АКАндрій Олексійович Криворучко

Андрій Олексійович Криворучко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Андрій Олексійович Криворучко has a total of 36 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Вплив буроклинових робіт на якість видобутих блоків з природного каменю

    by Сергій Михайлович Шишко, Андрій Олексійович Криворучко, Леонід Григорович Полонський, Олег Вячеславович Шапочніков

    У статті досліджено вплив буроклинових робіт на якість товарної продукції кар’єру, що спеціалізується на видобуванні блочної сировини, з позицій керованого руйнування гірського масиву та забезпечення стабільних товарних характеристик природного каменю. Розглянуто основні технологічні параметри буроклинового відокремлення (глибину, крок буріння, орієнтацію шпурів відносно систем природної тріщинуватості та послідовність розклинювання) і проаналізовано їхній вплив на напружено-деформований стан у зоні відриву, ініціацію та розвиток тріщин, формування поверхонь відколу і виникнення дефектів (діагональних сколів, та зміщення площини відколу). Показано, що в умовах високоміцних порід (граніт, габро, лабрадорит) ключовим чинником якості є узгодження параметрів буріння та режимів розклинювання з анізотропією й структурною неоднорідністю масиву, оскільки технологічні відхилення спричиняють появу додаткової тріщинуватості та втрати монолітності блоків. Запропоновано систему показників оцінювання якості продукції, яка охоплює вихід товарних блоків, частку браку, геометричну точність дотримання проєктних габаритів, характер і шорсткість поверхонь відколу, а також орієнтацію технологічних тріщин. Наведено результати порівняльного аналізу якості блоків за різних режимів буроклинових робіт і встановлено критичні фактори зниження товарності, зокрема нерівномірність прикладання зусиль клинів, надмірний крок шпурів, відхилення осей буріння, неоднорідність буріння за глибиною та локальні концентрації напружень у приконтактній зоні. На основі отриманих закономірностей сформульовано практичні рекомендації щодо оптимізації параметрів буріння і розклинювання, спрямовані на мінімізацію дефектів, підвищення виходу кондиційної продукції та забезпечення стабільної якості блочного каменю в умовах відкритої розробки.

  • Open Access

    Перспективи переробки відвалів некондиційної сировини з кар’єрів габро та лабрадориту на щебінь: світовий досвід та українські реалії

    by І.в. Давидова, В.о. Шлапак, А.о. Криворучко, С.в. Кальчук

    У статті розглядаються перспективи утилізації відвалів некондиційної сировини з кар’єрів габро та лабрадориту в Житомирській області шляхом переробки на будівельний щебінь. Проаналізовано світовий досвід управління відходами кар’єрів з видобутку блочного каменю, фізико-механічні властивості габро та лабрадориту як сировини для виробництва щебеню, а також відповідність продукції українським стандартам ДСТУ Б В.2.7-75-98 та ДСТУ 9177:2022. На родовищах Житомирської області вихід промислових блоків становить 20–0 %, що призводить до накопичення 70–80 % гірської маси у відвалах, які займають сотні квадратних метрів та досягають висоти десятків метрів. Проведено порівняльний аналіз стаціонарних та мобільних технологій переробки відвалів. Встановлено, що габро та лабрадорит мають високі показники міцності (міцність на розчавлення 800–1200), низьке водопоглинання (0,1–0,4 %) та морозостійкість F300-F400, що робить їх перспективною сировиною для виробництва високоякісного щебеню фракцій 5–20, 20–40 та 40–70 мм. Показано, що реалізація проєктів з переробки породних відвалів зменшить вплив на навколишнє середовище, забезпечить додаткові джерела доходу для гірничодобувних підприємств та задовольнить зростаючий попит на високоміцний щебінь у дорожньому та промисловому будівництві.

