Сергій Футорний
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Сергій Футорний has a total of 39 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Лариса Шахліна
Національний університет фізичного виховання і спорту України
7 shared publications - Олена Володимирівна Маслова
Національний університет фізичного виховання і спорту України
7 shared publications - Oleksandr Pyzhov
National University of Ukraine on Physical Education and Sport
4 shared publications - Тетяна Терещенко
Національний університет фізичного виховання і спорту України
3 shared publications - Євгеній Імас
Національний університет фізичного виховання і спорту України, вул. Фізкультури 1, м. Київ, 03150, Україна
2 shared publications М.м. Риган
Національний університет фізичного виховання і спорту України
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 236-244
Специфіка сучасної практичної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Громадське здоров’я»
У статті здійснено комплексний теоретичний та емпіричний аналіз специфіки організації сучасної практичної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Громадське здоров’я» в Україні та світі з урахуванням еволюційних викликів сьогодення. Мета дослідження – здійснення комплексного аналізу специфіки організації сучасної практичної підготовки фахівців в Україні та світі з урахуванням глобальних викликів, воєнного стану, екологічних загроз і провідних міжнародних систем оцінки. Методи дослідження: системний аналіз, порівняльна педагогіка, контент-аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів і міжнародних акредитаційних стандартів (CEPH, APHEA, WHO-ASPHER). Результати. Досліджено еволюцію та нормативно-правове забезпечення практичної підготовки в контексті імплементації Закону України «Про систему громадського здоров’я» та остаточного переходу від інспекційно-реактивної санепідслужби до європейської децентралізованої міжсекторальної превентивної моделі. На основі детального аналізу міжнародних систем оцінки (зокрема стандартів акредитаційних агенцій CEPH та APHEA) і європейської рамки компетентностей WHO-ASPHER виокремлено три ключові макрокатегорії практичної діяльності фахівців у галузі громадського здоров’я: «Зміст та контекст», «Відносини та взаємодія» й «Продуктивність і досягнення». Запропоновано комплексну компетентнісно-орієнтовану матрицю організації практичної підготовки бакалаврів з громадського здоров’я, яка забезпечує безперервну й послідовну траєкторію становлення фахівця за роками навчання: від ознайомчої й навчальної практики до виробничої та професійно-прикладної діяльності. Окрему увагу акцентовано на впливі сучасних безпекових і соціально-економічних криз, спричинених збройною агресією та пандеміями, що зумовлює необхідність інтеграції елементів військової підготовки (оцінка ХБРЯ-загроз, епідеміологічна розвідка), формування цифрової компетентності (робота з ЕСОЗ, прийняття рішень на основі доказів – EBDM) і розвиток м’яких навичок (soft skills) через симуляційне та проблемно-орієнтоване навчання. Результати. Обґрунтовано, що якісна практична підготовка вимагає суворої структурованості, укладання формалізованих угод, залучення кваліфікованих фахівців-професіоналів і створення здобувачами реальних кінцевих продуктів для баз практики, що перетворює студентів на активних контриб’юторів і забезпечує формування конкурентоспроможних фахівців європейського рівня. Визначено перспективи подальших досліджень щодо оцінки ефективності нових форматів практики й упровадження інноваційних методичних підходів.
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 236-244
Open AccessСпецифіка сучасної практичної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Громадське здоров’я»
У статті здійснено комплексний теоретичний та емпіричний аналіз специфіки організації сучасної практичної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Громадське здоров’я» в Україні та світі з урахуванням еволюційних викликів сьогодення. Мета дослідження – здійснення комплексного аналізу специфіки організації сучасної практичної підготовки фахівців в Україні та світі з урахуванням глобальних викликів, воєнного стану, екологічних загроз і провідних міжнародних систем оцінки. Методи дослідження: системний аналіз, порівняльна педагогіка, контент-аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів і міжнародних акредитаційних стандартів (CEPH, APHEA, WHO-ASPHER). Результати. Досліджено еволюцію та нормативно-правове забезпечення практичної підготовки в контексті імплементації Закону України «Про систему громадського здоров’я» та остаточного переходу від інспекційно-реактивної санепідслужби до європейської децентралізованої міжсекторальної превентивної моделі. На основі детального аналізу міжнародних систем оцінки (зокрема стандартів акредитаційних агенцій CEPH та APHEA) і європейської рамки компетентностей WHO-ASPHER виокремлено три ключові макрокатегорії практичної діяльності фахівців у галузі громадського здоров’я: «Зміст та контекст», «Відносини та взаємодія» й «Продуктивність і досягнення». Запропоновано комплексну компетентнісно-орієнтовану матрицю організації практичної підготовки бакалаврів з громадського здоров’я, яка забезпечує безперервну й послідовну траєкторію становлення фахівця за роками навчання: від ознайомчої й навчальної практики до виробничої та професійно-прикладної діяльності. Окрему увагу акцентовано на впливі сучасних безпекових і соціально-економічних криз, спричинених збройною агресією та пандеміями, що зумовлює необхідність інтеграції елементів військової підготовки (оцінка ХБРЯ-загроз, епідеміологічна розвідка), формування цифрової компетентності (робота з ЕСОЗ, прийняття рішень на основі доказів – EBDM) і розвиток м’яких навичок (soft skills) через симуляційне та проблемно-орієнтоване навчання. Результати. Обґрунтовано, що якісна практична підготовка вимагає суворої структурованості, укладання формалізованих угод, залучення кваліфікованих фахівців-професіоналів і створення здобувачами реальних кінцевих продуктів для баз практики, що перетворює студентів на активних контриб’юторів і забезпечує формування конкурентоспроможних фахівців європейського рівня. Визначено перспективи подальших досліджень щодо оцінки ефективності нових форматів практики й упровадження інноваційних методичних підходів.
- Open Access
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 48-55
Сучасні погляди на допуск трансгендерів до участі в Олімпійських іграх
Дедалі більша кількість учасниць Олімпійських ігор ХХ століття підкреслює стійку тенденцію розвитку сучасного жіночого спорту. На Іграх XXVII Олімпіади – рік сторіччя участі жінок в Олімпійських іграх (Сідней, Австралія, 2000 р.) кількість учасниць становила 38,2 % усіх учасників змагань. Париж 2024 – Ігри XXXIII Олімпіади. Здійснилася давня мрія представників Міжнародного олімпійського комітету – досягнуто гендерної рівності серед усіх учасників Олімпіади – по 50 % жінок і чоловіків серед загальної кількості спортсменів 10 500. Розглядаючи поняття «гендерна рівність» у спорті, слід пам’ятати значення терміна «гендер» – це лише значення соціальної статі. Проте всі морфологічні й функціональні характеристики організму чоловіків і жінок в усіх видах їхньої діяльності, зокрема й спорті, підпорядковуються принципам й оцінюються лише з позиції статевого диморфізму. Ігри XXXII Олімпіади (Токіо, 2021) стали першими в історії Олімпійських ігор щодо офіційного допуску Міжнародним олімпійським комітетом (далі – МОК) трансгендерної спортсменки до участі в змаганнях серед жінок. Участь в Іграх XXXIII Олімпіади (Париж, 2024) двох спортсменок з DSD в змаганнях з жіночого боксу підсилили несприйняття участі в Олімпійських змаганнях трансгендерок, а також жінок з порушенням статевого диференціювання (DSD) – не тільки спортсменок, спеціалісток у галузі спортивної медицини, а також суспільства. Це посилило протести проти МОК. Мета. За даними аналізу наукової літератури представити сучасні плани МОК, Міжнародних спортивних федерацій щодо допуску трансгендерів і з порушенням статевого диморфізму (DSD) до Олімпійських ігор сучасності. Методи дослідження: аналіз наукової літератури та даних мережі інтернет: аналіз, систематизація, узагальнення. Результати: МОК переклав допуск учасниць у жіночі види спорту на Олімпійських іграх і значних Міжнародних змаганнях на Міжнародні спортивні федерації. Федерація Світо‑ вої атлетики (World Athletics) запропонувала у 2025 році, а світова федерація з плавання (World Aquatics) підтримала пропозицію про обов’язковий генетичний контроль статевої належності в жіночому спорті на наявність гена SRY.
