МТМ. Г. Ткалич

М. Г. Ткалич

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


М. Г. Ткалич has a total of 31 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПСИХОТЕРАПЕВТА: КОНТАКТ, БЛИЗЬКІСТЬ ТА ЕПІСТЕМІЧНА ПОЗИЦІЯ

    by М. І. Гречаник, М. Г. Ткалич

    У статті представлено результати психолінгвістичного дослідження професійного метадискурсу психотерапевтів, спрямованого на визначення особливостей мовного конструювання контакту, близькості та епістемічного позиціонування щодо внутрішнього досвіду клієнта і психотерапевтичних стосунків. Матеріалом стали вісім напівструктурованих інтерв’ю з практикуючими психотерапевтами. Після сегментації та вилучення реплік інтерв’юера проаналізовано 244 контекстуально релевантні сегменти: 123 у контексті «контакт» та 121 у контексті «близькість». Застосовано функціонально- семантичне мультікодування та аналіз епістемічного позиціонування. Встановлено, що контакт і близькість мають відмінні функціонально- семантичні профілі: «контакт» частіше представлений через рамку і межі, залученість та взаємність, тоді як «близькість» характеризується більшою представленістю тілесно-перцептивних проявів. Серед 58 епістемічно маркованих випадків найпоширенішою функцією був імовірнісний висновок (імовірнісний висновок; 50,0%). Виявлено статистично значущий зв’язок між епістемічною мішенню та функцією (p = 0,002). У висловлюваннях про внутрішній світ клієнта та психотерапевтичні стосунки імовірнісний висновок становив 76,9% випадків проти 28,1% для інших мішеней (OR = 8,15; 95% CI [2,26; 33,89]; p < 0,001). Основними засобами його мовної реалізації були модальні конструкції (80,0%) та експліцитне позначення суб’єктивної перспективи (40,0%). Отримані результати дозволяють розглядати епістемічну некатегоричність як потенційний мовний механізм калібрування професійної позиції психотерапевта щодо психологічного досвіду іншої людини.

  • Open Access

    ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ІЄРАРХІЯ СТРЕСОГЕННОСТІ СЕРЕДОВИЩА СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ: СІМЕЙНІ ПАТЕРНИ, БУЛІНГ, ЦИФРОВА ПІДТРИМКА

    by М. Г. Ткалич, Г. М. Чатченко, Є. В. Кротевич, А. А. Шевченко

    У статті представлено результати комплексного емпіричного дослідження чинників стресу в сучасних українських підлітків. Актуальність роботи зумовлена необхідністю переосмислення джерел психологічної напруги в умовах цифрової трансформації суспільства та трансформації сімейних відносин. Авторами виявлено та систематизовано ієрархію факторів, що детермінують рівень стресу, серед яких провідну роль відіграють деструктивні патерни сімейного виховання (емоційне ігнорування, жорстке поводження) та соціальні ризики у шкільному середовищі (різні форми булінгу). За допомогою методів математичної статистики (кореляційний аналіз Спірмена, регресійний аналіз, ієрархічний кластерний аналіз за методом Варда) доведено, що найбільш вагомим предиктором підліткового стресу є батьківське покарання, яке випереджає за силою впливу навіть прямий досвід цькування з боку однолітків. Особливу увагу в роботі приділено використанню штучного інтелекту (ШІ) як джерела емоційної підтримки. Виявлено, що підлітки з високим рівнем стресу схильні заміщувати дефіцит довірливого спілкування з дорослими консультаціями з ШІ. На основі кластерного аналізу виокремлено три типологічні профілі підлітків: «Високий стрес із зовнішнім пошуком підтримки», «Високий стрес у контексті міжособистісних ризиків» та «Ресурсний профіль». Аналіз засвідчив наявність трансгенераційної передачі деструктивних моделей поведінки: батьки підлітків із груп ризику самі зазнавали жорсткого поводження у дитинстві. У статті також обґрунтовано роль улюблених занять (хобі) та активного втручання дорослих як ключових буферних механізмів, що здатні нівелювати негативний вплив стресорів. Результати дослідження можуть бути використані психологами та педагогами для розробки програм корекції дитячо-батьківських відносин та профілактики емоційного вигорання молоді

