Liudmyla Floka
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Liudmyla Floka has a total of 23 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Yevgenia Hmelnitska
Luhansk Taras Shevchenko National University
3 shared publications - Габріелла Олександрівна Бірта
Полтавський університет економіки і торгівл
3 shared publications - Юрій Георгійович Бургу
Полтавський університет економіки і торгівл
2 shared publications - A. V. Kolechko
Vinnytsia National Agrarian University
1 shared publication Anatolii Shostia
Poltava State Agrarian University
1 shared publication- Larysa Marushko
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 August 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 4 (6 (142)) , 6-13
Determination of the influence of antioxidants of different nature on the quality indicators of sunflower oil
The object of the study is the process of oxidation of sunflower oil. The problem associated with the storage and use of oil is the processes of oxidative deterioration. The presence of oxidation products is harmful to human health and undesirable when carrying out chemical reactions. The work is devoted to solving the issue of slowing down the oxidation processes in sunflower oil at different temperatures using effective antioxidant systems. The oxidation process of refined, deodorized, frozen sunflower oil according to DSTU 4492 (CAS number 8001-21-6) was studied. The effectiveness of antioxidant mixtures in various products was determined: mixture of tocopherols, butylhydroxyanisole, eucalyptus extract (in terms of dry matter). Total concentration of the antioxidant mixture for each study was 0.02%. Oxidative stability was assessed during the induction period by differential scanning calorimetry at 70°C. The induction period of the initial oil was 4160 min. The antioxidants with the highest efficiency were determined: mixture of tocopherols: eucalyptus extract (50:50)%, mixture of tocopherols: butylhydroxyanisole: eucalyptus extract in the composition of (66.67:16.67:16.67)%, (16.67:16.67:66.67)%, (33.33:33.33:33.33)%. The corresponding induction periods of sunflower oil were 6034 min., 5887 min., 5878 min., 5895 min. The quality indicators of the oil were determined after 12 months of storage at the temperature of (20 ± 2)°C in the original form and with the addition of rational appropriate antioxidants. Peroxide value of the initial oil was 15.67 ½ O mmol/kg, with antioxidants – 3.78; 4.27; 4.83; 3.57 O mmol/kg, respectively. The results of the work can be used to extend the shelf life of the oil, maintain its regulatory quality indicators, and increase the stability of the oil during heating
- 28 August 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 4 (6 (142)) , 6-13
Open AccessDetermination of the influence of antioxidants of different nature on the quality indicators of sunflower oil
The object of the study is the process of oxidation of sunflower oil. The problem associated with the storage and use of oil is the processes of oxidative deterioration. The presence of oxidation products is harmful to human health and undesirable when carrying out chemical reactions. The work is devoted to solving the issue of slowing down the oxidation processes in sunflower oil at different temperatures using effective antioxidant systems. The oxidation process of refined, deodorized, frozen sunflower oil according to DSTU 4492 (CAS number 8001-21-6) was studied. The effectiveness of antioxidant mixtures in various products was determined: mixture of tocopherols, butylhydroxyanisole, eucalyptus extract (in terms of dry matter). Total concentration of the antioxidant mixture for each study was 0.02%. Oxidative stability was assessed during the induction period by differential scanning calorimetry at 70°C. The induction period of the initial oil was 4160 min. The antioxidants with the highest efficiency were determined: mixture of tocopherols: eucalyptus extract (50:50)%, mixture of tocopherols: butylhydroxyanisole: eucalyptus extract in the composition of (66.67:16.67:16.67)%, (16.67:16.67:66.67)%, (33.33:33.33:33.33)%. The corresponding induction periods of sunflower oil were 6034 min., 5887 min., 5878 min., 5895 min. The quality indicators of the oil were determined after 12 months of storage at the temperature of (20 ± 2)°C in the original form and with the addition of rational appropriate antioxidants. Peroxide value of the initial oil was 15.67 ½ O mmol/kg, with antioxidants – 3.78; 4.27; 4.83; 3.57 O mmol/kg, respectively. The results of the work can be used to extend the shelf life of the oil, maintain its regulatory quality indicators, and increase the stability of the oil during heating
- Open Access
- 30 October 2024
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (6 (131)) , 26-33
Determination of rational parameters of chemical transesterification technology of sunflower oil
The object of the study is the process of chemical transesterification of sunflower oil. Liquid vegetable oils are an important component in the products of chemical, cosmetic, paint, food and other industries. Among other oils, sunflower oil is of exceptional industrial importance. Chemical transesterification technology is used to obtain oils, fats and their mixtures with specified properties required for various industries. An important task is to develop rational conditions for the oil transesterification process using a highly efficient and safe catalyst. The process of chemical transesterification of refined deodorized frozen sunflower oil according to DSTU 4492 (CAS Number 8001-21-6) using potassium glyceroxide was studied. The original oil has the following parameters: peroxide value 0.2 ½ O mmol/kg, acid value 0.1 mg KOH/g, moisture mass fraction 0.03 %, crystallization temperature –18.38 °С. The effect of transesterification parameters on the oil crystallization temperature was examined. The catalyst concentration in all experiments was 0.45 % by weight of the oil. The oil crystallization temperature was determined by differential scanning calorimetry. Rational parameters of oil transesterification were defined: temperature 110 °C, duration 1.5 hours. Under these conditions, there is a maximum increase in the oil crystallization temperature (up to –4.1 °С). The effectiveness of the rational oil transesterification parameters was confirmed by changes in the triglyceride composition by chromatography analysis. The obtained rational conditions for the chemical transesterification of sunflower oil in the presence of the potassium glyceroxide catalyst can also be used in the processes of oil transesterification with other raw materials using this catalyst.
