ONOlha Nevmerzhytska

Olha Nevmerzhytska

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Olha Nevmerzhytska has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Стійкість різних сортів смородини чорної проти Palomena Prasina в умовах Полісся України

    by А. В. Бакалова, Т. М. Тимощук, Н. В. Грицюк, І. В. Іващенко, О. М. Невмержицька

    Смородина чорна є цінною культурою для здоров’я людини. Смородину пошкоджують біля 40 видів шкідників, в тому числі нематоди, кліщі, клопи. Останнім часом набуває масового заселення із ряду клопів паломена залена, тому метою досліджень було вивчення стійкості чорної смородини до цього фітофага, оскільки за останні роки відбуваються масові спалахи. Вивчення стійкості різних сортів чорної смородини проти паломени зеленої в Центральному Поліссі України проведено вперше. Згідно європейської шкали було визначено ступінь шкідливості паломени зеленої у 4–5 балів за дрібно-осередкованою характеристикою ознак заселеності фітофагом рослин чорної смородини. Спостереження за роки досліджень за різновіковою личинкою паломени зеленої проводили на кожному сорті. Заселеність на різних сортах смородини чорної відбувалась у першій декаді травня місяця, але в різних показниках які переважно припадають на середній рівень заселеності. Біологічний розвиток паломени зеленої на сортах порівнювався з біологічним розвитком чорної смородини, а тому фенофази «витягування бутонів», «цвітіння» та «ріст ягід» відігравали в метаморфозі комахи провідну роль. Паломена зелена за циклом розвитку має одне покоління, в якому вікові личинки за біологічним розвитком перетворення мають чотири стадії. В процесі вивчення стійкості рослини до фітофага, розраховані показники урожайності ягід. Враховуючи оцінку продуктивності, розмежована сортова колекція на стійкі та нестійкі сорти, а тому найкращий результат у дослідженнях отримали сорт Чернеча, Титанія та Лідія де урожайність становила 5,4–5,8–6,3 т/га, при коефіцієнті енергетичної ефективності 2,12–2,16–2,22 одиниці. Отже, сорти чорної смородини Чернеча, Титанія та Лідія стійкі до паломени зеленої можна рекомендувати для впровадження у виробництво, їх енергетична ефективність вирощування становить 9241–9520 мДж/га.

  • Open Access

    Optimization of the technology of basic soil tillage for sowing white mustard in sustainable agriculture

    by T. M. Tymoshchuk, V. P. Kyryliuk, N.V. Kovalchuk, O.M. Nevmerzhytska

    Aim. The study was to investigate the peculiarities of white mustard seed yield formation under the influence of tillage and fertilization. Methods. The research was conducted in 2009−2024 in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The soil of the experimental plots is medium-loamy podzolized chernozem. Research methods: field, mathematical and statistical, and comparative and calculative. Results. The results of studies of the peculiarities of white mustard yield formation under the influence of basic tillage and fertilization are presented. The peculiarities of the formation of individual indicators of productivity of white mustard plants on mineral (N60P60K60) and organic-mineral (straw of the predecessor and N30P30K30) fertilizer backgrounds under the influence of shelf and conservation tillage were established. Conclusions. The highest yields of white mustard seeds (1.37 and 1.39 t/ha) were recorded under the effect of shelf tillage on mineral and organic-mineral fertilizer backgrounds (N60P60K60). Under conservation tillage, a decrease of 1−10% in the yield of white mustard seeds was observed compared to plowing. The maximum weight of 1000 seeds (1.99 and 2.10 g) was obtained under chisel tillage on both fertilizer backgrounds. The results of this study contribute to the optimization of soil cultivation technologies, which is an important step towards sustainable agricultural development in the face of climate change.

