Dariia Lyko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Dariia Lyko has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Portukhai
Рівненський державний гуманітарний університет
4 shared publications - Ірина Павлівна Логвиненко
Рівненський державний гуманітарний університет
3 shared publications - Сергій Михайлович Лико
Рівненський державний гуманітарний університет
3 shared publications Андрій Валерійович Лисиця
Рівненський державний гуманітарний університет
2 shared publications- H. D. Krupko
Rivne branch of the state institution "Institute of Soil Protection of Ukraine" Shubkiv Ukraine
1 shared publication - Halyna Krupko1 shared publication
Latest Publications
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (146) , 83-90
Interpretation of soil phosphorus content analysis data which obtained with different methods of its determination
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (146) , 83-90
Interpretation of soil phosphorus content analysis data which obtained with different methods of its determination
- Open Access
- 5 November 2025
- Published by National University of Water and Environmental Engineering in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
- Vol. 2 (110) , 175-188
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ЯК НАСЛІДОК ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ПРИКЛАДІ БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА «КОЛОБАНКИ» (РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
Статтю присвячено вивченню трансформації природної флори ботанічного заказника «Колобанки» під дією кліматичних змін. Проаналізовано екологічні аспекти глобальних змін клімату та їх наслідки для природних екосистем, зокрема болотних. Внаслідок кліматичних змін та зміни гідрологічного режиму заказника відмічено втрату гігрофітів, мезофітизацію болотної екосистеми і заміну болотних видів лучними та інвазивними. У порівнянні із даними 10-річної давності, сучасні дослідження показують зміни у складі рослинних угрупувань та деградацію популяцій рідкісних та зникаючих болотних видів природної флори та значними трансформаційними процесами у заказнику загалом. Станом на 2025 рік територія заказника вкрита щільними заростями Cornus sanguinea L., Crataegus ucrainica A. Pojark, Solidago сanadensis L., які займають значну територію заказника і є однією із причин деградації популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин. Значно зменшились площі та чисельність популяцій таких видів, як Epipactis palustris Crantz, Cladium mariscus (L.) R Br., Dactylorhiza incarnatа (L.) Soo., Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes, крім того, не була підтверджена наявність популяції Pinguicula vulgaris L. У свою чергу зростання на великих площах ксеромезофільних видів (Solidago canadensis L., Potentilla erecta (L.) Hampe, Poa trivialis L., P.palustris L., Eupatorium cannabium L. та ін.) та наявність щільних заростей чагарників, свідчить про зміну гідрологічного режиму на території заказника. Досліджено чисельність та онтогенетичні спектри популяцій рідкісних болотних видів – Epipactis palustris та Cladium mariscus. Порівняльні дані 2014 р. свідчать про зменшення чисельності популяцій цих видів та площ їх зростання за останні 10 років.
- 5 November 2025
- Published by National University of Water and Environmental Engineering in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
- Vol. 2 (110) , 175-188
Open AccessТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ЯК НАСЛІДОК ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ПРИКЛАДІ БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА «КОЛОБАНКИ» (РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
Статтю присвячено вивченню трансформації природної флори ботанічного заказника «Колобанки» під дією кліматичних змін. Проаналізовано екологічні аспекти глобальних змін клімату та їх наслідки для природних екосистем, зокрема болотних. Внаслідок кліматичних змін та зміни гідрологічного режиму заказника відмічено втрату гігрофітів, мезофітизацію болотної екосистеми і заміну болотних видів лучними та інвазивними. У порівнянні із даними 10-річної давності, сучасні дослідження показують зміни у складі рослинних угрупувань та деградацію популяцій рідкісних та зникаючих болотних видів природної флори та значними трансформаційними процесами у заказнику загалом. Станом на 2025 рік територія заказника вкрита щільними заростями Cornus sanguinea L., Crataegus ucrainica A. Pojark, Solidago сanadensis L., які займають значну територію заказника і є однією із причин деградації популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин. Значно зменшились площі та чисельність популяцій таких видів, як Epipactis palustris Crantz, Cladium mariscus (L.) R Br., Dactylorhiza incarnatа (L.) Soo., Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes, крім того, не була підтверджена наявність популяції Pinguicula vulgaris L. У свою чергу зростання на великих площах ксеромезофільних видів (Solidago canadensis L., Potentilla erecta (L.) Hampe, Poa trivialis L., P.palustris L., Eupatorium cannabium L. та ін.) та наявність щільних заростей чагарників, свідчить про зміну гідрологічного режиму на території заказника. Досліджено чисельність та онтогенетичні спектри популяцій рідкісних болотних видів – Epipactis palustris та Cladium mariscus. Порівняльні дані 2014 р. свідчать про зменшення чисельності популяцій цих видів та площ їх зростання за останні 10 років.
