Микола Лисий
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Микола Лисий has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ігор Кушнер
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - Андрій Лисий
Хмельницький національний університет
2 shared publications - Андрій Мостовий
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - Сергій Партика
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications - A. E. Strelnytskyi
Харківський національний університет радіоелектроніки
1 shared publication - M. M. Darmoroz
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
1 shared publication
Latest Publications
- 31 May 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 103 (2) , 136-147
АРХІТЕКТУРА КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДЕФЕКТІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У статті розроблено й обґрунтовано багаторівневу архітектуру кіберфізичної системи для автоматизованого моніторингу дефектів сонячних панелей (фотоелектричних модулів), що забезпечують автономне електроживлення об›єктів критичної інфраструктури Державної прикордонної служби України. Специфіка розташування таких об›єктів, зокрема їх розміщення на висотних вежах зв›язку, радіолокаційних станціях та комплексах відеоспостереження у важкодоступній місцевості, суттєво ускладнює традиційне технічне обслуговування. Водночас постійний вплив агресивних погодних умов та експлуатаційних факторів неминуче призводить до виникнення мікротріщин, критичних забруднень і як наслідок – утворення пожежонебезпечних локальних перегрівань (hot spots). Для розв›язання цієї проблеми та з метою підвищення пожежної безпеки систем електроживлення запропоновано архітектуру кіберфізичної системи, яка базується на передовій концепції edge-cloud (периферійно-хмарних обчислень). Розроблена модель ефективно розподіляє обчислювальне навантаження між трьома ієрархічними рівнями. Перший (апаратний) рівень представлено промисловими безпілотними літальними апаратами, оснащеними високоточними мультиспектральними камерами для синхронного збирання візуальних і тепловізійних даних. Другий рівень (Edge Computing) реалізовано на базі продуктивних бортових мікрокомп’ютерів. Це дозволяє виконувати ресурсомістку первинну обробку та точну сегментацію дефектів безпосередньо під час польоту в режимі реального часу за допомогою згорткових нейронних мереж сімейства YOLO. Такий підхід є критично важливим в умовах обмеженої пропускної здатності або повної відсутності стабільного зв’язку в польових умовах, оскільки він радикально мінімізує мережеві затримки. Третій рівень об’єднує локальну систему диспетчерського управління (SCADA) із глобальним хмарним середовищем (Cloud Computing) для розширеної аналітики, візуалізації результатів інспекції та формування звітів. Наукова новизна дослідження полягає в синергетичній інтеграції технологій безпілотними літальними апаратами, сучасних методів комп›ютерного зору, периферійних обчислень та промислових ІоТ-рішень у єдину апаратно-програмну екосистему. Практична цінність роботи підтверджується тим, що запропонований підхід дозволяє завчасно виявляти термальні аномалії фотоелектричних модулів, нівелювати ризик виникнення пожеж та суттєво оптимізувати витрати на підтримання працездатності віддалених систем живлення прикордонної інфраструктури.
