Олег Борисович Погріщук
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Олег Борисович Погріщук has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Інна Сисоєва
Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету
4 shared publications - Ірина Мартусенко
Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету
2 shared publications Б. В. Погріщук
2 shared publications- В. В. Щербич
West Ukrainian National University
2 shared publications - Anatoliy Zagorodniy
Національний університет «Львівська політехніка
1 shared publication - Liubomyr Pylypenko
Lviv Polytechnic National University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 1 June 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 6(110),p. 213-220
СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ
Вступ. Розвиток підприємств аграрного сектору України супроводжується трансформаційними змінами, що охоплюють не лише виробничу сферу, а й соціальне середовище їх функціонування, що зумовлює необхідність поєднання економічної ефективності, соціальної стабільності та екологічної безпеки як основи сталого розвитку аграрного бізнесу. Мета. Метою дослідження є обґрунтування напрямів формування соціально-орієнтованої моделі розвитку підприємств аграрного сектору за визначеними складовими впливу соціальної відповідальності на результативність їх діяльності і розвиток територіальних громад. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на опрацюванні наукових праць з проблем розвитку аграрного сектору та соціальної відповідальності бізнесу. Інформаційну базу становлять наукові публікації та аналітичні матеріали. У процесі дослідження застосовано системний і порівняльний підходи, методи аналізу та синтезу, індукції, дедукції й наукового узагальнення. Результати. У дослідженні запропоновано напрями формування соціально-орієнтованої моделі розвитку підприємств аграрного сектору, до яких віднесено: створення безпечного виробничого середовища, забезпечення гідного рівня оплати праці та професійного розвитку працівників, інвестування в людський капітал і цифрові компетентності, участь у реалізації соціальних та інфраструктурних проєктів територіальних громад, екологізація виробництва й раціональне використання природних ресурсів, а також дотримання міжнародних стандартів якості, трудових відносин та екологічної безпеки, що в сукупності створює основу для поєднання економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної стійкості аграрних підприємств. Удосконалено систему впливу складових соціальної відповідальності на результативність діяльності аграрних підприємств і територіальних громад. Результати її реалізації проявлятимуться у підвищенні соціально-економічної результативності діяльності аграрних підприємств, зміцненні людського капіталу, соціальної згуртованості громад та забезпеченні сталого розвитку сільських територій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінювання результативності соціальних програм аграрних підприємств та розробку механізмів поєднання економічної ефективності й соціальної відповідальності в умовах європейської інтеграції України.
- 1 June 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 6(110),p. 213-220
Open AccessСОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ
Вступ. Розвиток підприємств аграрного сектору України супроводжується трансформаційними змінами, що охоплюють не лише виробничу сферу, а й соціальне середовище їх функціонування, що зумовлює необхідність поєднання економічної ефективності, соціальної стабільності та екологічної безпеки як основи сталого розвитку аграрного бізнесу. Мета. Метою дослідження є обґрунтування напрямів формування соціально-орієнтованої моделі розвитку підприємств аграрного сектору за визначеними складовими впливу соціальної відповідальності на результативність їх діяльності і розвиток територіальних громад. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на опрацюванні наукових праць з проблем розвитку аграрного сектору та соціальної відповідальності бізнесу. Інформаційну базу становлять наукові публікації та аналітичні матеріали. У процесі дослідження застосовано системний і порівняльний підходи, методи аналізу та синтезу, індукції, дедукції й наукового узагальнення. Результати. У дослідженні запропоновано напрями формування соціально-орієнтованої моделі розвитку підприємств аграрного сектору, до яких віднесено: створення безпечного виробничого середовища, забезпечення гідного рівня оплати праці та професійного розвитку працівників, інвестування в людський капітал і цифрові компетентності, участь у реалізації соціальних та інфраструктурних проєктів територіальних громад, екологізація виробництва й раціональне використання природних ресурсів, а також дотримання міжнародних стандартів якості, трудових відносин та екологічної безпеки, що в сукупності створює основу для поєднання економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної стійкості аграрних підприємств. Удосконалено систему впливу складових соціальної відповідальності на результативність діяльності аграрних підприємств і територіальних громад. Результати її реалізації проявлятимуться у підвищенні соціально-економічної результативності діяльності аграрних підприємств, зміцненні людського капіталу, соціальної згуртованості громад та забезпеченні сталого розвитку сільських територій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінювання результативності соціальних програм аграрних підприємств та розробку механізмів поєднання економічної ефективності й соціальної відповідальності в умовах європейської інтеграції України.
