М. І. Мостіпан
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
М. І. Мостіпан has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Kateryna Vasylkovska
Central Ukrainian National Technical University
2 shared publications - O. O. Andriienko
Central Ukrainian National Technical University
2 shared publications - A. L. Andriienko
Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук
1 shared publication - Larysa Salo
Центральноукраїнський національний технічний університет
1 shared publication - Nazar Umrykhin1 shared publication
- Oleksii Vasylkovskyi
Central Ukrainian National Technical University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 218-226
Науково-методологічне обгрунтування змін щільності посівів пшениці озимої в північному Степу України
Мета. Головна мета наших досліджень полягала в обгрунтуванні науково-методологічних основ для розробки, запровадження та корегування технології вирощування пшениці озимої спираючись на закономірності зміни щільності стеблостою у посівах пшениці озимої впродовж їх вегетації. Методи. Польові дослідження проведені впродовж 1986-2005 років у Кіровоградській дослідній станції (нині Інститут сільського господарства Степу НААН). Пшеницю озиму висівали після чорного пару та кукурудзи на силос у три строки: 2, 17 вересня та 2 жовтня. Результати. Встановлено, що з часу появи сходів і до фази повної стиглості в посівах пшениці озимої відбувається зменшення кількості рослин. У середньому у посівах розміщених після чорного пару за період вегетації гине 43,7% рослин, а після непарового попередника – 47,5 %. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої впродовж цього періоду. При ранніх строках сівби (2 вересня) після чорного пару та кукурудзи на силос найбільша щільність стеблостою у посівах пшениці озимої спостерігається на час припинення осінньої вегетації і в подальшому не залежно від часу відновлення весняної вегетації постійно зменшується. У середньому щільність стеблостою по чорному пару зменшується з 1748 до 543 шт./ м2, а після кукурудзи на силос з 1483 до 482 шт./м2. У пізніх посівах у більшості років максимальна щільність стеблостою досягається у фазу ВВСН 31. По попереднику чорний пар щільність стеблостою таких посівів на час припинення осінньої вегетації у середньому становила 470 шт./м2, а у фазу ВВСН 31 вона збільшилася до 1043 шт/м2 і у фазу повної стиглості щільність продуктивного стеблостою складала 632 шт./м2. Висновки. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої у ранньовесняний період. Рослини пізніх строків сівби кущаться більш інтенсивно у ранньовесняний період порівняно з рослинами ранніх строків сівби. Максимальна щільність стеблостою ранніх посівів з сівбою 2 вересня після обох попередників досягається на час припинення осінньої вегетації завдяки високій кущистості рослин і в подальшому зменшується не залежно від часу відновлення весняної вегетації. Максимальна щільність пізніх посівів з сівбою 2 жовтня як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос у роки з надраннім, раннім та середнім термінами відновлення весняної вегетації формується у фазу ВВСН 31.
- 6 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 35,p. 218-226
Open AccessНауково-методологічне обгрунтування змін щільності посівів пшениці озимої в північному Степу України
Мета. Головна мета наших досліджень полягала в обгрунтуванні науково-методологічних основ для розробки, запровадження та корегування технології вирощування пшениці озимої спираючись на закономірності зміни щільності стеблостою у посівах пшениці озимої впродовж їх вегетації. Методи. Польові дослідження проведені впродовж 1986-2005 років у Кіровоградській дослідній станції (нині Інститут сільського господарства Степу НААН). Пшеницю озиму висівали після чорного пару та кукурудзи на силос у три строки: 2, 17 вересня та 2 жовтня. Результати. Встановлено, що з часу появи сходів і до фази повної стиглості в посівах пшениці озимої відбувається зменшення кількості рослин. У середньому у посівах розміщених після чорного пару за період вегетації гине 43,7% рослин, а після непарового попередника – 47,5 %. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої впродовж цього періоду. При ранніх строках сівби (2 вересня) після чорного пару та кукурудзи на силос найбільша щільність стеблостою у посівах пшениці озимої спостерігається на час припинення осінньої вегетації і в подальшому не залежно від часу відновлення весняної вегетації постійно зменшується. У середньому щільність стеблостою по чорному пару зменшується з 1748 до 543 шт./ м2, а після кукурудзи на силос з 1483 до 482 шт./м2. У пізніх посівах у більшості років максимальна щільність стеблостою досягається у фазу ВВСН 31. По попереднику чорний пар щільність стеблостою таких посівів на час припинення осінньої вегетації у середньому становила 470 шт./м2, а у фазу ВВСН 31 вона збільшилася до 1043 шт/м2 і у фазу повної стиглості щільність продуктивного стеблостою складала 632 шт./м2. Висновки. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої у ранньовесняний період. Рослини пізніх строків сівби кущаться більш інтенсивно у ранньовесняний період порівняно з рослинами ранніх строків сівби. Максимальна щільність стеблостою ранніх посівів з сівбою 2 вересня після обох попередників досягається на час припинення осінньої вегетації завдяки високій кущистості рослин і в подальшому зменшується не залежно від часу відновлення весняної вегетації. Максимальна щільність пізніх посівів з сівбою 2 жовтня як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос у роки з надраннім, раннім та середнім термінами відновлення весняної вегетації формується у фазу ВВСН 31.