- 31 May 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 103 (2) , 136-147
АРХІТЕКТУРА КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДЕФЕКТІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У статті розроблено й обґрунтовано багаторівневу архітектуру кіберфізичної системи для автоматизованого моніторингу дефектів сонячних панелей (фотоелектричних модулів), що забезпечують автономне електроживлення об›єктів критичної інфраструктури Державної прикордонної служби України. Специфіка розташування таких об›єктів, зокрема їх розміщення на висотних вежах зв›язку, радіолокаційних станціях та комплексах відеоспостереження у важкодоступній місцевості, суттєво ускладнює традиційне технічне обслуговування. Водночас постійний вплив агресивних погодних умов та експлуатаційних факторів неминуче призводить до виникнення мікротріщин, критичних забруднень і як наслідок – утворення пожежонебезпечних локальних перегрівань (hot spots). Для розв›язання цієї проблеми та з метою підвищення пожежної безпеки систем електроживлення запропоновано архітектуру кіберфізичної системи, яка базується на передовій концепції edge-cloud (периферійно-хмарних обчислень). Розроблена модель ефективно розподіляє обчислювальне навантаження між трьома ієрархічними рівнями. Перший (апаратний) рівень представлено промисловими безпілотними літальними апаратами, оснащеними високоточними мультиспектральними камерами для синхронного збирання візуальних і тепловізійних даних. Другий рівень (Edge Computing) реалізовано на базі продуктивних бортових мікрокомп’ютерів. Це дозволяє виконувати ресурсомістку первинну обробку та точну сегментацію дефектів безпосередньо під час польоту в режимі реального часу за допомогою згорткових нейронних мереж сімейства YOLO. Такий підхід є критично важливим в умовах обмеженої пропускної здатності або повної відсутності стабільного зв’язку в польових умовах, оскільки він радикально мінімізує мережеві затримки. Третій рівень об’єднує локальну систему диспетчерського управління (SCADA) із глобальним хмарним середовищем (Cloud Computing) для розширеної аналітики, візуалізації результатів інспекції та формування звітів. Наукова новизна дослідження полягає в синергетичній інтеграції технологій безпілотними літальними апаратами, сучасних методів комп›ютерного зору, периферійних обчислень та промислових ІоТ-рішень у єдину апаратно-програмну екосистему. Практична цінність роботи підтверджується тим, що запропонований підхід дозволяє завчасно виявляти термальні аномалії фотоелектричних модулів, нівелювати ризик виникнення пожеж та суттєво оптимізувати витрати на підтримання працездатності віддалених систем живлення прикордонної інфраструктури.
- 30 December 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 101 (4) , 251-259
АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ І НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПУБЛІКАЦІЙ З УТРИМАННЯ ПРИКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У роботі окреслено основні нормативно-правові документи з інженерного забезпечення охорони кордону, зроблено аналіз нормативно-правових документів і науково-методичних публікацій з утримання прикордонної інфраструктури на ділянках державного кордону. За результатами аналізу нормативно-правових документів і науково-методичних публікацій з утримання прикордонної інфраструктури встановлено, що окремі положення щодо утримання прикордонної інфраструктури розкрито в Інструкції з організації інженерного забезпечення охорони державного кордону України, а також в Рішенні колегії Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про організацію інженерного облаштування державного кордону» та Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова. У розглянутих відомчих нормативно-правових документах відсутні не тільки рекомендації щодо утримання прикордонної інфраструктури, проведення розрахунків на визначення кошторису її утримання, а й немає чіткого визначення самого поняття. Утримання технічних засобів як складової прикордонної інфраструктури ототожнюється з їх контрольним оглядом і щоденним технічним обслуговуванням. Розрахунок такого утримання становить окреме наукове завдання. Тому зроблено висновок про доцільність досліджень документів щодо утримання інфраструктури у будівельній галузі господарювання, де вирішується подібне до прикордонних завдань утримання інфраструктури об’єктів будівництва.
- 30 December 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 101 (4) , 251-259
АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ І НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПУБЛІКАЦІЙ З УТРИМАННЯ ПРИКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У роботі окреслено основні нормативно-правові документи з інженерного забезпечення охорони кордону, зроблено аналіз нормативно-правових документів і науково-методичних публікацій з утримання прикордонної інфраструктури на ділянках державного кордону. За результатами аналізу нормативно-правових документів і науково-методичних публікацій з утримання прикордонної інфраструктури встановлено, що окремі положення щодо утримання прикордонної інфраструктури розкрито в Інструкції з організації інженерного забезпечення охорони державного кордону України, а також в Рішенні колегії Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про організацію інженерного облаштування державного кордону» та Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова. У розглянутих відомчих нормативно-правових документах відсутні не тільки рекомендації щодо утримання прикордонної інфраструктури, проведення розрахунків на визначення кошторису її утримання, а й немає чіткого визначення самого поняття. Утримання технічних засобів як складової прикордонної інфраструктури ототожнюється з їх контрольним оглядом і щоденним технічним обслуговуванням. Розрахунок такого утримання становить окреме наукове завдання. Тому зроблено висновок про доцільність досліджень документів щодо утримання інфраструктури у будівельній галузі господарювання, де вирішується подібне до прикордонних завдань утримання інфраструктури об’єктів будівництва.
