Oksana Radchenko

The article carries out a retrospective analysis of the genesis of shaping a concept of environmental security in world social and political thought and political and legal practice. The phenomenon of ecological security is considered as one of the most important issues of today’s reality, which reflects the influence of human activity in various fields on the natural environment is acute and is an urgent problem of our time, which actualizes the need for scientific understanding of phenomena and processes of both global environmental changes and direct human influence on the public environment in the context of public management and regulation processes of ensuring environmental security of national states and the whole world community It is emphasized that the global level of environmental security problems requires appropriate global response: understanding, conceptualization and development appropriate planetary strategy and public policy of environmental protection security and institutionalization of interstate, national and social structures necessary for the implementation of such a policy. It was concluded that the concept of environmental security, which originated on the border 18th–20th centuries, began to receive its scientific and social and political interpretation in the 20th century, but arose most acutely from the beginning of the third millennium, when humanity became aware of the threatening patterns of further increasing anthropogenic harmful impact on the environment. The issue of environmental safety were regularly considered at the highest level of the UN conference. However, the desired the result has not yet been achieved and the «window of opportunity» for humanity is getting narrow

The article analyzes the phenomenon of environmental safety as one of the most important issues of today’s reality, which reflects the impact of human activity in various fields on the surrounding natural environment, which is an acute and urgent problem of our time, which actualizes the need for scientific understanding of the phenomena and processes of both global environmental changes and direct human influence on the state of the environment in the context of public management and regulation of the processes of ensuring the environmental security of national states and the entire world community. The purpose of the research is to elaborate and systematize scientific categories, concepts and definitions of the sphere of public management and administration, related to the issues of ensuring environmental safety. Due to the wide scientific attention and the intensity of the disclosure of the problems of the phenomenon of ecological safety in the scientific discourse, there is an inevitable conflict in the interpretation and understanding of certain scientific categories and definitions of a logical chain of concepts related to the root concept, which in this case is ecological safety. A certain solution to this scientific contradiction is the disclosure of the interrelationship of the main definitions of the categorical-conceptual apparatus of public administration in the context of scientific attention to two interdependent and at the same time relatively independent branches of the root concept of “environmental safety”, where the first considers the safety of a person and his life activities, proposed in this article. and the second is security in the state dimension. Some academic discourse on environmental security issues demonstrates different approaches and visions of related categories and concepts, but is unified in the understanding that in the modern philosophy of public management, the cornerstone of effective management should be sustainable development based on caring for nature, reducing the anthropological burden on the noosphere, rational use of natural resources with a gradual transition from hydrocarbon energy to renewable, balanced human interaction with the living environment for future generations.

Розкрито особливості забезпечення легітимності публічної влади в сучасних умовах України. Зазначено, що поняття “легітимність” враховує юридичну (законність певної дії чи статусу) і етико-психологічну (визнання та підтримка тієї чи іншої дії, явища, інституції як правомірних і справедливих). Доведено, що складові легітимності як результат інтеракції влади й громади характеризується постійною напругою відносин і потребує серйозного теоретико-методологічного забезпечення. Обґрунтовано низку положень про специфіку й напрями підвищення рівня легітимності публічної влади.

Стаття пропонує авторську систематизацію наукових та експертних поглядів і підходів до проблематики гібридних війн та їх впливу на забезпечення інформаційного суверенітету держави в сучасному дискурсному просторі. Обґрунтовано нагальність дослідження інформаційних загроз, негативних зовнішніх впливів на стан національної безпеки України, що особливо актуалізувалося після 2014 року, коли не в останню чергу завдяки успішному застосуванню інформаційних спецоперацій Росії вдалося анексувати Крим та розгорнути військове протистояння Сході України через забезпечення позитивного сприйняття частиною місцевого населення цих регіонів агресивних дій РФ. Визначено, що кінцевою метою розв’язаної Росією гібридної геополітичної інформаційної війни є цивілізаційний вибір українського народу: рухатися в напрямку європейської інтеграції чи повертатися в лещата православно-російської цивілізації. На основі сгенерованої в інтернет-сервісі Word’s Хмарки тегів виокремлено 5 основних кластерів наукового розуміння проблематики феномену інформаційної війни. Розкрито основні підходи до наукового розуміння зазначеного соцієтального феномену в контексті: філософсько-онтологічної сутності інформаційної війни; понятійно-категоріального апарату; виокремлення ключових загроз національній безпеці держави; механізмів і технологій ведення гібридних війн; суб’єкт-об’єктної структуризації та практичних кейсів. Зроблено висновок про необхідність розгортання в Україні системної діяльності органів публічного врядування, насамперед, інституту Президента України, Кабінету Міністрів України, Збройних сил, СБУ та МВС з формування сучасної ефективної системи захисту національного інформаційного суверенітету, яка б включала підготовку фахівців сфери розпізнавання, запобігання й протидії проявам інформаційної війни, ведення контрпропагандистських інформаційних операцій тощо.

Мета роботи. У статті пропонується розгляд проблематики порушення природного балансу життєдіяльності ноосфери Землі та спричиненого цим наростання глобальних екологічних викликів, які стоять перед системами публічного управління національних держав та міжнародною спільнотою в цілому.Методологія. Методологічним інструментарієм проведеної розвідки є кейс-стаді виконання Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».Наукова новизна. Обґрунтовано, що ноосфера Землі на початку третього тисячоліття піддається тиску значної кількості глобальних викликів і загроз, які все більше виходять на передній план національної безпеки сучасних держав та екологічної безпеки усього людства. Проаналізовано стан реалізації заходів щодо протидії загрозам екологічній безпеці в Україні, який засвідчив, що лише незначна частина передбачених президентським указом першочергових заходів щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України виявилася вчасно виконаною в повному обсязі.Висновки. Зроблено висновок, що турбота про збереження природного середовища нашої життєдіяльності все більше виходить на передній план проблематики розвитку людської цивілізації та – врешті-решт – самого її існування. І одним з найголовніших напрямків діяльності усіх національних урядів має стати нова державна екологічна політика, яка функціонально покликана забезпечити досягнення конституційно-гарантованого рівня екологічної безпеки та безпеки життєдіяльності людини й суспільства через формування необхідних для цього політичних, економічних та соціальних умов, а також через проактивну протидію глобальним екологічним загрозам.

Ash and slag disposal areas of Ukrainian thermal power plants accumulate large amounts of waste annually. The aim of the present study was to analyze the composition of ash and slag wastes generated during combustion of coal at Ukrainian thermal power plants and the potential affects of disposal areas on the environment. A literature search was conducted using the Google search engine to access online academic publications indexed in Google Scholar, PubMed, Scopus, Clarivate Analytics (Web of Science), ScienceDirect, ResearchGate and Springer Link from 2011 in English and Ukrainian. After analyzing the 25 academic articles included in the present review, the results indicated that hazardous constituents (oxides of silicon, aluminium, iron, calcium and magnesium) of ash can migrate from the ash dump surface by air and water to contaminate the atmosphere, soil, groundwater and surface water in areas located within a few kilometers from the waste site. By-products of the fuel and energy complex of Ukraine are potentially dangerous sources of environmental pollution. They create risks to the health of the population living in the surrounding territories. Further studies should focus on the features of pollutant transfer from ash dumps, and development of appropriate mathematical models of the pollutant migration to assess pollution levels in soil, groundwater and air. The authors declare no competing financial interests.