MPM. O. Polianska

M. O. Polianska

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


M. O. Polianska has a total of 36 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Features of Psychological Disorders in Patients with Severe Asthma Exacerbations in the Wartime Conditions

    by Yu.I. Feshchenko, M.O. Polianska, G.L. Gumeniuk, V.I. Ignatieva, S.G. Opimakh, I.V. Zvol, S.M. Moskalenko

    The potential harm to lung health due to war is difficult to overestimate. An important factor influen­cing the course of bronchial asthma is stress and psychological trauma, as well as an increased risk of anxiety and depression, and a high probability of panic attacks, which exacerbate respiratory symptoms and worsen the response to standard therapy. Objective — to investigate the features of psychological disorders in patients with severe asthma exacerbations in the wartime conditions. Materials and methods. One hundred patients with severe asthma exacerbations were examined, including 40 military personnel and 60 civilians. All 100 patients were surveyed using the following questionnaires: Asthma Control Test (ACT), Asthma Control Questionnaire (ACQ), mMRC Dyspnoea Scale (Modified British Medical Research Council), PHQ-9 (Patient Health Questionnaire — Depression), Beck Anxiety Inventory, Epworth Sleepiness Scale, Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), Insomnia Severity Index (ISI), and Athens Insomnia Scale (AIS). Results and discussion. The results of the questionnaire analysis showed that all studied patients had uncontrolled asthma and most of them had clinical signs of depression. All patients had anxiety disorders and, on average, a moderate level of sleepiness, as well as poor sleep quality and subthreshold or moderate insomnia. In comparison with civilians, military personnel with severe asthma exacerbations had significantly worse asthma control, a higher degree of dyspnoea, a higher percentage of patients with clinically significant sleepi­ness, and severe insomnia. Among military personnel, there was worse sleep quality — (11.9 ± 0.7) points according to the PSQI, (14.8 ± 1.0) points of the ISI, and (13.9 ± 0.9) points of the AIS compared to civilians — (9.9 ± 0.6), (12.3 ± 0.7), and (11.0 ± 0.7) points, respectively (p < 0.05). Among civilians, the proportion of patients with clinical signs of depression, clinically meaningful anxiety and severe anxiety is significantly higher. Conclusions. The features of psychological disorders in patients with severe asthma exacerbations in the wartime conditions are clinically significant depression, severe anxiety, sleep quality disorders, insomnia, and daytime sleepiness in most patients. Clinicians should consider the potential risk of depression, anxiety, sleep problems in asthma patients, and offer appropriate counselling and interventions to patients.

  • Open Access

    Дезлоратадин у сучасній системі пероральної доставки ліків: вартий вибір для належного лікування алергічних захворювань

    by Ю. І. Фещенко, Г. Л. Гуменюк, М. О. Полянська, С. Г. Опімах, С. В. Зайков

    Резюме. Алергічні захворювання мають широку розповсюдженість, а їх різноманітні симптоми є виснажливими для пацієнтів. Патогенетичні механізми, шо призводять до симптомів, як-от вазодилатація, підвищена проникність судин, набряк та почервоніння тканин, скорочення гладких м'язів, стимуляція сенсорних нервів (що спричиняє свербіж або легкий біль) та вироблення слизу, переважно обумовлені впливом медіатора гістміну. Від 1937 року перше півсторіччя пошуку і розробки ліків від алергії призвело до появи антигістамінних препаратів першого покоління з неприйнятним профілем безпеки, токсичних для центральної нервової та серцево-судинної систем. Натепер у клінічній практиці доступні неседативні антигістамінні препарати другого покоління та їх метаболіти, серед котрих дезлоратадин має привабливі профілі ефективність/безпека та ціна/ефективність. Дезлоратадин є препаратом вибору при всіх формах алергічного риніту, кон’юнктивіту та кропив'янки у дорослих та дітей. Терапія дезлоратадином забезпечує швидке, ефективне та стійке полегшення симптомів при алергічних захворюваннях та проявляє адитивну протизапальну активність. Дезлоратадин забезпечує хороший профіль безпеки та переносимості без клінічно значущого фармакокінетичного впливу їжі, ліків або взаємодії з цитохромом P 450 3A, не має антихолінергічної активності, седативного ефекту, не викликає когнітивних чи психомоторних порушень. Таким чином, дезлоратадин відповідає всім критеріям ефективності, безпеки та економічної доцільності для антигістамінних препаратів. Простий у використанні та доступний за ціною дезлоратадин у формі таблеток, що диспергуються у порожнині рота, є вартим вибором для належного лікування алергічних захворювань, особливо у педіатричній практиці.

