Альона Ігорівна Іващенко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Альона Ігорівна Іващенко has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Alla Lukіianchuk
The Bila Tserkva Institute of Continuing Professional Education
1 shared publication - Halyna Fedoryshyn
Vasyl Stefanyk Preсarpathian National University
1 shared publication - Nadiia Lunchenko
Ukrainian Scientific and Methodological Center of Applied Psychology and Social Work, Ukraine
1 shared publication - Vsevolod Zelenin
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
1 shared publication - Андрій Іващенко
Університет Григорія Сковороди в Переяслав
1 shared publication Анжела Юріївна Дукач
Університет Григорія Сковороди в Переяслав
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 17 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія
- No. 3,p. 298-302
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ЖІНОК ЗРІЛОГО ВІКУ В УМОВАХ КАР’ЄРНИХ ЗМІН
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних ресурсів професійної адаптації жінок зрілого віку в умовах кар’єрних змін. Актуальність теми зумовлена зростанням вимог до професійної гнучкості та мобільності в умовах соціально-економічних трансформацій і невизначеності ринку праці. Теоретично обґрунтовано сутність професійної адаптації як багатовимірного процесу, що включає когнітивно-мотиваційний, емоційно-вольовий і соціально-поведінковий компоненти. Визначено провідні психологічні ресурси адаптації, зокрема життєстійкість, кар’єрну адаптивність, самоефективність, саморегуляцію та здатність до смислотворення. Емпіричне дослідження проведено на базі Херсонського обласного центру зайнятості за участю 50 жінок віком 42–52 років, які перебували у процесі кар’єрних змін. Використано комплекс психодіагностичних методик: шкалу соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, опитувальник життєстійкості С. Мадді та методику оцінки кар’єрної адаптивності М. Савікаса. Результати засвідчили, що лише 20% респонденток мають високий рівень адаптації, тоді як 80% перебувають у стані зниженого або нестійкого адаптаційного потенціалу. Виявлено численні статистично значущі взаємозв’язки між показниками адаптації, життєстійкості, інтернальності та кар’єрної адаптивності. Найбільш сильні кореляції зафіксовано в емоційно-вольовому компоненті, що свідчить про визначальну роль внутрішньої стійкості та контролю у процесі професійної адаптації. Отримані результати підтверджують, що психологічні ресурси виступають ключовим чинником успішної адаптації жінок у період кар’єрних змін і можуть бути основою для розробки психокорекційних та тренінгових програм підтримки.
- 17 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія
- No. 3,p. 298-302
Open AccessЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ЖІНОК ЗРІЛОГО ВІКУ В УМОВАХ КАР’ЄРНИХ ЗМІН
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних ресурсів професійної адаптації жінок зрілого віку в умовах кар’єрних змін. Актуальність теми зумовлена зростанням вимог до професійної гнучкості та мобільності в умовах соціально-економічних трансформацій і невизначеності ринку праці. Теоретично обґрунтовано сутність професійної адаптації як багатовимірного процесу, що включає когнітивно-мотиваційний, емоційно-вольовий і соціально-поведінковий компоненти. Визначено провідні психологічні ресурси адаптації, зокрема життєстійкість, кар’єрну адаптивність, самоефективність, саморегуляцію та здатність до смислотворення. Емпіричне дослідження проведено на базі Херсонського обласного центру зайнятості за участю 50 жінок віком 42–52 років, які перебували у процесі кар’єрних змін. Використано комплекс психодіагностичних методик: шкалу соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, опитувальник життєстійкості С. Мадді та методику оцінки кар’єрної адаптивності М. Савікаса. Результати засвідчили, що лише 20% респонденток мають високий рівень адаптації, тоді як 80% перебувають у стані зниженого або нестійкого адаптаційного потенціалу. Виявлено численні статистично значущі взаємозв’язки між показниками адаптації, життєстійкості, інтернальності та кар’єрної адаптивності. Найбільш сильні кореляції зафіксовано в емоційно-вольовому компоненті, що свідчить про визначальну роль внутрішньої стійкості та контролю у процесі професійної адаптації. Отримані результати підтверджують, що психологічні ресурси виступають ключовим чинником успішної адаптації жінок у період кар’єрних змін і можуть бути основою для розробки психокорекційних та тренінгових програм підтримки.
