Ye. Pysmennyy
Ye. Pysmennyy has a total of 31 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Vadym Kondratyuk
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна
5 shared publications - Volodymyr Filatov
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
4 shared publications - N. Boyko
Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
3 shared publications - Ivan Ostapenko
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського
2 shared publications - Sergii Klevtsov
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського
2 shared publications - Volodymyr I. Skalozubov
Міжвідомчий центр фундаментальних наукових досліджень в галузі енергетики та екології НАН України, «Одеської політехніки» та Мінекології України
2 shared publications
Latest Publications
- 16 December 2025
- Published by Elsevier in Nuclear Engineering and Design
- Vol. 448
Heat transfer in vertical short 1-; 3-; and 7-rod bundles cooled with supercritical water
- 16 December 2025
- Published by Elsevier in Nuclear Engineering and Design
- Vol. 448
Heat transfer in vertical short 1-; 3-; and 7-rod bundles cooled with supercritical water
- Open Access
- 26 March 2025
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 1(105),p. 45-54
Розробка концепції побудови комплексної системи захисту інформації процесу зняття АЕС з експлуатації
Проведено дослідження вітчизняного і світового досвіду організації інформаційної безпеки та кібербезпеки під час експлуатації АЕС та у процесі зняття АЕС з експлуатації. Встановлено значні відмінності, що потребують наукового узагальнення та розроблення нових концепцій. У статті наведено дослідження особливостей інформаційної безпеки і кібербезпеки процесів зняття АЕС з експлуатації, узагальнення вимог вітчизняного законодавства і стандартів провідних країн світу, визначено інформацію, яка потребує захисту, та особливості її обігу, обґрунтовано підходи удосконалення організаційних і технологічних заходів за допомогою розроблення концепції побудови комплексної системи захисту інформації підприємств, установ, окремих спеціалістів, зокрема й іноземних, що залучені до виконання робіт зі зняття АЕС з експлуатації, що загалом має забезпечити підвищення ядерної та радіаційної безпеки. У статті наведено етапи розроблення концепції побудови спеціалізованої комплексної системи захисту інформації зняття АЕС з експлуатації, оцінені експертні судження, запропоновано функціональну структурну схему системи й оцінена її ефективність. Було визначено організаційні, технічні рішення, які також впливають на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки АЕС та їх зняття з експлуатації. На підставі проведених досліджень отримано результати, що дозволили запропонувати концепцію побудови спеціалізованої комплексної системи захисту інформації процесу зняття АЕС з експлуатації.
- 26 March 2025
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 1(105),p. 45-54
Open AccessРозробка концепції побудови комплексної системи захисту інформації процесу зняття АЕС з експлуатації
Проведено дослідження вітчизняного і світового досвіду організації інформаційної безпеки та кібербезпеки під час експлуатації АЕС та у процесі зняття АЕС з експлуатації. Встановлено значні відмінності, що потребують наукового узагальнення та розроблення нових концепцій. У статті наведено дослідження особливостей інформаційної безпеки і кібербезпеки процесів зняття АЕС з експлуатації, узагальнення вимог вітчизняного законодавства і стандартів провідних країн світу, визначено інформацію, яка потребує захисту, та особливості її обігу, обґрунтовано підходи удосконалення організаційних і технологічних заходів за допомогою розроблення концепції побудови комплексної системи захисту інформації підприємств, установ, окремих спеціалістів, зокрема й іноземних, що залучені до виконання робіт зі зняття АЕС з експлуатації, що загалом має забезпечити підвищення ядерної та радіаційної безпеки. У статті наведено етапи розроблення концепції побудови спеціалізованої комплексної системи захисту інформації зняття АЕС з експлуатації, оцінені експертні судження, запропоновано функціональну структурну схему системи й оцінена її ефективність. Було визначено організаційні, технічні рішення, які також впливають на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки АЕС та їх зняття з експлуатації. На підставі проведених досліджень отримано результати, що дозволили запропонувати концепцію побудови спеціалізованої комплексної системи захисту інформації процесу зняття АЕС з експлуатації.
