Г. Лисак
Г. Лисак has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
H. Lysak
Львівський національний університет природокористування
4 shared publications- Natalia Panas
Львівський національний університет природокористування
4 shared publications - Oksana Mazurak
Львівський національний університет природокористування
3 shared publications N. Liubynets
Львівський національний університет природокористування
2 shared publications- Nazarii Liubinets2 shared publications
V. Snitynskyi
Львівський національний університет природокористування
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 15 November 2025
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 29,p. 15-21
ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ VACCINIUM OXYCOCCOS L. НА ЯВОРІВЩИНІ
Проаналізовано публікації останнього періоду щодо динаміки сукцесійних змін рослинних болотних угруповань на Розточчі. Вони свідчать про негативні тенденції висихання боліт у регіоні. Ця екологічна проблема призводить до незворотних змін природних ландшафтів. Зазначено, що болота, як-от біом, відіграють важливе значення в екосистемі – очищають водні ресурси від забруднення, стабілізують зміну мікроклімату, зменшують загрозу паводків та повеней, покращують якість води, зберігають осередок біорізноманіття. Описано вісім локалітетів місцезростань Vaccinium oxycoccos у Яворівському краю. Вони не мають високої продуктивності, тож їх недоцільно використовувати для заготівлі. Зауважено, що їхні екотопи сьогодні екологічно й фітоценотично задовільні. Звернено увагу на пробну площу «Немирів», яка має позитивну гідрологічну динаміку і яка підтримує статус заболоченої території. Відповідно популяція журавлини болотної на цій площі розростається і не зазнає антропогенного впливу. Загущені болотні зарості деревно-чагарникової рослинності не дозволяють відвідувачам санаторію вільно рухатися цією місцевістю. Не краща ситуація стану місцезростань V. oxycoccos в зонах заповідання природоохоронних об’єктів. Спостерігаються негативні тенденції людського впливу на журавлинники Новояворівського лісництва – витоптуються стежки, з’являються глибокі проходи між сфагновими куртинами, погіршується гідрологічний режим та рослинний покрив боліт. Проаналізовано хімічний склад плодів Vaccinium oxycoccos із дослідних ділянок у межах населених пунктів Немирова, Новояворівська, Грушева, Шаварів, Рогізно, а також Яворівського полігону та Яворівського НПП. Вивчено причини антропогенного пресингу на популяції журавлини і виявлено перевищення ГДК Cd, Fe, Cr в ягодах Vaccinium oxycoccos на всіх пробних площах. З’ясовано, що основними причинами забруднення ягід є транскордонне розміщення території та геолого-історичні особливості регіону. Вивчено фактори впливу на популяційні локуси V. oxycoccos і запропоновано заходи щодо нормування ГДК елементів у досліджених екотопах.
- 15 November 2025
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 29,p. 15-21
Open AccessЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ VACCINIUM OXYCOCCOS L. НА ЯВОРІВЩИНІ
Проаналізовано публікації останнього періоду щодо динаміки сукцесійних змін рослинних болотних угруповань на Розточчі. Вони свідчать про негативні тенденції висихання боліт у регіоні. Ця екологічна проблема призводить до незворотних змін природних ландшафтів. Зазначено, що болота, як-от біом, відіграють важливе значення в екосистемі – очищають водні ресурси від забруднення, стабілізують зміну мікроклімату, зменшують загрозу паводків та повеней, покращують якість води, зберігають осередок біорізноманіття. Описано вісім локалітетів місцезростань Vaccinium oxycoccos у Яворівському краю. Вони не мають високої продуктивності, тож їх недоцільно використовувати для заготівлі. Зауважено, що їхні екотопи сьогодні екологічно й фітоценотично задовільні. Звернено увагу на пробну площу «Немирів», яка має позитивну гідрологічну динаміку і яка підтримує статус заболоченої території. Відповідно популяція журавлини болотної на цій площі розростається і не зазнає антропогенного впливу. Загущені болотні зарості деревно-чагарникової рослинності не дозволяють відвідувачам санаторію вільно рухатися цією місцевістю. Не краща ситуація стану місцезростань V. oxycoccos в зонах заповідання природоохоронних об’єктів. Спостерігаються негативні тенденції людського впливу на журавлинники Новояворівського лісництва – витоптуються стежки, з’являються глибокі проходи між сфагновими куртинами, погіршується гідрологічний режим та рослинний покрив боліт. Проаналізовано хімічний склад плодів Vaccinium oxycoccos із дослідних ділянок у межах населених пунктів Немирова, Новояворівська, Грушева, Шаварів, Рогізно, а також Яворівського полігону та Яворівського НПП. Вивчено причини антропогенного пресингу на популяції журавлини і виявлено перевищення ГДК Cd, Fe, Cr в ягодах Vaccinium oxycoccos на всіх пробних площах. З’ясовано, що основними причинами забруднення ягід є транскордонне розміщення території та геолого-історичні особливості регіону. Вивчено фактори впливу на популяційні локуси V. oxycoccos і запропоновано заходи щодо нормування ГДК елементів у досліджених екотопах.
