Василь Шуляр
Research Subjects
Василь Шуляр has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Володимир Гладишев
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
3 shared publications Володимир Тименко
Приватна установа «Інститут прикладної педагогіки»; Інститут обдарованої дитини НАПН України
2 shared publicationsМиколаївський Обласний Інститут Післядипломної Педагогічної Освіти
2 shared publications- Olha Zakhar
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
1 shared publication - Tetiana Bevz
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Катерина Пінюгіна
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 7 October 2026
- Published by Institute of Gifted Children of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Освіта та розвиток обдарованої особистості
- No. 3 (102),p. 50-58
Технологія дизайн-освіти як діяльнісний механізм реалізації нооосвітньої архітектури проєкту «ОДМ.5-6» у формуванні наукового мислення учнівства МАН України
The article substantiates design education technology as an activity-based mechanism for implementing the noo-educationalarchitecture of the “Education. Children. Future.5–6” project in developing scientifi c thinking among students of the JuniorAcademy of Sciences of Ukraine. The term “noo-educational architecture” is used as an authorial concept denoting a holistic, value-oriented educational ecosystem. The relevance of the research is determined by the need to overcome subject fragmentationin the adaptive cycle of basic secondary education and to support a transition from knowledge transmission to inquiry-oriented,project-based and value-driven learning. The study interprets the ECF.5–6 project as an integrated educational architecturethat combines subject content, interdisciplinary links, digital support, formative assessment, safety, health-promoting, andimmersive components. Design education is considered not as a narrow technological subject area, but as a pedagogicalsystem for developing project, technological, artistic, research, digital, and cultural thinking. The article identifi es the mainpoints of complementarity between ECF.5–6 and design education: full subject coverage, interdisciplinary synergy, overcomingsubject isolation, text-, creation- and media-centred learning, SCAMPER, clustering, project activity, rhetorical competence,immersive learning, and digital support through the “Faino” platform. The Junior Academy of Sciences of Ukraine isinterpreted as a research level of continuous design education, where a learning design project can gradually acquire thefeatures of a student research project. A conceptual and activity-based model for developing scientifi c thinking is proposed; itincludes value-motivational, cognitive-research, project-technological, communicative-rhetorical, digital-analytical andrefl ective-resultative components. The practical signifi cance of the model lies in its possible use for educational modules,project sheets, self-assessment tools and scenarios of student research projects.
- 7 October 2026
- Published by Institute of Gifted Children of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Освіта та розвиток обдарованої особистості
- No. 3 (102),p. 50-58
Open AccessТехнологія дизайн-освіти як діяльнісний механізм реалізації нооосвітньої архітектури проєкту «ОДМ.5-6» у формуванні наукового мислення учнівства МАН України
The article substantiates design education technology as an activity-based mechanism for implementing the noo-educationalarchitecture of the “Education. Children. Future.5–6” project in developing scientifi c thinking among students of the JuniorAcademy of Sciences of Ukraine. The term “noo-educational architecture” is used as an authorial concept denoting a holistic, value-oriented educational ecosystem. The relevance of the research is determined by the need to overcome subject fragmentationin the adaptive cycle of basic secondary education and to support a transition from knowledge transmission to inquiry-oriented,project-based and value-driven learning. The study interprets the ECF.5–6 project as an integrated educational architecturethat combines subject content, interdisciplinary links, digital support, formative assessment, safety, health-promoting, andimmersive components. Design education is considered not as a narrow technological subject area, but as a pedagogicalsystem for developing project, technological, artistic, research, digital, and cultural thinking. The article identifi es the mainpoints of complementarity between ECF.5–6 and design education: full subject coverage, interdisciplinary synergy, overcomingsubject isolation, text-, creation- and media-centred learning, SCAMPER, clustering, project activity, rhetorical competence,immersive learning, and digital support through the “Faino” platform. The Junior Academy of Sciences of Ukraine isinterpreted as a research level of continuous design education, where a learning design project can gradually acquire thefeatures of a student research project. A conceptual and activity-based model for developing scientifi c thinking is proposed; itincludes value-motivational, cognitive-research, project-technological, communicative-rhetorical, digital-analytical andrefl ective-resultative components. The practical signifi cance of the model lies in its possible use for educational modules,project sheets, self-assessment tools and scenarios of student research projects.