- Open Access
- 16 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Carpathica
- No. 2,p. 5-15
ВМІСТ СПОЛУК НІТРОГЕНУ У ТРАНСКОРДОННИХ РІЧКАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Анотація. У статті проаналізовано надходження сполук нітрогену до транскордонних річок Рівненської області (на прикладі р. Стир, Горинь та Льва) внаслідок скидання недостатньо очищених вод водокористувачами. Розглянуто особливості водокористування в області, що передбачає забір, використання та відведення води у басейни основних річок. Так, у 2023 р. з річок Горинь та Стир, що мають найбільшу протяжність в області, було забрано відповідно 42,769 та 66,14 млн м3 і відведено назад 29,165 (з них забруднених зворотних вод 2,850 млн м3) та 22,324 (з них забруднених зворотних вод 2,677 млн м3). Загалом в області після забору та використання водних ресурсів 13,6% зворотного скиду становлять недостатньо очищені та неочищені води, до складу яких входять забруднювальні речовини. 86,4% становлять води нормативно очищені й нормативно чисті без очистки. Виявлено, що з неорганічних сполук нітрогену найбільше в поверхневі води надходить нітратів, а найменше – нітритів. Упродовж 2021–2023 рр. надходження цих сполук зі скидами зворотних вод зменшилося: амонію з 105,2 до 74,2 т/р, нітритів – з 29 до 23,8 т/р, нітратів – з 1437,1 до 1157,6 т/р. Встановлено в досліджуваних річках перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за вмістом амонію та нітритів. Так, у р. Льва у період з 2021 по 2023 р. спостерігалося перевищення ГДК вмісту амонію в 1,4–1,7 раза; у р. Стир у 2023 р. виявлено перевищення ГДК нітритів в 1,4 раза, амонію – в 1,2 (2022 р.) та 1,1 раза (2023 р.); у р. Горинь у 2023 р. зафіксовано перевищення амонію в 1,6 раза, нітритів – у 2,4 раза. Розглянуто обсяги скидів у досліджувані поверхневі води сполук нітрогену за період 2021–2023 рр. Найбільший обсяг зазначених сполук скинуто в р. Льва у 2021 р.: амонію – 1,3 т, нітратів – 3,8 т. У 2023 році ці показники відповідно становили 0,5 та 3,8 т. У р. Стир найбільше було скинуто сполук нітрогену у 2023 р.: амонію – 0,2 т та нітратів – 3,6 т. У р. Горинь – у 2021 р.: амонію – 3,3 т, нітрату – 1,5 т, у 2023 р. ці показники становили відповідно 2,0 та 0,3 т. Наведено основні джерела надходження амонію та нітратів, а саме: для басейну р. Стир – ПАТ «Рафалівський кар’єр»; для басейну р. Горинь – Острозьке КП «Водоканал», ПрАТ «Івано-Долинський спецкар’єр»; для басейну р. Льва – ВП «Томашгородський кар’єр» та ВП «Клесівський кар’єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця».
