ВПВалентин Олександрович Пономарьов

Валентин Олександрович Пономарьов

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Валентин Олександрович Пономарьов has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Biomechanical analysis of competition poses in female bodybuilders of varying fitness levels

    by Marina Dzhym, Vyacheslav Zaglada, Vadim Voronetskiy, Valentyn Ponomarov, Natalia Abdula, Dmytro Bezkorovainyi

    Background and Study Aim. This study conducts a biomechanical analysisof mandatory competition poses for female bodybuilders in the fitness model category at different skill levels. Particular attention is paid to the angular and spatial characteristics that determine the definition of the athletes' V- and X-shaped body silhouettes, their symmetry, and the controllability of stage presentation. Material and methods. The study involved 44 female athletes aged 18–25 years (Group I: beginner level, n=14; Group II: skilled, n=17; Group III: highly skilled, n=13; body height ≤ 164 cm). Video recordings were made under standardized conditions, with subsequent frame-by-frame 2D analysis performed using Dartfish software, normalized for body height and biacromial width. The assessed parameters were: trunk rotation and lateral tilt; pelvic anteversion and rotation; shoulder abduction and elbow flexion; scapular retraction and depression (scale 0–2); hip external rotation; outward rotation of the support foot; and (fo

  • Open Access

    ЕТАПНА ДИНАМІКА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЮНИХ ПАУЕРЛІФТЕРІВ 15–17 РОКІВ У СИСТЕМІ ДЮСШ

    by Сергій Олександрович Чернишов, Валентин Олександрович Пономарьов

    Мета дослідження полягала у кількісному встановленні етапних зрушень психофізіологічної спроможності юних пауерліфтерів 15, 16 та 17 років у процесі класичної програми підготовки ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 26 спортсменів (щорічні зрізи у 15, 16 і 17 років), які систематично тренувалися за уніфікованою програмою у комунальному закладі «Комплексна ДЮСШ № 9». Для оцінки застосовано маркери: показники таблиць Шульте (ефективність роботи, психічна стійкість, ступінь впрацьованості), час простої реакції на світло, час реакції на рухомий об’єкт, рівень самооцінки сили волі та теппінг-тест. Вимірювання виконували у стандартизованих умовах на початку кожного навчально-тренувального року, статистичне опрацювання здійснювали параметричними методами (t-критерій Стьюдента). Результати засвідчили послідовну позитивну динаміку: ефективність роботи зросла (t1,3= 3,67; p < 0,01; t2,3= 2,30; p < 0,05), ступінь впрацьованості підвищилася (t1,3= 2,23; p < 0,05), показник психічної стійкості зменшився (t1,3= 2,57; p < 0,05), скоротився час простої реакції на світло (t1,3= 2,28; p < 0,05) і реакції на рухомий об’єкт (t1,3= 2,31; p < 0,05), зросли рівень самооцінки сили волі (t1,3= 3,14; p < 0,01) та показник теппінг-тесту (t1,3= 3,49; p < 0,01). Найбільші міжвікові відмінності зафіксовано між 15- та 17-річними спортсменами, тоді як між суміжними етапами зміни мали вибірковий або помірний характер. Сукупність зрушень підтверджує ефективність класичної програми ДЮСШ у формуванні психофізіологічних резервів і безпечної адаптації до силових навантажень у підлітковому віці. Практично доцільним є регулярний моніторинг ефективності роботи, психічної стійкості, ступеня впрацьованості, часу сенсомоторних реакцій, самооцінки сили волі та показників теппінг-тесту для етапної індивідуалізації обсягу та інтенсивності навантажень, оптимізації співвідношення гіпертрофічних, силових і техніко-координаційних блоків і профілактики перевантажень.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ І МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АТЛЕТИЗМУ

