Olena Otych
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Olena Otych has a total of 138 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Олександр Жабенко
Інститут вищої освіти НАПН України, м. Київ, Україна
6 shared publications - Olena Orzhel
National Academy of Educational Sciences of Ukraine
4 shared publications - Vitalii Bryzhnik
Anton Makarenko Kyiv Professional Pedagogical College, Kyiv, Ukraine
4 shared publications - Lesya Chervona
Institute of Higher Education of NAES of Ukraine
3 shared publications - Volodymyr Kovtunets
Інститут вищої освіти НАПН України, м. Київ, Україна
3 shared publications Ольга Ярошенко
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 5 February 2026
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 8 (1) , 1-8
ІННОВАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ: ВІД ВИЖИВАННЯ ДО ЛІДЕРСТВА У ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ
У статті висвітлено результати дослідження, проведеного фахівцями відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці в межах наукової теми щодо механізмів розвитку інноваційної діяльності університетів у період повоєнного відновлення України. Проаналізовано європейську нормативно-правову базу та міжнародний досвід функціонування університетів у контексті стійкого розвитку. На основі отриманих даних обґрунтовано теоретичні засади інноваційного поступу університетів та запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації кращих світових практик в українських університетах в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови.
- 5 February 2026
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 8 (1) , 1-8
Open AccessІННОВАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ: ВІД ВИЖИВАННЯ ДО ЛІДЕРСТВА У ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ
У статті висвітлено результати дослідження, проведеного фахівцями відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці в межах наукової теми щодо механізмів розвитку інноваційної діяльності університетів у період повоєнного відновлення України. Проаналізовано європейську нормативно-правову базу та міжнародний досвід функціонування університетів у контексті стійкого розвитку. На основі отриманих даних обґрунтовано теоретичні засади інноваційного поступу університетів та запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації кращих світових практик в українських університетах в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine in International Scientific Journal of Universities and Leadership
- No. 20,p. 106-125
Higher Education Institutions in Post-war Reconstruction: Foreign Experience and Opportunities for Ukraine
Based on a comparative analysis of the priority areas and forms of participation of universities of foreign countries in post-war reconstruction, the dependence of the processes of their institutional restoration on the general context, policy, strategy and key measures implemented by states to rise from the ruins after the war was revealed. A retrospective analysis of the post-war reconstruction of Germany, Finland, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Japan, South Korea, Lebanon, and Iraq was carried out in relation to the reconstruction and modernization of higher education in these countries. It has been found that the success of the reconstruction process depends not only on economic and political, but also on moral factors, which act as either motivators for selfless work to restore the country after the military upheavals, or, conversely, inhibitors of the reconstruction process, causing its inefficiency. For the post-war reconstruction of Ukraine, the experience of European and East Asian countries in diversifying financial support for universities, forming innovative ecosystems on their basis, and updating their entrepreneurial capacity, their consideration of the social and demographic needs of the region, implementation of the policy of national reconciliation, and international professional integration is valuable. At the same time, an important lesson-caution in the recovery process is also the negative experience of interaction between participants, associated with corruption, inefficient use of attracted capital, insufficient investment in the development of higher education, and its institutional weakness
- 31 December 2025
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine in International Scientific Journal of Universities and Leadership
- No. 20,p. 106-125
Open AccessHigher Education Institutions in Post-war Reconstruction: Foreign Experience and Opportunities for Ukraine
Based on a comparative analysis of the priority areas and forms of participation of universities of foreign countries in post-war reconstruction, the dependence of the processes of their institutional restoration on the general context, policy, strategy and key measures implemented by states to rise from the ruins after the war was revealed. A retrospective analysis of the post-war reconstruction of Germany, Finland, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Japan, South Korea, Lebanon, and Iraq was carried out in relation to the reconstruction and modernization of higher education in these countries. It has been found that the success of the reconstruction process depends not only on economic and political, but also on moral factors, which act as either motivators for selfless work to restore the country after the military upheavals, or, conversely, inhibitors of the reconstruction process, causing its inefficiency. For the post-war reconstruction of Ukraine, the experience of European and East Asian countries in diversifying financial support for universities, forming innovative ecosystems on their basis, and updating their entrepreneurial capacity, their consideration of the social and demographic needs of the region, implementation of the policy of national reconciliation, and international professional integration is valuable. At the same time, an important lesson-caution in the recovery process is also the negative experience of interaction between participants, associated with corruption, inefficient use of attracted capital, insufficient investment in the development of higher education, and its institutional weakness
