Алла Олексіївна Сіленко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Алла Олексіївна Сіленко has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Vira Bezrodna
Одеський національний економічний університет
2 shared publications - Lyudmila Mazurenko
Одеський національний економічний університет
1 shared publication - Lyudmyla Lyasota
Ph.D. in Politics, Associate Professor, Department of Sociology and Political Science, National Aviation University
1 shared publication - Olga Nikogosyan
Odesa I.I. Mechnikov National University, Ukraine
1 shared publication Крістіна Василівна Неденко
Одеський національний економічний університет
1 shared publicationМарина Андріївна Трубіцина
Одеський національний економічний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 281-287
СОЦІАЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
У статті здійснено теоретичний аналіз феномену соціальної дезадаптації особистості в контексті порушення процесу соціально-психологічної адаптації. Розкрито сутність соціальної дезадаптації як складного інтегративного утворення, що відображає дисфункцію взаємодії індивіда із соціальним середовищем та супроводжується зниженням ефективності його соціального функціонування. Визначено, що соціальна дезадаптація проявляється у порушенні процесу реалізації соціальних ролей, деформації механізмів саморегуляції, зниженні рівня соціальної активності та ускладненні інтеграції особистості у систему соціальних відносин. Обґрунтовано, що виникнення соціальної дезадаптації зумовлюється комплексною взаємодією індивідуально-психологічних та соціально-психологічних чинників, серед яких провідне значення мають рівень адаптаційного потенціалу, особливості емоційно-вольової регуляції, стресостійкість, адекватність самооцінки та сформованість комунікативних навичок. Показано, що порушення цих характеристик призводить до зниження здатності особистості до ефективного пристосування до умов соціального середовища та формування дезадаптивних моделей поведінки. Проаналізовано основні прояви та типи соціальної дезадаптації, зокрема ситуативні, тимчасові та стійкі форми, які відрізняються рівнем глибини та стабільності порушень адаптаційних механізмів. Особливу увагу приділено взаємозв’язку соціальної дезадаптації та девіантної поведінки, яка розглядається як один із наслідків порушення процесів соціально-психологічної адаптації та індикатор зниження рівня соціальної інтегрованості особистості. Доведено, що соціальна дезадаптація має системний характер і пов’язана з формуванням внутрішніх і зовнішніх конфліктів, зниженням соціальної ідентичності та ризиком маргіналізації. Підкреслено необхідність комплексного підходу до дослідження даного феномену, що поєднує теоретичний аналіз та емпіричні методи, спрямовані на виявлення детермінант дезадаптації та розробку ефективних психокорекційних стратегій.
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 281-287
Open AccessСОЦІАЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
У статті здійснено теоретичний аналіз феномену соціальної дезадаптації особистості в контексті порушення процесу соціально-психологічної адаптації. Розкрито сутність соціальної дезадаптації як складного інтегративного утворення, що відображає дисфункцію взаємодії індивіда із соціальним середовищем та супроводжується зниженням ефективності його соціального функціонування. Визначено, що соціальна дезадаптація проявляється у порушенні процесу реалізації соціальних ролей, деформації механізмів саморегуляції, зниженні рівня соціальної активності та ускладненні інтеграції особистості у систему соціальних відносин. Обґрунтовано, що виникнення соціальної дезадаптації зумовлюється комплексною взаємодією індивідуально-психологічних та соціально-психологічних чинників, серед яких провідне значення мають рівень адаптаційного потенціалу, особливості емоційно-вольової регуляції, стресостійкість, адекватність самооцінки та сформованість комунікативних навичок. Показано, що порушення цих характеристик призводить до зниження здатності особистості до ефективного пристосування до умов соціального середовища та формування дезадаптивних моделей поведінки. Проаналізовано основні прояви та типи соціальної дезадаптації, зокрема ситуативні, тимчасові та стійкі форми, які відрізняються рівнем глибини та стабільності порушень адаптаційних механізмів. Особливу увагу приділено взаємозв’язку соціальної дезадаптації та девіантної поведінки, яка розглядається як один із наслідків порушення процесів соціально-психологічної адаптації та індикатор зниження рівня соціальної інтегрованості особистості. Доведено, що соціальна дезадаптація має системний характер і пов’язана з формуванням внутрішніх і зовнішніх конфліктів, зниженням соціальної ідентичності та ризиком маргіналізації. Підкреслено необхідність комплексного підходу до дослідження даного феномену, що поєднує теоретичний аналіз та емпіричні методи, спрямовані на виявлення детермінант дезадаптації та розробку ефективних психокорекційних стратегій.