- 31 May 2026
- Published by Institute of Gifted Children of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи
- Vol. 1 (36) , 29-37
Дизайн досвіду як цінність сучасної дизайн-освіти в умовах воєнних викликів і суспільної консолідації
The article substantiates experience design as a value of contemporary design education in the context of wartime challenges, digital transformation, and social consolidation. The relevance of the study is determined by the need to rethink design education not only as a system for developing artistic, technological, or project skills, but also as a value-oriented educational practice that helps learners understand human experience, social resilience, cultural memory, national identity, and responsibility for the consequences of design decisions. The authors interpret experience design through the logic of human-centered design and the philosophical perspective of Design for Dasein, according to which design is understood as a way of creating meaningful conditions for human interaction with the world. Special attention is paid to the Ukrainian educational context, where the experience of war, the need for social cohesion, and the development of national resilience require renewed methodological approaches to design education. The article argues that scientific design thinking should combine creativity, empathy, anticipation, evidence-based reasoning, experimentation, prototyping, reflection, and public presentation of results. The study also draws on recent works by Tetiana Bevz devoted to national identity, social and political solidarity, patriotism, museum practices, educational transformations during the war, and the resilience of teachers in the reconstruction of the educational space. These ideas make it possible to interpret design experience as a pedagogical resource for strengthening learners’ civic subjectivity, cultural self-identification, and creative confidence. The practical significance of the article lies in outlining a value-based model of lifelong design education that can be used in formal and non-formal education, including the Junior Academy of Sciences of Ukraine, design and technology sections, teacher professional development programmes, and educational product development.
- 31 May 2026
- Published by Institute of Gifted Children of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи
- Vol. 1 (36) , 29-37
Дизайн досвіду як цінність сучасної дизайн-освіти в умовах воєнних викликів і суспільної консолідації
The article substantiates experience design as a value of contemporary design education in the context of wartime challenges, digital transformation, and social consolidation. The relevance of the study is determined by the need to rethink design education not only as a system for developing artistic, technological, or project skills, but also as a value-oriented educational practice that helps learners understand human experience, social resilience, cultural memory, national identity, and responsibility for the consequences of design decisions. The authors interpret experience design through the logic of human-centered design and the philosophical perspective of Design for Dasein, according to which design is understood as a way of creating meaningful conditions for human interaction with the world. Special attention is paid to the Ukrainian educational context, where the experience of war, the need for social cohesion, and the development of national resilience require renewed methodological approaches to design education. The article argues that scientific design thinking should combine creativity, empathy, anticipation, evidence-based reasoning, experimentation, prototyping, reflection, and public presentation of results. The study also draws on recent works by Tetiana Bevz devoted to national identity, social and political solidarity, patriotism, museum practices, educational transformations during the war, and the resilience of teachers in the reconstruction of the educational space. These ideas make it possible to interpret design experience as a pedagogical resource for strengthening learners’ civic subjectivity, cultural self-identification, and creative confidence. The practical significance of the article lies in outlining a value-based model of lifelong design education that can be used in formal and non-formal education, including the Junior Academy of Sciences of Ukraine, design and technology sections, teacher professional development programmes, and educational product development.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 114,p. 38-45
СЕНСОЖИТТЄВИЙ УНІВЕРСУМ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК І НІЛИ ВОЛОШИНОЇ: СМИСЛОТВОРЕННЯ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета. У статті здійснено концептуальну реконструкцію сенсожиттєвого універсуму М. Пентилюк і Н. Волошиної як двох комплементарних моделей української мовно-літературної освіти: комунікативно-діяльнісної та культурно-інтерпретаційної. Методи. Використано поняттєво-термінологічний, персонологічний, порівняльний, структурно-логічний і проєкційний аналіз; матеріалом стали праці М. Пентилюк про мовну особистість, культуру професійного спілкування й інтегративну підготовку майбутнього вчителя-словесника, а також сучасні дослідження спадщини Н. Волошиної, зокрема праці про наукову школу, виразне читання, діалог мистецтв, національно-культурну ідентичність і патріотичне виховання. Результати. Доведено, що наукова діяльність обох професорок є формою культурно-освітнього служіння українському слову, дитині, учительству і майбутньому України. Універсум М. Пентилюк вибудовується навколо мовної особистості, комунікативної діяльності, професійного мовлення, інтеграції філологічних дисциплін; універсум Н. Волошиної – навколо учня-читача, художнього слова, естетичного виховання, діалогу мистецтв, національно-культурної ідентичності та навчальної книги як культурно-методичного тексту. Запропоновано порівняльну модель, що співвідносить спадщину вчених із проєкціями ОДМ: цільовою, програмною, декомпозиційною, методичною, взаємодійною, контентною, моніторинговою, ціннісною і розвитковою. Висновки. М. Пентилюк і Н. Волошина не дублюють одна одну, а творять цілісну матрицю сучасної мовно-літературної освіти: перша забезпечує дію словом, друга – інтерпретацію і переживання слова. У синтезі вони формують методологічне підґрунтя для моделі Я-особистості майбутнього, здатної мислити, говорити, читати, творити, оцінювати й відповідально діяти.