- 16 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Carpathica
- No. 2,p. 5-15
Open AccessВМІСТ СПОЛУК НІТРОГЕНУ У ТРАНСКОРДОННИХ РІЧКАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Анотація. У статті проаналізовано надходження сполук нітрогену до транскордонних річок Рівненської області (на прикладі р. Стир, Горинь та Льва) внаслідок скидання недостатньо очищених вод водокористувачами. Розглянуто особливості водокористування в області, що передбачає забір, використання та відведення води у басейни основних річок. Так, у 2023 р. з річок Горинь та Стир, що мають найбільшу протяжність в області, було забрано відповідно 42,769 та 66,14 млн м3 і відведено назад 29,165 (з них забруднених зворотних вод 2,850 млн м3) та 22,324 (з них забруднених зворотних вод 2,677 млн м3). Загалом в області після забору та використання водних ресурсів 13,6% зворотного скиду становлять недостатньо очищені та неочищені води, до складу яких входять забруднювальні речовини. 86,4% становлять води нормативно очищені й нормативно чисті без очистки. Виявлено, що з неорганічних сполук нітрогену найбільше в поверхневі води надходить нітратів, а найменше – нітритів. Упродовж 2021–2023 рр. надходження цих сполук зі скидами зворотних вод зменшилося: амонію з 105,2 до 74,2 т/р, нітритів – з 29 до 23,8 т/р, нітратів – з 1437,1 до 1157,6 т/р. Встановлено в досліджуваних річках перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за вмістом амонію та нітритів. Так, у р. Льва у період з 2021 по 2023 р. спостерігалося перевищення ГДК вмісту амонію в 1,4–1,7 раза; у р. Стир у 2023 р. виявлено перевищення ГДК нітритів в 1,4 раза, амонію – в 1,2 (2022 р.) та 1,1 раза (2023 р.); у р. Горинь у 2023 р. зафіксовано перевищення амонію в 1,6 раза, нітритів – у 2,4 раза. Розглянуто обсяги скидів у досліджувані поверхневі води сполук нітрогену за період 2021–2023 рр. Найбільший обсяг зазначених сполук скинуто в р. Льва у 2021 р.: амонію – 1,3 т, нітратів – 3,8 т. У 2023 році ці показники відповідно становили 0,5 та 3,8 т. У р. Стир найбільше було скинуто сполук нітрогену у 2023 р.: амонію – 0,2 т та нітратів – 3,6 т. У р. Горинь – у 2021 р.: амонію – 3,3 т, нітрату – 1,5 т, у 2023 р. ці показники становили відповідно 2,0 та 0,3 т. Наведено основні джерела надходження амонію та нітратів, а саме: для басейну р. Стир – ПАТ «Рафалівський кар’єр»; для басейну р. Горинь – Острозьке КП «Водоканал», ПрАТ «Івано-Долинський спецкар’єр»; для басейну р. Льва – ВП «Томашгородський кар’єр» та ВП «Клесівський кар’єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця».