- 19 December 2024
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 4(104),p. 50-55
Застосування методології імовірнісного аналізу безпеки для оцінки фізичної ядерної безпеки
Імовірнісний аналіз безпеки тривалий час застосовується для кількісної оцінки безпеки АЕС у світі та в Україні, і його результати пройшли перевірку часом та експлуатацією АЕС. Саме тому, нами вперше запропоновано застосувати методики імовірнісного аналізу безпеки для аналізу фізичної ядерної безпеки. Це надасть можливість не тільки удосконалити фізичну ядерну безпеку об'єктів, які здійснюють поводження з ядерним матеріалом, а також всебічно оцінити безпеку АЕС. Проте виникне потреба врахування й додаткових загроз, як-от диверсія та саботаж – якщо цього не зробити, то ризики з боку фізичної ядерної безпеки будуть недооцінені. Розглянуто процес розроблення, застосування та підтримання актуальності національної оцінки загроз фізичній ядерній безпеці і її документації, проєктної загрози й альтернативні заяви про загрози. У проєктній загрозі чи альтернативних заявах про загрози описують можливих правопорушників, проти яких має бути забезпечений захист установок і діяльності, що використовують чи зберігають ядерні й інші радіоактивні матеріали, а також властивості й характеристики цих правопорушників. Усі аспекти методології та процедур імовірнісного аналізу безпеки, які необхідно для цього доопрацювати, детально обговорюються. Проведено порівняльний аналіз методик, які використовуються в імовірнісному аналізі безпеки та для оцінки ризику для фізичної ядерної безпеки. Виявлено схожість між методикою, яка використовує імовірнісний аналіз безпеки, та методикою для оцінки ризику для фізичної ядерної безпеки, але потребують введення додаткових коефіцієнтів і припущень для застосування методик імовірнісного аналізу безпеки у фізичну ядерну безпеку. В результаті аналізу була встановлена можливість використання загального підходу методик імовірнісного аналізу безпеки на фізичну ядерну безпеку завдяки використанню практики з визначення вихідних подій аварій, виділивши за аналогією вихідні події загроз.
- 19 December 2024
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 4(104),p. 50-55
Застосування методології імовірнісного аналізу безпеки для оцінки фізичної ядерної безпеки
Імовірнісний аналіз безпеки тривалий час застосовується для кількісної оцінки безпеки АЕС у світі та в Україні, і його результати пройшли перевірку часом та експлуатацією АЕС. Саме тому, нами вперше запропоновано застосувати методики імовірнісного аналізу безпеки для аналізу фізичної ядерної безпеки. Це надасть можливість не тільки удосконалити фізичну ядерну безпеку об'єктів, які здійснюють поводження з ядерним матеріалом, а також всебічно оцінити безпеку АЕС. Проте виникне потреба врахування й додаткових загроз, як-от диверсія та саботаж – якщо цього не зробити, то ризики з боку фізичної ядерної безпеки будуть недооцінені. Розглянуто процес розроблення, застосування та підтримання актуальності національної оцінки загроз фізичній ядерній безпеці і її документації, проєктної загрози й альтернативні заяви про загрози. У проєктній загрозі чи альтернативних заявах про загрози описують можливих правопорушників, проти яких має бути забезпечений захист установок і діяльності, що використовують чи зберігають ядерні й інші радіоактивні матеріали, а також властивості й характеристики цих правопорушників. Усі аспекти методології та процедур імовірнісного аналізу безпеки, які необхідно для цього доопрацювати, детально обговорюються. Проведено порівняльний аналіз методик, які використовуються в імовірнісному аналізі безпеки та для оцінки ризику для фізичної ядерної безпеки. Виявлено схожість між методикою, яка використовує імовірнісний аналіз безпеки, та методикою для оцінки ризику для фізичної ядерної безпеки, але потребують введення додаткових коефіцієнтів і припущень для застосування методик імовірнісного аналізу безпеки у фізичну ядерну безпеку. В результаті аналізу була встановлена можливість використання загального підходу методик імовірнісного аналізу безпеки на фізичну ядерну безпеку завдяки використанню практики з визначення вихідних подій аварій, виділивши за аналогією вихідні події загроз.