- 29 May 2026
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 114,p. 38-45
Open AccessСЕНСОЖИТТЄВИЙ УНІВЕРСУМ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК І НІЛИ ВОЛОШИНОЇ: СМИСЛОТВОРЕННЯ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета. У статті здійснено концептуальну реконструкцію сенсожиттєвого універсуму М. Пентилюк і Н. Волошиної як двох комплементарних моделей української мовно-літературної освіти: комунікативно-діяльнісної та культурно-інтерпретаційної. Методи. Використано поняттєво-термінологічний, персонологічний, порівняльний, структурно-логічний і проєкційний аналіз; матеріалом стали праці М. Пентилюк про мовну особистість, культуру професійного спілкування й інтегративну підготовку майбутнього вчителя-словесника, а також сучасні дослідження спадщини Н. Волошиної, зокрема праці про наукову школу, виразне читання, діалог мистецтв, національно-культурну ідентичність і патріотичне виховання. Результати. Доведено, що наукова діяльність обох професорок є формою культурно-освітнього служіння українському слову, дитині, учительству і майбутньому України. Універсум М. Пентилюк вибудовується навколо мовної особистості, комунікативної діяльності, професійного мовлення, інтеграції філологічних дисциплін; універсум Н. Волошиної – навколо учня-читача, художнього слова, естетичного виховання, діалогу мистецтв, національно-культурної ідентичності та навчальної книги як культурно-методичного тексту. Запропоновано порівняльну модель, що співвідносить спадщину вчених із проєкціями ОДМ: цільовою, програмною, декомпозиційною, методичною, взаємодійною, контентною, моніторинговою, ціннісною і розвитковою. Висновки. М. Пентилюк і Н. Волошина не дублюють одна одну, а творять цілісну матрицю сучасної мовно-літературної освіти: перша забезпечує дію словом, друга – інтерпретацію і переживання слова. У синтезі вони формують методологічне підґрунтя для моделі Я-особистості майбутнього, здатної мислити, говорити, читати, творити, оцінювати й відповідально діяти.
- 18 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 193 (37) , 80-86
ДИСКУРСИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ УЧНІВ МАН
Мета роботи – теоретично обґрунтувати дискурсивну невизначеність як передумову становлення наукового дизайн-мислення учнів Малої академії наук України в умовах інтеграції science-art, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти; визначити наукове дизайн-мислення як вікововідповідний спосіб входження учнівства у дослідницько-проєктну діяльність. Методологічною основою дослідження є положення педагогіки дослідницького навчання, філософії науки, психології мислення, теорії дизайну, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти. Використано теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, порівняння підходів до наукового й дизайнерського мислення, узагальнення, систематизацію, інтерпретацію нормативно-методичних матеріалів МАН України, а також моделювання вікової динаміки становлення наукового дизайн-мислення учнівства. Наукова новизна полягає в уточненні змісту поняття «дискурсивна невизначеність» у контексті дослідницько-проєктної діяльності учнівства МАН; обґрунтуванні взаємозв’язку science-art, STEAM-освіти й неперервної дизайн-освіти як середовища становлення наукового дизайн-мислення; розмежуванні проявів невизначеності у класичному науковому мисленні та науковому дизайн-мисленні; визначенні наукового дизайн-мислення як пропедевтичного етапу входження учнів/учениць у логіку академічного дослідження. Висновки. Доведено, що дискурсивна невизначеність не є перешкодою пізнання, а виконує функцію продуктивного інтелектуального напруження: спонукає учня ставити проблему, формулювати дослідницьке запитання, висувати гіпотезу або проєктну ідею, критично перевіряти джерела, моделювати можливе рішення, аргументувати позицію та здійснювати рефлексію. Установлено, що science-art створює поле поєднання науки, мистецтва, дизайну й цифрової візуалізації; STEAM-освіта задає міждисциплінарну освітню рамку; неперервна дизайн-освіта забезпечує послідовний розвиток проєктного, візуально-технологічного та дослідницького мислення учнів/учениць. З’ясовано, що у класичному науковому мисленні невизначеність переважно долається шляхом уточнення понять, доказу й пояснення, тоді як у науковому дизайн-мисленні вона зберігається як простір варіативного проєктного пошуку. Визначено групи вимірників становлення наукового дизайн-мислення учнівства МАН: когнітивні, інформаційні, дискурсивні, проєктно-дизайнерські, методологічні, рефлексивні та етичні.
- 18 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 193 (37) , 80-86
ДИСКУРСИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ УЧНІВ МАН
Мета роботи – теоретично обґрунтувати дискурсивну невизначеність як передумову становлення наукового дизайн-мислення учнів Малої академії наук України в умовах інтеграції science-art, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти; визначити наукове дизайн-мислення як вікововідповідний спосіб входження учнівства у дослідницько-проєктну діяльність. Методологічною основою дослідження є положення педагогіки дослідницького навчання, філософії науки, психології мислення, теорії дизайну, STEAM-освіти та неперервної дизайн-освіти. Використано теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, порівняння підходів до наукового й дизайнерського мислення, узагальнення, систематизацію, інтерпретацію нормативно-методичних матеріалів МАН України, а також моделювання вікової динаміки становлення наукового дизайн-мислення учнівства. Наукова новизна полягає в уточненні змісту поняття «дискурсивна невизначеність» у контексті дослідницько-проєктної діяльності учнівства МАН; обґрунтуванні взаємозв’язку science-art, STEAM-освіти й неперервної дизайн-освіти як середовища становлення наукового дизайн-мислення; розмежуванні проявів невизначеності у класичному науковому мисленні та науковому дизайн-мисленні; визначенні наукового дизайн-мислення як пропедевтичного етапу входження учнів/учениць у логіку академічного дослідження. Висновки. Доведено, що дискурсивна невизначеність не є перешкодою пізнання, а виконує функцію продуктивного інтелектуального напруження: спонукає учня ставити проблему, формулювати дослідницьке запитання, висувати гіпотезу або проєктну ідею, критично перевіряти джерела, моделювати можливе рішення, аргументувати позицію та здійснювати рефлексію. Установлено, що science-art створює поле поєднання науки, мистецтва, дизайну й цифрової візуалізації; STEAM-освіта задає міждисциплінарну освітню рамку; неперервна дизайн-освіта забезпечує послідовний розвиток проєктного, візуально-технологічного та дослідницького мислення учнів/учениць. З’ясовано, що у класичному науковому мисленні невизначеність переважно долається шляхом уточнення понять, доказу й пояснення, тоді як у науковому дизайн-мисленні вона зберігається як простір варіативного проєктного пошуку. Визначено групи вимірників становлення наукового дизайн-мислення учнівства МАН: когнітивні, інформаційні, дискурсивні, проєктно-дизайнерські, методологічні, рефлексивні та етичні.