- Open Access
- 21 May 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Measuring and computing devices in technological processes
- No. 2,p. 257-262
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДЕФЕКТІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
В роботі наведено результати досліджень методів виявлення дефектів фотоелектричних модулів сонячних електростанцій із застосуванням технологій штучного інтелекту.
- 21 May 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Measuring and computing devices in technological processes
- No. 2,p. 257-262
Open AccessУДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДЕФЕКТІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
В роботі наведено результати досліджень методів виявлення дефектів фотоелектричних модулів сонячних електростанцій із застосуванням технологій штучного інтелекту.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Borys Grinchenko Kyiv University in Cybersecurity: Education, Science, Technique
- Vol. 3 (31) , 483-498
METHOD FOR CALCULATING ROAD SURFACES DAMAGE ON BORDER SECTIONS USING COMPUTER VISION
Within the framework of the conducted research, an analysis and comparison of modern approaches and technological solutions aimed at assessing the condition of transport routes, road surfaces and roads of border areas was carried out. The aim of the work is to improve and optimize the processes related to monitoring, diagnostics and planning of restoration works to increase the efficiency of the relevant services. The international experience of determining the technical condition of roads, methods for calculating quality indicators was analyzed, and the use of innovative technologies that ensure increased accuracy of assessment and automation of data processing was also investigated. An own concept of a system for detecting road damage, calculating consumables and volumes of work at the preparatory stage was proposed. The system is based on the application of artificial intelligence and computer vision technologies using methods for analyzing images and video materials obtained using a video recorder. A specialized neural network training algorithm based on the modern YOLOv8 model has been implemented, which provides automatic detection of defects on the road surface and their quantitative assessment for further determination of the extent of damage, required resources and boundaries of deformation areas. A system for organizing and storing results in local or cloud databases has been proposed, which contributes to effective management of information flows. The developed approach has broad prospects for application in assessing the state of border zones of any state for the purpose of defense, analytical monitoring and quick decision-making. In addition, the improved methodology can be used to automate monitoring of the state of rock, dirt and gravel roads, which will significantly increase the efficiency and quality of repair work in rural, mountainous and border areas.
- 1 January 2025
- Published by Borys Grinchenko Kyiv University in Cybersecurity: Education, Science, Technique
- Vol. 3 (31) , 483-498
Open AccessMETHOD FOR CALCULATING ROAD SURFACES DAMAGE ON BORDER SECTIONS USING COMPUTER VISION
Within the framework of the conducted research, an analysis and comparison of modern approaches and technological solutions aimed at assessing the condition of transport routes, road surfaces and roads of border areas was carried out. The aim of the work is to improve and optimize the processes related to monitoring, diagnostics and planning of restoration works to increase the efficiency of the relevant services. The international experience of determining the technical condition of roads, methods for calculating quality indicators was analyzed, and the use of innovative technologies that ensure increased accuracy of assessment and automation of data processing was also investigated. An own concept of a system for detecting road damage, calculating consumables and volumes of work at the preparatory stage was proposed. The system is based on the application of artificial intelligence and computer vision technologies using methods for analyzing images and video materials obtained using a video recorder. A specialized neural network training algorithm based on the modern YOLOv8 model has been implemented, which provides automatic detection of defects on the road surface and their quantitative assessment for further determination of the extent of damage, required resources and boundaries of deformation areas. A system for organizing and storing results in local or cloud databases has been proposed, which contributes to effective management of information flows. The developed approach has broad prospects for application in assessing the state of border zones of any state for the purpose of defense, analytical monitoring and quick decision-making. In addition, the improved methodology can be used to automate monitoring of the state of rock, dirt and gravel roads, which will significantly increase the efficiency and quality of repair work in rural, mountainous and border areas.
