ГОГалина Анатоліївна Омельяненко

Галина Анатоліївна Омельяненко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Галина Анатоліївна Омельяненко has a total of 36 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    БАЛАНС ІНКЛЮЗИВНОСТІ Й АДАПТИВНОСТІ: НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

    by Павло Федорович Пиптюк, Галина Анатоліївна Омельяненко, Світлана Борисівна Парій

    У статті розглядаються теоретико-практичні засади інклюзивного та адаптивного фізичного виховання в умовах сучасної освітньої системи, зокрема в контексті реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на доступ до фізичної активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування освітнього простору, що відповідає міжнародним стандартам інклюзивності, правам людини та принципам рівного доступу. Авторами проаналізовано поняттєвий апарат інклюзивного та адаптивного фізичного виховання, окреслено спільні й відмінні риси цих підходів, а також їхнє місце в системі фізичного розвитку дітей з ООП.У роботі здійснено огляд ключових міжнародних документів (Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, рекомендацій ЮНЕСКО, Хартії з фізичної активності, стратегії ВООЗ) та українського законодавства (Закони України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Концепція інклюзивного навчання, Санітарний регламент), які регламентують реалізацію інклюзивних і адаптивних практик у сфері фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу практичних моделей, запроваджених у країнах Європи, США та Канаді, які можуть бути релевантними для впровадження в українській системі освіти.Позитивними аспектами дослідження є виявлення прогресу у нормативному забезпеченні та методичній підтримці інклюзивного фізичного виховання, а також підкреслення ролі міждисциплінарної взаємодії у створенні безпечного й ефективного освітнього середовища. До основних бар’єрів автори відносять відсутність уніфікованих стандартів адаптивного фізичного виховання, недостатній рівень підготовки педагогів, обмежену інфраструктуру та фрагментарність реалізації політик інклюзії. У підсумку стаття обґрунтовує потребу в системному оновленні методологічного підґрунтя та практичних механізмів реалізації фізичного виховання для всіх учнів, з акцентом на забезпечення індивідуальних потреб, соціальної інтеграції та реалізації фізичного потенціалу. Робота становить науково-практичну цінність для дослідників, освітян та політиків, зацікавлених у модернізації галузі фізичної культури з позицій інклюзивності.

  • Open Access

    ЩОДО ПИТАННЯ РОЛІ БІОМЕХАНІЧНОГО КОНТРОЛЮ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ І СПОРТІ

    by О. В. Соколова, Г. А. Омельяненко, Д. Я. Третяк, Д. М. Дяченко

    У статті розглянуто важливість проведення біомеханічного контролю в процесах фізичного виховання та спортивної підготовки. Біомеханічний контроль є необхідною складовою оптимізації техніки виконання рухів, оцінювання ефективності фізичних вправ і зменшення ризику травм. Він дає змогу не лише вдосконалювати фізичну підготовленість, а й сприяє індивідуалізації тренувальних програм, адаптуючи їх до фізіологічних і технічних можливостей спортсменів. Особливу увагу приділено використанню біомеханічних методів під час аналізу рухової діяльності, таких як визначення кінематичних, динамічних та енергетичних характеристик, відеоаналіз, електроміографія, динамометрія, стабілографія тощо, які дають змогу детально аналізувати рухи людини під час фізичних навантажень, оцінювати швидкість, силу, траєкторії руху, а також виявляти помилки в техніці виконання вправ, що може призвести до травм або неефективного використання енергії. Важливим аспектом є застосування біомеханічного аналізу у фізичному вихованні школярів, де він дає змогу визначити рівень фізичної підготовленості учнів, коригувати їхні рухові навички, запобігати порушенням у розвитку опорно-рухового апарату і сприяти правильному фізичному розвитку. Також біомеханічний контроль є важливим інструментом для профілактики травм під час виконання складних рухів або при високих фізичних навантаженнях. Завдяки застосуванню сучасних технологій, таких як відеоаналіз, датчики руху, силові платформи й електроміографія, біомеханічний контроль у спортивній підготовці допомагає спортсменам досягати високих результатів, удосконалювати техніку, оптимізувати навантаження й уникати перевантажень, що можуть призвести до травм. Підкреслено важливість розвитку й упровадження біомеханічних методів як у спортивній практиці, так і в системі фізичного виховання загалом, з метою розвитку правильних рухових навичок, підвищення ефективності тренувального процесу й забезпечення безпеки учнів і спортсменів.

