Наталія Володимирівна Ружицька
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Наталія Володимирівна Ружицька has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Дмитро Олександрович Запорожець
Одеський національний технологічний університет
3 shared publicationsМаксим Володимирович Щербич
Одеська національна академія харчових технологій
2 shared publications- Alla Lapinska
Odesa National University of Technology
1 shared publication - Oleg Burdo
Одеський національний технологічний університет
1 shared publication Ілля Вадимович Сиротюк
Одеська національна академія харчових технологій
1 shared publication- Ілля Вадимович Сиротюк
Одеський національний технологічний університет, Одеса, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- 29 October 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 89 (1) , 205-210
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ТА МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕКСТРАГУВАННЯ ОЛІЇ СОНЯШНИКА ВОДНИМИ РОЗЧИНАМИ ЕТАНОЛУ
Україна є світовим лідером із виробництва соняшникової олії, проте під час переробки насіння після другого пресування в макусі залишається до 16 % залишкової олії. Вилучення олії переважно здійснюється вуглеводневими екстрагентами – продуктами переробки нафти, зокрема гексаном — вибухонебезпечним і токсичним розчинником. В якості екологічно безпечної альтернативу запропоновано етанол. Причому, замість абсолютного етанолу, технології використання якого описано в літературних джерелах, пропонується використовувати більш доступні водно-спиртові розчини з вмістом етанолу 80…96 %. Етанол є відновлюваним екстрагентом. Процес екстрагування пропонується електродинамічною дією, що активує механодифузійний механізм масопереносу. Розроблено математичну модель процесу екстрагування, яка пов’язує ефективний коефіцієнт масовіддачі з параметрами сировини, властивостями екстрагенту та енергетичними режимами. Проведені на електродинамічному екстракторі експерименти показали, що збільшення гідромодулю до 1:10 суттєво збільшує вихід олії. Розчини етанолу концентрацією 90 % здатні вилучити до 90% олії, яка міститься у макусі. Досліджено вплив питомого енергопідведення на вихід олії.. Підтверджено ефект механодифузії та часткового емульгування, що дозволило отримати вміст олії в екстракті, який у 1,6 раза перевищує граничну розчинність. Запропонована технологія дає змогу інтенсифікувати процес екстрагування, замінити екологічно небезпечні, або дорогі екстрагенти відновлюваним етанолом, зменшити енергоємність виробництва.
- 29 October 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 89 (1) , 205-210
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ТА МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕКСТРАГУВАННЯ ОЛІЇ СОНЯШНИКА ВОДНИМИ РОЗЧИНАМИ ЕТАНОЛУ
Україна є світовим лідером із виробництва соняшникової олії, проте під час переробки насіння після другого пресування в макусі залишається до 16 % залишкової олії. Вилучення олії переважно здійснюється вуглеводневими екстрагентами – продуктами переробки нафти, зокрема гексаном — вибухонебезпечним і токсичним розчинником. В якості екологічно безпечної альтернативу запропоновано етанол. Причому, замість абсолютного етанолу, технології використання якого описано в літературних джерелах, пропонується використовувати більш доступні водно-спиртові розчини з вмістом етанолу 80…96 %. Етанол є відновлюваним екстрагентом. Процес екстрагування пропонується електродинамічною дією, що активує механодифузійний механізм масопереносу. Розроблено математичну модель процесу екстрагування, яка пов’язує ефективний коефіцієнт масовіддачі з параметрами сировини, властивостями екстрагенту та енергетичними режимами. Проведені на електродинамічному екстракторі експерименти показали, що збільшення гідромодулю до 1:10 суттєво збільшує вихід олії. Розчини етанолу концентрацією 90 % здатні вилучити до 90% олії, яка міститься у макусі. Досліджено вплив питомого енергопідведення на вихід олії.. Підтверджено ефект механодифузії та часткового емульгування, що дозволило отримати вміст олії в екстракті, який у 1,6 раза перевищує граничну розчинність. Запропонована технологія дає змогу інтенсифікувати процес екстрагування, замінити екологічно небезпечні, або дорогі екстрагенти відновлюваним етанолом, зменшити енергоємність виробництва.
- 24 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 88 (1) , 156-161
КІНЕТИКА ВИЛУЧЕННЯ ОЛІЇ З МАКУХИ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ АДРЕСНОЇ ДОСТАВКИ ЕНЕРГІЇ
У даній статті розглядаються результати досліджень кінетики вилучення олії з макухи соняшнику. Відомо, що після пресування в капілярних структурах макухи залишається олія. З метою більш ефективної переробки сировини, залишки олії екстрагують органічними розчинниками. З метою підвищення якості та екологічної безпеки, неполярні екстрагенти, такі як гексан або екстракційні бензини, які є продуктами переробки нафти, поступово замінюють відновлюваним і менш токсичним етанолом. Проте існує проблема невисокої розчинності тригліцеридів жирних кислот в етанолі. Ефективність етанолу в якості екстрагента пов’язується з емульгуванням олій, а не тільки розчиненням. У статті пропонується інтенсифікувати як масообмінну складову процесу вилучення олії (екстрагування), так і гідромеханічну (емульгування) за допомогою технологій адресної доставки енергії. Робиться припущення, що механізм механодифузії в умовах дії мікрохвильового поля не тільки руйнує капіляри сировини та інтенсифікує дифузійні процеси, а й збільшує вихід дрібнодисперсних крапель олії в екстрагент. Проведено експериментальні дослідження залежності кінетики екстрагування олії від температури, гідравлічного режиму, розміру частинок, питомого підведення енергії. Здійснено спроби гідромеханічного відокремлення олії від емульгованого екстракту. Встановлено, що адресна доставка енергії та подрібнення макухи збільшують вихід олії. Збільшення питомих енерговитрат у досліджуваному діапазоні не впливає на вихід олії, що відкриває можливості до зменшення цього показника та подальшого підвищення енергетичної ефективності процесу.
