Наталія Гончарук
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Наталія Гончарук has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Діна Котко
Національний університет фізичного виховання і спорту України, вул. Фізкультури 1, м. Київ, 03150, Україна
3 shared publications - L. Ya.-G. Shakhlina
National University of Ukraine on Physical Education and Sport, Kyiv, Ukraine
1 shared publication N.I. Vladimirova
Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv
1 shared publication- Oleksandr Pyzhov
National University of Ukraine on Physical Education and Sport
1 shared publication S.M. Futornyi
National University of Ukraine on Physical Education and Sport, Kyiv
1 shared publicationІ.м. Хоменко
Національний університет охорони здоров’я України імені П Л. Шупика
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 48-55
Сучасні погляди на допуск трансгендерів до участі в Олімпійських іграх
Дедалі більша кількість учасниць Олімпійських ігор ХХ століття підкреслює стійку тенденцію розвитку сучасного жіночого спорту. На Іграх XXVII Олімпіади – рік сторіччя участі жінок в Олімпійських іграх (Сідней, Австралія, 2000 р.) кількість учасниць становила 38,2 % усіх учасників змагань. Париж 2024 – Ігри XXXIII Олімпіади. Здійснилася давня мрія представників Міжнародного олімпійського комітету – досягнуто гендерної рівності серед усіх учасників Олімпіади – по 50 % жінок і чоловіків серед загальної кількості спортсменів 10 500. Розглядаючи поняття «гендерна рівність» у спорті, слід пам’ятати значення терміна «гендер» – це лише значення соціальної статі. Проте всі морфологічні й функціональні характеристики організму чоловіків і жінок в усіх видах їхньої діяльності, зокрема й спорті, підпорядковуються принципам й оцінюються лише з позиції статевого диморфізму. Ігри XXXII Олімпіади (Токіо, 2021) стали першими в історії Олімпійських ігор щодо офіційного допуску Міжнародним олімпійським комітетом (далі – МОК) трансгендерної спортсменки до участі в змаганнях серед жінок. Участь в Іграх XXXIII Олімпіади (Париж, 2024) двох спортсменок з DSD в змаганнях з жіночого боксу підсилили несприйняття участі в Олімпійських змаганнях трансгендерок, а також жінок з порушенням статевого диференціювання (DSD) – не тільки спортсменок, спеціалісток у галузі спортивної медицини, а також суспільства. Це посилило протести проти МОК. Мета. За даними аналізу наукової літератури представити сучасні плани МОК, Міжнародних спортивних федерацій щодо допуску трансгендерів і з порушенням статевого диморфізму (DSD) до Олімпійських ігор сучасності. Методи дослідження: аналіз наукової літератури та даних мережі інтернет: аналіз, систематизація, узагальнення. Результати: МОК переклав допуск учасниць у жіночі види спорту на Олімпійських іграх і значних Міжнародних змаганнях на Міжнародні спортивні федерації. Федерація Світо‑ вої атлетики (World Athletics) запропонувала у 2025 році, а світова федерація з плавання (World Aquatics) підтримала пропозицію про обов’язковий генетичний контроль статевої належності в жіночому спорті на наявність гена SRY.
