Мирослав Юрійович Кріцак
Research Subjects
Мирослав Юрійович Кріцак has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Tetyana Golovata
I. HORBACHEVSKY TERNOPIL NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY, TERNOPIL, UKRAINE
4 shared publications - Oleh B. Yasinovskyi
I. HORBACHEVSKY TERNOPIL NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY, TERNOPIL, UKRAINE
3 shared publications - Ihor Ya. Dzyubanovsky
I.Horbachevsky Ternopil National Medical University
2 shared publications - O. B. Slabyi
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
2 shared publications - Andrii M. Prodan
I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
1 shared publication - L. V. Tatarchuk
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 2 October 2026
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 3,p. 134-139
ФОРМУВАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО ТЕМАТИЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ФАХІВЦІВ
Laparoscopic cholecystectomy remains the “gold standard” for the treatment of cholecystolithiasis, however, interventions in complex cases are associated with a high risk of iatrogenic injury due to distorted anatomical landmarks. Improving postgraduate surgical education methods is critical for minimizing these risks and implementing the “Critical View of Safety” concept. The study aimed to analyze the dynamics of surgical skill acquisition among attendees of thematic advanced training courses and to evaluate the effectiveness of a standardized training approach. The study included 18 surgical residents. The design involved a comparative analysis of three training stages (T0, T1, T2) using the international Global Operative Assessment of Laparoscopic Skills scale. The program comprised theoretical training, bench-top simulation, and practical surgery on experimental animals. Five domains of proficiency were assessed: depth perception, bimanual coordination, efficiency of movement, tissue handling, and autonomy. Statistical analysis was performed using Jamovi (Welch’s ANOVA, Games-Howell post-hoc test). The implemented training methodology ensured a statistically significant improvement (p < 0.001) across all GOALS scale domains. The “Autonomy” score increased by 4.4-fold, “Efficiency of movement” by 278 %, and “Bimanual coordination” by 3.1-fold. A strong negative correlation (r = -0.816; p < 0.001) was established between the quality of achieving CVS and the number of intraoperative errors, alongside a direct correlation (r = 0.781; p < 0.001) between error frequency and procedure duration. This confirms the effectiveness of the “safe slowness” philosophy, where meticulous anatomical verification minimizes technical errors and facilitates faster skill automation in the future. Systematic training using the objective GOALS scale enhances surgical proficiency by 2.5–4.4 times. Integrating CVS protocols into postgraduate curricula is a prerequisite for ensuring high safety standards in modern laparoscopic surgery, particularly in complex clinical conditions such as obstructive jaundice.
- 2 October 2026
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 3,p. 134-139
Open AccessФОРМУВАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО ТЕМАТИЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ФАХІВЦІВ
Laparoscopic cholecystectomy remains the “gold standard” for the treatment of cholecystolithiasis, however, interventions in complex cases are associated with a high risk of iatrogenic injury due to distorted anatomical landmarks. Improving postgraduate surgical education methods is critical for minimizing these risks and implementing the “Critical View of Safety” concept. The study aimed to analyze the dynamics of surgical skill acquisition among attendees of thematic advanced training courses and to evaluate the effectiveness of a standardized training approach. The study included 18 surgical residents. The design involved a comparative analysis of three training stages (T0, T1, T2) using the international Global Operative Assessment of Laparoscopic Skills scale. The program comprised theoretical training, bench-top simulation, and practical surgery on experimental animals. Five domains of proficiency were assessed: depth perception, bimanual coordination, efficiency of movement, tissue handling, and autonomy. Statistical analysis was performed using Jamovi (Welch’s ANOVA, Games-Howell post-hoc test). The implemented training methodology ensured a statistically significant improvement (p < 0.001) across all GOALS scale domains. The “Autonomy” score increased by 4.4-fold, “Efficiency of movement” by 278 %, and “Bimanual coordination” by 3.1-fold. A strong negative correlation (r = -0.816; p < 0.001) was established between the quality of achieving CVS and the number of intraoperative errors, alongside a direct correlation (r = 0.781; p < 0.001) between error frequency and procedure duration. This confirms the effectiveness of the “safe slowness” philosophy, where meticulous anatomical verification minimizes technical errors and facilitates faster skill automation in the future. Systematic training using the objective GOALS scale enhances surgical proficiency by 2.5–4.4 times. Integrating CVS protocols into postgraduate curricula is a prerequisite for ensuring high safety standards in modern laparoscopic surgery, particularly in complex clinical conditions such as obstructive jaundice.
- Open Access
- 23 October 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
- No. 3,p. 134-140
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АРТЕРІЙ ДРІБНОГО КАЛІБРУ ПІД В ПЛИВОМ ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ТА ЗМОДЕЛЬОВАНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Мета роботи: проаналізувати морфометричні зміни показників артерій дрібного калібру діафрагми в умовах пневмоперитонеуму за внутрішньочеревного тиску 10 мм рт. ст. різної тривалості при змодельованій механічній жовтяниці. Матеріали і методи. Для проведення експериментального дослідження було відібрано 55 статевозрілих білих щурів репродуктивного періоду (6–7 місяців) масою (225,0±15,0) г. Тварин поділили на 4 групи: контрольну – особини з механічною жовтяницею і 3 дослідні, де моделювалась жовтяниця і пневмоперитонеум протягом 1, 2 та 3 год відповідно до номера групи. В кінці експерименту відбирали макропрепрат діафрагми і проводили визначення морфометричних показників. Результати. Внаслідок дії модельованих патологічних процесів спостерігалось збільшення показників зовнішнього діаметра артерії від 5,9 до 6,7 %, зменшення внутрішнього діаметра судини – від 24,6 до 25,4 %. Індекс Вогенворта підвищувався у 2,1 раза. І закономірно збільшувалась товщина медії із 17,1 до 18,7 %. Зміни даних показників свідчили про порушення кровопостачання органа, різкого зниження пропускної здатності судин даного типу. Показники параметрів висоти ендотеліоцитів та діаметра їх ядер зменшувались, однак статистично достовірної різниці не виявлено. Значно збільшувався показник відносного об’єму ушкоджених ендотеліоцитів із (3,32±0,24) % до (29,50±0,21) % у ребровій частині діафрагми і від (4,03±0,11) % до (30,70±0,14) % у поперековій частині, що свідчило про ознаки ендотеліальної дисфункції. Ці зміни потрібно враховувати у клінічній практиці лікарів хірургічних відділень, де поширена практика лапароскопічних операційних втручань, для кращого розуміння впливу пневмоперитонеуму на організм людини і діафрагму зокрема, яка відіграє важливу роль в акті дихання і легеневій екскурсії. Висновки. Отримані результати вказують на те, що пневмоперитонеум, створений вуглекислим газом, призводить до змін морфометричних параметрів артерій дрібного калібру, які прямопропорційно залежать від тривалості останнього.