- 2 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 28,p. 9-16
ФІТОРЕМЕДІАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИННОСТІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ПАРКУ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА «ДУБЛЯНСЬКИЙ»
Проаналізовано публікації щодо можливостей автотрофних рослин очищувати атмосферне повітря, ґрунти, водойми природного походження та штучно створені озера, ставки, відстійники стічних промислових вод. Вивчено історичні літературні джерела формування паркових зон парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» та проєктну документацію утримання й реконструкції дендропарку. Досліджено сучасний стан деревно-чагарникової рослинності парку на території Львівського національного університету природокористування та її фіторемедіаційні властивості. Згруповано рослини-очищувачі довкілля за систематичними належностями до родин і за їхнім функціональним призначенням. Встановлено, що Lemna minor L., Scirpus lacustris L., Typha angustifolia L., Stuckenia pectinata L., Sagittaria sagittifolia L., Iris pseudacorus L. здійснюють різофілізацію у водоймі на території парку. Кореневищами і коріннями вони поглинають воду й забруднювальні речовини, очищаючи при цьому сапрофельні відкладення озерної улоговини. Фітоекстракцію забруднювальних речовин з атмосферного повітря здійснюють Tilia cordata Mill., Aesculus pavia L., Populus alba L., Salix fragilis L. А інші представники деревно-чагарникової рослинності, як-от Thuja plicata D. Don., Pinus strobus L., Buxus sempervirens L., Taxus baccata L., Juniperus communis L., Abies alba Mill., здійснюють фітоволатилізацію – випаровуючи воду і леткі елементи через шпильки та лускоподібне листя, збагачують довкілля фітонцидами. Представники родини Fabaceae: Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Robinia pseudoacacia L., Catalpa bignonioides Walt., Caragana arbo-rescens Lam стимулюють розвиток симбіонтів, які виконуюють подвійну позитивну роль – підживлюють ґрунт природними азотними добривами й водночас очищають його від важких металів. Фітостимуляцію забезпечує розвиток бактерій родини Rhizobiaceae.