  • Open Access

    Геометризація родовищ габроїдних порід на основі моделювання вмісту плагіоклазу як критерію енергоємності руйнування

    by Валентин Вацлавович Коробійчук, Володимир Григорович Левицький, Андрій Олексійович Криворучко

    У роботі розглянуто сучасний підхід до підвищення точності та інформативності геометризації родовищ габроїдних порід на основі цифрового моделювання просторового розподілу мінеральних компонентів. Зокрема, як головний критерій енергоємності руйнування запропоновано використовувати вміст плагіоклазу – одного з найпоширеніших породотворних мінералів у габро. Обґрунтовано доцільність застосування мінералогічного аналізу при побудові тривимірних моделей родовища, що дозволяє не лише уточнити межі та морфологію покладів, а й оцінити неоднорідність фізико-механічних властивостей масиву. Методика дослідження базується на використанні цифрових зображень поверхонь уступів, отриманих у межах кар’єру, та їх обробці з застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення MdiStones для визначення відносного вмісту плагіоклазу. Просторову інтерполяцію результатів здійснено у середовищі Surfer з подальшим побудуванням карт і тривимірних моделей розподілу мінералу. Отримані результати дозволили виявити закономірності зміни вмісту плагіоклазу у межах родовища, визначити зони підвищеної енергоємності руйнування та сформувати науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації параметрів буровибухових робіт. Застосування такого підходу сприяє підвищенню ефективності геометризації, зниженню витрат на видобування та забезпечує раціональне використання запасів габроїдних порід при їх промисловій розробці.

  • Open Access

    Використання методів математичного програмування під час проєктування технологічних комплексів та планування гірничих робіт на кар’єрах

    by Сергій Станіславович Іськов, Володимир Олександрович Шлапак, Сергій Володимирович Кальчук, Андрій Олексійович Криворучко

    У статті розглянуто актуальність та методологічні основи застосування методів математичного програмування для оптимізації проєктування технологічних комплексів та планування гірничих робіт при відкритій розробці родовищ рудних і нерудних корисних копалин. Описано вимоги до проєктування технологічних комплексів і технологічних потоків на кар’єрах. Проаналізовано ключові проблеми під час проєктування технологічних комплексів, такі як мінімізація витрат на видобування (екскавацію), транспортування, переробку та збагачення, з урахуванням обмежень на ресурси, екологічні норми та геологічні особливості. Розглянуто основні методи математичного програмування: лінійне, нелінійне, динамічне, стохастичне та цілочисельне програмування, які дозволяють вирішувати багатофакторні завдання з метою мінімізації собівартості, максимізації продуктивності та забезпечення раціонального використання ресурсів протягом усього терміну служби кар’єру. Висвітлено переваги та обмеження різних методів математичного програмування в контексті проєктування кар’єрних технологічних комплексів.

  • Open Access

    Технологічна оптимізація навантажувального обладнання та транспортних систем як фактор підвищення продуктивності й раціоналізації проєктних рішень при видобуванні блочного каменю

    by Володимир Олександрович Шлапак, Андрій Олексійович Криворучко, Володимир Григорович Левицький, Сергій Станіславович Іськов, Сергій Михайлович Шишко

    У статті розглянуто актуальну проблему підвищення ефективності технологічних процесів та оптимізації проєктних рішень при розробці родовищ блочного каменю. Одним із ключових напрямів підвищення продуктивності та зниження витрат у кар’єрному виробництві визначено удосконалення навантажувально-транспортних схем за рахунок впровадження сучасних фронтальних навантажувачів. Проведено порівняльний аналіз традиційної системи «екскаватор – автосамоскид», комбінованої схеми «навантажувач – автосамоскид» та автономної схеми «навантажувач» під час виконання розкривних робіт. Встановлено, що використання навантажувачів як універсальної техніки для одночасного виймання, навантажування та транспортування порід дозволяє скоротити кількість операцій, зменшити витрати пального, підвищити маневреність та гнучкість технологічних процесів. Особливу увагу приділено застосуванню навантажувачів на дільницях видобування та переміщення блоків природного каменю, де вони забезпечують високу точність позиціонування, збереження геометрії блоків і зменшення втрат товарного матеріалу. Підкреслено, що інтеграція таких машин у технологічні схеми видобування сприяє не лише підвищенню продуктивності праці, але й покращенню умов безпеки та екологічної стабільності виробництва. Отримані результати можуть бути використані на етапах проєктування та техніко-економічного обґрунтування блочних кар’єрів для вибору оптимальних схем розробки, раціонального підбору обладнання та забезпечення балансу між технічною ефективністю, економічною доцільністю і природоохоронними вимогами. Впровадження сучасних фронтальних навантажувачів провідних світових виробників (Caterpillar, Volvo, Komatsu, Liebherr тощо) створює передумови для технологічної модернізації гірничодобувних підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності та переходу до більш енергоефективних і екологічно орієнтованих систем виробництва.