- Open Access
- 11 April 2025
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 1 (104)
ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛІГЕНТНОГО УЧНЯ-ЧИТАЧА ЯК ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ
У статті розглянуто проблему формування інтелігентного учня-читача як Людини Культури в сучасному освітньому просторі, визначено особливості названого процесу. Інтелігентний читач / читачка нашої моделі володіють не лише компетентністю в аналізі літературних творів, а демонструють високий рівень моральної відповідальності, критичного мислення та естетичного смаку. Автор проаналізував суперечності між сучасними освітніми тенденціями, що спрямовані на функціональну грамотність, викликані необхідністю формування глибокого культурного світогляду школяра. У розвідці подано основні складники запропонованої моделі інтелігентного читача, вибудувані на засадах філософії тріадності: когнітивний, ціннісно-світоглядний і комунікативний складники. Особливий акцент зроблено на значенні національно-патріотичного компонента в процесі літературної освіти. Окреслено методи і засоби, які сприяють вихованню Людини Культури через художній текст. У подальшому будуть запропоновані критерії та індикатори ефективності моделі формування інтелігентного учня-читача.
- 11 April 2025
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 1 (104)
Open AccessФОРМУВАННЯ ІНТЕЛІГЕНТНОГО УЧНЯ-ЧИТАЧА ЯК ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ
У статті розглянуто проблему формування інтелігентного учня-читача як Людини Культури в сучасному освітньому просторі, визначено особливості названого процесу. Інтелігентний читач / читачка нашої моделі володіють не лише компетентністю в аналізі літературних творів, а демонструють високий рівень моральної відповідальності, критичного мислення та естетичного смаку. Автор проаналізував суперечності між сучасними освітніми тенденціями, що спрямовані на функціональну грамотність, викликані необхідністю формування глибокого культурного світогляду школяра. У розвідці подано основні складники запропонованої моделі інтелігентного читача, вибудувані на засадах філософії тріадності: когнітивний, ціннісно-світоглядний і комунікативний складники. Особливий акцент зроблено на значенні національно-патріотичного компонента в процесі літературної освіти. Окреслено методи і засоби, які сприяють вихованню Людини Культури через художній текст. У подальшому будуть запропоновані критерії та індикатори ефективності моделі формування інтелігентного учня-читача.
- Open Access
- 30 September 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 3 (102)
НАЦІОНЕЗЛАМНИЙ ВАСИЛЬ СТЕФАНИК: ОСМИСЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ
У статті автор уперше розкрив філософію життя і творчості Василя Стефаника як націонезламної особистості за його творами, епістолярієм та літературно-критичними розвідками вчених про митця слова. Письменник постає за юнгівськими праобразами як «феномен духу», «старий мудрець», «дух борця», «мова як буття», «буття власного народу», «самостійна Україна як буття», «має бути Україна» тощо. Уперше розроблено низку авторських методологічних логіко-семіотичних моделей. На основі життєвих і творчих фактів спадщини письменника та тексту новели «Дід Гриць» витлумачено образи / архетипи відповідно до вище названих методологічних моделей, що розроблені за фундаментальними працями вчених (Мартін Гайдеггер, Карл Юнг, Віктор Франкл, Володимир Великочий, Іван Монолатій, Ольга Деркачова, Микола Зеров, В’ячеслав Липинський, Валентина Москаленко, Назіп Хамітов, Степан Хороб та ін.). Розкрито архетип / образ «Україна має бути» як універсальну модель «людини / поведінки / особистості», що описані в текстах письменника. Об’єднувальними для літературних персонажів Василя Стефаника стали аксіоми: «дух, наука, думка, воля» (за Іваном Франком) та алгоритм дій з утілення в життя омріяної ідеї соборності України. Означена проблема «націонезламності Василя Стефаника» матиме своє логічне продовження в низці статей.