  • Open Access

    КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ СПОРТИВНОЇ МЕТРОЛОГІЇ МАЙБУТНІМ ФАХІВЦЯМ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

    by О. В. Соколова, Г. А. Омельяненко, В. О. Тищенко, М. О. Костіна, Є. О. Пономар

    У статті досліджується впровадження компетентнісного підходу у викладанні дисципліни «Спортивна метрологія» для підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання. Мета дослідження – обґрунтування необхідності впровадження компетентнісного підходу у викладанні дисципліни «Спортивна метрологія». Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання в умовах упровадження компетентнісного підходу. Предмет дослідження – методика викладання дисципліни «Спортивна метрологія» з урахуванням компетентнісного підходу, спрямована на формування професійних компетентностей студентів. У ході дослідження використано методи аналізу наукових джерел, навчальних програм, педагогічне спостереження. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що впровадження компетентнісного підходу у викладання дисципліни «Спортивна метрологія» забезпечує формування ключових професійних компетентностей, включаючи здатність здійснювати об'єктивний аналіз фізичних параметрів, інтерпретувати отримані дані та застосовувати сучасні статистичні методи для оцінки ефективності освітніх програм у фізичному вихованні. Інтеграція теоретичних знань із практичним складником, зокрема впровадження адаптованих лабораторних робіт, сприяє глибшому розумінню навчального матеріалу та підвищує його практичну значущість. Використання цифрових технологій (SPSS, Excel, R) дає змогу реалізувати високий рівень аналітичної підготовки студентів, що підкреслює їхню готовність до інноваційної діяльності в галузі фізичного виховання. Отримані результати демонструють значне зростання рівня мотивації студентів до навчання, що підтверджується якісними та кількісними показниками. Застосування компетентнісного підходу підтвердило свою ефективність у контексті підготовки високоосвічених фахівців, здатних до професійного саморозвитку та практичної реалізації сучасних методик. Висновки. Упровадження компетентнісного підходу у викладанні «Спортивної метрології» забезпечує формування у студентів професійних компетентностей, спрямованих на оцінку фізичного стану та функціональної готовності. Інтеграція теоретичних знань із практичними завданнями, зокрема використання цифрових технологій, сприяє підвищенню аналітичних навичок і мотивації студентів. Орієнтація на здоров’язбережувальні технології дає змогу формувати фахівців, здатних упроваджувати ефективні програми фізичного виховання. Компетентнісний підхід довів свою ефективність у підготовці сучасних педагогів фізичного виховання.

  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАННЯ БІОМЕХАНІКИ МАЙБУТНІМ УЧИТЕЛЯМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

    by О. В. Соколова, Г. А. Омельяненко, В. О. Тищенко, М. О. Костіна, А. С. Скрипка

    У сучасному освітньому процесі підготовка вчителів фізичної культури вимагає удосконалення методик викладання фундаментальних дисциплін, таких як біомеханіка, яка є основою для розуміння рухових процесів, котрі лежать в основі фізичної активності. Однак традиційні методи викладання часто не враховують потреб сучасної системи освіти, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів. Мета дослідження – розробити рекомендації для вдосконалення викладання біомеханіки майбутнім учителям фізичної культури з урахуванням сучасних освітніх технологій та інтерактивних методів навчання. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання в умовах упровадження компетентнісного підходу. Предмет дослідження – методика викладання дисципліни «Спортивна метрологія» з урахуванням компетентнісного підходу, спрямована на формування професійних компетентностей студентів. У ході дослідження використано методи аналізу наукових джерел, навчальних програм, педагогічне спостереження. Результати дослідження. Використання інтерактивних методів, таких як кейс-метод, групові проєкти та рольові ігри, сприяє активному залученню студентів до навчального процесу, формуванню аналітичного мислення та вмінь застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Застосування цифрових інструментів, таких як програмне забезпечення для аналізу рухів (Dartfish, Kinovea), віртуальні лабораторії та системи моніторингу рухової активності, забезпечує підвищення точності аналізу та формування у студентів навичок роботи із сучасними технологіями. Розроблення та впровадження модульного підходу до викладання біомеханіки дають змогу забезпечити систематичне освоєння матеріалу, формуючи у студентів здатність аналізувати техніку виконання вправ, розробляти рекомендації для оптимізації рухів та впроваджувати здоров’язбережувальні технології. Адаптація лабораторних робіт до завдань фізичного виховання дала змогу підвищити їхню практичну значущість, орієнтуючи студентів на реальні професійні завдання, включаючи оцінку техніки рухів, розроблення індивідуальних програм фізичної активності та аналіз ефективності вправ. Висновки. Результати дослідження підтверджують ефективність упровадження сучасних методів і технологій у викладання біомеханіки, що сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів у сфері фізичного виховання.