- Open Access
- 29 September 2025
- Published by Private Company Technology Center
Chapter 5. Priorities for developing the scientific and pedagogical potential of academic staff in Ukrainian universities under institutional autonomy
This study analyzes the priorities for developing the scientific and pedagogical potential of academic staff in Ukrainian universities under institutional autonomy. The research is based on a survey of 243 staff members, with data processed and analyzed using MS Excel. The findings show that, although human resources are the key asset of higher education, staff development is not sufficiently prioritized within university management systems. The most urgent needs identified include enhancing the prestige of the profession, strengthening motivation, reducing teaching workload, improving research infrastructure, introducing effective incentives, and establishing systematic monitoring and evaluation. Staff development is viewed both as a managerial challenge and as a vital resource for improving the effectiveness of universities in the knowledge economy. The chapter stresses that innovative personnel management practices should focus on recognition, engagement, and career growth, thereby fostering organizational resilience and international competitiveness. It concludes that creating effective incentive systems to stimulate participation in research and international projects must become a cornerstone of university policy, ensuring the sustainable development of Ukrainian higher education institutions.
- 29 September 2025
- Published by Private Company Technology Center
Open AccessChapter 5. Priorities for developing the scientific and pedagogical potential of academic staff in Ukrainian universities under institutional autonomy
This study analyzes the priorities for developing the scientific and pedagogical potential of academic staff in Ukrainian universities under institutional autonomy. The research is based on a survey of 243 staff members, with data processed and analyzed using MS Excel. The findings show that, although human resources are the key asset of higher education, staff development is not sufficiently prioritized within university management systems. The most urgent needs identified include enhancing the prestige of the profession, strengthening motivation, reducing teaching workload, improving research infrastructure, introducing effective incentives, and establishing systematic monitoring and evaluation. Staff development is viewed both as a managerial challenge and as a vital resource for improving the effectiveness of universities in the knowledge economy. The chapter stresses that innovative personnel management practices should focus on recognition, engagement, and career growth, thereby fostering organizational resilience and international competitiveness. It concludes that creating effective incentive systems to stimulate participation in research and international projects must become a cornerstone of university policy, ensuring the sustainable development of Ukrainian higher education institutions.
- Open Access
- 1 August 2025
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 7 (2) , 1-11
ІНДУСТРІЯ ТА ОСВІТА 4.0: СОЦІАЛЬНІ, ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ НОВОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У статті представлено аналітичний огляд ключових дискусій та висновків «круглого столу», проведеного Інститутом вищої освіти НАПН України разом із Науково-дослідним інститутом правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України 10 листопада 2025 р. Висвітлено бачення сучасного закладу вищої освіти крізь призму особливостей Четвертої промислової революції, розглянуто перспективи освіти за доби формування «Суспільства 5.0», визначено можливі особливості інфраструктури «екологічного» університету, що постає як нова модель закладу вищої освіти. Розглянуто тренди розвитку екосистеми Індустрії 4.0, а також роль «Університету 4.0» у її формуванні, визначено рівень зацікавленості відповідними трендами на матеріалі Канади та США. Досліджено процес еволюції інфраструктури університетів у контексті трансформації освіти в суспільстві під впливом технологічних революцій. Визначено складові елементи науково-дослідної інфраструктури, нормативно-правове регулювання її діяльності та способи забезпечення її розвитку, розкрито питання важливості спрямування державної політики на розвиток нової правової науково-дослідницької інфраструктури в Україні у воєнний та повоєнний період для підтримки наукових досліджень у галузі права. Окреслено завдання ревізії та оновлення вимог до кваліфікацій вищої освіти як ключового сектору інвестицій у людський капітал. Здійснено аналіз окремих аспектів правового статусу Державного відомства з питань винаходів і торгових марок у Румунії та Патентного відомства у Латвійській Республіці.
- 1 August 2025
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 7 (2) , 1-11
Open AccessІНДУСТРІЯ ТА ОСВІТА 4.0: СОЦІАЛЬНІ, ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ НОВОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
У статті представлено аналітичний огляд ключових дискусій та висновків «круглого столу», проведеного Інститутом вищої освіти НАПН України разом із Науково-дослідним інститутом правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України 10 листопада 2025 р. Висвітлено бачення сучасного закладу вищої освіти крізь призму особливостей Четвертої промислової революції, розглянуто перспективи освіти за доби формування «Суспільства 5.0», визначено можливі особливості інфраструктури «екологічного» університету, що постає як нова модель закладу вищої освіти. Розглянуто тренди розвитку екосистеми Індустрії 4.0, а також роль «Університету 4.0» у її формуванні, визначено рівень зацікавленості відповідними трендами на матеріалі Канади та США. Досліджено процес еволюції інфраструктури університетів у контексті трансформації освіти в суспільстві під впливом технологічних революцій. Визначено складові елементи науково-дослідної інфраструктури, нормативно-правове регулювання її діяльності та способи забезпечення її розвитку, розкрито питання важливості спрямування державної політики на розвиток нової правової науково-дослідницької інфраструктури в Україні у воєнний та повоєнний період для підтримки наукових досліджень у галузі права. Окреслено завдання ревізії та оновлення вимог до кваліфікацій вищої освіти як ключового сектору інвестицій у людський капітал. Здійснено аналіз окремих аспектів правового статусу Державного відомства з питань винаходів і торгових марок у Румунії та Патентного відомства у Латвійській Республіці.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 21,p. 37-44
КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО ОСВІТНЬОГО ПАРТНЕРСТВА
У статті обґрунтовано значення кластеризації як інноваційного механізму розвитку цивільно-військового науково-освітнього партнерства на засадах єдності Освіти, Науки та Інновацій, що сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців військової справи, гармонізації змісту, форм і технологій цієї підготовки зі стандартами НАТО та приведенню її у відповідність до потреб захисту України від російської збройної агресії. Проаналізовано спіральні моделі інноваційної діяльності, що дозволило виявити особливості взаємодії університетів із виробництвом і бізнесом, урядом держави, громадянським суспільством та іншими стейкхолдерами, зацікавленими у розвитку інновацій і переході економіки нашої держави з ресурсного на високотехнологічний рівень. Схарактеризовано успішні кейси утворення на базі провідних університетів України галузевих і територіальних кластерів. Обґрунтовано можливості і перспективи інтеграції закладів вищої освіти, закладів вищої військової освіти, наукових установ, військових організацій і структур, оборонних і військових кластерів, підприємців, волонтерів та інших зацікавлених сторін в інноваційний цивільно-військовий науково-освітній кластер, метою діяльності якого буде покращення кадрового забезпечення Збройних Сил України, підвищення морального духу та бойового духу військовослужбовців, наближення рівня підготовки військових спеціалістів до стандартів НАТО. Визначено перспективні напрямки діяльності інноваційного цивільно-військового науково-освітнього кластера та обґрунтовано переваги участі в ньому для університетів, стейкхолдерів та держави загалом.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 21,p. 37-44
Open AccessКЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО ОСВІТНЬОГО ПАРТНЕРСТВА
У статті обґрунтовано значення кластеризації як інноваційного механізму розвитку цивільно-військового науково-освітнього партнерства на засадах єдності Освіти, Науки та Інновацій, що сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців військової справи, гармонізації змісту, форм і технологій цієї підготовки зі стандартами НАТО та приведенню її у відповідність до потреб захисту України від російської збройної агресії. Проаналізовано спіральні моделі інноваційної діяльності, що дозволило виявити особливості взаємодії університетів із виробництвом і бізнесом, урядом держави, громадянським суспільством та іншими стейкхолдерами, зацікавленими у розвитку інновацій і переході економіки нашої держави з ресурсного на високотехнологічний рівень. Схарактеризовано успішні кейси утворення на базі провідних університетів України галузевих і територіальних кластерів. Обґрунтовано можливості і перспективи інтеграції закладів вищої освіти, закладів вищої військової освіти, наукових установ, військових організацій і структур, оборонних і військових кластерів, підприємців, волонтерів та інших зацікавлених сторін в інноваційний цивільно-військовий науково-освітній кластер, метою діяльності якого буде покращення кадрового забезпечення Збройних Сил України, підвищення морального духу та бойового духу військовослужбовців, наближення рівня підготовки військових спеціалістів до стандартів НАТО. Визначено перспективні напрямки діяльності інноваційного цивільно-військового науково-освітнього кластера та обґрунтовано переваги участі в ньому для університетів, стейкхолдерів та держави загалом.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine in International Scientific Journal of Universities and Leadership
- No. 18,p. 57-77
Infrastructure as an indicator and subject of assessment in global, industry and specialized ratings
Based on the identification of the importance of the influence of infrastructure on the success of activities and the processes it provides, the article substantiates the feasibility of using it as an indicator for determining innovation potential, as well as a subject of assessment in infrastructure ratings. It is emphasized the need to study these ratings as bases of empirical data representing the importance and role of infrastructure in the innovative development of universities as centers around which innovative ecosystems should be built, which will act as drivers of the development of higher education, modernization of economic sectors, recovery and innovative progress of Ukraine after the end of the war. Global and industry ratings were analyzed, the indicators of which define infrastructure or activities related to its formation and development. The leading infrastructure rankings are characterized, in particular: THE Impact Rankings: Industry, Innovation and Infrastructure; Information and communication technologies and University–industry Research&Development collaboration as sub-ratings of WIPO The Global Innovation Index. The indicators used in these ratings as a basis for assessing the level of infrastructure development and its impact on the innovation potential of institutions, cities/regions and countries have been identified. A comparative analysis of the composition of top universities, which became the leaders of global and industry ratings, was carried out, the indicators of which are infrastructure. The place of the Ukrainian universities in these ratings in 2023 and 2024 by group was identified, the positive quantitative and qualitative dynamics of the representation of national higher education institutions and its dependence on the level of development of their innovative infrastructure were proven. Recommendations on the adaptation of the leading foreign experience in the development of the innovative infrastructure of universities in Ukraine in the conditions of post-war recovery have been formulated.
- 30 December 2024
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine in International Scientific Journal of Universities and Leadership
- No. 18,p. 57-77
Open AccessInfrastructure as an indicator and subject of assessment in global, industry and specialized ratings
Based on the identification of the importance of the influence of infrastructure on the success of activities and the processes it provides, the article substantiates the feasibility of using it as an indicator for determining innovation potential, as well as a subject of assessment in infrastructure ratings. It is emphasized the need to study these ratings as bases of empirical data representing the importance and role of infrastructure in the innovative development of universities as centers around which innovative ecosystems should be built, which will act as drivers of the development of higher education, modernization of economic sectors, recovery and innovative progress of Ukraine after the end of the war. Global and industry ratings were analyzed, the indicators of which define infrastructure or activities related to its formation and development. The leading infrastructure rankings are characterized, in particular: THE Impact Rankings: Industry, Innovation and Infrastructure; Information and communication technologies and University–industry Research&Development collaboration as sub-ratings of WIPO The Global Innovation Index. The indicators used in these ratings as a basis for assessing the level of infrastructure development and its impact on the innovation potential of institutions, cities/regions and countries have been identified. A comparative analysis of the composition of top universities, which became the leaders of global and industry ratings, was carried out, the indicators of which are infrastructure. The place of the Ukrainian universities in these ratings in 2023 and 2024 by group was identified, the positive quantitative and qualitative dynamics of the representation of national higher education institutions and its dependence on the level of development of their innovative infrastructure were proven. Recommendations on the adaptation of the leading foreign experience in the development of the innovative infrastructure of universities in Ukraine in the conditions of post-war recovery have been formulated.