- 30 September 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 3 (102)
Open AccessНАЦІОНЕЗЛАМНИЙ ВАСИЛЬ СТЕФАНИК: ОСМИСЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ
У статті автор уперше розкрив філософію життя і творчості Василя Стефаника як націонезламної особистості за його творами, епістолярієм та літературно-критичними розвідками вчених про митця слова. Письменник постає за юнгівськими праобразами як «феномен духу», «старий мудрець», «дух борця», «мова як буття», «буття власного народу», «самостійна Україна як буття», «має бути Україна» тощо. Уперше розроблено низку авторських методологічних логіко-семіотичних моделей. На основі життєвих і творчих фактів спадщини письменника та тексту новели «Дід Гриць» витлумачено образи / архетипи відповідно до вище названих методологічних моделей, що розроблені за фундаментальними працями вчених (Мартін Гайдеггер, Карл Юнг, Віктор Франкл, Володимир Великочий, Іван Монолатій, Ольга Деркачова, Микола Зеров, В’ячеслав Липинський, Валентина Москаленко, Назіп Хамітов, Степан Хороб та ін.). Розкрито архетип / образ «Україна має бути» як універсальну модель «людини / поведінки / особистості», що описані в текстах письменника. Об’єднувальними для літературних персонажів Василя Стефаника стали аксіоми: «дух, наука, думка, воля» (за Іваном Франком) та алгоритм дій з утілення в життя омріяної ідеї соборності України. Означена проблема «націонезламності Василя Стефаника» матиме своє логічне продовження в низці статей.
- Open Access
- 30 September 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 3 (102)
ЧИТАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП В УМОВАХ ВІЙНИ / ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті запропоновано філософські стратегії: ноологічна, ноосферна й екологічна. Вони є базовими для організації безпекового освітньо-інклюзивного середовища. Розглянуто складники читацької діяльності. Описано стан, уплив та наслідки травматичного стресу в дітей з особливими потребами. Вибудовано модель інклюзивного літературного заняття. Запропоновано його архітектоніку. Розроблено технологію такого літературного заняття. Модель такого заняття зорієнтована на діяльнісну мету. Визначено змістову та ціннісно-етичну мету. Запропоновано етапи підготовки інклюзивно-дистанційного літературного заняття. Суб’єктами такого заняття є: дистанційний учитель літератури, локальний координатор і батьки і діти з особливими освітніми потребами. Уперше розроблено вимоги та базові поради до літературного заняття в інклюзивному класі. Подано низку завдань для дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни та дистанційного навчання. Автори пропонують педагогам і батькам низку практичних рекомендацій з метою створення сприятливих умов для дітей з особливими освітніми потребами. Описані у статті ідеї можуть бути корисними всім, хто працює з дітьми з особливими потребами та бажає створити для них безпечне та сприятливе середовище на різних рівнях.
- 30 September 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 3 (102)
Open AccessЧИТАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП В УМОВАХ ВІЙНИ / ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У статті запропоновано філософські стратегії: ноологічна, ноосферна й екологічна. Вони є базовими для організації безпекового освітньо-інклюзивного середовища. Розглянуто складники читацької діяльності. Описано стан, уплив та наслідки травматичного стресу в дітей з особливими потребами. Вибудовано модель інклюзивного літературного заняття. Запропоновано його архітектоніку. Розроблено технологію такого літературного заняття. Модель такого заняття зорієнтована на діяльнісну мету. Визначено змістову та ціннісно-етичну мету. Запропоновано етапи підготовки інклюзивно-дистанційного літературного заняття. Суб’єктами такого заняття є: дистанційний учитель літератури, локальний координатор і батьки і діти з особливими освітніми потребами. Уперше розроблено вимоги та базові поради до літературного заняття в інклюзивному класі. Подано низку завдань для дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни та дистанційного навчання. Автори пропонують педагогам і батькам низку практичних рекомендацій з метою створення сприятливих умов для дітей з особливими освітніми потребами. Описані у статті ідеї можуть бути корисними всім, хто працює з дітьми з особливими потребами та бажає створити для них безпечне та сприятливе середовище на різних рівнях.