- Open Access
- 25 June 2024
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 2(102),p. 58-66
Оцінка ризиків під час визначення та обґрунтування варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС із застосуванням методики багатофакторного аналізу
Питання визначення остаточного підходу до проведення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС з кожним роком набуває все більшої актуальності. Діяльністю, яка повинна бути здійснена на початку реалізації цього складного комплексу організаційних та технічних заходів, є визначення обсягу і змісту як підготовчих робіт, так і зняття з експлуатації загалом. Це, зі свого боку, пов’язано з необхідністю створення єдиного комплекту законодавчих і нормативних документів з управління діяльністю цим складним процесом. Надано пропозиції щодо коригування чинних і розроблення нових нормативних документів у межах ієрархічної структури нормативних і правових документів. Окремим важливим питанням є коригування підходу до визначення і обґрунтування варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС. На сьогодні це визначення виконують за методикою багатофакторного аналізу, яка була розроблена у 2012 році. На основі узагальнюючого аналізу чинних нормативно-правових актів і документів з управління діяльністю зі зняття з експлуатації АЕС, розглянуто ризики застосування чинної методики багатофакторного аналізу для визначення оптимального варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Запропоновано застосування двоетапного підходу до вибору і обґрунтування оптимального варіанта Стратегії зняття з експлуатації енергоблоків АЕС за цією методикою. Визначена необхідність уточнення і деталізації критеріїв та факторів, що застосовуються під час використання методики. Надані пропозиції щодо того, які фактори є обов’язковими для розгляду як об’єктивні вихідні дані та які саме розрахунки треба виконати обов’язково, а які – додатково. На принциповому рівні визначено вірогідність виникнення будь-якого з розглянутих ризиків та запропоновано можливі способи їх послаблення або уникнення.
- 25 June 2024
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 2(102),p. 58-66
Open AccessОцінка ризиків під час визначення та обґрунтування варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС із застосуванням методики багатофакторного аналізу
Питання визначення остаточного підходу до проведення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС з кожним роком набуває все більшої актуальності. Діяльністю, яка повинна бути здійснена на початку реалізації цього складного комплексу організаційних та технічних заходів, є визначення обсягу і змісту як підготовчих робіт, так і зняття з експлуатації загалом. Це, зі свого боку, пов’язано з необхідністю створення єдиного комплекту законодавчих і нормативних документів з управління діяльністю цим складним процесом. Надано пропозиції щодо коригування чинних і розроблення нових нормативних документів у межах ієрархічної структури нормативних і правових документів. Окремим важливим питанням є коригування підходу до визначення і обґрунтування варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС. На сьогодні це визначення виконують за методикою багатофакторного аналізу, яка була розроблена у 2012 році. На основі узагальнюючого аналізу чинних нормативно-правових актів і документів з управління діяльністю зі зняття з експлуатації АЕС, розглянуто ризики застосування чинної методики багатофакторного аналізу для визначення оптимального варіанта зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Запропоновано застосування двоетапного підходу до вибору і обґрунтування оптимального варіанта Стратегії зняття з експлуатації енергоблоків АЕС за цією методикою. Визначена необхідність уточнення і деталізації критеріїв та факторів, що застосовуються під час використання методики. Надані пропозиції щодо того, які фактори є обов’язковими для розгляду як об’єктивні вихідні дані та які саме розрахунки треба виконати обов’язково, а які – додатково. На принциповому рівні визначено вірогідність виникнення будь-якого з розглянутих ризиків та запропоновано можливі способи їх послаблення або уникнення.
- Open Access
- 26 June 2023
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 2(98),p. 80-86
Модернізація стратегій і систем управління аваріями на ядерних енергоустановках з їх повним тривалим знеструмленням
У сучасних екстремальних умовах експлуатації українських АЕС (особливо Запорізької АЕС) унаслідок зовнішніх воєнних впливів сталися десятки аварійних зупинок енергоблоків через повне або часткове зовнішнє знеструмлення. Повне тривале знеструмлення атомних енергоблоків стало однією з основних причин ядерної (важкої) та радіаційної аварії із катастрофічними екологічними наслідками на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році. Проведений раніше детерміністичний аналіз аналогічної аварії з повним тривалим знеструмленням енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 встановив неминучість виникнення ядерної аварії за умов перевищення гранично допустимої температури оболонок тепловидільних елементів ядерного палива. Перспективним підходом підвищення ефективності управління аваріями з повним знеструмленням ядерних енергоустановок є застосування аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора. Необхідною умовою впровадження такого підходу є кваліфікація аварійного живильного насоса з паровим приводом на надійність та працездатність у разі аварій з повним знеструмленням. У статті обґрунтовано критерії та умови кваліфікації аварійного живильного насоса з паровим приводом у перехідних і робочих режимах для забезпечення успішного виконання функцій безпеки щодо відведення залишкових тепловиділень від реактора та підтримки необхідного рівня живильної води в парогенераторі. На основі розробленої консервативної тепло-гідродинамічної моделі «реактор – парогенератор – аварійний живильний насос з паровим приводом» визначено конструкційно-технічні вимоги до системи аварійного живильного насоса з паровим приводом, які відповідають установленим критеріям та умовам кваліфікації. Встановлено, що ефективна працездатність аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора обґрунтована для перших 10 діб після повного знеструмлення. Отримані результати можуть бути застосовані під час модернізації стратегій та систем управління аваріями з повним тривалим знеструмленням атомних енергоблоків.