- Open Access
- 7 November 2024
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 1-2 (15-16,p. 36-47
ІНКЛЮЗИВНА ІНФРАСТРУКТУРА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ЧИННИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Мета статті – на основі аналізу законодавчих актів, нормативно-правових документів, наукової літератури та сучасної практики формування інклюзивної інфраструктури ЗВО виявити основні підходи і тенденції реалізації цього процесу в європейському та в українському просторах вищої освіти, використовуючи порівняльний аналіз, сформулювати рекомендації щодо відновлення та розвитку інклюзивної інфраструктури вітчизняних університетів. Методологія. Методологічними основами дослідження є Концепція соціальної інклюзії (UNESCO) та Концепція інклюзивної інфраструктури (Global Infrastructure Hub). Основні методи дослідження: аналіз наукової літератури та законодавчих актів і нормативно-правових документів; спостереження та вивчення сучасної практики формування інклюзивної інфраструктури в закладах вищої освіти (далі – ЗВО) України та ЄПВО; порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних та емпіричних даних; термінологічний аналіз, контент-аналіз. Наукова новизна. На основі аналізу та узагальнення європейських і українських законодавчих актів та нормативно-правових документів у галузі розвитку інклюзивної інфраструктури й забезпечення безбар’єрності освіти, з’ясовано сутність цієї інфраструктури як складника цілісної інфраструктури університету та обґрунтовано її значення у досягненні безбар’єрного доступу до вищої освіти різних категорій здобувачів. Висновки. Інклюзивна інфраструктура університету – це інфраструктура, призначена для сприяння здобувачам вищої освіти досягти очікуваних освітніх результатів й розширити їх можливості для повноцінної участі в освітній і позанавчальній діяльності та житті університету через реалізацію особистісного й професійного потенціалів. Інклюзивна інфраструктура є складником інфраструктури закладу вищої освіти загалом. Вона пов’язана із соціальною, освітньою, дослідницькою, інноваційною та іншими його інфраструктурами і спрямована на забезпечення фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, а також освітньої безбар’єрності здобуття вищої освіти. Проблема розвитку інклюзивної інфраструктури української вищої освіти досліджується у Європейському просторі вищої освіти у контексті підтримки й повоєнного відновлення України, а в Україні – у контексті соціальної інклюзії ветеранів, тимчасово переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, осіб з інвалідністю та представників маломобільних груп; створення соціально дружнього середовища університетів, побудови «розумних міст»; забезпечення безбар’єрності освіти та створення безпечного освітнього середовища. Розвиток інклюзивної інфраструктури у закладах вищої освіти передбачає таке: утворення центрів підтримки студентів з особливими освітніми потребами; забезпечення доступності всієї інфраструктури освітніх середовищ;індивідуалізацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема шляхом надання їм додаткових послуг. Реалізація цих заходів сприятиме забезпеченню рівного доступу громадян України різних соціальних категорій до вищої освіти та досягненню її реальної безбар’єрності.
