Valeriy Pokhylko

This study investigated growth, safety, and tolerance in healthy infants consuming a partly fermented infant formula (IF) with postbiotics, 2′-linked fucosyllactose (2′-FL), a specific prebiotic mixture of short-chain galacto-oligosaccharides (scGOS) and long-chain fructo-oligosaccharides (lcFOS), and milk fat. This double-blind, controlled trial randomised 215 fully IF-fed infants ≤ 14 days of age to either: Test Group (IF) containing 26% fermented formula with postbiotics derived from Lactofidus fermentation process (including 3′-Galactosyllactose; 3′-GL), 0.8 g/100 mL scGOS/lcFOS (9:1), 0.1 g/100 mL 2′-FL, and milk fat), or Control group (IF with 0.8 g/100 mL scGOS/lcFOS (9:1)) until 17 weeks of age. Fully breastfed infants were included as a reference. Anthropometric measures, gastrointestinal symptoms, and safety were assessed monthly. Equivalence in weight gain (primary outcome) between the Test and Control groups was confirmed (difference in means −0.08 g/day; 90% CI (−1.47;1.31)) with estimated mean weight gain (SE) of 31.00 (0.59) g/day and 31.08 (0.60) g/day, respectively, (PP population, n = 196). Equivalence in length and head circumference gain between the randomised groups was also confirmed. No statistically significant differences were observed in adverse events or gastrointestinal tolerance between randomised IF groups. A partly fermented IF with postbiotics, specific oligosaccharides, 2′-FL, and milk fat supports adequate infant growth and is safe and well-tolerated in healthy term infants.

Вступ. Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВРОДЖЕНОГО СПОНТАННОГО ДВОБІЧНОГО ХІЛОТОРАКСУ