- 30 October 2024
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (6 (131)) , 26-33
Open AccessDetermination of rational parameters of chemical transesterification technology of sunflower oil
The object of the study is the process of chemical transesterification of sunflower oil. Liquid vegetable oils are an important component in the products of chemical, cosmetic, paint, food and other industries. Among other oils, sunflower oil is of exceptional industrial importance. Chemical transesterification technology is used to obtain oils, fats and their mixtures with specified properties required for various industries. An important task is to develop rational conditions for the oil transesterification process using a highly efficient and safe catalyst. The process of chemical transesterification of refined deodorized frozen sunflower oil according to DSTU 4492 (CAS Number 8001-21-6) using potassium glyceroxide was studied. The original oil has the following parameters: peroxide value 0.2 ½ O mmol/kg, acid value 0.1 mg KOH/g, moisture mass fraction 0.03 %, crystallization temperature –18.38 °С. The effect of transesterification parameters on the oil crystallization temperature was examined. The catalyst concentration in all experiments was 0.45 % by weight of the oil. The oil crystallization temperature was determined by differential scanning calorimetry. Rational parameters of oil transesterification were defined: temperature 110 °C, duration 1.5 hours. Under these conditions, there is a maximum increase in the oil crystallization temperature (up to –4.1 °С). The effectiveness of the rational oil transesterification parameters was confirmed by changes in the triglyceride composition by chromatography analysis. The obtained rational conditions for the chemical transesterification of sunflower oil in the presence of the potassium glyceroxide catalyst can also be used in the processes of oil transesterification with other raw materials using this catalyst.
- Open Access
- 27 February 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4,p. 3-7
СХРЕЩУВАННЯ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ
У статті розглянуто результати досліджень забійних якостей свиней різного напряму продуктивності за трьома рівнями відгодівлі. Досліди проведено на тваринах, одержаних від свиноматках великої білої породи в поєднанні з кнурами великої білої породи (І група), полтавської м’ясної породи (ІІ група), породи ландрас (ІІІ група) та миргородської породи (ІV група). Перший рівень передбачав типову для багатьох господарств відгодівлю на рівні 250–350 г середньодобових приростів. Другий і третій рівні відгодівлі здійснювались при середньодобових приростах 600–800 та 800–1000 г відповідно. Було визначено наступні показники: передзабійна маса, забійна маса, забійний вихід, довжина півтуші, товщина шпику, маса окосту. Отримані результати свідчать, що помісні тварини мали перевагу над своїми чистопородними ровесниками за таким показником як «забійний вихід». Туші свиней від поєднання великої білої з миргородською породою виявилися коротшими, що менше ніж у свиней від поєднання великої білої з ландрасом. Найтовщим виявився шпик у тварин поєднання великої білої з миргородською породою, а у тварин поєднання великої білої з полтавською м’ясною та великою білою з ландрасом – найтоншим. Отримані результати дисперсійного аналізу щодо впливу рівнів годівлі на забійні якості піддослідних тварин показали, що вплив годівлі був високим, а при збільшенні забійної маси піддослідних тварин від 100 до 125 кг вплив рівнів годівлі, навпаки, зменшувався, про це свідчить збільшення залишкової дисперсії, як такої, що включає в себе вплив усіх факторів, за винятком головного, в даному випадку рівня годівлі. Результати експериментальних досліджень показали, що схрещування позитивно вплинуло на забійні якості піддослідного молодняку. Найвищу ефективність за показниками забійного виходу, довжини півтуші, товщини шпику та маса окосту показали тварини, одержані від поєднання маток великої білої породи з кнурами породи ландрас.
