ГРГалина Русин

Галина Русин

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Галина Русин has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК ЧИННИК ПРОФІЛАКТИКИ СВІДОМОЇ БЕЗДІТНОСТІ

    by Галина Русин

    Дана стаття присвячена практичним питанням сімейних цінностей особистості, визначенню сімейних цінностей для студентської молоді та демонстрації необхідності розвитку сімейних цінностей. Розкриваються поняття «цінності» та «сімейні цінності». Наголошується на актуальності даної теми для українського суспільства, оскільки серед молоді існує проблема збалансованості сімейних цінностей, а також низька готовність молоді до створення сім’ї, народження та виховання дітей. Негативний вплив сімейних цінностей пов’язаний з кризовими явищами в духовно-моральній сфері сучасних сімей, впливом європейських тенденцій. Розглянуто поняття «сhildfree», який започаткований був у Америці та проаналізовано причини, чому сучасна українська молодь входить в цю течію. Аналізуючи публікації та дослідження даної проблематики, найпоширенішими мотивами відмови від народження дітей є наступні: розуміння високого рівня відповідальності, що з’являється з появою дітей; негативні спогади про власне дитинство; острах стати поганим батьками; можливість передати дитині важку генетичну хворобу; побоювання, що вагітність може бути важкою або навіть небезпечною для життя; тощо. У статті підкреслено, що саме сім’я є основним середовищем, у якому формуються цінності особистості. Також зазначено, що юнацький вік є сензитивним для засвоєння сімейних цінностей. Розкрито динамічні чинники соціального середовища, які впливають на формування сімейних цінностей особистості. Це такі чинники, як склад думок сім’ї, характер спілкування сім’ї, ставлення соціального оточення до сім’ї, традиції сім’ї та інтелектуальний рівень студентської молоді де вона навчається. Зазначено, що сімейна політика в Україні залишається в руслі традиційної моделі. І в якості об’єкта свого піклування розглядає традиційну модель сім’ї, що орієнтується переважно на підтримку материнства та дитинства. На реалізацію цих завдань спрямована Концепція Державної цільової соціальної програми підтримки сім’ї в Україні, яка серед головних проблем називає низький рівень народжуваності, масову однодітність українських сімей, нестабільність шлюбів.

  • Open Access

    РОЗВИТОК ДУХОВНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

    by Галина Русин, Роксоляна Зозуляк-Случик

    У статті обґрунтовується необхідність навчання сучасної молоді людинознавству, акцентуючи на тому, що знання набувають справжньої цінності лише тоді, коли сприяють підвищенню людяності. Обговорюються такі моральні принципи, як гуманність, милосердя, взаємодопомога, віра та любов до людей, які були закладені християнством і стали основою нової культури. Висвітлено важливість інтеграції цих цінностей у систему освіти з метою формування гармонійної та морально зрілої особистості. Подано, що реформування національної системи освіти в контексті культурного, соціального, інтелектуального, духовного та економічного розвитку суспільства зумовлює необхідність підготовки нової генерації фахівців. Такі фахівці повинні бути здатні осмислювати педагогічні реалії, враховувати досвід минулого та ефективно функціонувати в умовах полікультурного освітнього середовища. Ця ідея знайшла своє відображення в нормативно-правових документах, які визначають сучасну європейську гуманітарну політику з урахуванням національних особливостей та духовних цінностей. З’ясовано, що у контексті інтеграції України до міжнародної освітньої спільноти, однією з ключових ідей виховання є принцип культуровідповідності. Цей принцип визначає зміст виховного процесу, який базується на загальнолюдських цінностях, а також на цінностях і нормах національної культури та регіональних традицій. Формування духовних цінностей майбутніх учителів початкової школи під час навчально-виховного процесу відіграє важливу роль у становленні особистості, яка зможе гідно представляти свою країну і поважати представників інших культур. У статті духовні цінності визначаються як специфічний вид цінностей, що максимально відповідають сутнісним силам людини і сприяють її оптимальній самореалізації. Вони є основою гуманізації суспільних відносин та утвердження людини як найвищої цінності в ієрархії цінностей. Зазначено, що суспільству, стурбованому перспективами свого «майбутнього», проблема трансляції духовних цінностей притаманна практично завжди. Інша справа, що в переломні моменти історії відсутність трансляції культури, злам традиційних цінностей призводять до спотворення і спрощення в духовній сфері особистості.

