Наталя Євсіна
Наталя Євсіна has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Олексій Дудник
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут
2 shared publications - Dmitry Salnikov
Moscow State University Leninskiye Gory 119991 Moscow Russia
1 shared publication - Mykola Denysenko
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute
1 shared publication - Oleg Vasylchenkov
National technical university «Kharkiv polytechnic institute
1 shared publication Oleh Yevseienko
National technical university «Kharkiv polytechnic institute
1 shared publication- Petro Kachanov
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 August 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences
- Vol. 355 (4) , 167-171
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ ВЕЛИКИХ ДАНИХ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМАХ КЕРУВАННЯ
У роботі проведено аналіз методів інтелектуальної обробки великих даних, які створюються та накопичуються в інтелектуальних системах керування. Розвиток інформаційних технологій вимагає швидкого управління великими обсягами неструктурованих даних. З появою дедалі більшої кількості IoT-пристроїв і сенсорів, здатних взаємодіяти з навколишнім середовищем і між собою, виникає цифрове середовище, що містить величезні обсяги різноманітних та змінюваних даних. Традиційні методи штучного інтелекту та машинного навчання, розроблені для детермінованих ситуацій, не підходять для таких умов. Оскільки кожен пристрій у інтелектуальній системі керування потребує великої кількості параметрів, важливо, щоб штучний інтелект міг адаптуватися і навчатися без заздалегідь заданої структури і параметрів. У статті виконано короткий огляд існуючих підходів і характеристик методів Data Mining. Наведено алгоритм процесу інтелектуального опрацювання даних, який дозволяє порівняти ефективність побудови інтелектуальної системи керування.
- 28 August 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences
- Vol. 355 (4) , 167-171
Open AccessАНАЛІЗ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ ВЕЛИКИХ ДАНИХ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМАХ КЕРУВАННЯ
У роботі проведено аналіз методів інтелектуальної обробки великих даних, які створюються та накопичуються в інтелектуальних системах керування. Розвиток інформаційних технологій вимагає швидкого управління великими обсягами неструктурованих даних. З появою дедалі більшої кількості IoT-пристроїв і сенсорів, здатних взаємодіяти з навколишнім середовищем і між собою, виникає цифрове середовище, що містить величезні обсяги різноманітних та змінюваних даних. Традиційні методи штучного інтелекту та машинного навчання, розроблені для детермінованих ситуацій, не підходять для таких умов. Оскільки кожен пристрій у інтелектуальній системі керування потребує великої кількості параметрів, важливо, щоб штучний інтелект міг адаптуватися і навчатися без заздалегідь заданої структури і параметрів. У статті виконано короткий огляд існуючих підходів і характеристик методів Data Mining. Наведено алгоритм процесу інтелектуального опрацювання даних, який дозволяє порівняти ефективність побудови інтелектуальної системи керування.
- Open Access
- 26 May 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences
- Vol. 351 (3.1) , 150-156
ОПТИМАЛЬНЕ ЗА ВИТРАТАМИ ЕНЕРГІЇ КЕРУВАННЯ ЗА ОБМЕЖЕННЯ ДВОХ ФАЗОВИХ КООРДИНАТ
У статті визначається закон оптимального керування, який мінімізує енерговитрати в позиційному електроприводі постійного струму з урахуванням обмежень на струм анкера та швидкість його наростання. Зазначено, що позиційний електропривод, який працює в режимах частих пусків-зупинок-реверсів, характеризується істотними витратами енергії. Під час пошуку оптимального керувального впливу враховано обмеження, що накладаються на реальну систему: за напругою, за струмом і швидкістю наростання струму. У результаті визначено закони оптимального керування, що враховують обмеження на струм анкера під час розгону і гальмування; проаналізовано зниження енерговитрат, забезпечене застосуванням таких керувань.
