НЦНеля Іванівна Цицюра

Неля Іванівна Цицюра

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Неля Іванівна Цицюра has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ДЕРЕВНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ MAGNOLIOPHYTA ТА PINOPHYTA І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ БОТАНІЧНОЇ Й ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

    by Неля Іванівна Цицюра, Оксана Костянтинівна Галаган, Ілона Михайлівна Михалюк, Ольга Ігорівна Дух, Ірина Миколаївна Ромасюк

    У статті наведено результати порівняльного аналізу екосистемних послуг дерев родин Cupressaceae (Pinophyta) і Fagaceae (Magnoliophyta), виконаного за допомогою цифрового інструменту i-Tree My Tree, та обґрунтовано можливості їх використання в сучасній ботанічній та екологічній освіті. Розглянуто теоретичні основи класифікації екосистемних послуг відповідно до міжнародної системи CICES і проаналізовано особливості їх прояву у різних таксономічних групах деревних рослин. Встановлено, що представники родини Букові характеризуються високою ценотичною значущістю, значним потенціалом формування біомаси та участю у процесах ґрунтоутворення, що забезпечує ефективну реалізацію регулювальних, підтримувальних, постачальних і культурних функцій, сприяє збереженню біорізноманіття, покращенню мікрокліматичних умов і якості атмосферного повітря. Представники родини Кипарисові відзначаються високою стійкістю до абіотичних стресів, здатністю до тривалого накопичення біомаси, цілорічною фотосинтетичною активністю та стабілізацією екосистемних процесів, що визначає їх важливу роль у кліматорегулювальних механізмах і очищенні повітря в урбанізованому середовищі. Порівняльний аналіз результатів оцінювання екосистемних послуг дозволив виявити спільні та відмінні закономірності формування регулювальних, постачальних, підтримувальних і культурних функцій у цих родинах, а також підтвердити комплементарний характер їх екологічної ролі. Обґрунтовано доцільність використання отриманих кількісних показників як навчального матеріалу в природничій освіті, що сприяє розвитку системного й критичного мислення, формуванню природничої, екологічної та цифрової компетентностей здобувачів освіти. Показано, що інтеграція результатів дослідження в освітній процес забезпечує перехід від описового вивчення рослин до аналізу їхнього вимірюваного внеску у стале природокористування та екологічну стійкість територій. Приділено увагу зв’язку отриманих результатів із реалізацією Цілей сталого розвитку 13 «Боротьба зі зміною клімату», оскільки екосистемні послуги дерев безпосередньо впливають на секвестрацію вуглецю та пом’якшення наслідків глобального потепління, що підвищує освітню та практичну значущість дослідження

  • Open Access

    ЦИФРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ I-TREE MYTREE ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ КЛІМАТИЧНОЇ ОСВІТИ

    by Ольга Дух, Неля Цицюра, Валентина Бенера

    У статті представлено результати дослідження освітнього потенціалу цифрового інструменту i-Tree MyTree у контексті розвитку кліматичної освіти. Актуальність проблематики зумовлена потребою впровадження практикоорієнтованих цифрових ресурсів, що відповідають принципам міждисциплінарного та діяльнісного підходів у сучасній педагогіці. Методологічною основою дослідження стали теоретичний аналіз, педагогічне спостереження, анкетування учасників освітнього процесу, логіко-системний аналіз та емпірична апробація інструменту на базі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка та закладів загальної середньої освіти м. Кременця. У процесі апробації цифровий інструмент i-Tree MyTree було інтегровано в освітні компоненти підготовки майбутніх учителів, зокрема до таких навчальних дисциплін як «Екологія людини та соціоекологія», «Сталий розвиток та раціональне природокористування», «Екологічна освіта та культура». У межах педагогічної практики студенти застосовували інструмент у закладах загальної середньої освіти під час навчання інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» (6 клас) та предмета «Географія» (7 клас), що забезпечило апробацію платформи в реальних освітніх умовах і дозволило учасникам адаптувати цифровий ресурс до змісту шкільної освіти. Проаналізовано потенціал цифрового інструменту i-Tree MyTree для впровадження компетентнісного підходу в освітній процес та його відповідність основним характеристикам STEM-освіти. Оцінено сприйняття та досвід використання інструменту майбутніми вчителями природничих дисциплін та педагогами-практиками в контексті формування ключових компетентностей учнів Нової української школи. Визначено низку переваг: доступність, практичну орієнтованість і міждисциплінарний характер ресурсу. Серед основних обмежень відзначено англомовний інтерфейс, складність ідентифікації деревних видів та технічні бар’єри. У відповідь на виявлені труднощі застосовувались адаптивні стратегії, зокрема використання мобільних застосунків, автоматичних перекладачів та міжпредметна інтеграція із залученням фахівців.