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 48-55
Open AccessСучасні погляди на допуск трансгендерів до участі в Олімпійських іграх
Дедалі більша кількість учасниць Олімпійських ігор ХХ століття підкреслює стійку тенденцію розвитку сучасного жіночого спорту. На Іграх XXVII Олімпіади – рік сторіччя участі жінок в Олімпійських іграх (Сідней, Австралія, 2000 р.) кількість учасниць становила 38,2 % усіх учасників змагань. Париж 2024 – Ігри XXXIII Олімпіади. Здійснилася давня мрія представників Міжнародного олімпійського комітету – досягнуто гендерної рівності серед усіх учасників Олімпіади – по 50 % жінок і чоловіків серед загальної кількості спортсменів 10 500. Розглядаючи поняття «гендерна рівність» у спорті, слід пам’ятати значення терміна «гендер» – це лише значення соціальної статі. Проте всі морфологічні й функціональні характеристики організму чоловіків і жінок в усіх видах їхньої діяльності, зокрема й спорті, підпорядковуються принципам й оцінюються лише з позиції статевого диморфізму. Ігри XXXII Олімпіади (Токіо, 2021) стали першими в історії Олімпійських ігор щодо офіційного допуску Міжнародним олімпійським комітетом (далі – МОК) трансгендерної спортсменки до участі в змаганнях серед жінок. Участь в Іграх XXXIII Олімпіади (Париж, 2024) двох спортсменок з DSD в змаганнях з жіночого боксу підсилили несприйняття участі в Олімпійських змаганнях трансгендерок, а також жінок з порушенням статевого диференціювання (DSD) – не тільки спортсменок, спеціалісток у галузі спортивної медицини, а також суспільства. Це посилило протести проти МОК. Мета. За даними аналізу наукової літератури представити сучасні плани МОК, Міжнародних спортивних федерацій щодо допуску трансгендерів і з порушенням статевого диморфізму (DSD) до Олімпійських ігор сучасності. Методи дослідження: аналіз наукової літератури та даних мережі інтернет: аналіз, систематизація, узагальнення. Результати: МОК переклав допуск учасниць у жіночі види спорту на Олімпійських іграх і значних Міжнародних змаганнях на Міжнародні спортивні федерації. Федерація Світо‑ вої атлетики (World Athletics) запропонувала у 2025 році, а світова федерація з плавання (World Aquatics) підтримала пропозицію про обов’язковий генетичний контроль статевої належності в жіночому спорті на наявність гена SRY.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 287-294
Моделювання стійких спортивних екосистем як інструменту здоров’я населення в умовах воєнного стану та постконфліктного відновлення
The systemic crisis of public health and the destruction of sports infrastructure as a result of military aggression against Ukraine necessitate the development of new theoretical approaches to health promotion. This crisis is exacerbated by the synergistic impact of chronic stress, physical inactivity, and environmental degradation, which requires a transition from traditional infrastructure-dependent solutions to flexible, adaptive mechanisms. Objective is to develop and theoretically substantiate a conceptual model of a sustainable sports ecosystem adapted to the conditions of martial law and post-conflict recovery. Methods: comparative analysis of scientificliterature; analysis of relevant documents; system analysis; structural and functional analysis; modeling method; theoretical synthesis. Results. As a result of the study, a conceptual model of a sustainable sports ecosystem was developed, based on the principles of safety, accessibility, and low-resource adaptability. Structurally, the model integrates three interrelated components: spatial, which involves the activation ofsafe ecological zones; social, the core of which is society; decentralized managementcomponent. The institutional framework of municipal-public partnership is theoretically substantiated and a step-by-step algorithm for implementing the model at the community level is proposed. Conclusions. The developed model is a scientifically sound tool for strategic planning, suggesting a transition from an infrastructure-centric to an eco-centric paradigm of health improvement. It creates a methodological basis for developing practical guides for communities on organizing safe physical activity.The key advantage of the model is its ability to activate and strengthen the existing social capital and environmental resources of the community. This, in turn, contributes not only to maintaining the health of the population, but also to strengthening overall social resilience in conditions of long-term crises Системна криза громадського здоров’я та руйнування спортивної інфраструктури внаслідок воєнної агресії проти України зумовлюють нагальну необхідність у розробленні нових теоретичних підходів до промоції здоров’я. Ця криза поглиблюється синергетичним впливом хронічного стресу, гіподинамії та екологічної деградації, що вимагає переходу від традиційних інфраструктурно залежних рішень до гнучких, адаптивних механізмів. Мета – розробити та теоретично обґрунтувати концептуальну модель стійкої спортивної екосистеми, адаптованої до умов воєнного стану та постконфліктного відновлення. Методи: компаративний аналіз наукової літератури; аналіз релевантних документів; системний аналіз; структурно-функціональний аналіз; метод моделювання; теоретичний синтез. Результати. Розроблено концептуальну модель стійкої спортивної екосистеми, що базується на принципах безпеки, доступності та низькоресурсної адаптивності. Структурно модель інтегрує три взаємопов’язані компоненти: просторовий, що передбачає активацію безпечних екологічних зон; соціальний, ядром якого є суспільство; децентралізований управлінський компонент. Теоретично обґрунтовано інституційну рамку муніципально-громадського партнерства та запропоновано покроковий алгоритм імплементації моделі на рівні громади. Висновки. Розроблена модель є науково обґрунтованим інструментом для стратегічного планування, що пропонує перехід від інфраструктуро-центричної до екоцентричної парадигми оздоровлення. Вона створює методологічну основу для розроблення практичних посібників для громад щодо організації безпечної рухової активності. Ключова перевага моделі полягає у її здатності активувати та посилювати наявний соціальний капітал та екологічні ресурси громади. Це, своєю чергою, сприяє не лише підтримці здоров’я населення, а й зміцненню загальної соціальної стійкості в умовах довготривалих криз
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 287-294