- Open Access
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 97-105
АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ЩОДО РОЗВИТКУ І ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ У СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ
У статті проаналізовано наукові підходи щодо розробки та використання безпілотних літальних апаратів, окреслено перспективні тенденції розвитку і застосування їх у сучасних військових конфліктах. Основними з таких тенденцій є: значне збільшення кількості та розширення номенклатури мікро, міні та малого класів безпілотних літальних апаратів, які стануть альтернативою реактивним системам і артилерії; використання безпілотних літальних апаратів як носіїв не лише засобів виявлення, а й розмінування територій; розроблення технологій, спрямованих на забезпечення безпеки пілотів від наслідків радіоелектронної боротьби; розроблення технологій масового застосування великої кількості безпілотних літальних апаратів одночасно; основні напрями удосконалення бойових характеристик безпілотних літальних апаратів щодо збільшення часу перебування в повітрі; розроблення малогабаритної модульної апаратури спостереження; забезпечення передавання розвідувальних даних у реальному масштабі часу за різними каналами зв’язку; зниження видимості за рахунок створення корпусів безпілотних літальних апаратів авіаційного типу за технологіями “стелс”; очікування значного розвитку підрозділів технічного забезпечення експлуатації безпілотних літальних апаратів, до складу яких увійдуть групи забезпечення використання, а також ремонту та технічного обслуговування літальних апаратів; удосконалення системи керування FPV безпілотними літальними апаратами; розроблення відповідних технологій дистанційного керування безпілотними літальними апаратами на полі бою; розширення системи підготовки операторів безпілотних літальних апаратів; упорядкування класифікації засобів безпілотної авіації, що дозволить систематизувати інформацію про безпілотні літальні апарати та контроль за їх використанням, особливо у воєнній сфері.
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 97-105
Open AccessАНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ЩОДО РОЗВИТКУ І ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ У СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ
У статті проаналізовано наукові підходи щодо розробки та використання безпілотних літальних апаратів, окреслено перспективні тенденції розвитку і застосування їх у сучасних військових конфліктах. Основними з таких тенденцій є: значне збільшення кількості та розширення номенклатури мікро, міні та малого класів безпілотних літальних апаратів, які стануть альтернативою реактивним системам і артилерії; використання безпілотних літальних апаратів як носіїв не лише засобів виявлення, а й розмінування територій; розроблення технологій, спрямованих на забезпечення безпеки пілотів від наслідків радіоелектронної боротьби; розроблення технологій масового застосування великої кількості безпілотних літальних апаратів одночасно; основні напрями удосконалення бойових характеристик безпілотних літальних апаратів щодо збільшення часу перебування в повітрі; розроблення малогабаритної модульної апаратури спостереження; забезпечення передавання розвідувальних даних у реальному масштабі часу за різними каналами зв’язку; зниження видимості за рахунок створення корпусів безпілотних літальних апаратів авіаційного типу за технологіями “стелс”; очікування значного розвитку підрозділів технічного забезпечення експлуатації безпілотних літальних апаратів, до складу яких увійдуть групи забезпечення використання, а також ремонту та технічного обслуговування літальних апаратів; удосконалення системи керування FPV безпілотними літальними апаратами; розроблення відповідних технологій дистанційного керування безпілотними літальними апаратами на полі бою; розширення системи підготовки операторів безпілотних літальних апаратів; упорядкування класифікації засобів безпілотної авіації, що дозволить систематизувати інформацію про безпілотні літальні апарати та контроль за їх використанням, особливо у воєнній сфері.
