АМАнатолій Мисик

Анатолій Мисик

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Анатолій Мисик has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВОЄННО-СТРАТЕГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ В ПРОЦЕСІ ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИУ СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

    by Анатолій Мисик, Сергій Сергійчук

    У статті розглядається методика оцінювання воєнно-стратегічної обстановки як ключовий інструмент формування обґрунтованих напрямів реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону. З огляду на тривалу збройну агресію, гібридні впливи та ускладнення міжнародної безпекової ситуації особливого значення набуває своєчасне виявлення ризиків і загроз, аналіз потенціалу противника, оцінювання стану власних сил і можливостей та прогнозування можливих сценаріїв розвитку обстановки. Методика передбачає багатоступеневий процес: від збирання й систематизації даних військової розвідки, моніторингу міграційних, контрабандних і диверсійних проявів до аналізу соціально-економічних процесів і геопросторових характеристик прикордонних регіонів. Теоретичне підґрунтя методики охоплює застосування системного та процесуального підходів, що забезпечують комплексне бачення динаміки обстановки та взаємозв’язків між факторами загроз. Особлива увага приділяється методам багатокритеріального аналізу, зокрема аналізу ієрархій, експертним оцінкам, SWOT-аналізу, що в комплексі дозволяють визначати пріоритетність загроз, оцінювати вразливість системи охорони державного кордону та формувати варіанти реагування. Моделювання сценаріїв розвитку ситуації дає змогу завчасно прогнозувати ескалацію конфліктів чи зміни інтенсивності протиправної діяльності. Практична значущість методики полягає у підвищенні обґрунтованості управлінських рішень, оптимізації розподілу сил і засобів, удосконаленні планування ресурсів і розвитку прикордонної інфраструктури. Запропонований підхід сприяє формуванню цілісних стратегічних напрямів державної політики, зокрема в частині розвитку спроможностей охорони державного кордону, посилення розвідувальної діяльності, удосконалення системи інтегрованого управління державним кордоном України та розширення міжнародного співробітництва. Застосування методики забезпечує своєчасне реагування на загрози, обґрунтованість державної політики у сфері охорони державного кордону, сприяє зміцненню національної безпеки України.

  • МОДЕЛЬ КОНТРОЛЬНИХ ПРОЦЕДУРУ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН

    by Анатолій Мисик, Вадим Бойко

    Актуальність розроблення моделі контрольних процедур у пункті пропуску через державний кордон визначається необхідністю розуміння суб’єктами інтегрованого управління державним кордоном України загроз та важливості інформаційної взаємодії в процесі виявлення ознак правопорушень у пунктах пропуску, місця і ролі інформаційних матеріалів та відомчих баз даних. Модель дозволяє знизити невизначеність у процесі виявлення та аналізу індикаторів ризику, забезпечує цілеспрямований обмін інформацією щодо осіб, транспортних даних та вантажів, забезпечує формування синергетичного ефекту інформаційної взаємодії суб’єктів системи забезпечення безпеки державного кордону. Метою моделі є підтримка прийняття рішення щодо пропуску осіб та транспортних засобів через державний кордон шляхом формування інформаційного образу потенційного правопорушника на основі послідовного цілеспрямованого аналізу ознак індикаторів ризику. В основу моделі покладено ризик-орієнтований підхід. Модель побудована у два етапи. На першому – здійснюється аналіз ознак протиправної діяльності чи потенційного правопорушника з метою виявлення потенційних чи безсумнівних індикаторів ризиків на основі превентивних на першій лінії прикордонного контролю. На другому – аналіз та формування доказу (перевірка) причетності особи до сценаріїв здійснення протиправної діяльності. В основу моделі покладено методи, які враховують особливості проведення профілювання ризиків в пунктах пропуску, а саме: для виявлення причинно-наслідкових зв’язків – побудова діаграми Ісікави, дерева ознак (показників індикаторів); для моделювання сценаріїв здійснення правопорушення та аналізу можливої причетності до них осіб, що перетинають державний кордон – сценарний метод; для побудови графічної моделі сценаріїв – підходи методів «гілок та меж» та мереж Байєса. Основним методом визначення параметрів моделі є експертний. Модель виконання контрольних процедур у пункті пропуску через державний кордон рекомендується для застосування в роботі персоналу пунктів пропуску та інформаційноаналітичного забезпечення.