- Open Access
- 28 January 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 22,p. 305-313
ЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ У ПОЛІТИКО-ПРАВОВОМУ ВИМІРІ
В статті розглядається цифрова нерівність у політико-правовому вимірі як один із ключових викликів сучасної демократизації та державного управління, оскільки вона безпосередньо впливає на реальну можливість громадян здійснювати свої політичні права та брати участь у врядуванні. Аргументовано, що нерівномірність доступу до інформаційно-комунікаційних технологій формує асиметрію політичних можливостей, відтворює соціальні розриви та стає чинником політичної маргіналізації окремих груп населення. У цих умовах цифрова нерівність перестає бути лише технічною або соціально-економічною проблемою і набуває статусу системного політичного ризику, що впливає на легітимність державних інститутів, якість демократичних процесів та рівень національної безпеки. Обгрунтовано, що подолання цифрової нерівності потребує комплексної, цілеспрямованої політики, яка поєднує розвиток цифрової інфраструктури, формування цифрових компетентностей, інклюзивність державних сервісів і посилення демократичних інститутів.
- 28 January 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 22,p. 305-313
Open AccessЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ У ПОЛІТИКО-ПРАВОВОМУ ВИМІРІ
В статті розглядається цифрова нерівність у політико-правовому вимірі як один із ключових викликів сучасної демократизації та державного управління, оскільки вона безпосередньо впливає на реальну можливість громадян здійснювати свої політичні права та брати участь у врядуванні. Аргументовано, що нерівномірність доступу до інформаційно-комунікаційних технологій формує асиметрію політичних можливостей, відтворює соціальні розриви та стає чинником політичної маргіналізації окремих груп населення. У цих умовах цифрова нерівність перестає бути лише технічною або соціально-економічною проблемою і набуває статусу системного політичного ризику, що впливає на легітимність державних інститутів, якість демократичних процесів та рівень національної безпеки. Обгрунтовано, що подолання цифрової нерівності потребує комплексної, цілеспрямованої політики, яка поєднує розвиток цифрової інфраструктури, формування цифрових компетентностей, інклюзивність державних сервісів і посилення демократичних інститутів.
- Open Access
- 29 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 4,p. 186-194
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ
Статтю присвячено теоретичному аналізу соціально-психологічного клімату як фактору підвищення ефективності праці. Для досягнення мети поставлено такі дослідницькі завдання: проаналізувати ступінь розробленості, понятійно-категорійний апарат проблеми; виявити чинники соціально-психологічного клімату в трудовому колективі; розглянути роль емоційно-психологічного стану трудового колективу в процесі підвищення ефективності праці. З’ясовано, що в науковій літературі для характеристики взаємин у трудовому колективі застосовують низку близьких за змістом понять: «психологічний клімат», «морально-психологічний клімат», «психологічна атмосфера» тощо. Хоча їх смислове наповнення має певні відтінки, у контексті організаційної психології вони слугують інтегративними категоріями, що відображають якість міжособистісних стосунків у групі та їх вплив на ефективність спільної діяльності. Проаналізовано наукові позиції щодо змісту поняття «соціально-психологічний клімат». Аргументовано, що соціально-психологічний клімат підприємства є комплексним феноменом, що визначає ефективність колективної діяльності та індивідуальний рівень психологічного комфорту працівників. Характер соціально- психологічного клімату визначається організаційною культурою, цінностями та правилами взаємодії в колективі. Визначено, що на характер міжособистісних взаємодій та соціально-психологічний клімат у трудовому колективі загалом впливають індивідуальні характеристики працівників, включно з рівнем адаптивності, емоційною стабільністю, толерантністю та комунікативними компетенціями. Обґрунтовано, що «ефективність праці» – це багатовимірний феномен, який не можна зводити лише до економічних показників продуктивності чи витрат. Це поняття інтегрує в собі економічні, організаційні та соціально-психологічні складники, що взаємодіють у динамічному середовищі сучасного суспільства. Показано, що соціально-психологічний клімат є системою емоційно-психологічних станів колективу, що відбивають характер взаємовідносин між його членами в процесі спільної діяльності та спілкування. Психологічний стан колективу формується під впливом різних чинників. Серед найбільш вагомих – типи поведінки співробітників у конфліктних ситуаціях, ставлення кожного члена організації до свого колективу як цілого та відносини між конкретними людьми.