- Open Access
- 19 June 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 2 (101)
МОДЕЛЬ ДУХОВНОЇ ЦІЛІСНОСТІ «ЩАСЛИВОЇ ЛЮДИНИ» В СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ
The article is dedicated to the conceptual model of a «happy personality». The author substantiates the actuality of the issue in view of the importance of Hruhorii Skovoroda’s legacy as well as modern philosophers’ within the system of value orientations. It has been studied a number of works by scientists in order to achieve the aim of the research and has been transformed the tried and tested into the system of literary education at large. The paper clarifies the necessity of the implementation of new basic principles of the concept of the «happy person» during the reading activity of students. The author uses the literary works according to the model programs developed for the 5th – 6th grades, as well as suggests making use of the methodological recommendations to language teachers concerning teaching literature. The models for the conception of the «happy personality» through visualization have been worked out. In order to organize reading activities, the author emphasizes a set of procedures that encourage students’ activity. The proposed educational situations are in accord with the target tasks of literary cooperation, whose realization involves a set of types of dialogue reading activities. The researcher has analysed scientific works of philosophers, pedagogical workers, and methodologists in the context of the problem of the formation of the «happy personality», as well as the normative documents in general and the educational curriculum «Ukrainian literature» and «Foreign Literature» of the New Ukrainian School in particular. The chosen texts correspond to new model programs. The materials for the teachers of literature have been developed taking into account competent, active, and axiological strategies. Moreover, the experience of experts in pedagogy from the standpoint of value-based and ethical norms has been studied. Finally, the author reveals a number of perspectives for further investigation of the presented issue. У науковій статті досліджено концепт моделі «щасливої людини». Обґрунтовано актуальність проблеми з огляду на важливість спадщини Григорія Сковороди і сучасних філософів у системі ціннісних орієнтирів. З цією метою вивчено низку праць учених. Проаналізовано складники «щасливої людини». Трансформовано напрацьоване до системи літературної освіти в цілому. Пояснено необхідність упровадження нових базових засад концепту «щаслива людина». Використано тексти художніх творів за модельними програмами для 5–6 класів. Запропоновано словесникам методичні рекомендації щодо вивчення творів. Уперше розроблено моделі до концепту «щаслива людина» через візуалізацію. Проаналізовано нормативні документи взагалі та навчальна модельна програма «Українська література», «Зарубіжні література» Нової української школи. Вивчено досвід учителів-практиків щодо вивчення творів із позиції ціннісно-етичних норм. Вибудувано низку перспектив для подальшого дослідження означеної проблеми.
- 19 June 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 2 (101)
Open AccessМОДЕЛЬ ДУХОВНОЇ ЦІЛІСНОСТІ «ЩАСЛИВОЇ ЛЮДИНИ» В СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ
The article is dedicated to the conceptual model of a «happy personality». The author substantiates the actuality of the issue in view of the importance of Hruhorii Skovoroda’s legacy as well as modern philosophers’ within the system of value orientations. It has been studied a number of works by scientists in order to achieve the aim of the research and has been transformed the tried and tested into the system of literary education at large. The paper clarifies the necessity of the implementation of new basic principles of the concept of the «happy person» during the reading activity of students. The author uses the literary works according to the model programs developed for the 5th – 6th grades, as well as suggests making use of the methodological recommendations to language teachers concerning teaching literature. The models for the conception of the «happy personality» through visualization have been worked out. In order to organize reading activities, the author emphasizes a set of procedures that encourage students’ activity. The proposed educational situations are in accord with the target tasks of literary cooperation, whose realization involves a set of types of dialogue reading activities. The researcher has analysed scientific works of philosophers, pedagogical workers, and methodologists in the context of the problem of the formation of the «happy personality», as well as the normative documents in general and the educational curriculum «Ukrainian literature» and «Foreign Literature» of the New Ukrainian School in particular. The chosen texts correspond to new model programs. The materials for the teachers of literature have been developed taking into account competent, active, and axiological strategies. Moreover, the experience of experts in pedagogy from the standpoint of value-based and ethical norms has been studied. Finally, the author reveals a number of perspectives for further investigation of the presented issue. У науковій статті досліджено концепт моделі «щасливої людини». Обґрунтовано актуальність проблеми з огляду на важливість спадщини Григорія Сковороди і сучасних філософів у системі ціннісних орієнтирів. З цією метою вивчено низку праць учених. Проаналізовано складники «щасливої людини». Трансформовано напрацьоване до системи літературної освіти в цілому. Пояснено необхідність упровадження нових базових засад концепту «щаслива людина». Використано тексти художніх творів за модельними програмами для 5–6 класів. Запропоновано словесникам методичні рекомендації щодо вивчення творів. Уперше розроблено моделі до концепту «щаслива людина» через візуалізацію. Проаналізовано нормативні документи взагалі та навчальна модельна програма «Українська література», «Зарубіжні література» Нової української школи. Вивчено досвід учителів-практиків щодо вивчення творів із позиції ціннісно-етичних норм. Вибудувано низку перспектив для подальшого дослідження означеної проблеми.
