YCYurii Chernevyi

Yurii Chernevyi

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Yurii Chernevyi has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Особливості біоелектричної активності дерев різних видів в умовах дії магнітного поля Землі

    by Volodymyr Zaika, Hryhoriy Krynytskyy, Ivan Delehan, Taras Sumaruk, Petro Prydka, Svitlana Timoshuk, Marko Dubchenko, Yurii Chernevyi, Mykhailo Kobrynovich

    Наведено результати досліджень, проведених вперше в Україні (лісорослинний район – Українське Розточчя) щодо зв’язку між динамікою біоелектричних потенціалів (БЕП) дерев та зміною магнітного поля Землі (МПЗ). Встановлено тісний зв’язок між цими параметрами. Оскільки біоелектричні потенціали характеризують інтенсивність перебігу фізіолого-біологічних процесів рослин, а МПЗ є індикатором процесів як у космічному просторі, так і всередині Землі, зроблено спробу пояснити механізми впливу сонячної та геомагнітної активності на стан деревних рослин. Реакцію процесів життєдіяльності дерев різних видів на зміни показників БЕП досліджували за показниками коефіцієнтів кореляції Пірсона між добовою динамікою складових геомагнітного поля Землі і біоелектричних потенціалів. Коефіцієнти кореляції змінювались в межах (r = 0,4-0,9), що демонструє тісну або дуже тісну кореляцію. Сонячна та геомагнітна активність безпосередньо впливає на перебіг біологічних процесів у рослинних організмах. У світловий період доби в асиміляційно-дисиміляційному балансі рослин переважають процеси асиміляції, які зумовлені фотосинтетичною активністю. В цей період максимальний вплив на БЕП має хвильове (інфрачервоне та ультрафіолетове) випромінювання Сонця, (струми в іоносфері Землі). За відсутності світла у метаболізмі рослин домінують окисно-відновні процеси. В цей період максимальний вплив на БЕП має корпускулярне випромінювання Сонця та струми, індуковані всередині Землі. Оскільки окисно-відновні процеси мають електричну природу, то струми, що індукуються в деревині внаслідок змін МПЗ, мають прямий вплив на метаболізм рослин. Впливаючи на проходження окисно-відновних реакцій на фітопроцеси у рослин, геомагнітна та сонячна активність модулює їхнє протікання. Періодичний характер змін сонячної та геомагнітної активності відкриває можливості для прогнозування росту, захворюваності та плодоношення рослин.

  • Open Access

    ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВО- АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

    by Ю. І. Черневий, В. В. Мацко, Б. Р. Іваночко, І. О. Мельник, І. Ф. Баланюк

  • Open Access

    Study of the qualitative state of podzolized blackin short-term crop rotations

    by Yaroslava Hryhoriv, Uliana Karbivska, Oleg Turak, Yurii Chernevyi, Vasyl Oliinyk, Ihor Koliadzhyn, Victoria Gniezdilova, Nadiia Asanishvili, Pavlo Dmytryk, Andrii Savchyn

    The results of long-term research (2012 2022 in ongoing experiment) on podzolized black soil to study the effectiveness of the use of organic (manure, non-marketable part of the crop, siderate) and mineral fertilizing systems in short term crop rotation are presented. The positive effect of the...

  • Open Access

    Матеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля

    by Platon Tretyak, Jurij Chernevyy

    Здійснена спроба теоретичного опрацювання проблеми оцінювання матеріально-енергетичного впливу на приземну атмосферу приросту фітомаси лісів України, порівняно з іншими типами рослинності, стосовно депонування вуглецю, продукуванню кисню, транспірації і збагачення атмосфери вологою, а також споживання енергії з навколишнього середовища. Теоретична концепція побудована на основі відомих біохімічних і фізичних закономірностей. Це матеріально-енергетичні пропорції фотосинтезу та супроводжуючої його транспірації, а також охолоджуючого повітря ефекту. Отримані аналітичні матеріали підтверджують істотний вплив процесів фотосинтезу і супутньої йому транспірації на газовий склад та енергетичний потенціал приземного шару повітря. Ліси України загалом щорічно здатні депонувати 3 т∙га-1 вуглецю, продукувати 8 т∙га-1 кисню та збагачувати повітря вологою в обсязі 3600 т∙га-1. Ці процеси вимагають відповідного споживання енергії, що призводить до охолодження 30-метрового приземного шару повітря у середньому впродовж року на 2,4°С. Такі екологічні функції виконують також лучна рослинність та агрокультури. Однак, цей процес відбувається лише під час відносно короткого періоду фотосинтезу. За показниками інтенсивності фотосинтезу і транспірації, екологічні функції лісів утричі перевищують відповідні властивості лучної рослинності. У випадку вирощування високопродуктивних лісів, річний приріст стовбурового запасу яких сягав би 10 м3∙га-1, збагачення приземного шару атмосфери киснем було б удвічі більшим, ніж за теперішнього середнього приросту 5 м3∙га-1, а водяною парою – у три-чотири рази більше. Відповідно, у три-чотири рази більшим було б і споживання теплової енергії з навколишнього природного середовища.