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 5,p. 67-74
ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ТРАНСКОРДОННОЇ РІЧКИ ЗАХІДНИЙ БУГ ЗА ВМІСТОМ СПОЛУК НІТРОГЕНУ
У статті розглянуто важливість контролю та покращення якості води транскордонної р. Західний Буг, що належить до басейну Балтійського моря й охоплює територію трьох держав (України, Республіки Польща та Республіки Білорусь). Наведено найбільші джерела забруднення води р. Західний Буг (підприємства житлово-комунального господарства, тваринницькі комплекси, інфільтрати сміттєзвалища м. Львів, стихійні сміттєзвалища й інші). Проаналізовано стан якості води р. Західний Буг за вмістом сполук нітрогену на трьох пунктах спостереження (704 км, м. Кам’янка-Бузька, 637 км, м. Сокаль, 569 км, м. Устилуг, 500 м нижче впадіння р. Устилуг, кордон із Республікою Польща). Показано перевищення гранично допустимих концентрацій амонію та нітритів. Найвищі перевищення допустимих значень вмісту амонію і нітритів зафіксовано в пункті спостереження 704 км, м. Кам’янка-Бузька (в 1,1–30,1 раза та 1,1–28,8 раза). Вміст нітратів упродовж проаналізованого періоду змінюється від 1,20 мг/дм3 до 18,00 мг/дм3 (704 км, м. Кам’янка-Бузька), від 1,70 мг/дм3 до 21,00 мг/дм3 (м. Сокаль), від 1,50 мг/дм3 до 20,00 мг/дм3 (м. Устилуг, кордон із Республікою Польща) та перебуває в межах допустимих значень. Найгірша якість води за вмістом сполук нітрогену встановлена на ділянці р. Західний Буг 704 км, м. Кам’янка-Бузька. Зокрема, якість води змінюється за вмістом NH4 + – від IV класу, 6-та категорія (забруднена), до V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена); NO3¯ – від III класу, 5-та категорія (помірно забруднена), до IV класу, 6 категорія (забруднена); NO2¯ – відповідає V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена). З метою покращення якості води р. Західний Буг рекомендовано забезпечити будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів, ретельніше контролювати надходження забруднювальних речовин від сміттєзвалища м. Львів і стихійних сміттєзвалищ.
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 5,p. 67-74
Open AccessОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ТРАНСКОРДОННОЇ РІЧКИ ЗАХІДНИЙ БУГ ЗА ВМІСТОМ СПОЛУК НІТРОГЕНУ
У статті розглянуто важливість контролю та покращення якості води транскордонної р. Західний Буг, що належить до басейну Балтійського моря й охоплює територію трьох держав (України, Республіки Польща та Республіки Білорусь). Наведено найбільші джерела забруднення води р. Західний Буг (підприємства житлово-комунального господарства, тваринницькі комплекси, інфільтрати сміттєзвалища м. Львів, стихійні сміттєзвалища й інші). Проаналізовано стан якості води р. Західний Буг за вмістом сполук нітрогену на трьох пунктах спостереження (704 км, м. Кам’янка-Бузька, 637 км, м. Сокаль, 569 км, м. Устилуг, 500 м нижче впадіння р. Устилуг, кордон із Республікою Польща). Показано перевищення гранично допустимих концентрацій амонію та нітритів. Найвищі перевищення допустимих значень вмісту амонію і нітритів зафіксовано в пункті спостереження 704 км, м. Кам’янка-Бузька (в 1,1–30,1 раза та 1,1–28,8 раза). Вміст нітратів упродовж проаналізованого періоду змінюється від 1,20 мг/дм3 до 18,00 мг/дм3 (704 км, м. Кам’янка-Бузька), від 1,70 мг/дм3 до 21,00 мг/дм3 (м. Сокаль), від 1,50 мг/дм3 до 20,00 мг/дм3 (м. Устилуг, кордон із Республікою Польща) та перебуває в межах допустимих значень. Найгірша якість води за вмістом сполук нітрогену встановлена на ділянці р. Західний Буг 704 км, м. Кам’янка-Бузька. Зокрема, якість води змінюється за вмістом NH4 + – від IV класу, 6-та категорія (забруднена), до V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена); NO3¯ – від III класу, 5-та категорія (помірно забруднена), до IV класу, 6 категорія (забруднена); NO2¯ – відповідає V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена). З метою покращення якості води р. Західний Буг рекомендовано забезпечити будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів, ретельніше контролювати надходження забруднювальних речовин від сміттєзвалища м. Львів і стихійних сміттєзвалищ.