  • Open Access

    Mexidol protection of the glutathione-derived enzyme system of the blood in experimental pulmonary emphysema

    by Yu.I. Feshchenko, V.I. Korzhov, V.M. Zhadan, I.V. Liskina, M.O. Polianska, S.G. Opimakh

    BACKGROUND. The paper presents an analysis of literature data on the glutathione-dependent enzyme system, the results of the authors' own studies on disorders in it, and the effect of mexidol in experimental pulmonary emphysema. OBJECTIVE. To study the nature of changes in the glutathione-dependent enzyme system of blood in experimental pulmonary emphysema and the possibility of using mexidol as a protector. MATERIALS AND METHODS. Experimental studies were conducted on 45 sexually mature, outbred white rats weighing 180-200 g. Pulmonary emphysema was reproduced by a single intratracheal injection of 0.5 ml of papain solution at doses of 50 and 100 mg/kg of weight. The activity of glutathione reductase, glutathione-S-transferase and glutathione peroxidase was determined in the blood. To assess the possibility of reactivating enzymes of the glutathione system, mexidol was used, which has a wide spectrum of pharmacological action, based on its antioxidant, antihypoxic, and membrane-protective properties. RESULTS AND DISCUSSION. It was established that the development of pulmonary emphysema is accompanied by impaired function of glutathione reductase, glutathione-S-transferase and glutathione peroxidase. It was shown that these changes are not irreversible. Mexidol promotes reactivation of the glutathione-binding enzyme system. CONCLUSIONS. In experimental pulmonary emphysema, the activity of enzymes of glutathione metabolism is disrupted. The dynamics of changes in the blood indicators of the glutathione enzyme system under the influence of mexidol, its metabolic effect indicate the possibility of using this drug as a protector in pulmonary emphysema.

  • Open Access

    Особливості неконтрольованого перебігу та загострень бронхіальної астми в постпандемічний період COVID-19 в умовах воєнного стану

    by М. І. Линник, В. І. Ігнатьєва, M. O. Polianska, С. Г. Опімах, С. М. Москаленко

    Актуальність. На теперішній час відсутні дані про розвиток PASC (пост-гострих наслідків інфекції SARS-CoV-2) на тлі посттравматичного стресового розладу (ПТСР) під час війни та особливості його перебігу у хворих на бронхіальну астму (БА) після офіційної відміни пандемії COVID-19. Мета даної роботи: дослідити особливості неконтрольованого перебігу та загострень БА в постковідному періоді серед госпіталізованих до пульмонологічного стаціонару пацієнтів після офіційної відміни пандемії COVID-19 в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати та дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) в динаміці у 182 хворих з постковідним синдромом. І групу складали 20 пацієнтів з загостренням БА (із них 4 (20 %) військовослужбовців), які були виявлені серед 130 пацієнтів з постковідним синдромом в пандемію. ІІ групу склали 20 пацієнтів з загостренням БА (із них 5 (25 %) військовослужбовців), які були виявлені серед 52 пацієнтів після офіційної відміни пандемії COVID-19. Усім пацієнтам проводилось: анкетування, загально-клінічні, функціональні, лабораторні та рентгенологічні методи досліджень. Результати. Встановлено, що після офіційної відміни пандемії COVID-19 частка пацієнтів з загостреннями БА серед госпіталізованих до пульмонологічного стаціонару пацієнтів з постковідним синдромом в умовах воєнного стану збільшилась в 2 рази. У хворих на БА, які знаходяться на базисній терапії із застосуванням ІКС в гострий період захворювання, спостерігався легкий перебіг COVID-19, але в постковідному періоді виникав неконтрольований перебіг БА, що обумовлено переважно вторинною інфекцією, зокрема реактивацією хронічної EBV-інфекції. Це відбувалося як в пандемію, так і після офіційної відміни пандемії COVID-19. У пацієнтів ІІ групи спостерігався достовірно більший (р < 0,05) процент гранулоцитів в крові та достовірно менший (р < 0,05) процент лімфоцитів та еозинофілів в порівнянні з пацієнтами І групи, що свідчить про розвиток імуносупресії. Процентний склад моноцитів в обох групах знаходився в межах норми і не відрізнявся між групами. У пацієнтів ІІ групи спостерігався вищий рівень загального IgE – у І групі (657,10 ± 216,32) МО/мл та у ІІ групі (1260,81 ± 206,92) МО/мл, р < 0,05. Висновки. Встановлено, що особливостями загострень БА в постковідному періоді після офіційної відміни пандемії COVID-19 в умовах воєнного стану є: реактивація у хворих на БА хронічної EBV-інфекції з високою реплікацією вірусу в верхніх та нижніх дихальних шляхах на тлі високого рівня IgE в крові без підвищення рівня еозинофілів, лімфоцитів та моноцитів, більш виражені ознаки фіксованої бронхіальної обструкції та обструкції дрібних бронхів в порівнянні з цими показниками у хворих з загостренням БА в період пандемії. Необхідно проводити ретельні лабораторні та імунологічні дослідження у пацієнтів з неконтрольованим перебігом та загостренням БА в постковідному періоді в умовах воєнного стану та при показаннях призначати консультацію інфекціоніста та імунолога.