  • Open Access

    СУЧАСНІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІ ПРОГРАМИ ТА МЕТОДИ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

    by В. О. Тищенко, О. В. Соколова, Г. А. Омельяненко, С. Б. Парій, В. М. Шингур

    Статтю присвячено аналізу сучасних фізкультурно-спортивних програм та методів, їхнього впливу на підвищення фізичної активності різних вікових груп населення. Розглянуто основні підходи до програмування занять із використанням сучасних технологій і методик. Визначено ключові тенденції розвитку, зокрема впровадження інтерактивних технологій, орієнтація на індивідуальні потреби клієнтів та використання міждисциплінарних знань. Мета дослідження – обґрунтувати ефективні підходи до викладання дисципліни «Сучасні фізкультурно-спортивні програми та методи» з акцентом на формування практичних навичок у бакалаврів спеціальності 014 «Середня освіта» освітньої програми «Середня освіта (014.11 Фізична культура)» для організації занять із фізичного виховання різних груп населення. Об’єкт дослідження – процес вивчення сучасних фізкультурно-спортивних програм і методів у системі фізичного виховання. Предмет дослідження – методичні підходи до викладання дисципліни «Сучасні фізкультурно-спортивні програми та методи», які сприяють формуванню практичних навичок та професійної компетентності у студентів. У ході дослідження використано методи аналізу наукових джерел, навчальних програм, педагогічне спостереження, методи порівняння та узагальнення. Результати дослідження. Дослідження підтвердило високу ефективність використання сучасних фізкультурно-спортивних програм у підготовці студентів. Застосування практико-орієнтованих методів навчання дало змогу забезпечити формування у студентів необхідних професійних компетентностей, таких як складання комплексів вправ для розвитку рухових якостей, адаптація фізкультурних програм до потреб різних вікових та соціальних груп населення, а також використання сучасних цифрових інструментів. Активне використання фітнес-трекерів, мобільних додатків і програм для відеоаналізу виконання вправ забезпечило об'єктивний моніторинг ефективності занять та можливість оперативного коригування навчального процесу. Інтеграція онлайн-платформ створила умови для ефективного управління навчальними матеріалами, автоматизації оцінювання знань та налагодження інтерактивного зворотного зв’язку між викладачами та студентами. Проведене підсумкове тестування дало змогу оцінити рівень сформованості професійних компетентностей студентів. Середній бал теоретичного тестування становив 85, практичних завдань – 88, а компетентності студентів були оцінені у 87 балів за 100-бальною шкалою. Зменшення кількості студентів на етапах практичного тестування свідчить про ускладнення завдань, однак збереження високих середніх балів підтверджує ефективність застосованих методик навчання. Висновки. Результати дослідження демонструють доцільність інтеграції цифрових технологій у процес викладання дисципліни, а також підтверджують значення міждисциплінарного підходу, що забезпечує підвищення мотивації студентів, якість підготовки до професійної діяльності та адаптивність майбутніх фахівців у сфері фізичного виховання.