  • МОДЕЛЬ ДІЙ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

    by Анатолій Мисик, Іван Чорнопіщук

    В умовах повномасштабної агресії росії проти України змінилась роль правоохоронних органів щодо виконання завдань захисту державного кордону. Ці зміни законодавчо закріплені в низці законів України. Органи охорони державного кордону накопичили великий бойовий досвід виконання завдань у кризових ситуаціях воєнного характеру. Характер кризових ситуацій воєнного характеру постійно змінюється під впливом різного роду чинників, що вимагає відповідної адаптації дій, зокрема прикордонного загону, до нових загроз і викликів. У роботі органів управління Державної прикордонної служби України має місце проблемна ситуація, яка визначається наявністю невідповідності між потребою прийняття рішень для виконання завдань у кризових ситуаціях воєнного характеру та їх можливостями щодо врахування широкого спектру умов, чинників і ризиків, які визначають параметри рішень. Аналіз чинного науково-методичного апарату обґрунтування рішень щодо застосування сил і засобів у ситуаціях воєнного характеру показує, що для підрозділів Збройних Сил України він орієнтований на розрахунок бойових потенціалів і не враховує особливостей застосування прикордонних підрозділів. Розроблений для органів управління прикордонних загонів науково-методичний апарат забезпечення планування дій у ситуаціях воєнного характеру має обмежені можливості щодо врахування умов та чинників кризових ситуацій воєнного характеру. Тобто об’єктивно існує невідповідність методичного характеру між потребою врахування великої кількості параметрів обстановки в процесі організації виконання завдань у кризових ситуаціях воєнного характеру та обмежених можливостях чинного науково-методичного апарату підтримування прийняття рішень щодо їх виконання. Визначальним елементом науково-методичного апарату є розроблена модель дій підрозділів у ситуаціях воєнного характеру. Структурно модель подано двома етапами: перший – загальна модель, другий – часткові моделі дій у типових ситуаціях. В основу побудови моделі покладаються системний аналіз, ризико-орієнтований підхід і методологія планування на основі спроможностей, орієнтованих на загрози. Модель дозволяє дослідити параметри кризової ситуації та забезпечує формування й оцінювання варіантів рішень щодо дій підрозділів прикордонного загону. Модель ризначено для використання органами управління прикордонного загону в системі підтримки прийняття рішень.

  • Open Access

    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

    by Анатолій Мисик, Іван Чорнопіщук

    На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Крім того, в умовах збройної агресії російської федерації проти України військовослужбовці Державної прикордонної служби України беруть активну участь у відбитті збройної агресії та відновленні суверенітету й територіальної цілісності України у складі Сил оборони. Повномасштабна збройна агресія російської федерації обумовлює низку загроз та викликів не лише для Сил оборони України загалом, але й для Державної прикордонної служби України зокрема. Тобто прикордонний загін як основна оперативно-службова ланка Державної прикордонної служби України виконує визначені завдання в умовах кризових ситуацій воєнного характеру. Під час відбиття збройної агресії прикордонні загони та їх підрозділи беруть участь у виконанні завдань Сил оборони у таких варіантах застосування: самостійне ведення бойових дій на визначених напрямках (районах); в оперативній взаємодії з іншими суб’єктами сил оборони; під оперативним контролем командувачів (командирів) угруповань військ (сил); в оперативному підпорядкуванні командувачів (командирів) угруповань військ (сил). У практиці діяльності прикордонних загонів існує проблемна ситуація, яка визначається наявністю невідповідності між потребою забезпечення ефективності їхніх дій в умовах кризових ситуацій воєнного характеру та відсутності моделей таких дій, використання яких забезпечило б розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх виконання. За результатами проведеного моделювання розроблено методичні рекомендації щодо дій прикордонного загону під час виконання завдань у кризових ситуаціях воєнного характеру. У рекомендаціях враховано умови та чинники, місця (об’єкти) виникнення кризових ситуацій воєнного характеру, основні параметри загроз, що визначають кризові ситуації воєнного характеру. За розробленою класифікацією кризових ситуацій воєнного характеру обґрунтовано варіанти дій прикордонного загону, основу яких становлять службово-бойовий (бойовий) порядок та способи виконання завдань. Методичні рекомендації визначають єдиний підхід начальників прикордонних загонів до порядку роботи органів управління та підрозділів під час підготовки та виконання ними завдань у кризових ситуаціях воєнного характеру.

