплант отримані суттєво вищі показники врожайності і цукристості коренеплодів та збору цукру з одиниці площі.