  • Open Access

    УКРАЇНОМОВНА АДАПТАЦІЯ ШКАЛИ ПРИВʼЯЗАНОСТІ КЛІЄНТА ДО ПСИХОТЕРАПЕВТА

    by М. І. Гречаник, М. Г. Ткалич

    Метою дослідження є психометрична адаптація та первинна перевірка валідності й надійності україномовної версії Шкали прив’язаності клієнта до психотерапевта (Client Attachment to Therapist Scale, CATS). У дослідженні взяли участь 252 респонденти, які мали досвід індивідуальної психотерапії. Опитування проводилося з використанням 36 пунктів шкали, оцінених за 5-бальною шкалою Лайкерта. Для перевірки конструктної валідності було застосовано експлораторний факторний аналіз із використанням методу головних осей та облікової ротації. Придатність даних до факторного аналізу підтверджено коефіцієнтом Kaiser–Meyer–Olkin (KMO = 0,81) та статистично значущим тестом сферичності Бартлетта (χ²(630) = 4737,72; p < .001). Паралельний аналіз засвідчив доцільність виокремлення п’ятифакторної структури шкали. Отримані фактори відображають різні аспекти емоційного та реляційного досвіду клієнта у взаємодії з психотерапевтом. Аналіз міжфакторних кореляцій показав слабкі та помірні зв’язки між факторами, що свідчить про їх відносну незалежність. Надійність інструмента оцінювали за коефіцієнтом внутрішньої узгодженості Cronbach’s α. Загальна шкала продемонструвала високу внутрішню узгодженість (α = 0,88), тоді як показники надійності окремих факторів перебували в межах 0,44–0,61, що є прийнятним з огляду на експлораторний характер моделі та обмежену кількість пунктів у факторах. Отримані результати свідчать про адекватні психометричні властивості україномовної версії шкали CATS та її придатність для використання в наукових дослідженнях і психологічній практиці з метою оцінки особливостей прив’язаності клієнта до психотерапевта.

  • Open Access

    ДИНАМІКА ПРИВʼЯЗАНОСТІ В ПСИХОДРАМІ: ШЛЯХИ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗМІН ТА ІНТЕГРАЦІЇ ДОСВІДУ

    by М. І. Гречаник, М. Г. Ткалич

    У статті представлено теоретичний аналіз та обґрунтування імплементації основних положень теорії прив’язаності в застосування психодраматичних технік. Виділено окремий вплив концептуальних положень теорії прив’язаності – «безпечна база», внутрішні робочі моделі, емоційна регуляція та епістемічна довіра – на застосування психодраматичних технік. Їх інтеграція дає змогу пояснити, яким чином психодрама сприяє трансформації міжособистісних патернів, розвитку емоційної зрілості й формуванню безпечніших моделей прив’язаності в дорослому віці. Визначено еволюційні чинники, які впливають на становлення прив’язаності, – епігенетичні, відчуття безпеки та формування соціальних звʼязків. Проаналізовано епігенетичні чинники становлення прихильності – вплив материнського догляду й токсичного стресу на формування когнітивних структур мозку . Особливу увагу приділено епігенетичним модифікаціям і впливу стресу на прихильність. Здійснено аналіз основних чинників, які впливають на становлення прихильності: відчуття безпеки й формування соціальних зв’язків. Виокремлено п’ять механізмів психодрами в контексті формування моделей прив’язаності ключових процесів: обмін ролями, розширення рольового репертуару, дзеркало, дублювання та групова база безпеки. Обмін ролями забезпечує можливість інтегрувати альтернативну перспективу й посилює емпатійне розуміння. Розширення рольового репертуару сприяє розвитку нових моделей взаємодії та подоланню ригідності міжособистісних патернів. Механізм дзеркала відкриває клієнту можливість побачити себе очима інших і відновити автентичність. Дублювання дає змогу винести назовні приховані емоції й внутрішні конфлікти, тим самим полегшуючи їх інтеграцію. Нарешті, групова база безпеки створює умови для переживання коригувального емоційного досвіду та сприяє поступовому переходу до більш адаптивних моделей стосунків.

  • Open Access

    ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

    by М. Г. Ткалич, О. Г. Антипович

    Стаття є комплексним аналізом витоків та оцінки сучасного стану теоретичної системи координат феномену адаптації мігрантів, вимушених мігрантів та переміщених осіб. Авторами пропонується розглядати адаптацію як багатовимірний феномен, а також указується на різке підвищення актуальності проблематики адаптації вимушених мігрантів з України в країнах ЄС у світлі російської агресії та безпрецедентної кількості українців зі статусом тимчасового захисту. Як найбільш евристична стратегія концептуалізації феномену адаптації пропонується синтетичний (синтез структури та агентності) та міждисциплінарний підходи, які дають змогу використати теоретичні та емпіричні напрацювання різних дисциплін із соціальних та поведінкових наук. За допомогою використання методологічних ідей про наукові дослідницькі програми філософа науки І. Лакатос проаналізовано еволюцію психологічного дискурсу про адаптацію в контексті потреб і викликів вимушених мігрантів та переміщених осіб. Ідентифіковано конфліктні імперативи, з якими стикається Українська держава (адаптація, повернення, реадаптація). Також указується на наявність гострої потреби у сприянні поверненню українських громадян додому. У статті пропонується дефініція адаптації як сукупності змін, що переживають індивіди або групи. Ці зміни є відповіддю на еволюцію середовища або набором реакцій за переміщення до нового середовища. Указується, що такі реакції мають бути адекватними ситуації та йти на користь індивіду та групі як із погляду ментального здоров’я, так і збереження та покращання соціально-економічного статусу.