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 48-55
Open AccessСучасні погляди на допуск трансгендерів до участі в Олімпійських іграх
Дедалі більша кількість учасниць Олімпійських ігор ХХ століття підкреслює стійку тенденцію розвитку сучасного жіночого спорту. На Іграх XXVII Олімпіади – рік сторіччя участі жінок в Олімпійських іграх (Сідней, Австралія, 2000 р.) кількість учасниць становила 38,2 % усіх учасників змагань. Париж 2024 – Ігри XXXIII Олімпіади. Здійснилася давня мрія представників Міжнародного олімпійського комітету – досягнуто гендерної рівності серед усіх учасників Олімпіади – по 50 % жінок і чоловіків серед загальної кількості спортсменів 10 500. Розглядаючи поняття «гендерна рівність» у спорті, слід пам’ятати значення терміна «гендер» – це лише значення соціальної статі. Проте всі морфологічні й функціональні характеристики організму чоловіків і жінок в усіх видах їхньої діяльності, зокрема й спорті, підпорядковуються принципам й оцінюються лише з позиції статевого диморфізму. Ігри XXXII Олімпіади (Токіо, 2021) стали першими в історії Олімпійських ігор щодо офіційного допуску Міжнародним олімпійським комітетом (далі – МОК) трансгендерної спортсменки до участі в змаганнях серед жінок. Участь в Іграх XXXIII Олімпіади (Париж, 2024) двох спортсменок з DSD в змаганнях з жіночого боксу підсилили несприйняття участі в Олімпійських змаганнях трансгендерок, а також жінок з порушенням статевого диференціювання (DSD) – не тільки спортсменок, спеціалісток у галузі спортивної медицини, а також суспільства. Це посилило протести проти МОК. Мета. За даними аналізу наукової літератури представити сучасні плани МОК, Міжнародних спортивних федерацій щодо допуску трансгендерів і з порушенням статевого диморфізму (DSD) до Олімпійських ігор сучасності. Методи дослідження: аналіз наукової літератури та даних мережі інтернет: аналіз, систематизація, узагальнення. Результати: МОК переклав допуск учасниць у жіночі види спорту на Олімпійських іграх і значних Міжнародних змаганнях на Міжнародні спортивні федерації. Федерація Світо‑ вої атлетики (World Athletics) запропонувала у 2025 році, а світова федерація з плавання (World Aquatics) підтримала пропозицію про обов’язковий генетичний контроль статевої належності в жіночому спорті на наявність гена SRY.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 320-329
Засоби підтримки прийняття управлінських рішень, міжвідомчої комунікації та кризового реагування у сфері громадського здоров’я
The article considers the current problem of increasing the efficiency of public health management in the context of modern crisis challenges. The need for integration of decision support systems (DSS), established interdepartmental communication and modern crisis response tools is substantiated. The purpose of the study is to determine the tools and technologies used to support management decisions and their relationship with crisis situations in public health. Methods: analysis and synthesis; systematization and classification; terminological analysis; comparative analysis. Results. Key decision support tools were analyzed and classified, their principles and approaches to application were determined. It was established that the effectiveness of crisis management directly depends on the level of integration of information systems and coordination between different departments, which is confirmed by the analysis of international experience. It is also proven that data-driven decision-making is a central method for optimizing resources and predicting the development of situations. Conclusions. Successfully overcoming public health crises is possible only with the synergy of technological solutions, effective communication and a proactive management approach. The prospects for further development lie in the creation of adaptive platforms that use artificial intelligence and big data analytics. У статті розглядається актуальна проблема підвищення ефективності управління у сфері громадського здоров’я в умовах сучасних кризових викликів. Обґрунтовується необхідність інтеграції систем підтримки прийняття рішень (СППР), налагодженої міжвідомчої комунікації та сучасних засобів кризового реагування. Мета – визначення інструментів та технологій, які використовуються для підтримки управлінських рішень, та їх взаємозв’язку з кризовими ситуаціями в громадському здоров’ї. Методи: аналіз та синтез; систематизація та класифікація; термінологічний аналіз; порівняльний аналіз. Результати. Проаналізовано та класифіковано ключові інструменти підтримки рішень, визначено їхні принципи та підходи до застосування. Установлено, що ефективність кризового менеджменту напряму залежить від рівня інтеграції інформаційних систем та координації між різними відомствами, що підтверджується аналізом міжнародного досвіду.Також доведено, що кероване даними прийняття рішень є центральним методом для оптимізації ресурсів та прогнозування розвитку ситуацій. Висновки. Успішне подолання криз у громадському здоров’ї можливе лише за умови синергії технологічних рішень, ефективної комунікації та проактивного управлінського підходу. Перспектива подальшого розвитку полягає у створенні адаптивних платформ, що використовують штучний інтелект та аналітику великих даних.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 320-329
Open AccessЗасоби підтримки прийняття управлінських рішень, міжвідомчої комунікації та кризового реагування у сфері громадського здоров’я
The article considers the current problem of increasing the efficiency of public health management in the context of modern crisis challenges. The need for integration of decision support systems (DSS), established interdepartmental communication and modern crisis response tools is substantiated. The purpose of the study is to determine the tools and technologies used to support management decisions and their relationship with crisis situations in public health. Methods: analysis and synthesis; systematization and classification; terminological analysis; comparative analysis. Results. Key decision support tools were analyzed and classified, their principles and approaches to application were determined. It was established that the effectiveness of crisis management directly depends on the level of integration of information systems and coordination between different departments, which is confirmed by the analysis of international experience. It is also proven that data-driven decision-making is a central method for optimizing resources and predicting the development of situations. Conclusions. Successfully overcoming public health crises is possible only with the synergy of technological solutions, effective communication and a proactive management approach. The prospects for further development lie in the creation of adaptive platforms that use artificial intelligence and big data analytics. У статті розглядається актуальна проблема підвищення ефективності управління у сфері громадського здоров’я в умовах сучасних кризових викликів. Обґрунтовується необхідність інтеграції систем підтримки прийняття рішень (СППР), налагодженої міжвідомчої комунікації та сучасних засобів кризового реагування. Мета – визначення інструментів та технологій, які використовуються для підтримки управлінських рішень, та їх взаємозв’язку з кризовими ситуаціями в громадському здоров’ї. Методи: аналіз та синтез; систематизація та класифікація; термінологічний аналіз; порівняльний аналіз. Результати. Проаналізовано та класифіковано ключові інструменти підтримки рішень, визначено їхні принципи та підходи до застосування. Установлено, що ефективність кризового менеджменту напряму залежить від рівня інтеграції інформаційних систем та координації між різними відомствами, що підтверджується аналізом міжнародного досвіду.Також доведено, що кероване даними прийняття рішень є центральним методом для оптимізації ресурсів та прогнозування розвитку ситуацій. Висновки. Успішне подолання криз у громадському здоров’ї можливе лише за умови синергії технологічних рішень, ефективної комунікації та проактивного управлінського підходу. Перспектива подальшого розвитку полягає у створенні адаптивних платформ, що використовують штучний інтелект та аналітику великих даних.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 295-304
Менеджмент зелених ініціатив у спорті як складник сталого оздоровлення населення: теоретико-методологічний аналіз моделей співпраці
