Yurii Chernevyi
Yurii Chernevyi has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
І. Ф. Баланюк
2 shared publicationsБ. Р. Іваночко
2 shared publications- Andrii Savchyn1 shared publication
- Diana Shelenko
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
1 shared publication - Hryhoriy Krynytskyy
Національний лісотехнічний університет України
1 shared publication - Ihor Koliadzhyn
Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 22 May 2026
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 30,p. 22-37
Особливості біоелектричної активності дерев різних видів в умовах дії магнітного поля Землі
Наведено результати досліджень, проведених вперше в Україні (лісорослинний район – Українське Розточчя) щодо зв’язку між динамікою біоелектричних потенціалів (БЕП) дерев та зміною магнітного поля Землі (МПЗ). Встановлено тісний зв’язок між цими параметрами. Оскільки біоелектричні потенціали характеризують інтенсивність перебігу фізіолого-біологічних процесів рослин, а МПЗ є індикатором процесів як у космічному просторі, так і всередині Землі, зроблено спробу пояснити механізми впливу сонячної та геомагнітної активності на стан деревних рослин. Реакцію процесів життєдіяльності дерев різних видів на зміни показників БЕП досліджували за показниками коефіцієнтів кореляції Пірсона між добовою динамікою складових геомагнітного поля Землі і біоелектричних потенціалів. Коефіцієнти кореляції змінювались в межах (r = 0,4-0,9), що демонструє тісну або дуже тісну кореляцію. Сонячна та геомагнітна активність безпосередньо впливає на перебіг біологічних процесів у рослинних організмах. У світловий період доби в асиміляційно-дисиміляційному балансі рослин переважають процеси асиміляції, які зумовлені фотосинтетичною активністю. В цей період максимальний вплив на БЕП має хвильове (інфрачервоне та ультрафіолетове) випромінювання Сонця, (струми в іоносфері Землі). За відсутності світла у метаболізмі рослин домінують окисно-відновні процеси. В цей період максимальний вплив на БЕП має корпускулярне випромінювання Сонця та струми, індуковані всередині Землі. Оскільки окисно-відновні процеси мають електричну природу, то струми, що індукуються в деревині внаслідок змін МПЗ, мають прямий вплив на метаболізм рослин. Впливаючи на проходження окисно-відновних реакцій на фітопроцеси у рослин, геомагнітна та сонячна активність модулює їхнє протікання. Періодичний характер змін сонячної та геомагнітної активності відкриває можливості для прогнозування росту, захворюваності та плодоношення рослин.
- 22 May 2026
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 30,p. 22-37
Open AccessОсобливості біоелектричної активності дерев різних видів в умовах дії магнітного поля Землі
Наведено результати досліджень, проведених вперше в Україні (лісорослинний район – Українське Розточчя) щодо зв’язку між динамікою біоелектричних потенціалів (БЕП) дерев та зміною магнітного поля Землі (МПЗ). Встановлено тісний зв’язок між цими параметрами. Оскільки біоелектричні потенціали характеризують інтенсивність перебігу фізіолого-біологічних процесів рослин, а МПЗ є індикатором процесів як у космічному просторі, так і всередині Землі, зроблено спробу пояснити механізми впливу сонячної та геомагнітної активності на стан деревних рослин. Реакцію процесів життєдіяльності дерев різних видів на зміни показників БЕП досліджували за показниками коефіцієнтів кореляції Пірсона між добовою динамікою складових геомагнітного поля Землі і біоелектричних потенціалів. Коефіцієнти кореляції змінювались в межах (r = 0,4-0,9), що демонструє тісну або дуже тісну кореляцію. Сонячна та геомагнітна активність безпосередньо впливає на перебіг біологічних процесів у рослинних організмах. У світловий період доби в асиміляційно-дисиміляційному балансі рослин переважають процеси асиміляції, які зумовлені фотосинтетичною активністю. В цей період максимальний вплив на БЕП має хвильове (інфрачервоне та ультрафіолетове) випромінювання Сонця, (струми в іоносфері Землі). За відсутності світла у метаболізмі рослин домінують окисно-відновні процеси. В цей період максимальний вплив на БЕП має корпускулярне випромінювання Сонця та струми, індуковані всередині Землі. Оскільки окисно-відновні процеси мають електричну природу, то струми, що індукуються в деревині внаслідок змін МПЗ, мають прямий вплив на метаболізм рослин. Впливаючи на проходження окисно-відновних реакцій на фітопроцеси у рослин, геомагнітна та сонячна активність модулює їхнє протікання. Періодичний характер змін сонячної та геомагнітної активності відкриває можливості для прогнозування росту, захворюваності та плодоношення рослин.