  • Open Access

    Treatment of severe asthma exacerbations during wartime: analysis of compliance of real practice with the recommendations of clinical guidelines

    by Yu.I. Feshchenko, M.O. Polianska, G.L. Gumeniuk, V.I. Ignatieva, S.G. Opimakh, I.V. Zvol, S.M. Moskalenko

    BACKGROUND. War and martial law conditions create economic, ecological, and psychological prerequisites for worsening the course of bronchial asthma and increasing the risk of its exacerbations. OBJECTIVE. To analyze the compliance of real practice with the recommendations of clinical guidelines in the treatment of severe asthma exacerbations during wartime. MATERIALS AND METHODS. An analysis of 100 medical records of inpatient patients who were treated in healthcare institutions of Ukraine for severe asthma exacerbations in the period from July 2024 to May 2025 was conducted. The drugs intended for the treatment of exacerbations, their pharmacological group, dosage, route of administration and compliance with clinical guidelines were analyzed. RESULTS AND DISCUSSION. The real life practice of treating severe exacerbations of bronchial asthma in martial law generally complies with the recommendations of clinical guidelines, but has certain peculiarities. Controlled oxygen therapy appointment is implemented in medical institutions at an insufficient level (for 2 patients from 100). Complicated severe course of asthma exacerbations sometimes requires systemic corticosteroids therapy in higher doses (125 mg of methylprednisolone in 22 patients) and a longer course (more than 7 days in 81 patients) than recommended. The severity of bronchial obstruction and its causes other than asthma determine the indications for therapy with theophylline and mucolytic (in 34 and 86 patients, respectively), and infectious complications – with antibiotics (in 50 patients). Polymorbidity, especially cardiovascular pathology, determines the need for infusion therapy (in 61 patients). CONCLUSIONS. The course of asthma exacerbations undergoes negative modification during the war and affects the need for their additional treatment.

  • Open Access

    Фармакологічні властивості та призначення інтраназального спрею мометазону фуроату для лікування запальних захворювань носової порожнини і навколоносових пазух

    by Ю. І. Фещенко, Г. Л. Гуменюк, М. О. Полянська, С. Г. Опімах, С. В. Зайков

    Резюме. Носова порожнина є важливою частиною дихальної системи людини, а її патологія, більшість з якої складають запальні захворювання, значно порушує якість життя хворих та спричиняє значний економічний тягар. Лікування запальних станів потребує протизапальної терапії. І при алергічному риніті (АР), і при хронічному риносинуситі (ХРС), основу лікування складають інтраназальні кортикостероїди (ІнКС), котрі пригнічують запалення, активують експресію протизапальних чинників та відновлюють спричинені запаленням порушення. ІнКС широко використовуються в галузі ринології при алергічному та неалергічному риніті, гострому риносинуситі та ХРС з носовими поліпами або без них. У забезпеченні отримання пацієнтами найбільш відповідних для їхніх потреб ІнКС переконливу позицію посідає мометазону фуроат. Мометазону фуроат є потужним місцево активним і ефективним синтетичним ІнКС, має високоліпофільну природу і високу спорідненість до глюкокортикоїдних рецепторів та мінімальну системну біодоступність. Ефективність мометазону фуроату у лікуванні запальних захворювань носа була продемонстрована багатьма клінічними дослідженнями та при його практичному застосуванні з рівнем доказовості Ia. Було доведено, що мометазону фуроат ефективний у лікуванні запальних захворювань носа та навколоносових пазух, а саме при АР, гострому неускладненому риносинуситі, дифузному двобічному ХРС, поліпозі носа, середньому отиті з випотом у пацієнтів з гіпертрофією аденоїдів. Мометазону фуроат є безпечним, він не досягає високих системних концентрацій і не викликає клінічно значущих побічних ефектів, що характеризує його системну безпеку. Місцеві побічні ефекти мометазону фуроату за частотою є подібними до плацебо, а їх тривалість є обмеженою. Мометазону фуроат доступний у водній формі без алкоголю і не має запаху, що сприяє більшій прихильності пацієнтів до лікування. За фізико-хімічними властивостями препарату та конструкцією розпилювача спрей назальний Моміксон є оптимальним препаратом, що характеризуються низькою в’язкістю і ефективною депозицією у порожнині носа.