In the context of the growing relevance of environmental sustainability, the search for effective mechanisms for managing green initiative projects in the field of sports is of particular importance. This study is devoted to the analysis of conceptual models of partnership in order to determine their potential for the systematic implementation of such initiatives. The purpose of the study is to develop and substantiate conceptual models of cooperation between municipalities, higher education institutions, public organizations and sports clubs for the implementation of eco-health projects, based on the analysis of theoretical approaches. Methods: analysis of scientific and methodological literature, structural and functional analysis, method of idealtypes (according to M. Weber), modeling method, comparative (comparative) analysis.Results. The work identifies and analyzes three models of cooperation: hierarchical«Municipal Coordinator», network «Consortium» and innovative «Project Laboratory».It was found that each model has a unique logic of functioning and is appropriate for projects of various scales and complexity, from infrastructure to research.The analysis showed that «pure» models have significant limitations in long-term planning. The most promising strategy is recognized as an adjacent approach that combines elements of all three models at different stages of the project life cycle. Conclusions. The key conclusion is the lack of a single universal management model that can effectively solve the entire range of tasks of green initiatives. The use of any model in isolation is counterproductive and limits the potential of projects. The success of the management system depends on the ability to flexibly combine centralized control, network cooperation and innovative search. Therefore, the future of effective environmental management in sports lies in the implementation of adaptive hybrid strategies. В умовах зростаючої актуальності екологічної стійкості пошук ефективних механізмів управління проєктами зелених ініціатив у сфері спорту набуває особливого значення. Дане дослідження присвячене аналізу концептуальних моделей партнерства з метою визначення їхнього потенціалу для системної реалізації таких ініціатив. Мета – на основі аналізу теоретичних підходів розробити та обґрунтувати концептуальні моделі співпраці між муніципалітетами, закладами вищої освіти, громадськими організаціями та спортивними клубами для реалізації екооздоровчих проєктів. Методи: аналіз науково-методичної літератури, структурно-функціональний аналіз, метод ідеальних типів (за М. Вебером), метод моделювання, порівняльний (компаративний) аналіз. Результати. У роботі ідентифіковано та проаналізовано три моделі співпраці: ієрархічну «Муніципальний координатор», мережеву «Консорціум» та інноваційну «Проєктна лабораторія». Установлено, що кожна модель має унікальну логіку функціонування та є доцільною для проєктів різних масштабу та складності – від інфраструктурних до дослідницьких. Аналіз показав, що «чисті» моделі мають суттєві обмеження за довгострокового планування. Найбільш перспективною стратегією визнано суміжний підхід, що поєднує елементи всіх трьох моделей на різних етапах життєвого циклу проєкту. Висновки. Ключовим висновком є відсутність єдиної універсальної моделі управління, здатної ефективно вирішувати весь спектр завдань зелених ініціатив. Застосування будь-якої моделі в ізольованому вигляді є контрпродуктивним і обмежує потенціал проєктів. Успіх системи управління залежить від здатності гнучко комбінувати централізований контроль, мережеву співпрацю та інноваційний пошук. Отже, майбутнє ефективного екологічного менеджменту в спорті полягає у впровадженні адаптивних гібридних стратегій.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 295-304
Open AccessМенеджмент зелених ініціатив у спорті як складник сталого оздоровлення населення: теоретико-методологічний аналіз моделей співпраці
In the context of the growing relevance of environmental sustainability, the search for effective mechanisms for managing green initiative projects in the field of sports is of particular importance. This study is devoted to the analysis of conceptual models of partnership in order to determine their potential for the systematic implementation of such initiatives. The purpose of the study is to develop and substantiate conceptual models of cooperation between municipalities, higher education institutions, public organizations and sports clubs for the implementation of eco-health projects, based on the analysis of theoretical approaches. Methods: analysis of scientific and methodological literature, structural and functional analysis, method of idealtypes (according to M. Weber), modeling method, comparative (comparative) analysis.Results. The work identifies and analyzes three models of cooperation: hierarchical«Municipal Coordinator», network «Consortium» and innovative «Project Laboratory».It was found that each model has a unique logic of functioning and is appropriate for projects of various scales and complexity, from infrastructure to research.The analysis showed that «pure» models have significant limitations in long-term planning. The most promising strategy is recognized as an adjacent approach that combines elements of all three models at different stages of the project life cycle. Conclusions. The key conclusion is the lack of a single universal management model that can effectively solve the entire range of tasks of green initiatives. The use of any model in isolation is counterproductive and limits the potential of projects. The success of the management system depends on the ability to flexibly combine centralized control, network cooperation and innovative search. Therefore, the future of effective environmental management in sports lies in the implementation of adaptive hybrid strategies. В умовах зростаючої актуальності екологічної стійкості пошук ефективних механізмів управління проєктами зелених ініціатив у сфері спорту набуває особливого значення. Дане дослідження присвячене аналізу концептуальних моделей партнерства з метою визначення їхнього потенціалу для системної реалізації таких ініціатив. Мета – на основі аналізу теоретичних підходів розробити та обґрунтувати концептуальні моделі співпраці між муніципалітетами, закладами вищої освіти, громадськими організаціями та спортивними клубами для реалізації екооздоровчих проєктів. Методи: аналіз науково-методичної літератури, структурно-функціональний аналіз, метод ідеальних типів (за М. Вебером), метод моделювання, порівняльний (компаративний) аналіз. Результати. У роботі ідентифіковано та проаналізовано три моделі співпраці: ієрархічну «Муніципальний координатор», мережеву «Консорціум» та інноваційну «Проєктна лабораторія». Установлено, що кожна модель має унікальну логіку функціонування та є доцільною для проєктів різних масштабу та складності – від інфраструктурних до дослідницьких. Аналіз показав, що «чисті» моделі мають суттєві обмеження за довгострокового планування. Найбільш перспективною стратегією визнано суміжний підхід, що поєднує елементи всіх трьох моделей на різних етапах життєвого циклу проєкту. Висновки. Ключовим висновком є відсутність єдиної універсальної моделі управління, здатної ефективно вирішувати весь спектр завдань зелених ініціатив. Застосування будь-якої моделі в ізольованому вигляді є контрпродуктивним і обмежує потенціал проєктів. Успіх системи управління залежить від здатності гнучко комбінувати централізований контроль, мережеву співпрацю та інноваційний пошук. Отже, майбутнє ефективного екологічного менеджменту в спорті полягає у впровадженні адаптивних гібридних стратегій.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 330-340
Формування професійного напряму медичного та оздоровчого туризму в межах спеціальності І9 (229) «Громадське здоров’я»