  • Open Access

    ІНКЛЮЗИВНІ УМОВИ КОРЕКЦІЇ РУХОВОЇ СФЕРИ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

    by П. Ф. Пиптюк, Ф. Ф. Товстопя’тКо, С. Б. Парій, М. О. Костіна, Г. А. Омельяненко

    Показано принципи, зміст та організацію інклюзивної та корекційно-розвивальної мовленнєвої роботи та рухової сфери з глухими школярами 12–14 років засобами оздоровчого туризму. У експерименті брали участь 59 школярів, із них 39 глухих. Установлено, що показники кінцевого рівня за всіма роками є кращими в експериментальних групах порівняно з контрольною за винятком ПЗМР. Заняття з глухими школярами 11–15 років на етапі навчального експерименту дали змогу нівелювати розходження між глухими та чуючими школярами. Утрата слуху й недостатній мовний розвиток викликають у глухих школярів істотні утруднення в розвитку рухових якостей і під час занять оздоровчим туризмом. Це вимагає здійснення корекційно-компенсаторної роботи з даною категорією школярів. Недостатня розробленість проблеми корекції рухової сфери глухих школярів на заняттях з оздоровчого туризму стало підставою для вибору теми дослідження. У зв'язку із цим надзвичайно необхідне подальше вдосконалювання корекційно-виховного процесу, реалізації потенційних компенсаторних можливостей розвитку осіб із вадами слуху. У цьому плані важливу роль відіграють фізичні вправи. Педагогічна значущість даної проблеми особливо актуальна в плані прилучення глухих школярів до систематичних занять оздоровчим туризмом. Туризм – це різнобічний виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру та оволодіння життєво необхідними навичками й уміннями. Він є одним із засобів усебічного розвитку й виховання, адже під час подорожей туристи вивчають природні особливості місцевості та ресурси корисних копалин, збирають колекції для краєзнавчих музеїв. Під час подорожей учасники загартовують свій організм, розвивають силу, спритність, витривалість, набувають навичок похідного життя, необхідних у практичній діяльності й побуті.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я ПЛАВЦІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

    by Ю. О. Коваленко, Г. А. Омельяненко, А. М. Майструк, В. В. Майструк

    In the course of the theoretical analysis of the special literature, it was established that the study of the impact of swimming on the health of children attracts the attention of researchers, precisely for the purpose of their harmonious development. Therefore, swimming activities contribute to the harmonious development of all the muscles of the body, strengthen the musculoskeletal system, and increase the functions of the cardiovascular and respiratory systems. Endurance, particularly speed, is of key importance for swimming. Cultivating endurance helps to increase the physical capacity of the body. In turn, a person's health depends on the level of physical performance. Thus, physical capacity in a broad sense is an integral expression of a person’s capabilities and characterizes his health. In the scientific literature, “physical capacity” is a complex concept. However, most specialists consider physical fitness in a narrower sense, as the functional development of the cardiorespiratory system. The work presents practical evidence regarding the positive impact of sectional swimming classes on the physical performance of middle schoolage children in order to preserve and improve their health. In girls, reliable changes at the end of the study were recorded according to the indicators of the Robinson index, the Rufie index, the endurance coefficient, the Kerdo index, and the adaptation potential. In boys, among all indicators, no reliable changes were recorded only for the Kerdo index. The degree of adaptation of the body to the load at the end of the study also underwent positive changes, both in boys and in girls. The level of training of male athletes improved from good to excellent at the end of the study according to the index of the Harvard Step Test (IGST). In girls, the level did not change, but underwent significant changes. Compared to the beginning of the study, the level of general endurance of schoolchildren increased at the end of the study according to the Cooper test, 12 min of running, and 12 minutes of swimming. In both girls and boys, the level changed from very bad to normal. In all tests of special physical fitness, a reliable increase in the results of girls and boys was recorded, which confirms the health-improving effect of swimming classes. At the end of the study, reliable positive changes in physical performance were recorded of the body of children aged 12–13 years according to indicators of absolute and relative physical capacity, and absolute and relative maximum oxygen consumption. Під час теоретичного аналізу спеціальної літератури встановлено, що увагу дослідників привертає вивчення впливу занять плаванням на здоров’я на етапі попередньої базової підготовки саме з метою гармонійного розвитку. Отже, заняття плаванням сприяють гармонійному розвитку всіх м’язів тіла, зміцнюють опорно-руховий апарат, підвищують функції серцево-судинної й дихальної систем. Для занять з плавання ключове значення має витривалість, зокрема швидкісна. Виховання витривалості сприяє підвищенню фізичної роботоздатності організму. Зі свого боку, від рівня фізичної роботоздатності залежить здоров’я людини. Отже, фізична працездатність у широкому значенні є інтегральним вираженням можливостей людини та характеризує її здоров’я. У науковій літературі «фізична працездатність» – поняття комплексне. Однак більшість фахівців розглядають фізичну працездатність у вузькому розумінні – як функціональний розвиток кардіореспіраторної системи. У роботі представлено практичний доказовий матеріал щодо позитивного впливу плавання на фізичну роботоздатність дітей середнього шкільного віку з метою збереження та підвищення їхнього здоров’я. У дівчат достовірні зміни наприкінці дослідження зафіксовані за показниками індексу Робінсона, індексу Руф’є, коефіцієнта витривалості, індексу Кердо, адаптаційного потенціалу. У хлопців серед усіх показників достовірних змін не зафіксовано лише за індексом Кердо. Ступінь адаптації організму до навантаження наприкінці дослідження також зазнав позитивних змін як у хлопців, так і в дівчат. Покращився рівень тренованості з доброго на відмінний хлопців- спортсменів наприкінці дослідження за показником індексу Гарвардського степ-тесту. У дівчат рівень не змінився, але зазнав достовірних змін. Порівняно з початком дослідження рівень загальної витривалості школярів підвищився наприкінці...

