СПСергій Полянський

Сергій Полянський

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Сергій Полянський has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО РОКУ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА ЇЇ МІНЛИВІСТЬ У ЧАСІ Й ПРОСТОРІ

    by Тетяна Сергіївна Павловська, Валентина Юріївна Стельмах, Сергій Володимирович Полянський

    Актуальність дослідження: регіональні, а особливо локальні, зміни клімату потребують подальших досліджень, тому вивчення фенокліматичної періодизації регіону в умовах інтенсивної трансформації глобальної кліматичної системи є важливим і своєчасним. Предметом дослідження є хронологічні межі, тривалість метеорологічних пір року у Волинській області та тенденції їх динаміки в часі й просторі. Мета дослідження: провести хорологічний й хронологічний аналіз тенденцій змін тривалості й часових меж метеорологічних пір року на метеостанціях Волинської області з початку XXI століття до 2023 р. Методологія дослідження: дослідження базується на аналізі даних Волинського обласного центру з гідрометеорології (далі – ВОЦГМ) по шістьох метеостанціях Волинської області (Світязь, Любешів, Ковель, Маневичі, Володимир, Луцьк) за 2001–2023 рр. з використанням методів математичної статистики, графічного, картографічного моделювання. Результати дослідження: у структурі природного року метеорологічна зима на Волині становить 18% (у середньому за досліджуваний період це становить 67 днів), літо − 31% (114 днів), осінь і весна – приблизно по 25% (по 92 дні). Для зими характерна тенденція до зменшення її тривалості, а для літа й весни − до зростання. Осінь є найбільш стабільним за тривалістю сезоном; на чотирьох метеостанціях області простежується дуже слабо виражена тенденція до скорочення її тривалості. У напрямку із заходу на схід досліджуваного регіону простежується зменшення тривалості весни та збільшення тривалості зими. Тривалість осені зменшується з північного заходу на південний схід області. Літо найбільшу тривалість має на МС Світязь і МС Луцьк, зменшуючись до центральної частини краю. Такі просторові особливості зміни тривалості метеорологічних сезонів пояснюються зростанням континентальності клімату в східному напрямку та особливостями підстильної поверхні регіону (гіпсометричні відмітки поверхні, площі акваторій і територій із штучним покриттям).Практичне значення: отримані результати дають змогу прогнозувати зміни в природному середовищі та пов’язані з цим економічні й соціальні наслідки, оптимізувати функціонування житлово-комунального господарства, туристичної діяльності, сільського, лісового й водного господарства. Висновки: тривалість літа у Волинській області збільшується завдяки вересню, весни − унаслідок панування плюсових температур повітря в січні та лютому. Метеорологічна зима скорочується внаслідок потепління в холодний період року.Осінь − найбільш стабільний за тривалістю сезон, змінюються лише її хронологічні межі. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні температури й вологості повітря, режиму опадів та частоти небезпечних метеорологічних явищ у межах метеорологічних пір року.

  • Open Access

    ОЗЕРО КРИМНЕ: ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ, СУЧАСНИЙ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН, ЗАХОДИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ

    by Василь Фесюк, Лариса Чижевська, Сергій Полянський, Ірина Мороз, Юлія Познанська

    Стаття присвячена дослідженню природних особливостей, сучасного гідроекологічного стану, розробки заходів раціонального використання озера Кримне, що входить до групи Шацьких озер. За результатами аналізу природних умов водозбору, особливостей його господарського освоєння, забруднення води та евтрофікації озера оцінено сучасний гідроекологічний стан озера Кримне. Запропоновано заходи раціонального використання та охорони озера: створення буферних зон, дотримання режиму прибережних захисних смуг, модернізація системи водопостачання, каналізації та очищення стічних вод населених пунктів та рекреаційних баз, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, гідроекологічний моніторинг.