- Open Access
- 21 January 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 1
РОЗВИТОК ОБЛІКОВОЇ НАУКИ В УМОВАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВО- АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ЗВІТНОСТІ
- 21 January 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 1
Open AccessРОЗВИТОК ОБЛІКОВОЇ НАУКИ В УМОВАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВО- АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ЗВІТНОСТІ
- Open Access
- 15 January 2026
- Published by DKS Center in Журнал "Агросвіт"
- No. 2,p. 75-81
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВО- АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
- 15 January 2026
- Published by DKS Center in Журнал "Агросвіт"
- No. 2,p. 75-81
Open AccessЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВО- АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
- Open Access
- 18 July 2023
- Published by Wydawnictwo Naukowe Gabriel Borowski (WNGB) in Ecological Engineering & Environmental Technology
- Vol. 24 (7) , 98-104
Study of the qualitative state of podzolized blackin short-term crop rotations
The results of long-term research (2012 2022 in ongoing experiment) on podzolized black soil to study the effectiveness of the use of organic (manure, non-marketable part of the crop, siderate) and mineral fertilizing systems in short term crop rotation are presented. The positive effect of the...
- 18 July 2023
- Published by Wydawnictwo Naukowe Gabriel Borowski (WNGB) in Ecological Engineering & Environmental Technology
- Vol. 24 (7) , 98-104
Open AccessStudy of the qualitative state of podzolized blackin short-term crop rotations
The results of long-term research (2012 2022 in ongoing experiment) on podzolized black soil to study the effectiveness of the use of organic (manure, non-marketable part of the crop, siderate) and mineral fertilizing systems in short term crop rotation are presented. The positive effect of the...
- Open Access
- 28 December 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 21,p. 11-21
Матеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля
Здійснена спроба теоретичного опрацювання проблеми оцінювання матеріально-енергетичного впливу на приземну атмосферу приросту фітомаси лісів України, порівняно з іншими типами рослинності, стосовно депонування вуглецю, продукуванню кисню, транспірації і збагачення атмосфери вологою, а також споживання енергії з навколишнього середовища. Теоретична концепція побудована на основі відомих біохімічних і фізичних закономірностей. Це матеріально-енергетичні пропорції фотосинтезу та супроводжуючої його транспірації, а також охолоджуючого повітря ефекту. Отримані аналітичні матеріали підтверджують істотний вплив процесів фотосинтезу і супутньої йому транспірації на газовий склад та енергетичний потенціал приземного шару повітря. Ліси України загалом щорічно здатні депонувати 3 т∙га-1 вуглецю, продукувати 8 т∙га-1 кисню та збагачувати повітря вологою в обсязі 3600 т∙га-1. Ці процеси вимагають відповідного споживання енергії, що призводить до охолодження 30-метрового приземного шару повітря у середньому впродовж року на 2,4°С. Такі екологічні функції виконують також лучна рослинність та агрокультури. Однак, цей процес відбувається лише під час відносно короткого періоду фотосинтезу. За показниками інтенсивності фотосинтезу і транспірації, екологічні функції лісів утричі перевищують відповідні властивості лучної рослинності. У випадку вирощування високопродуктивних лісів, річний приріст стовбурового запасу яких сягав би 10 м3∙га-1, збагачення приземного шару атмосфери киснем було б удвічі більшим, ніж за теперішнього середнього приросту 5 м3∙га-1, а водяною парою – у три-чотири рази більше. Відповідно, у три-чотири рази більшим було б і споживання теплової енергії з навколишнього природного середовища.
- 28 December 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 21,p. 11-21
Open AccessМатеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля
Здійснена спроба теоретичного опрацювання проблеми оцінювання матеріально-енергетичного впливу на приземну атмосферу приросту фітомаси лісів України, порівняно з іншими типами рослинності, стосовно депонування вуглецю, продукуванню кисню, транспірації і збагачення атмосфери вологою, а також споживання енергії з навколишнього середовища. Теоретична концепція побудована на основі відомих біохімічних і фізичних закономірностей. Це матеріально-енергетичні пропорції фотосинтезу та супроводжуючої його транспірації, а також охолоджуючого повітря ефекту. Отримані аналітичні матеріали підтверджують істотний вплив процесів фотосинтезу і супутньої йому транспірації на газовий склад та енергетичний потенціал приземного шару повітря. Ліси України загалом щорічно здатні депонувати 3 т∙га-1 вуглецю, продукувати 8 т∙га-1 кисню та збагачувати повітря вологою в обсязі 3600 т∙га-1. Ці процеси вимагають відповідного споживання енергії, що призводить до охолодження 30-метрового приземного шару повітря у середньому впродовж року на 2,4°С. Такі екологічні функції виконують також лучна рослинність та агрокультури. Однак, цей процес відбувається лише під час відносно короткого періоду фотосинтезу. За показниками інтенсивності фотосинтезу і транспірації, екологічні функції лісів утричі перевищують відповідні властивості лучної рослинності. У випадку вирощування високопродуктивних лісів, річний приріст стовбурового запасу яких сягав би 10 м3∙га-1, збагачення приземного шару атмосфери киснем було б удвічі більшим, ніж за теперішнього середнього приросту 5 м3∙га-1, а водяною парою – у три-чотири рази більше. Відповідно, у три-чотири рази більшим було б і споживання теплової енергії з навколишнього природного середовища.