- 29 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 4,p. 186-194
Open AccessСОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ
Статтю присвячено теоретичному аналізу соціально-психологічного клімату як фактору підвищення ефективності праці. Для досягнення мети поставлено такі дослідницькі завдання: проаналізувати ступінь розробленості, понятійно-категорійний апарат проблеми; виявити чинники соціально-психологічного клімату в трудовому колективі; розглянути роль емоційно-психологічного стану трудового колективу в процесі підвищення ефективності праці. З’ясовано, що в науковій літературі для характеристики взаємин у трудовому колективі застосовують низку близьких за змістом понять: «психологічний клімат», «морально-психологічний клімат», «психологічна атмосфера» тощо. Хоча їх смислове наповнення має певні відтінки, у контексті організаційної психології вони слугують інтегративними категоріями, що відображають якість міжособистісних стосунків у групі та їх вплив на ефективність спільної діяльності. Проаналізовано наукові позиції щодо змісту поняття «соціально-психологічний клімат». Аргументовано, що соціально-психологічний клімат підприємства є комплексним феноменом, що визначає ефективність колективної діяльності та індивідуальний рівень психологічного комфорту працівників. Характер соціально- психологічного клімату визначається організаційною культурою, цінностями та правилами взаємодії в колективі. Визначено, що на характер міжособистісних взаємодій та соціально-психологічний клімат у трудовому колективі загалом впливають індивідуальні характеристики працівників, включно з рівнем адаптивності, емоційною стабільністю, толерантністю та комунікативними компетенціями. Обґрунтовано, що «ефективність праці» – це багатовимірний феномен, який не можна зводити лише до економічних показників продуктивності чи витрат. Це поняття інтегрує в собі економічні, організаційні та соціально-психологічні складники, що взаємодіють у динамічному середовищі сучасного суспільства. Показано, що соціально-психологічний клімат є системою емоційно-психологічних станів колективу, що відбивають характер взаємовідносин між його членами в процесі спільної діяльності та спілкування. Психологічний стан колективу формується під впливом різних чинників. Серед найбільш вагомих – типи поведінки співробітників у конфліктних ситуаціях, ставлення кожного члена організації до свого колективу як цілого та відносини між конкретними людьми.
- Open Access
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 86-92
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
Статтю присвячено розгляду основних теоретичних підходів до дослідження психологічних особливостей життєдіяльності особистості в інформаційному просторі. Аргументовано, що розвиток засобів комунікації у ХХ столітті – це не просто ланцюг технічних винаходів, а глибокий цивілізаційний процес, що змінює образ особистості, її способи пізнання світу, комунікативну поведінку та навіть структуру внутрішнього психічного простору. Потреба в переході до інформаційного суспільства безпосередньо пов’язана зі зміною характеру впливу науково-технічного прогресу на життєдіяльність особистості. У цьому контексті особливої значущості набуває завдання формування соціально-психологічної моделі поведінки члена інформаційного суспільства. Ідеться про необхідність вивчення й розроблення ефективних механізмів впливу, які сприятимуть адекватній адаптації особистості до нових інформаційних реалій, забезпечуватимуть психологічну стійкість, підтримку ідентичності та зменшення міжпоколіннєвих розривів, що виникають на тлі цифрових трансформацій. Ці аспекти представлені в наукових роботах відомих зарубіжних та вітчизняних дослідників. Розглянуті теорії дають багатовимірну методологічну базу для аналізу: інформаційного простору як психогенного середовища; особистості як активного / пасивного суб’єкта споживання інформації; впливу медіа на формування смислів, ідентичності та життєвої активності. Зроблено висновок про те, що всі ці дослідження демонструють, що психологічна реальність життєдіяльності особистості в інформаційному просторі зазнає глибоких змін. Віртуальні технології не просто модифікують форми соціального спілкування, а створюють нові умови існування «Я», у яких особистість функціонує одночасно як автор, глядач і продукт інформаційного впливу. Перспективи подальших досліджень бачаться в особливій увазі до особистісного виміру, згідно з яким індивід дедалі більше дистанціюється від традиційних форм соціальної взаємодії, занурюючись у внутрішній світ афектів, сумнівів, рефлексій та екзистенційних пошуків. Типовими психологічними наслідками таких процесів є зростання психоемоційної самотності, фрагментація Я-концепції, відчуження від соціальних опор, зниження толерантності до фрустраційних факторів.