  • Open Access

    Динаміка розвитку остеопорозу у пацієнтів з тяжкою бронхіальною астмою за даними комп`ютерної томографії органів грудної клітки

    by Ю. І. Фещенко, М. І. Линник, М. І. Гуменюк, В. І. Ігнатьєва, М. О. Полянська, Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах, Л. А. Галай

    Резюме. Обгрунтування. Серед пацієнтів з тяжкою бронхіальною астмою (БА) остеопороз (ОП) має високу поширеність, що потребує своєчасної діагностики порушення мінерального обміну у цієї категорії пацієнтів та призначення відповідної терапії. Для цього актуальним є застосування мікрорентгенструктурного аналізу кісткової тканини (Th12, L1–L2) хребців за даними комп`ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК), що дозволяє зменшити променеве навантаження на хворого та кількість проведених рентгенологічних досліджень. Мета даної роботи: дослідити в динаміці розвиток ОП у пацієнтів з тяжкою БА за даними КТ ОГК та продемонструвати результати на клінічних прикладах. Матеріали та методи. Проаналізовано в динаміці КТ ОГК 21 пацієнта з тяжкою БА, яким проведена денситометрія з визначенням Т-критерію, за яким діагностували порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Т-критерій визначали за допомогою програми «3D QCT» в одиницях МЩКТ (мг/см3) та НU. Подальший моніторинг структури (Th12, L1–L2) хребців проводився за денситометричними показниками аксіальних зрізів КТ ОГК. При цьому обирали зрізи з найбільш низькими денситометричнимии показниками. Контрольні дослідження проводили через 4 роки. Результати. Встановлено, що у 20 (95,2 %) пацієнтів з тяжкою БА було виявлено системні патологічні зміни кісткової тканини. У 8 (38,1 %) хворих із 21 було виявлено остеопенію, а у 12 (57,1 %) – ОП. Через 4 роки відбувалось зниження денситометричних показників. У всіх осіб з ОП спостерігалося жирове переродження хребців, про що свідчили негативні мінімальні значення денситомерії. Поряд зі зниженням денситометричних показників у досліджуваних пацієнтів спостерігалося прогресування бронхообструкції. Наведені найбільш показові клінічні приклади дослідження в динаміці денситометричних показників (Th12, L1–L2) хребців у пацієнтів з тяжкою БА. Висновки. Встановлено, що хворі на тяжку БА мають системні патологічні зміни кісткової тканини. Через 4 роки у всіх пацієнтів відбувалось зниження денситометричних показників (Th12, L1–L2) хребців, що вказує на розвиток та прогресування остеопенії та ОП у даного контингенту пацієнтів.

  • Open Access

    Мікрорентгенструктурний аналіз хребців у пацієнтів з бронхообструктивними захворюваннями легень за даними комп'ютерної томографії

    by Ю. І. Фещенко, М. І. Линник, М. І. Гуменюк, В. І. Ігнатьєва, М. О. Полянська, Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах, І. В. Зволь, С. М. Москаленко, І. В. Чумак, et al.