- Open Access
- 10 November 2022
- Published by Institute of Agroecology and Environmental Management NAAN in Agroecological journal
- No. 4,p. 93-104
Heavy metals concentration in the underground waters of rural settlements in Rivne region
Стаття присвячена оцінці якості підземних вод сільських населених пунктів Гощанського (Рівненського) р-ну Рівненської обл. Проаналізовано вміст біогенних (купрум, цинк) та небіогенних (плюмбум, кадмій) важких металів у воді колодязів сіл Садове, Жалянка, Ючин, Тучин та артезіанських свердловин с. Тучин впродовж 2012–2018 рр. Наведено основні джерела забруднення води важкими металами. Виявлено, що вміст Cu2+ та Zn2+ у воді колодязів не перевищував допустимі значення впродовж всього періоду дослідження. Однак, за вмістом Pb2+ та Cd2+ якість води колодязів не відповідає нормативним показникам. Так, установлено, що вміст кадмію перевищує гранично допустимі концентрації у колодязях всіх досліджуваних сіл, а концентрація плюмбуму в колодязях сіл Садове й Тучин у 1,37 та 2,07 раза відповідно. За оптимальних концентрацій біогенні важкі метали необхідні для забезпечення життєдіяльності та регулювання фізіологічних процесів усіх живих організмів. Однак тривале споживання питної води забрудненої важкими металами негативно впливає на організм і може викликати гострі та хронічні захворювання. Дія важких металів залежить від концентрації, особливостей та інтенсивності їх потрапляння, швидкості поглинання, утримання і виведення, а також загального стану здоров’я людини. Вода артезіанських свердловин с. Тучин за вмістом купруму, цинку, плюмбуму та кадмію відповідає встановленим допустимим нормам упродовж 2012–2018 рр. і придатна до споживання та використання. Очевидно, що використання більш глибоких підземних водних горизонтів забезпечує жителів с. Тучин якісною питною водою. Необхідно розробити та реалізувати дієві заходи для покращання якості води колодязів тих населених пунктів, де зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій Cd2+ та Pb2+.
- 10 November 2022
- Published by Institute of Agroecology and Environmental Management NAAN in Agroecological journal
- No. 4,p. 93-104
Open AccessHeavy metals concentration in the underground waters of rural settlements in Rivne region
Стаття присвячена оцінці якості підземних вод сільських населених пунктів Гощанського (Рівненського) р-ну Рівненської обл. Проаналізовано вміст біогенних (купрум, цинк) та небіогенних (плюмбум, кадмій) важких металів у воді колодязів сіл Садове, Жалянка, Ючин, Тучин та артезіанських свердловин с. Тучин впродовж 2012–2018 рр. Наведено основні джерела забруднення води важкими металами. Виявлено, що вміст Cu2+ та Zn2+ у воді колодязів не перевищував допустимі значення впродовж всього періоду дослідження. Однак, за вмістом Pb2+ та Cd2+ якість води колодязів не відповідає нормативним показникам. Так, установлено, що вміст кадмію перевищує гранично допустимі концентрації у колодязях всіх досліджуваних сіл, а концентрація плюмбуму в колодязях сіл Садове й Тучин у 1,37 та 2,07 раза відповідно. За оптимальних концентрацій біогенні важкі метали необхідні для забезпечення життєдіяльності та регулювання фізіологічних процесів усіх живих організмів. Однак тривале споживання питної води забрудненої важкими металами негативно впливає на організм і може викликати гострі та хронічні захворювання. Дія важких металів залежить від концентрації, особливостей та інтенсивності їх потрапляння, швидкості поглинання, утримання і виведення, а також загального стану здоров’я людини. Вода артезіанських свердловин с. Тучин за вмістом купруму, цинку, плюмбуму та кадмію відповідає встановленим допустимим нормам упродовж 2012–2018 рр. і придатна до споживання та використання. Очевидно, що використання більш глибоких підземних водних горизонтів забезпечує жителів с. Тучин якісною питною водою. Необхідно розробити та реалізувати дієві заходи для покращання якості води колодязів тих населених пунктів, де зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій Cd2+ та Pb2+.
- Open Access
- 21 September 2018
- Published by Dnipro State Agrarian and Economic University in Agrology
- Vol. 1 (3) , 247-253
The agrochemical state of sod-podzolic soils of Western Polissya in the conditions of anthropogenesis
The agrochemical state of sod-podzolic soils of thе Western Polissya is analysed area of next agro-industrial groups: 27b-sod-podzolic gley-dried clay-sandy, 14b-sod-podzolic and podzolic-sod gley clay-sandy soils; 5b-sod-podzolic and non-glued and gleyy clay-sandy soils on sandy sediments. The content of humus, alkaline hydrolyzed nitrogen, mobile phosphorus and exchangeable potassium in sod-podzolic soils on arable land, under pasture and hayfields has been investigated. Determination of agrochemical indexes of soils, conducted in the laboratory of analytical support of agrochemical and agro-ecological research and quality of products Rivne branch of the state institution "Institute of Soil Protection of Ukraine". As a result, a low and medium degree of land provision was found for the studied parameters (with the exception of mobile forms of phosphorus in the agricultural group 14b under grass) irrespective of their agricultural use. In terms of humus content, agricultural production groups 14b and 5b under haymasters have an average degree of provision (2,1-2,2%), 27b for arable land and 5b for pasture-low; on the content of alkali hydrolyzed nitrogen-very low (< 101 mg/kg); on maintenance the movable forms of phosphorus themiddle is educed (51-100 mg/kg); with the content of mobile potassium, the agricultural production group 5b has a medium the degree of availability (84 mg/kg), other study groups-very low (< 41 mg/kg of soil). From depth, the content of all studied parameters decreases. Studying the dynamics of these indexes during 2011-2015 it is not set substantial differences in the process of the protracted cultivating, only on plough-land of the use of sederal cultures in 2014-2015 assisted the insignificant improvement of content of humus and other agrochemical indexes. Analysing agrochemical properties it is necessary to mark expediency of their improvement by application of the organo-mineral system of fertilizer in connected with the periodic liming, and also the use of the sederal sowing with the aim of passing to the conduct of organic agriculture.
- 21 September 2018
- Published by Dnipro State Agrarian and Economic University in Agrology
- Vol. 1 (3) , 247-253
Open AccessThe agrochemical state of sod-podzolic soils of Western Polissya in the conditions of anthropogenesis
The agrochemical state of sod-podzolic soils of thе Western Polissya is analysed area of next agro-industrial groups: 27b-sod-podzolic gley-dried clay-sandy, 14b-sod-podzolic and podzolic-sod gley clay-sandy soils; 5b-sod-podzolic and non-glued and gleyy clay-sandy soils on sandy sediments. The content of humus, alkaline hydrolyzed nitrogen, mobile phosphorus and exchangeable potassium in sod-podzolic soils on arable land, under pasture and hayfields has been investigated. Determination of agrochemical indexes of soils, conducted in the laboratory of analytical support of agrochemical and agro-ecological research and quality of products Rivne branch of the state institution "Institute of Soil Protection of Ukraine". As a result, a low and medium degree of land provision was found for the studied parameters (with the exception of mobile forms of phosphorus in the agricultural group 14b under grass) irrespective of their agricultural use. In terms of humus content, agricultural production groups 14b and 5b under haymasters have an average degree of provision (2,1-2,2%), 27b for arable land and 5b for pasture-low; on the content of alkali hydrolyzed nitrogen-very low (< 101 mg/kg); on maintenance the movable forms of phosphorus themiddle is educed (51-100 mg/kg); with the content of mobile potassium, the agricultural production group 5b has a medium the degree of availability (84 mg/kg), other study groups-very low (< 41 mg/kg of soil). From depth, the content of all studied parameters decreases. Studying the dynamics of these indexes during 2011-2015 it is not set substantial differences in the process of the protracted cultivating, only on plough-land of the use of sederal cultures in 2014-2015 assisted the insignificant improvement of content of humus and other agrochemical indexes. Analysing agrochemical properties it is necessary to mark expediency of their improvement by application of the organo-mineral system of fertilizer in connected with the periodic liming, and also the use of the sederal sowing with the aim of passing to the conduct of organic agriculture.