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 86-92
Open AccessТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
Статтю присвячено розгляду основних теоретичних підходів до дослідження психологічних особливостей життєдіяльності особистості в інформаційному просторі. Аргументовано, що розвиток засобів комунікації у ХХ столітті – це не просто ланцюг технічних винаходів, а глибокий цивілізаційний процес, що змінює образ особистості, її способи пізнання світу, комунікативну поведінку та навіть структуру внутрішнього психічного простору. Потреба в переході до інформаційного суспільства безпосередньо пов’язана зі зміною характеру впливу науково-технічного прогресу на життєдіяльність особистості. У цьому контексті особливої значущості набуває завдання формування соціально-психологічної моделі поведінки члена інформаційного суспільства. Ідеться про необхідність вивчення й розроблення ефективних механізмів впливу, які сприятимуть адекватній адаптації особистості до нових інформаційних реалій, забезпечуватимуть психологічну стійкість, підтримку ідентичності та зменшення міжпоколіннєвих розривів, що виникають на тлі цифрових трансформацій. Ці аспекти представлені в наукових роботах відомих зарубіжних та вітчизняних дослідників. Розглянуті теорії дають багатовимірну методологічну базу для аналізу: інформаційного простору як психогенного середовища; особистості як активного / пасивного суб’єкта споживання інформації; впливу медіа на формування смислів, ідентичності та життєвої активності. Зроблено висновок про те, що всі ці дослідження демонструють, що психологічна реальність життєдіяльності особистості в інформаційному просторі зазнає глибоких змін. Віртуальні технології не просто модифікують форми соціального спілкування, а створюють нові умови існування «Я», у яких особистість функціонує одночасно як автор, глядач і продукт інформаційного впливу. Перспективи подальших досліджень бачаться в особливій увазі до особистісного виміру, згідно з яким індивід дедалі більше дистанціюється від традиційних форм соціальної взаємодії, занурюючись у внутрішній світ афектів, сумнівів, рефлексій та екзистенційних пошуків. Типовими психологічними наслідками таких процесів є зростання психоемоційної самотності, фрагментація Я-концепції, відчуження від соціальних опор, зниження толерантності до фрустраційних факторів.
- Open Access
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 93-98
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА СПОЖИВАЧІВ
Статтю присвячено теоретичному аналізу соціально-психологічних факторів впливу реклами на споживачів. Автори проаналізували ступінь розробленості проблеми, дослідили розвиток рекламного впливу на споживачів в історичному аспекті, уточнили сучасні методи та прийоми психологічного впливу реклами на споживачів, з’ясували соціально-психологічні особливості споживачів. Методологічну основу наукової роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: методи порівняння та узагальнення, групування та систематизації, аналізу і синтезу та ін. Показано, що ключовими тенденціями у вивченні психологічного впливу реклами є акцент на емоційно-ціннісній природі впливу рекламних повідомлень; вивчення вербальної сугестії як інструменту маніпуляції свідомістю; аналіз реклами як чинника соціалізації і формування норм поведінки. Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи, що доповнюють і розкривають різні аспекти феномену реклами як соціально-психологічного явища. Зокрема, комунікативно-функціональний підхід, психологічний підхід, когнітивний підхід, сугестивний підхід. Зроблено висновок про те, що інтеграція зазначених підходів формує багатовимірну теоретичну платформу для дослідження реклами як складного психологічного феномену, що впливає на когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові аспекти особистості в контексті соціокультурної дійсності. На основі системного узагальнення теоретичних підходів сучасних науковців виокремлені ключові етапи еволюції реклами в контексті соціально-психологічних і комунікативних трансформацій. Здійснений аналіз становлення реклами крізь призму соціально-психологічних парадигм дає підстави розглядати її не лише як компонент економіки споживання, а і як потужний соціально-психологічний феномен, який формує смислові структури, впливає на свідомість і підсвідомість індивіда, а тому визначає його поведінкові моделі та соціальну поведінку загалом. Обґрунтовано, що соціально-психологічні особливості споживачів є багатокомпонентною системою, яка визначає не лише індивідуальні моделі споживчої поведінки, а й характер взаємодії особистості з інформаційно-комунікативним середовищем у межах ринку. Практичні дослідження підтверджують, що споживач є активним суб’єктом, чия поведінка формується під впливом не лише потреб чи вподобань, а й соціальних очікувань, групових норм, культурних орієнтирів та індивідуальної ідентичності.
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 93-98
Open AccessСОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА СПОЖИВАЧІВ
Статтю присвячено теоретичному аналізу соціально-психологічних факторів впливу реклами на споживачів. Автори проаналізували ступінь розробленості проблеми, дослідили розвиток рекламного впливу на споживачів в історичному аспекті, уточнили сучасні методи та прийоми психологічного впливу реклами на споживачів, з’ясували соціально-психологічні особливості споживачів. Методологічну основу наукової роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: методи порівняння та узагальнення, групування та систематизації, аналізу і синтезу та ін. Показано, що ключовими тенденціями у вивченні психологічного впливу реклами є акцент на емоційно-ціннісній природі впливу рекламних повідомлень; вивчення вербальної сугестії як інструменту маніпуляції свідомістю; аналіз реклами як чинника соціалізації і формування норм поведінки. Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи, що доповнюють і розкривають різні аспекти феномену реклами як соціально-психологічного явища. Зокрема, комунікативно-функціональний підхід, психологічний підхід, когнітивний підхід, сугестивний підхід. Зроблено висновок про те, що інтеграція зазначених підходів формує багатовимірну теоретичну платформу для дослідження реклами як складного психологічного феномену, що впливає на когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові аспекти особистості в контексті соціокультурної дійсності. На основі системного узагальнення теоретичних підходів сучасних науковців виокремлені ключові етапи еволюції реклами в контексті соціально-психологічних і комунікативних трансформацій. Здійснений аналіз становлення реклами крізь призму соціально-психологічних парадигм дає підстави розглядати її не лише як компонент економіки споживання, а і як потужний соціально-психологічний феномен, який формує смислові структури, впливає на свідомість і підсвідомість індивіда, а тому визначає його поведінкові моделі та соціальну поведінку загалом. Обґрунтовано, що соціально-психологічні особливості споживачів є багатокомпонентною системою, яка визначає не лише індивідуальні моделі споживчої поведінки, а й характер взаємодії особистості з інформаційно-комунікативним середовищем у межах ринку. Практичні дослідження підтверджують, що споживач є активним суб’єктом, чия поведінка формується під впливом не лише потреб чи вподобань, а й соціальних очікувань, групових норм, культурних орієнтирів та індивідуальної ідентичності.
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 79-85
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК МОЛОДІ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
У статті розглядаються психологічні особливості комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Метою статті є теоретичний аналіз психологічних особливостей комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Показано, що останніми роками одним із провідних інтернет-трендів стало те, що соціальні мережі є не лише способом для спілкування та розваги, а й джерелом новин та інформації. Ця ситуація характерна не лише для зарубіжних країн, де 53 % громадян вважають соціальні мережі основним джерелом новин та інформації, а й для України, де 76,6 % користувачів отримують новини із соціальних мереж. Проаналізовано психологічні та соціальні особливості комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Психологічні особливості полягають у тому, що вони надають молоді можливість вільно проявляти свої емоції, почуття, думки й погляди. Соціальні особливості полягають у тому, що соціальні мережі приходять на зміну традиційним агентам соціалізації: сім’ї, школі, друзям – і починають відігравати вагому роль у соціалізації молоді, формуючи її ціннісні орієнтації. Молодь соціалізується в суспільстві під впливом соціальних мереж, однак і в соціальних мережах молоді люди також проходять через процес соціалізації, засвоюючи норми та правила віртуального простору, створені раніше не баченими технічними можливостями. Завдяки їм молоді люди задовольняють свої потреби у спілкуванні та моральній підтримці. Зроблено висновок про те, що соціальні мережі створювалися для того, щоб люди отримали додаткову, технічно вдосконалену можливість спілкуватися. У соціальних мережах молоді люди із задоволенням навчаються, працюють, відпочивають, творять. Нові способи взаємодії у віртуальному просторі особливо подобаються молоді, найбільш сприйнятливій до соціокультурних інновацій, що впливають на формування особистості молодої людини.
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 79-85
Open AccessПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК МОЛОДІ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
У статті розглядаються психологічні особливості комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Метою статті є теоретичний аналіз психологічних особливостей комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Показано, що останніми роками одним із провідних інтернет-трендів стало те, що соціальні мережі є не лише способом для спілкування та розваги, а й джерелом новин та інформації. Ця ситуація характерна не лише для зарубіжних країн, де 53 % громадян вважають соціальні мережі основним джерелом новин та інформації, а й для України, де 76,6 % користувачів отримують новини із соціальних мереж. Проаналізовано психологічні та соціальні особливості комунікативних практик молоді в соціальних мережах. Психологічні особливості полягають у тому, що вони надають молоді можливість вільно проявляти свої емоції, почуття, думки й погляди. Соціальні особливості полягають у тому, що соціальні мережі приходять на зміну традиційним агентам соціалізації: сім’ї, школі, друзям – і починають відігравати вагому роль у соціалізації молоді, формуючи її ціннісні орієнтації. Молодь соціалізується в суспільстві під впливом соціальних мереж, однак і в соціальних мережах молоді люди також проходять через процес соціалізації, засвоюючи норми та правила віртуального простору, створені раніше не баченими технічними можливостями. Завдяки їм молоді люди задовольняють свої потреби у спілкуванні та моральній підтримці. Зроблено висновок про те, що соціальні мережі створювалися для того, щоб люди отримали додаткову, технічно вдосконалену можливість спілкуватися. У соціальних мережах молоді люди із задоволенням навчаються, працюють, відпочивають, творять. Нові способи взаємодії у віртуальному просторі особливо подобаються молоді, найбільш сприйнятливій до соціокультурних інновацій, що впливають на формування особистості молодої людини.
- Open Access
- 26 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 64-69
ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ
У статті розглядається процес інформаційно-психологічного впливу на людину та суспільство, на громадську думку, у тому числі методів маніпуляції та пропаганди, що застосовуються у сучасному інформаційному просторі. Метою дослідження є теоретичний аналіз інформаційно-комунікаційного впливу на громадську думку. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні дослідницькі завдання: проаналізувати ступінь розробленості проблеми; дослідити понятійно-категоріальний апарат дослідження; розглянути основні теоретико-методологічні підходи до дослідження інформаційно-психологічного впливу на громадську думку; проаналізувати особливості протидії деструктивному впливу та маніпулюванню. В основу дослідження покладено міждисциплінарний підхід, оскільки проблема інформаційно- психологічного впливу на думку лежить у сфері міждисциплінарної взаємодії: права, психології, соціології, права та інформаційних технологій. Теоретико-методологічною основою стали роботи видатних мислителів різних періодів, зокрема П. Лазарсфельда, Г. Лассуелла, М. Маклюєна, В. Ліпмана, С. Московичі, Б. Берельсона, Н. Луман, Е. Ноель- Нойман та ін., які дійшли висновку про могутній вплив інформаційно-психологічного середовища на індивідуальну та масову свідомість. В результаті дослідження сформульовано визначення суспільної думки та інформаційно-психологічного впливу на громадську думку. На наш погляд, громадська думка це продукт суспільної свідомості, що є сукупністю думок членів великих соціальних груп про прояви соціального життя (факти, явища, процеси та ін.), і впливає на соціально-політичні процеси в суспільстві та державі. Інформаційно-психологічний вплив на громадську думку – це спрямованість інформаційно-психологічних способів на суспільну свідомість, внаслідок якої думки, погляди, уподобання, ціннісні орієнтації, а також поведінка об’єкта впливу змінюються відповідно до цілей суб’єкта впливу.
- 26 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 64-69
Open AccessІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ
У статті розглядається процес інформаційно-психологічного впливу на людину та суспільство, на громадську думку, у тому числі методів маніпуляції та пропаганди, що застосовуються у сучасному інформаційному просторі. Метою дослідження є теоретичний аналіз інформаційно-комунікаційного впливу на громадську думку. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні дослідницькі завдання: проаналізувати ступінь розробленості проблеми; дослідити понятійно-категоріальний апарат дослідження; розглянути основні теоретико-методологічні підходи до дослідження інформаційно-психологічного впливу на громадську думку; проаналізувати особливості протидії деструктивному впливу та маніпулюванню. В основу дослідження покладено міждисциплінарний підхід, оскільки проблема інформаційно- психологічного впливу на думку лежить у сфері міждисциплінарної взаємодії: права, психології, соціології, права та інформаційних технологій. Теоретико-методологічною основою стали роботи видатних мислителів різних періодів, зокрема П. Лазарсфельда, Г. Лассуелла, М. Маклюєна, В. Ліпмана, С. Московичі, Б. Берельсона, Н. Луман, Е. Ноель- Нойман та ін., які дійшли висновку про могутній вплив інформаційно-психологічного середовища на індивідуальну та масову свідомість. В результаті дослідження сформульовано визначення суспільної думки та інформаційно-психологічного впливу на громадську думку. На наш погляд, громадська думка це продукт суспільної свідомості, що є сукупністю думок членів великих соціальних груп про прояви соціального життя (факти, явища, процеси та ін.), і впливає на соціально-політичні процеси в суспільстві та державі. Інформаційно-психологічний вплив на громадську думку – це спрямованість інформаційно-психологічних способів на суспільну свідомість, внаслідок якої думки, погляди, уподобання, ціннісні орієнтації, а також поведінка об’єкта впливу змінюються відповідно до цілей суб’єкта впливу.
- Open Access
- 26 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 71-78
ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА ВІЙНА ЯК ФАКТОР ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ
У статті розглядається інформаційно-психологічна війна як фактор військових конфліктів. Проаналізовано підходи класиків теорії інформаційного суспільства, поняття та сутність інформаційно-психологічної війни. Проведено порівняльний аналіз інформаційно-психологічного впливу у світових війнах ХХ ст. Досліджено значення пропаганди в інформаційно-психологічній війні. Обґрунтовано роль інформаційно-психологічного впливу в російсько-українській війні. Визначено роль медіаграмотності людей в умовах війни. Для досягнення мети дослідження застосовувалися теоретико-методологічні підходи: структурно-функціональний, системний, порівняльний, нормативно-ціннісний. Дано авторське визначення інформаційно-психологічної війни – це синтез інформаційних та психологічних технологій, спрямованих на індивідуальну, групову та масову свідомість людей з метою зміни їхніх поглядів, думок, установок, моделей поведінки. Порівняльний аналіз інформаційно-психологічного впливу у двох світових війнах ХХ ст. показав, що пропагандистські методи, спираючись на досягнення психологічної науки, ставали все більш досконалими та витонченими. У російсько-українській війні 2022 р. противник маніпулює інформацією, використовуючи технології психологічного впливу, спрямовані на військових та мирних громадян. Їх мета – зниження бойового духу захисників України та створення панічних настроїв серед населення. Таким чином, є гостра необхідність захисту громадян в інформаційному просторі. Основним засобом, здатним допомогти людям набути емоційну стійкість і не піддаватися психологічному впливу, є медіаграмотність. Перспективами подальшої розробки даної теми є продовження дослідження психологічного впливу на людину та суспільство на основі нових знань у галузі соціальної психології з метою навчитися його розпізнавати та контролювати.