- Open Access
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 213-221
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА
Статтю присвячено удосконаленню математичної моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата спостерігачем удень. Використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з охорони державного кордону постійно розширюється. З метою встановлення незаконних маршрутів пересування через кордон, каналів протиправної діяльності, важливим є не тільки виявлення і затримання правопорушника, а й приховане відстеження його пересування, особливо на ділянках, де поруч кордону розміщуються населені пункти, є інфраструктура. Проаналізовано роботи із визначення візуальної дальності виявлення безпілотних літальних апаратів. Результати аналізу наукових досліджень указують на окремі труднощі у використанні стандартної гідрометеорологічної інформації та недостатній розвиток сьогодні методів прогнозу та кліматологічного аналізу параметрів атмосфери, що визначають умови виявлення спостерігачем безпілотних літальних апаратів. Установлено, що в основі чинних методів розрахунку візуальної дальності лежить алгоритмічна прив’язка до параметра метеорологічної дальності видимості, водночас із застосуванням інструментальних методів отримання значення цього параметра здійснюється з похибкою не менше 10 %. Крім цього, забезпечення даними щодо метеорологічної дальності видимості підрозділів у реальному часі є проблематичним. Доцільно застосувати розрахункове значення метеорологічної дальності видимості на основі емпіричних даних, що використано в удосконаленій моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата вдень спостерігачем. Модель відрізняється застосуванням функції Ламберта у рішенні трансцендентного рівняння визначення візуальної дальності виявлення та уведенням аналітичного розрахунку метеорологічної дальності видимості через характеристику водності атмосфери, що дозволило отримати аналітично точне рішення рівняння дальності без застосування ітераційних процедур обчислень та з меншою похибкою визначення дальності видимості безпілотного літального апарату. Застосування удосконаленої моделі дозволить у підрозділах точніше визначати візуальну дальність виявлення безпілотного літального апарата вдень і коректно вибирати висоту польоту залежно від завдання.
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 213-221
Open AccessМАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА
Статтю присвячено удосконаленню математичної моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата спостерігачем удень. Використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з охорони державного кордону постійно розширюється. З метою встановлення незаконних маршрутів пересування через кордон, каналів протиправної діяльності, важливим є не тільки виявлення і затримання правопорушника, а й приховане відстеження його пересування, особливо на ділянках, де поруч кордону розміщуються населені пункти, є інфраструктура. Проаналізовано роботи із визначення візуальної дальності виявлення безпілотних літальних апаратів. Результати аналізу наукових досліджень указують на окремі труднощі у використанні стандартної гідрометеорологічної інформації та недостатній розвиток сьогодні методів прогнозу та кліматологічного аналізу параметрів атмосфери, що визначають умови виявлення спостерігачем безпілотних літальних апаратів. Установлено, що в основі чинних методів розрахунку візуальної дальності лежить алгоритмічна прив’язка до параметра метеорологічної дальності видимості, водночас із застосуванням інструментальних методів отримання значення цього параметра здійснюється з похибкою не менше 10 %. Крім цього, забезпечення даними щодо метеорологічної дальності видимості підрозділів у реальному часі є проблематичним. Доцільно застосувати розрахункове значення метеорологічної дальності видимості на основі емпіричних даних, що використано в удосконаленій моделі визначення візуальної дальності виявлення безпілотного літального апарата вдень спостерігачем. Модель відрізняється застосуванням функції Ламберта у рішенні трансцендентного рівняння визначення візуальної дальності виявлення та уведенням аналітичного розрахунку метеорологічної дальності видимості через характеристику водності атмосфери, що дозволило отримати аналітично точне рішення рівняння дальності без застосування ітераційних процедур обчислень та з меншою похибкою визначення дальності видимості безпілотного літального апарату. Застосування удосконаленої моделі дозволить у підрозділах точніше визначати візуальну дальність виявлення безпілотного літального апарата вдень і коректно вибирати висоту польоту залежно від завдання.