- 27 February 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4,p. 3-7
Open AccessСХРЕЩУВАННЯ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ
У статті розглянуто результати досліджень забійних якостей свиней різного напряму продуктивності за трьома рівнями відгодівлі. Досліди проведено на тваринах, одержаних від свиноматках великої білої породи в поєднанні з кнурами великої білої породи (І група), полтавської м’ясної породи (ІІ група), породи ландрас (ІІІ група) та миргородської породи (ІV група). Перший рівень передбачав типову для багатьох господарств відгодівлю на рівні 250–350 г середньодобових приростів. Другий і третій рівні відгодівлі здійснювались при середньодобових приростах 600–800 та 800–1000 г відповідно. Було визначено наступні показники: передзабійна маса, забійна маса, забійний вихід, довжина півтуші, товщина шпику, маса окосту. Отримані результати свідчать, що помісні тварини мали перевагу над своїми чистопородними ровесниками за таким показником як «забійний вихід». Туші свиней від поєднання великої білої з миргородською породою виявилися коротшими, що менше ніж у свиней від поєднання великої білої з ландрасом. Найтовщим виявився шпик у тварин поєднання великої білої з миргородською породою, а у тварин поєднання великої білої з полтавською м’ясною та великою білою з ландрасом – найтоншим. Отримані результати дисперсійного аналізу щодо впливу рівнів годівлі на забійні якості піддослідних тварин показали, що вплив годівлі був високим, а при збільшенні забійної маси піддослідних тварин від 100 до 125 кг вплив рівнів годівлі, навпаки, зменшувався, про це свідчить збільшення залишкової дисперсії, як такої, що включає в себе вплив усіх факторів, за винятком головного, в даному випадку рівня годівлі. Результати експериментальних досліджень показали, що схрещування позитивно вплинуло на забійні якості піддослідного молодняку. Найвищу ефективність за показниками забійного виходу, довжини півтуші, товщини шпику та маса окосту показали тварини, одержані від поєднання маток великої білої породи з кнурами породи ландрас.
- Open Access
- 5 January 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4 (47),p. 64-70
ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ
В статті досліджено забійні та м’ясо-сальні якості тварин різних генотипів. Було визначено наступні показники: передзабійна маса; забійна маса; забійний вихід; довжина напівтуші; товщина шпику; площа «м’язового вічка»; вихід м’яса і сала в туші, морфологічний склад туш, масу м’язової тканини. На основі одержаних експериментальних даних проведено дисперсійний аналіз впливу форм годівлі на забійні якості свиней. В середньому по досліду загальна дисперсія, що показує загальну мінливість ознаки при забої свиней живою масою 100 кг, коливалась від 0,93 у свиней миргородської породи до 1,01 у полтавської м’ясної породи. Найбільшою частка впливу форми годівлі на забійний вихід спостерігалась у свиней м’ясних генотипів, зокрема у полтавської м’ясної 84,9-88,8% та червоної білопоясої породи свиней 86,4-83,6%. Результати забою засвідчили перевагу м'ясних генотипів над представниками сальних і м'ясо-сальних порід за показниками забійного виходу, довжини напівтуші, товщини шпику та маси окосту. В сучасних умовах виробництва свинини відгодівля тварин потребує врахування певних проблем, пов’язаних із впливом умов утримання, повноцінної годівлі, статі та результативності виробництва – середньодобові прирости, товщину шпику, витрати корму на одиницю продукції. Відгодівлю свиней різної статі необхідно організовувати відповідно до їх потреби у поживних речовинах.
- 5 January 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4 (47),p. 64-70
Open AccessЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ
В статті досліджено забійні та м’ясо-сальні якості тварин різних генотипів. Було визначено наступні показники: передзабійна маса; забійна маса; забійний вихід; довжина напівтуші; товщина шпику; площа «м’язового вічка»; вихід м’яса і сала в туші, морфологічний склад туш, масу м’язової тканини. На основі одержаних експериментальних даних проведено дисперсійний аналіз впливу форм годівлі на забійні якості свиней. В середньому по досліду загальна дисперсія, що показує загальну мінливість ознаки при забої свиней живою масою 100 кг, коливалась від 0,93 у свиней миргородської породи до 1,01 у полтавської м’ясної породи. Найбільшою частка впливу форми годівлі на забійний вихід спостерігалась у свиней м’ясних генотипів, зокрема у полтавської м’ясної 84,9-88,8% та червоної білопоясої породи свиней 86,4-83,6%. Результати забою засвідчили перевагу м'ясних генотипів над представниками сальних і м'ясо-сальних порід за показниками забійного виходу, довжини напівтуші, товщини шпику та маси окосту. В сучасних умовах виробництва свинини відгодівля тварин потребує врахування певних проблем, пов’язаних із впливом умов утримання, повноцінної годівлі, статі та результативності виробництва – середньодобові прирости, товщину шпику, витрати корму на одиницю продукції. Відгодівлю свиней різної статі необхідно організовувати відповідно до їх потреби у поживних речовинах.
- Open Access
- 25 December 2020
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(43),p. 27-32
МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ
Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії
- 25 December 2020
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(43),p. 27-32
Open AccessМОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ
Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії