ІСІ. С. Сидорук

І. С. Сидорук

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


І. С. Сидорук has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    DIGITALIZATION OF HR PROCESSES AND HR ANALYTICS AS TOOLS FOR TRANSFORMING CORPORATE PERSONNEL ADMINISTRATION: STATE ANALYSIS AND INTEGRATION MODEL

    by Iryna Sydoruk, Олена Губарь, Ірина Сидорук

    The digital transformation of business processes has fundamentally altered the nature of personnel management decisions in organizations. The article addresses a critically underexplored issue: how HR analytics, as a product of HR process digitalization, can be embedded into the governance architecture of corporate personnel administration – that is, into the system that defines who collects, interprets, and acts upon workforce data, and who bears accountability for the resulting decisions. The purpose of the study is to develop conceptual and methodological foundations for integrating HR analytics into the corporate personnel administration system under digital transformation conditions, with particular attention to the structural challenges of wartime Ukraine.The study employs a systemic approach as its methodological basis, complemented by analysis and synthesis, abstraction and modelling, comparative analysis of domestic and international scientific literature, statistical analysis of secondary data on Ukrainian labour market and HR practice, and structural-functional method applied to the construction of the HR data governance subsystem.The study identifies a systemic «digital asymmetry» in Ukrainian HR practice: while the formal adoption of digital HR tools is growing, only 30% of HR professionals are fully ready for digitalization and only 13% of companies can measure its managerial effect. Four groups of barriers to HR analytics adoption are systematized: competency deficit, technological and financial constraints, organizational and cultural resistance, and legal uncertainty around personal data. The structural challenges of wartime – unprecedented workforce shortages, forced labour mobility, and psycho-emotional instability – are shown to substantially elevate the strategic value of HR analytics, transforming it from an option to a managerial necessity. The article proposes a three-dimensional matrix model of HR analytics integration encompassing the dimensions of analytical maturity, functional coverage of HR processes, and level of managerial accountability. The model is supplemented by a maturity matrix as an organizational self-diagnostic tool across four development stages and a cross-cutting HR data governance subsystem built on five principles: data ownership, lifecycle protocols, algorithm transparency, decision accountability, and system audit.The proposed model is directly applicable to organizations of varying sizes and industries as a structured roadmap for developing analytical capacity and embedding HR analytics into corporate governance mechanisms.

  • Open Access

    ПОСИЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СМАРТ-ЕКОНОМІКИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

    by Володимир Бодров, Ірина Зрибнєва, Світлана Сазонова, Ірина Сидорук, Олена Орленко

    Розвиток сучасної економіки нерозривно пов'язаний із використанням найбільш сучасних і провідних інформаційних технологій. Тому увага науковців до проблематики диджиталізації та інноваційного розвитку постійно зростає. У роботі проведене дослідження різних наукових поглядів на специфіку диджиталізації економічних систем і побудови смарт-економіки майбутнього. Мета дослідження – доведення наявності взаємозв’язку між процесами диджиталізації та формування інноваційної моделі смарт-економіки в Україні. Для досягнення мети у статті здійснено аналіз статистичних даних щодо стану інноваційного розвитку української економіки та українських підприємств; конкретизовано напрями реалізації стратегії інноваційного розвитку на національному рівні. У результаті дослідження доведено, що національна економіка сьогодні перебуває на шляху до формування смарт-суспільства, а більшість інноваційних ініціатив здійснюється за рахунок бізнесу, тоді як держава використовує регулятивні важелі без активної фінансової участі. Визначено взаємний вплив процесів диджиталізації та реалізації стратегії інноваційного розвитку. Установлено, що процеси диджиталізації є ключовими та надзвичайно важливими для формування національної моделі смарт-економіки, оскільки вони мають комплексний та прикладний характер, але не зосереджуються в певній сфері чи галузі. Наразі національна модель смарт-економіки не може формуватися без державної підтримки, яка й забезпечується саме за рахунок розробки та реалізації стратегії інноваційного розвитку. Держава має можливості та достатні важелі для стимулювання впровадження сучасних цифрових технологій, розвитку інноваційної складової наукових досліджень, які в перспективі можуть бути впроваджені в практичну діяльність українських підприємств і організацій.


  • ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ ЗА УЧАСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

    by І. С. Сидорук

    У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.

  • АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

    by І.с. Сидорук

    The article analyzes the indicators of the state of small business in Ukraine, highlights the problems that hinder its successful development and substantiates the directions of overcoming them. Small business plays an important role in the economic development of Ukraine and in solving many social problems. First of all, it insures employment and forms the middle class, saturates the market with the necessary goods and services, creates healthy competition, which has a positive effect on economic development, and ensures the stability of regions and the country as a whole. These circumstances make it especially relevant to study the problems of small business growth in Ukraine. The analysis of the status of small business showed that during 2015-2016 the quantitative and qualitative indicators of its activity decreased due to the military conflict in the East of the country and large economic shocks. Only in 2019 there was a gradual recovery to the level of 2013. At the same time, small businesses have the largest share in the quantitative structure of domestic entrepreneurship and the involvement of labor resources. The trend model of the number of small businesses in Ukraine calculated using the method of analytical equalization will make it possible to predict the number of small businesses in Ukraine in the future and determine the impact of new factors on small business development. For example, the impact of quarantine restrictions can be evaluated. Threats to the development of small business as well as competitive advantages stemmed from its special characteristics, namely: small size, flexibility and susceptibility to changes in the economic environment. It is determined that a special obstacle in the development of small business is discrimination in access to economic resources: financial and credit, raw materials, information and consulting, technical and technological, personnel, etc. The introduction of quarantine restrictions has aggravated foregoing problems. Therefore, it is necessary to establish effective support for the development of small business, which would allow to solve problems as effectively as possible and encourage small business to self-development. У статті проаналізовано показники стану малого підприємництва в Україні, виокремлено проблеми, що заважають його успішному розвитку, та окреслено напрями їх подолання. Загрози розвитку малого підприємництва, як і конкурентні переваги, зумовлені його особливими характеристиками, а саме малим розміром, гнучкістю й сприйнятливістю до змін економічного середовища. Визначено, що особливою перешкодою в розвитку малого підприємництва є дискримінація в доступі до економічних ресурсів: фінансово-кредитних, сировинно-матеріальних, інформаційно-консультативних, техніко-технологічних, кадрових тощо. Запровадження карантинних обмежень призвело до поглиблення зазначених проблем, тому необхідне становлення дієвої підтримки розвитку малого підприємництва, яка б дала змогу максимально ефективно розв’язувати проблеми та стимулювати мале підприємництво до саморозвитку. Ключові слова: мале підприємництво, регіони, карантинні обмеження, перешкоди діяльності, пріоритетні напрями розвитку.