Oleh Surkov
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Oleh Surkov has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Serhii Yasenko
Національний університет оборони України
2 shared publications - Вадим Машталір
Національний університет оборони України, Україна
2 shared publications - С. О. Кириченко
Національний університет оборони України, Україна
2 shared publications - Andrii Koretskyi
The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Ukraine
1 shared publication - Andrii Romaniuk1 shared publication
Ganna Medynska
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 October 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 23-28
Розвиток моделі системи оборони держави в умовах екзистенційної збройної агресії та потенційних воєнних загроз у постконфліктний період
Оборона є важливою складовою діяльності держави, що здійснюється з метою відстоювання незалежності, територіальної цілісності, недоторканості кордонів й інших національних інтересів від посягань із застосуванням воєнної сили та забезпечення безпеки особи, суспільства і держави. Виконання завдань оборони України за умов екзистенційної збройної агресії РФ здійснюється системою оборони. Вітчизняним законодавством визначено систему оборони України. Слід зазначити, що в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (РФ) було викрито низку проблем у функціонуванні зазначеної системи. Проблеми стосувались неповноти та дублювання повноважень суб’єктів, що здійснюють керівництво обороною, недостатньою взаємодією між складовими сектору безпеки та оборони, низьким рівнем координації органів виконавчої влади щодо забезпечення оборони, неузгодженістю дій військових адміністрацій і військового командування. Спроби вдосконалити сформовану за мирного часу систему оборони, в умовах відбиття збройного нападу РФ, не завжди давали позитивні результати. Вагомою причиною цього є відсутність розробленої цілісної моделі системи оборони держави. Сформована цілісна модель системи оборони забезпечує єдине уявлення та розуміння її складу, структури та змісту та дозволяє виявити притаманні відношення і зв’язки між елементами, проводити дослідження направлені на розв’язання існуючих проблем, прийняття доцільних рішень і визначення заходів з вдосконалення (реформування). Модель системи оборони має певні особливості застосування, в залежності від умов перебування України в конкретний період своєї життєдіяльності: стану безпекового середовища; наявних та потенційних загроз національним інтересам; змісту державної воєнної політики, політики оборони; рівня власної обороноздатності; реальності гарантій безпеки державі від міжнародних організацій тощо.
- 6 October 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 23-28
Open AccessРозвиток моделі системи оборони держави в умовах екзистенційної збройної агресії та потенційних воєнних загроз у постконфліктний період
Оборона є важливою складовою діяльності держави, що здійснюється з метою відстоювання незалежності, територіальної цілісності, недоторканості кордонів й інших національних інтересів від посягань із застосуванням воєнної сили та забезпечення безпеки особи, суспільства і держави. Виконання завдань оборони України за умов екзистенційної збройної агресії РФ здійснюється системою оборони. Вітчизняним законодавством визначено систему оборони України. Слід зазначити, що в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (РФ) було викрито низку проблем у функціонуванні зазначеної системи. Проблеми стосувались неповноти та дублювання повноважень суб’єктів, що здійснюють керівництво обороною, недостатньою взаємодією між складовими сектору безпеки та оборони, низьким рівнем координації органів виконавчої влади щодо забезпечення оборони, неузгодженістю дій військових адміністрацій і військового командування. Спроби вдосконалити сформовану за мирного часу систему оборони, в умовах відбиття збройного нападу РФ, не завжди давали позитивні результати. Вагомою причиною цього є відсутність розробленої цілісної моделі системи оборони держави. Сформована цілісна модель системи оборони забезпечує єдине уявлення та розуміння її складу, структури та змісту та дозволяє виявити притаманні відношення і зв’язки між елементами, проводити дослідження направлені на розв’язання існуючих проблем, прийняття доцільних рішень і визначення заходів з вдосконалення (реформування). Модель системи оборони має певні особливості застосування, в залежності від умов перебування України в конкретний період своєї життєдіяльності: стану безпекового середовища; наявних та потенційних загроз національним інтересам; змісту державної воєнної політики, політики оборони; рівня власної обороноздатності; реальності гарантій безпеки державі від міжнародних організацій тощо.