- 26 May 2025
- Published by Khmelnytskyi National University in Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences
- Vol. 351 (3.1) , 150-156
Open AccessОПТИМАЛЬНЕ ЗА ВИТРАТАМИ ЕНЕРГІЇ КЕРУВАННЯ ЗА ОБМЕЖЕННЯ ДВОХ ФАЗОВИХ КООРДИНАТ
У статті визначається закон оптимального керування, який мінімізує енерговитрати в позиційному електроприводі постійного струму з урахуванням обмежень на струм анкера та швидкість його наростання. Зазначено, що позиційний електропривод, який працює в режимах частих пусків-зупинок-реверсів, характеризується істотними витратами енергії. Під час пошуку оптимального керувального впливу враховано обмеження, що накладаються на реальну систему: за напругою, за струмом і швидкістю наростання струму. У результаті визначено закони оптимального керування, що враховують обмеження на струм анкера під час розгону і гальмування; проаналізовано зниження енерговитрат, забезпечене застосуванням таких керувань.
- Open Access
- 30 April 2021
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 2 (2 (110)) , 89-98
Devising a method to improve the accuracy of maintaining the pre-set temperature and humidity conditions at a vegetable storage facility under a food storing mode
A vegetable storage facility is an energy-consuming object with distributed parameters. The quality of product storage depends on the microclimate in the vegetable storage facility: current temperature, humidity, and carbon dioxide level. Existing temperature controllers in a vegetable storage facility use a two-position law of control, which leads to the consumption of excess energy and product spoilage. The purpose of the study is to improve the work of the controller in the process of product storage at the storage phase due to closing the two-position controller through feedback in the form of a first-order aperiodic link. To achieve the goal, the procedure for calculating the transfer function of a control object through the equation of thermal balance was used. This procedure made it possible to take into consideration the parameters of a vegetable storage facility: the area and the type of thermal insulation material of floorings, the weight, and the type of a stored product, as well as thermal energy supplied to the vegetable storage facility. Based on the heat balance equation, the nature of the operation of controlling elements, transfer functions of a vegetable storage facility without a product, and the vegetable storage facility filled with a product, were calculated. The heat model of a vegetable storage facility was constructed in the MATLAB Simulink environment (USA) to check the algorithms of the temperature field control. The product storage for 180 days with changes in the daily temperature of outdoor air from minus 8 °C to plus 2 °C and changes in humidity from 50 % to 100 % was modeled. According to the results of modeling, it is possible to conclude that the addition of an aperiodic link to the feedback of the two-position controller will enable taking into consideration the inertia of a control object. This allows decreasing the maximum error in control of self-oscillations to 0.15 °C and decreasing the total operation time of controlling elements by 13 %
- 30 April 2021
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 2 (2 (110)) , 89-98
Open AccessDevising a method to improve the accuracy of maintaining the pre-set temperature and humidity conditions at a vegetable storage facility under a food storing mode
A vegetable storage facility is an energy-consuming object with distributed parameters. The quality of product storage depends on the microclimate in the vegetable storage facility: current temperature, humidity, and carbon dioxide level. Existing temperature controllers in a vegetable storage facility use a two-position law of control, which leads to the consumption of excess energy and product spoilage. The purpose of the study is to improve the work of the controller in the process of product storage at the storage phase due to closing the two-position controller through feedback in the form of a first-order aperiodic link. To achieve the goal, the procedure for calculating the transfer function of a control object through the equation of thermal balance was used. This procedure made it possible to take into consideration the parameters of a vegetable storage facility: the area and the type of thermal insulation material of floorings, the weight, and the type of a stored product, as well as thermal energy supplied to the vegetable storage facility. Based on the heat balance equation, the nature of the operation of controlling elements, transfer functions of a vegetable storage facility without a product, and the vegetable storage facility filled with a product, were calculated. The heat model of a vegetable storage facility was constructed in the MATLAB Simulink environment (USA) to check the algorithms of the temperature field control. The product storage for 180 days with changes in the daily temperature of outdoor air from minus 8 °C to plus 2 °C and changes in humidity from 50 % to 100 % was modeled. According to the results of modeling, it is possible to conclude that the addition of an aperiodic link to the feedback of the two-position controller will enable taking into consideration the inertia of a control object. This allows decreasing the maximum error in control of self-oscillations to 0.15 °C and decreasing the total operation time of controlling elements by 13 %
- Open Access
- 15 March 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Bulletin of Cherkasy State Technological University
- No. 4,p. 93-102
РЕАЛІЗАЦІЯ ФІЛЬТРА З ПОСТФІЛЬТРАЦІЙНИМ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕННЯ НА МІКРОПРОЦЕСОРНИХ АРХІТЕКТУРАХ З ВЕКТОРНИМ РОЗШИРЕННЯМ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Наводяться результати досліджень засобів забезпечення показників ефективності судової експертизи зображень, у тому числі й цифрових. Проводиться аналіз основних завдань, що стоять при експертизі зображень, і методи їх розв’язання. Основною проблемою таких досліджень є недостатня автоматизація процесу обробки зображень при експертизі. Об’єктом дослідження є процес фільтрації зображень, предметом досліджень – фільтри, які використовуються при обробці зображень. В результаті аналізу реалізацій детекторів шуму встановлено, що вони є обчислювально складними. А апаратні витрати на реалізацію алгоритму на сучасних мікропроцесорах і програмованих інтегральних схемах можуть істотно обмежувати застосування таких алгоритмів у додатках, що вимагають обробки в реальному часі. Метою статті є побудова швидкодіючої реалізації фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення на сучасних процесорних архітектурах. Наведено результати аналізу можливості використання векторних інструкцій сучасних процесорних архітектур, розглянуто алгоритми векторизації сортування для ефективної реалізації підпрограми пошуку медіанного значення всередині поточного і проведено моделювання фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення з метою з’ясування придатності для використання в задачах реального часу. В результаті проведених досліджень вперше запропоновано метод векторизованої реалізації фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення, придатний для процесорів з набором команд SIMD ARM NEON, Intel SSE або AVX; розглянуто використання сортувальних мереж як алгоритму пошуку медіани для процесорів з векторним розширенням; вперше побудовано реалізацію фільтра описаним методом для процесора ARM Cortex-A9 в складі SOC Intel Cyclone® V SE 5CSEBA6U23I7NDK; проведено моделювання роботи фільтра на ARM Cortex-A9. Швидкість обробки зображення 512x512 пікселів становила понад 500 кадрів на секунду. Швидкість обробки напівтонових зображень FullHD – понад 60 кадрів на секунду.
- 15 March 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Bulletin of Cherkasy State Technological University
- No. 4,p. 93-102
Open AccessРЕАЛІЗАЦІЯ ФІЛЬТРА З ПОСТФІЛЬТРАЦІЙНИМ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕННЯ НА МІКРОПРОЦЕСОРНИХ АРХІТЕКТУРАХ З ВЕКТОРНИМ РОЗШИРЕННЯМ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Наводяться результати досліджень засобів забезпечення показників ефективності судової експертизи зображень, у тому числі й цифрових. Проводиться аналіз основних завдань, що стоять при експертизі зображень, і методи їх розв’язання. Основною проблемою таких досліджень є недостатня автоматизація процесу обробки зображень при експертизі. Об’єктом дослідження є процес фільтрації зображень, предметом досліджень – фільтри, які використовуються при обробці зображень. В результаті аналізу реалізацій детекторів шуму встановлено, що вони є обчислювально складними. А апаратні витрати на реалізацію алгоритму на сучасних мікропроцесорах і програмованих інтегральних схемах можуть істотно обмежувати застосування таких алгоритмів у додатках, що вимагають обробки в реальному часі. Метою статті є побудова швидкодіючої реалізації фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення на сучасних процесорних архітектурах. Наведено результати аналізу можливості використання векторних інструкцій сучасних процесорних архітектур, розглянуто алгоритми векторизації сортування для ефективної реалізації підпрограми пошуку медіанного значення всередині поточного і проведено моделювання фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення з метою з’ясування придатності для використання в задачах реального часу. В результаті проведених досліджень вперше запропоновано метод векторизованої реалізації фільтра з постфільтраційним прийняттям рішення, придатний для процесорів з набором команд SIMD ARM NEON, Intel SSE або AVX; розглянуто використання сортувальних мереж як алгоритму пошуку медіани для процесорів з векторним розширенням; вперше побудовано реалізацію фільтра описаним методом для процесора ARM Cortex-A9 в складі SOC Intel Cyclone® V SE 5CSEBA6U23I7NDK; проведено моделювання роботи фільтра на ARM Cortex-A9. Швидкість обробки зображення 512x512 пікселів становила понад 500 кадрів на секунду. Швидкість обробки напівтонових зображень FullHD – понад 60 кадрів на секунду.