- Open Access
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 104-110
Умови ранньовесняного періоду та вміст клейковини у зерні пшениці озимої в північному Степу України
Мета. Головна мета досліджень полягала в обґрунтуванні науково-методологічних основ для розробки та запровадження еколого-адаптивних технологій вирощування високоякісного зерна пшениці озимої в північному Степу України.Методи. Польові дослідження проведені впродовж 1986-2005 років у Кіровоградській дослідній станції (нині Інститут сільського господарства Степу НААН). Пшеницю озиму висівали після чорного пару та кукурудзи на силос у декілька строків: 2, 17 вересня та 2 жовтня. Вміст клейковини визначали методом відмивання.Результати. Встановлено, що в умовах північного Степу України чим пізніше відновлюється весняна вегетація рослин пшениці озимої тим меншою є кількість клейковини у її зерні. У середньому не залежно від попередників та строків сівби вміст клейковини у зерні пшениці озимої у роки з надраннім відновленням весняної вегетації становить 26,1% тоді як у роки з пізнім відновленням весняної вегетації – 31,7%.Тривалість періоду від часу переходу середньодобової температури повітря через 0°С до відновлення активної вегетації впливає на кількість клейковини у зерні пшениці озимої. Найбільший її вміст (31,4%) відмічається у роки з тривалістю зазначеного періоду від 20 до 30 днів. Як подовження так і його скорочення зменшує її кількість відповідно до 28,8% у роки з його тривалістю до 10 днів та 27,2% у роки з тривалістю понад 30 днів.Висновки. Помірний температурний режим у межах від 7,1 до 9,0°С впродовж періоду від часу відновлення весняної вегетації до початку трубкування рослин забезпечує найбільшу кількість клейковини. У такі рокивміст клейковини становив 30,6% проти 29,6% у роки із середньодобовою температурою повітря до 7,0°С та 26,6% у роки із температурою понад 11,0°С. Чим більш тривалий цей період тим більша кількість клейковини накопичується у зерні пшениці озимої. У роки коротким періодом до 25 днів вміст клейковини у середньому становив 27,0% проти 30,2% у роки з його тривалістю понад 35 днів. Як посушливі умови так і надмірне вологозабезпечення посівів впродовж цього періоду викликало зниження вмісту клейковини у зерні пшениці озимої. У роки з кількістю опадів від 10 до 30 мм показники вмісту клейковини у зерні пшениці перебували у межах від 29,3 до 30,0% проти 27,9% у роки з кількістю опадів до 10 мм та 28,4% у роки коли випадало понад 30,0 мм опадів.
- 18 July 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 31,p. 104-110
Open AccessУмови ранньовесняного періоду та вміст клейковини у зерні пшениці озимої в північному Степу України
Мета. Головна мета досліджень полягала в обґрунтуванні науково-методологічних основ для розробки та запровадження еколого-адаптивних технологій вирощування високоякісного зерна пшениці озимої в північному Степу України.Методи. Польові дослідження проведені впродовж 1986-2005 років у Кіровоградській дослідній станції (нині Інститут сільського господарства Степу НААН). Пшеницю озиму висівали після чорного пару та кукурудзи на силос у декілька строків: 2, 17 вересня та 2 жовтня. Вміст клейковини визначали методом відмивання.Результати. Встановлено, що в умовах північного Степу України чим пізніше відновлюється весняна вегетація рослин пшениці озимої тим меншою є кількість клейковини у її зерні. У середньому не залежно від попередників та строків сівби вміст клейковини у зерні пшениці озимої у роки з надраннім відновленням весняної вегетації становить 26,1% тоді як у роки з пізнім відновленням весняної вегетації – 31,7%.Тривалість періоду від часу переходу середньодобової температури повітря через 0°С до відновлення активної вегетації впливає на кількість клейковини у зерні пшениці озимої. Найбільший її вміст (31,4%) відмічається у роки з тривалістю зазначеного періоду від 20 до 30 днів. Як подовження так і його скорочення зменшує її кількість відповідно до 28,8% у роки з його тривалістю до 10 днів та 27,2% у роки з тривалістю понад 30 днів.Висновки. Помірний температурний режим у межах від 7,1 до 9,0°С впродовж періоду від часу відновлення весняної вегетації до початку трубкування рослин забезпечує найбільшу кількість клейковини. У такі рокивміст клейковини становив 30,6% проти 29,6% у роки із середньодобовою температурою повітря до 7,0°С та 26,6% у роки із температурою понад 11,0°С. Чим більш тривалий цей період тим більша кількість клейковини накопичується у зерні пшениці озимої. У роки коротким періодом до 25 днів вміст клейковини у середньому становив 27,0% проти 30,2% у роки з його тривалістю понад 35 днів. Як посушливі умови так і надмірне вологозабезпечення посівів впродовж цього періоду викликало зниження вмісту клейковини у зерні пшениці озимої. У роки з кількістю опадів від 10 до 30 мм показники вмісту клейковини у зерні пшениці перебували у межах від 29,3 до 30,0% проти 27,9% у роки з кількістю опадів до 10 мм та 28,4% у роки коли випадало понад 30,0 мм опадів.
- 27 September 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 20,p. 76-81
Залежність продуктивності капусти кольрабі від густоти розміщення рослин
- 27 September 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 20,p. 76-81
Залежність продуктивності капусти кольрабі від густоти розміщення рослин
- 2 March 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 10,p. 72-78
Ефективність прикореневого підживлення посівів пшениці озимої в Північному Степу України
Головна мета досліджень полягала у визначенні ефективності проведення прикореневого підживлення посівів пшениці озимої після сої на зерно за різних строків сівби. Сівбу пшениці озимої сорту Антонівка після сої на зерно проводили у такі строки: 15 та 25 вересня, 5, 15 та 25 жовтня. Прикореневе підживлення різновікових посівів пшениці озимої проводили наприкінці фази кущіння рослин азотними добривами у нормі N33. Основні обліки та спостереження проведені за загальноприйнятими методиками. В умовах північного Степу України найбільш висока врожайність зерна пшениці озимої після сої на зерно формується при сівбі у період з 15 вересня по 5 жовтня. У середньому за роки за роки досліджень вона становила 4,89–4,99 т/га. Більш пізня сівба викликає істотне зменшення рівня врожайності. У середньому за роки досліджень перенесення сівби з 5 на 15 жовтня зменшувало врожайність пшениці на 0,91 т/га з коливанням у різні роки від 0,21 до 1,62 т/га (НІР05=0,06–0,12). Прикореневе підживлення азотними добривами забезпечує істотне зростання врожайності посівів пшениці озимої незалежно від строків їх сівби та погодних умов упродовж вегетації її рослин. У середньому за роки досліджень прибавка врожаю внаслідок прикореневого підживлення становила 0,55 т/га. Незалежно від погодних умов в умовах північного Степу України спостерігається висока ефективність азоту, використаного для прикореневого підживлення посівів пшениці озимої у ранньовесняний період. Найбільша віддача азоту спостерігається у роки із проявом дії тих чи інших несприятливих факторів і становить 20,8 кг зерна/кг азоту. У роки, коли умови навколишнього середовища є сприятливими для формування врожаю, окупність азоту зерном пшениці озимої зменшується, але залишається високою і становить 15,1 кг зерна / кг азоту, тобто зниження ефективності дії азоту у такі роки не перевищує 27,5%. Ключові слова: врожайність,
- 2 March 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 10,p. 72-78
Ефективність прикореневого підживлення посівів пшениці озимої в Північному Степу України
Головна мета досліджень полягала у визначенні ефективності проведення прикореневого підживлення посівів пшениці озимої після сої на зерно за різних строків сівби. Сівбу пшениці озимої сорту Антонівка після сої на зерно проводили у такі строки: 15 та 25 вересня, 5, 15 та 25 жовтня. Прикореневе підживлення різновікових посівів пшениці озимої проводили наприкінці фази кущіння рослин азотними добривами у нормі N33. Основні обліки та спостереження проведені за загальноприйнятими методиками. В умовах північного Степу України найбільш висока врожайність зерна пшениці озимої після сої на зерно формується при сівбі у період з 15 вересня по 5 жовтня. У середньому за роки за роки досліджень вона становила 4,89–4,99 т/га. Більш пізня сівба викликає істотне зменшення рівня врожайності. У середньому за роки досліджень перенесення сівби з 5 на 15 жовтня зменшувало врожайність пшениці на 0,91 т/га з коливанням у різні роки від 0,21 до 1,62 т/га (НІР05=0,06–0,12). Прикореневе підживлення азотними добривами забезпечує істотне зростання врожайності посівів пшениці озимої незалежно від строків їх сівби та погодних умов упродовж вегетації її рослин. У середньому за роки досліджень прибавка врожаю внаслідок прикореневого підживлення становила 0,55 т/га. Незалежно від погодних умов в умовах північного Степу України спостерігається висока ефективність азоту, використаного для прикореневого підживлення посівів пшениці озимої у ранньовесняний період. Найбільша віддача азоту спостерігається у роки із проявом дії тих чи інших несприятливих факторів і становить 20,8 кг зерна/кг азоту. У роки, коли умови навколишнього середовища є сприятливими для формування врожаю, окупність азоту зерном пшениці озимої зменшується, але залишається високою і становить 15,1 кг зерна / кг азоту, тобто зниження ефективності дії азоту у такі роки не перевищує 27,5%. Ключові слова: врожайність,
- 1 July 2020
- Published by Pen Academic Publishing in Helia
- Vol. 43 (72) , 99-111
Response of sunflower hybrids to crop density in the steppe of Ukraine
Field studies conducted in 2018–2019 in the northern Steppe of Ukraine with sunflower hybrids of different maturity groups (LG 50300, LG 5580, LG 5478, LG 5638, LG 5662) showed that the crop density of early-crop hybrid LG 50300 from 55,000 plants/hectare to 70,000 plants/hectare led to a decrease in productivity by 0.11 t ha −1 and a decrease in oil content by 0.9%. The density of middle-early hybrid LG 5580 resulted in a decrease in sowing productivity of 0.21 t ha −1 , while oil content remained nearly the same. Another middle-early hybrid LG 5478 showed slight variations in productivity and oil content with an increase of crop density. The study of the mid-season hybrid LG 5038 showed a decrease in sowing productivity by 0.2 t ha −1 with the density up to 70,000 plants/hectare. Mid-season hybrid LG 5662 with density of 70,000 plants/hectare showed productivity increase by 0.14 t ha −1 .
- 1 July 2020
- Published by Pen Academic Publishing in Helia
- Vol. 43 (72) , 99-111
Response of sunflower hybrids to crop density in the steppe of Ukraine
Field studies conducted in 2018–2019 in the northern Steppe of Ukraine with sunflower hybrids of different maturity groups (LG 50300, LG 5580, LG 5478, LG 5638, LG 5662) showed that the crop density of early-crop hybrid LG 50300 from 55,000 plants/hectare to 70,000 plants/hectare led to a decrease in productivity by 0.11 t ha −1 and a decrease in oil content by 0.9%. The density of middle-early hybrid LG 5580 resulted in a decrease in sowing productivity of 0.21 t ha −1 , while oil content remained nearly the same. Another middle-early hybrid LG 5478 showed slight variations in productivity and oil content with an increase of crop density. The study of the mid-season hybrid LG 5038 showed a decrease in sowing productivity by 0.2 t ha −1 with the density up to 70,000 plants/hectare. Mid-season hybrid LG 5662 with density of 70,000 plants/hectare showed productivity increase by 0.14 t ha −1 .
- Open Access
- 29 March 2019
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 116-126
Реакція пшениці озимої на час припинення осінньої вегетації в Північному Степу України
Мета статті – обґрунтувати науково-методологічні основи розробки та запровадження еколого-адаптивних технологій вирощування пшениці озимої (Triticum aestivum) та їх корегування у весняно-літній період веґетації залежно від часу припинення осінньої вегетації та тривалості стану зимового спокою . Методика дослідження. Пшеницю озиму вирощували після чорного пару та кукурудзи на силос. Сівбу проводили у три строки: 2 та 17 вересня, 2 жовтня. Основний метод досліджень – польовий. Результати дослідження. Доведено, що строки припинення осінньої вегетації впливають на врожайність посівів пшениці озимої. Під час вирощування пшениці озимої після чорного пару та кукурудзи на силос найбільш висока врожайність формується у роки з припиненням осінньої вегетації у третій декаді листопада і становить відповідно 5,67 та 5,58 т/га. Різновікові посіви пшениці озимої мають різну реакцію на строки припинення осінньої вегетації. За всіх строків припинення осінньої вегетації за виключенням надраннього найбільшу врожайність після чорного пару забезпечують посіви, сівба яких проведена 17 вересня. У разі вирощування пшениці озимої по чорному пару в північному Степу України, чим більш тривалим є стан зимового спокою, тим меншою є її врожайність. Після кукурудзи на силос найбільша врожайність пшениці озимої формується в роки з тривалістю стану зимового спокою від 110 до 120 днів. Чим більш тривалим є період від припинення осінньої вегетації до стійкого зниження температури повітря нижче 00С, тим більшою є врожайність озимої пшениці. Елементи наукової новизни. Вперше для умов північного Степу України запропоновано класифікацію термінів...
- 29 March 2019
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 116-126
Open AccessРеакція пшениці озимої на час припинення осінньої вегетації в Північному Степу України
Мета статті – обґрунтувати науково-методологічні основи розробки та запровадження еколого-адаптивних технологій вирощування пшениці озимої (Triticum aestivum) та їх корегування у весняно-літній період веґетації залежно від часу припинення осінньої вегетації та тривалості стану зимового спокою . Методика дослідження. Пшеницю озиму вирощували після чорного пару та кукурудзи на силос. Сівбу проводили у три строки: 2 та 17 вересня, 2 жовтня. Основний метод досліджень – польовий. Результати дослідження. Доведено, що строки припинення осінньої вегетації впливають на врожайність посівів пшениці озимої. Під час вирощування пшениці озимої після чорного пару та кукурудзи на силос найбільш висока врожайність формується у роки з припиненням осінньої вегетації у третій декаді листопада і становить відповідно 5,67 та 5,58 т/га. Різновікові посіви пшениці озимої мають різну реакцію на строки припинення осінньої вегетації. За всіх строків припинення осінньої вегетації за виключенням надраннього найбільшу врожайність після чорного пару забезпечують посіви, сівба яких проведена 17 вересня. У разі вирощування пшениці озимої по чорному пару в північному Степу України, чим більш тривалим є стан зимового спокою, тим меншою є її врожайність. Після кукурудзи на силос найбільша врожайність пшениці озимої формується в роки з тривалістю стану зимового спокою від 110 до 120 днів. Чим більш тривалим є період від припинення осінньої вегетації до стійкого зниження температури повітря нижче 00С, тим більшою є врожайність озимої пшениці. Елементи наукової новизни. Вперше для умов північного Степу України запропоновано класифікацію термінів...