- Open Access
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 111-115
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ РЕГУЛЯРНИХ ПОВІТРЯНИХ ТРИВОГ
У статті презентовано результати емпіричного дослідження особливостей стресостійкості підлітків в умовах регулярних повітряних тривог як специфічного стресогенного чинника воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на дітей підліткового віку в умовах хронічної небезпеки, невизначеності та загрози життю. Метою роботи є комплексний аналіз рівня стресостійкості підлітків, їхніх емоційних станів, тривожності та копінг-стратегій у контексті воєнних подій. У дослідженні взяли участь 48 підлітків віком 13–14 років. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс діагностичних методик, що дозволили дослідити особливості реагування на стрес, поведінкові стратегії, емоційні стани, рівень особистісної та ситуативної тривожності, а також специфіку копінг-поведінки. Відбір інструментарію здійснювався з урахуванням вікової адекватності методик, їхньої наукової обґрунтованості, показників валідності та надійності, а також адаптованості до українських соціокультурних умов. У процесі емпіричного дослідження було застосовано такі методики: Опитувальник самодіагностики поведінки в стресових ситуаціях (В. Бойко); Методика самооцінки емоційних станів (А. Уессман, Д. Рікс); Методика визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності (Ч. Спілбергер, Ю. Ханін); Методика дослідження копінг-поведінки у стресових ситуаціях (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптація Т. Крюкової). Результати дослідження засвідчили, що, попри домінування відносно адаптивних поведінкових стратегій, значна частина підлітків характеризується підвищеним рівнем тривожності, емоційним напруженням та схильністю до використання неадаптивних копінг-стратегій, зокрема уникнення. Виявлено також наявність глибинних психоемоційних труднощів, що проявляються через проєктивні показники
- 21 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 2,p. 111-115
Open AccessЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ РЕГУЛЯРНИХ ПОВІТРЯНИХ ТРИВОГ
У статті презентовано результати емпіричного дослідження особливостей стресостійкості підлітків в умовах регулярних повітряних тривог як специфічного стресогенного чинника воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на дітей підліткового віку в умовах хронічної небезпеки, невизначеності та загрози життю. Метою роботи є комплексний аналіз рівня стресостійкості підлітків, їхніх емоційних станів, тривожності та копінг-стратегій у контексті воєнних подій. У дослідженні взяли участь 48 підлітків віком 13–14 років. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс діагностичних методик, що дозволили дослідити особливості реагування на стрес, поведінкові стратегії, емоційні стани, рівень особистісної та ситуативної тривожності, а також специфіку копінг-поведінки. Відбір інструментарію здійснювався з урахуванням вікової адекватності методик, їхньої наукової обґрунтованості, показників валідності та надійності, а також адаптованості до українських соціокультурних умов. У процесі емпіричного дослідження було застосовано такі методики: Опитувальник самодіагностики поведінки в стресових ситуаціях (В. Бойко); Методика самооцінки емоційних станів (А. Уессман, Д. Рікс); Методика визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності (Ч. Спілбергер, Ю. Ханін); Методика дослідження копінг-поведінки у стресових ситуаціях (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптація Т. Крюкової). Результати дослідження засвідчили, що, попри домінування відносно адаптивних поведінкових стратегій, значна частина підлітків характеризується підвищеним рівнем тривожності, емоційним напруженням та схильністю до використання неадаптивних копінг-стратегій, зокрема уникнення. Виявлено також наявність глибинних психоемоційних труднощів, що проявляються через проєктивні показники
- Open Access
- 12 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 103-107
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОНЛАЙН-ПСИХОЛОГІВ
У статті узагальнено теоретичні підходи до професійного вигорання як синдрому тривалого емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження почуття особистої професійної ефективності у фахівців соціономічних професій. Визначено статус поняття «онлайн-психолог» як народно-професійного еквівалента міжнародного терміна «telepsychologist» – фахівця, який надає психологічну допомогу з використанням відеоконференцій, текстових чатів, телефону чи спеціалізованих цифрових платформ. Проаналізовано специфіку професійної діяльності онлайн-психологів в умовах вимушеної масової цифровізації, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабним воєнним станом в Україні з 2022 року. На основі системного аналізу наукової літератури виокремлено та теоретично обґрунтовано ключові психологічні чинники професійного вигорання саме онлайн-психологів: соціальна ізоляція та цифрова самотність; обмеження доступу до невербальних сигналів клієнта; зум-втома; стирання просторово-часових меж між роботою та особистим життям; технічні стресори (нестабільний Інтернет, перебої з електропостачанням, збої платформ); високе емоційне навантаження та вторинна травматизація (compassion fatigue). Встановлено синергійну взаємодію цих чинників в умовах воєнного стану, що призводить до значно швидшого розвитку всіх трьох компонентів вигорання навіть у досвідчених фахівців. Запропоновано інтегративну теоретичну модель пояснення вигорання онлайн-психологів, яка поєднує тривимірну модель К. Маслач, модель вимог і ресурсів роботи (JD-R) В. Шауфелі та теорію збереження ресурсів С. Хобфолла. Показано, що саме таке поєднання дозволяє пояснити як класичні міжособистісні та емоційні механізми, так і нові цифрові та воєнно-контекстуальні стресори. Отримані теоретичні узагальнення створюють наукове підґрунтя для розроблення та впровадження спеціалізованих програм профілактики, регулярної супервізії, балінтівських груп та реабілітації онлайн-психологів в умовах тривалої кризи в Україні.