  • Open Access

    РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УЧАСТІ МОБІЛЬНОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ У БОРОТЬБІ З ДИВЕРСІЙНО- РОЗВІДУВАЛЬНИМИ ГРУПАМИ ПРОТИВНИКА НА ДЕОКУПОВАНИХ ДІЛЯНКАХ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

    by Анатолій Мисик, Дмитро Карасьов

    Для участі в охороні та захисті відновлених ділянок державного кордону та деокупованих територій крім штатних прикордонних підрозділів, які безпосередньо здійснюють охорону та захист державного кордону активно залучаються резерви від інших органів охорони державного кордону та мобільні прикордонні загони Державної прикордонної служби України, яким під час виконання бойових та спеціальних завдань визначають окремі райони відповідальності та місця розташування. З урахуванням умов обстановки, що складається на деокупованих ділянках українсько-російського та українсько-білоруського державного кордону загрозою протягом тривалого часу буде залишатись активна діяльність диверсійно-розвідувальних груп противника. Головною метою диверсійно-розвідувальних груп противника буде дестабілізація соціально-політичної та економічної обстановки у прикордонні України. Це вимагає організованих і злагоджених дій прикордонних підрозділів та інших складових Сил безпеки та оборони України щодо боротьби з ними. У статті запропоновано підхід до визначення порядку спільних дій підрозділів різних відомств, які залучені до участі у стабілізаційній операції під час виконання завдань боротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника. Послідовно проаналізовано завдання та можливі сценарії застосування диверсійно-розвідувальних груп противника, визначено загальний сценарій дій щодо боротьби з ними, основні завдання та умови їх виконання, запропоновано їх розподіл між підрозділами різних відомств Сил безпеки та оборони України та порядок виконання залежно від умов та наявної інформації про дії диверсійно-розвідувальних груп противника. Розроблено рекомендації щодо варіантів дій підрозділів мобільного прикордонного загону та підрозділів інших складових сектору безпеки та оборони України в різних умовах застосування диверсійно-розвідувальних груп.


  • Open Access

    Метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України

    by Ігор Левадний, Олег Боровик, Дмитро Купрієнко, Анатолій Мисик

    Мета роботи: розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України. Метод: аналіз; узагальнення; порівняння; абстрагування; SWOT-аналіз. Результати дослідження: є: аналіз теоретичних основ обґрунтування концепції прикордонної безпеки з урахуванням особливостей міждержавних відносин з суміжними державами; постановка задачі розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України; опис методу вирішення досліджуваної задачі; оцінювання теоретичних засад методу вирішення досліджуваної задачі; опис технології вирішення досліджуваної задачі та оцінювання ілюстративного прикладу застосування запропонованого методу. Теоретична цінність дослідження: полягає у розробленні методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України Практична цінність: полягає у тому, що запропонований метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України є одним із можливих дієвих механізмів у діяльності суб’єктів забезпечення прикордонної безпеки України. Цінність дослідження: метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України розроблено вперше. Обмеження дослідження: розроблений метод не призначено для обґрунтування концепції прикордонної безпеки та стратегії розвитку прикордонного безпекового середовища у прикордонному морському та повітряному просторах України. Тип статті: Теоретико-концептуальний.

  • Open Access

    АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ ОЦІНКИ ЗАГРОЗ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

    by Артем Братко, Анатолій Мисик

    Проаналізовано існуючий науково-методологічний апарат, який розроблено у відомствах сектору безпеки і оборони на предмет його застосування в штабах органів управління Державної прикордонної служби України та дослідницьких організаціях. Методологія оцінювання загроз CIRAM 2.0, яка використовується у Державній прикордонній службі України, може бути доповнена методикою, що ґрунтується на застосуванні методу кортежів. Для реалізації методології оборонного планування, на етапі оцінювання сценарію та ситуацій що їх складають, рекомендується використовувати метод аналізу ієрархії. У якості методів стратегічного аналізу для визначення напрямів розвитку частин та підрозділів Державної прикордонної служби України, обґрунтування їх завдань, адекватними методами є SWOT – аналіз та Q – аналіз, вхідні дані яких готуються з використанням методів кортежів, аналізу ієрархій та з використанням методології CIRAM 2.0. В роботі органів управління Державної прикордонної служби України рекомендується застосування методології комплексного використання військових і невійськових сил та засобів сектору безпеки і оборони для протидії сучасним загрозам воєнній безпеці України та методології дослідження воєнної безпеки.


  • Open Access

    АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ОБСТАНОВКИ В РАЙОНАХ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ НА МЕЖІ З ТИМЧАСОВО НЕКОНТРОЛЬОВАНИМИ ДІЛЯНКАМИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