  • Open Access

    КОГНІТИВНІ КОМПОНЕНТИ ПРИВʼЯЗАНОСТІ ІНДИВІДА

    by М. І. Гречаник, М. Г. Ткалич

    У статті представлено теоретичний аналіз та обґрунтування когнітивних компонентів привʼязаності індивіда. Виділено окремий вплив особливостей когнітивних компонентів привʼязаності на процес становлення особистості. Згідно із соціально-когнітивною теорією, когнітивний компонент привʼязаності – це сукупність ментальних процесів, які забезпечують формування, збереження та використання внутрішніх уявлень про себе, значущих інших людей і характер взаємин із ними. Визначено психологічні характеристики когнітивного компоненту привʼязаності, які впливають на становлення особистості, а саме: внутрішні робочі моделі, моделі репрезентації себе, уявлення про значущих інших, очікування взаємності у стосунках та здатність до менталізації. Проаналізовано психологічні особливості когнітивного комопненту прив’язаності: адаптивне подолання стресових ситуацій, когнітивна відкритість у близьких стосунках, гнучкість інтерпретації поведінки партнера, а також здатність до перегляду уявлень у разі отримання суперечливої інформації. Особливу увагу приділено впливу безпечного стилю привʼязаності на формування адекватних репрезентацій себе та світу як надійного середовища. Здійснено аналіз ролі когнітивних процесів у регуляції емоційної поведінки та формуванні стабільних міжособистісних зв’язків. Розглянуто феномен привʼязаності в контексті соціально-когнітивної теорії, яка пояснює сталість моделей прив’язаності протягом життя. Виділено важливість інтеграції психологічних і біологічних чинників у розумінні механізмів формування когнітивних моделей привʼязаності. Виділено зв’язок між генетичною регуляцією стресових реакцій і якістю раннього догляду, що впливає на формування репрезентативної системи індивіда. Установлено, що безпечні стосунки з фігурами привʼязаності сприяють розвитку адаптивних моделей мислення, емоційної стабільності та загального психічного благополуччя.

  • Open Access

    ЕВОЛЮЦІЙНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ІНДИВІДА

    by М. Гречаник, М. Ткалич

    У статті представлено теоретичний аналіз та обґрунтування еволюційних чинників становлення прив’язаності індивіда. Виділено окремий вплив епігенетичних, чинників безпеки та формування соціальних зв’язків на процес становлення прив’язаності індивіда. Згідно з еволюційною психологією, прихильність є адаптивною поведінкою, яка забезпечує виживання та репродуктивний успіх через зміцнення міжособистісних стосунків. У роботі визначено еволюційні чинники становлення прив’язаності, епігенетичні, відчуття безпеки та формування соціальних зв’язків. Проаналізовано епігенетичні чинники становлення прихильності – вплив материнського догляду і токсичного стресу на формування когнітивних структур мозку людини. Особливу увагу приділено епігенетичним модифікаціям та впливу стресу на прихильність. Виділено важливість інтеграції епігенетичних і соціальних чинників, зокрема на впливі раннього догляду, стресу і травм на генетичну експресію, яка формує моделі прив’язаності. Виділено зв’язок між генетичною регуляцією стресових реакцій і якістю раннього догляду. Встановлено, що епігенетичні механізми, як-от метилювання ДНК і модифікація гістонів, можуть впливати на стійкість до стресу та емоційне благополуччя, а також передаватися між поколіннями. Соціальний аспект дослідження розкриває роль прив’язаності у формуванні довіри, кооперації та емоційної підтримки в міжособистісних стосунках. Відчуття безпеки в дитинстві є базисом для розвитку здорових соціальних зв’язків у дорослому віці. Встановлено, що соціальна інтеграція і підтримка позитивно впливають на фізичне та психічне здоров’я.