- 7 November 2024
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in NewInception
- No. 1-2 (15-16,p. 36-47
Open AccessІНКЛЮЗИВНА ІНФРАСТРУКТУРА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ЧИННИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Мета статті – на основі аналізу законодавчих актів, нормативно-правових документів, наукової літератури та сучасної практики формування інклюзивної інфраструктури ЗВО виявити основні підходи і тенденції реалізації цього процесу в європейському та в українському просторах вищої освіти, використовуючи порівняльний аналіз, сформулювати рекомендації щодо відновлення та розвитку інклюзивної інфраструктури вітчизняних університетів. Методологія. Методологічними основами дослідження є Концепція соціальної інклюзії (UNESCO) та Концепція інклюзивної інфраструктури (Global Infrastructure Hub). Основні методи дослідження: аналіз наукової літератури та законодавчих актів і нормативно-правових документів; спостереження та вивчення сучасної практики формування інклюзивної інфраструктури в закладах вищої освіти (далі – ЗВО) України та ЄПВО; порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних та емпіричних даних; термінологічний аналіз, контент-аналіз. Наукова новизна. На основі аналізу та узагальнення європейських і українських законодавчих актів та нормативно-правових документів у галузі розвитку інклюзивної інфраструктури й забезпечення безбар’єрності освіти, з’ясовано сутність цієї інфраструктури як складника цілісної інфраструктури університету та обґрунтовано її значення у досягненні безбар’єрного доступу до вищої освіти різних категорій здобувачів. Висновки. Інклюзивна інфраструктура університету – це інфраструктура, призначена для сприяння здобувачам вищої освіти досягти очікуваних освітніх результатів й розширити їх можливості для повноцінної участі в освітній і позанавчальній діяльності та житті університету через реалізацію особистісного й професійного потенціалів. Інклюзивна інфраструктура є складником інфраструктури закладу вищої освіти загалом. Вона пов’язана із соціальною, освітньою, дослідницькою, інноваційною та іншими його інфраструктурами і спрямована на забезпечення фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, а також освітньої безбар’єрності здобуття вищої освіти. Проблема розвитку інклюзивної інфраструктури української вищої освіти досліджується у Європейському просторі вищої освіти у контексті підтримки й повоєнного відновлення України, а в Україні – у контексті соціальної інклюзії ветеранів, тимчасово переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, осіб з інвалідністю та представників маломобільних груп; створення соціально дружнього середовища університетів, побудови «розумних міст»; забезпечення безбар’єрності освіти та створення безпечного освітнього середовища. Розвиток інклюзивної інфраструктури у закладах вищої освіти передбачає таке: утворення центрів підтримки студентів з особливими освітніми потребами; забезпечення доступності всієї інфраструктури освітніх середовищ;індивідуалізацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема шляхом надання їм додаткових послуг. Реалізація цих заходів сприятиме забезпеченню рівного доступу громадян України різних соціальних категорій до вищої освіти та досягненню її реальної безбар’єрності.
- 29 December 2023
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine
Теоретичні основи та провідний зарубіжний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України
В Аналітичних матеріалах (препринті) досліджуються теоретичні основи та провідний зарубіжний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Аналізується стан взаємодії вищої освіти та ринку праці в Україні до початку воєнних дій, а також фактори, що впливають на її трансформацію в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Висвітлюється досвід провідних зарубіжних країн у сфері взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнних дій та післявоєнного відновлення. На основі аналізу теоретичних основ та зарубіжного досвіду пропонуються рекомендації щодо вдосконалення взаємодії вищої освіти та ринку праці в Україні в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.
- 29 December 2023
- Published by Institute of Higher Education NAES of Ukraine
Теоретичні основи та провідний зарубіжний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України
В Аналітичних матеріалах (препринті) досліджуються теоретичні основи та провідний зарубіжний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Аналізується стан взаємодії вищої освіти та ринку праці в Україні до початку воєнних дій, а також фактори, що впливають на її трансформацію в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Висвітлюється досвід провідних зарубіжних країн у сфері взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах воєнних дій та післявоєнного відновлення. На основі аналізу теоретичних основ та зарубіжного досвіду пропонуються рекомендації щодо вдосконалення взаємодії вищої освіти та ринку праці в Україні в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.