    by Юрій Івашков, Анатолій Мисик, Вадим Торічний

    У статті на основі вивчення нормативної бази, досліджень та публікацій проведено аналіз факторів, які визначають зміни обстановки на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями. Виходячи з загроз та ризиків, притаманних таким ділянкам відповідно до аналізу результатів затримання правопорушників на ділянках відповідальності відділів прикордонної служби, розроблено моделі дій сил та засобів на межі з тимчасово неконтрольованими ділянками. Це дозволяє стверджувати, що наявність прорахунків, неточностей і неадекватності отриманих відомостей даним обстановки створює сприятливі умови для скоєння правопорушення та не дозволяє персоналу відділу прикордонної служби вчасно виявити правопорушення і вжити заходів для затримання правопорушників. Відповідно виявлення типових правопорушень здійснюється такими елементами складової побудови охорони державного кордону, як збирання, добування та обробки даних обстановки за інформаційними ознаками, які можна сформувати за певними показниками та визначити коефіцієнт їх залежності від різних умов. Проаналізовані типові правопорушення, виявлення яких здійснюється елементами складової побудови охорони державного кордону за інформаційними ознаками, свідчать про майбутнє або скоєне правопорушення. На основі вивчення чинників, отриманих під час аналізу оперативно-службової діяльності підрозділів охорони кордону, що виконують завдання на межі з тимчасово неконтрольованими ділянками кордону, і відомостей про обстановку на ділянках відповідальності цих підрозділів представлено фактори обстановки, які впливають на охорону кордону. Це є основою для формалізації побудови охорони кордону на тимчасово неконтрольованих ділянках і розробки моделі дій сил та засобів. Розроблені на основі аналізу факторів модель та методика складуть методичну основу рекомендацій щодо планування застосування сил та засобів органу охорони державного кордону на межі з тимчасово неконтрольованими ділянками.

  • Open Access

    МОДЕЛЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ГРУПИ ПРИ СПРОБІ ПЕРЕТИНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

    by Анатолій Мисик, Олександр Андрушко

    Виконання завдань підрозділами ДПСУ щодо протидії диверсійно-розвідувальним групам під час перетинання державного кордону та у контрольованому прикордонному районі, способи їх виконання в умовах «гібридної війни» в зоні Операції Об’єднаних сил пов’язано з проблемою визначення їх ролі і місця та завдань протидії ДРГ, прогнозування характеру та районів дій ДРГ, визначення необхідних спроможностей для виконання завдань за призначення. Для підрозділів Державної прикордонної служби України першочерговими завданнями є розвідка ДРГ та ідентифікація відношення об’єктів розвідки до дій ДРГ. В роботі одержано методика ідентифікації диверсійно-розвідувальної групи під час спроби перетинання нею державного кордону та руху у контрольованому прикордонному район, яка базується на моделях визначення можливих районів дій ДРГ, прогнозування маршрутів висування в район призначення, сформованих на цій основі інформаційних ознаках ДРГ та новій моделі визначення оцінювання прогнозованого рівня належності об’єкта розвідки до дій ДРГ на основі матричного методу.


  • Open Access

    МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ УРАЗЛИВОСТІ ПРИКОРДОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ЗАГРОЗИ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

    by Анатолій Мисик, Олександр Більовський

    За результатами аналізу роботи інформаційно-аналітичних підрозділів у статті зроблено висновок про наявність невідповідності між потребою оцінювання ризику щодо обстановки на державному кордоні для прийняття обґрунтованих рішень та недосконалістю існуючих методик оцінювання ризику, що обумовлює актуальність пропонованого дослідження. У проблемі оцінювання ризиків виокремлено оцінювання уразливості. Проаналізовано проблеми оцінки уразливості за базовою методикою, яка використовується у Державній прикордонній службі України СІМАР 2.0 та підходи до оцінювання спроможностей в методиці оборонного планування. Слабким місцем моделі СІМАР 2.0 є її підходи, що ґрунтуються на експертній оцінці складових уразливості. Порівняльний аналіз методик дозволив виявити розбіжності у підходах, що унеможливлює однозначне розуміння уразливості системи охорони державного кордону. Розроблено модель оцінки уразливості системи охорони державного кордону, яка на відміну від моделі СІМАР 2.0 враховує сценарії дій порушників державного кордону та ситуації, що їх складають, зміст завдань з охорони державного кордону, результати їх виконання (ефект) та складові способів виконання завдань. Модель оцінки уразливості системи охорони кордону включає сценарії та ситуацій за кожною з актуальних загроз, прогнозовані результати охорони державного кордону, модель визначення складу і обсягу ресурсів, моделі способів виконання завдань та формування їх комбінацій, модель визначення необхідного рівня спроможності. Уразливість системи охорони державного кордону визначена як невідповідність наявної спроможності структурної одиниці досягти визначеного результату (ефекту) виконання завдання, встановленого нормативом (стандартом), у визначених умовах обстановки, відповідно до визначених сценаріїв дій (ситуацій), при визначених ресурсах, багаточисельною комбінацією засобів та способів дій до необхідної. На відміну від існуючої, методика дозволяє: отримати кількісну оцінку рівня уразливості за сукупністю впливу факторів на її рівень та прогнозних сценаріїв розвитку обстановки.