- 12 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 1,p. 103-107
Open AccessПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОНЛАЙН-ПСИХОЛОГІВ
У статті узагальнено теоретичні підходи до професійного вигорання як синдрому тривалого емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження почуття особистої професійної ефективності у фахівців соціономічних професій. Визначено статус поняття «онлайн-психолог» як народно-професійного еквівалента міжнародного терміна «telepsychologist» – фахівця, який надає психологічну допомогу з використанням відеоконференцій, текстових чатів, телефону чи спеціалізованих цифрових платформ. Проаналізовано специфіку професійної діяльності онлайн-психологів в умовах вимушеної масової цифровізації, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабним воєнним станом в Україні з 2022 року. На основі системного аналізу наукової літератури виокремлено та теоретично обґрунтовано ключові психологічні чинники професійного вигорання саме онлайн-психологів: соціальна ізоляція та цифрова самотність; обмеження доступу до невербальних сигналів клієнта; зум-втома; стирання просторово-часових меж між роботою та особистим життям; технічні стресори (нестабільний Інтернет, перебої з електропостачанням, збої платформ); високе емоційне навантаження та вторинна травматизація (compassion fatigue). Встановлено синергійну взаємодію цих чинників в умовах воєнного стану, що призводить до значно швидшого розвитку всіх трьох компонентів вигорання навіть у досвідчених фахівців. Запропоновано інтегративну теоретичну модель пояснення вигорання онлайн-психологів, яка поєднує тривимірну модель К. Маслач, модель вимог і ресурсів роботи (JD-R) В. Шауфелі та теорію збереження ресурсів С. Хобфолла. Показано, що саме таке поєднання дозволяє пояснити як класичні міжособистісні та емоційні механізми, так і нові цифрові та воєнно-контекстуальні стресори. Отримані теоретичні узагальнення створюють наукове підґрунтя для розроблення та впровадження спеціалізованих програм профілактики, регулярної супервізії, балінтівських груп та реабілітації онлайн-психологів в умовах тривалої кризи в Україні.
- Open Access
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 45-49
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
У статті висвітлено теоретичні аспекти процесу адаптації дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) в закладі освіти. Проаналізовано ключові підходи до розуміння феноменів адаптації та інклюзії, визначено специфічні труднощі, з якими стикаються діти з ООП під час входження до загальноосвітнього закладу. Особливу увагу приділено ролі психологічного супроводу як важливого компонента інклюзивної освіти. Представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення ефективності психологічної підтримки дітей з ООП під час їх адаптації. Ця стаття спрямована на теоретичне висвітлення та практичне обґрунтування особливостей психологічного забезпечення процесу входження й пристосування дітей з особливими освітніми потребами до умов в інклюзивному середовищі. Розглянуто основні напрями, форми та методи роботи практичного психолога щодо сприяння успішній соціально-психологічній адаптації учнів у межах реалізації програми «Крок до успіху». Програма мала характер, спрямований на корекцію та розвиток і містила інтерактивні заняття, арттерапію, дихальні вправи, тренінги для педагогів і роботу з батьками. Дослідження здійснювалося з дітьми молодшого віку, які були поділені на експериментальну та контрольну групи, з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей. Учасники експериментальної групи брали участь у спеціально розробленій програмі психологічного супроводу. Після проходження програми в експериментальній групи відбувалися значні позитивні зміни в емоційному стані, рівні комунікативної активності та загальній адаптованості до навчального середовища. У контрольній групі, яка навчалася без додаткового втручання, суттєвих змін не зафіксовано. Зроблено висновок про необхідність інтеграції психологічного супроводу в загальну систему інклюзивної освіти з метою забезпечення повноцінного розвитку, соціального благополуччя дітей з ООП. Визначено перспективи подальших досліджень щодо розробки адаптивних програм для різних нозологічних груп.
- 16 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ментальне здоров'я
- No. 3,p. 45-49
Open AccessЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
У статті висвітлено теоретичні аспекти процесу адаптації дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) в закладі освіти. Проаналізовано ключові підходи до розуміння феноменів адаптації та інклюзії, визначено специфічні труднощі, з якими стикаються діти з ООП під час входження до загальноосвітнього закладу. Особливу увагу приділено ролі психологічного супроводу як важливого компонента інклюзивної освіти. Представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення ефективності психологічної підтримки дітей з ООП під час їх адаптації. Ця стаття спрямована на теоретичне висвітлення та практичне обґрунтування особливостей психологічного забезпечення процесу входження й пристосування дітей з особливими освітніми потребами до умов в інклюзивному середовищі. Розглянуто основні напрями, форми та методи роботи практичного психолога щодо сприяння успішній соціально-психологічній адаптації учнів у межах реалізації програми «Крок до успіху». Програма мала характер, спрямований на корекцію та розвиток і містила інтерактивні заняття, арттерапію, дихальні вправи, тренінги для педагогів і роботу з батьками. Дослідження здійснювалося з дітьми молодшого віку, які були поділені на експериментальну та контрольну групи, з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей. Учасники експериментальної групи брали участь у спеціально розробленій програмі психологічного супроводу. Після проходження програми в експериментальній групи відбувалися значні позитивні зміни в емоційному стані, рівні комунікативної активності та загальній адаптованості до навчального середовища. У контрольній групі, яка навчалася без додаткового втручання, суттєвих змін не зафіксовано. Зроблено висновок про необхідність інтеграції психологічного супроводу в загальну систему інклюзивної освіти з метою забезпечення повноцінного розвитку, соціального благополуччя дітей з ООП. Визначено перспективи подальших досліджень щодо розробки адаптивних програм для різних нозологічних груп.
- 17 December 2024
- Published by Centr for Sustainable Development in Сучасні гуманітарні дискусії
- Vol. 2 (2) , 26-31
ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДОРОСЛИХ
- 17 December 2024
- Published by Centr for Sustainable Development in Сучасні гуманітарні дискусії
- Vol. 2 (2) , 26-31
ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДОРОСЛИХ
- Open Access
- 30 April 2024
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 13 (76) , 297-307
The role of psychology in the formation of emotional intelligence in Ukrainian education
Emotional intelligence is an important ability of a person that affects his development throughout his life. Therefore, the modern education system should focus on the formation of specialists with a high level of social and emotional skills. The purpose of this study is to characterize the importance of individual psychological methods in the development of emotional intelligence within the framework of modern Ukrainian education. For this, such methods as content analysis of literature, synthesis, generalization and comparison were used. On the basis of a critical approach to the selection of sources, relevant literature was selected for the study of this problem. The results showed that psychologists play an important role in the formation of social-emotional skills in the Ukrainian educational space. In particular, with the help of individual and group consultations, they contribute to the formation of emotion management skills in modern students of education. The conclusions emphasize the importance of the role of psychology and its methods in the formation of the emotional intelligence of modern education seekers. In particular, it has been determined that such psychological methods as the training of sensations, self-regulation, techniques for the development of empathy, behavioral-cognitive therapy contribute to the formation of stable emotional intelligence.
- 30 April 2024
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 13 (76) , 297-307
Open AccessThe role of psychology in the formation of emotional intelligence in Ukrainian education
Emotional intelligence is an important ability of a person that affects his development throughout his life. Therefore, the modern education system should focus on the formation of specialists with a high level of social and emotional skills. The purpose of this study is to characterize the importance of individual psychological methods in the development of emotional intelligence within the framework of modern Ukrainian education. For this, such methods as content analysis of literature, synthesis, generalization and comparison were used. On the basis of a critical approach to the selection of sources, relevant literature was selected for the study of this problem. The results showed that psychologists play an important role in the formation of social-emotional skills in the Ukrainian educational space. In particular, with the help of individual and group consultations, they contribute to the formation of emotion management skills in modern students of education. The conclusions emphasize the importance of the role of psychology and its methods in the formation of the emotional intelligence of modern education seekers. In particular, it has been determined that such psychological methods as the training of sensations, self-regulation, techniques for the development of empathy, behavioral-cognitive therapy contribute to the formation of stable emotional intelligence.
- 29 April 2022
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
- p. 121-128
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. Література
- 29 April 2022
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
- p. 121-128
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. Література
- 30 June 2021
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
- p. 21-30
ПСИХОЛОГІЧНА РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА «АКТИВІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ»
В статті презентована комплексна психологічна розвивальна програма активізації професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців, що ґрунтується на ідеї особистісно орієнтованого виховання особистості. Основна ідея цього виховання полягає в моделюванні таких виховних ситуацій, які б спонукали особистість до самопізнання і саморозвитку. Серед основних завдань програми варто виокремити такі: розкриття суті поняття «професійна рефлексія» студентів; актуалізація ціннісного ставлення до себе з позиції «Я-професіонал»; підвищення у майбутніх документознавців активності щодо оволодіння професією; поглиблення знань способів і прийомів ефективної професійної рефлексії. Основновоположною стратегією цієї психологічної розвивальної програми стала активізація професійної рефлексії майбутніх документознавців й інтересу до рефлексивної діяльності та, як наслідок, їхній саморозвиток у майбутній професійній діяльності. Для реалізації поставлених завдань проводились такі заходи зі студентами: міні лекції, інформаційні відеоролики, туторіал, побудова інтелектуальної карти, відеофільми, дискусії. Також застосовувались синквейни, ведення щоденника рефлексії під час практики, розробка та показ студентами відеопрезентацій. Крім того, студенти активно долучались до участі в фестивалях, семінарах, тренінгах як волонтери та спікери, що допомагало їм зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, над якими варто попрацювати. Впровадження психологічної розвивальної програми сприятиме зростанню усвідомленого прагнення студентів до самопізнання, самоосвіти, зміні ціннісного самоставлення, зростанню готовності до самореалізації та прагнення до саморозвитку в професії. Розроблений інструментарій спрямований на допомогу академічним кураторам, викладачам і практичним психологам закладів вищої освіти з метою підвищення потенціалу професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців. Література Бех, І.Д. (2008). Виховання особистості: Підручник. Київ : Либідь. Вернидуб, Р. (2019). Забезпечення якості професійної підготовки майбутнього вчителя: політика селекції. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 15, 5–17. https://doi.org/10.31392/iscs.2019.15.005 Власов, П.К. (2014). Партнерское общение. Тренинг. Игры и упражнения. Методические материалы для ведущего тренинги. Харьков : Изд-во «Гуманитарний центр». Федосєєва, І.В. (2013). Психотренінг спілкування: навч. посібник. Переяслав-Хмельницький : СКД. Іщук, О.В. (2013). Чинники становлення професійної ідентичності студентів вищого навчального закладу. Проблеми сучасної психології, 2, 120–127.
- 30 June 2021
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
- p. 21-30
ПСИХОЛОГІЧНА РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА «АКТИВІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ»
В статті презентована комплексна психологічна розвивальна програма активізації професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців, що ґрунтується на ідеї особистісно орієнтованого виховання особистості. Основна ідея цього виховання полягає в моделюванні таких виховних ситуацій, які б спонукали особистість до самопізнання і саморозвитку. Серед основних завдань програми варто виокремити такі: розкриття суті поняття «професійна рефлексія» студентів; актуалізація ціннісного ставлення до себе з позиції «Я-професіонал»; підвищення у майбутніх документознавців активності щодо оволодіння професією; поглиблення знань способів і прийомів ефективної професійної рефлексії. Основновоположною стратегією цієї психологічної розвивальної програми стала активізація професійної рефлексії майбутніх документознавців й інтересу до рефлексивної діяльності та, як наслідок, їхній саморозвиток у майбутній професійній діяльності. Для реалізації поставлених завдань проводились такі заходи зі студентами: міні лекції, інформаційні відеоролики, туторіал, побудова інтелектуальної карти, відеофільми, дискусії. Також застосовувались синквейни, ведення щоденника рефлексії під час практики, розробка та показ студентами відеопрезентацій. Крім того, студенти активно долучались до участі в фестивалях, семінарах, тренінгах як волонтери та спікери, що допомагало їм зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, над якими варто попрацювати. Впровадження психологічної розвивальної програми сприятиме зростанню усвідомленого прагнення студентів до самопізнання, самоосвіти, зміні ціннісного самоставлення, зростанню готовності до самореалізації та прагнення до саморозвитку в професії. Розроблений інструментарій спрямований на допомогу академічним кураторам, викладачам і практичним психологам закладів вищої освіти з метою підвищення потенціалу професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців. Література Бех, І.Д. (2008). Виховання особистості: Підручник. Київ : Либідь. Вернидуб, Р. (2019). Забезпечення якості професійної підготовки майбутнього вчителя: політика селекції. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 15, 5–17. https://doi.org/10.31392/iscs.2019.15.005 Власов, П.К. (2014). Партнерское общение. Тренинг. Игры и упражнения. Методические материалы для ведущего тренинги. Харьков : Изд-во «Гуманитарний центр». Федосєєва, І.В. (2013). Психотренінг спілкування: навч. посібник. Переяслав-Хмельницький : СКД. Іщук, О.В. (2013). Чинники становлення професійної ідентичності студентів вищого навчального закладу. Проблеми сучасної психології, 2, 120–127.