ОБОлена Безлуцька

Олена Безлуцька

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Олена Безлуцька has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    БІОГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖИТТЯ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЙОВИЧА ШУММЕРА

    by Олена Петрівна Безлуцька

    Мета. Дослідити життєвий і науковий шлях українського орнітолога та природоохоронця Олександра Олексійовича Шуммера (1875–1938), проаналізувати його внесок у розвиток вітчизняної орнітології, болотознавства, природоохоронної справи, а також окреслити його місце в історії науки в контексті соціальних і політичних викликів першої третини ХХ ст. Додатково поставлено завдання актуалізувати значення особистості О.О. Шуммера для сучасної національної історичної пам’яті. Методи. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує елементи історії науки, біографістики, соціальної історії та студій пам’яті. Застосовано методи біографічного аналізу, історико-документального дослідження, контент-аналізу архівних матеріалів, зокрема документів особистого характеру, матеріалів слідчих справ, спогадів сучасників та наукових праць О.О. Шуммера. Використано також порівняльно-історичний метод для аналізу змін у науковій та громадській діяльності вченого залежно від суспільно-політичного контексту. Результати. Встановлено основні етапи формування особистості О.О. Шуммера як науковця, охоронця природи та громадського діяча. Висвітлено його участь у наукових дослідженнях, зокрема у вивченні птахів та болотних екосистем Півдня України. Окрему увагу приділено його діяльності у заповіднику «Асканія-Нова», популяризації природничих знань серед населення, а також ініціативам із практичної охорони природи. Досліджено обставини його політичних переслідувань у 1930-х рр., що стали частиною ширших репресивних процесів проти української інтелігенції за часів сталінського режиму. Звернено увагу на замовчування постаті вченого у радянський період та сучасні спроби повернення його імені в історичну пам’ять. Висновки. Дослідження біографії Олександра Олександровича Шуммера підтверджує його визначну роль у становленні української орнітології та природоохоронної справи. Вчений поєднував активну наукову діяльність із практичною роботою з охорони природи та популяризацією знань. Трагічна доля О.О. Шуммера є відображенням драматичних процесів репресій проти української наукової спільноти. Визнання його внеску є важливим кроком до відновлення історичної справедливості й утвердження національної пам’яті.


  • МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я СУДНОВОГО ОФІЦЕРА ЯК ВАГОМА СКЛАДОВА ЧАСТИНА БЕЗПЕКИ СУДНОПЛАВСТВА

    by Олена Безлуцька

    Професійна діяльність суднових офіцерів, як і моряків у цілому, відбувається в обмежених умовах судна, що значною мірою впливає на ментальне здоров’я моряків. Метою дослідження є розкриття змісту поняття «ментальне здоров’я моряка», а також аналіз впливу ментального здоров’я суднового офіцера на безпеку судноплавства. Встановлено, що ментальне здоров’я стало предметом дослідження ще у 40-х роках ХХ століття. У свою чергу, ментальне здоров’я моряків зацікавило дослідників на початку ХХІ століття. З’ясовано, що ментальне здоров’я суднових офіцерів безпосередньо пов’язане з рівнем їх стресостійкості та соціально-психологічної адаптації до обмежених умов судна. Вказано, що на ментальне здоров’я фахівців річкового та морського транспорту впливають соціальні фактори; суднова організація; процедури і розпорядження; умови роботи та побутові умови; власне стан судна; управління на березі; зовнішні фактори навколишнього середовища, а також обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19. З’ясовано, що погане ментальне здоров’я суднових офіцерів негативно впливає на ефективність роботи членів екіпажу, психологічний клімат на судні, фінансові витрати компанії судновласника та навіть може поставити під загрозу безпеку рейсу. Зазначено, що найчастіше суднові офіцери стикаються з такими негативними станами, як депривація, втома, стрес, фрустрація, депресія тощо. Встановлено, що найчастіше суднові офіцери стикаються з емоційною, сенсорною, соціальною, інформаційною, комунікативна та сексуальною депривацією. Розглянуто психологічні ознаки втоми, характерні ознаки стресового напруження, симптоми фрустрації та ін. З’ясовано, що депресія та тривога впливають на виникнення суїцидальних думок та ймовірність травмування суднових офіцерів, виникнення аварійних ситуацій та захворювань на борту судна. Акцентовано увагу на необхідності підвищення рівня психологічної підготовки майбутніх та діючих суднових офіцерів, а також налагодження психокорекційної допомоги після тривалого перебування в рейсі.


  • Open Access

    ВНЕСОК О. О. БРАУНЕРА У РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ

    by Олена Безлуцька

    Розглянуто внесок Олександра Олександровича Браунера (1857-1941) у розвиток музейної справи. Встановлено, що наукова діяльність О. О. Браунера пов’язана із зоологічним відділом музею Кримсько-Кавказського горного Клубу, зоологічним музеєм Одеського державного університету, Херсонським краєзнавчим музеєм, Зоологічним сільськогосподарським і чагарниковим музеєм Бесарабського земства, Одеським краєзнавчим музеєм, Одеським історичним музеєм та іншими музейними установами України.