- Open Access
- 29 September 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Наука і оборона
- No. 3,p. 3-10
Перспективна інтегрована модель організації оборони України
У статті обґрунтовано перспективну інтегровану модель організації оборони України з урахуванням досвіду відбиття широкомасштабної збройної агресії РФ, засад всеохоплюючої оборони та підходів держав-партнерів. Модель передбачає системну інтеграцію сил оборони, інших суб’єктів оборони, системи цивільного захисту й національного спротиву, а також узгоджене використання економічного, оборонно-промислового, інфраструктурного, резервного та суспільного потенціалів. Запропоновано її тривимірну побудову: структурно-функціональний вимір охоплює шість функціональних складових і сім наскрізних напрямів розвитку; часовий – мирний час, кризовий, воєнний і повоєнний періоди; просторовий – національний, міжнародно-регіональний і глобальний рівні. Визначено механізми інтеграції, особливості реалізації моделі за часовими періодами та просторовими рівнями, а також очікувані результати її реалізації.
- 29 September 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Наука і оборона
- No. 3,p. 3-10
Open AccessПерспективна інтегрована модель організації оборони України
У статті обґрунтовано перспективну інтегровану модель організації оборони України з урахуванням досвіду відбиття широкомасштабної збройної агресії РФ, засад всеохоплюючої оборони та підходів держав-партнерів. Модель передбачає системну інтеграцію сил оборони, інших суб’єктів оборони, системи цивільного захисту й національного спротиву, а також узгоджене використання економічного, оборонно-промислового, інфраструктурного, резервного та суспільного потенціалів. Запропоновано її тривимірну побудову: структурно-функціональний вимір охоплює шість функціональних складових і сім наскрізних напрямів розвитку; часовий – мирний час, кризовий, воєнний і повоєнний періоди; просторовий – національний, міжнародно-регіональний і глобальний рівні. Визначено механізми інтеграції, особливості реалізації моделі за часовими періодами та просторовими рівнями, а також очікувані результати її реалізації.
- Open Access
- 1 April 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Наука і оборона
- No. 1,p. 3-12
Трансформація моделі оборони України: аналіз досвіду країн-партнерів
У статті наведено результати комплексного порівняльного аналізу моделей оборони провідних країн світу: Ізраїлю, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Польщі та Великої Британії. Досліджено типи оборонних систем країн-партнерів, їхню мету, стратегічні принципи побудови і підходи до фінансування сектору безпеки та оборони. Особливу увагу приділено концепціям «тотальної оборони», «нації зі зброєю» та професійних експедиційних сил. Обґрунтовано, що механічне копіювання іноземних зразків є неефективним. Натомість запропоновані шляхи адаптації найдієвіших елементів (фінська всеосяжність, ізраїльська технологічність, швейцарська система захисту населення) для розбудови перспективної моделі системи інтегрованої оборони України. Визначено, що фундаментом нової безпекової архітектури має стати синтез передових світових практик та унікального бойового досвіду Сил оборони України, здобутого в умовах повномасштабної війни, задля гарантування державного суверенітету.
- 1 April 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Наука і оборона
- No. 1,p. 3-12
Open AccessТрансформація моделі оборони України: аналіз досвіду країн-партнерів
У статті наведено результати комплексного порівняльного аналізу моделей оборони провідних країн світу: Ізраїлю, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Польщі та Великої Британії. Досліджено типи оборонних систем країн-партнерів, їхню мету, стратегічні принципи побудови і підходи до фінансування сектору безпеки та оборони. Особливу увагу приділено концепціям «тотальної оборони», «нації зі зброєю» та професійних експедиційних сил. Обґрунтовано, що механічне копіювання іноземних зразків є неефективним. Натомість запропоновані шляхи адаптації найдієвіших елементів (фінська всеосяжність, ізраїльська технологічність, швейцарська система захисту населення) для розбудови перспективної моделі системи інтегрованої оборони України. Визначено, що фундаментом нової безпекової архітектури має стати синтез передових світових практик та унікального бойового досвіду Сил оборони України, здобутого в умовах повномасштабної війни, задля гарантування державного суверенітету.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (6) , 336-358
Методика оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України