- 2 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 28,p. 9-16
ФІТОРЕМЕДІАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИННОСТІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ПАРКУ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА «ДУБЛЯНСЬКИЙ»
Проаналізовано публікації щодо можливостей автотрофних рослин очищувати атмосферне повітря, ґрунти, водойми природного походження та штучно створені озера, ставки, відстійники стічних промислових вод. Вивчено історичні літературні джерела формування паркових зон парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» та проєктну документацію утримання й реконструкції дендропарку. Досліджено сучасний стан деревно-чагарникової рослинності парку на території Львівського національного університету природокористування та її фіторемедіаційні властивості. Згруповано рослини-очищувачі довкілля за систематичними належностями до родин і за їхнім функціональним призначенням. Встановлено, що Lemna minor L., Scirpus lacustris L., Typha angustifolia L., Stuckenia pectinata L., Sagittaria sagittifolia L., Iris pseudacorus L. здійснюють різофілізацію у водоймі на території парку. Кореневищами і коріннями вони поглинають воду й забруднювальні речовини, очищаючи при цьому сапрофельні відкладення озерної улоговини. Фітоекстракцію забруднювальних речовин з атмосферного повітря здійснюють Tilia cordata Mill., Aesculus pavia L., Populus alba L., Salix fragilis L. А інші представники деревно-чагарникової рослинності, як-от Thuja plicata D. Don., Pinus strobus L., Buxus sempervirens L., Taxus baccata L., Juniperus communis L., Abies alba Mill., здійснюють фітоволатилізацію – випаровуючи воду і леткі елементи через шпильки та лускоподібне листя, збагачують довкілля фітонцидами. Представники родини Fabaceae: Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Robinia pseudoacacia L., Catalpa bignonioides Walt., Caragana arbo-rescens Lam стимулюють розвиток симбіонтів, які виконуюють подвійну позитивну роль – підживлюють ґрунт природними азотними добривами й водночас очищають його від важких металів. Фітостимуляцію забезпечує розвиток бактерій родини Rhizobiaceae.
- 19 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 27,p. 9-12
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РЕКРЕАЦІЮ ПІД ЧАС ЗМІН КЛІМАТУ НА ЛЬВІВЩИНІ ЗА ОСТАННІ РОКИ
Екологічними факторами зміни клімату на Львівщині є підвищення температури атмосферного повітря, зменшення кількості опадів, снігового покриву, часті захмареності, зміни рельєфу. Моніторинг температурного режиму Розточчя за останні п’ять років засвідчив підвищення на 2,6°C. А в окремих наукових публікаціях ідеться про збільшення температурного тепла на 3,2°С. Вони зумовлюють погіршення в рекреаційному секторі й можуть мати негативні наслідки в соціально-економічному розвитку регіону, який багатий на рекреаційні ресурси природного походження. Передусім постраждає рослинний покрив, будуть змінюватися фітоценози, мальовничі рекреаційні місця будуть зникати. Поступово зміниться й рельєф рекреаційних зон. Гірськолижні розваги, популярні біля «Чарівних озер» на Яворівщині, можуть узагалі замінитися на інші, у зв’язку із відсутністю довготривалого снігового покриву. Катання на ковзанах можливе тепер лише на штучному льодовому покритті. Гірськолижні спуски Славська потребують усе частіше штучного снігового покриття. Природні водойми останніми роками не покриваються товстою кригою. Водойми міліють, евтрофікуються і стають непридатними для купання. Зауважено, що безгосподарність та підвищена споживацька потреба природних надр Східниці призвели до порушення оздоровлення і відпочинку рекреантів. Сильна злива руйнувала рекреаційні заклади, які не дотримувалися вимог забудови і вели безгосподарну діяльність. Безлісі схили гір не встигали вбирати дощову воду. Хоча на Львівщині й фіксують зменшення кількості опадів на 110мм за рік, проте вони тепер мають стихійний характер. Використання відпочиваючими водних і бальнеологічних ресурсів потребує їх чистоти й повноводності. Вперше зауважено участь захмареності у відпочинку. Почастішали хмарні дні в році. Від цього страждає емоційне сприйняття зони відпочинку. Дощова та похмура погода не дозволяє приймати сонячні ванни, а відтак – урізноманітнювати своє дозвілля.