  • Open Access

    ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ГАНДБОЛІСТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

    by Г. А. Омельяненко, О. М. Лещак, М. М. Васильків, М. Жердєв, К. Бойченко

    Гандбол – це спорт із високим рівнем фізичного та технічного навантаження. Підготовка гандболістів вимагає відповідних методик, щоб гарантувати їхню готовність до викликів на міжнародному рівні. Використання інноваційних методів, як-от високоінтенсивне інтервальне тренування та вправи з обтяженнями, дає змогу підвищити ефективність тренувань та досягнути оптимальних результатів. Адаптація методик з урахуванням останніх досліджень дає змогу оптимізувати підготовку гандболісток і досягати кращих результатів на полі, сприяючи вдосконаленню їхніх спортивних навичок та підвищенню ефективності гри. Мета дослідження – розробити інноваційну програму для вдосконалення фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес жіночої гандбольної команди. Предмет дослідження є динаміка показників фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди під впливом розробленої програми. Результати дослідження. Під впливом програми вдосконалення фізичної підготовки гандболісток відбулися статистично вірогідні зміни за всіма вимірюваними показниками протягом тривалості дослідження. Означені зміни виявилися значущими та консистентними, свідчачи про ефективність й успішність застосованої програми тренувань. Аналіз показників фізичної підготовки гандболісток підтвердив позитивні зміни у м’язовій силі, витривалості, гнучкості та координації. Порівняльний аналіз прикінцевих значень показників фізичної підготовленості обох груп у педагогічному експерименті засвідчив значущу достовірну різницю за показниками: гандбольний Т-тест (в ЕГ – 12,1± 0,3 с; у КГ – 13± 0,3 раза при t=2,12); кидковий тест (у ЕГ 8,6раза; у КГ – 5,3± 0,6 раза при t=2,73); «Beer-тест» (у ЕГ – 7,4± 0,3 с; у КГ – 5,3± 0,3 с при t=3,89). Висновки. Аналіз показників до та після впровадження програми виявив статистично значущі поліпшення, що свідчить про високу ефективність обраної методології. Позитивна динаміка протягом усього періоду дослідження свідчить про стабільність та тривалість отриманих покращень. Застосування статистичних методів та об’єктивний аналіз показників забезпечують достовірність отриманих результатів. Отже, розроблена та відповідально реалізована програма показує свою суттєвість і практичну важливість у досягненні визначених дослідницьких цілей. Модернізація методик підготовки створює сприятливий контекст для підвищення результативності спортсменів, зробивши їх більш конкурентоспроможними та готовими до викликів у сучасному спорті.

  • Open Access

    ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У СПОРТИВНИХ ІГРАХ

    by Світлана Іванівна Караулова, Галина Анатоліївна Омельяненко, Василій Олексійович Петров, Тетяна Володимирівна Воронкова, Сергій Анатолійович Бублик