  • Open Access

    ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРОТИ МІКОЗІВ КАРТОПЛІ

    by Н. М. Плотницька, О. М. Невмержицька, О. В. Гурманчук, О. В. Карпов, Р. В. Невідомський

    В умовах сьогодення зростає попит на органічні продукти харчування, в тому числі на картоплю. Розвиток шкідливих організмів на картоплі призводить до щорічних втрат урожаю, які лише від хвороб можуть становити понад 30%. Серед основних грибних хвороб картоплі, які паразитують під час вегетації та зберігання урожаю, є фітофтороз (Phytophthora infestans Mont de Bary) та альтернаріоз (Alternaria solani Sorauer, Alternaria alternata Keis). Протягом багатьох років для захисту картоплі від цих хвороб використовували багаторазові обприскування під час вегетації рослин фунгіцидами, що сприяло формуванню у збудників стійкості до діючих речовин. Проте нині задля зниження негативного впливу на довкілля від застосування пестицидів та отримання органічної продукції у систему захисту картоплі від шкідливих організмів, в тому числі хвороб, включають біологічні препарати. У статті висвітлено дані щодо вивчення ефективності біологічних препаратів проти збудників фітофторозу і альтернаріозу. Дослідження проводилися в умовах Бердичівського району Житомирської області протягом 2022–2024 рр. Схема досліду складалася з таких варіантів: 1. Контроль; 2. Внесення у ґрунт МікоХелп (2,0 л/га) + 3-разова обробка по вегетації ФітоХелп (1,0 л/га); 3. Обробка бульб МікоХелп (2,0 л/т) + 3-разова обробка МікоХелп по вегетації (1,0 л/га); 4. Обробка бульб ФітоХелп (1,0 л/т) +3-разова обробка ФітоХелп по вегетації (1,0 л/га). За використання досліджуваних біопрепаратів отримали зниження розвитку та поширення фітофторозу та альтернаріозу, порівняно з контролем, у 1,8–3,2 та 2,4–4,9 рази відповідно. Найбільший відсоток зниження поширення і розвитку досліджуваних хвороб отримано у варіанті з обробкою бульб ФітоХелпом (1,0 л/т) +3-разова обробка препаратом ФітоХелп по вегетації (1,0 л/га). Зниження поширення і розвитку хвороб протягом вегетації рослин картоплі позитивно вплинуло на урожайність і якість бульб. Зокрема, отримано приріст урожаю бульб картоплі у межах 2,2–3,1 т/га. Під час дослідження якісних показників встановлено зростання вмісту сухої речовини у варіантах із застосуванням біопрепаратів на 0,07–0,28%, а крохмалю – на 0,2–0,73%, порівняно з контролем.


  • Open Access

    Minimizing sweet cherry fruit losses during storage under the influence of hydrocooling and protective organic composition

    by Iryna Ivanova, Marina Serdyuk, Tetiana Tymoshchuk, Vira Malkina, Olha Zinovieva, Dina Lisohurska, Olha Nevmerzhytska, Olha Lisohurska

    Reducing fruit losses is one of the most important strategies for improving diets and strengthening food systems. Therefore, improving modern technologies for storing sweet cherries, assessing the potential of the necessary capacities and technologies for fruit storage to reduce post-harvest losses and extend the shelf life of fruits remains relevant. Improvement of pre-cooling methods optimize the shelf life of fresh fruit and contributes to the growth of demand for fruit by consumers in the European market. The object of the study is the technology of pretreatment of sweet cherry fruits using an organic composition. The fruits of the model variety Valerii Chkalov were used as experimental material. The minimum natural losses from microbiological diseases and physiological disorders were recorded on the 40th day of sweet cherry fruit storage. Fruit weight losses during storage of sweet cherries of the Valerii Chkalov variety were minimal when hydro cooling was applied in combination with a protective organic composition of lactic and acetic acid (1.75 %:2.00 %). The optimum concentration of lactic and acetic acids (2.00 %:1.75 %) was determined, which ensures minimal daily fruit losses (0.068 %) under the influence of hydro-cooling during storage of sweet cherries. The analysis of the regression model reveled the optimal value of the average level of daily losses during storage of sweet cherry fruit of Valerii Chkalov variety – 0.0642 % at concentrations of lactic and acetic acid 2.161 % to 1.705 %, respectively. The tendency to minimize sweet cherry fruit losses during storage under the influence of hydrocooling and the optimal concentration of organic acids in the protective composition was identified. The results could be used to improve pre-cooling methods in the food industry to preserve the quality of fruit raw materials in a waste-free fruit supply chain for all relevant stakeholders


  • Open Access

    РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ХВОРОБ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

    by Н. М. Плотницька, О. В. Гурманчук, О. М. Невмержицька, Т. Г. Харчишин, А. М. Король