- Open Access
- 19 June 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 2 (101)
ОСВІТНЬО-БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ – ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ
The authors proposed the concept of creating an academic and secure environment that is based on the noosphere-ecological and noological strategies of designing such an educational environment. The concept has been developed according to the normative documentation. The secure environment of Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute takes into account its landscape. The noosphere-ecological and noological model is built on the basis of the triad philosophy. We have defined a set of security centers where safety educational work takes place, and it has been taken into consideration the abilities to provide education service to trainees, the educators of the Mykolaiv region. The security environment is organized and oriented towards the employees of the institute, its applicants, schoolchildren of Mykolaiv, and citizens of the district in which the building is located. It has been suggested the algorithm for creating a security environment for the first time. The strategy of designing the secure noo-educational landscape (noological, noosphere, and ecological) constructs a number of principles: dominance of human resources as the highest value; consideration of the regional scenic peculiarities; complexity of actions and activities at the institution; the noosphere and synergetic approach in educational process organization; the principle of minimax cooperation between the responsible persons and the participants in the educational process; maximal effectiveness in the management model of the educational establishment. The structure of the educational environment has been modeled as «The Office of Support for Adults and Children» within MISTTI and consists of the following three parts: 1) the «online office»: a location for virtual meetings and other events; 2) the «offline office»: a place for co-working, collaboration face-to-face at working locations and workshops, the events in hybrid and offline formats; 3) the «project office»: the place for the organization of work by the employees of an educational office. У публікації вперше запропоновано концепцію та алгоритм створення освітньо-безпекового середовища закладу післядипломної освіти з урахуванням його ландшафтних особливостей. Вона базується на ноосферно-екологічній та ноологічній моделях з урахуванням філософії тріадності та увідповіднена до нормативних документів. Визначено низку осередків, на базі яких здійснюють безпекову просвітницьку роботу з урахуванням спроможності надавати освітні послуги слухачам курсів – педагогам Миколаївщини. Структура освітнього середовища змодельована як «Офіс підтримки освіти дорослих і дітей» в Інституті та складається з трьох частин: 1) «онлайн-офіс» – локація віртуальних зустрічей та інших онлайн-заходів; 2) «офлайн-офіс» – локація коворкінгу, співпраці наживо за робочими локаціями-майстернями, де проходять заходи у змішаному й очному форматах; 3) «проєкт-офіс» – локація для організації роботи працівників освітнього офісу.
- 19 June 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 2 (101)
Open AccessОСВІТНЬО-БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ – ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ
The authors proposed the concept of creating an academic and secure environment that is based on the noosphere-ecological and noological strategies of designing such an educational environment. The concept has been developed according to the normative documentation. The secure environment of Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute takes into account its landscape. The noosphere-ecological and noological model is built on the basis of the triad philosophy. We have defined a set of security centers where safety educational work takes place, and it has been taken into consideration the abilities to provide education service to trainees, the educators of the Mykolaiv region. The security environment is organized and oriented towards the employees of the institute, its applicants, schoolchildren of Mykolaiv, and citizens of the district in which the building is located. It has been suggested the algorithm for creating a security environment for the first time. The strategy of designing the secure noo-educational landscape (noological, noosphere, and ecological) constructs a number of principles: dominance of human resources as the highest value; consideration of the regional scenic peculiarities; complexity of actions and activities at the institution; the noosphere and synergetic approach in educational process organization; the principle of minimax cooperation between the responsible persons and the participants in the educational process; maximal effectiveness in the management model of the educational establishment. The structure of the educational environment has been modeled as «The Office of Support for Adults and Children» within MISTTI and consists of the following three parts: 1) the «online office»: a location for virtual meetings and other events; 2) the «offline office»: a place for co-working, collaboration face-to-face at working locations and workshops, the events in hybrid and offline formats; 3) the «project office»: the place for the organization of work by the employees of an educational office. У публікації вперше запропоновано концепцію та алгоритм створення освітньо-безпекового середовища закладу післядипломної освіти з урахуванням його ландшафтних особливостей. Вона базується на ноосферно-екологічній та ноологічній моделях з урахуванням філософії тріадності та увідповіднена до нормативних документів. Визначено низку осередків, на базі яких здійснюють безпекову просвітницьку роботу з урахуванням спроможності надавати освітні послуги слухачам курсів – педагогам Миколаївщини. Структура освітнього середовища змодельована як «Офіс підтримки освіти дорослих і дітей» в Інституті та складається з трьох частин: 1) «онлайн-офіс» – локація віртуальних зустрічей та інших онлайн-заходів; 2) «офлайн-офіс» – локація коворкінгу, співпраці наживо за робочими локаціями-майстернями, де проходять заходи у змішаному й очному форматах; 3) «проєкт-офіс» – локація для організації роботи працівників освітнього офісу.
