MFMykola Fedorets

Mykola Fedorets

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Mykola Fedorets has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Advancing children’s media literacy: A framework for training future educators

    by Liudmyla Biriuk, Nataliia Osmuk, Mykola Fedorets, Oksana Shkvyr, Oksana Fentsyk

    This study analyzes the training of future educators for the development of media literacy in children, recognizing this competence as a key factor in creativity, critical thinking, and social participation in the digital era. A mixed experimental design was implemented with 78 pre-service teachers divided into an experimental group (n=40) and a control group (n=38). The research combined theoretical methods (analysis, synthesis, and systematization), empirical techniques (questionnaires, observation, and case studies), and statistical validation using the Kolmogorov–Smirnov λ-criterion. The pedagogical model developed integrates external training elements and internal motivational, cognitive, and practical factors that strengthen teachers’ readiness to guide media education in early schooling. Results revealed significant improvements in the experimental group’s levels of readiness—especially in motivation, conceptual understanding, and practical application of media literacy strategies—confirming the effectiveness of the proposed system. The study concludes that media literacy training should be a central component of teacher education programs to prepare educators capable of fostering critical, informed, and responsible media engagement among children.

  • Open Access

    Духовна культура України в умовах постінформаційного суспільства: соціокультурний аспект

    by Олена Василівна Лісеєнко, Микола Олександрович Федорець, Катерина Валеріївна Ткаченко

    Стаття присвячена результатам дослідження актуальної проблеми трансформації духовної культури в умовах подальшого розвитку постінформаційного суспільства та глобалізації, а також методів формування духовної культури особистості в реаліях сучасного соціокультурного середовища. У статті проаналізовано в історичному контексті сутність категорій культури, духовної культури, духовності, а також художньої культури та її складових. Підкреслено, що формування духовної культури тісно пов’язана з феноменом духовності, та асоціюється з освітою, інтелектуальним та емоційним розвитком особистості. Виділено компоненти духовності. У даному контексті, зазначено, що причини духовності та бездуховності людини приховані в характері родинного та суспільного виховання, системі наших ціннісних орієнтацій особистості, а також в економічної, політичної, культурної ситуації в країні. Якщо бездуховність стає масовою, якщо людям стають байдужі такі поняття, як честь, совість, особиста гідність, то в такого народу немає шансів посісти своє гідне місце у світі. Зауважено, що в умовах глобальної комунікації виникає потреба в переосмисленні та оновленні змісту понять культури, культурної ідентичності, мистецького твору та ін. Представлені найбільш поширені в Україні методи формування духовної культури школярів і студентів, що практикуються в нових соціо-культурних умовах. Підкреслена роль мистецтва у формуванні духовної культури, завдяки впливу якого, сучасна людина отримує здатність сприймати навколишній світ у цілісності та гармонії, а також стає більш чутливою, інтелектуально та емоційно розвинутою. Зазначено, що в Україні, в наш час, духовна культура ще не стала дієвим чинником державо- й людино-творення, як того вимагає сучасна модель цивілізаційного поступу людства. Акцентована увага на необхідності збереження та розвитку національної ідентичності, створення високоякісного культурного продукту, популяризації в країні культурних надбань світу, що є запорукою успішного розвитку духовної культури як усього суспільства, так й української молоді. Здійснено висновок, що збереження та розвиток національної ідентичності, створення якісного культурного продукту, збереження та популяризація культурних надбань є запорукою успішного розвитку духовної культури як української молоді, так й усього суспільства. Ці завдання мають виконуватись поряд із відновленням, підтримкою та оновленням культурної галузі, культурних та мистецьких проєктів, та базуватись на використанні цифрових технологій, екологічності, інклюзивності.

