NMN. F. Merkulova

N. F. Merkulova

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


N. F. Merkulova has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2019-2025 РОКАХ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ТА ВОЄННОГО СТАНУ

    by Дарина Вадимівна Приймак, Ніна Федорівна Меркулова

    Вірусні гепатити досі залишаються серйозною проблемою епідеміології та громадського здоров’я не тільки України, а й всього світу. Хронічні гепатити B і C найчастіше призводять до цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми, гепатит A в більшості випадків закінчується одужанням, хоча в дорослих іноді перебігає досить тяжко. Ефективність боротьби з цими інфекціями залежить від рівня вакцинації проти гепатитів A і B, доступності лабораторної діагностики та охоплення противірусним лікуванням. Багато випадків хронічного гепатиту C виявляють уже на пізніх стадіях, що набагато ускладнює перебіг інфекції. В Україні, і зокрема в Харківській області, показники захворюваності на вірусні гепатити протягом останніх років перевищують середньоукраїнські. Період 2019-2025 років цікавий тим, що включає три різні етапи: допандемічний (2019), пандемічний (2020-2021) і воєнний (з лютого 2022). Кожен із них по-різному впливав на обсяги тестування, доступність медичної допомоги та повноту реєстрації випадків, тому динаміку показників треба оцінювати обережно.

  • Лікар і пацієнт: соціально-психологічні виміри етичної взаємодії

    by Алла Лантух, Ігор Лантух, Ніна Меркулова

    The article demonstrates that the physician-patient relationship is grounded in ethical principles that date back to Hippocrates. Attention is drawn to the fact that this ancient Greek healer, physician, and philosopher separated medicine from mysticism, laid the foundations of a scientific approach, systematised medical knowledge, and formulated the ethical principles of the physician embodied in the Hippocratic Oath. The significance of the Hippocratic Oath for modern culture lies in its presentation of medicine as a profession with clearly defined moral obligations. A parallel is drawn between the moral norms that guide individuals in their everyday activities, which are predominantly restrictive in nature, and the moral norms that guide physicians in their attitudes toward their patients. It is emphasised that the relationship between the physician and the patient differs from both market relations and purely personal relationships between individuals. At the same time, these relations incorporate features of both types. Therefore, physician–patient relations can be characterised as “quasi-personal”. It is established that professional relations, like market relations, involve interactions between strangers and are based on formal norms. At the same time, professional relations, like personal relations, share the feature that their foundation consists not merely of negative restrictions but also of positive obligations aimed at benefiting the client. According to the ethical code of medical professionals, the interests of the patient take precedence over the interests of the physician. It is emphasised that concern for human health constitutes the highest good. This good cannot be ensured by simple market relations. Health is not a commodity that can be distributed among consumers solely on the basis of their purchasing power. To deprive a person of medical care due to an inability to pay for it would be unjust. All of this distinguishes the relationship between physician and patient from the relationship between seller and buyer. The physician assumes the obligation to provide assistance to the patient even at the expense of personal interests, while the patient, in turn, is obliged to trust the physician. Unlike contractual relations between buyer and seller, the relationship between physician and patient goes far beyond ordinary moral obligations.


  • Open Access

    ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПОДІЯХ І ПЕРСОНАЛІЯХ. ПОГЛЯД КРІЗЬ СТОЛІТТЯ (1923-2023)

    by В. А. Капустник, К. В. Юрко, В. М. Козько, Н. Ф. Меркулова, Г. І. Граділь, В. Г. Ткаченко, Г. О. Соломенник, О. І. Могиленець

    Висвітлено основні події та персоналії в історії кафедри інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету за 100 років її існування.

  • Open Access

    ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ХВОРИХ

    by К. В. Юрко, І. В. Лантух, Н. Ф. Меркулова, А. С. Лєсна

    Мета роботи – проаналізувати значення психологічної допомоги для соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих хворих. Матеріали і методи. Емпіричною базою досліджен­ня став аналіз 30 медичних карт стаціонарних пацієнтів, госпіталізованих в інфекційне відділення № 3 Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова впродовж 2019 р. Більшість склали хворі працездатного віку, а саме 25 осіб (83,3 %), при цьому середній вік пацієнтів становив (28,5±5,5) років. Хворі під час дослідження були поділені на групи залежно від отримання психологічної допомоги, психоемоційних розладів, ознак соціальної дезадаптації. Результати дослідження. Першу групу пацієнтів склали 10 (33,3 %) хворих, які відмовилися від психологічної допомоги. Другу групу, а саме 20 (66,7 %) пацієнтів, склали хворі, які одразу після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції отримували психологічну допомогу та мали слабші розлади. Під час дослідження використовувався набір методик: клініко-анамнестичний метод; для оцінки наявності у пацієнтів депресії застосовували шкалу її оцінки Montgomery-Asberg Depression Rating Scalе (MADRS); для визначення рівня тривожності у хворих використовували опитувальник тривожності Спілбергера-Ханіна; визначали прихильність пацієнтів до лікування за шкалою оцінки комплаєнтності Мориски-Грін. Висновки. Питання адаптації ВІЛ-інфікованих пацієнтів у суспільстві є значною проблемою, що обумовлюється низьким рівнем обізнаності про ВІЛ-інфекцію, шляхи її передачі. Отримані результати свідчать про необхідність психологічної допомоги ВІЛ-інфікованим на кожному етапі, як в момент оголошення діагнозу (запобігання розвитку депресії, суїцидальних намірів), так і під час медикаментозного лікування (дебрифінг методики, створення груп підтримки «рівний – рівному»), завдяки чому прискорюється соціальна адаптація хворих та ефективність медикаментозного лікування.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КОРОНАВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ

    by K. V. Yurko, N. F. Merkulova, H. O. Solomennyk, A. S. Liesna, V. V. Kucheriavchenko

    Мета роботи – проаналізувати особливості порушення системи гемостазу у хворих на коронавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Проаналізовано 78 медичних карт стаціонарних хворих, госпіталізованих в обласну клінічну інфекційну лікарню м. Харкова за період з травня по вересень 2020 р. Для оцінки стану системи гемостазу та ризику виникнення тромбогеморагічних ускладнень проводили моніторинг рівня тромбоцитів, фібриногену, D-димеру, активного часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Результати дослідження. Під час дослідження були проаналізовані порушення клітинних і плазматичних показників гемостазу. Хворі були поділені на групи, залежно від ступеня тяжкості дихальної недостатності. Моніторинг коагуляційних тестів проводили кожні 48 год. Висновок. У пацієнтів із середнім ступенем тяжкості переважали порушення системи гемостазу у вигляді гіперкоагуляції. Тривалий перебіг хвороби понад 21 добу або у хворих із тяжким чи вкрай тяжким ступенем гіперкоагуляція змінювалася на гіпокоагуляцію та виникав ДВЗ-синдром. Показники гемостазу прямо корелювали зі ступенем тяжкості коронавірусної інфекції.