The dynamic development of the medical and health tourism market creates an acute demand for qualified specialists, but the higher education system does not offer comprehensive programs for their training. This creates a systemic competence gap, which restrains the potential of the industry and determines the relevance of this study. The purpose of the study is to substantiate approaches to the formation of a professional trajectory in the field of medical and health tourism. Methods:analysis of scientific literature and terminological analysis; Historical-logical method; systematization and generalization; system analysis; comparative analysis (comparative science); modeling; forecasting. Results. During the study, the labor market was analyzed, which revealed the demand for «hybrid» specialists with medical, managerial and service skills. A comparative analysis of educational and internationalprofessional standards showed that the specialty I9 (229) Public Health is the optimal platform for training such professionals. Based on this, an integrated training concept has been developed, which involves combining a mandatory fundamental core based on this specialty and a single comprehensive block of elective disciplines, whichallows higher education applicants at the first (bachelor’s) level of higher educationto independently construct an individual educational trajectory, choosing disciplines from three recommended areas: coordination and service, commercial and marketing, and management and strategic. Conclusions. The proposed concept is a scientifically sound solution for overcoming the existing competence gap. Its flexible structure, implemented through disciplines of free choice, will allow training competitive specialists who fully meet the requirements of employers. This, in turn, will contribute to the professionalization of human resources and increasing the competitiveness of the health and tourism industries of Ukraine in the international stage. Днамічний розвиток ринку медичного та оздоровчого туризму формує гострий попит на кваліфікованих фахівців, однак система вищої освіти не пропонує комплексних програм для їх підготовки. Це створює системний компетентнісний розрив, що стримує потенціал галузі та визначає актуальність даного дослідження. Мета – обґрунтувати підходи до формування професійної траєкторії у сфері медичного та оздоровчого туризму. Методи: аналіз наукової літератури та термінологічний аналіз; історико-логічний метод; систематизація та узагальнення; системний аналіз; порівняльний аналіз (компаративістика); моделювання; прогнозування. Результати. Проаналізовано ринок праці, що виявило попит на «гібридних» фахівців із медичними, управлінськими та сервісними навичками.Порівняльний аналіз освітніх та міжнародних професійних стандартів показав, що спеціальність І9 (229) «Громадське здоров’я» є оптимальною платформою для підготовки таких професіоналів. На основі цього розроблено інтеграційну концепцію підготовки, що передбачає поєднання обов’язкового фундаментального ядра на базі даної спеціальності та єдиного комплексного блоку дисциплін за вибором, який дає змогу здобувачам вищої освіти на першому(бакалаврському) ріні вищої освіти самостійно конструювати індивідуальну освітню траєкторію, вибираючи дисципліни з трьох рекомендованих напрямів: координаційно-сервісного, комерційно-маркетингового та управлінсько-стратегічного. Висновки. Запропонована концепція є науково обґрунтованим рішенням для подолання існуючого компетентнісного розриву. Її гнучка структура, реалізована через дисципліни вільного вибору, дасть змогу готувати конкурентоспроможних фахівців, що повною мірою відповідають вимогам роботодавців. Це, своєю чергою, сприятиме професіоналізації кадрового потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності індустрії здоров’я та туризму України на міжнародній арені.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 330-340
Open AccessФормування професійного напряму медичного та оздоровчого туризму в межах спеціальності І9 (229) «Громадське здоров’я»
The dynamic development of the medical and health tourism market creates an acute demand for qualified specialists, but the higher education system does not offer comprehensive programs for their training. This creates a systemic competence gap, which restrains the potential of the industry and determines the relevance of this study. The purpose of the study is to substantiate approaches to the formation of a professional trajectory in the field of medical and health tourism. Methods:analysis of scientific literature and terminological analysis; Historical-logical method; systematization and generalization; system analysis; comparative analysis (comparative science); modeling; forecasting. Results. During the study, the labor market was analyzed, which revealed the demand for «hybrid» specialists with medical, managerial and service skills. A comparative analysis of educational and internationalprofessional standards showed that the specialty I9 (229) Public Health is the optimal platform for training such professionals. Based on this, an integrated training concept has been developed, which involves combining a mandatory fundamental core based on this specialty and a single comprehensive block of elective disciplines, whichallows higher education applicants at the first (bachelor’s) level of higher educationto independently construct an individual educational trajectory, choosing disciplines from three recommended areas: coordination and service, commercial and marketing, and management and strategic. Conclusions. The proposed concept is a scientifically sound solution for overcoming the existing competence gap. Its flexible structure, implemented through disciplines of free choice, will allow training competitive specialists who fully meet the requirements of employers. This, in turn, will contribute to the professionalization of human resources and increasing the competitiveness of the health and tourism industries of Ukraine in the international stage. Днамічний розвиток ринку медичного та оздоровчого туризму формує гострий попит на кваліфікованих фахівців, однак система вищої освіти не пропонує комплексних програм для їх підготовки. Це створює системний компетентнісний розрив, що стримує потенціал галузі та визначає актуальність даного дослідження. Мета – обґрунтувати підходи до формування професійної траєкторії у сфері медичного та оздоровчого туризму. Методи: аналіз наукової літератури та термінологічний аналіз; історико-логічний метод; систематизація та узагальнення; системний аналіз; порівняльний аналіз (компаративістика); моделювання; прогнозування. Результати. Проаналізовано ринок праці, що виявило попит на «гібридних» фахівців із медичними, управлінськими та сервісними навичками.Порівняльний аналіз освітніх та міжнародних професійних стандартів показав, що спеціальність І9 (229) «Громадське здоров’я» є оптимальною платформою для підготовки таких професіоналів. На основі цього розроблено інтеграційну концепцію підготовки, що передбачає поєднання обов’язкового фундаментального ядра на базі даної спеціальності та єдиного комплексного блоку дисциплін за вибором, який дає змогу здобувачам вищої освіти на першому(бакалаврському) ріні вищої освіти самостійно конструювати індивідуальну освітню траєкторію, вибираючи дисципліни з трьох рекомендованих напрямів: координаційно-сервісного, комерційно-маркетингового та управлінсько-стратегічного. Висновки. Запропонована концепція є науково обґрунтованим рішенням для подолання існуючого компетентнісного розриву. Її гнучка структура, реалізована через дисципліни вільного вибору, дасть змогу готувати конкурентоспроможних фахівців, що повною мірою відповідають вимогам роботодавців. Це, своєю чергою, сприятиме професіоналізації кадрового потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності індустрії здоров’я та туризму України на міжнародній арені.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спорт. Освіта. Здоров'я
- No. 2,p. 74-80
RISK FACTORS FOR THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF LOW ENERGY AVAILABILITY IN FEMALE ATHLETES
Усе більша увага до відносного енергетичного дефіциту (RED-s) у спорті зумовлена обізнаністю й моніторингом здоров’я спортсменів. Міжнародний олімпійський комітет підкреслив важливість розуміння RED-s у 2014 та 2018 роках. Низька енергетична доступність (LEA) є ключовим показником для виявлення ризиків, що відображає залишок енергії для фізіологічних функцій. RED-s і «тріада жінок- спортсменок» перетинаються, оскільки обидва питання стосуються енергетичного дефіциту й розладів харчування, де LEA є інтегральним показником.Мета дослідження – вивчити фактори ризику формування й розвитку низької доступності енергії в жінок-спортсменок.Методи дослідження: бібліометричний аналіз даних інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; метод категоризації інформаційних даних; бібліографічний аналіз даних інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; метод картографування через додаток Litmaps [12]; компаративний аналіз. Результати дослідження. У ході дослідження складено перелік релевантних до нашої теми наукових робіт серед джерел наукометричної бази даних Scopus; сформовано із цього переліку категорії факторів виникнення низької доступності енергії в жінок-спортсменок і розроблено графічну модель проблемного поля дослідження факторів ризику низької енергетичної доступності в жінок-спортсменок за допомогою додатка Litmaps [12]. У свою чергу, компаративний аналіз дав змогу під час дискусії розкрити зміст категорій і сутність основних результатів досліджень ризиків формування й розвитку низької доступності енергії в жінок-спортсменок. Висновки. Хоча дефіцит енергії продовжує бути фокусом досліджень, пов’язаних зі спортивним харчуванням, очевидно, що в цій сфері потрібно ще багато чого зробити. Нижче наведено список потенційних напрямів, які потребують подальшого вивчення: розроблення більш ефективних інструментів скринінгу для виявлення тих, хто піддається ризику формування й розвитку RED-s; формування кращого розуміння специфічних наслідків для здоров’я та результатів професійної діяльності за дефіциту енергії в спектрі значень її доступності для організму через метаболічні ураження, гормональні порушення, менструальну дисфункцію, утрату здоров’я кісткової тканини та якісної імунної відповіді організму; оцінювання залежних від часу ефектів різних значень доступності енергії задля розуміння, наскільки довго може підтримуватися стан дефіциту енергії до початку погіршення здоров’я та продуктивності; оцінювання ефективності різних освітніх заходів для навчання спортсменів важливості стратегій харчування в практиці спортивної діяльності.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спорт. Освіта. Здоров'я