- 26 June 2023
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 2(98),p. 80-86
Open AccessМодернізація стратегій і систем управління аваріями на ядерних енергоустановках з їх повним тривалим знеструмленням
У сучасних екстремальних умовах експлуатації українських АЕС (особливо Запорізької АЕС) унаслідок зовнішніх воєнних впливів сталися десятки аварійних зупинок енергоблоків через повне або часткове зовнішнє знеструмлення. Повне тривале знеструмлення атомних енергоблоків стало однією з основних причин ядерної (важкої) та радіаційної аварії із катастрофічними екологічними наслідками на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році. Проведений раніше детерміністичний аналіз аналогічної аварії з повним тривалим знеструмленням енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 встановив неминучість виникнення ядерної аварії за умов перевищення гранично допустимої температури оболонок тепловидільних елементів ядерного палива. Перспективним підходом підвищення ефективності управління аваріями з повним знеструмленням ядерних енергоустановок є застосування аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора. Необхідною умовою впровадження такого підходу є кваліфікація аварійного живильного насоса з паровим приводом на надійність та працездатність у разі аварій з повним знеструмленням. У статті обґрунтовано критерії та умови кваліфікації аварійного живильного насоса з паровим приводом у перехідних і робочих режимах для забезпечення успішного виконання функцій безпеки щодо відведення залишкових тепловиділень від реактора та підтримки необхідного рівня живильної води в парогенераторі. На основі розробленої консервативної тепло-гідродинамічної моделі «реактор – парогенератор – аварійний живильний насос з паровим приводом» визначено конструкційно-технічні вимоги до системи аварійного живильного насоса з паровим приводом, які відповідають установленим критеріям та умовам кваліфікації. Встановлено, що ефективна працездатність аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора обґрунтована для перших 10 діб після повного знеструмлення. Отримані результати можуть бути застосовані під час модернізації стратегій та систем управління аваріями з повним тривалим знеструмленням атомних енергоблоків.
- 17 March 2023
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 1(97),p. 51-57
Щодо підходу з визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок
У найближче десятиріччя строк промислової експлуатації 12 із 15 енергоблоків АЕС України досягне 50 років. Найвірогідніше, вони будуть зніматись з експлуатації. На початку 2021 року набув чинності нормативний документ НП 306.2.230-2020 «Загальні положення безпеки зняття з експлуатації ядерних установок». Цей документ містить вимоги до порядку визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації з моменту проєктування ядерних установок, фактори, які необхідно використовувати для порівняння можливих варіантів зняття з експлуатації. Методика проведення багатофакторного аналізу для обґрунтування варіанта / стратегії зняття з експлуатації діючих енергоблоків з використанням тих самих факторів розроблена і застосована під час розробки концепцій їх зняття з експлуатації. Виконано аналіз, в результаті якого визначено доцільність та можливість обґрунтування варіанта зняття з експлуатації за зазначеною методикою з використанням наведених факторів. Аналіз проводився як для ядерних установок, що проєктуються, так і для установок, що знаходяться в експлуатації. Як результат надано пропозиції щодо корегування процедури і методики визначення і обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок. Зокрема запропоновано під час проведення багатофакторного аналізу використовувати вихідні данні, отримані під час виконання додаткових проєктних розробок, спрямованих на уточнення вартісних показників зняття з експлуатації щодо демонтажу, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення радіаційної безпеки.