    Резюме. Епідеміологічні дані свідчать про збільшення порушень мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в різних вікових групах населення. Особливу групу складають пацієнти з бронхообструктивними захворюваннями легень (БОЗЛ), серед яких більшу частку складають особи з бронхіальною астмою (БА) та хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Найбільш інформативним та достовірним методом діагностики остеопорозу (ОП) на сьогодні є кількісна комп'ютерна денситометрія. Наявні сучасні багатозрізові комп’ютерні томографи та спеціальні програми дозволяють точно оцінювати МЩКТ. Однією із таких програм є «QST Pro». Мета роботи: провести мікрорентгенструктурний аналіз кісткової тканини поперекових (L1–L3) хребців у осіб з БОЗЛ та визначити його кореляцію зі стандартизованими методами діагностики остеопорозу. Матеріали та методи. Проаналізовано 100 комп’ютерних томограм (КТ) органів грудної клітки (ОГК) в програмі К-Pacs — 65 хворих на БОЗЛ та 35 осіб без соматичної патології того ж віку (від 40 до 80 років) і статі, яким проведена денситометрія з визначенням Т-критерію, за яким діагностували порушення МЩКТ. Для проведення мікрорентгенструктурного аналізу КТ-зрізів нами було використано ліцензійну програму Dragonfly, розроблену фірмою «Obyect Reserch Systems» (Монреаль, Канада). Для роботи з програмою dicom-файли КТ трансформуються у растрові файли (tiff, jpeg, raw). Подальший аналіз зрізів проводиться за градаціями відтінків сірого кольору (за пікселями зображення, а не за вокселями файлів dicom). Аналіз відтінків сірого корелює з одиницями Гаусфільда (HU). Для аналізу та побудови гістограм обрано аксіальні КТ-зрізи поперекових (L1–L3) хребців на КТ ОГК. Результати. При обстеженні хворих на БОЗЛ і осіб без соматичної патології того ж віку і статі методом кількісної комп’ютерної денситометрії було визначено середнє значення МЩКТ поперекових (L1–L3) хребців, Z- і Т-критерії. За Т-крите рієм оціню вали наявність остеопенії або ОП. Значення Т-критерію трактували таким чином: від 3,0 до –1,0 — норма; від –1,0 до –2,5 — остеопенія; від –2,5 до –5,0 — ОП. Для кожного діапазону значення Т-критерію визначали діапазон МЩКТ в од. НU. За результатами проведеного обстеження встановлено, що у 62 (95,4 %) пацієнтів з БОЗЛ було виявлено системні патологічні зміни кісткової тканини. У 18 з 65 осіб виявлено остеопенію, а у 44 — ОП, що в 8 разів перевищувало частоту діагностики ОП у обстежених без соматичної патології. При порівнянні середніх значень денситометричних показників (НU) КТ в досліджуваній ROI (зоні зацікавленості) встановлено, що вони відповідають значенням Т-критерію: норма — вище 150 НU, остеопенія — від 110 до 150 НU, остеопороз — нижче 110 НU. Висновки. Мікрорентгенструктурний аналіз з побудовою звичайних та сегментованих гістограм дозволяє виявляти значну різницю структури хребців при різних ступенях порушення мінерального обміну. Це обумовлює можливість створення інтелектуальних програм на основі згорткових нейромереж, що дозволить значно підвищити інформативність діагностики.


  • Open Access

    Особливості призначення та ефективність небулайзерної терапії будесонідом при бронхолегеневій патології