- No. 2,p. 74-80
Open AccessRISK FACTORS FOR THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF LOW ENERGY AVAILABILITY IN FEMALE ATHLETES
Усе більша увага до відносного енергетичного дефіциту (RED-s) у спорті зумовлена обізнаністю й моніторингом здоров’я спортсменів. Міжнародний олімпійський комітет підкреслив важливість розуміння RED-s у 2014 та 2018 роках. Низька енергетична доступність (LEA) є ключовим показником для виявлення ризиків, що відображає залишок енергії для фізіологічних функцій. RED-s і «тріада жінок- спортсменок» перетинаються, оскільки обидва питання стосуються енергетичного дефіциту й розладів харчування, де LEA є інтегральним показником.Мета дослідження – вивчити фактори ризику формування й розвитку низької доступності енергії в жінок-спортсменок.Методи дослідження: бібліометричний аналіз даних інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; метод категоризації інформаційних даних; бібліографічний аналіз даних інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; метод картографування через додаток Litmaps [12]; компаративний аналіз. Результати дослідження. У ході дослідження складено перелік релевантних до нашої теми наукових робіт серед джерел наукометричної бази даних Scopus; сформовано із цього переліку категорії факторів виникнення низької доступності енергії в жінок-спортсменок і розроблено графічну модель проблемного поля дослідження факторів ризику низької енергетичної доступності в жінок-спортсменок за допомогою додатка Litmaps [12]. У свою чергу, компаративний аналіз дав змогу під час дискусії розкрити зміст категорій і сутність основних результатів досліджень ризиків формування й розвитку низької доступності енергії в жінок-спортсменок. Висновки. Хоча дефіцит енергії продовжує бути фокусом досліджень, пов’язаних зі спортивним харчуванням, очевидно, що в цій сфері потрібно ще багато чого зробити. Нижче наведено список потенційних напрямів, які потребують подальшого вивчення: розроблення більш ефективних інструментів скринінгу для виявлення тих, хто піддається ризику формування й розвитку RED-s; формування кращого розуміння специфічних наслідків для здоров’я та результатів професійної діяльності за дефіциту енергії в спектрі значень її доступності для організму через метаболічні ураження, гормональні порушення, менструальну дисфункцію, утрату здоров’я кісткової тканини та якісної імунної відповіді організму; оцінювання залежних від часу ефектів різних значень доступності енергії задля розуміння, наскільки довго може підтримуватися стан дефіциту енергії до початку погіршення здоров’я та продуктивності; оцінювання ефективності різних освітніх заходів для навчання спортсменів важливості стратегій харчування в практиці спортивної діяльності.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 116-123
Світовий досвід впливу війни та повоєнного відновлення на систему освіти громадського здоров’я. Огляд літератури
War and armed conflict have serious long-term physical and psychological consequences for the country's population: the destruction of the structure of society not only affects the health of the population, but also legitimizes and encourages violence as a way of solving social problems created by war. Given the current military conflicts, geopolitical tensions, and total social exhaustion, as exemplified by our state, as well as the military conflicts in Syria, Yemen, Myanmar, Israel, and the Gaza Strip, there is a need to teach effective and systematic public health practices to provide help to the affected population. The importance of public health both in the prevention of war and in the support of peacekeeping operations is gaining more and more recognition and the need to present it in the system of appropriate education to train highly qualified specialists in the field of health care and social protection of the population. The purpose of the study is to examine the perspectives of the public health education system for war prevention, response to war, rehabilitation and peace promotion. Materials and methods of research. Theoretical analysis of scientific literature and methodological documentation; monitoring of information resources of the Internet; comparative analysis. Results. This review presented the scope and degree of scientific discourse on the promotion of war and peace issues in the public health education system. We reviewed the results of scientific and educational-methodological developments that focused on war and peacekeeping in the context of public health education, which allowed us to conduct a detailed analysis of educational programs, courses, educational initiatives, etc., which is especially valuable for achieving the overall goal of promoting the development of public health education. The main problem of the public health education system was also revealed – the blind ignoring during the last decades of war propaganda and comprehensive support for peace, especially in the structure of education in modern Europe, which creates a particularly dangerous basis for the formation of risks of the outbreak of military actions against the background of the geopolitical situation in the world. Having received the terrible experience of participating in the war and continuing to exist in the conditions of active hostilities, Ukraine must demonstrate an example and become a center for the development and introduction into the public health education system of the maximum tools for preserving the nation's gene pool, comprehensively restoring the health of all population groups, and returning sustainable motives of peacemaking to state policy, economy and social revival. Conclusions. A review of the results of the practical implementation of educational programs in the field of public health showed a predominant reference point for the formation of educational competencies of the specialist in emergency situations and natural disasters, with the inclusion of isolated elements of sanitary, hygienic and epidemiological control. There are no ideas and approaches to their implementation in the direction of peace promotion and war risk prevention. In modern conditions, this actualizes the need for the development of the public health education system to meet the urgent needs of domestic and international society for specialists who will professionally take care of the health and well-being of each of its members, including from the standpoint of preventing or timely eliminating the risks of military conflicts, optimizing and securing the environment, developing and implementing tools for sustainable peace. Війна і збройний конфлікт мають серйозні довгострокові фізичні та психологічні наслідки для народонаселення країни: руйнація структури суспільства не лише впливає на здоров’я населення, а й легітимізує та заохочує насильство як спосіб вирішення сформованих війною соціальних проблем. З огляду на сучасні воєнні конфлікти, геополітичну напруженість і тотальне соціальне виснаження, на прикладі нашої держави, а також воєнних конфліктів у Сирії, Ємені, М’янмі, Ізраїлі та секторі Газа, маємо потребу в навчанні систематичних та ефективних практик громадського здоров’я для надання допомоги постраждалому населенню. Значення громадського здоров’я як у запобіганні війні, так і в підтримці миротворчих операцій набуває все більше визнання й необхідності представлення в системі відповідної освіти для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі охорони здоров’я та соціального захисту населення. Мета статті – вивчення перспектив системи освіти громадського здоров’я щодо запобігання війні, реагування на війну, реабілітації та сприяння миру. Матеріали й методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури та методичної документації; моніторинг інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; компаративний аналіз. Результати. У...