- 19 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 27,p. 9-12
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РЕКРЕАЦІЮ ПІД ЧАС ЗМІН КЛІМАТУ НА ЛЬВІВЩИНІ ЗА ОСТАННІ РОКИ
Екологічними факторами зміни клімату на Львівщині є підвищення температури атмосферного повітря, зменшення кількості опадів, снігового покриву, часті захмареності, зміни рельєфу. Моніторинг температурного режиму Розточчя за останні п’ять років засвідчив підвищення на 2,6°C. А в окремих наукових публікаціях ідеться про збільшення температурного тепла на 3,2°С. Вони зумовлюють погіршення в рекреаційному секторі й можуть мати негативні наслідки в соціально-економічному розвитку регіону, який багатий на рекреаційні ресурси природного походження. Передусім постраждає рослинний покрив, будуть змінюватися фітоценози, мальовничі рекреаційні місця будуть зникати. Поступово зміниться й рельєф рекреаційних зон. Гірськолижні розваги, популярні біля «Чарівних озер» на Яворівщині, можуть узагалі замінитися на інші, у зв’язку із відсутністю довготривалого снігового покриву. Катання на ковзанах можливе тепер лише на штучному льодовому покритті. Гірськолижні спуски Славська потребують усе частіше штучного снігового покриття. Природні водойми останніми роками не покриваються товстою кригою. Водойми міліють, евтрофікуються і стають непридатними для купання. Зауважено, що безгосподарність та підвищена споживацька потреба природних надр Східниці призвели до порушення оздоровлення і відпочинку рекреантів. Сильна злива руйнувала рекреаційні заклади, які не дотримувалися вимог забудови і вели безгосподарну діяльність. Безлісі схили гір не встигали вбирати дощову воду. Хоча на Львівщині й фіксують зменшення кількості опадів на 110мм за рік, проте вони тепер мають стихійний характер. Використання відпочиваючими водних і бальнеологічних ресурсів потребує їх чистоти й повноводності. Вперше зауважено участь захмареності у відпочинку. Почастішали хмарні дні в році. Від цього страждає емоційне сприйняття зони відпочинку. Дощова та похмура погода не дозволяє приймати сонячні ванни, а відтак – урізноманітнювати своє дозвілля.
- 19 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 27,p. 46-51
ТЕХНОЛОГІЇ СОРБЦІЙНОГО ОЧИЩУВАННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД ВАЖКИХ МЕТАЛІВ: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ
Подано результати досліджень використання різних типів сорбентів (природних силікатних мінералів та їх модифікованих форм, біосорбентів різної природи на основі відходів) та комплексних біотехнологій для очищування стічних вод від іонів-полютантів. Наведено приклади досліджень природних сорбентів-мінералів та біосорбентів різного походження, їх селективність для забруднювальних речовин, акцентовано їхні переваги та недоліки. Доведено доцільність подальших пошуків нових сорбційних та біосорбційних технологій як найкращих методів очищення техногенних вод за економічними показниками та ефективністю очищування. Описано властивості природних модифікованих сорбентів різного походження. Встановлено особливості механізмів зв’язування іонів-полютантів, зокрема важких металів, завдяки сучасним методам інфрачервоної спектроскопії, фотоелектронної спектроскопії та рентгенівської абсорбційної спектроскопії, ядерного магнітного резонансу, рентгенівської скануючої електронної мікроскопії. Зазначено переваги сучасних фізико-хімічних методів, зокрема рентгенівської абсорбційної спектроскопії, як потужного інструменту для оцінки механізмів зв’язування різних біоматеріалів. Досліджено можливості валоризації органічних відходів агропромислового та інших виробництв, що відкривають перспективи широкомасштабного впровадження інноваційних комплексних технологій з використанням біосорбентів для очищування стічних вод. Доведено ефективність комплексного поєднання сорбційних та інших технологій очищування стічних вод від забруднювальних речовин різної природи, пошук нових, дешевих та ефективних сорбційних матеріалів для оптимізування якісних показників водних об’єктів навколишнього середовища згідно з принципами сталого розвитку.