- 19 May 2026
- Published by Private Enterprise PIIR in Problems of Innovation and Investment Development
ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
мета статті полягає у розкритті соціально-економічного контенту інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій та обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи інфраструктурного забезпечення з урахуванням процесів децентралізації. досягнення мети передбачає розкриття теоретичних засад, визначення інфраструктурного забезпечення сільських територій у контексті соціально-економічного розвитку; визначення наявних проблем та розробку напрямів вдосконалення інфраструктурного забезпечення для підвищення ефективності розвитку сільських територій. методологія дослідження. Методологічну основу дослідження інфраструктурного забезпечення сільських територій у соціально-економічному аспекті становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. У процесі дослідження застосовано системний підхід, який дозволив розглядати інфраструктуру сільських територій як цілісну багатокомпонентну систему. У процесі дослідження використано також структурно-логічний метод, методи індукції та дедукції, синтезу та узагальнення, що дозволило дослідити інфраструктурне забезпечення сільських територій як важливий чинник їх соціально-економічного розвитку та визначити основні напрями його удосконалення. наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи інфраструктурного забезпечення з урахуванням процесів децентралізації. висновки. Інфраструктура сільських територій розглядається як сукупність матеріальних, організаційних та інституційних складових, які забезпечують функціонування економіки та соціальної сфери села. Інфраструктурне забезпечення необхідно визначати базовою основою соціально-економічного розвитку, що забезпечує умови для ведення бізнес-діяльності, підвищення рівня зайнятості та зростання якості життя населення у сільській місцевості. Соціально-економічний контекст розвитку інфраструктурного забезпечення сільських територій розкривається через взаємопов’язаний вплив інфраструктури на економічну діяльність та соціальну якість життя населення в сільській місцевості й зміцнення соціальної стійкості громад. В Україні наявний значний потенціал для модернізації сільської інфраструктури, однак для його реалізації необхідні системні заходи, спрямовані на покращення результативності управління та залучення ресурсів. До основних напрямів удосконалення інфраструктурного забезпечення для підвищення ефективності розвитку сільських територій віднесено: інституційний розвиток громад; залучення інвестицій в інфраструктурний розвиток; впровадження цифрових технологій; підтримку місцевого підприємництва; удосконалення та зміцнення кадрового потенціалу. ключові слова: інфраструктурне забезпечення, інфраструктура, державне регулювання, сільські території, соціально-економічна інфраструктура, територіальні громади, інвестиції, децентралізація, кадровий потенціал, соціально-економічний розвиток.
- 19 May 2026
- Published by Private Enterprise PIIR in Problems of Innovation and Investment Development
ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
мета статті полягає у розкритті соціально-економічного контенту інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій та обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи інфраструктурного забезпечення з урахуванням процесів децентралізації. досягнення мети передбачає розкриття теоретичних засад, визначення інфраструктурного забезпечення сільських територій у контексті соціально-економічного розвитку; визначення наявних проблем та розробку напрямів вдосконалення інфраструктурного забезпечення для підвищення ефективності розвитку сільських територій. методологія дослідження. Методологічну основу дослідження інфраструктурного забезпечення сільських територій у соціально-економічному аспекті становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. У процесі дослідження застосовано системний підхід, який дозволив розглядати інфраструктуру сільських територій як цілісну багатокомпонентну систему. У процесі дослідження використано також структурно-логічний метод, методи індукції та дедукції, синтезу та узагальнення, що дозволило дослідити інфраструктурне забезпечення сільських територій як важливий чинник їх соціально-економічного розвитку та визначити основні напрями його удосконалення. наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи інфраструктурного забезпечення з урахуванням процесів децентралізації. висновки. Інфраструктура сільських територій розглядається як сукупність