- 23 October 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
- No. 3,p. 134-140
Open AccessХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АРТЕРІЙ ДРІБНОГО КАЛІБРУ ПІД В ПЛИВОМ ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ТА ЗМОДЕЛЬОВАНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Мета роботи: проаналізувати морфометричні зміни показників артерій дрібного калібру діафрагми в умовах пневмоперитонеуму за внутрішньочеревного тиску 10 мм рт. ст. різної тривалості при змодельованій механічній жовтяниці. Матеріали і методи. Для проведення експериментального дослідження було відібрано 55 статевозрілих білих щурів репродуктивного періоду (6–7 місяців) масою (225,0±15,0) г. Тварин поділили на 4 групи: контрольну – особини з механічною жовтяницею і 3 дослідні, де моделювалась жовтяниця і пневмоперитонеум протягом 1, 2 та 3 год відповідно до номера групи. В кінці експерименту відбирали макропрепрат діафрагми і проводили визначення морфометричних показників. Результати. Внаслідок дії модельованих патологічних процесів спостерігалось збільшення показників зовнішнього діаметра артерії від 5,9 до 6,7 %, зменшення внутрішнього діаметра судини – від 24,6 до 25,4 %. Індекс Вогенворта підвищувався у 2,1 раза. І закономірно збільшувалась товщина медії із 17,1 до 18,7 %. Зміни даних показників свідчили про порушення кровопостачання органа, різкого зниження пропускної здатності судин даного типу. Показники параметрів висоти ендотеліоцитів та діаметра їх ядер зменшувались, однак статистично достовірної різниці не виявлено. Значно збільшувався показник відносного об’єму ушкоджених ендотеліоцитів із (3,32±0,24) % до (29,50±0,21) % у ребровій частині діафрагми і від (4,03±0,11) % до (30,70±0,14) % у поперековій частині, що свідчило про ознаки ендотеліальної дисфункції. Ці зміни потрібно враховувати у клінічній практиці лікарів хірургічних відділень, де поширена практика лапароскопічних операційних втручань, для кращого розуміння впливу пневмоперитонеуму на організм людини і діафрагму зокрема, яка відіграє важливу роль в акті дихання і легеневій екскурсії. Висновки. Отримані результати вказують на те, що пневмоперитонеум, створений вуглекислим газом, призводить до змін морфометричних параметрів артерій дрібного калібру, які прямопропорційно залежать від тривалості останнього.
- Open Access
- 3 October 2025
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 33-38
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АРТЕРІЙ М’ЯЗОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПІД ЧАС МОДЕЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
Increased intra-abdominal pressure during the creation of pneumoperitoneum during laparoscopic surgical interventions can cause organ hypoperfusion, and after distension, ischemic-reperfusion injury may occur due to the restoration of blood flow. Intra-abdominal pressure of 12 to 15 mmHg is routinely used during laparoscopy. In patients undergoing laparoscopic surgery, blood flow in the abdominal cavity was significantly reduced, and blood flow to the stomach, small intestine, colon, and liver was also impaired. The aim of the study is to investigate the specifics of the effect of low-pressure pneumoperitoneum of different duration on the morphometric characteristics of small-caliber arteries of the muscular part of the diaphragm. In order to create the experimental model, sexually mature rats aged 6-8 months and weighing (235.0±15.0) grams in the amount of 55 individuals were used. The animals were divided into groups as follows: control group – 10 experimental animals, which were not modeled with any pathology; I main group – 15 animals with simulated pneumoperitoneum for 1 hour; II main group – 15 rats, where pneumoperitoneum lasted 3 hours; III main group – 15 individuals, the experiment lasted 5 hours. The most statistically significant differences in indicators were noted in the III main group, where the created pneumoperitoneum lasted for 5 hours, relative to the measurements obtained in the I main group and with the indicators of the control group. The outer diameter of the costal arteries (36.72 ± 0.27) μm increased by 4.93 %, the arteries of the diaphragm legs (36.81 ± 0.29) μm - by 4.67 % (p <0.001). The inner diameter of small-caliber arteries progressively decreased in the costal part by 16.15 % (p <0.001). In the vessels of the diaphragm legs, its value was lower by 15.87 % (p <0.001). The Wogenworth index increased significantly. In relation to the value of this parameter after 1 hour of pneumoperitoneum, it increased by 13.46 % in the vessels of the costal part (893.60 ± 17.36) and by 13.38 % in the small arteries of the diaphragm legs (896.66 ± 20.27). The thickness of the media increased by 13.38 % in the costal part (13.08 ± 0.34) μm and by 18.85 % in the vessels of the lumbar part (13.25 ± 0.27) μm (p <0.001). Morphometric measurements of endothelial cells at this time showed a decrease in their height in the vessels of the costal part by 4.34 % (p <0.05), and in the diameter of the nuclei by 1.63 % (p <0.05). In the vessels of the lumbar part, these indicators were lower by 4.52 % and 2.26 % (p <0.001), respectively. The relative volume of damaged cells in the vessels of the costal part (4.80 ± 0.03) % was 2.08 times, and in the vessels of the diaphragm legs (5.11 ± 0.05) was 2.07 times higher than the similar indicators of the I main group. In the arteries of the lumbar part, the relative volume of damaged endothelial cells was 6.07 % higher than in the arteries of the costal part. The created intra-abdominal pressure due to the simulation of pneumoperitoneum leads to changes in the parameters of small-caliber arteries in the costal and lumbar parts of the diaphragm, which is characterized by thickening of the vessel wall, reduction of the lumen of the arteries, damage to endothelial cells, endothelial dysfunction, deterioration of the blood supply to the studied parts. The severity of the structural reorganization of the arteries depends on the duration of the created pneumoperitoneum.