- Open Access
- 21 February 2021
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 83 (2) , 291-301
ДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛИННОЇ МАГНІТНОЇ АНТЕНИ ДЛЯ ГЕОРАДАРІВ ЯК ЗАСОБІВ ПОШУКУ ПІДПОВЕРХНЕВОЇ КОНТРАБАНДИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН
Боротьба з контрабандою досить поширена річ у всьому світі, не оминуло це і Україну. Новий вид контрабанди, а саме підповерхнева контрабанда, докорінно змінив підхід у боротьбі із нею. Прихованість від неозброєного ока, малі розміри та невелика затрата сил у прокладанні – виклик для сучасності. Актуальним завданням є удосконалення георадарів для потреб охорони та захисту державного кордону зокрема антенних пристроїв, оскільки інформаційною ознакою для розпізнавання об’єктів можуть служити поляризаційні відмінності радіолокаційних зображень на двох взаємно ортогональних поляризаціях випромінювання і прийому сигналів. У статті досліджено та запропоновано антену, яка являє собою екрановану магнітну щілинну антену, використовуючи яку можна випромінювати й приймати сигнали ортогональних поляризацій, що дозволяє виявляти в ґрунті металеві та діелектричні предмети з лінійними розмірами понад 15 см незалежно від їх орієнтації щодо антени. Антена являє собою порожнистий циліндричний об’ємний резонатор з металевими стінками. Дана антена використовувалась у експериментальному георадарі, передавальна і приймальна частина якого мають загальну антену. Застосування циркулятора дозволяє використовувати одну і ту ж антену при передачі і прийомі зондуючого сигналу. Глибина виявлення залежить від розмірів об’єктів і електричних властивостей ґрунту. Теоретично, в сухому піску, запропонований тип антени, встановленої на георадар неперервного випромінювання, дозволить виявляти приховані предмети, які мають лінійні розміри понад 15 см, на глибині до 3 м, що відповідає характеристиці засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Також була розроблена і створена широкосмугова прямокутна щілинна магнітна антена. Випробування цієї антени проводилися в складі георадара в умовах, наближених до польових. Для цього був створений спеціальний стенд, що складається з ящика з піском і механізму, призначеного для переміщення георадара спільно з антеною. В пісок, на глибину 25-30 см, на відстані близько 50 см один від одного, як макета мін, закопувались діелектричний кубик розміром 15×7 см і металева банка розміром висотою 10 см і діаметром 8 см. Результати експерименту дозволяють стверджувати про перспективність даного типу антен для розробки георадарів.
- 21 February 2021
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 83 (2) , 291-301
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛИННОЇ МАГНІТНОЇ АНТЕНИ ДЛЯ ГЕОРАДАРІВ ЯК ЗАСОБІВ ПОШУКУ ПІДПОВЕРХНЕВОЇ КОНТРАБАНДИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН
Боротьба з контрабандою досить поширена річ у всьому світі, не оминуло це і Україну. Новий вид контрабанди, а саме підповерхнева контрабанда, докорінно змінив підхід у боротьбі із нею. Прихованість від неозброєного ока, малі розміри та невелика затрата сил у прокладанні – виклик для сучасності. Актуальним завданням є удосконалення георадарів для потреб охорони та захисту державного кордону зокрема антенних пристроїв, оскільки інформаційною ознакою для розпізнавання об’єктів можуть служити поляризаційні відмінності радіолокаційних зображень на двох взаємно ортогональних поляризаціях випромінювання і прийому сигналів. У статті досліджено та запропоновано антену, яка являє собою екрановану магнітну щілинну антену, використовуючи яку можна випромінювати й приймати сигнали ортогональних поляризацій, що дозволяє виявляти в ґрунті металеві та діелектричні предмети з лінійними розмірами понад 15 см незалежно від їх орієнтації щодо антени. Антена являє собою порожнистий циліндричний об’ємний резонатор з металевими стінками. Дана антена використовувалась у експериментальному георадарі, передавальна і приймальна частина якого мають загальну антену. Застосування циркулятора дозволяє використовувати одну і ту ж антену при передачі і прийомі зондуючого сигналу. Глибина виявлення залежить від розмірів об’єктів і електричних властивостей ґрунту. Теоретично, в сухому піску, запропонований тип антени, встановленої на георадар неперервного випромінювання, дозволить виявляти приховані предмети, які мають лінійні розміри понад 15 см, на глибині до 3 м, що відповідає характеристиці засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Також була розроблена і створена широкосмугова прямокутна щілинна магнітна антена. Випробування цієї антени проводилися в складі георадара в умовах, наближених до польових. Для цього був створений спеціальний стенд, що складається з ящика з піском і механізму, призначеного для переміщення георадара спільно з антеною. В пісок, на глибину 25-30 см, на відстані близько 50 см один від одного, як макета мін, закопувались діелектричний кубик розміром 15×7 см і металева банка розміром висотою 10 см і діаметром 8 см. Результати експерименту дозволяють стверджувати про перспективність даного типу антен для розробки георадарів.