матеріальних, організаційних та інституційних складових, які забезпечують функціонування економіки та соціальної сфери села. Інфраструктурне забезпечення необхідно визначати базовою основою соціально-економічного розвитку, що забезпечує умови для ведення бізнес-діяльності, підвищення рівня зайнятості та зростання якості життя населення у сільській місцевості. Соціально-економічний контекст розвитку інфраструктурного забезпечення сільських територій розкривається через взаємопов’язаний вплив інфраструктури на економічну діяльність та соціальну якість життя населення в сільській місцевості й зміцнення соціальної стійкості громад. В Україні наявний значний потенціал для модернізації сільської інфраструктури, однак для його реалізації необхідні системні заходи, спрямовані на покращення результативності управління та залучення ресурсів. До основних напрямів удосконалення інфраструктурного забезпечення для підвищення ефективності розвитку сільських територій віднесено: інституційний розвиток громад; залучення інвестицій в інфраструктурний розвиток; впровадження цифрових технологій; підтримку місцевого підприємництва; удосконалення та зміцнення кадрового потенціалу. ключові слова: інфраструктурне забезпечення, інфраструктура, державне регулювання, сільські території, соціально-економічна інфраструктура, територіальні громади, інвестиції, децентралізація, кадровий потенціал, соціально-економічний розвиток.
- Open Access
- 12 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 9,p. 29-33
СУЧАСНІ ТОРГОВЕЛЬНІ КОНФЛІКТИ ЯК КАТАЛІЗАТОР ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ
- 12 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 9,p. 29-33
Open AccessСУЧАСНІ ТОРГОВЕЛЬНІ КОНФЛІКТИ ЯК КАТАЛІЗАТОР ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ
- Open Access
- 28 February 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences"
- No. 2(106),p. 277-283
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Вступ. Соціально-економічні трансформації, цифровізація та потреба в підвищенні конкурентоспроможності регіонів актуалізують необхідність переосмислення підходів до управління підприємницьким потенціалом. Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних підходів до управління регіональним підприємницьким потенціалом та визначенні їх ролі у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів в умовах трансформації економічного середовища. Матеріали і методи дослідження. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вчених з проблем управління регіональним розвитком та підприємницьким потенціалом, функціонування підприємницького середовища в регіонах. Теоретико-методологічною основою роботи є положення сучасної економічної теорії, концепції регіонального розвитку та підходи до стратегічного управління. Використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема теоретичне узагальнення; аналіз і синтез; порівняльний аналіз; логічне узагальнення. Результати. У дослідженні визначено, що сучасні підходи до управління регіональним підприємницьким потенціалом базуються на інтеграції інституційних, інноваційних, соціально-орієнтованих та екосистемних механізмів розвитку. Визначальним чинником модернізації управлінських підходів є соціально-економічні виклики, що впливають на рівень адаптивності економічних систем, стимулювання підприємницької активності та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності регіонів. До основних викликів у розвитку підприємництва віднесено: військові виклики для регіонального розвитку, нестабільність інституційного середовища, обмежений доступ до фінансових ресурсів, потреби розвитку кадрового потенціалу та технологічного оновлення; складність інтеграції у глобальні ринки, недостатній рівень розвитку екосистем бізнесу. Визначено, що підвищення ефективності управління підприємницьким потенціалом передбачає реалізацію узгодженої системи інституційних, фінансових та організаційних заходів у напрямі стабілізації регуляторної політики, інвестиційного забезпечення, інноваційної й цифрової трансформації, розвитку інфраструктури та освіти, стимулювання експорту й міжнародної кооперації, а також упровадження сучасних управлінських технологій. Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на формування комплексної системи управління регіональним підприємницьким потенціалом у забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку регіонів. Перспективним напрямом є формування адаптивних моделей управління, що поєднують стратегічне планування, сучасні інструменти моніторингу та механізми публічно-приватного партнерства в умовах повоєнного відновлення.