Open AccessМоделювання стійких спортивних екосистем як інструменту здоров’я населення в умовах воєнного стану та постконфліктного відновлення
The systemic crisis of public health and the destruction of sports infrastructure as a result of military aggression against Ukraine necessitate the development of new theoretical approaches to health promotion. This crisis is exacerbated by the synergistic impact of chronic stress, physical inactivity, and environmental degradation, which requires a transition from traditional infrastructure-dependent solutions to flexible, adaptive mechanisms. Objective is to develop and theoretically substantiate a conceptual model of a sustainable sports ecosystem adapted to the conditions of martial law and post-conflict recovery. Methods: comparative analysis of scientificliterature; analysis of relevant documents; system analysis; structural and functional analysis; modeling method; theoretical synthesis. Results. As a result of the study, a conceptual model of a sustainable sports ecosystem was developed, based on the principles of safety, accessibility, and low-resource adaptability. Structurally, the model integrates three interrelated components: spatial, which involves the activation ofsafe ecological zones; social, the core of which is society; decentralized managementcomponent. The institutional framework of municipal-public partnership is theoretically substantiated and a step-by-step algorithm for implementing the model at the community level is proposed. Conclusions. The developed model is a scientifically sound tool for strategic planning, suggesting a transition from an infrastructure-centric to an eco-centric paradigm of health improvement. It creates a methodological basis for developing practical guides for communities on organizing safe physical activity.The key advantage of the model is its ability to activate and strengthen the existing social capital and environmental resources of the community. This, in turn, contributes not only to maintaining the health of the population, but also to strengthening overall social resilience in conditions of long-term crises Системна криза громадського здоров’я та руйнування спортивної інфраструктури внаслідок воєнної агресії проти України зумовлюють нагальну необхідність у розробленні нових теоретичних підходів до промоції здоров’я. Ця криза поглиблюється синергетичним впливом хронічного стресу, гіподинамії та екологічної деградації, що вимагає переходу від традиційних інфраструктурно залежних рішень до гнучких, адаптивних механізмів. Мета – розробити та теоретично обґрунтувати концептуальну модель стійкої спортивної екосистеми, адаптованої до умов воєнного стану та постконфліктного відновлення. Методи: компаративний аналіз наукової літератури; аналіз релевантних документів; системний аналіз; структурно-функціональний аналіз; метод моделювання; теоретичний синтез. Результати. Розроблено концептуальну модель стійкої спортивної екосистеми, що базується на принципах безпеки, доступності та низькоресурсної адаптивності. Структурно модель інтегрує три взаємопов’язані компоненти: просторовий, що передбачає активацію безпечних екологічних зон; соціальний, ядром якого є суспільство; децентралізований управлінський компонент. Теоретично обґрунтовано інституційну рамку муніципально-громадського партнерства та запропоновано покроковий алгоритм імплементації моделі на рівні громади. Висновки. Розроблена модель є науково обґрунтованим інструментом для стратегічного планування, що пропонує перехід від інфраструктуро-центричної до екоцентричної парадигми оздоровлення. Вона створює методологічну основу для розроблення практичних посібників для громад щодо організації безпечної рухової активності. Ключова перевага моделі полягає у її здатності активувати та посилювати наявний соціальний капітал та екологічні ресурси громади. Це, своєю чергою, сприяє не лише підтримці здоров’я населення, а й зміцненню загальної соціальної стійкості в умовах довготривалих криз
- Open Access
- 11 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 9-13
Шумове навантаження і його вплив на стан організму баскетбольних арбітрів
Резюме. Шум має широкий спектр впливу, починаючи від перешкоджання когнітивній обробці інформації і закінчуючи негативним впливом на психічне та фізичне здоров’я. Тому розуміння факторів, які пом’якшують взаємозв’язок між шумом і реакцією людини, має вирішальне значення для вирішення проблем, починаючи від загальних теорій стресу і закінчуючи прагматичною розробкою стратегій зменшення виробничого шуму, в тому числі у практиці фізичної культури і спорту, особливо у такій складній та відповідальній діяльності, як арбітраж. Мета. Визначити стан організму та особливості професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення від учасників та умов гри у баскетболі. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет, соціологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Представлені у роботі дослідження спрямовані на встановлення специфіки професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення під час обслугову- вання ігор. Існує значна кількість науково-методичних робіт, де розглянуто вплив шуму на сприйняття і засвоєння інформації людиною, формуючи у відповідь стресові реакції організму різних типів і на різному рівні (клітинному, тканинному й органному). Результати анкетного опитування показали, що фактор акустики дійсно впливає на стан організму та професійну діяльність арбітрів у баскетболі залежно від умов роботи: встановлено збільшення впливу шуму в умовах закритих спортивних залів; визначено погіршення фізичного стану через порушення координації рухів, зокрема дрібної моторики; виявлено появу суб’єктивних ознак порушення функціонального стану організму під впливом шумового навантаження (головний біль, головокружіння, слабкість м’язів, порушення ритму дихання, надмірне потовиділення, нудота, погіршення зору і зниження слуху). Отримані дані суб’єктивно підтвердили висунуту у меті дослідження гіпотезу про вплив шуму на стан організму і професійну діяльність арбітрів у баскетболі, що має негативну тенденцію до розвитку ураження функціональної діяльності організму і відповідно зниження ефективності суддівства незалежно від рівня кваліфікації арбітра. Ключові слова: арбітр, баскетбол, вболівальники, суддівство, шум, шумове забруднення.