- 17 March 2023
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 1(97),p. 51-57
Щодо підходу з визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок
У найближче десятиріччя строк промислової експлуатації 12 із 15 енергоблоків АЕС України досягне 50 років. Найвірогідніше, вони будуть зніматись з експлуатації. На початку 2021 року набув чинності нормативний документ НП 306.2.230-2020 «Загальні положення безпеки зняття з експлуатації ядерних установок». Цей документ містить вимоги до порядку визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації з моменту проєктування ядерних установок, фактори, які необхідно використовувати для порівняння можливих варіантів зняття з експлуатації. Методика проведення багатофакторного аналізу для обґрунтування варіанта / стратегії зняття з експлуатації діючих енергоблоків з використанням тих самих факторів розроблена і застосована під час розробки концепцій їх зняття з експлуатації. Виконано аналіз, в результаті якого визначено доцільність та можливість обґрунтування варіанта зняття з експлуатації за зазначеною методикою з використанням наведених факторів. Аналіз проводився як для ядерних установок, що проєктуються, так і для установок, що знаходяться в експлуатації. Як результат надано пропозиції щодо корегування процедури і методики визначення і обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок. Зокрема запропоновано під час проведення багатофакторного аналізу використовувати вихідні данні, отримані під час виконання додаткових проєктних розробок, спрямованих на уточнення вартісних показників зняття з експлуатації щодо демонтажу, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення радіаційної безпеки.
- Open Access
- 9 March 2023
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in POWER ENGINEERING: economics, technique, ecology
- No. 3
ACCIDENT LESSONS AT THE FUKUSHIMA-DAIICHI NPP FOR THE SAFETY OF THE NUCLEAR POWER INDUSTRY IN UKRAINE
The main causes of destructive steam and gas explosions with catastrophic environmental consequences during the accidents at Fukushima-Daiichi NPP were the loss of tightness of the passive safety systems of the reactor residual fuel removal safety system and the critical residual heat removal function in the spent nuclear fuel holding tank . The main lesson of the Fukushima accident for the environmental safety of Ukraine's nuclear power industry is the need to anticipate the possibility of unlikely emergency events with catastrophic environmental consequences. Such unlikely events include: flooding of the nuclear power plant site, complete long-term blackout, steam-gas destructive explosions, joint action of external extreme phenomena. Based on this, the following lessons of the Fukushima accident were formulated for the nuclear power industry of Ukraine regarding unlikely emergency events with catastrophic environmental consequences: lesson 1 - the need for reliable isolation of diesel generator rooms from external extreme events; lesson 2 - the need to improve strategies and methods of managing accidents with complete long-term blackout and lesson 3 - the need to determine the conditions of steam-gas explosions. The lessons of the Fukushima accident and the known results of the analysis of explosive conditions in nuclear power plants with WWER determine the need to improve methods for modeling the conditions and consequences of steam and gas explosions at the dynamic stages of emergency processes.The lessons of the Fukushima accident and the results of the calculated modeling of accidents with complete long-term power outages of nuclear power plants with WWER determine the need to improve strategies and ways to prevent and manage accidents with complete long-term power outages.A promising approach is the integrated use of additional passive safety systems to ensure the function of feeding steam generators with turbopumps (area for high pressures) and natural circulation (area for low pressures).
- 9 March 2023
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in POWER ENGINEERING: economics, technique, ecology
- No. 3
Open AccessACCIDENT LESSONS AT THE FUKUSHIMA-DAIICHI NPP FOR THE SAFETY OF THE NUCLEAR POWER INDUSTRY IN UKRAINE
The main causes of destructive steam and gas explosions with catastrophic environmental consequences during the accidents at Fukushima-Daiichi NPP were the loss of tightness of the passive safety systems of the reactor residual fuel removal safety system and the critical residual heat removal function in the spent nuclear fuel holding tank . The main lesson of the Fukushima accident for the environmental safety of Ukraine's nuclear power industry is the need to anticipate the possibility of unlikely emergency events with catastrophic environmental consequences. Such unlikely events include: flooding of the nuclear power plant site, complete long-term blackout, steam-gas destructive explosions, joint action of external extreme phenomena. Based on this, the following lessons of the Fukushima accident were formulated for the nuclear power industry of Ukraine regarding unlikely emergency events with catastrophic environmental consequences: lesson 1 - the need for reliable isolation of diesel generator rooms from external extreme events; lesson 2 - the need to improve strategies and methods of managing accidents with complete long-term blackout and lesson 3 - the need to determine the conditions of steam-gas explosions. The lessons of the Fukushima accident and the known results of the analysis of explosive conditions in nuclear power plants with WWER determine the need to improve methods for modeling the conditions and consequences of steam and gas explosions at the dynamic stages of emergency processes.The lessons of the Fukushima accident and the results of the calculated modeling of accidents with complete long-term power outages of nuclear power plants with WWER determine the need to improve strategies and ways to prevent and manage accidents with complete long-term power outages.A promising approach is the integrated use of additional passive safety systems to ensure the function of feeding steam generators with turbopumps (area for high pressures) and natural circulation (area for low pressures).