- 28 February 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences"
- No. 2(106),p. 277-283
Open AccessСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Вступ. Соціально-економічні трансформації, цифровізація та потреба в підвищенні конкурентоспроможності регіонів актуалізують необхідність переосмислення підходів до управління підприємницьким потенціалом. Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних підходів до управління регіональним підприємницьким потенціалом та визначенні їх ролі у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів в умовах трансформації економічного середовища. Матеріали і методи дослідження. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вчених з проблем управління регіональним розвитком та підприємницьким потенціалом, функціонування підприємницького середовища в регіонах. Теоретико-методологічною основою роботи є положення сучасної економічної теорії, концепції регіонального розвитку та підходи до стратегічного управління. Використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема теоретичне узагальнення; аналіз і синтез; порівняльний аналіз; логічне узагальнення. Результати. У дослідженні визначено, що сучасні підходи до управління регіональним підприємницьким потенціалом базуються на інтеграції інституційних, інноваційних, соціально-орієнтованих та екосистемних механізмів розвитку. Визначальним чинником модернізації управлінських підходів є соціально-економічні виклики, що впливають на рівень адаптивності економічних систем, стимулювання підприємницької активності та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності регіонів. До основних викликів у розвитку підприємництва віднесено: військові виклики для регіонального розвитку, нестабільність інституційного середовища, обмежений доступ до фінансових ресурсів, потреби розвитку кадрового потенціалу та технологічного оновлення; складність інтеграції у глобальні ринки, недостатній рівень розвитку екосистем бізнесу. Визначено, що підвищення ефективності управління підприємницьким потенціалом передбачає реалізацію узгодженої системи інституційних, фінансових та організаційних заходів у напрямі стабілізації регуляторної політики, інвестиційного забезпечення, інноваційної й цифрової трансформації, розвитку інфраструктури та освіти, стимулювання експорту й міжнародної кооперації, а також упровадження сучасних управлінських технологій. Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на формування комплексної системи управління регіональним підприємницьким потенціалом у забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку регіонів. Перспективним напрямом є формування адаптивних моделей управління, що поєднують стратегічне планування, сучасні інструменти моніторингу та механізми публічно-приватного партнерства в умовах повоєнного відновлення.
- Open Access
- 20 May 2025
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 5
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
- 20 May 2025
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 5
Open AccessМЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
- Open Access
- 27 February 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 354-359
ГЛОБАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ: КЛІМАТИЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
The article presents an in-depth and multifaceted analysis of the significant global transformations that are currently reshaping the developmental path of the agricultural sector worldwide. Its primary focus lies in dissecting the intricately interwoven impacts of three key forces: accelerating climatic changes, evolving demographic shifts, and the rapid advancements in agricultural technologies. The research meticulously examines the far-reaching and complex consequences of climate change on the fundamental practices and overall productivity of agriculture. This detailed examination encompasses a thorough exploration of the escalating challenges posed by increasing soil erosion, the growing instability and unpredictability of crop yields across various regions, and the consequent urgent imperative for the proactive development and widespread implementation of robust and effective adaptive strategies designed to mitigate these adverse effects.The article also provides a detailed and nuanced characterization of the current state and key characteristics of Ukraine’s agricultural sector, carefully contextualizing its specific challenges and opportunities within the broader framework of these overarching global transformations and trends. It strongly underscores the critical and immediate need for proactive and well-designed government support initiatives aimed at bolstering the sector's resilience and growth. Additionally, it highlights the importance of the implementation of essential institutional reforms that are necessary to foster a more conducive and enabling environment for agricultural innovation and development, alongside the strategic and forward-thinking development of innovative infrastructure that can effectively support the ongoing modernization and future sustainability of the sector. Based on the comprehensive analysis conducted, the study proposes several key strategic directions that are deemed essential for achieving effective adaptation to these evolving global challenges. These strategic directions include the crucial development and implementation of a comprehensive national sustainable development policy that is specifically tailored to the unique needs and characteristics of the agricultural sector in Ukraine, the imperative fostering of significant and sustained investments in agricultural research, development of new technologies, and the widespread adoption of these innovative technologies by agricultural producers. Furthermore, it emphasizes the importance of modernizing educational programs and training initiatives to ensure that the agricultural workforce is equipped with the necessary skills and knowledge to navigate the future of farming, and the active support for the emergence and scaling of new, more resilient, environmentally friendly, and economically efficient farming models. The concluding remarks of the article emphatically emphasize that a holistic, integrated, and comprehensive approach to effectively addressing these complex and interconnected challenges will be absolutely instrumental in enabling Ukraine’s agrarian sector to significantly strengthen its competitive position within the global market, substantially enhance its overall efficiency and competitiveness, and ultimately become a significant and sustainable driver of national economic growth, food security, and overall prosperity in the years to come.