  • Open Access

    Оптимізація автомобільного транспорту та навантажувального обладнання на кар’єрах з видобування щебеню

    by В.о. Шлапак, А.о. Криворучко, А.в. Панасюк, В.м. Бондарчук

    У статті розглянуто проблему підвищення продуктивності кар’єрів з видобування щебеню через оптимізацію автомобільного транспорту та навантажувального обладнання. Проаналізовано обмеження існуючого парку автосамоскидів та навантажувальних машин, а також геометричні параметри транспортних траншей, які не дозволяють використовувати традиційні великовантажні двоосьові самоскиди. Обґрунтовано доцільність застосування сучасних трьохосьових самоскидів з оптимізованими габаритними розмірами в комплексі з відповідним навантажувальним обладнанням, які забезпечують збільшення об’єму кузова при меншій ширині транспортного засобу та раціональне співвідношення параметрів екскаваторів і самоскидів. Доведено, що впровадження узгодженого транспортно-навантажувального комплексу дозволяє організувати ефективний двосторонній рух у траншеях обмеженої ширини та підвищити загальну продуктивність видобувних робіт на 25–30 %. Результати дослідження можуть бути використані при модернізації транспортних систем діючих кар’єрів та проєктуванні нових видобувних підприємств.

  • Open Access

    Сучасні підходи до оптимізації взаємодії екскаваторів і кар’єрних самоскидів на сучасних щебеневих кар’єрах

    by Володимир Олександрович Шлапак, Андрій Олексійович Криворучко, Марина Сергіївна Куницька, Сергій Михайлович Шишко

    У статті розглянуто проблематику підвищення ефективності роботи екскаваторно-автомобільних комплексів (ЕАК) на підприємствах відкритого видобутку корисних копалин, зокрема на щебеневих кар’єрах. Проаналізовано сучасні підходи до формування парків екскаваторів і кар’єрних самоскидів, вплив дисбалансу транспортно-навантажувальних засобів на рівень їх використання та величину простоїв. Встановлено, що значна частка втрат робочого часу зумовлена недосконалістю організаційних рішень, застосуванням застарілих схем управління вантажопотоками та відсутністю оперативної диспетчеризації. Обґрунтовано необхідність переходу до інтелектуальних систем управління транспортними процесами, які забезпечують раціональний розподіл кар’єрних самоскидів між пунктами навантаження і розвантаження, мінімізацію простоїв техніки та оптимізацію витрат на транспортування гірської маси. Запропоновано напрями підвищення продуктивності ЕАК, що враховують використання цифрових технологій моніторингу, алгоритмів оптимізації руху та моделювання виробничих ситуацій у режимі реального часу. Реалізація цих заходів сприятиме зниженню собівартості видобутку, підвищенню техніко-економічних показників підприємств та забезпечить їх конкурентоспроможність в умовах сучасних викликів.


  • Open Access

    Комплексна оптимізація технологічних систем щебеневих кар’єрів з врахуванням сучасного геодезичного забезпечення, проєктних рішень і транспортно-навантажувальних комплексів

    by Володимир Олександрович Шлапак, Андрій Вікторович Панасюк, Сергій Станіславович Іськов, Андрій Олексійович Криворучко

    У статті досліджується комплексний підхід до оптимізації технологічних процесів видобування щебеневої сировини через інтеграцію геодезичного моніторингу, транспортної логістики та навантажувальних операцій у єдину цифрову екосистему. Метою дослідження є науково-технічне обґрунтування методів підвищення ефективності щебеневих кар’єрів за рахунок впровадження інтегрованих систем управління на основі сучасних геодезичних технологій. Методологія дослідження базується на системному аналізі технологічних процесів, математичному моделюванні транспортних потоків, оптимізації розміщення обладнання та інтеграції даних з різних джерел геопросторової інформації. Використано супутникове позиціонування GNSS RTK, наземне лазерне сканування та аерофотограмметрію з безпілотних апаратів для створення актуальної цифрової моделі кар’єру. Результати дослідження демонструють, що інтеграція геодезичних технологій підвищує продуктивність моніторингу у п’ятнадцять разів при зниженні вартості на сорок відсотків. Оптимізація транспортних комунікацій скорочує середню відстань перевезення на 12–18 % та підвищує коефіцієнт використання автосамоскидів до 0,82–0,87. Раціональне розміщення екскаваторів з мінімізацією кута повороту платформи до 60–75° забезпечує зростання продуктивності обладнання на 12–15 %. Сумарний економічний ефект від впровадження комплексної системи становить зниження собівартості видобутку на 15–18 % та підвищення загальної продуктивності кар’єру на 20–25 %, що підтверджує практичну значущість розробленого підходу для модернізації щебеневої промисловості.