  • Open Access

    Teaching students in high school using multimedia technologies

    by Olena Mamchych, Halyna Rusyn, Vita Bosa, Oksana Nikitina, Natalia Moiseienko

    The peculiarities of the training of specialists in higher education using multimedia technologies are clarified and their importance and necessity for modern education are shown. Based on the recorded didactic and technical pedagogical capabilities of multimedia, we will identify potential functions that can be differentially implemented in the educational space. Manipulation, deformation, contamination, toning of images, discrete presentation of audiovisual information is considered; fixation of a selected part of visual information for movement, its further examination "under a magnifying glass", demonstration of processes and events in the real-time, multi-window presentation of audiovisual information, which intensify the educational process and strengthen the motivational effect in the educational field. Research and experimental work were carried out, which made it possible to find out the peculiarities of the training of specialists in higher education using multimedia technologies and to prove their importance and necessity for modern education. We have reasonably identified the stages that are important for the educational space for the qualitative application of knowledge and skills in the training of specialists; advantages of the introduction of multimedia technologies; various aspects of the use of computer software multimedia tools in the process of professional training of a specialist are named.


  • Open Access

    РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

    by Галина Русин, Валентина Вітюк, Наталія Соняк, Марія Гуцуляк

    Стаття присвячена розгляду процесу формування громадянської компетентності здобувачів початкової освіти Нової української школи. У науковій розвідці проаналізовано нормативно-правові документи, які є базою для формування громадянської компетентності в здобувачів початкової освіти Нової української школи. Автори статті стверджують, що розвиток громадянської компетентності у здобувачів початкової освіти відбувається в процесі якісного громадянського виховання, яке послідовно здійснюють батьки, вчителі початкових класів та педагогічний колектив закладу загальної середньої освіти. Формування громадянської компетентності молодших школярів є одним із ключових завдань Нової української школи. У зв’язку з цим виділяють сучасні підходи формування громадянської компетентності учнів, зокрема через упровадження в освітній процес демократичного громадянства та освіти з прав людини. Це нові напрями в освіті, які базуються на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому підходах. Під громадянською компетентністю розуміємо сукупність готовності та здібностей здобувачів початкової освіти, що дозволяють активно, відповідально й ефективно реалізовувати права та обов’язки членів демократичного суспільства, застосовувати знання і вміння на практиці. Нововведення, які впроваджені до змісту громадянської та історичної освітньої галузі Нової української школи, сприяють формуванню у молодших школярів громадянської компетентності, яка необхідна їм упродовж усього життя. На основі вивчення сучасних філософських, психолого-педагогічних, культурологічних досліджень науковців, а також вимог Концепції НУШ, Державного стандарту початкової освіти та інших законодавчих документів було визначено структуру громадянської компетентності здобувача початкової освіти, яка включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний компоненти. Автори статті рекомендують застосовувати твори народного мистецтва як засіб формування громадянської компетентності молодших школярів, вивчати культурні та історичні традиції народу, державну мову народу.


  • Open Access

    ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СИНТАКСИСУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

    by Галина Каптур, Валентина Вітюк, Галина Русин

    У статті обґрунтовано теоретико-методичні основи формування граматичної компетентності майбутніх учителів початкових класів Нової української школи в процесі вивчення синтаксису простого речення. Запропоновано вправи та завдання для формування граматичної компетентності в здобувачів вищої освіти в процесі вивчення синтаксису простого речення. Установлено, що формування граматичної компетентності в процесі вивчення синтаксису простого речення є важливим етапом і формується на готовності й здатності висловлювати думки, оформляючи їх у фразах і реченнях, різних синтаксичних конструкцій, використовуючи систему граматичних правил української мови. Проаналізовано поняття «граматична компетентність майбутніх учителів початкових класів», яке потлумачено як оволодіння здобувачів освіти синтаксичними засобами і ресурсами мови, здатність адекватно й ефективно користуватися ними у відповідних комунікативних ситуаціях. Зазначено, що компетентнісна парадигма вищої освіти зорієнтовує на посилення практичного складника в навчанні граматики, а тому важливим є вибір способів діяльності викладача й студентів у процесі формування граматичної компетентності в здобувачів вищої освіти. Рекомендовано використовувати метод вправ і завдань для успішного формування граматичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів Нової української школи у процесі вивчення синтаксису простого речення. Пропоновано в процесі вивчення синтаксису простого речення виконувати вправи та завдання, які активізують мовні когнітивні дії, забезпечують вивчення граматичних форм відповідно до потреб реальної комунікації майбутніх учителів початкових класів Нової української школи. Встановлено, що граматична компетентність майбутніх учителів початкових класів Нової української школи формується в результаті послідовного, поетапного, цілеспрямованого процесу оволодіння сучасними граматичними знаннями, уміннями й навичками, що водночас забезпечують удосконалення мовної, мовленнєво-комунікативної компетентностей особистості та розвиток професійно зорієнтованих здібностей.

  • ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІКИ УКРАЇНЦІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (1772–1939 рр.)

    by Галина Русин, Галина Розлуцька, Валентина Вітюк

    У статті на підставі нормативно-правових актів та інших документів нормативного характеру, первинних джерел, архівних й етнографічних документів, наративних джерел, а саме численних інтерпретаційних праць з проблеми розвитку етнопедагогіки українців, праць з методології й теорії досліджуваної проблеми проаналізовано розвиток етнопедагогіки українців на західноукраїнських землях (1772–1939 рр.) Нами визначено чинники розвитку етнопедагогіки на західноукраїнських землях. Етнодемографічні, що відображають статистику українського населення західноукраїнських земель у досліджуваний період, представлено абсолютно та відносно чисельні, соціально-статусні та стратифікаційні тенденції української спільноти Західної України у визначеному періоді. Соціально-політичні процеси, що спостерігалися на території західноукраїнських земель і на території панівних імперій, віддзеркалили специфіку організації соціального інституту освіти й виховання дітей та молоді на західноукраїнських землях. Соціокультурні, зважаючи на те, що українська етнонаціональна більшість функціонувала впродовж усього досліджуваного періоду як територіальна й соціальна частка інокультурних та іномовних соціумів – австрійського, польського, російського. Нами було розглянуто етнопедагогічні характеристики моделей та змісту шкільної освіти українців на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку ХХ століття. Побудовано три моделі українського шкільництва в Західній Україні в першій половині ХХ століття: точково-фрагментарну – визначається фрагментарним характером створення, функціонування й розвитку українських освітніх закладів у Західній Україні в досліджуваний період; лінійно-фрагментарну – визначається наявністю одного з освітніх ступенів (передовсім, мережі початкових навчальних закладів); ступенево-фрагментарну – позначена існуванням мережі освітніх закладів та установ усіх наявних у тогочасному суспільстві рівнів освіти (дошкільні, початкові, середні, вищі; приватні і державні освітні заклади; заклади соціальної сфери, та інші)

  • Open Access

    ЕТНОПЕДАГОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДЕЛЕЙ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНЦІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ XVIII - НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

    by Галина Русин, Галина Розлуцька

    У даній статті нами було розглянуто етнопедагогічні характеристики моделей та змісту шкільної освіти українців на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку ХХ століття, при чому визначено чотири основні етнопедагогічні індикатори розвитку шкільництва та його змісту в досліджуваний період (демографічний, соціально-економічний, етнокультурний, соціально-психологічний), і побудовано три моделі українського шкільництва в Західній Україні в першій половині ХХ століття: точково-фрагментарну (визначається фрагментарним характером створення, функціонування й розвитку українських освітніх закладів у Західній Україні в досліджуваний період; точковим характером функціонування культурно-освітніх установ і закладів, що сприяли розвитку освіти українців), лінійно-фрагментарну (визначається наявністю одного з освітніх ступенів (передовсім, мережі початкових навчальних закладів) у більш чи менш повному представленні по всій території краю, й водночас – функціонуванням окремих освітніх закладів та установ (передовсім, гімназій), що належать до інших освітніх ступенів) та ступенево-фрагментарну (позначена існуванням мережі освітніх закладів та установ усіх наявних у тогочасному суспільстві рівнів освіти (дошкільні, початкові, середні, вищі; приватні і державні освітні заклади; заклади соціальної сфери, як, наприклад, притулки для українських дітей), з одного боку, та знову-таки фрагментарним характером функціонування української мови в межах кожного з освітніх ступенів, що детермінувався наявними в регіоні соціально-політичними, економічними й соціокультурними умовами). Ми стверджуємо, що саме фрагментарність як основна характеристика народно-педагогічного сегмента у зазначених моделях є дуже важливим показником, оскільки за весь час свого функціонування в умовах різного типу окупації українське шкільництво не могло набути ознак завершеності, хоча й прагнуло до цього стану, запроваджуючи не лише парафіяльні шкілки й народні школи, але й вищі заклади освіти.

  • ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ МАГІСТЕРСЬКИХ ПРОГРАМ В УМОВАХ ВІЙНИ

    by Galyna Rozlutska, Halyna Rusyn

    Стаття присвячена проблемі організації науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка другого магістерського рівня освіти. На підставі аналізу наукових джерел, власного педагогічного досвіду представлено особливості науково-дослідницької діяльності студентів магістратури в умовах війни. Виявлено нові виклики: руйнування або зміна умов функціонування освітніх закладів-баз дослідження, зменшення кваліфікованих наукових керівників, здатних забезпечити якісне консультування виконання науково-дослідницьких робіт; відсутність звичних умов наукової праці, дистанційні форми збору даних, тощо. Авторами охарактеризовано процеси розвитку пізнавальної творчості магістрів, активізації пошуку нетрадиційних наукових ідей та інші. Виокремлено основну вимогу сьогодення – адаптуватись до нових обставин і розвивати свої компетенції та навички.

  • ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В УМОВАХ «НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

    by Галина Русин, Ольга Паньків

    У статті розглянуто ефективність та доцільність використання інноваційних технології у сучасній початковій школі. Розкрито технології та їх використання педагогами в освітньому процесі, розглянуто методику використання LEGO–технології в початковій школі. Інноваційні технології сьогодні стають важливим фактором, що впливають на успішність у сфері економіки, освіти, політики. Їх використання допоможе українській освіті відповідати міжнародним стандартам та розвивати успішну особистість. У Концепції «Нової української школи» зазначено про важливість створення абсолютно нового освітнього середовища, де дитина одержує задоволення від освітнього процесу та відчуває свою успішність. Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, саме в цей період закладаються основи її особистісного розвитку. Основними потребами дітей молодшого шкільного віку є необхідність: у спілкуванні, дружбі, повазі до себе як особистості, емоційному контакті та формуванні нових знань та умінь. Як ми знаємо, сучасний школяр повинен володіти ключовими навичками ХХІ століття: критичне мислення, цифрова грамотність, креативність, медіаграмотність, вміння працювати в команді, комунікабельність, гнучкість, ініціативність, саме з розвитком цим навичок сучасному педагогу допоможуть інноваційні технології. За допомогою використання інноваційних технологій у початковій школі допоможуть реалізувати основу ціль Нової української школи – «розкриття потенціалу всіх учасників педагогічного процесу, надання їм можливостей прояву творчих здібностей та талантів». Особливість процесу із застосуванням інноваційних технологій, центром діяльності стає учень, який, виходячи зі своїх індивідуальних здібностей та інтересів, вибудовує процес пізнання. Між учителем та учнем складаються особливі відносини. Вчитель часто виступає в ролі помічника, що заохочує оригінальні знахідки, стимулює активність, ініціативу, самостійність. Навчання з використанням інноваційних технологій є не лише повідомленням певної суми знань учням, а й розвитком у дітей пізнавальних інтересів, творчого ставлення до справи, прагнення до самостійного «добування» та збагачення знань та вмінь. Сучасний педагог не транслює знання, а формує і розвиває мислення учнів, «вчить вчитися». Тому педагог повинен володіти сучасними інноваційними технологіями, які будуть слугувати не аби якою знахідкою, адже дозволятимуть йому зробити процес навчання цікавішим, активнішим, ефективнішим та вмотивованішим. Таким чином, інноваційні технології стануть стимулом для учня робити відкриття, досліджувати, експериментувати, шукати власні відповіді на проблемні ситуації, ставити цілі та розробляти план дій, творити та імпровізувати досхочу, домовлятися з партнерами, порівнювати та аналізувати.

  • Efficiency of the project method in the development of professional competencies in future teachers

    by Halyna A. Rusyn, Viktoriia V. Stynska, Liudmyla O. Matsuk, Yevheniia Y. Korostelova, Serhii P. Stetsyk