- Open Access
- 8 April 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 1 (100)
ЛІТЕРАТУРНІ КОМПЕТЕНТНІСНІ ВПРАВИ ЗА ПОЕЗІЄЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «РОЗРИТА МОГИЛА»: ТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ
The article provides a psychological and pedagogical analysis of competence-based exercises. The experience of methodologists in this direction is singled out. A number of concepts have been analyzed. The author’s understanding of «competent literary exercises» and «meditative elegy» is offered. The literary competence-oriented exercises on Taras Hryhorovych Shevchenko’s poem «The Dug Up Grave» have been developed. The architecture of the article contains two parts. In the first part, the author presents an analysis of competence-based tasks. A psychological comment on reading competence has been made. The characteristics of reading competence, according to Natalia Chepeleva, have been highlighted. The components of reading competence are cognitive, communicative, and operational. The features and components are presented on the basis of the philosophy of the triad. The content of each component has been presented by the author from the perspective of literature methodology. The set of competencies of students-readers, proposed by Tamila Yatsenko, coincides with the author’s understanding. The article also presents the classification of competence-based exercises, which include: competence-oriented literary questions and competence-oriented literary tasks. The researcher defines each type and provides information about the types, and clarifies their structure. Moreover, each type of competence-oriented literary exercise is accompanied by a methodical commentary. The models of competence-oriented literary exercises have been developed based on Taras Hryhorovych Shevchenko’s poem «The Dug Up Grave». The samples of competence-oriented literary exercises have been developed. The author’s view on the study of the poem as a meditative elegy is presented. The author’s understanding of the concept of «meditative elegy» is clarified. A number of literary competence questions and tasks corresponding to typology and classification are proposed. The components are taken into account and correspond to the developed architecture of each competence literary exercise. The emphasis is placed on the value-ethical component in the formation of intelligent students-readers. For this purpose, the motto of the literary lesson using the statements of Ivan Dziuba was used. The value-ethical norm of the meditative elegy is defined as «the glory of the Cossacks, the glory of Ukraine». У науковій статті здійснено психолого-педагогічний аналіз компетентнісних вправ. Виокремлено досвід науковців-методистів за цим напрямом. Проаналізовано низку понять. Запропоновано авторське розуміння «компетентнісні літературні вправи», «медитативна елегія». Вправи розроблено за віршем Тараса Шевченка «Розрита могила». Зроблено психологічний коментар читацької компетентності за Н. Чепелєвою. Складниками читацької компетентності є: когнітивний, комунікативний, операціональний. Характеристики і складники здійснено на засадах філософії тріадності. Змістове наповнення кожного складника представлено з позиції методики літератури. Набір компетентностей учнів-читачів, запропоновані Т. Яценко, автор наповнив своїм розумінням. Уперше запропоновано класифікацію компетентнісних вправ: літературні запитання, завдання, задачі. До кожного типу подано визначення, виокремлено види, розроблено структуру. Літературні вправи супроводжує методичний коментар. Акцент зроблено на ціннісно-етичний компонент у формуванні інтелігентних учнів-читачів. Для літературного заняття використано твердження І. Дзюби. Ціннісно-етична норма медитативної елегії визначена як «слава козацька, слава України».
- 8 April 2024
- Published by Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute in "Вересень"
- Vol. 1 (100)
Open AccessЛІТЕРАТУРНІ КОМПЕТЕНТНІСНІ ВПРАВИ ЗА ПОЕЗІЄЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «РОЗРИТА МОГИЛА»: ТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ
The article provides a psychological and pedagogical analysis of competence-based exercises. The experience of methodologists in this direction is singled out. A number of concepts have been analyzed. The author’s understanding of «competent literary exercises» and «meditative elegy» is offered. The literary competence-oriented exercises on Taras Hryhorovych Shevchenko’s poem «The Dug Up Grave» have been developed. The architecture of the article contains two parts. In the first part, the author presents an analysis of competence-based tasks. A psychological comment on reading competence has been made. The characteristics of reading competence, according to Natalia Chepeleva, have been highlighted. The components of reading competence are cognitive, communicative, and operational. The features and components are presented on the basis of the philosophy of the triad. The content of each component has been presented by the author from the perspective of literature methodology. The set of competencies of students-readers, proposed by Tamila Yatsenko, coincides with the author’s understanding. The article also presents the classification of competence-based exercises, which include: competence-oriented literary questions and competence-oriented literary tasks. The researcher defines each type and provides information about the types, and clarifies their structure. Moreover, each type of competence-oriented literary exercise is accompanied by a methodical commentary. The models of competence-oriented literary exercises have been developed based on Taras Hryhorovych Shevchenko’s poem «The Dug Up Grave». The samples of competence-oriented literary exercises have been developed. The author’s view on the study of the poem as a meditative elegy is presented. The author’s understanding of the concept of «meditative elegy» is clarified. A number of literary competence questions and tasks corresponding to typology and classification are proposed. The components are taken into account and correspond to the developed architecture of each competence literary exercise. The emphasis is placed on the value-ethical component in the formation of intelligent students-readers. For this purpose, the motto of the literary lesson using the statements of Ivan Dziuba was used. The value-ethical norm of the meditative elegy is defined as «the glory of the Cossacks, the glory of Ukraine». У науковій статті здійснено психолого-педагогічний аналіз компетентнісних вправ. Виокремлено досвід науковців-методистів за цим напрямом. Проаналізовано низку понять. Запропоновано авторське розуміння «компетентнісні літературні вправи», «медитативна елегія». Вправи розроблено за віршем Тараса Шевченка «Розрита могила». Зроблено психологічний коментар читацької компетентності за Н. Чепелєвою. Складниками читацької компетентності є: когнітивний, комунікативний, операціональний. Характеристики і складники здійснено на засадах філософії тріадності. Змістове наповнення кожного складника представлено з позиції методики літератури. Набір компетентностей учнів-читачів, запропоновані Т. Яценко, автор наповнив своїм розумінням. Уперше запропоновано класифікацію компетентнісних вправ: літературні запитання, завдання, задачі. До кожного типу подано визначення, виокремлено види, розроблено структуру. Літературні вправи супроводжує методичний коментар. Акцент зроблено на ціннісно-етичний компонент у формуванні інтелігентних учнів-читачів. Для літературного заняття використано твердження І. Дзюби. Ціннісно-етична норма медитативної елегії визначена як «слава козацька, слава України».