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 116-123
Open AccessСвітовий досвід впливу війни та повоєнного відновлення на систему освіти громадського здоров’я. Огляд літератури
War and armed conflict have serious long-term physical and psychological consequences for the country's population: the destruction of the structure of society not only affects the health of the population, but also legitimizes and encourages violence as a way of solving social problems created by war. Given the current military conflicts, geopolitical tensions, and total social exhaustion, as exemplified by our state, as well as the military conflicts in Syria, Yemen, Myanmar, Israel, and the Gaza Strip, there is a need to teach effective and systematic public health practices to provide help to the affected population. The importance of public health both in the prevention of war and in the support of peacekeeping operations is gaining more and more recognition and the need to present it in the system of appropriate education to train highly qualified specialists in the field of health care and social protection of the population. The purpose of the study is to examine the perspectives of the public health education system for war prevention, response to war, rehabilitation and peace promotion. Materials and methods of research. Theoretical analysis of scientific literature and methodological documentation; monitoring of information resources of the Internet; comparative analysis. Results. This review presented the scope and degree of scientific discourse on the promotion of war and peace issues in the public health education system. We reviewed the results of scientific and educational-methodological developments that focused on war and peacekeeping in the context of public health education, which allowed us to conduct a detailed analysis of educational programs, courses, educational initiatives, etc., which is especially valuable for achieving the overall goal of promoting the development of public health education. The main problem of the public health education system was also revealed – the blind ignoring during the last decades of war propaganda and comprehensive support for peace, especially in the structure of education in modern Europe, which creates a particularly dangerous basis for the formation of risks of the outbreak of military actions against the background of the geopolitical situation in the world. Having received the terrible experience of participating in the war and continuing to exist in the conditions of active hostilities, Ukraine must demonstrate an example and become a center for the development and introduction into the public health education system of the maximum tools for preserving the nation's gene pool, comprehensively restoring the health of all population groups, and returning sustainable motives of peacemaking to state policy, economy and social revival. Conclusions. A review of the results of the practical implementation of educational programs in the field of public health showed a predominant reference point for the formation of educational competencies of the specialist in emergency situations and natural disasters, with the inclusion of isolated elements of sanitary, hygienic and epidemiological control. There are no ideas and approaches to their implementation in the direction of peace promotion and war risk prevention. In modern conditions, this actualizes the need for the development of the public health education system to meet the urgent needs of domestic and international society for specialists who will professionally take care of the health and well-being of each of its members, including from the standpoint of preventing or timely eliminating the risks of military conflicts, optimizing and securing the environment, developing and implementing tools for sustainable peace. Війна і збройний конфлікт мають серйозні довгострокові фізичні та психологічні наслідки для народонаселення країни: руйнація структури суспільства не лише впливає на здоров’я населення, а й легітимізує та заохочує насильство як спосіб вирішення сформованих війною соціальних проблем. З огляду на сучасні воєнні конфлікти, геополітичну напруженість і тотальне соціальне виснаження, на прикладі нашої держави, а також воєнних конфліктів у Сирії, Ємені, М’янмі, Ізраїлі та секторі Газа, маємо потребу в навчанні систематичних та ефективних практик громадського здоров’я для надання допомоги постраждалому населенню. Значення громадського здоров’я як у запобіганні війні, так і в підтримці миротворчих операцій набуває все більше визнання й необхідності представлення в системі відповідної освіти для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі охорони здоров’я та соціального захисту населення. Мета статті – вивчення перспектив системи освіти громадського здоров’я щодо запобігання війні, реагування на війну, реабілітації та сприяння миру. Матеріали й методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури та методичної документації; моніторинг інформаційних ресурсів мережі «Інтернет»; компаративний аналіз. Результати. У...
- Open Access
- 11 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 145-150
Діалектичні наслідки війни у фізичному та психологічному станах жінок зрілого віку
Резюме. У сучасному світі військові конфлікти залишають неузгоджені наслідки на суспіль-ство, перетворюючи життя мільйонів людей у сукупність емоційного напруження та психоло-гічного стресу. Жінки, які відіграють ключову роль у суспільних процесах, особливо вразливідо впливу цих подій, переживаючи унікальні виклики, які впливають на їхній психічний стан.Тому дослідження впливу війни на психологічний стан жінок є актуальною та складноюпроблемою, яка вимагає глибокого та комплексного аналізу. Мета. Вивчення теоретично-го підґрунтя впливу діалектичних наслідків війни на фізичний та психологічний стан жінокзрілого віку. Методи. Теоретичний аналіз, систематизація та інтерпретація наявних кон-цепцій, теорій та ідей, що дозволили зрозуміти та роз’яснити вплив війни на фізичний тапсихологічний стан жінок зрілого віку. Результати. Воєнні конфлікти негативно впливаютьна здоров’я жінок, зокрема тих, які пережили втрати, були евакуйовані або безпосеред-ньо брали участь у бойових діях. Воєнні умови призводять до погіршення фізичного станужінок через недостатність харчування, недосяжність медичної допомоги та інші чинники.Наукові дослідження показують, що вплив війни на соціальні ролі жінок та їхнє фізичне тапсихічне благополуччя виявляється у виникненні емоційного дисбалансу, посттравматичногостресового розладу, зниженні самооцінки, психосоматичних розладах та інших наслідках.Враховуючи індивідуальність реакцій на стрес, важливо надавати підтримку та допомогутим, хто постраждав від війни. Дослідження впливу війни на фізичний та психологічний станжінок зрілого віку є актуальною темою, що привертає увагу вчених. Воєнні конфлікти можутьпризводити до серйозних травм та психічних труднощів. Дослідження варто розглядати яксоціальний та психологічний аспекти впливу війни на жінок.Ключові слова: жінки, зрілий вік, здоров’я, фізичний стан, стрес.
