Petro Rogov
Research Subjects
Petro Rogov has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Mykola Khomik
Національний університет оборони України
3 shared publications - Victoriia Mykytenko
Mykhailo Ptoukha Institute for Demography and Life Quality Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
3 shared publications - Ivan Tkach
Національний університет оборони України
1 shared publication Oleksandr Biletskyi
Національна гвардія України
1 shared publication- Борис Ворович
Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України
1 shared publication - Микола Бутенко
Національний університет оборони України, Київ, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 August 2022
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 12 (4) , 95-111
Організаційний механізм управління процесом гармонізації сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків
Мета роботи: подальший розвиток змістовності понять у сфері управління сталим розвитком, виявлення найвагоміших різноспрямованих факторів впливу на забезпечення сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків та на результативність управління процесом гармонізації діяльності суб’єктів господарювання відповідно до Європейських вимог. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), форсайт-технології та методи опрацьовані в межах теорії струн. Результати дослідження: запропоновано бінарну структуру, визначено зміст і специфічні функції організаційного механізму управління процесом гармонізації сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків, що виконано за урахування чотирьох видів струнних взаємодій та їхньої сили й спрямованості. До його складу входять дуальні системоутворюючі регулятори чотири підмеханізми (структурно-функціональний, алармово-безпековий, резонансний та гравітаційний), які забезпечують синхронність функціонування усієї системи управління гармонізацією інтересів усіх суб’єктів за тріадою ключових принципів (генерування властивостей до гармонізації інтересів; управління та коригування властивостями системи сталого господарювання; гармонізації діяльності та збалансування) за рахунок використання специфічного бінарного управлінського інструментарію (функціональних організаційно-економічних засобів та методів, організаційно-економічних засобів та методів забезпечення й підтримки). Тип статті: дослідницька.
- 31 August 2022
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 12 (4) , 95-111
Open AccessОрганізаційний механізм управління процесом гармонізації сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків
Мета роботи: подальший розвиток змістовності понять у сфері управління сталим розвитком, виявлення найвагоміших різноспрямованих факторів впливу на забезпечення сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків та на результативність управління процесом гармонізації діяльності суб’єктів господарювання відповідно до Європейських вимог. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), форсайт-технології та методи опрацьовані в межах теорії струн. Результати дослідження: запропоновано бінарну структуру, визначено зміст і специфічні функції організаційного механізму управління процесом гармонізації сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків, що виконано за урахування чотирьох видів струнних взаємодій та їхньої сили й спрямованості. До його складу входять дуальні системоутворюючі регулятори чотири підмеханізми (структурно-функціональний, алармово-безпековий, резонансний та гравітаційний), які забезпечують синхронність функціонування усієї системи управління гармонізацією інтересів усіх суб’єктів за тріадою ключових принципів (генерування властивостей до гармонізації інтересів; управління та коригування властивостями системи сталого господарювання; гармонізації діяльності та збалансування) за рахунок використання специфічного бінарного управлінського інструментарію (функціональних організаційно-економічних засобів та методів, організаційно-економічних засобів та методів забезпечення й підтримки). Тип статті: дослідницька.
- 20 June 2022
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Військова освіта
- p. 23-39
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ, ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ОСОБОВОГО СКЛАДУ З ОХОРОНИ АРСЕНАЛІВ, БАЗ ТА СКЛАДІВ РАКЕТ І БОЄПРИПАСІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Системи безпеки та підрозділи охорони потенційно небезпечних об’єктів Збройних Сил України (особливо зберігання бойового запасу) повинні бути спроможні ефективно своєчасно виявляти та протидіяти диверсійно-розвідувальним групам, розвідувальним та ударним БпЛА, ракетним ударам, стихійним лихам тощо, терористам, диверсантам, кримінальним елементам та ін., а вогневе та технічне обладнання військових об’єктів повинно забезпечити їх надійній захист, охорону та оборону. У статі наведено аналіз існуючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу з охорони арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів Збройних Сил України. Досліджено Державні стандарти професійно-технічної освіти щодо підготовки робітників за професією 5169 “Охоронник”; чинники, які впливають на стан охорони та забезпечення живучості арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів; надано рекомендації щодо основних напрямків, особливостей та подальшого розвитку системи підготовки особового складу з охорони арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів Збройних Сил України.
- 20 June 2022
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Військова освіта
- p. 23-39
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ, ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ОСОБОВОГО СКЛАДУ З ОХОРОНИ АРСЕНАЛІВ, БАЗ ТА СКЛАДІВ РАКЕТ І БОЄПРИПАСІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Системи безпеки та підрозділи охорони потенційно небезпечних об’єктів Збройних Сил України (особливо зберігання бойового запасу) повинні бути спроможні ефективно своєчасно виявляти та протидіяти диверсійно-розвідувальним групам, розвідувальним та ударним БпЛА, ракетним ударам, стихійним лихам тощо, терористам, диверсантам, кримінальним елементам та ін., а вогневе та технічне обладнання військових об’єктів повинно забезпечити їх надійній захист, охорону та оборону. У статі наведено аналіз існуючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу з охорони арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів Збройних Сил України. Досліджено Державні стандарти професійно-технічної освіти щодо підготовки робітників за професією 5169 “Охоронник”; чинники, які впливають на стан охорони та забезпечення живучості арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів; надано рекомендації щодо основних напрямків, особливостей та подальшого розвитку системи підготовки особового складу з охорони арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів Збройних Сил України.
- Open Access
- 30 December 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (6) , 231-247
Формалізація процесу сталого господарювання у тривимірній системі координат: час – гроші – простір охоплення
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом “егоїзм – альтруїзм” у координатах “час – простір охоплення – гроші”, що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб’єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: “взаємодії”, “балансу”, “сполучення”, “погодження”, “узгодження”) та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів. Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття “процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів”, що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб’єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів “економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес” суб’єктів різної природи за критерієм “егоїзм” – “альтруїзм” при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція “час – простір охоплення – гроші” у процесах гармонізації вказує на “тимчасову” цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
- 30 December 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (6) , 231-247
Open AccessФормалізація процесу сталого господарювання у тривимірній системі координат: час – гроші – простір охоплення
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом “егоїзм – альтруїзм” у координатах “час – простір охоплення – гроші”, що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб’єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: “взаємодії”, “балансу”, “сполучення”, “погодження”, “узгодження”) та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів. Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття “процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів”, що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб’єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів “економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес” суб’єктів різної природи за критерієм “егоїзм” – “альтруїзм” при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб’єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція “час – простір охоплення – гроші” у процесах гармонізації вказує на “тимчасову” цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
- Open Access
- 31 August 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (4) , 39-59
Забезпечення стійкості економічних систем в умовах ринкової мінливості та нарощення загроз і ризиків
Розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження й опису гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості економічних систем, що полягає у обґрунтуванні й удосконаленні понятійно-категоріального апарату теорії сталого господарювання, за використання якого структуровано й ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний). Розкрито їхній ієрархічний замкнений взаємозв’язок та взаємозалежність між чотирма підсистема управління гомеостазом; стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні, бінарні, специфічні й прогностичні управлінські властивості економічних систем, якими мають володіти останні задля досягнення певного виду гомеостазу. Обґрунтовано комплекс умов і механізмів забезпечення оберненого взаємозв’язку між елементами саморегулюючої економічної системи та її адаптації до зовнішніх і внутрішніх трансформацій задля досягнення певного виду гомеостазу. Це стало основою побудови схеми замкненого взаємозв’язку і взаємозалежності між чотирьохрівневою ієрархією гомеостатичних властивостей, яка убезпечує проектування регуляторів і важелів консолідації за пріоритетними об’єктами внаслідок набування утвореннями системних ознак за чотирма видами гомеостазу. Доведено, що вказане уможливлює: формування матричної управлінської структури щодо забезпеченням стійкості економічних систем; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення системного гомеостазу; ефективне подолання інституційних обмежень, поряд, із елімінуванням різної природи найгостріших загроз і ризиків сталому розвитку. Сформульовано методологічні висновки за наслідками проєктної реалізації (в турбулентних умовах) чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості економічних систем за домінантами гомеостазу. Підтверджено, що в наслідок досягнення гомеостазу: система не лише зберігає головні життєво важливі параметри в процесі адаптації до умов функціонування і критичних зрушень, а й забезпечує стабілізацію діяльності; системні гомеостатичні властивості та її стабілізаційні параметри залежать від набутих системою на попередніх етапах генерування еволюційних, структурних та резистентних ознак; для системи та її елементів чи процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної, соцієтальної природи) у кожний момент часу має визначатися стан за узагальненими результатами оцінювання п’яти властивостей і стабілізаційних параметрів (самовирівнювання, інерційності, запізнення, вимірів галузевої та структурно-логічної побудови) та задаватися концепт зміни цих параметрів і властивостей у часі.
- 31 August 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (4) , 39-59
Open AccessЗабезпечення стійкості економічних систем в умовах ринкової мінливості та нарощення загроз і ризиків
Розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження й опису гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості економічних систем, що полягає у обґрунтуванні й удосконаленні понятійно-категоріального апарату теорії сталого господарювання, за використання якого структуровано й ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний). Розкрито їхній ієрархічний замкнений взаємозв’язок та взаємозалежність між чотирма підсистема управління гомеостазом; стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні, бінарні, специфічні й прогностичні управлінські властивості економічних систем, якими мають володіти останні задля досягнення певного виду гомеостазу. Обґрунтовано комплекс умов і механізмів забезпечення оберненого взаємозв’язку між елементами саморегулюючої економічної системи та її адаптації до зовнішніх і внутрішніх трансформацій задля досягнення певного виду гомеостазу. Це стало основою побудови схеми замкненого взаємозв’язку і взаємозалежності між чотирьохрівневою ієрархією гомеостатичних властивостей, яка убезпечує проектування регуляторів і важелів консолідації за пріоритетними об’єктами внаслідок набування утвореннями системних ознак за чотирма видами гомеостазу. Доведено, що вказане уможливлює: формування матричної управлінської структури щодо забезпеченням стійкості економічних систем; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення системного гомеостазу; ефективне подолання інституційних обмежень, поряд, із елімінуванням різної природи найгостріших загроз і ризиків сталому розвитку. Сформульовано методологічні висновки за наслідками проєктної реалізації (в турбулентних умовах) чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості економічних систем за домінантами гомеостазу. Підтверджено, що в наслідок досягнення гомеостазу: система не лише зберігає головні життєво важливі параметри в процесі адаптації до умов функціонування і критичних зрушень, а й забезпечує стабілізацію діяльності; системні гомеостатичні властивості та її стабілізаційні параметри залежать від набутих системою на попередніх етапах генерування еволюційних, структурних та резистентних ознак; для системи та її елементів чи процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної, соцієтальної природи) у кожний момент часу має визначатися стан за узагальненими результатами оцінювання п’яти властивостей і стабілізаційних параметрів (самовирівнювання, інерційності, запізнення, вимірів галузевої та структурно-логічної побудови) та задаватися концепт зміни цих параметрів і властивостей у часі.