  • Open Access

    Експансивні адвентивні види урбанофлори міста Кременця та його околиць і картосхеми їх поширення

    by О. К. Галаган, І. М. Михалюк, Н. І. Цицюра, О. Б. Бондар, І. М. Галаган

    The aim of the article is to identify expansive alien species within the urban flora of the city of Kremenets and its surroundings, to analyze their dispersal mechanisms, level of naturalization, and to create distribution maps within the study area.The study employs both theoretical and practical methods. The theoretical methods involved the analysis of literature sources, followed by their systematization and generalization. Practical methods included field surveys and subsequent data processing. Fieldwork was conducted during the vegetation periods of 2010–2024, using a route-diagnostic method as the primary approach. The classification of alien species follows the system proposed by Jan Kornaś, improved by V.V. Protopopova.As a result, more than 20 expansive alien species were identified in the urban flora of Kremenets, with a dominance of kenophytes of North American origin. The most actively spreading species include Solidago canadensis L., Ambrosia artemisiifolia L., Heracleum sosnowskyi Manden., Heracleum mantegazzianum S. et L., Reynoutria sachalinensis (Fr. Schmidt) Nakai, Phalacroloma annuum (L.) Dumort, and Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen. These species were classified according to their dispersal mechanisms (anemochorous, anthropochorous, barochorous, etc.), degree of naturalization (ephecophytes, agriophytes, ergasiophytes), and ecological risk.The scientific novelty of the study lies in the clarification of the composition of the expansive component of Kremenets’ urban flora, the contribution to regional floristic data, and the creation of local-scale distribution maps of key invasive species for the first time.The practical significance of the study consists in providing a scientifically grounded basis for floristic monitoring, identifying phytodangerous areas, and developing conservation measures aimed at limiting the spread of undesirable alien species within urban ecosystems. Метою статті є виявлення експансивних адвентивних видів урбанофлори м. Кременця та його околиць, аналіз їх способів поширення, рівня натуралізації та створення картосхем їх поширення в межах досліджуваної території.У дослідженні використано теоретичні та практичні методи. Теоретичні методи передбачали аналіз літературних джерел із подальшою їх систематизацією та узагальненням. Практичні методи стосувалися польових досліджень і камерального оброблення даних. Польові дослідження проводилися протягом 2010–2024 років, у періоди вегетації рослин, як основний використовувався маршрутно-діагностичний метод. Класифікація адвентивних видів за класифікацією Яна Корнася, вдосконаленою В.В. Протопоповою. У результаті встановлено, що в урбанофлорі Кременця налічується понад 20 експансивних адвентивних видів, серед яких переважають кенофіти північноамериканського походження.Найактивніше поширюються Solidago canadensis L., Ambrosia artemisiifolia L., Heracleumsosnowskyi Manden., Heracleum mantegazzianum S. et L., Reynoutria sachalinensis (Fr. Schmidt) Naka i, Phalacroloma annuum (L.) Dumort), Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.). Проведено їх типологізацію за шляхами поширення (анемохорні, антропохорні, барохорні тощо), ступенем натуралізації (епекофіти, агріофіти, ергазіофіти) та екологічною небезпекою. Наукова новизна полягає в уточненні складу експансивної частини урбанофлори Кременця, доповненні регіональних флористичних зведень, вперше створених картосхемах поширення ключових інвазійних видів на локальному рівні.Практична значущість дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованої основи для флористичного моніторингу, виявлення фітонебезпечних територій, а також для розроблення природоохоронних заходів щодо обмеження поширення небажаних чужорідних видів у межах урбоекосистем.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ І-TREE ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ

    by Ольга Ігорівна Дух, Неля Іванівна Цицюра, Олександр Богданович Бондар

    У статті наведено важливість розуміння цінності поняття «екосистемні послуги» для формування фахових компетентностей майбутніх екологів. Під екосистемними послугами розуміють усі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи. Одним з інноваційних підходів для оцінки екосистемних послуг представлено програмне забезпечення i-Tree. Наведено перелік компетентностей відповідно до Стандарту вищої освіти підготовки бакалаврів зі спеціальності 101 «Екологія», формування яких можна здійснювати за допомогою інструментів і-Tree. Ці інструменти є безкоштовним та доступним програмним додатком, який дає змогу кількісно оцінити переваги та цінність дерев. Ураховуючи освітній потенціал і практично-прикладне значення програмного забезпечення, вивчено можливості використання в освітньому процесі інструментів і-Tree Eco, і-Tree-My Tree, і-Tree Canopy. Представлено досвід роботи із цими інструментами під час викладання таких освітніх компонентів, як «Загальноекологічна практика», «Ландшафтно-екологічна практика», «Екологія людини», «Екологічна освіта і культура». Уперше проаналізовано досвід використання інструментів і-Tree під час формування фахових компетентностей майбутніх екологів у закладах вищої освіти України. Легкість та доступність інструментів i-Tree Eco, і-Tree-My Tree, і-Tree Canopy у використанні дають змогу ефективно застосовувати їх в освітньому процесі та поширювати наукові знання щодо екосистемних послуг серед різних цільових груп.


  • PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF EDUCATORS ON THE BASIS OF THE “ZERO WASTE” PHILOSOPHY IN THE SYSTEM OF CERTIFICATION TRAINING

    by Olha Ihorivna Dukh, Nelia Ivanivna Tsytsiura, Oleksandr Bohdanovych Bondar, Oльга Iгорівна Дух, Неля Іванівна Цицюра

    The modern stage of development of the collaboration between society and nature, as well as challenges in the Ukrainian educational environment, requires defining new strategic and tactical guides in post-graduate education. To reveal the use of the “Zero Waste” philosophy in the system of teachers’ certification training, to present the educational potential of the educational course “Development of ecological literacy of youth on the basis of the “Zero Waste” philosophy”. Methods. Theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization), empirical (methods of data collection and accumulation, description, development of practical recommendations). One of the effective ways of implementing innovative technologies and advanced pedagogical experience into education is organizing a system of post-graduate education for teachers. The developed and tested educational course “Development of ecological literacy of youth on the basis of the “Zero Waste” philosophy” in the system of certification training allows for effective direction of theoretical and practical innovations and increases the professional development of educators during the realization of educational aims of sustainable development. The educational course was realized in August of 2022 for the teachers of Kremenets district. An educational-thematic plan has been presented, which includes 20 hours of auditory and individual work and uncovers such topics as the potential of the “Zero Waste” philosophy for education; “EcoHub Kremenets” as a means of implementing the ecological lifestyle; the use of gaming technologies in ecological education; the formation of ecological competency by means of excursions. The article offers an analysis of the major forms of the organization of learning. The structure of an interactive lecture “The potential of the “Zero Waste” philosophy for education”, a training lesson “Facilitation of climatic games”, and an excursion lesson “Following the path of waste” have been resented. At the lessons, the major focus was made on such learning technologies as interactive, problem, collective, and group approaches, case technology, and others. It is the first time that the experience of implementing the “Zero Waste” philosophy in the system of certification training on an example of the educational course “Development of ecological literacy of youth on the basis of the “Zero Waste” philosophy” has been presented. The implementation of the “Zero Waste” philosophy in the certification training system, the use of practical cases of the ecologization of the educational environment in higher educational institutions, and the use of new educational instruments will allow for improving the quality of work with youths on forming an ecological lifestyle and implementing the principles of sustainable development in the educational environment of educational institutions. Упровадження філософії “Zero Waste” у систему підвищення кваліфікації педагогів, використання практичних кейсів екологізації освітнього простору закладів освіти, нових освітніх інструментів, дозволять покращити якість роботи з учнівською молоддю щодо формування екологічного стилю життя та впровадження принципів сталого розвитку в освітній простір закладу освіти. Розроблений і апробований освітній курс «Розвиток екологічної грамотності молоді на засадах філософії “Zero Waste” у системі підвищення кваліфікації дозволяє ефективно спрямувати теоретичні та практичні інновації, підвищити професійний розвиток педагога під час реалізації освітніх цілей сталого розвитку. Освітній курс був реалізований у серпні 2022 року для освітян Кременецького району. Представлено навчально-тематичний план, який передбачає 20 годин аудиторної та самостійної роботи та розкриває такі теми: потенціал філософії “Zero Waste” для освіти; «ЕКОХАБ KREMENETS” як засіб упровадження екологічного стилю життя; використання ігрових технологій в екологічній освіті; формування екологічної компетентності засобами екскурсій. У статті проаналізовано основні форми організації навчання. Представлено структуру інтерактивної лекції «Потенціал філософії “Zero Waste” для освіти», тренінгового заняття «Фасилітація кліматичних ігор» і екскурсійного заняття «Дорогою відходів». Під час проведення занять віддавалась перевага таким технологіям навчання, як: інтерактивне, проблемне, колективне та групове, кейс-технології тощо.