  • Open Access

    Особливості сучасного стану евтрофікації Шацьких озер

    by В. О. Фесюк, І. М. Нетробчук, С. В. Полянський, Д. Я. Довган

    The Shatsk Lakes are a group of more than 30 picturesque lakes in northwestern Ukraine, within the Shatsk National Nature Park. These lakes are important as a habitat for numerous rare and endangered species of plants and animals listed in the Red Data Book of Ukraine and international conservation registers. Like other lakes, they are currently experiencing eutrophication. This leads to a decrease in water quality, oxygen content, water blooms, and deterioration of the living conditions for aquatic life. At the same time, the Shatsk Lakes are one of the most famous recreational regions of Ukraine. The relevance of the work lies in the need to assess the eutrophication of lakes and its impact on their rational use and protection. The purpose of the article is to assess the eutrophication of the Shatsk Lakes, to determine the factors that determine the degree of eutrophication, to develop measures to reduce the eutrophication of the lakes and improve their hydroecological condition. The methods used were data collection, statistical processing, remote sensing, cartographic, and expert assessment. It was found that the level of eutrophication of the studied lakes is not high. Even in summer, for most lakes, the NDVI does not exceed 0.2. For some (Svityaz, Luky, Peremut, Pulemetske), this index is even lower. This is due to the peculiarities of the lakes: karst origin, significant depths and areas of the water mirror, high stability of their ecosystems, and a relatively low level of economic development. Although eutrophication is insignificant, the impact of global climate change on the state of lake ecosystems is felt. This impact will increase in the future. Therefore, it is very important to develop measures to reduce eutrophication and improve the hydroecological status of the Shatsk Lakes. Шацькі озера – це група з понад 30 мальовничих озер на північному заході України, в межах Шацького національного природного парку. Ці озера мають важливе значення як оселище для численних рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних реєстрів. Як і інші озера в наш час вони зазнають евтрофікації. Це спричинює зниження якості води, вмісту кисню, «цвітіння» води, погіршення умов існування гідробіонтів. В той же ж час Шацькі озера є одним із найвідоміших рекреаційних регіонів України. Актуальність роботи полягає у необхідності оцінки евтрофікованості озер та її впливу на їх раціональне використання та охорону. Метою статті є оцінка евтрофікованості Шацьких озер, визначення чинників, що впливають на ступінь евтрофікації, розробка заходів зниження евтрофікованості озер та поліпшення їх гідроекологічного стану. Використано методи збору матеріалів, їх статистичної обробки, дистанційного зондування Землі, картографічний, експертних оцінок. Встановлено, що рівень евтрофікованості досліджуваних озер не високий. Навіть в літній період для більшості озер NDVI не перевищує 0,2. Для окремих (Світязь, Луки, Перемут, Пулемецьке) цей показник ще нижчий. Це зумовлено особливостями озер: карстовим походженням, значними глибинами та площами водного дзеркала, високою стійкістю їх екосистем, порівняно невисоким рівнем господарського освоєння. Хоча евтрофікація і незначна, але відчувається вплив глобальної зміни клімату на стан озерних екосистем. Цей вплив буде зростати в майбутньому. Тому дуже важливою є розробка заходів зменшення евтрофікованості та поліпшенняфіі гідроекологічного стану Шацьких озер.


  • Open Access

    СУЧАСНИЙ ПРИРОДНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛОДЯЖНЕНСЬКОЇ ТГ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

    by Ірина Нетробчук, Валентина Стельмах, Зоя Карпюк, Лариса Чижевська, Олег Мельник, Сергій Полянський, Роман Качаровський

    Деталізовано передумови формування Колодяжненської територіальної громади (ТГ) Волинської області. Акцентовано увагу на особливостях клімату, поверхневих вод, ґрунтів, лісових та земельних ресурсів. Охарактеризовано об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) громади. Вивчено їх природні, зокрема, флористичні та фауністичні особливості. Обгрунтовано умови здійснення природоохоронної та рекреаційної діяльності в їх межах. Запропоновано напрямки покращення функціонування об’єктів ПЗФ та можливості розширення його мережі.

  • Open Access

    ПРИРОДНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОВЕЛЬСЬКОЇ ТГ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    by Ірина Нетробчук, Лариса Чижевська, Сергій Полянський, Зоя Карпюк, Олег Мельник, Роман Качаровський

    Визначено передумови формування Ковельської територіальної громади (ТГ) Волинської області. Зосереджено увагу на особливостях клімату, поверхневих вод, лісових та земельних ресурсів. Подано характеристику об’єктів природно-заповідного фонду(ПЗФ) громади. Досліджено їх природні, зокрема, флористичні та фауністичні особливості. Обгрунтовано умови здійснення природоохоронної та рекреаційної діяльності в їх межах. Запропоновано напрямки покращення функціонування об’єктів ПЗФ та можливості розширення його мережі.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРІЙСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    by Сергій Полянський, Лариса Чижевська, Зоя Карпюк, Олег Мельник, Роман Качаровський, Олена Антипюк

    Досліджено особливості природно-ресурсного потенціалу Турійської територіальної громади (ТГ) Волинської області. В процесі дослідження було зосереджено увагу на обґрунтуванні актуальності обраної тематики. Проаналізовано сучасні наукові публікації, насамперед регіонального напрямку, з даної проблематики. Вказано джерела та методи, що були використані у роботі. Охарактеризовано процес формування території Турійської ТГ. Приділено увагу вивченню кліматичних особливостей території, наявності сприятливих умов для здійснення рекреації впродовж року. Досліджено стан водних об’єктів, зокрема подано характеристики наявного річкового та озерного фонду. Оцінено бальнеологічні та земельні, лісові та лісомисливські ресурси, зокрема, наявний мисливський тваринний фонд, що є на території громади. Здійснено комплексну оцінку природно-заповідного фонду району. Виявлено особливості та перспективи використання різних видів наявних природних ресурсів для рекреаційних потреб регіону.

  • Open Access

    РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЗАТУРЦІВСЬКОЇ ТГ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    by Лариса Чижевська, Андрій Мельник, Надія Мельник, Сергій Полянський, Ірина Єрко, Зоя Карпюк, Роман Качаровський, Олена Дем'янчук, Олена Антипюк, Олег Мельник

    Досліджено особливості формування Затурцівської територіальної громади (ТГ) Володимир-Волинського району Волинської області. Охарактеризовано природні умови та ресурси ТГ, зосереджено увагу на кліматичних і гідрологічних особливостях, проведено морфометричний аналіз річкового та озерного фондів. Оцінено земельні та бальнеологічні ресурси. Деталізовано інформацію щодо наявних лісових і лісомисливських ресурсів, зокрема мисливського тваринного фонду. Вивчено передумови формування природно-заповідних об’єктів і територій в межах громади, проаналізовано особливості ПЗФ ТГ. Деталізовано історію їх створення, місцерозташування та особливості природних об’єктів, що знаходяться під охороною. Систематизовано інформацію про основні історико-культурні ресурси. Визначено проблеми розвитку рекреаційного комплексу ТГ та запропоновано шляхи їх вирішення.