- 24 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 88 (1) , 156-161
КІНЕТИКА ВИЛУЧЕННЯ ОЛІЇ З МАКУХИ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ АДРЕСНОЇ ДОСТАВКИ ЕНЕРГІЇ
У даній статті розглядаються результати досліджень кінетики вилучення олії з макухи соняшнику. Відомо, що після пресування в капілярних структурах макухи залишається олія. З метою більш ефективної переробки сировини, залишки олії екстрагують органічними розчинниками. З метою підвищення якості та екологічної безпеки, неполярні екстрагенти, такі як гексан або екстракційні бензини, які є продуктами переробки нафти, поступово замінюють відновлюваним і менш токсичним етанолом. Проте існує проблема невисокої розчинності тригліцеридів жирних кислот в етанолі. Ефективність етанолу в якості екстрагента пов’язується з емульгуванням олій, а не тільки розчиненням. У статті пропонується інтенсифікувати як масообмінну складову процесу вилучення олії (екстрагування), так і гідромеханічну (емульгування) за допомогою технологій адресної доставки енергії. Робиться припущення, що механізм механодифузії в умовах дії мікрохвильового поля не тільки руйнує капіляри сировини та інтенсифікує дифузійні процеси, а й збільшує вихід дрібнодисперсних крапель олії в екстрагент. Проведено експериментальні дослідження залежності кінетики екстрагування олії від температури, гідравлічного режиму, розміру частинок, питомого підведення енергії. Здійснено спроби гідромеханічного відокремлення олії від емульгованого екстракту. Встановлено, що адресна доставка енергії та подрібнення макухи збільшують вихід олії. Збільшення питомих енерговитрат у досліджуваному діапазоні не впливає на вихід олії, що відкриває можливості до зменшення цього показника та подальшого підвищення енергетичної ефективності процесу.
- 25 December 2023
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 87 (1) , 117-122
ОДЕРЖАННЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ МОДИФІКОВАНОГО СКЛАДУ
В даній роботі розглядаються шляхи одержання олій контрольованого складу для харчової, парфумерно-косметичної та фармацевтичної промисловості. Бажаний склад олій залежить від галузі їхнього застосування, так в якості дієтичних добавок перевага надається оліям з високим вмістом полі ненасичених жирних кислот, вітамінів та антиоксидантів, особливо сквалену. В той час для олій які використовуються для смаження та піддаються термічній обробці, вміст ПНЖК та інших сполук, які мають багато подвійних зв’язків, рекомендується зменшувати. Пропонується модифікація складу природних рослинних олій із застосуванням низькотемпературних технологій фракціонування, та мікрохвильового екстрагування. Проаналізовано жирнокислотний склад об’єктів дослідження – амарантової та соняшникової олії. Припускається що низькотемпературна кристалізація окремих фракцій амарантової олії дозволить одержати продукти з підвищеним вмістом сквалену, без суттєвого впливу на окиснення ненасичених жирних кислот. Також припускається, що технології адресної доставки енергії дозволять збільшити вихід олії з відходів олійного виробництва. Шляхом низькотемпературного фракціонування одержано зразки олії амаранту різного жирнокислотного складу, а також продукти з підвищеним вмістом сквалену. Одержано хроматограми жирнокислотного складу одержаних продуктів. В результаті екстрагування соняшникової макухи із реалізацією принципів адресної доставки енергії до мікроструктур сировини у періодичному мікрохвильовому та об’ємно вакуумному екстракторах, одержано зразки олії непритаманного для соняшника жирнокислотного складу.
- 25 December 2023
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 87 (1) , 117-122
ОДЕРЖАННЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ МОДИФІКОВАНОГО СКЛАДУ
В даній роботі розглядаються шляхи одержання олій контрольованого складу для харчової, парфумерно-косметичної та фармацевтичної промисловості. Бажаний склад олій залежить від галузі їхнього застосування, так в якості дієтичних добавок перевага надається оліям з високим вмістом полі ненасичених жирних кислот, вітамінів та антиоксидантів, особливо сквалену. В той час для олій які використовуються для смаження та піддаються термічній обробці, вміст ПНЖК та інших сполук, які мають багато подвійних зв’язків, рекомендується зменшувати. Пропонується модифікація складу природних рослинних олій із застосуванням низькотемпературних технологій фракціонування, та мікрохвильового екстрагування. Проаналізовано жирнокислотний склад об’єктів дослідження – амарантової та соняшникової олії. Припускається що низькотемпературна кристалізація окремих фракцій амарантової олії дозволить одержати продукти з підвищеним вмістом сквалену, без суттєвого впливу на окиснення ненасичених жирних кислот. Також припускається, що технології адресної доставки енергії дозволять збільшити вихід олії з відходів олійного виробництва. Шляхом низькотемпературного фракціонування одержано зразки олії амаранту різного жирнокислотного складу, а також продукти з підвищеним вмістом сквалену. Одержано хроматограми жирнокислотного складу одержаних продуктів. В результаті екстрагування соняшникової макухи із реалізацією принципів адресної доставки енергії до мікроструктур сировини у періодичному мікрохвильовому та об’ємно вакуумному екстракторах, одержано зразки олії непритаманного для соняшника жирнокислотного складу.
- 16 December 2022
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 86 (1) , 112-118
ПРОЦЕСИ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ МАКУХИ АМАРАНТУ
В статті розглядаються підходи до переробки макухи амаранту, як основного відходу виробництва амарантової олії. Проаналізовано хімічний склад макухи амаранту. Показано, що макуха амаранту є джерелом рослинного білка, який характеризується дуже високою засвоюваністю, крохмалю та клітковини. Пропонуються три шляхи виробництва білкового концентрату амаранту. Концентрати з найбільшим вмістом протеїну та ізоляти одержали шляхом екстрагування розчинами гідроксиду натрію із залученням технологій адресної доставки енергії та вакууму. Досліджено кінетику вилучення залишків олії з макухи та вплив попереднього знежирення макухи на вихід білку. Окрім протеїну з макухи амаранту вилучено дрібнозернистий, багатий на амілопектин крохмаль, вміст якого у сировині близько 65 %. Наведено показники якості крохмалю амаранту. Розглядаються також альтернативні підходи до переробки, які передбачають розділення протеїну та крохмалю без екстрагування білків лугом. Один з підходів передбачає гідромеханічну обробку подрібненої макухи за температури навколишнього середовища. В результаті отримано білковий концентрат, продукт, що містить клітковину та протеїн та нативний крохмаль амаранту. Також розглянуто схему, яка передбачає водне екстрагування крохмалю з твердої фази у вигляді клейстеризованого розчину. Ця схема передбачає денатурацію білку та обробку сировини при температурах до 90 °С. Наведено результати дослідження статики екстрагування клейстеризованого крохмалю з макухи амаранту. В результаті одержано тверду фазу-концентрат білку та клітковини та клейстеризований крохмаль. Проаналізовано вміст протеїну у продуктах високотемпературної обробки макухи: білковому концентраті та клейстеризованому крохмалі.
- 16 December 2022
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 86 (1) , 112-118
ПРОЦЕСИ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ МАКУХИ АМАРАНТУ
В статті розглядаються підходи до переробки макухи амаранту, як основного відходу виробництва амарантової олії. Проаналізовано хімічний склад макухи амаранту. Показано, що макуха амаранту є джерелом рослинного білка, який характеризується дуже високою засвоюваністю, крохмалю та клітковини. Пропонуються три шляхи виробництва білкового концентрату амаранту. Концентрати з найбільшим вмістом протеїну та ізоляти одержали шляхом екстрагування розчинами гідроксиду натрію із залученням технологій адресної доставки енергії та вакууму. Досліджено кінетику вилучення залишків олії з макухи та вплив попереднього знежирення макухи на вихід білку. Окрім протеїну з макухи амаранту вилучено дрібнозернистий, багатий на амілопектин крохмаль, вміст якого у сировині близько 65 %. Наведено показники якості крохмалю амаранту. Розглядаються також альтернативні підходи до переробки, які передбачають розділення протеїну та крохмалю без екстрагування білків лугом. Один з підходів передбачає гідромеханічну обробку подрібненої макухи за температури навколишнього середовища. В результаті отримано білковий концентрат, продукт, що містить клітковину та протеїн та нативний крохмаль амаранту. Також розглянуто схему, яка передбачає водне екстрагування крохмалю з твердої фази у вигляді клейстеризованого розчину. Ця схема передбачає денатурацію білку та обробку сировини при температурах до 90 °С. Наведено результати дослідження статики екстрагування клейстеризованого крохмалю з макухи амаранту. В результаті одержано тверду фазу-концентрат білку та клітковини та клейстеризований крохмаль. Проаналізовано вміст протеїну у продуктах високотемпературної обробки макухи: білковому концентраті та клейстеризованому крохмалі.
- 31 August 2021
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 85 (1)
Інтенсифікація процесу екстрагування в технологіях утилізації відходів харчових та олійних виробництв
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
- 31 August 2021
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 85 (1)
Інтенсифікація процесу екстрагування в технологіях утилізації відходів харчових та олійних виробництв
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
- 14 December 2020
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 84 (1) , 73-78
Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії. В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти. В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора. Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин. Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
- 14 December 2020
- Published by Odesa National University of Technology in Scientific Works
- Vol. 84 (1) , 73-78
Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії. В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти. В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора. Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин. Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.