- 26 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 71-78
Open AccessІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА ВІЙНА ЯК ФАКТОР ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ
У статті розглядається інформаційно-психологічна війна як фактор військових конфліктів. Проаналізовано підходи класиків теорії інформаційного суспільства, поняття та сутність інформаційно-психологічної війни. Проведено порівняльний аналіз інформаційно-психологічного впливу у світових війнах ХХ ст. Досліджено значення пропаганди в інформаційно-психологічній війні. Обґрунтовано роль інформаційно-психологічного впливу в російсько-українській війні. Визначено роль медіаграмотності людей в умовах війни. Для досягнення мети дослідження застосовувалися теоретико-методологічні підходи: структурно-функціональний, системний, порівняльний, нормативно-ціннісний. Дано авторське визначення інформаційно-психологічної війни – це синтез інформаційних та психологічних технологій, спрямованих на індивідуальну, групову та масову свідомість людей з метою зміни їхніх поглядів, думок, установок, моделей поведінки. Порівняльний аналіз інформаційно-психологічного впливу у двох світових війнах ХХ ст. показав, що пропагандистські методи, спираючись на досягнення психологічної науки, ставали все більш досконалими та витонченими. У російсько-українській війні 2022 р. противник маніпулює інформацією, використовуючи технології психологічного впливу, спрямовані на військових та мирних громадян. Їх мета – зниження бойового духу захисників України та створення панічних настроїв серед населення. Таким чином, є гостра необхідність захисту громадян в інформаційному просторі. Основним засобом, здатним допомогти людям набути емоційну стійкість і не піддаватися психологічному впливу, є медіаграмотність. Перспективами подальшої розробки даної теми є продовження дослідження психологічного впливу на людину та суспільство на основі нових знань у галузі соціальної психології з метою навчитися його розпізнавати та контролювати.
- Open Access
- 13 November 2020
- Published by Publishing House Baltija Publishing in Baltic Journal of Economic Studies
- Vol. 6 (4) , 149-155
A SOCIAL STATE IN THE COUNTRIES OF CENTRAL EASTERN EUROPE AND IN UKRAINE: ECONOMIC AND POLITICAL FACTORS
The subject of the research is the economic and political factors of the welfare state in the countries of Central and Eastern Europe and in Ukraine. Methodology. The work used a comparative approach, which made it possible to study the development of social states in Central and Eastern Europe, in Ukraine, to identify their similarities and differences. The institutional approach made it possible to consider the problem as a multidimensional socio-political phenomenon, to highlight functionally and systemically important elements and to study their mutual influence. Results. The purpose of the article is to analyze the prospects of the welfare state in the countries of Central and Eastern Europe and Ukraine, the influence of political and economic factors on its development. To achieve this goal, the following research tasks were set: to consider the issue of the influence of democracy on economic and social development; analyze the role of the state in socio-economic processes; to study the experience of socio-economic reforms in the countries of Central and Eastern Europe, which began their reforms almost simultaneously with Ukraine, and to find out why the success of their reforms is much higher than those achieved in Ukraine; clarify the reasons for the failure of reforms in Ukraine. It is shown that democracy does not affect economic growth; at the same time, democracy is the guardian of economic and social stability. It is substantiated that the welfare state provides citizens with protection that they will never receive from the state: the “night watchman”. As world experience has shown, the market does not guarantee the protection of the economy from crises and is not a panacea for eliminating the consequences. Sometimes, the market can even pose a threat to society, for example in the field of ecology. Thus, the actions of market forces and the interests of society do not always coincide. It is argued that the idea of a stable causal relationship between the reduction in the state’s participation in the redistribution of national income and an increase in economic growth is erroneous. Failures of economic and social reforms in Ukraine are explained by the fact that their liberal version was chosen, the consequences of which can be characterized as catastrophic. The low level of professionalism of reformers and corruption also played a negative role.