  • Open Access

    PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF ATTACHMENT ACROSS GAYS AND LESBIANS

    by Marianna Tkalych, Mariia Hrechanyk

    The article provides a theoretical analysis and justification of the psychological characteristics of homosexual attachment. The main differences in defining attachment between gays and lesbians are investigated, as well as the influence of social and psychological factors on its formation. An analysis of theoretical approaches to the study of attachment is carried out, which consider emotional ties in the context of childhood experience, interpersonal interaction and social support. The main factors influencing attachment in LGB representatives are identified, in particular the level of acceptance by parents, social recognition of sexual orientation and attachment style in partner relationships. Three aspects of attachment are identified that affect psychological well-being: the emotional availability of partners, the level of social support and the impact of discrimination. It is determined that modern personality research emphasizes the key role of attachment in the formation of emotional regulation, social ties and satisfaction with relationships. The aspect of coming out has been highlighted as an important factor influencing self-esteem, nervous stability and the level of trust in relationships. It has been established that attachment in LGB people may be characterized by anxiety, uniqueness of intimacy or difficulties in self-disclosure due to the influence of social norms. The main psychological features of attachment have been identified: an increased level of anxious and avoidant attachment, dependence on social acceptance, the impact of discrimination on self-esteem and the need for additional support to form stable emotional bonds.

  • Open Access

    СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОГО БІЗНЕСУ МОЛОДІ В УКРАЇНІ: ОБРАЗ ПІДПРИЄМЦІВ, РИСИ ТА ПОВЕДІНКА

    by М. Г. Ткалич

    Дослідження стратегій економічної, підприємницької поведінки, які важливі в контексті наших емпіричних вимірів, присвячені переважно мотивації, соціальним нормам, послідовності й відданості, стратегіям споживчої поведінки, адаптаційним стратегіям, горизонту планування – побудові планів та впливу емоцій на очікування. Статтю присвячено аналізу результатів дослідження ставлення української молоді (n=900) до створення власного бізнесу. Дослідження проведено лабораторією Rating Lab. Опитування для дослідження здійснено Соціологічною групою Рейтинг на платформі Rating Online. Вибірка дослідження: молодь України віком 15–30 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю й типом поселення. Автори дослідили вибір типу зайнятості, мотивацію до заснування бізнесу, цілі, ставлення до підприємців та уявлення про себе як про підприємця (образ підприємця, підприємницькі риси). Респондентам пропонувалося визначитися з привабливим типом зайнятості, пропонувався перелік цілей створення власного бізнесу. Друга частина дослідження стосувалася образу підприємців та самооцінки підприємницьких рис. Визначені аргументи щодо вибору бути найманим працівником або самозайнятим, кореляційний зв’язок між підприємницькими рисами та наміром відкрити власний бізнес. Дослідження показало, що більшість молоді в Україні прагне до самозайнятості, орієнтована на збільшення доходів, реалізацію гедоністичних намірів та соціального складника бізнесу, має соціально бажаний, позитивний образ підприємця, приписує собі риси, які створює позитивний образ, який дає змогу зміцнити самооцінку й побудувати привабливий професійний Я-образ, у цьому виборі є гендерні відмінності та відмінності за рівнем доходів.

  • Inscribing a new page in the history of Ukrainian psychoanalysis during the wartime: The call for contributions

    by Mariana Velykodna, Yehor Butsykin, Valeriy Dorozhkin, Alexander Lupis, Tetiana Melnychuk, Natalia Nalyvaiko, Olga Pavlovska, Mykhaylo Pustovoyt, Marianna Tkalych, Oksana Yakushko

    This correspondence introduces several distinct current efforts by Ukrainian psychoanalytic practitioners and researchers from various clinical, scholarly, and applied fields to support the sustainable development of psychoanalytic training and work in the context of the ongoing 2022 Russian invasion of Ukraine. Among these developments are (a) the translation of the classic and contemporary psychoanalytic texts into the Ukrainian language, (b) the promotion of Ukrainian psychoanalytic contributions within Ukraine and abroad, and (c) the support of psychoanalysis and psychoanalytic psychotherapy as an evidence‐based practice to be officially recognized in Ukraine. The initiatives were integrated with the launch of a scholarly peer‐reviewed online open‐access journal—the Ukrainian Psychoanalytic Journal—which has been confirmed by the Ukrainian Ministry of Education and Science as a scientific periodical. In addition to describing these initiatives, this contribution serves as an invitation to international psychoanalytic audiences to contribute to these processes, including via workshops on psychoanalytic writing and publication, joint panel discussions, or collaborative research projects with Ukrainian psychoanalytic professionals. We also welcome submissions of original previously published (with copyright permission) or unpublished papers to be translated and published in the Ukrainian language.