- 3 October 2025
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 33-38
Open AccessМОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АРТЕРІЙ М’ЯЗОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПІД ЧАС МОДЕЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
Increased intra-abdominal pressure during the creation of pneumoperitoneum during laparoscopic surgical interventions can cause organ hypoperfusion, and after distension, ischemic-reperfusion injury may occur due to the restoration of blood flow. Intra-abdominal pressure of 12 to 15 mmHg is routinely used during laparoscopy. In patients undergoing laparoscopic surgery, blood flow in the abdominal cavity was significantly reduced, and blood flow to the stomach, small intestine, colon, and liver was also impaired. The aim of the study is to investigate the specifics of the effect of low-pressure pneumoperitoneum of different duration on the morphometric characteristics of small-caliber arteries of the muscular part of the diaphragm. In order to create the experimental model, sexually mature rats aged 6-8 months and weighing (235.0±15.0) grams in the amount of 55 individuals were used. The animals were divided into groups as follows: control group – 10 experimental animals, which were not modeled with any pathology; I main group – 15 animals with simulated pneumoperitoneum for 1 hour; II main group – 15 rats, where pneumoperitoneum lasted 3 hours; III main group – 15 individuals, the experiment lasted 5 hours. The most statistically significant differences in indicators were noted in the III main group, where the created pneumoperitoneum lasted for 5 hours, relative to the measurements obtained in the I main group and with the indicators of the control group. The outer diameter of the costal arteries (36.72 ± 0.27) μm increased by 4.93 %, the arteries of the diaphragm legs (36.81 ± 0.29) μm - by 4.67 % (p <0.001). The inner diameter of small-caliber arteries progressively decreased in the costal part by 16.15 % (p <0.001). In the vessels of the diaphragm legs, its value was lower by 15.87 % (p <0.001). The Wogenworth index increased significantly. In relation to the value of this parameter after 1 hour of pneumoperitoneum, it increased by 13.46 % in the vessels of the costal part (893.60 ± 17.36) and by 13.38 % in the small arteries of the diaphragm legs (896.66 ± 20.27). The thickness of the media increased by 13.38 % in the costal part (13.08 ± 0.34) μm and by 18.85 % in the vessels of the lumbar part (13.25 ± 0.27) μm (p <0.001). Morphometric measurements of endothelial cells at this time showed a decrease in their height in the vessels of the costal part by 4.34 % (p <0.05), and in the diameter of the nuclei by 1.63 % (p <0.05). In the vessels of the lumbar part, these indicators were lower by 4.52 % and 2.26 % (p <0.001), respectively. The relative volume of damaged cells in the vessels of the costal part (4.80 ± 0.03) % was 2.08 times, and in the vessels of the diaphragm legs (5.11 ± 0.05) was 2.07 times higher than the similar indicators of the I main group. In the arteries of the lumbar part, the relative volume of damaged endothelial cells was 6.07 % higher than in the arteries of the costal part. The created intra-abdominal pressure due to the simulation of pneumoperitoneum leads to changes in the parameters of small-caliber arteries in the costal and lumbar parts of the diaphragm, which is characterized by thickening of the vessel wall, reduction of the lumen of the arteries, damage to endothelial cells, endothelial dysfunction, deterioration of the blood supply to the studied parts. The severity of the structural reorganization of the arteries depends on the duration of the created pneumoperitoneum.
- Open Access
- 30 July 2025
- Published by Dnipro State Medical University in Morphologia
- Vol. 19 (2) , 23-28
The effect of pneumoperitoneum on morphometric parameters of small-caliber diaphragmatic arteries: an experimental randomized controlled study
Background. During laparoscopy, systemic and pulmonary vascular resistance increase, central venous pressure is elevated, and peritoneal structures are subjected to ischemia-reperfusion injury. Understanding the patient's microvascular status is clinically important, as impaired microcirculation is associated with poorer perioperative outcome of elective major surgery. The objective of the work was to study the morphometric parameters of small-caliber diaphragmatic arteries under the influence of standard pressure pneumoperitoneum of different durations. Methods. 55 animals were divided into 4 groups, control and 3 experimental groups depending on the duration of pneumoperitoneum, 1, 3 and 5 hours, according to the group number. The costal and lumbar parts of the diaphragm were selected separately, followed by the study of morphometric indicators of small-caliber arteries, which were subjected to statistical processing. Results. During the study, an increase in the external diameter of the vessel and a decrease in the internal diameter were detected, which led to a decrease in the permeability of the arteries. These changes led to an increase in the Vogenworth index. The media thickness index increased statistically significantly. The height of endothelial cells in the I and II experimental groups decreased statistically insignificantly, except for the III experimental group where the Student criterion was less than 0.01. The diameter of the endothelial cell nuclei showed a decrease in the I and II groups, but was greater in the III experimental group (p < 0.05). The relative volume of damaged endothelial cells increased significantly (p < 0.001) with an increase in the duration of pneumoperitoneum, especially in the II and III experimental groups. Conclusion. Progressive reduction of the lumen of small-caliber vessels due to an increase in the outer diameter and a decrease in the inner diameter significantly worsens the blood supply to the costal and lumbar parts of the diaphragm, which indicates a deterioration in their physiological capacity under given conditions. The manifestations of endothelial dysfunction are deepened due to a decrease in the height of endothelial cells and a sharp increase in the relative volume of damaged endothelial cells.
- 30 July 2025
- Published by Dnipro State Medical University in Morphologia
- Vol. 19 (2) , 23-28
Open AccessThe effect of pneumoperitoneum on morphometric parameters of small-caliber diaphragmatic arteries: an experimental randomized controlled study
Background. During laparoscopy, systemic and pulmonary vascular resistance increase, central venous pressure is elevated, and peritoneal structures are subjected to ischemia-reperfusion injury. Understanding the patient's microvascular status is clinically important, as impaired microcirculation is associated with poorer perioperative outcome of elective major surgery. The objective of the work was to study the morphometric parameters of small-caliber diaphragmatic arteries under the influence of standard pressure pneumoperitoneum of different durations. Methods. 55 animals were divided into 4 groups, control and 3 experimental groups depending on the duration of pneumoperitoneum, 1, 3 and 5 hours, according to the group number. The costal and lumbar parts of the diaphragm were selected separately, followed by the study of morphometric indicators of small-caliber arteries, which were subjected to statistical processing. Results. During the study, an increase in the external diameter of the vessel and a decrease in the internal diameter were detected, which led to a decrease in the permeability of the arteries. These changes led to an increase in the Vogenworth index. The media thickness index increased statistically significantly. The height of endothelial cells in the I and II experimental groups decreased statistically insignificantly, except for the III experimental group where the Student criterion was less than 0.01. The diameter of the endothelial cell nuclei showed a decrease in the I and II groups, but was greater in the III experimental group (p < 0.05). The relative volume of damaged endothelial cells increased significantly (p < 0.001) with an increase in the duration of pneumoperitoneum, especially in the II and III experimental groups. Conclusion. Progressive reduction of the lumen of small-caliber vessels due to an increase in the outer diameter and a decrease in the inner diameter significantly worsens the blood supply to the costal and lumbar parts of the diaphragm, which indicates a deterioration in their physiological capacity under given conditions. The manifestations of endothelial dysfunction are deepened due to a decrease in the height of endothelial cells and a sharp increase in the relative volume of damaged endothelial cells.
- Open Access
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 92-98
МОРФОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М’ЯЗОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПРИ ДІЇ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – дослідити зміни морфометричних параметрів ребрової та поперекової частин діафрагми за умов дії пневмоперитонеуму з постійним внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом 1, 3 та 5 годин. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на 55 статевозрілих щурах, яких утримували в умовах акредитованого віварію. Контрольна група включала 10 особин, морфометричні показники, якої брались за показник норми. Інші тварини увійшли у три дослідні групи: перша – 15 особин із тривалістю пневмоперитонеуму 1 година; друга – 15 тварин з тривалістю 3 години; третя – 15 щурів та 5 годин. У кінці експерименту проводили забір діафрагми із вивченням морфологічних та морфометричних параметрів. Результати. У другій дослідній групі діаметр волокон збільшувався на 2,37 % і 3,09 % відповідно у ребровій та поперековій частинах. При цьому зростала площа саркоплазми в порівнянні з першою групою. Діаметр ядер також збільшувався на 3,03 % та 3,02 % від показника першої дослідної групи. Через 5 годин тривалості пневмоперитонеуму встановлено зменшення діаметра м’язових волокон обох частин діафрагми по відношенню до вимірів після 3 години – на 0,22 % і на 0,98 %, але їхні значення все ще перевищували відповідні показники у тварин першої групи – на 2,15 % і на 2,13 % відповідно. Подібна тенденція зазначена і при аналізі показників площі саркоплазми та площі ядра. Таке пропорційне збільшення параметрів саркоплазми і ядер майже не змінювало ядерно-саркоплазматичне відношення як у межах групи, так і по відношенню до показників після 1-ї години тривалості пневмоперитонеуму. Відносний об’єм пошкоджених м’язових волокон у ребровій частині перевищував вимірювання першої групи у 8,7 раза та у 2,0 рази – через 3 години, у ніжках відповідно у 5,7 та 1,7 раза. Висновки. Пневмоперитонеум призводить до збільшення діаметра волокон, площі саркоплазми та ядра, та збільшення відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон.
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 92-98
Open AccessМОРФОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М’ЯЗОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПРИ ДІЇ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – дослідити зміни морфометричних параметрів ребрової та поперекової частин діафрагми за умов дії пневмоперитонеуму з постійним внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом 1, 3 та 5 годин. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на 55 статевозрілих щурах, яких утримували в умовах акредитованого віварію. Контрольна група включала 10 особин, морфометричні показники, якої брались за показник норми. Інші тварини увійшли у три дослідні групи: перша – 15 особин із тривалістю пневмоперитонеуму 1 година; друга – 15 тварин з тривалістю 3 години; третя – 15 щурів та 5 годин. У кінці експерименту проводили забір діафрагми із вивченням морфологічних та морфометричних параметрів. Результати. У другій дослідній групі діаметр волокон збільшувався на 2,37 % і 3,09 % відповідно у ребровій та поперековій частинах. При цьому зростала площа саркоплазми в порівнянні з першою групою. Діаметр ядер також збільшувався на 3,03 % та 3,02 % від показника першої дослідної групи. Через 5 годин тривалості пневмоперитонеуму встановлено зменшення діаметра м’язових волокон обох частин діафрагми по відношенню до вимірів після 3 години – на 0,22 % і на 0,98 %, але їхні значення все ще перевищували відповідні показники у тварин першої групи – на 2,15 % і на 2,13 % відповідно. Подібна тенденція зазначена і при аналізі показників площі саркоплазми та площі ядра. Таке пропорційне збільшення параметрів саркоплазми і ядер майже не змінювало ядерно-саркоплазматичне відношення як у межах групи, так і по відношенню до показників після 1-ї години тривалості пневмоперитонеуму. Відносний об’єм пошкоджених м’язових волокон у ребровій частині перевищував вимірювання першої групи у 8,7 раза та у 2,0 рази – через 3 години, у ніжках відповідно у 5,7 та 1,7 раза. Висновки. Пневмоперитонеум призводить до збільшення діаметра волокон, площі саркоплазми та ядра, та збільшення відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон.
- Open Access
- 1 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 1,p. 16-22
ПАТОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ СТРУКТУРИ ДІАФРАГМИ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ ТА ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ
Незважаючи на переваги, лапароскопічна хірургія та вуглекислий газ впливають на багато органів і систем організму, як-от мозок, легені, нирки та печінка. За наявності пневмоперитонеуму під час лапароскопічної операції діафрагма зміщується в каудальному напрямку на 2–3 см, зменшуючи цим об’єм легень. Мета роботи – дослідити гістологічні особливості змін реберної частини діафрагми щурів зі змодельованою механічною жовтяницею та впливу внутрішньочеревного тиску 5 мм. рт. ст., створеним інсуфляцією вуглекислого газу, аналогічно пневмоперитонеуму при лапароскопії. Нами розділено 80 здорових статевозрілих щурів віком 6 місяців на 6 дослідних груп. Механічну жовтяницю моделювали під знеболенням, методом створення лапаротомного доступу, через який витягували пілоричну частину шлунка та дванадцятипалу кишку, після чого візуалізували загальну жовчну протоку та панкреатичну протоку й перев’язували холедох. Пневмоперитонеум утворювали завдяки інсуфляції вуглекислого газу за допомогою інсуфлятора KARL STORZ electronic laparoflator 264300 20.Гістологічний матеріал фарбували гематоксиліном та еозином. Отримані результати свідчили, що під впливом білірубінової інтоксикації виявлялися розлади кровообігу в системі мікроциркуляторного русла й судин середнього калібру. Спостерігалися морфологічні ознаки ендотеліальної дисфункції. Також в ендомізії та перимізії виявлялися дрібні лімфоцитарні інфільтрати. На поздовжніх зрізах поперечна посмугованість часто була слабо виражена або не візуалізувалася. З’являлися осередки розпаду саркоплазми та фрагментації самих волокон.Під впливом внутрішньочеревного тиску відмічено погіршення морфологічної картини. Міжм’язові проміжки відрізнялися посиленою клітинною інфільтрацією. На поздовжніх зрізах волокна різного діаметра, міофібрили нерівномірно забарвлені та розволокнені, поперечна посмугованість також нерівномірна й слабо виражена. Підсумовуючи, на основі отриманих гістологічних даних констатовано, що механічна жовтяниця призводить до структурної перебудови діафрагми, а травма, спричинена пневмоперитонеумом, залежить від тривалості внутрішньочеревного тиску.
- 1 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 1,p. 16-22
Open AccessПАТОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ СТРУКТУРИ ДІАФРАГМИ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ ТА ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ
Незважаючи на переваги, лапароскопічна хірургія та вуглекислий газ впливають на багато органів і систем організму, як-от мозок, легені, нирки та печінка. За наявності пневмоперитонеуму під час лапароскопічної операції діафрагма зміщується в каудальному напрямку на 2–3 см, зменшуючи цим об’єм легень. Мета роботи – дослідити гістологічні особливості змін реберної частини діафрагми щурів зі змодельованою механічною жовтяницею та впливу внутрішньочеревного тиску 5 мм. рт. ст., створеним інсуфляцією вуглекислого газу, аналогічно пневмоперитонеуму при лапароскопії. Нами розділено 80 здорових статевозрілих щурів віком 6 місяців на 6 дослідних груп. Механічну жовтяницю моделювали під знеболенням, методом створення лапаротомного доступу, через який витягували пілоричну частину шлунка та дванадцятипалу кишку, після чого візуалізували загальну жовчну протоку та панкреатичну протоку й перев’язували холедох. Пневмоперитонеум утворювали завдяки інсуфляції вуглекислого газу за допомогою інсуфлятора KARL STORZ electronic laparoflator 264300 20.Гістологічний матеріал фарбували гематоксиліном та еозином. Отримані результати свідчили, що під впливом білірубінової інтоксикації виявлялися розлади кровообігу в системі мікроциркуляторного русла й судин середнього калібру. Спостерігалися морфологічні ознаки ендотеліальної дисфункції. Також в ендомізії та перимізії виявлялися дрібні лімфоцитарні інфільтрати. На поздовжніх зрізах поперечна посмугованість часто була слабо виражена або не візуалізувалася. З’являлися осередки розпаду саркоплазми та фрагментації самих волокон.Під впливом внутрішньочеревного тиску відмічено погіршення морфологічної картини. Міжм’язові проміжки відрізнялися посиленою клітинною інфільтрацією. На поздовжніх зрізах волокна різного діаметра, міофібрили нерівномірно забарвлені та розволокнені, поперечна посмугованість також нерівномірна й слабо виражена. Підсумовуючи, на основі отриманих гістологічних даних констатовано, що механічна жовтяниця призводить до структурної перебудови діафрагми, а травма, спричинена пневмоперитонеумом, залежить від тривалості внутрішньочеревного тиску.
- Open Access
- 11 April 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 1,p. 139-144
ПЕРЕБУДОВА СУХОЖИЛКОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПІД ВПЛИВОМ ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ, СТВОРЕНОГО ВУГЛЕКИСЛИМ ГАЗОМ
РЕЗЮМЕ. Екскурсія діафрагми може бути порушена під час лапароскопічних операцій, включаючи операції на верхніх відділах черевної порожнини, такі як холецистектомія та операції на органах малого таза, що вимагають положення Тренделенбурга. Різке підвищення внутрішньочеревного тиску може розтягнути і зробити діафрагму жорсткішою. Мета роботи – визначити вплив пневмоперитонеуму вуглекислим газом на морфологію сухожилкової частини діафрагми щура за умови різного проміжку часу. Матеріал і методи. В процесі експерименту щурів поділили на 5 груп по 10 особин у кожній: І група – інтактні тварини, яким не моделювали жодної патології, отримані дані використовувалась як показник норми гістологічної картини; ІІ група – створений ПП протягом 1 години, рівень тиску 10 мм рт. ст.; ІІІ група – створений ПП протягом 3 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст.; IV група – створений ПП протягом 5 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст. і V група – створений ПП протягом 5 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст., проте забір матеріалу для дослідження проводився через 14 днів. Результати. Через 1 годину після пневмоперитонеуму відмічались фрагментування колагенових волокон та макрофагально-лімфоцитарна інфільтрація та набряк. Через 3 години спостерігалась втрата компактності, порушення поздовжнього розташування колагенових волокон, що зумовлено їх деформацією, фрагментацією і частковим лізисом. Через 5 годин ділянка ураження розширювалася, відмічались множинні осередки деструкції, інфільтровані лімфоцитами та макрофагами, які межували із набряком основної речовини. Висновки. Виявлено, що сухожилкова частина діафрагми зазнає змін під впливом пневмоперитонеуму, створеного вуглекислим газом. Ці зміни залежать від тривалості внутрішньочеревного тиску.
- 11 April 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 1,p. 139-144
Open AccessПЕРЕБУДОВА СУХОЖИЛКОВОЇ ЧАСТИНИ ДІАФРАГМИ ПІД ВПЛИВОМ ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ, СТВОРЕНОГО ВУГЛЕКИСЛИМ ГАЗОМ
РЕЗЮМЕ. Екскурсія діафрагми може бути порушена під час лапароскопічних операцій, включаючи операції на верхніх відділах черевної порожнини, такі як холецистектомія та операції на органах малого таза, що вимагають положення Тренделенбурга. Різке підвищення внутрішньочеревного тиску може розтягнути і зробити діафрагму жорсткішою. Мета роботи – визначити вплив пневмоперитонеуму вуглекислим газом на морфологію сухожилкової частини діафрагми щура за умови різного проміжку часу. Матеріал і методи. В процесі експерименту щурів поділили на 5 груп по 10 особин у кожній: І група – інтактні тварини, яким не моделювали жодної патології, отримані дані використовувалась як показник норми гістологічної картини; ІІ група – створений ПП протягом 1 години, рівень тиску 10 мм рт. ст.; ІІІ група – створений ПП протягом 3 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст.; IV група – створений ПП протягом 5 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст. і V група – створений ПП протягом 5 годин, рівень тиску 10 мм рт. ст., проте забір матеріалу для дослідження проводився через 14 днів. Результати. Через 1 годину після пневмоперитонеуму відмічались фрагментування колагенових волокон та макрофагально-лімфоцитарна інфільтрація та набряк. Через 3 години спостерігалась втрата компактності, порушення поздовжнього розташування колагенових волокон, що зумовлено їх деформацією, фрагментацією і частковим лізисом. Через 5 годин ділянка ураження розширювалася, відмічались множинні осередки деструкції, інфільтровані лімфоцитами та макрофагами, які межували із набряком основної речовини. Висновки. Виявлено, що сухожилкова частина діафрагми зазнає змін під впливом пневмоперитонеуму, створеного вуглекислим газом. Ці зміни залежать від тривалості внутрішньочеревного тиску.
- Open Access
- 10 January 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
- No. 4,p. 62-69
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ПОПЕРЕКОВІЙ ЧАСТИНІ ДІАФРАГМИ ЩУРІВ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета роботи: визначити морфологічні зміни у ніжках діафрагми щура після перенесеного карбоксиперитонеуму (КП) із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного проміжку часу. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 50 щурах віком 6 місяців та масою тіла (225,0±20,0) г. Поділили тварин на 5 груп, одна – інтактна група для вивчення морфології діафрагми в нормі й чотири групи особин, яких піддавали впливу КП із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного часу. Після цього проводили забір діафрагми. Результати. Морфологічні зміни залежали від тривалості КП. Найменші зміни відбувались через 1 год. Гістологічна структура майже не відрізнялася від інтактної групи тварин. Поперечно-посмуговані м’язові волокна у більшості випадків зберігали компактне розташування і мали чітко візуалізовану поперечну посмугованість на поздовжніх зрізах. Ядра переважно мономорфні й однорідні за забарвленням, мали традиційну локалізацію під мембраною. Спостерігався набряк саркоплазми, який збільшував міжфібрилярні простори. Характер кровонаповнення суттєво не відрізнявся. Через 5 год м’язові волокна зберігали компактне розташування, але їх межі розмивалися і втрачалася диференціація зі стромою. Саркоплазма мала неоднорідне забарвлення – інтенсивно еозинофільні ділянки перескорочення чергуються із гіпохромними. В артеріолах мав місце набряк стінок, десквамація ендотелію та помірне кровонаповнення. Перивазально у стромі, розрихленій набряком, спостерігаються клітинні інфільтрати, у складі яких переважають макрофаги і лімфоцити, а також наявні фібробласти. На препаратах, отриманих через 14 діб після створеного пневмоперитонеуму, були поперечно-посмуговані м’язові волокна, що утворювали щільний пласт, поперечна посмугованість збережена. В ендомізії та перимізії були місця посиленого колагеноутворення. На поперечному перерізі міофібрили мали компактне розташування. Судинне русло характеризувалося помірним венозним повнокров’ям з ознаками стазу крові у гемокапілярах і закапілярних венулах. Тут же наявна у невеликій кількості й жирова тканина. Висновки. Карбоксиперитонеум викликає морфоструктурні зміни у ніжках діафрагми, прояв яких залежить від тривалості цього чинника. М’язові волокна діафрагми набухали, міофібрили набували хвилеподібної конфігурації, поперечна посмугованість візуалізувалася фрагментарно, проте зберігалось компактне розташування. Саркоплазма забарвлювалась нерівномірно з осередками вакуолізації, гомогенізації і лізису.
- 10 January 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
- No. 4,p. 62-69
Open AccessОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ПОПЕРЕКОВІЙ ЧАСТИНІ ДІАФРАГМИ ЩУРІВ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета роботи: визначити морфологічні зміни у ніжках діафрагми щура після перенесеного карбоксиперитонеуму (КП) із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного проміжку часу. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 50 щурах віком 6 місяців та масою тіла (225,0±20,0) г. Поділили тварин на 5 груп, одна – інтактна група для вивчення морфології діафрагми в нормі й чотири групи особин, яких піддавали впливу КП із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного часу. Після цього проводили забір діафрагми. Результати. Морфологічні зміни залежали від тривалості КП. Найменші зміни відбувались через 1 год. Гістологічна структура майже не відрізнялася від інтактної групи тварин. Поперечно-посмуговані м’язові волокна у більшості випадків зберігали компактне розташування і мали чітко візуалізовану поперечну посмугованість на поздовжніх зрізах. Ядра переважно мономорфні й однорідні за забарвленням, мали традиційну локалізацію під мембраною. Спостерігався набряк саркоплазми, який збільшував міжфібрилярні простори. Характер кровонаповнення суттєво не відрізнявся. Через 5 год м’язові волокна зберігали компактне розташування, але їх межі розмивалися і втрачалася диференціація зі стромою. Саркоплазма мала неоднорідне забарвлення – інтенсивно еозинофільні ділянки перескорочення чергуються із гіпохромними. В артеріолах мав місце набряк стінок, десквамація ендотелію та помірне кровонаповнення. Перивазально у стромі, розрихленій набряком, спостерігаються клітинні інфільтрати, у складі яких переважають макрофаги і лімфоцити, а також наявні фібробласти. На препаратах, отриманих через 14 діб після створеного пневмоперитонеуму, були поперечно-посмуговані м’язові волокна, що утворювали щільний пласт, поперечна посмугованість збережена. В ендомізії та перимізії були місця посиленого колагеноутворення. На поперечному перерізі міофібрили мали компактне розташування. Судинне русло характеризувалося помірним венозним повнокров’ям з ознаками стазу крові у гемокапілярах і закапілярних венулах. Тут же наявна у невеликій кількості й жирова тканина. Висновки. Карбоксиперитонеум викликає морфоструктурні зміни у ніжках діафрагми, прояв яких залежить від тривалості цього чинника. М’язові волокна діафрагми набухали, міофібрили набували хвилеподібної конфігурації, поперечна посмугованість візуалізувалася фрагментарно, проте зберігалось компактне розташування. Саркоплазма забарвлювалась нерівномірно з осередками вакуолізації, гомогенізації і лізису.
- Open Access
- 10 March 2023
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 4,p. 33-36
ОСОБЛИВОСТІ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ
Анотація. На сьогодні у світі близько 90 % операційних втручань виконується з лапароскопічного доступу. Постійно зростаюче впровадження цієї технології в Україні поставило проблему організованої підготовки лікарів-інтернів та курсантів основ лапароскопічної хірургії. На кафедрі хірургії ФПО розпрацьована модель симуляційного навчання, що складається з вивчення техніки базових лапароскопічних маніпуляцій та їх засвоєння під час виконання різних етапів операцій на експериментальних тваринах. У 85 % лікарів-інтернів позитивно оцінили симуляційне навчання, як передумову до включення в операційні бригади для асистенції в умовах базового хірургічного відділу.
- 10 March 2023
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 4,p. 33-36
Open AccessОСОБЛИВОСТІ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ
Анотація. На сьогодні у світі близько 90 % операційних втручань виконується з лапароскопічного доступу. Постійно зростаюче впровадження цієї технології в Україні поставило проблему організованої підготовки лікарів-інтернів та курсантів основ лапароскопічної хірургії. На кафедрі хірургії ФПО розпрацьована модель симуляційного навчання, що складається з вивчення техніки базових лапароскопічних маніпуляцій та їх засвоєння під час виконання різних етапів операцій на експериментальних тваринах. У 85 % лікарів-інтернів позитивно оцінили симуляційне навчання, як передумову до включення в операційні бригади для асистенції в умовах базового хірургічного відділу.
- Open Access
- 3 July 2021
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 38-43
REMODELING PECULIARITIES OF ATRIAL ARTERY IN CONDITIONS OF POSTRESECTION PORTAL HYPERTENSION
It is known that structural and functional changes in the heart can be caused by various changes in hemodynamics, which include post resection portal hypertension. It should be noted that the structure of the atrial arteries in postresection portal hypertension has not been studied enough. The purpose of the study is to investigate the peculiarities of atrial artery remodeling in the conditions of post resection portal hypertension. Material and methods. The arteries of the atria of 34 male rats, which were divided into 2 groups, were studied by a complex of morphological methods. The group 1 consisted of 15 experimental intact animals; group 2 included 19 rats with post resection portal hypertension, which was simulated by removal of the left and right lateral lobes of the liver. Euthanasia of rats was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia one month after the start of the experiment. The outer and inner diameters of the atrial arteries of medium and small calibers, the thickness of the media and adventitial membrane, Wagenworth and Kernogan indices, the height of endothelial cells, the diameters of their nuclei, nuclear-cytoplasmic ratios in the studied endothelial cells, and relative volumes of damaged endotheliocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results. It was established that in the conditions of post resection portal hypertension the arteries of small caliber of the atria changed more markedly. The outer diameter of these vessels of the left atrium increased by 4.2 %, the right - by 3.3 % (p <0.05), the thickness of the media and the adventitial membrane increased by 12.58 % and 45.7 % and respectively 11.8 % and 33.7 % (p <0.001, their lumen decreased by 13.5 % and 10.7 %, respectively) (p <0.001). The Wagenworth index of small caliber arteries increased markedly, and the Kernogan index decreased. Nuclear-cytoplasmic ratios in endotheliocytes of small arteries of the left atrium were changed by 7.6 %, and in the right - by 6.1 % (p<0.01), the relative volumes of damaged endotheliocytes respectively increased by 7.6 and 5, 2 times (p <0.001). Damage to a significant number of endothelial cells led to their dysfunction, blockade of NO synthase, decreased NO synthesis, activation of its degradation, which exacerbated spasm, narrowing of vessels and significantly impaired blood supply to the body and complicated by hypoxia.Histologically at post resection portal hypertension, there were pronounced vascular disorders, plethora, dilation of mainly venous vessels, perivasal edema and stroma edema, foci of dystrophic, necrobiotic, apoptotically altered endotheliocytes, stromal structures and cardiomyocytes. There was also swelling of endothelial cells, their dystrophy, necrobiosis, desquamation and proliferation. Conclusion. Post resection portal hypertension leads to severe remodeling of mainly small atrial arteries, which is characterized by thickening of their wall, narrowing of the lumen, changes in the Kernogan and Vaughanworth indices, endothelial cell damage, endothelial dysfunction, decreasing of organ blood supply, hypoxia, trophic disorders, dystrophic and necrobiolic changes of tissues and cells, infiltration, sclerosis.
- 3 July 2021
- Published by Ivano-Frankivsk National Medical University in Art of Medicine
- p. 38-43
Open AccessREMODELING PECULIARITIES OF ATRIAL ARTERY IN CONDITIONS OF POSTRESECTION PORTAL HYPERTENSION
It is known that structural and functional changes in the heart can be caused by various changes in hemodynamics, which include post resection portal hypertension. It should be noted that the structure of the atrial arteries in postresection portal hypertension has not been studied enough. The purpose of the study is to investigate the peculiarities of atrial artery remodeling in the conditions of post resection portal hypertension. Material and methods. The arteries of the atria of 34 male rats, which were divided into 2 groups, were studied by a complex of morphological methods. The group 1 consisted of 15 experimental intact animals; group 2 included 19 rats with post resection portal hypertension, which was simulated by removal of the left and right lateral lobes of the liver. Euthanasia of rats was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia one month after the start of the experiment. The outer and inner diameters of the atrial arteries of medium and small calibers, the thickness of the media and adventitial membrane, Wagenworth and Kernogan indices, the height of endothelial cells, the diameters of their nuclei, nuclear-cytoplasmic ratios in the studied endothelial cells, and relative volumes of damaged endotheliocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results. It was established that in the conditions of post resection portal hypertension the arteries of small caliber of the atria changed more markedly. The outer diameter of these vessels of the left atrium increased by 4.2 %, the right - by 3.3 % (p <0.05), the thickness of the media and the adventitial membrane increased by 12.58 % and 45.7 % and respectively 11.8 % and 33.7 % (p <0.001, their lumen decreased by 13.5 % and 10.7 %, respectively) (p <0.001). The Wagenworth index of small caliber arteries increased markedly, and the Kernogan index decreased. Nuclear-cytoplasmic ratios in endotheliocytes of small arteries of the left atrium were changed by 7.6 %, and in the right - by 6.1 % (p<0.01), the relative volumes of damaged endotheliocytes respectively increased by 7.6 and 5, 2 times (p <0.001). Damage to a significant number of endothelial cells led to their dysfunction, blockade of NO synthase, decreased NO synthesis, activation of its degradation, which exacerbated spasm, narrowing of vessels and significantly impaired blood supply to the body and complicated by hypoxia.Histologically at post resection portal hypertension, there were pronounced vascular disorders, plethora, dilation of mainly venous vessels, perivasal edema and stroma edema, foci of dystrophic, necrobiotic, apoptotically altered endotheliocytes, stromal structures and cardiomyocytes. There was also swelling of endothelial cells, their dystrophy, necrobiosis, desquamation and proliferation. Conclusion. Post resection portal hypertension leads to severe remodeling of mainly small atrial arteries, which is characterized by thickening of their wall, narrowing of the lumen, changes in the Kernogan and Vaughanworth indices, endothelial cell damage, endothelial dysfunction, decreasing of organ blood supply, hypoxia, trophic disorders, dystrophic and necrobiolic changes of tissues and cells, infiltration, sclerosis.