- 11 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 9-13
Open AccessШумове навантаження і його вплив на стан організму баскетбольних арбітрів
Резюме. Шум має широкий спектр впливу, починаючи від перешкоджання когнітивній обробці інформації і закінчуючи негативним впливом на психічне та фізичне здоров’я. Тому розуміння факторів, які пом’якшують взаємозв’язок між шумом і реакцією людини, має вирішальне значення для вирішення проблем, починаючи від загальних теорій стресу і закінчуючи прагматичною розробкою стратегій зменшення виробничого шуму, в тому числі у практиці фізичної культури і спорту, особливо у такій складній та відповідальній діяльності, як арбітраж. Мета. Визначити стан організму та особливості професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення від учасників та умов гри у баскетболі. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет, соціологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Представлені у роботі дослідження спрямовані на встановлення специфіки професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення під час обслугову- вання ігор. Існує значна кількість науково-методичних робіт, де розглянуто вплив шуму на сприйняття і засвоєння інформації людиною, формуючи у відповідь стресові реакції організму різних типів і на різному рівні (клітинному, тканинному й органному). Результати анкетного опитування показали, що фактор акустики дійсно впливає на стан організму та професійну діяльність арбітрів у баскетболі залежно від умов роботи: встановлено збільшення впливу шуму в умовах закритих спортивних залів; визначено погіршення фізичного стану через порушення координації рухів, зокрема дрібної моторики; виявлено появу суб’єктивних ознак порушення функціонального стану організму під впливом шумового навантаження (головний біль, головокружіння, слабкість м’язів, порушення ритму дихання, надмірне потовиділення, нудота, погіршення зору і зниження слуху). Отримані дані суб’єктивно підтвердили висунуту у меті дослідження гіпотезу про вплив шуму на стан організму і професійну діяльність арбітрів у баскетболі, що має негативну тенденцію до розвитку ураження функціональної діяльності організму і відповідно зниження ефективності суддівства незалежно від рівня кваліфікації арбітра. Ключові слова: арбітр, баскетбол, вболівальники, суддівство, шум, шумове забруднення.
- Open Access
- 29 December 2023
- Published by Publishing Office TRILIST in Reproductive Endocrinology
- No. 70,p. 46-53
Transgender in modern olympic sports: problems and ways of their solution
Background. In recent years, there have been active disputes and disagreements among international sports leaders, including representatives of the International Olympic Committee, about the possibility of including transgender athletes in the number of participants in the Olympic Games. Objective of the review: to analyze of the modern scientific literature data to substantiate the possibility of admitting transgender women to participate in the women’s competitions of the Olympic Games. Review results indicate that the number of transgender candidates for participation in sports of higher achievements may be caused by the increase in the transgender population in the world. Currently, there is no significant scientific evidence on the biological benefits that hinder the integrity of transgender women’s competition in women’s sports. There is also no evidence that transgender women who have opted for testosterone suppression (e.g. hormone therapy to confirm sex and/or surgical removal of the sex glands) retain an indefinite advantage over cisgender athletes. To be more precise, current evidence suggests that any biological benefits of transgender women in athletic performance do not fall outside the range that is observed among cisgender female athletes after testosterone suppression. However, experts disagree in the field of medicine about the morphofunctional differences of transgender female athletes and cisgender female athletes, society’s rejection of female athletes after transgender transition, the indecision of International Olympic Committee representatives in solving this problem in women’s sports relevant and extremely painful for healthy women, sportswomen, for the development of sports in general and women’s sports in particular.Our further research will be aimed at expanding the study of the conceptual foundations of combining two key areas of research - medico-biological and socio-cultural, with integration into the practice of sports as one of the actual issues of our time that require a theoretically justified and practically proven solution.