  • DEVELOPING STUDENTS’ MUSICAL CULTURE THROUGH THEIR ENGAGEMENT WITH OPERA

    by The State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Mykola Fedorets

    The article justifies the relevance of modernizing general music education, focusing on developing students’ musical culture. This process is examined within the context of a post-information society and emphasizes the importance of engaging students with opera as a meaningful educational tool. The study is grounded in several methodological approaches: axiological, cognitive, cultural (as a cross-cutting element), and result-oriented. In today’s socio-cultural environment, the Internet provides children and adolescents with unlimited access to music from various genres and styles. However, the quality of this content is not always satisfactory. Researchers note a growing trend: young people are increasingly drawn to low-quality, commercially driven music. Simultaneously, many music teachers struggle to counteract this influence. As a result, there has been a noticeable decline in students’ general cultural awareness, critical thinking, and musical-aesthetic taste. This, in turn, negatively affects their overall musical culture. The article provides an overview of recent scholarly research and publications. It explores the key concepts of musical culture and opera, analyzing their main components and levels. Additionally, it outlines the primary functions of musical culture, underscoring its significance in individual and societal life. The discussion also focuses on the selection of opera as the central genre. Among the many musical styles and forms available, opera is highlighted for its educational potential. The article argues that the finest operatic works are invaluable treasures of world culture. These works integrate multiple forms of artistic expression and possess significant cultural and developmental value. Opera not only contributes to the formation of musical culture but also supports the broader personal development of young people. Furthermore, the article addresses the need for more effective training of future bachelor’s and master’s students in music. It considers the challenges and opportunities posed by the post-information society. Finally, it presents conclusions, outlines prospects for further research, and offers recommendations for teachers, researchers in general music education, and higher education institutions specializing in the arts and pedagogy. У статті обґрунтовано актуальність проблеми модернізації загальної музичної освіти, зокрема формуванням музичної культури сучасних школярів в умовах постінформаційного суспільства шляхом залучення їх до оперної музики. Методологічною основою дослідження обрано аксіологічний, когнітивний, культурологічний (наскрізний) та результативний підходи. Зазначено, що в нових соціокультурних умовах, завдяки інтернету, з’явився необмежений доступ дітей та підлітків до музичного матеріалу будь-яких жанрів і стилів, але не завжди задовільної якості. Дослідники вказують на масове захоплення молоддю низькопробними музичними творами комерційного призначення та на нездатність більшості учителів музичного мистецтва протистояти цьому. В результаті, останнім часом відбулося істотне зниження рівнів загальної культури, критичного мислення та музично-естетичного смаку учнів закладів ЗСО, що негативно позначається на їх музичної культурі. У статті здійснено аналіз наукового дискурсу стосовно останніх досліджень і публікацій, пов’язаних з означеною темою. Розглянуто зміст ключових понять дослідження: музичної культури та оперної музики. Проаналізовано основні складові та рівні музичної культури. Представлено функції музичної культури. Підкреслено, що в наш час, музична культура є невід’ємною частиною життя як кожної людини, так й суспільства в цілому. Обґрунтовано вибір саме оперної музики серед великої кількості різноманітних музичних жанрів та стилів. Зауважено, що найкращі оперні твори є справжнім скарбом світової культури, тому, що вони інтегрують в собі багато видів мистецтва та мають величезний культурно-виховний потенціал, важливий як для формування музичної культури, так й для всебічного розвитку молоді. В роботі розглянуто питання більш якісної підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів музичного мистецтва, з урахуванням особливостей постінформаційного суспільства. Представлено висновки та перспективи подальших розвідок, а також рекомендації,...

  • АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

    by Державний Заклад «Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет Імені К. Д. Ушинського», Микола Федорець, Го Цзюнь

    Дана стаття присвячена актуальним питанням підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю для продуктивної праці з сучасними школярами, зокрема, формуванню в учнів належної музичної культури в умовах інтенсивного розвитку інформаційного суспільства. У процесі підготовки статті використано теоретичні й емпіричні методи дослідження, а саме – аналіз певної літератури, узагальнення, педагогічне спостереження. У роботі надано сутність понять культура, художня культура та музична культура, а також наведено взаємозв’язок і взаємозалежність даних явищ. Приведено структура феномену музичної культури. Підкреслено актуальність формування музичної культури школярів як частини духовного життя особистості з урахуванням нових можливостей, які надає інформаційне суспільство.


  • Formation of musical-aesthetic experience of future musical art teachers as a scientific problem in Ukraine and China

    by Fedorets Mykola, Xu Xingzhou

    The article is devoted to the problem of forming musical-aesthetic experience of future musical art teachers in Ukraine and China in the context of information society development. Relevant theoretical and empirical methods are used in the work: analysis, generalization, pedagogical observation. The content and structure of aesthetic experience, definition and structure of artistic-aesthetic experience are highlighted. It is noted that musical-aesthetic experience is one of the types of artistic-aesthetic experience, which is the basis of musical culture of the individual. The essence and structure of musical-aesthetic experience, which should be formed with the help of traditional professional (musical-pedagogical) and modern general pedagogical technologies, are revealed. The contradictions that arise in the process of training future musical art teachers, in particular for the formation of their musical-aesthetic experience, are determined. The need to expand the basic competences related to the poly-artistic education of schoolchildren is proved. Future musical art teachers of Ukraine and China should acquire these competences by forming not only musical-aesthetic, but also artistic-aesthetic experience. The need for further theoretical substantiation, practical development and experimental testing of the technology of forming musical-aesthetic experience of future bachelors and masters is emphasized. It is concluded that it is necessary to improve future musical art teachers professional training in Ukraine and China through the formation of sufficient musicalaesthetic experience, in particular during practical classes and teaching practice, as well as importance of further integrated curriculum development, which will combine art disciplines with the technology of their teaching.