- 21 December 2022
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 4(96),p. 23-28
Оцінка впливу гідродинамічної нестійкості перехідних режимів насосів систем безпеки під час аварій з міжконтурними течами на стан ядерних енергоустановок із ВВЕР
З досвіду експлуатації, результатів контролю технічного стану великої кількості теплообмінних труб у кожному парогенераторі та результатів досліджень з імовірнісного аналізу безпеки вихідна подія з міжконтурними течами є однією з домінантних подій. Технічні складності ідентифікації міжконтурних теч, особливо розриву малої кількості теплообмінних трубок парогенератора, впливають на стратегії управління аваріями. Під час реалізації протиаварійних дій унаслідок пуску насосів може виникати перехідний процес, який за певних умов може призвести до коливальної гідродинамічної нестійкості в каналах систем безпеки, порушення умов теплообміну в активній зоні реактора, гідро- і термодинамічних ударів та інших негативних ефектів. Під час моделювання аварій детерміністичними кодами такий перехідний процес моделюється або спрощено, або взагалі не розглядається. Проте у перехідних режимах пуску насосів може виникнути коливальна гідродинамічна нестійкість параметрів потоку внаслідок інерційного запізнювання реакції напірно-витратної характеристики насосів. Крім того, на витрату в системах безпеки загалом можуть впливати зміни в процесі аварії протитиску в реакторі і парогенераторах. На основі консервативної теплогідродинамічної моделі аварії з міжконтурними течами наведено оригінальний метод кваліфікації ядерних енергоустановок із водо-водяними енергетичними реакторами в умовах гідродинамічної нестійкості перехідних режимів пуску насосів активних систем безпеки. Встановлено критерії впливу коливальної гідродинамічної нестійкості в режимах пуску насосів систем аварійного охолодження активної зони реактора високого та низького тиску, а також аварійного підживлення парогенератора для визначення умов та наслідків гідродинамічних і термічних ударів. Гідродинамічна нестійкість у режимах пуску насосів систем безпеки за певних умов істотно впливає на імпульси тиску гідроударів та на швидкість зміни температури металу обладнання під час термоударів, що може вплинути на надійність і цілісність систем. На основі розрахункових обґрунтувань за розробленим методом кваліфікації встановлено необхідність модернізації активних систем безпеки для запобігання коливальній гідродинамічній нестійкості в перехідних режимах пуску насосів.
