Yehorov Serhii
Yehorov Serhii has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Boris Demianchuk
Військова академія
1 shared publication - Liliia Semenenko
Національний університет оборони України
1 shared publication - Oleh Tarasov
Department of Military Training, State University “Kyiv Aviation University
1 shared publication - Victor Klimenko
Військова академія
1 shared publication - Volodymyr Orlov
Science Center, Odesa Military Academy,Odesa,Ukraine
1 shared publication - Ігор Целіщев
Державний науково-дослідний інститут авіаці
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 23 December 2024
- Published by State Research Institute of Aviation in Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації
- No. 20 (27),p. 45-51
Обґрунтування технічних вимог щодо використання гармат ГШ-23 і ГШ-6-23 в якості мобільних зенітних установок
В умовах збільшення кількості авіаційних ударів російськими баражуючими боєприпасами та крилатими ракетами по державним об’єктам та об’єктам критичної інфраструктури, Україна потребує розширення номенклатури, кількості видів та засобів протиповітряної оборони.Тому, проводиться робота щодо нарощування протиповітряного прикриття важливих військових, державних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури шляхом створення мобільних вогневих груп протиповітряної оборони. З метою доукомплектування мобільних вогневих груп ефективними засобами боротьби з повітряними цілями противника типу “Shahed-136/131”, “Ланцет” та крилатими ракетами проведено дослідження з метою обґрунтування шляхів використання авіаційних гармат типу ГШ-23, ГШ-6-23 та системи гарматного озброєння 9А-503 для створення мобільних зенітних артилерійських установок.
- 23 December 2024
- Published by State Research Institute of Aviation in Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації
- No. 20 (27),p. 45-51
Open AccessОбґрунтування технічних вимог щодо використання гармат ГШ-23 і ГШ-6-23 в якості мобільних зенітних установок
В умовах збільшення кількості авіаційних ударів російськими баражуючими боєприпасами та крилатими ракетами по державним об’єктам та об’єктам критичної інфраструктури, Україна потребує розширення номенклатури, кількості видів та засобів протиповітряної оборони.Тому, проводиться робота щодо нарощування протиповітряного прикриття важливих військових, державних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури шляхом створення мобільних вогневих груп протиповітряної оборони. З метою доукомплектування мобільних вогневих груп ефективними засобами боротьби з повітряними цілями противника типу “Shahed-136/131”, “Ланцет” та крилатими ракетами проведено дослідження з метою обґрунтування шляхів використання авіаційних гармат типу ГШ-23, ГШ-6-23 та системи гарматного озброєння 9А-503 для створення мобільних зенітних артилерійських установок.
- Open Access
- 28 October 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (5) , 119-132
Критерії ефективності цифрових адаптивних систем дистанційного виявлення і розпізнавання небезпечних об'єктів
В статті приділяється особлива увага підвищенню вимог до безпеки об'єктів особливої важливості, державного кордону, водного і повітряного транспорту в умовах наростаючих високотехнологічних терористичних загроз. Досягнення цих вимог нерозривно пов'язано із забезпеченням якісних показників технічних засобів дистанційного спостереження за небезпечними об'єктами, ускладненням і інтелектуалізацією локаційних систем, мереж датчиків з функціями мережецентричної взаємодії. Застосування противником засобів радіоелектронної протидії, швидка зміна сценаріїв постановки комбінованих завад визначають тенденції, які спрямовані на підвищення вірогідності отримання інформації в локаційних системах, адаптації до завад різного походження на коротких тимчасових інтервалах. Відсутність вірогідної інформації про наявність об'єкта може привести до неприпустимих екологічних і матеріальних втрат, а помилкові тривоги – до невиправданих додаткових витрат. У зв'язку з цим, важливим напрямком є забезпечення максимально вірогідної інформації в умовах завад різного походження. Актуальність проблеми пов'язана з пошуком компромісу між витратами (вартість і час розроблення) на побудову адаптивних систем виявлення і розпізнавання, і з іншого боку, ефективністю (вірогідність моделювання, складність реалізації), що досягається в результаті розроблення критеріїв оптимізації. При цьому, особлива увага приділяється забезпеченню високих якісних показників виявлення і розпізнавання в умовах мінливої та апріорно невідомої завадової обстановки. Розроблений підхід і критерії для синтезу та аналізу цифрових адаптивних систем виявлення та розпізнавання. Критерії створені на декомпозиції середнього ризику і ймовірностей помилок прийнятих рішень, обумовлених: кінцевим розміром системи, обсягом навчальної вибірки і розрядністю обчислень. Такий підхід дозволяє послідовно вирішувати завдання синтезу та аналізу оптимальних систем.
- 28 October 2021
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 11 (5) , 119-132
Open AccessКритерії ефективності цифрових адаптивних систем дистанційного виявлення і розпізнавання небезпечних об'єктів
В статті приділяється особлива увага підвищенню вимог до безпеки об'єктів особливої важливості, державного кордону, водного і повітряного транспорту в умовах наростаючих високотехнологічних терористичних загроз. Досягнення цих вимог нерозривно пов'язано із забезпеченням якісних показників технічних засобів дистанційного спостереження за небезпечними об'єктами, ускладненням і інтелектуалізацією локаційних систем, мереж датчиків з функціями мережецентричної взаємодії. Застосування противником засобів радіоелектронної протидії, швидка зміна сценаріїв постановки комбінованих завад визначають тенденції, які спрямовані на підвищення вірогідності отримання інформації в локаційних системах, адаптації до завад різного походження на коротких тимчасових інтервалах. Відсутність вірогідної інформації про наявність об'єкта може привести до неприпустимих екологічних і матеріальних втрат, а помилкові тривоги – до невиправданих додаткових витрат. У зв'язку з цим, важливим напрямком є забезпечення максимально вірогідної інформації в умовах завад різного походження. Актуальність проблеми пов'язана з пошуком компромісу між витратами (вартість і час розроблення) на побудову адаптивних систем виявлення і розпізнавання, і з іншого боку, ефективністю (вірогідність моделювання, складність реалізації), що досягається в результаті розроблення критеріїв оптимізації. При цьому, особлива увага приділяється забезпеченню високих якісних показників виявлення і розпізнавання в умовах мінливої та апріорно невідомої завадової обстановки. Розроблений підхід і критерії для синтезу та аналізу цифрових адаптивних систем виявлення та розпізнавання. Критерії створені на декомпозиції середнього ризику і ймовірностей помилок прийнятих рішень, обумовлених: кінцевим розміром системи, обсягом навчальної вибірки і розрядністю обчислень. Такий підхід дозволяє послідовно вирішувати завдання синтезу та аналізу оптимальних систем.