Мета роботи. Розроблення методики оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони як інструменту результат-орієнтованого управління та механізму оцінювання державної політики у сфері оборони. Метод дослідження. Використано системний аналіз, методологію RBM, підходи моніторингу та оцінювання, метод структурування цілей, трирівневу систему показників (KPI), а також модифікований принцип «слабкої ланки» для визначення критичних елементів виконання заходів комплексного огляду. Методика ґрунтується на аналізі нормативних документів, оцінці процесних ланцюгів комплексного огляду, експертних процедурах та формалізації типових алгоритмів оцінювання. Результати дослідження. Запропоновано уніфіковану методику оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України, що охоплює: (1) ідентифікацію та класифікацію заходів, завдань, етапів і процедур; (2) визначення очікуваних результатів та ефектів; (3) побудову трирівневої системи показників ефективності; (4) аналіз вузьких місць; (5) агрегування показників і формування рекомендацій щодо підвищення ефективності комплексного огляду. Показано, як результати оцінювання можуть бути інтегровані у програмно-проєктне планування, оборонні програми та цикли формування державної політики. Теоретична цінність дослідження. Вперше запропоновано формалізований підхід до оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України на основі RBM і KPI з урахуванням специфіки сектору безпеки і оборони України. Практична цінність дослідження. Методика може бути використана МОУ, ГШ ЗСУ, оборонними агентствами та іншими органами державної влади для оцінювання результативності політик, програм і рішень, а також для підвищення якості оборонного планування. Цінність дослідження. Полягає у створенні методологічного підґрунтя для трансформації культури оборонного менеджменту в Україні. Робота забезпечує перехід від формального процесу звітування до адаптивного управління за результатами, що дозволяє синхронізувати стратегічні цілі з ресурсами, підвищити прозорість оборонного планування та посилити інституційну стійкість сектору безпеки і оборони перед сучасними загрозами. Тип статті. Теоретично-прикладна.
- 31 December 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (6) , 336-358
Open AccessМетодика оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України
Мета роботи. Розроблення методики оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони як інструменту результат-орієнтованого управління та механізму оцінювання державної політики у сфері оборони. Метод дослідження. Використано системний аналіз, методологію RBM, підходи моніторингу та оцінювання, метод структурування цілей, трирівневу систему показників (KPI), а також модифікований принцип «слабкої ланки» для визначення критичних елементів виконання заходів комплексного огляду. Методика ґрунтується на аналізі нормативних документів, оцінці процесних ланцюгів комплексного огляду, експертних процедурах та формалізації типових алгоритмів оцінювання. Результати дослідження. Запропоновано уніфіковану методику оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України, що охоплює: (1) ідентифікацію та класифікацію заходів, завдань, етапів і процедур; (2) визначення очікуваних результатів та ефектів; (3) побудову трирівневої системи показників ефективності; (4) аналіз вузьких місць; (5) агрегування показників і формування рекомендацій щодо підвищення ефективності комплексного огляду. Показано, як результати оцінювання можуть бути інтегровані у програмно-проєктне планування, оборонні програми та цикли формування державної політики. Теоретична цінність дослідження. Вперше запропоновано формалізований підхід до оцінювання ефективності комплексного огляду сектору безпеки і оборони України на основі RBM і KPI з урахуванням специфіки сектору безпеки і оборони України. Практична цінність дослідження. Методика може бути використана МОУ, ГШ ЗСУ, оборонними агентствами та іншими органами державної влади для оцінювання результативності політик, програм і рішень, а також для підвищення якості оборонного планування. Цінність дослідження. Полягає у створенні методологічного підґрунтя для трансформації культури оборонного менеджменту в Україні. Робота забезпечує перехід від формального процесу звітування до адаптивного управління за результатами, що дозволяє синхронізувати стратегічні цілі з ресурсами, підвищити прозорість оборонного планування та посилити інституційну стійкість сектору безпеки і оборони перед сучасними загрозами. Тип статті. Теоретично-прикладна.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Private Company Technology Center
- p. 3-36
Project management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine
In this section, an implementation of program and project management and project activities in the Ministry of Defense of Ukraine, the General Staff of the Armed Forces of Ukraine, and other military Commands/Headquarters is given, special attention is paid to the developed theory and practice of project management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine. The theoretical and methodological foundations of program and project management and project activities in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine, which evolve the national theory of military development and are the basis for improving the scientific and methodological apparatus for evaluating the effectiveness of creating new, developing and maintaining existing capabilities of the Armed Forces of Ukraine, are studied. The theoretical and methodological foundations of project management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine can also be used by other components of the defense forces at the stages of their project’s execution (initiation, planning, monitoring, and completion).
- 30 December 2024
- Published by Private Company Technology Center
- p. 3-36
Open AccessProject management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine
In this section, an implementation of program and project management and project activities in the Ministry of Defense of Ukraine, the General Staff of the Armed Forces of Ukraine, and other military Commands/Headquarters is given, special attention is paid to the developed theory and practice of project management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine. The theoretical and methodological foundations of program and project management and project activities in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine, which evolve the national theory of military development and are the basis for improving the scientific and methodological apparatus for evaluating the effectiveness of creating new, developing and maintaining existing capabilities of the Armed Forces of Ukraine, are studied. The theoretical and methodological foundations of project management in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine can also be used by other components of the defense forces at the stages of their project’s execution (initiation, planning, monitoring, and completion).
- Open Access
- 3 December 2021
- Published by State Scientific Research Institute of Armament and Military Equipment Testing and Certification in Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки
- No. 9,p. 130-144
DEVELOPMENT OF A HOLISTIC METHODOLOGY FOR STRATEGIC PLANNING OF THE DEVELOPMENT OF THE ARMED FORCES BASED ON CAPABILITIES
За результатами дослідження здійснено постановку науково-прикладної проблеми, висунення гіпотези (багатофакторної) та визначено часткові наукові завдання із розроблення цілісної методології стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей. Актуальність дослідження зумовлена виникненням нових проблем у сфері оборони та військового будівництва, зниженням об‟єктивності прийняття стратегічних рішень щодо визначення та коригування стратегії розвитку Збройних Сил на довгострокову перспективу і результативності стратегічного планування розвитку Збройних Сил у цілому через впровадження в силах оборони методології планування на основі спроможностей. Проаналізовано вимоги сучасних нормативно-правових актів України щодо впровадження в силах оборони планування на основі спроможностей, функції Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а також завдання Міжвідомчої робочої групи з питань проведення оборонного огляду (тимчасового допоміжного органу Міністерства оборони України). Досліджено причини виникнення проблем у будівництві та розвитку Збройних Сил, а також виявлено протиріччя у визначенні та коригуванні стратегії розвитку спроможностей Збройних Сил на довгострокову перспективу. Розмежовано стратегічне планування розвитку Збройних Сил та оборонне планування за метою, результатами та відповідальністю між суб‟єктами планування. Науково-прикладна проблема полягає у необхідності розроблення концепції стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей, сукупності спеціальних методів, методик і підходів для визначення та коригування стратегії розвитку спроможностей Збройних Сил на довгострокову перспективу. Висунуто гіпотезу дослідження (багатофакторну) щодо умов досягнення результативності стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей та визначено часткові наукові завдання, яким буде присвячено подальше дослідження.
- 3 December 2021
- Published by State Scientific Research Institute of Armament and Military Equipment Testing and Certification in Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки
- No. 9,p. 130-144
Open AccessDEVELOPMENT OF A HOLISTIC METHODOLOGY FOR STRATEGIC PLANNING OF THE DEVELOPMENT OF THE ARMED FORCES BASED ON CAPABILITIES
За результатами дослідження здійснено постановку науково-прикладної проблеми, висунення гіпотези (багатофакторної) та визначено часткові наукові завдання із розроблення цілісної методології стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей. Актуальність дослідження зумовлена виникненням нових проблем у сфері оборони та військового будівництва, зниженням об‟єктивності прийняття стратегічних рішень щодо визначення та коригування стратегії розвитку Збройних Сил на довгострокову перспективу і результативності стратегічного планування розвитку Збройних Сил у цілому через впровадження в силах оборони методології планування на основі спроможностей. Проаналізовано вимоги сучасних нормативно-правових актів України щодо впровадження в силах оборони планування на основі спроможностей, функції Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а також завдання Міжвідомчої робочої групи з питань проведення оборонного огляду (тимчасового допоміжного органу Міністерства оборони України). Досліджено причини виникнення проблем у будівництві та розвитку Збройних Сил, а також виявлено протиріччя у визначенні та коригуванні стратегії розвитку спроможностей Збройних Сил на довгострокову перспективу. Розмежовано стратегічне планування розвитку Збройних Сил та оборонне планування за метою, результатами та відповідальністю між суб‟єктами планування. Науково-прикладна проблема полягає у необхідності розроблення концепції стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей, сукупності спеціальних методів, методик і підходів для визначення та коригування стратегії розвитку спроможностей Збройних Сил на довгострокову перспективу. Висунуто гіпотезу дослідження (багатофакторну) щодо умов досягнення результативності стратегічного планування розвитку Збройних Сил України на основі спроможностей та визначено часткові наукові завдання, яким буде присвячено подальше дослідження.
- Open Access
- 26 February 2021
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 1 (3 (109)) , 72-84
Development of a methodology for the formation and adjustment of the catalog of defense forces capabilities
The study results have made it possible to devise a methodology for the formation and adjustment of the Defense Forces Capabilities Catalog using cluster analysis and the developed tree-like system of basic indicators characterizing groups and subgroups (clusters). That enables stakeholders to form and adjust the Defense Force Capabilities Catalog with the proper quality, according to the uniform developed algorithm and defined identifiers (features). The methodology is intended for use by members of the Inter-Departmental Working Group on Defense Review, as well as working groups in the course of a separate review or capacity assessment. The Defense Force Capabilities Catalog was deconstructed into five levels of hierarchy, each of which contains interdependent typical tasks, organizational structures, and means (systems, complexes). The procedure is to analyze and clearly cluster individual capabilities of the defense forces according to certain features (requirements, characteristics) to group them and include them in the relevant groups, subgroups, and functional capabilities groups. A system of the indicators for the formation and adjustment of the Defense Forces Capabilities Catalog has been proposed, as well as a conformity criterion based on the generalized indicator, which defines the level of formation (adjustment) of the Defense Forces Capabilities Catalog. Seven steps of the procedure have been defined: from identifying individual capabilities based on their description (step 1) to verifying the acceptability of the results obtained (step 7) using the evaluation criterion and specially designed tables. The methodology was tested during a passive experiment in 2020 on the analysis of the current Defense Forces Capabilities Catalog, which made it possible to identify a series of significant shortcomings in its structure and content.
- 26 February 2021
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 1 (3 (109)) , 72-84
Open AccessDevelopment of a methodology for the formation and adjustment of the catalog of defense forces capabilities
The study results have made it possible to devise a methodology for the formation and adjustment of the Defense Forces Capabilities Catalog using cluster analysis and the developed tree-like system of basic indicators characterizing groups and subgroups (clusters). That enables stakeholders to form and adjust the Defense Force Capabilities Catalog with the proper quality, according to the uniform developed algorithm and defined identifiers (features). The methodology is intended for use by members of the Inter-Departmental Working Group on Defense Review, as well as working groups in the course of a separate review or capacity assessment. The Defense Force Capabilities Catalog was deconstructed into five levels of hierarchy, each of which contains interdependent typical tasks, organizational structures, and means (systems, complexes). The procedure is to analyze and clearly cluster individual capabilities of the defense forces according to certain features (requirements, characteristics) to group them and include them in the relevant groups, subgroups, and functional capabilities groups. A system of the indicators for the formation and adjustment of the Defense Forces Capabilities Catalog has been proposed, as well as a conformity criterion based on the generalized indicator, which defines the level of formation (adjustment) of the Defense Forces Capabilities Catalog. Seven steps of the procedure have been defined: from identifying individual capabilities based on their description (step 1) to verifying the acceptability of the results obtained (step 7) using the evaluation criterion and specially designed tables. The methodology was tested during a passive experiment in 2020 on the analysis of the current Defense Forces Capabilities Catalog, which made it possible to identify a series of significant shortcomings in its structure and content.
- Open Access
- 11 December 2020
- Published by European Scientific Platform (Publications)
- p. 140-141
СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ ТА ІНШИХ СКЛАДОВИХ СИЛ ОБОРОНИ НА ДОВГОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ
- 11 December 2020
- Published by European Scientific Platform (Publications)
- p. 140-141
Open AccessСТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ ТА ІНШИХ СКЛАДОВИХ СИЛ ОБОРОНИ НА ДОВГОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