- 21 December 2022
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 4(96),p. 23-28
Оцінка впливу гідродинамічної нестійкості перехідних режимів насосів систем безпеки під час аварій з міжконтурними течами на стан ядерних енергоустановок із ВВЕР
З досвіду експлуатації, результатів контролю технічного стану великої кількості теплообмінних труб у кожному парогенераторі та результатів досліджень з імовірнісного аналізу безпеки вихідна подія з міжконтурними течами є однією з домінантних подій. Технічні складності ідентифікації міжконтурних теч, особливо розриву малої кількості теплообмінних трубок парогенератора, впливають на стратегії управління аваріями. Під час реалізації протиаварійних дій унаслідок пуску насосів може виникати перехідний процес, який за певних умов може призвести до коливальної гідродинамічної нестійкості в каналах систем безпеки, порушення умов теплообміну в активній зоні реактора, гідро- і термодинамічних ударів та інших негативних ефектів. Під час моделювання аварій детерміністичними кодами такий перехідний процес моделюється або спрощено, або взагалі не розглядається. Проте у перехідних режимах пуску насосів може виникнути коливальна гідродинамічна нестійкість параметрів потоку внаслідок інерційного запізнювання реакції напірно-витратної характеристики насосів. Крім того, на витрату в системах безпеки загалом можуть впливати зміни в процесі аварії протитиску в реакторі і парогенераторах. На основі консервативної теплогідродинамічної моделі аварії з міжконтурними течами наведено оригінальний метод кваліфікації ядерних енергоустановок із водо-водяними енергетичними реакторами в умовах гідродинамічної нестійкості перехідних режимів пуску насосів активних систем безпеки. Встановлено критерії впливу коливальної гідродинамічної нестійкості в режимах пуску насосів систем аварійного охолодження активної зони реактора високого та низького тиску, а також аварійного підживлення парогенератора для визначення умов та наслідків гідродинамічних і термічних ударів. Гідродинамічна нестійкість у режимах пуску насосів систем безпеки за певних умов істотно впливає на імпульси тиску гідроударів та на швидкість зміни температури металу обладнання під час термоударів, що може вплинути на надійність і цілісність систем. На основі розрахункових обґрунтувань за розробленим методом кваліфікації встановлено необхідність модернізації активних систем безпеки для запобігання коливальній гідродинамічній нестійкості в перехідних режимах пуску насосів.
- 21 September 2022
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 3(95),p. 76-81
Підвищення безпеки ядерної енергетики з урахуванням уроків важких аварій
Уроки відомих важких (ядерних) аварій визначають необхідність подальшого підвищення безпеки ядерних енергоустановок. У напрямах кваліфікації та модернізації систем управління аваріями це насамперед стосується модернізації системи аварійного електропостачання і модернізації пасивних систем безпеки для подолання аварій з повним тривалим знеструмленням енергоблоків, систем пасивного відведення тепла. Важливим напрямом є зменшення обмежень застосування імовірнісних та детерміністичних методів об'єктивної оцінки рівня безпеки є покращення та розробка сучасних експлуатаційних інструкцій / керівництв управління аваріями із відносно малоймовірними подіями, що мають катастрофічні наслідки. Основні обмеження застосування імовірнісних методів аналізу безпеки пов'язані з недостатньою обґрунтованістю ймовірнісних критеріїв та параметрів безпеки. Основні обмеження застосування відомих детерміністичних методів аналізу безпеки пов'язані з недостатньою фізичною обґрунтованістю окремих параметрів математичних моделей розрахункових кодів, а також ефектами розходження кодів та користувачів. Під час моделювання аварій загалом необхідно враховувати критерії безпеки, встановлені по відношенню до ядерного палива, оболонок ТВЕЛ, умови виникнення парових вибухів та різних видів теплогідродинамічної нестійкості.
- 21 September 2022
- Published by State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety in Nuclear and Radiation Safety
- No. 3(95),p. 76-81
Підвищення безпеки ядерної енергетики з урахуванням уроків важких аварій
Уроки відомих важких (ядерних) аварій визначають необхідність подальшого підвищення безпеки ядерних енергоустановок. У напрямах кваліфікації та модернізації систем управління аваріями це насамперед стосується модернізації системи аварійного електропостачання і модернізації пасивних систем безпеки для подолання аварій з повним тривалим знеструмленням енергоблоків, систем пасивного відведення тепла. Важливим напрямом є зменшення обмежень застосування імовірнісних та детерміністичних методів об'єктивної оцінки рівня безпеки є покращення та розробка сучасних експлуатаційних інструкцій / керівництв управління аваріями із відносно малоймовірними подіями, що мають катастрофічні наслідки. Основні обмеження застосування імовірнісних методів аналізу безпеки пов'язані з недостатньою обґрунтованістю ймовірнісних критеріїв та параметрів безпеки. Основні обмеження застосування відомих детерміністичних методів аналізу безпеки пов'язані з недостатньою фізичною обґрунтованістю окремих параметрів математичних моделей розрахункових кодів, а також ефектами розходження кодів та користувачів. Під час моделювання аварій загалом необхідно враховувати критерії безпеки, встановлені по відношенню до ядерного палива, оболонок ТВЕЛ, умови виникнення парових вибухів та різних видів теплогідродинамічної нестійкості.