- 27 February 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Development Service Industry Management
- No. 1,p. 354-359
Open AccessГЛОБАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ: КЛІМАТИЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
The article presents an in-depth and multifaceted analysis of the significant global transformations that are currently reshaping the developmental path of the agricultural sector worldwide. Its primary focus lies in dissecting the intricately interwoven impacts of three key forces: accelerating climatic changes, evolving demographic shifts, and the rapid advancements in agricultural technologies. The research meticulously examines the far-reaching and complex consequences of climate change on the fundamental practices and overall productivity of agriculture. This detailed examination encompasses a thorough exploration of the escalating challenges posed by increasing soil erosion, the growing instability and unpredictability of crop yields across various regions, and the consequent urgent imperative for the proactive development and widespread implementation of robust and effective adaptive strategies designed to mitigate these adverse effects.The article also provides a detailed and nuanced characterization of the current state and key characteristics of Ukraine’s agricultural sector, carefully contextualizing its specific challenges and opportunities within the broader framework of these overarching global transformations and trends. It strongly underscores the critical and immediate need for proactive and well-designed government support initiatives aimed at bolstering the sector's resilience and growth. Additionally, it highlights the importance of the implementation of essential institutional reforms that are necessary to foster a more conducive and enabling environment for agricultural innovation and development, alongside the strategic and forward-thinking development of innovative infrastructure that can effectively support the ongoing modernization and future sustainability of the sector. Based on the comprehensive analysis conducted, the study proposes several key strategic directions that are deemed essential for achieving effective adaptation to these evolving global challenges. These strategic directions include the crucial development and implementation of a comprehensive national sustainable development policy that is specifically tailored to the unique needs and characteristics of the agricultural sector in Ukraine, the imperative fostering of significant and sustained investments in agricultural research, development of new technologies, and the widespread adoption of these innovative technologies by agricultural producers. Furthermore, it emphasizes the importance of modernizing educational programs and training initiatives to ensure that the agricultural workforce is equipped with the necessary skills and knowledge to navigate the future of farming, and the active support for the emergence and scaling of new, more resilient, environmentally friendly, and economically efficient farming models. The concluding remarks of the article emphatically emphasize that a holistic, integrated, and comprehensive approach to effectively addressing these complex and interconnected challenges will be absolutely instrumental in enabling Ukraine’s agrarian sector to significantly strengthen its competitive position within the global market, substantially enhance its overall efficiency and competitiveness, and ultimately become a significant and sustainable driver of national economic growth, food security, and overall prosperity in the years to come.
- Open Access
- 27 February 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 1,p. 451-455
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ПОСИЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ
У статті досліджуються інноваційні технології як ключовий фактор підвищення економічного потенціалу аграрного бізнесу в умовах трансформаційних процесів на глобальному і національному рівнях. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифровізації, автоматизації виробничих процесів, впровадження Інтернету речей (IoT), технологій Big Data, систем точного землеробства та сучасних біотехнологій на формування стійких конкурентних переваг сільськогосподарських підприємств. Визначено, що використання інноваційних рішень сприяє зростанню продуктивності, оптимізації витрат, підвищенню ефективності управління ресурсами та якості управлінської звітності.Проаналізовано основні напрями впровадження інноваційних технологій у практику агробізнесу, зокрема автоматизованого моніторингу стану посівів, смарт-управління технікою, прогнозування врожайності, моделювання ризиків і використання біологічних препаратів нового покоління. Підкреслено значення інновацій як рушійної сили сталого розвитку аграрного сектору, особливо в контексті необхідності адаптації до кліматичних змін, демографічних тенденцій, зростаючих вимог продовольчої безпеки та посилення міжнародної конкуренції.Обґрунтовано необхідність інтеграції інновацій у стратегічне планування діяльності аграрних підприємств із врахуванням національних особливостей розвитку аграрного ринку, інституційного середовища та рівня технологічної готовності. Визначено перспективи формування інноваційно-орієнтованих бізнес-моделей у сільському господарстві як передумови підвищення економічної стійкості та конкурентоспроможності аграрного бізнесу в умовах нової економічної реальності.