- Open Access
- 17 September 2020
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 81 (3) , 237-246
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИГНАЛІЗАЦІЙНОГО ПРИЛАДУ «ХМІЛЬ-1»
У статті розглянуті питання пропозицій щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1», які були викликані виявленими недоліками при його експлуатації в підрозділах охорони державного кордону. Надані практичні рекомендацій щодо порядку та особливостей експлуатації сигналізаційного приладу з існуючою стаціонарною лінійною частиною ЛС-2. Обґрунтовуючи рекомендації щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1» розглянуто особливості розгортання сигнальної лінії, організації шлейфу охорони із використанням в якості сигнальної лінії стального ізольованого тросика з ізоляцією. Також запропоновано як варіант застосування сигнальної лінії на основі витої пари з ювелірного стального ізольованого тросика і неізольованого стального дроту. Для підвищення ймовірності виявлення розглянуті варіанти організації шлейфів сигналізації: без заземлення у вигляді петлі сигнальної лінії; у прокладанні обох флангів паралельно; у вигляді двох незалежних петель сигнальної лінії; уведенням змінного резистору. Зазначене дозволяє збільшити протяжності ділянки охорони і зменшити вплив землі, забезпечити виявлення і визначення напряму руху порушника. Розглянуто питання щодо вдосконалення будови приладу сигналізаційного, а саме внесення змін в монтажну плату та електричну схему, що дасть змогу запам’ятовувати сигнал тривоги навіть після відновлення цілісності лінійної частини порушником. Зазначено потенційну можливість модернізації сигналізаційного приладу «Хміль-1», який додатково міг би визначати ділянку охорони, наприклад з точністю 50-100 м, формувати сигнал тривоги без порушення цілісності сигнальної лінії, тобто трансформуватися в прилад необривного типу.
- 17 September 2020
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 81 (3) , 237-246
Open AccessПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИГНАЛІЗАЦІЙНОГО ПРИЛАДУ «ХМІЛЬ-1»
У статті розглянуті питання пропозицій щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1», які були викликані виявленими недоліками при його експлуатації в підрозділах охорони державного кордону. Надані практичні рекомендацій щодо порядку та особливостей експлуатації сигналізаційного приладу з існуючою стаціонарною лінійною частиною ЛС-2. Обґрунтовуючи рекомендації щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1» розглянуто особливості розгортання сигнальної лінії, організації шлейфу охорони із використанням в якості сигнальної лінії стального ізольованого тросика з ізоляцією. Також запропоновано як варіант застосування сигнальної лінії на основі витої пари з ювелірного стального ізольованого тросика і неізольованого стального дроту. Для підвищення ймовірності виявлення розглянуті варіанти організації шлейфів сигналізації: без заземлення у вигляді петлі сигнальної лінії; у прокладанні обох флангів паралельно; у вигляді двох незалежних петель сигнальної лінії; уведенням змінного резистору. Зазначене дозволяє збільшити протяжності ділянки охорони і зменшити вплив землі, забезпечити виявлення і визначення напряму руху порушника. Розглянуто питання щодо вдосконалення будови приладу сигналізаційного, а саме внесення змін в монтажну плату та електричну схему, що дасть змогу запам’ятовувати сигнал тривоги навіть після відновлення цілісності лінійної частини порушником. Зазначено потенційну можливість модернізації сигналізаційного приладу «Хміль-1», який додатково міг би визначати ділянку охорони, наприклад з точністю 50-100 м, формувати сигнал тривоги без порушення цілісності сигнальної лінії, тобто трансформуватися в прилад необривного типу.