    Отримання безпечної продукції харчування вимагає скорочення застосування хімічних препаратів, а основна увага надається генетиці та селекції. Вирощування стійких до шкідливих організмів сортів має істотне екологічне значення, а також сприяє зростанню урожайності сільськогосподарських культур, у т.ч. і картоплі. Забезпечення органів картоплі поживними речовинами створює сприятливі умови для розвитку багатьох патогенів різної етіології як під час вегетації, так і при зберіганні урожаю у сховищі. Стійкість сортів картоплі залежно від впливу біотичних та абіотичних чинників може знижуватися. Саме тому пошук найбільш стійких сортів картоплі до різних збудників хвороб у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах є досить актуальним. У статті висвітлено дані щодо оцінки стійкості сортів картоплі іноземної селекції різних груп стиглості до збудників найбільш поширених хвороб. Дослідження проводилися в умовах Житомирської області протягом 2021–2023 рр. за такою схемою: група ранньостиглих сортів: Дніпрянка (контроль), Рів’єра, Вінета, Беллароза; група середньоранніх сортів: Струмок (контроль), Фабула, Сильвана, Інноватор; група середньостиглих сортів: Зоряна (контроль), Доната, Сагіта, Гранада. Контрольним варіантом виступали сорти картоплі вітчизняної селекції. Аналіз насаджень досліджуваних сортів картоплі протягом вегетації показав, що структура хвороб вегетативної маси дещо відрізнялася залежно від групи стиглості сорту. Домінуюче положення у структурі хвороб усіх сортів картоплі займав фітофтороз. Також було діагностовано такі хвороби, як альтернаріоз, чорна ніжка, вірусні захворювання. Залежно від сортових особливостей та групи стиглості розвиток фітофторозу під час вегетації становив у межах від 20,6 до 36,3%, а альтернаріозу 20,1–28,9%. По усіх досліджуваних сортах картоплі іноземної селекції отримано зростання урожайності на 1,5–19,5% порівняно із контрольними сортами вітчизняної селекції за кожною групою стиглості. Фітопатологічний аналіз бульб картоплі усіх досліджуваних сортів показав розвиток таких хвороб, як фітофтороз, суха гниль, парша звичайна та дитиленхоз. Ступінь ураження кожної із досліджуваних хвороб варіював залежно від групи стиглості та сортових особливостей рослин.


  • Creating a collection of the sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) gene pool

    by V.V. Moskalets, T.Z. Moskalets, I.V. Grynyk, O.B. Ovezmyradova, O.M. Nevmerzhytska

    Аim. To create a working collection of the sea buckthorn gene pool for priority breeding trends. Results and Discussion. Scientific and practical results of building up and studying the working collection of the buckthorn gene pool of the Institute of Horticulture of NAAS are presented. Aspects of formation of a working collection and their comparative identification by genetic profiles are analyzed. Morphobiological characteristics and economically valuable features of sea buckthorn plants are summarized. Conclusions. Targeted introduction and studies of the adaptive and productive potentials of sea buckthorn in the experimental fields of the Institute of Horticulture (northern forest-steppe of Ukraine) in 2017-2019 allowed us to transfer the most promising genotypes to the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine (NCPGRU) of the Рlant Production Institute named after VYa Yuriev of NAAS of Ukraine, where, after expert evaluation, they were assigned catalog numbers and included in a list of plants of the genetic bank of Ukraine: F 1-15-1 or Nosivchanka (UA3700073), F 1-15-8S or Mitsna (UA3700079), male form 1-15 -6Ch or Aboryhеn 6/11 (UA3700080), F 1-15-9 or Karotynna (UA3700082), F 1-15-3 or Pamiatka (UA3700076), F 1-15-8V or Soniachne Siayvo (UA3700075), 1-15-11 or Lymonna (UA3700072), F 2-15-73 or Morkviana (UA3700077), F 1-15-5 or Adaptyvna (UA3700078), F 1-15-8B or Osoblyva (UA3700083), F 1-15-6 or Apelsynova (UA3700084), F 6А/11 (UA3700081), and F 1-15-5а or Sribnolysta 5a (UA3700074).


  • Identification and studyng of antagonistic peculiarities of cellulose fungi-destructantas to the sugar-beet tubers phusariosis root agents

    by N. Plotnytska, O. Nevmerzhytska, I. Karas, I. Pavliuk

    Сайт збірника наукових праць Вісник Львівського національного аграрного університету