- 27 February 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
- No. 1,p. 451-455
Open AccessІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ПОСИЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ
У статті досліджуються інноваційні технології як ключовий фактор підвищення економічного потенціалу аграрного бізнесу в умовах трансформаційних процесів на глобальному і національному рівнях. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифровізації, автоматизації виробничих процесів, впровадження Інтернету речей (IoT), технологій Big Data, систем точного землеробства та сучасних біотехнологій на формування стійких конкурентних переваг сільськогосподарських підприємств. Визначено, що використання інноваційних рішень сприяє зростанню продуктивності, оптимізації витрат, підвищенню ефективності управління ресурсами та якості управлінської звітності.Проаналізовано основні напрями впровадження інноваційних технологій у практику агробізнесу, зокрема автоматизованого моніторингу стану посівів, смарт-управління технікою, прогнозування врожайності, моделювання ризиків і використання біологічних препаратів нового покоління. Підкреслено значення інновацій як рушійної сили сталого розвитку аграрного сектору, особливо в контексті необхідності адаптації до кліматичних змін, демографічних тенденцій, зростаючих вимог продовольчої безпеки та посилення міжнародної конкуренції.Обґрунтовано необхідність інтеграції інновацій у стратегічне планування діяльності аграрних підприємств із врахуванням національних особливостей розвитку аграрного ринку, інституційного середовища та рівня технологічної готовності. Визначено перспективи формування інноваційно-орієнтованих бізнес-моделей у сільському господарстві як передумови підвищення економічної стійкості та конкурентоспроможності аграрного бізнесу в умовах нової економічної реальності.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 70
СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Цифрова трансформація виступає ключовим фактором сучасного стратегічного менеджменту, обумовленим швидким розвитком і поширенням технологічних інновацій. Вона впливає на конкурентне середовище, змушуючи компанії переглядати традиційні бізнес-моделі та адаптувати управлінські підходи до нових реалій. У статті досліджено роль цифрових технологій у стратегічному управлінні, зокрема використання штучного інтелекту, автоматизації процесів, аналітики Big Data та блокчейн-технологій. Аналізуються механізми інтеграції цифрових інструментів у процес прийняття управлінських рішень. Визначено, що цифровізація бізнесу передбачає не лише впровадження новітніх технологій, а й зміну корпоративної культури, трансформацію організаційних структур та розвиток нових компетенцій керівників. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання цифрових стратегій для підвищення ефективності підприємств та зміцнення їх конкурентних позицій у цифровій економіці.
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 70
Open AccessСТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Цифрова трансформація виступає ключовим фактором сучасного стратегічного менеджменту, обумовленим швидким розвитком і поширенням технологічних інновацій. Вона впливає на конкурентне середовище, змушуючи компанії переглядати традиційні бізнес-моделі та адаптувати управлінські підходи до нових реалій. У статті досліджено роль цифрових технологій у стратегічному управлінні, зокрема використання штучного інтелекту, автоматизації процесів, аналітики Big Data та блокчейн-технологій. Аналізуються механізми інтеграції цифрових інструментів у процес прийняття управлінських рішень. Визначено, що цифровізація бізнесу передбачає не лише впровадження новітніх технологій, а й зміну корпоративної культури, трансформацію організаційних структур та розвиток нових компетенцій керівників. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання цифрових стратегій для підвищення ефективності підприємств та зміцнення їх конкурентних позицій у цифровій економіці.
- Open Access
- 14 November 2024
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 22,p. 42-47
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ: ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
- 14 November 2024
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 22,p. 42-47
Open AccessРЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ: ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
- Open Access
- 8 December 2022
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 23,p. 19-25
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: РЕАЛІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ
- 8 December 2022
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 23,p. 19-25
Open AccessСОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: РЕАЛІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