- 11 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 145-150
Open AccessДіалектичні наслідки війни у фізичному та психологічному станах жінок зрілого віку
Резюме. У сучасному світі військові конфлікти залишають неузгоджені наслідки на суспіль-ство, перетворюючи життя мільйонів людей у сукупність емоційного напруження та психоло-гічного стресу. Жінки, які відіграють ключову роль у суспільних процесах, особливо вразливідо впливу цих подій, переживаючи унікальні виклики, які впливають на їхній психічний стан.Тому дослідження впливу війни на психологічний стан жінок є актуальною та складноюпроблемою, яка вимагає глибокого та комплексного аналізу. Мета. Вивчення теоретично-го підґрунтя впливу діалектичних наслідків війни на фізичний та психологічний стан жінокзрілого віку. Методи. Теоретичний аналіз, систематизація та інтерпретація наявних кон-цепцій, теорій та ідей, що дозволили зрозуміти та роз’яснити вплив війни на фізичний тапсихологічний стан жінок зрілого віку. Результати. Воєнні конфлікти негативно впливаютьна здоров’я жінок, зокрема тих, які пережили втрати, були евакуйовані або безпосеред-ньо брали участь у бойових діях. Воєнні умови призводять до погіршення фізичного станужінок через недостатність харчування, недосяжність медичної допомоги та інші чинники.Наукові дослідження показують, що вплив війни на соціальні ролі жінок та їхнє фізичне тапсихічне благополуччя виявляється у виникненні емоційного дисбалансу, посттравматичногостресового розладу, зниженні самооцінки, психосоматичних розладах та інших наслідках.Враховуючи індивідуальність реакцій на стрес, важливо надавати підтримку та допомогутим, хто постраждав від війни. Дослідження впливу війни на фізичний та психологічний станжінок зрілого віку є актуальною темою, що привертає увагу вчених. Воєнні конфлікти можутьпризводити до серйозних травм та психічних труднощів. Дослідження варто розглядати яксоціальний та психологічний аспекти впливу війни на жінок.Ключові слова: жінки, зрілий вік, здоров’я, фізичний стан, стрес.
- Open Access
- 10 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 34-39
Cпортметика – сучасний напрям косметології у практиці спорту
Резюме. Розглянуто взаємозв’язок між спортом і косметикою, а також проаналізовано і класифіковано результати досліджень спортивної косметики. У світлі отриманих даних введено поняття «спортметика» та здійснено спробу верифікації її класифікації. В останні роки технологічний розвиток спричинив великі зміни у виробництві та презентації багатьох галузей, продуктів і послуг. Ці зміни відбулися і в косметичній промисловості та за останні роки досягли темпів розвитку для розширення простору на спортивному ринку. Мета. Розкрити концептуальні основи формування та розвитку спортметики як сучасного розділу косметології, інтегрованого у практику спортивної діяльності. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Концепція спортметики вперше була обговорена спортивними лікарями та косметичними асоціаціями у 1980-х роках і представлена на міжнародних конгресах. Вона була визначена як галузь косметології, що вирішує завдання розробки спеціальних продуктів для задоволення потреб спортсменів до, під час і після тренувань. Її широко використовують у таких видах спорту, як художня та спортивна гімнастика, синхронне плавання, стрибки у воду, фехтування, стрибки у висоту, плавання, спортивні танці тощо. Вона сприяє формуванню і розвитку окремих, визначальних для спортсменів якостей: наполегливість, сила, успіх, перемога, мета, самотрансценденція, лідерство, азарт, команда, радість, надія, мотивація, впевненість у собі, краса і чарівність тощо, що безсумнівно є важливими у практиці спортивної діяльності. Крім того, терапевтичні властивості спортметики використовують у випадках виникнення шкірних захворювань, інфекції, механічних травм, які можуть уразити організм спортсмена. Встановлені у ході дослідження факти наповнили зміст основи концепції спортметики, актуалізувавши сучасність даного засобу для практики спортивної підготовки, особливо серед спортсменів високої кваліфікації. Визначено, що спортметика позитивно вливає на ефективність тренувального процесу та результативність змагальної діяльності незалежно від виду спорту, що обґрунтовує необхідність подальшого вивчення цього засобу і представлення науково-методичних засад та практичних рекомендації концепції його застосування у практиці спортивної підготовки. Ключові слова: спортметика, спортсмен, навантаження, здоров’я, спортивна косметика, спортивна гігієна, космецевтика.
- 10 June 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 34-39
Open AccessCпортметика – сучасний напрям косметології у практиці спорту
Резюме. Розглянуто взаємозв’язок між спортом і косметикою, а також проаналізовано і класифіковано результати досліджень спортивної косметики. У світлі отриманих даних введено поняття «спортметика» та здійснено спробу верифікації її класифікації. В останні роки технологічний розвиток спричинив великі зміни у виробництві та презентації багатьох галузей, продуктів і послуг. Ці зміни відбулися і в косметичній промисловості та за останні роки досягли темпів розвитку для розширення простору на спортивному ринку. Мета. Розкрити концептуальні основи формування та розвитку спортметики як сучасного розділу косметології, інтегрованого у практику спортивної діяльності. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Концепція спортметики вперше була обговорена спортивними лікарями та косметичними асоціаціями у 1980-х роках і представлена на міжнародних конгресах. Вона була визначена як галузь косметології, що вирішує завдання розробки спеціальних продуктів для задоволення потреб спортсменів до, під час і після тренувань. Її широко використовують у таких видах спорту, як художня та спортивна гімнастика, синхронне плавання, стрибки у воду, фехтування, стрибки у висоту, плавання, спортивні танці тощо. Вона сприяє формуванню і розвитку окремих, визначальних для спортсменів якостей: наполегливість, сила, успіх, перемога, мета, самотрансценденція, лідерство, азарт, команда, радість, надія, мотивація, впевненість у собі, краса і чарівність тощо, що безсумнівно є важливими у практиці спортивної діяльності. Крім того, терапевтичні властивості спортметики використовують у випадках виникнення шкірних захворювань, інфекції, механічних травм, які можуть уразити організм спортсмена. Встановлені у ході дослідження факти наповнили зміст основи концепції спортметики, актуалізувавши сучасність даного засобу для практики спортивної підготовки, особливо серед спортсменів високої кваліфікації. Визначено, що спортметика позитивно вливає на ефективність тренувального процесу та результативність змагальної діяльності незалежно від виду спорту, що обґрунтовує необхідність подальшого вивчення цього засобу і представлення науково-методичних засад та практичних рекомендації концепції його застосування у практиці спортивної підготовки. Ключові слова: спортметика, спортсмен, навантаження, здоров’я, спортивна косметика, спортивна гігієна, космецевтика.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 8-12
Інтеграційна система підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України