  • DEVELOPMENT OF FUTURE SPECIALISTS-ECOLOGISTS’ ENVIRONMENTAL COMPETENCE ON THE BASIS OF ‘ZERO WASTE’ PHILOSOPHY

    by Olha Dukh, Nelia Tsytsiura, Оксана Костянтинівна Галаган, Ольга Ігорівна Дух, Неля Іванівна Цицюра

    Introduction. The article reveals the relevance and practical significance of forming environmental competence in the conditions of implementing the concept of sustainable development. Emphasis is placed on the fact that the current stage of developing the interaction between society and nature and changes in the Ukrainian educational environment require the definition of new strategic and tactical guidelines in forming future specialists-ecologists’ competence. Purpose. To reveal the peculiarities of using the philosophy of ‘Zero waste’ in the development of future ecologists’ environmental competence in the conditions of implementing the concept of sustainable development of the country and to develop recommendations for its implementation in the modern educational space. Methods. Theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization), empirical (methods of data collection and accumulation, description, development of practical recommendations). Results. Experience of successful practical use of waste-free technologies on the basis of ‘Zero Waste’ philosophy in the organization of the educational process through the activities of the environmental education centre ‘ECOHUB KREMENETS’ has been presented; optional educational components ‘Environmental lifestyle’, ‘Sustainable development strategy’, ‘Environmental literacy’, ‘Education for sustainable development’ have been introduced into the content of the curriculum; use of interactive forms of work based on subject-subject interaction and focused on practical application. Use of personally relevant and up-to-date information in combination with active teaching methods contributes to the implementation of ZW philosophy. Experience of applying the complex of interactive didactic means has been presented: educational tasks and problems, ecological board games, educational projects, videos and documentary ecological films and modelling of plot-role games. Originality. For the first time, the experience of implementing ‘Zero Waste’ philosophy in the educational activities of higher education institutions has been analyzed. Conclusion. The formation of environmental competence, in particular future specialists-ecologists’, is associated not only with the system of knowledge that students receive during training, but also with the organization of educational space in educational institutions, which should meet the principles of responsible consumption and promote the implementation of environmental style of behaviour. As the prospects for development of the problem there have been determined the need to study and promote the positive experience of domestic and international higher education and research institutions in order to improve the future professionals’ environmental competence in the conditions of implementing the concept of sustainable development. Розкрито особливості використання філософії «Zero waste» у розвитку екологічної компетентності майбутніх екологів під час реалізації концепції сталого розвитку країни та розроблено рекомендації щодо її впровадження у сучасний освітній простір. Представлено досвід використання практик безвідходних технологій на засадах філософії Zero Waste в організації освітнього процесу через діяльність еколого-просвітницького центру «ЕКОХАБ KREMENETS»; введення у зміст освітньої програми вибіркових освітніх компонент; використання інтерактивних форм роботи, які побудовані на суб’єкт-суб′єктній взаємодії з орієнтацією на практичне застосування. Формування екологічної компетентності майбутніх фахівців-екологів пов’язано не лише із системою знань, які здобувачі освіти отримують під час аудиторного навчання, але й з особливостями організації освітнього простору в навчальних закладах, що має популяризувати принципи сталого споживання та сприяти впровадженню у побуті екологічного стилю й поведінки.

  • Open Access

    Recreational and health forests of Kremenets district, Ternopil region

    by О.б. Бондар, N. Tsytsiura, Н.і. Цицюра

    The article presents the results of the research of recreational and health stands in Kremenets district of Ternopil region. The total area of these forests is 5868.2 hectares. Studies of the typological structure of the forests were carried out according to the methods of AlekseevPohrebniak Forest Typology of Forestry Ecological School. MapInfo Professional 12.0 and a vector map of Ukraine were used to construct a map-scheme of the research region. The typological variety of recreational and health-improving stands is represented from subors (В) to dubravas (D). Thus, dubravas are the largest share among them (72.9% of the total area covered with forest vegetation). The share of the area of sudubravas is 17.7% of the total area covered with forest vegetation; the rest is subors (9.4%). Forest managers have identified 14 types of forests on the territory of the research facility. Thus, there are only 2 types of forest in the subors, 8 types of forest in the sudubravas and 4 types of forests in the dubravas. The most common type of forest in Kremenets district is fresh hornbeam forest represented 71.6% of the total area covered with forest vegetation. The share of fresh hornbeam-oak-pine forest reaches 17.1%; a slightly smaller share is represented by fresh oak-pine subors — 9.4%. The forest species diversity is represented by 22 species of trees. Thus, among these tree species, the largest area is occupied by Common Oak (Quercus robur L.) — 40.6% of the total area covered with forest vegetation, and 29.1% — by Scots Pine (Pinus sylvestris L.). Stands of artificial origin (78.0% of the total area covered with forest vegetation) are dominant; the rest of stands have natural origin (22.0%). The age structure of stands is unbalanced. Middle-aged stands dominate (57.9% of the total area covered with forest vegetation). The share of maturing, young and matured forests ranges from 9.0 to 14.9% of the total forest area. In terms of relative completeness, stands with a density of 0.71–0.8 dominate which is 37.7% of the total area covered with forest vegetation. The share of stands with completeness of 0.61–0.7 (29.9%) and 0.81–0.9 (14.5%) is slightly smaller. The bonitete classes are dominated by stands of the I bonitete class — 51.3% of the total area covered with forest vegetation. Thus, the share of II, Ia and III bonitete classes varies from 7.1 to 23.3% of the total forest area