    У статті описано методику вдосконалення фізичної підготовки гандболістів на етапі попередньої базової підготовки. Зазначено, що розробка та впровадження нових методик тренувань, які враховують сучасні наукові досягнення та інновації, дозволяють урізноманітнити засоби тренувань для покращення ефективності навчально-тренувального процесу у гандболі. Гандбол як вид спорту характеризується високою потребою у неперервному поліпшенні фізичних здібностей спортсменів. Саме тому поліпшення фізичної підготовленості у взаємозв’язку з іншими видами підготовки на початкових етапах в системі багаторічного вдосконалення обумовлює той необхідний фундамент загальної підготовленості організму спортсменів. Матеріали та методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методика визначення рівня фізичної підготовленості, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь гандболісти 12–14 років (n=20). Результати. Впроваджено інноваційну методику з використанням комплексу вправ системи «Life Kinetik», що спрямовані на підвищення рівня фізичної підготовленості спортсменів. Фізичні вправи було поділено на п’ять основних технічних груп (вправи для зорового контролю ігрового майданчика, для покращення введення м’яча, для підвищення якості вибору позиції, вправи на синхронізацію рук та ніг, вправи на розвиток удару по воротам) та планувались у підготовчій та основній частинах тренувальних занять, тричі на тиждень, по 25–30 хвилин. На основі вивчення динаміки показників виявлено позитивний вплив комплексів вправ на рівень фізичної підготовленості гравців. Порівняльний аналіз динаміки досліджуваних показників дозволив констатувати, що спортсмени експериментальної групи, які застосовували у тренувальному процесі вправи системи «Life Kinetik», мали кращі результати у порівнянні з контрольною групою. В експериментальній групі величини показників фізичної підготовленості гандболістів поліпшилися по завершенню педагогічного експерименту від 5% до 31,7%, у контрольній групі дані показники зареєстровано нижчі і склали від 3,4% до 13%. Висновки. Доведено ефективність використання методики вдосконалення фізичної підготовки гандболістів 12–14 років. Практична цінність дослідження полягає у рекомендації впровадження інноваційних підходів до вдосконалення фізичних якостей гравців в систему багаторічного спортивного вдосконалення, саме, на етапі попередньої базової підготовки.


  • Open Access

    ВПЛИВ ЗАСОБІВ ОДНОБОРСТВ НА ПОКАЗНИКИ СИЛОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ

    by С. I. Караулова, Г. А. Омельяненко, О. В. Бессарабова, В. В. Кондратенко

    На сучасному етапі розвитку України, в умовах активного реформування освітньої, соціокультурної сфери, в тому числі галузі фізичної культури та спорту назріла необхідність пошуку нових ефективних шляхів та засобів удосконалення процесу фізичного виховання молоді. Фізична культура і спорт є одним із важливих засобів різнобічного та гармонійного розвитку студентської молоді. Мета дослідження – обґрунтувати ефективність впливу занять з дзюдо на розвиток силових здібностей студентів коледжу. Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання студентів коледжу. Суб’єкт дослідження – студенти коледжу. Предмет дослідження – показники силових здібностей студентів коледжу. Гіпотеза дослідження – заснована на припущенні про позитивний вплив засобів одноборств на розвиток силових здібностей студентів коледжу. Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методи визначення рівня розвитку силових здібностей, методи математичної статистики. Результати дослідження. Визначено, що заняття з дзюдо мають значний вплив на розвиток силових здібностей студентів. Достовірний приріст показників студентів експериментальної групи спостерігався за всіма тестами визначення показників силових здібностей. Так найбільший відносний приріст спостерігався у студентів експериментальної групи у показниках тесту «Присідання на одній нозі: ліва нога, разів» – 32,64 %; найменший відносний приріст спостерігався у студентів контрольної групи у показниках тесту тесту «Станова сила» 3,56%. Виявлено достовірні відмінності показників студентів експериментальної групи у порівнянні з результатами студентів контрольної групи: у тесті «Кистьова динамометрія: права рука, кг» (t=2,71 при Р˂0,05); тесті «Кистьова динамометрія: ліва рука, кг» (t=2,38; Р˂0,05); «Станова сила, кг», t=2,35( Р˂0,05);у тесті «Присідання за 20 с, разів» (t=2,71 при Р˂0,05); тест «Згинання і розгинання рук лежачи за 20 с, разів» (t=2,18; Р˂0,05); тесті «Присідання на одній нозі: права нога, разів» (t=2,63 при Р˂0,05); тесті «Присідання на одній нозі: ліва нога, разів» (t=2,12 при Р˂0,05); «Піднімання тулуба (руки на грудях), разів» (t=2,50 при Р˂0,05).