  • Open Access

    Шлам каменеобробних підприємств: перспективи використання як домішки в керамічній промисловості

    by В.в. Коробійчук, І.в. Леонець, В.і. Шамрай, В.в. Мельник-Шамрай, А.о. Криворучко

    У цій роботі розглядається питання використання шламу, що утворюється під час обробки природного каменю на каменеобробних підприємствах як домішки для виготовлення прес-порошків, що використовуються у виробництві керамічних матеріалів. Шлам є одним із відходів каменеобробної промисловості, і його утилізація є актуальним завданням в умовах сучасного виробництва, оскільки відходи мають значний обсяг і негативно впливають на навколишнє середовище. Водночас шлам може стати цінною добавкою до керамічних сумішей, оскільки його фізико-хімічні властивості, зокрема гранулометричний склад, здатні покращити характеристики кінцевих виробів. Дослідження зосереджено на вивченні гранулометричного складу шламу, отриманого на каменеобробних підприємствах за різними технологіями обробки каменю, зокрема за допомогою алмазно-канатних та дискових верстатів. Аналіз показав, що фракційний склад шламу значно варіюється залежно від технології обробки. Зокрема, при обробці каменю алмазно-канатними верстатами утворюється більша кількість середніх часток (0,1–0,2 мм), тоді як дискові верстати забезпечують утворення більш грубих фракцій (понад 0,2 мм). Це суттєво впливає на фізико-хімічні властивості шламу, а отже й на його здатність до використання в керамічному виробництві. Визначено, що шлам з більшими фракціями (> 0,2 мм) має низьку здатність до ущільнення та погіршує міцнісні характеристики кінцевих виробів, в той час як дрібні частки (< 0,1 мм) можуть покращувати водостійкість та інші властивості матеріалів. Також встановлено, що на властивості порошку впливає не тільки фракційний склад, але й такі характеристики, як форма частинок та їх поверхнева шорсткість, що визначають текучість та сипучість порошку, а отже, і процеси пресування. Робота містить рекомендації щодо можливих шляхів покращення якості шламу для використання в керамічному виробництві, зокрема через сепарацію фракцій та механічне або гравітаційне відділення грубих часток. Також обґрунтовано важливість експериментальних досліджень для визначення оптимального вмісту шламу в керамічних сумішах, оскільки властивості кінцевих виробів можуть значно залежати від конкретного складу шламу. Таким чином, результати дослідження підтверджують можливість ефективного використання шламу каменеобробних підприємств як домішки для керамічних матеріалів, що дозволить не лише знизити екологічне навантаження, але й підвищити економічну ефективність виробництва. Водночас необхідні подальші дослідження для вдосконалення технології утилізації шламу та розширення його застосування в будівельній індустрії.


  • Open Access

    Геометризація структурних елементів Південної ділянки Бистріївського родовища габро з метою визначення раціональних напрямів розробки

    by Володимир Григорович Левицький, Андрій Олексійович Криворучко, Галина Віталіївна Скиба, Сергій Володимирович Кальчук, Сергій Михайлович Шишко

    У статті розглянуто питання геометризації структурних елементів покладу габро з метою вдосконалення процесів його геолого-економічної оцінки та визначення оптимальних напрямів розробки. Основною метою дослідження є створення просторових моделей родовища, що відображають закономірності поширення основних структурних елементів, таких як тектонічні порушення, шаруватість, жильні утворення, зони тріщинуватості та інші морфологічні неоднорідності, що впливають на фізико-механічні властивості гірської породи та габроїдних порід зокрема. У роботі акцентовано увагу на вивченні орієнтації та просторового взаєморозташування структурних елементів, які визначають умови залягання габро, ступінь його тріщинуватості та потенційну продуктивність при видобутку. Запропоновано комплекс методичних підходів до геометризації структурних елементів із застосуванням геоінформаційних систем (ГІС) та комп’ютерного моделювання, що дозволяє підвищити точність інтерпретації польових та камеральних геологічних даних. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проєктування гірничотехнічних заходів, що враховують просторову структуру родовищ природного каменю, з метою підвищення економічної ефективності та технологічної доцільності розробки родовищ габро з мінімізацією втрат та забезпеченням стабільної якості сировини.