    by Ю. І. Фещенко, Г. Л. Гуменюк, М. О. Полянська, С. Г. Опімах

    Резюме. З огляду на запальну природу багатьох захворювань органів дихання основою їх лікування є протизапальна терапія глюкокортикостероїдами. Спосіб доставки лікарських засобів при патології легень логічно ґрунтується на інгаляційному шляху введення, тому протизапальна терапія інгаляційними кортикостероїдами (ІКС) є основою базисної терапії бронхіальної астми (БА), призначається для полегшення симптомів БА у складі комбінованих препаратів, а також знайшла широке застосування для лікування загострень астми за допомогою небулайзерів. Існують клінічні ситуації, коли застосування звичайних інгаляторів з ІКС є неможливим, тоді є показання для використання небулайзерів. Суспензія будесоніду для небулізації є єдиним ІКС, що схвалений для застосування у дітей, молодших 4 років (від 6 місяців) як в Україні, так і за її межами. Мета роботи: вивчити літературні дані щодо особливостей призначення та ефективності небулайзерної терапії будесонідом при бронхолегеневій патології. Матеріали та методи. За ключовими словами українською та англійською мовами «будесонід» ТА «небулайзер» ТА «ефективність» ТА «безпека»; «budesonide» AND «nebulizer» AND «efficacy» AND «safety» проведено пошук джерел у наукових базах. Публікації були скриновані спочатку за заголовками, а далі за рефератами. Критеріями відбору статей були чіткість визначення понять та висвітлення мети роботи. Результати. Багатий клінічний досвід з небулайзерної терапії будесонідом свідчить про його високу ефективність та безпеку. Будесонід має протизапальну дію, зменшує гіперреактивність дихальних шляхів, пригнічує функцію келихоподібних клітин і гіперпродукцію мокротиння, завдяки чому впливає на основні ланки патогенезу БА. Молекулярна структура будесоніду, унікальні фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості, відносно низька ліпофільність і висока розчинність будесоніду у воді, нижчий об’єм розподілу у поєднанні зі швидким системним виведенням відповідають за швидше всмоктування в легеневій тканині та низький ризик побічних ефектів. Здатність будесоніду піддаватися частковій етерифікації збільшує ліпофільність у цільовій тканині, подовжує тривалість його дії та розширює ефективність і селективність у дихальних шляхах. Молекули будесоніду у небулах, що доступні зараз на ринку, не є однаковими, що обумовлено особливостями суспензій. У препараті мікронізованого будесоніду Будіксон Неб половина часток будесоніду є більшою 2 мкм, а 90 % зважених частинок не перевищує розмір 3,82 мкм, препарат має більший ступінь мікронізації будесоніду та більшу емісію препарату з мембранного небулайзера, що дозволяє забезпечити більшу депозицію у дихальній системі та зменшити втрати ліків. Висновки. Будесонід є найбільш універсальним ІКС та надає можливість введення за допомогою небулайзера немовлятам або немічним пацієнтам похилого віку. Будесонід служить першою лінією терапії при стенозуючих ларинготрахеїтах у дітей. Серед сучасних ІКС будесонід має найшвидший початок дії і наразі є найбільш часто використовуваним ІКС для небулізації у невідкладній допомозі.

  • Open Access

    Screening for and Treatment of Epstein—Barr Virus Infection Reactivation as Rehabilitation Tool in Uncontrolled Asthma Patients Who Have Had COVID-19

    by Y.I. Feshchenko, M.O. Polianska, V.I. Ignatieva, G.L. Gumeniuk, S.G. Opimakh

    Objective — to evaluate the frequency of the reactivation of Epstein—Barr virus (EBV) infection among patients with uncontrolled asthma who have had COVID-19 and to determine its treatment effectiveness as a rehabilitation tool. Materials and methods. The study included 25 uncontrolled asthma patients with post-COVID syndrome. For all patients, we determined the presence of active EBV infection by polymerase chain reaction of saliva and nasopharyngeal samples. For the treatment of uncontrolled asthma patients with post-COVID syndrome and reactivation of EBV infection acyclovir 400 mg 4 times a day for 20 days, proteflazid 15 drops twice daily for 2 months, decametoxin 0.02 % solution nebulizer therapy for 10 days were prescribed. Before and after the therapy, the patients completed the Asthma Control Test (ACT) and Asthma Control Questionnaire (ACQ-7). In addition, we performed spirometry and the 6-Minute Walk Test (6MWT) to assess the treatment efficacy. Results and discussion. Reactivation of EBV infection was detected in 19 (76.0 ± 8.5) % of patients with uncontrolled bronchial asthma who have had COVID-19. For these 19 patient we prescribed therapy as listed in materials and methods. Under the treatment, there was a decrease in the severity of respiratory symptoms and an improvement in the control of bronchial asthma symptoms. After two months of treatment, the patients had a statistically significant enhancement in the control of asthma symptoms: ACT increased from (11.8 ± 0.7) to (19.3 ± 0.7) points, ACQ-7 decreased from (2.6 ± 0.1) to (1.1 ± 0.1) points with clinically important and statistical significance (p < 0.05). The pulmonary function, namely the vital and forced vital capacity and the bronchial patency (forced expiratory volume in the first second) improved under the study treatment. The small airways obstruction (mid-expiratory flow) decreased with a statistically significant difference. There was a physical exercise tolerance improvement by the 6MWT. Conclusions. Reactivation of EBV infection is often (76 %) complication of COVID-19. The use of acyclovir, proteflazid and topical decametoxin therapy for these patients allows improving in asthma control according to the ACT and ACQ-7 questionnaires. With the improvement of the pulmonary function test, the exercise tolerance of the patients became better. Screening for and treatment of EBV infection reactivation is a possible rehabilitation element in uncontrolled asthma patients who have had COVID-19.