- 29 December 2023
- Published by Publishing Office TRILIST in Reproductive Endocrinology
- No. 70,p. 46-53
Open AccessTransgender in modern olympic sports: problems and ways of their solution
Background. In recent years, there have been active disputes and disagreements among international sports leaders, including representatives of the International Olympic Committee, about the possibility of including transgender athletes in the number of participants in the Olympic Games. Objective of the review: to analyze of the modern scientific literature data to substantiate the possibility of admitting transgender women to participate in the women’s competitions of the Olympic Games. Review results indicate that the number of transgender candidates for participation in sports of higher achievements may be caused by the increase in the transgender population in the world. Currently, there is no significant scientific evidence on the biological benefits that hinder the integrity of transgender women’s competition in women’s sports. There is also no evidence that transgender women who have opted for testosterone suppression (e.g. hormone therapy to confirm sex and/or surgical removal of the sex glands) retain an indefinite advantage over cisgender athletes. To be more precise, current evidence suggests that any biological benefits of transgender women in athletic performance do not fall outside the range that is observed among cisgender female athletes after testosterone suppression. However, experts disagree in the field of medicine about the morphofunctional differences of transgender female athletes and cisgender female athletes, society’s rejection of female athletes after transgender transition, the indecision of International Olympic Committee representatives in solving this problem in women’s sports relevant and extremely painful for healthy women, sportswomen, for the development of sports in general and women’s sports in particular.Our further research will be aimed at expanding the study of the conceptual foundations of combining two key areas of research - medico-biological and socio-cultural, with integration into the practice of sports as one of the actual issues of our time that require a theoretically justified and practically proven solution.
- Open Access
- 18 September 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 21-25
Есенціальний мікроелемент селен (Se) та його роль у метаболізмі спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних навантажень (огляд спеціальної літератури)
Резюме. У зв’язку з поставленою метою проведено системний аналіз вітчизняної та за-рубіжної літератури, яка відображає роль мікроелемента селен у забезпеченні підготовки спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних навантажень. Мета. Провести системний аналіз спеціальної літератури, яка відображає роль мікроелемента селен у реалізації мета-болічних процесів в організмі спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних наванта-жень. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, клінічних і експериментальних дослі-джень. Результати. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури (зарубіжні та вітчизняні джерела) свідчить про високий ризик дисбалансу есенціального мікроелемента селен, що обумовлює необхідність корекції його обміну в організмі спортсмена. Корекція балансу селе-ну в організмі передовсім повинна проводитися безпосередньо під час складання харчових раціонів спортсмена, а вживання селенових препаратів слід проводити на основі відповідного оцінювання забезпеченості організму цим елементом та іншими есенціальними мікроелемен-тами.Ключові слова: есенціальний, мікроелемент селен, метаболізм, спортсмени.
- 18 September 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 21-25
Open AccessЕсенціальний мікроелемент селен (Se) та його роль у метаболізмі спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних навантажень (огляд спеціальної літератури)
Резюме. У зв’язку з поставленою метою проведено системний аналіз вітчизняної та за-рубіжної літератури, яка відображає роль мікроелемента селен у забезпеченні підготовки спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних навантажень. Мета. Провести системний аналіз спеціальної літератури, яка відображає роль мікроелемента селен у реалізації мета-болічних процесів в організмі спортсменів під час виконання інтенсивних фізичних наванта-жень. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, клінічних і експериментальних дослі-джень. Результати. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури (зарубіжні та вітчизняні джерела) свідчить про високий ризик дисбалансу есенціального мікроелемента селен, що обумовлює необхідність корекції його обміну в організмі спортсмена. Корекція балансу селе-ну в організмі передовсім повинна проводитися безпосередньо під час складання харчових раціонів спортсмена, а вживання селенових препаратів слід проводити на основі відповідного оцінювання забезпеченості організму цим елементом та іншими есенціальними мікроелемен-тами.Ключові слова: есенціальний, мікроелемент селен, метаболізм, спортсмени.