- 19 December 2023
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 27,p. 46-51
ТЕХНОЛОГІЇ СОРБЦІЙНОГО ОЧИЩУВАННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД ВАЖКИХ МЕТАЛІВ: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ
Подано результати досліджень використання різних типів сорбентів (природних силікатних мінералів та їх модифікованих форм, біосорбентів різної природи на основі відходів) та комплексних біотехнологій для очищування стічних вод від іонів-полютантів. Наведено приклади досліджень природних сорбентів-мінералів та біосорбентів різного походження, їх селективність для забруднювальних речовин, акцентовано їхні переваги та недоліки. Доведено доцільність подальших пошуків нових сорбційних та біосорбційних технологій як найкращих методів очищення техногенних вод за економічними показниками та ефективністю очищування. Описано властивості природних модифікованих сорбентів різного походження. Встановлено особливості механізмів зв’язування іонів-полютантів, зокрема важких металів, завдяки сучасним методам інфрачервоної спектроскопії, фотоелектронної спектроскопії та рентгенівської абсорбційної спектроскопії, ядерного магнітного резонансу, рентгенівської скануючої електронної мікроскопії. Зазначено переваги сучасних фізико-хімічних методів, зокрема рентгенівської абсорбційної спектроскопії, як потужного інструменту для оцінки механізмів зв’язування різних біоматеріалів. Досліджено можливості валоризації органічних відходів агропромислового та інших виробництв, що відкривають перспективи широкомасштабного впровадження інноваційних комплексних технологій з використанням біосорбентів для очищування стічних вод. Доведено ефективність комплексного поєднання сорбційних та інших технологій очищування стічних вод від забруднювальних речовин різної природи, пошук нових, дешевих та ефективних сорбційних матеріалів для оптимізування якісних показників водних об’єктів навколишнього середовища згідно з принципами сталого розвитку.
- Open Access
- 22 November 2022
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 26,p. 31-37
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА ЇХНІЙ СТАН НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА РАВА-РУСЬКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Оцінено стан поводження з відходами на території територіальної громади м. Рави-Руської Львівської області. Виокремлено першочергові дії керівництва територіальної громади щодо практичного бачення рішення управління відходами, які збільшилися внаслідок перебування переселенців, біженців, осіб, які перетинають кордон. Проаналізовано масштаби й тенденції утворення твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади, з’ясовано їхній склад та властивості для подальшого екологічно безпечного поводження з ними. Узагальнено досвід щодо методів та способів поводження з твердими побутовими відходами на території Рава-Руської територіальної громади, зокрема збір, транспортування, захоронення. Досліджено процеси утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади. Предметом дослідження стало теоретичне підґрунтя удосконалення взаємозалежної сукупності відносин, що виникають у процесі утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побутових відходів на місцевому рівні. Представлене практичне бачення рішень щодо управління відходами. Розроблено концептуальні підходи щодо реалізації еколого-безпечної моделі поводження з відходами в межах ТГ та запропоновано етапи запровадження «Дорожньої карти поводження з відходами на території Рава-Руської територіальної громади Львівської області» з урахуванням територіальних особливостей у контексті регіональної екологічної безпеки.
- 22 November 2022
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
- No. 26,p. 31-37
Open AccessПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА ЇХНІЙ СТАН НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА РАВА-РУСЬКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Оцінено стан поводження з відходами на території територіальної громади м. Рави-Руської Львівської області. Виокремлено першочергові дії керівництва територіальної громади щодо практичного бачення рішення управління відходами, які збільшилися внаслідок перебування переселенців, біженців, осіб, які перетинають кордон. Проаналізовано масштаби й тенденції утворення твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади, з’ясовано їхній склад та властивості для подальшого екологічно безпечного поводження з ними. Узагальнено досвід щодо методів та способів поводження з твердими побутовими відходами на території Рава-Руської територіальної громади, зокрема збір, транспортування, захоронення. Досліджено процеси утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади. Предметом дослідження стало теоретичне підґрунтя удосконалення взаємозалежної сукупності відносин, що виникають у процесі утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побутових відходів на місцевому рівні. Представлене практичне бачення рішень щодо управління відходами. Розроблено концептуальні підходи щодо реалізації еколого-безпечної моделі поводження з відходами в межах ТГ та запропоновано етапи запровадження «Дорожньої карти поводження з відходами на території Рава-Руської територіальної громади Львівської області» з урахуванням територіальних особливостей у контексті регіональної екологічної безпеки.