- 13 November 2020
- Published by Publishing House Baltija Publishing in Baltic Journal of Economic Studies
- Vol. 6 (4) , 149-155
Open AccessA SOCIAL STATE IN THE COUNTRIES OF CENTRAL EASTERN EUROPE AND IN UKRAINE: ECONOMIC AND POLITICAL FACTORS
The subject of the research is the economic and political factors of the welfare state in the countries of Central and Eastern Europe and in Ukraine. Methodology. The work used a comparative approach, which made it possible to study the development of social states in Central and Eastern Europe, in Ukraine, to identify their similarities and differences. The institutional approach made it possible to consider the problem as a multidimensional socio-political phenomenon, to highlight functionally and systemically important elements and to study their mutual influence. Results. The purpose of the article is to analyze the prospects of the welfare state in the countries of Central and Eastern Europe and Ukraine, the influence of political and economic factors on its development. To achieve this goal, the following research tasks were set: to consider the issue of the influence of democracy on economic and social development; analyze the role of the state in socio-economic processes; to study the experience of socio-economic reforms in the countries of Central and Eastern Europe, which began their reforms almost simultaneously with Ukraine, and to find out why the success of their reforms is much higher than those achieved in Ukraine; clarify the reasons for the failure of reforms in Ukraine. It is shown that democracy does not affect economic growth; at the same time, democracy is the guardian of economic and social stability. It is substantiated that the welfare state provides citizens with protection that they will never receive from the state: the “night watchman”. As world experience has shown, the market does not guarantee the protection of the economy from crises and is not a panacea for eliminating the consequences. Sometimes, the market can even pose a threat to society, for example in the field of ecology. Thus, the actions of market forces and the interests of society do not always coincide. It is argued that the idea of a stable causal relationship between the reduction in the state’s participation in the redistribution of national income and an increase in economic growth is erroneous. Failures of economic and social reforms in Ukraine are explained by the fact that their liberal version was chosen, the consequences of which can be characterized as catastrophic. The low level of professionalism of reformers and corruption also played a negative role.
- Open Access
- 1 January 2020
- Published by Publishing House Baltija Publishing in Baltic Journal of Economic Studies
- Vol. 6 (5) , 155-162
DIGITAL ECONOMY AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF A SOCIAL STATE
The digital economy is becoming a development trend in most modern countries, the basis for sustainable economic growth and living standards of the population. In this regard, it seems relevant to consider the significance of the impact of the digital economy on the welfare state. The purpose of the article is to study the influence of the digital economy on the quality and living conditions of citizens in a welfare state. Methodology. The study is based on a systemic approach, within which the digital economy has been viewed as an external phenomenon (input) that has been able to affect the welfare state system (output). Results. The hypothesis of the study that the digital economy improves the quality and living conditions of citizens in a welfare state was partially confirmed. However, it became clear that in addition to positive, the digital economy has negative consequences for people. For example, the digital economy improves the ability to solve many social problems, but at the same time creates new problems. For example, it creates new jobs, new professions, as a result of which workers in traditional professions become unclaimed. The digital economy not only solves and creates problems, but also exposes them. So, it has clearly outlined the problem of social inequality in Ukraine. Undoubtedly, the digitalization of public social services makes life easier for people, but only if they are prepared for this process. Digital illiteracy of the population, characteristic of countries lagging behind in technological development, including Ukraine, is an obstacle to the introduction of digitalization into the social sphere. At the same time, the state is not ready for the active introduction of digital technologies into the system of social policy yet due to the lack of necessary resources. Digitalization will not improve people's lives until the state has funds for social policy. And yet, some measures are being taken in this direction.
- 1 January 2020
- Published by Publishing House Baltija Publishing in Baltic Journal of Economic Studies
- Vol. 6 (5) , 155-162
Open AccessDIGITAL ECONOMY AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF A SOCIAL STATE
The digital economy is becoming a development trend in most modern countries, the basis for sustainable economic growth and living standards of the population. In this regard, it seems relevant to consider the significance of the impact of the digital economy on the welfare state. The purpose of the article is to study the influence of the digital economy on the quality and living conditions of citizens in a welfare state. Methodology. The study is based on a systemic approach, within which the digital economy has been viewed as an external phenomenon (input) that has been able to affect the welfare state system (output). Results. The hypothesis of the study that the digital economy improves the quality and living conditions of citizens in a welfare state was partially confirmed. However, it became clear that in addition to positive, the digital economy has negative consequences for people. For example, the digital economy improves the ability to solve many social problems, but at the same time creates new problems. For example, it creates new jobs, new professions, as a result of which workers in traditional professions become unclaimed. The digital economy not only solves and creates problems, but also exposes them. So, it has clearly outlined the problem of social inequality in Ukraine. Undoubtedly, the digitalization of public social services makes life easier for people, but only if they are prepared for this process. Digital illiteracy of the population, characteristic of countries lagging behind in technological development, including Ukraine, is an obstacle to the introduction of digitalization into the social sphere. At the same time, the state is not ready for the active introduction of digital technologies into the system of social policy yet due to the lack of necessary resources. Digitalization will not improve people's lives until the state has funds for social policy. And yet, some measures are being taken in this direction.