Trends in reforming the system of training of higher education seekers in Ukraine requirea rethinking of the strategy of academic activities and the need to amend existing models of academicprograms to ensure their competitiveness in the provision of academic services, compliance with the requirements of the current competence level of the developed system of theoretical knowledgeand practical skills of future professionals, ensuring that they perform vocational tasks in accordancewith the needs of the labor market. Understanding the existing issues and finding rationalanswers to them has become another challenge for the system of training professionals in ecologyof sport, which was launched in 2017 at the National university of Ukraine on physical education andsport. Objective. To identify the ways to update and implement the system of training professionalsin ecology of sport taking into account the specifics of the mechanisms of transformation of modernhigher education in Ukraine. Methods. Theoretical analysis of scientific literature and methodologicaldocumentation, monitoring of information resources on the Internet, comparative analysis. Results.Characterization of the previous structure and content of the system of training professionals inecology of sport at the National university of Ukraine on Physical education and sports, analysisof the success of the development and implementation of academic programs of leading internationalhigher education institutions and recent changes in some laws of Ukraine regarding thedevelopment of individual academic trajectories and improvement of the academic process werethe prerequisites for justifying the development of an interdisciplinary academic program “Ecologyof sports”. The implementation of the presented program will involve the integration of the relationshipbetween sport and the environment into the process of production and provision of physicaleducation and sports services, which will alleviate the growing public concern about the state of thenatural environment and its importance as a proper in the context of organizing and implementingphysical education and sports activities. The integration of an interdisciplinary academic program willallow students to develop skills that meet the needs of not only their own industry, but also relatedsectors of the economy to improve the quality of life of our country's population and its reconstructionin the near future. It will also help to increase the adaptability and readiness for change infuture professionals, which are key aspects for their successful career growth in the modern world.In addition, the interdisciplinary academic program will promote the development of interdisciplinarythinking, which is important for discovering innovations and solving complex theoretical and practicalproblems in vocational activities. Our further activities will include analyzing the data from the publicdiscussion of the presented academic program, developing its structure and filling the content withrelevant general and specific competencies, as well as program learning outcomes.Keywords: integrative system, academic program, ecology of sport, education seeker, highereducation. Резюме. Тенденції реформування системи підготовки здобувачів вищої освіти в Україніпотребують переосмислення стратегії освітньої діяльності та необхідності внесення зміндо існуючих моделей освітніх програм для їх конкурентоспроможності у сфері наданняосвітніх послуг, відповідності вимогам сучасності компетентністного рівня сформованоїсистеми теоретичних знань та практичних умінь у майбутніх фахівців, забезпеченнявиконання ними завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці.Осмислення наявних питань та пошук на них раціональних відповідей стало черговимвикликом для системи підготовки фахівців з екології спорту, започаткованої з 2017 р. набазі Національного університету фізичного виховання і спорту України. Мета. Визначитишляхи оновлення та реалізації системи підготовки фахівців з екології спорту, враховуючиспецифіку механізмів трансформації сучасної вищої освіти України. Методи. Теоретичнийаналіз наукової літератури та методичної документації, моніторинг інформаційних ресурсівмережі Інтернет, компаративний аналіз. Результати. Характеристика попередніх структурита змісту системи підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університетуфізичного виховання і спорту України, аналіз успішності формування та реалізації освітніхпрограм провідних міжнародних закладів вищої освіти і нещодавні зміни до деяких законівУкраїни щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітньогопроцесу виявились передумовами...
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 8-12
Open AccessІнтеграційна система підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України
Trends in reforming the system of training of higher education seekers in Ukraine requirea rethinking of the strategy of academic activities and the need to amend existing models of academicprograms to ensure their competitiveness in the provision of academic services, compliance with the requirements of the current competence level of the developed system of theoretical knowledgeand practical skills of future professionals, ensuring that they perform vocational tasks in accordancewith the needs of the labor market. Understanding the existing issues and finding rationalanswers to them has become another challenge for the system of training professionals in ecologyof sport, which was launched in 2017 at the National university of Ukraine on physical education andsport. Objective. To identify the ways to update and implement the system of training professionalsin ecology of sport taking into account the specifics of the mechanisms of transformation of modernhigher education in Ukraine. Methods. Theoretical analysis of scientific literature and methodologicaldocumentation, monitoring of information resources on the Internet, comparative analysis. Results.Characterization of the previous structure and content of the system of training professionals inecology of sport at the National university of Ukraine on Physical education and sports, analysisof the success of the development and implementation of academic programs of leading internationalhigher education institutions and recent changes in some laws of Ukraine regarding thedevelopment of individual academic trajectories and improvement of the academic process werethe prerequisites for justifying the development of an interdisciplinary academic program “Ecologyof sports”. The implementation of the presented program will involve the integration of the relationshipbetween sport and the environment into the process of production and provision of physicaleducation and sports services, which will alleviate the growing public concern about the state of thenatural environment and its importance as a proper in the context of organizing and implementingphysical education and sports activities. The integration of an interdisciplinary academic program willallow students to develop skills that meet the needs of not only their own industry, but also relatedsectors of the economy to improve the quality of life of our country's population and its reconstructionin the near future. It will also help to increase the adaptability and readiness for change infuture professionals, which are key aspects for their successful career growth in the modern world.In addition, the interdisciplinary academic program will promote the development of interdisciplinarythinking, which is important for discovering innovations and solving complex theoretical and practicalproblems in vocational activities. Our further activities will include analyzing the data from the publicdiscussion of the presented academic program, developing its structure and filling the content withrelevant general and specific competencies, as well as program learning outcomes.Keywords: integrative system, academic program, ecology of sport, education seeker, highereducation. Резюме. Тенденції реформування системи підготовки здобувачів вищої освіти в Україніпотребують переосмислення стратегії освітньої діяльності та необхідності внесення зміндо існуючих моделей освітніх програм для їх конкурентоспроможності у сфері наданняосвітніх послуг, відповідності вимогам сучасності компетентністного рівня сформованоїсистеми теоретичних знань та практичних умінь у майбутніх фахівців, забезпеченнявиконання ними завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці.Осмислення наявних питань та пошук на них раціональних відповідей стало черговимвикликом для системи підготовки фахівців з екології спорту, започаткованої з 2017 р. набазі Національного університету фізичного виховання і спорту України. Мета. Визначитишляхи оновлення та реалізації системи підготовки фахівців з екології спорту, враховуючиспецифіку механізмів трансформації сучасної вищої освіти України. Методи. Теоретичнийаналіз наукової літератури та методичної документації, моніторинг інформаційних ресурсівмережі Інтернет, компаративний аналіз. Результати. Характеристика попередніх структурита змісту системи підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університетуфізичного виховання і спорту України, аналіз успішності формування та реалізації освітніхпрограм провідних міжнародних закладів вищої освіти і нещодавні зміни до деяких законівУкраїни щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітньогопроцесу виявились передумовами...