    by В. О. Пономарьов, А. В. Симонік, К. В. Царенко

    У статті подається аналіз педагогічних умов і моделі формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів на заняттях з атлетизму. Показано, на основі чого має будуватися цей процес і які етапи включати. Розглянуто обов’язкові процедури експлікації необхідних і достатніх педагогічних умов відповідної професійної підготовки. Визначено основні базові засади, форми й методи, які передбачають необхідність аналізу змісту наявних навчальних модулів, а також резерви навчально-виховного процесу. Установлено, що представлена модель є логічним завершенням розроблення теоретичних засад формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів на заняттях з атлетизму. Дисципліна з атлетизму, як одна зі складових базової освіти на факультеті фізичного виховання, спрямована на формування професійно-педагогічної компетентності тренерів, удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутніх спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту, забезпечення можливостей для постійного вдосконалення набутих знань, самореалізації в майбутній тренерській діяльності. Визначено етапи й операційні педагогічні характеристики формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів на заняттях з атлетизму. Охарактеризовано форми навчальної діяльності, визначено доцільні методи формування професійно-педагогічної компетентності й резерви навчального процесу. Розглянуто різні підходи щодо використання нетрадиційних форм педагогічної взаємодії. Так, у межах роботи спортивного клубу автори пропонують провести курси тренерів тренажерного залу. На основі аналізу літературних джерел визначено певні фактори, що впливають на ступінь оволодіння майбутніми фахівцями в галузі фізичної культури і спорту професійно-педагогічної компетентності, ставлення до майбутньої тренерської діяльності й бажання постійного самовдосконалення. З’ясовано, що лише використання протягом усього семестру означених методів плюс практика для закріплення матеріалу дають бажаний результат щодо професійно-педагогічній компетентності тренерів на заняттях з атлетизму.

  • Open Access

    ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ГРЕКО-РИМСЬКОЮ БОРОТЬБОЮ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ СПОРТСМЕНІВ 16–18 РОКІВ

    by В. О. Пономарьов, М. В. Маліков, А. В. Симонік, О. І. Верітов

    У статті розглянуто вплив систематичних занять греко-римською боротьбою на функціональний стан серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років. Одним із проявів здоров’я молодого спортсмена розглядається науковцями як здатність організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища. Це прямо залежить від функціональних можливостей основних фізіологічних систем та ефективності механізмів їх регуляції. Мета дослідження – вивчення особливостей змін функціонального стану серцево-судинної системи організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Об’єкт дослідження – функціональний стан серцево-судинної системи організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Суб’єкт дослідження – борці 16–18 років. Предмет дослідження – серцево-судинна система організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Для досягнення мети використані такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури за темою дослідження; педагогічні спостереження; метод математичної статистики; тести для визначення стану серцево-судинної системи. На підставі вивчення й аналізу спеціалізованої літератури можна констатувати, що до теперішнього часу немає єдиної думки стосовно проблеми впливу систематичних занять греко-римською боротьбою на функціональний стан серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років. На початку експериментального дослідження в обстежуваних борців відзначалися підвищені показники ЧСС, АТ й індексу Робінсона, які свідчать про певне напруження в системі кровообігу, причиною якого може бути нераціональна форма режиму праці й відпочинку під час відсутності систематичних тренувальних занять. Очевидно, що під впливом занять греко-римською боротьбою в обстежених спортсменів відзначалося поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи. Програма тренувальних занять з боротьби сприяла поступовій адаптації системи кровообігу до фізичних навантажень, що зростали, у зв’язку з цим може бути визнана як досить ефективна. Загалом можна зробити висновок, що систематичні заняття боротьбою сприяли поліпшенню функціонального стану серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ» В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

    by В. О. Пономарьов, В. О. Петров, Г. А. Лісенчук

    У статті висвітлено питання особливостей використання нових інформаційних технологій у процесі викладання навчальної дисципліни «Загальна теорія підготовки спортсменів» для професійної підготовки майбутніх тренерів в умовах дистанційного навчання. Визначено основні завдання та напрями щодо використання сучасних інформаційних засобів для як найкращого засвоєння матеріалу з дисципліни «Загальна теорія підготовки спортсменів». Установлено, що використання саме таких інформаційних технологій у повному обсязі дасть можливість значно покращити викладання навчальної дисципліни «Загальна теорія підготовки спортсменів» в умовах дистанційного навчання. Дисципліна «Загальна теорія підготовки спортсменів» як одна зі складових частин базової освіти, спрямована, перш за все, на формування професійних знань та вмінь здобувачів вищої освіти, удосконалення теоретичної і практичної підготовки майбутніх фахівців, забезпечення можливостей для подальшого вдосконалення професійних знань, самореалізації у майбутній професійній діяльності. На основі аналізу сучасного науково-теоретичного і методологічного підходу визначено певні чинники, що впливають на особливості дистанційного викладання навчальної дисципліни «Загальна теорія підготовки спортсменів» в умовах дистанційного навчання. Ці чинники можна поділити на об'єктивні і суб'єктивні. Проблематикою викладання теоретичних дисциплін на факультетах фізичного виховання займаються багато сучасних вчених, зокрема: В.І. Бобрицька, І.В. Кривенцова, О.С. Попрошаєв, О.Ю. Чумаков та багато інших [2–5]. Головні особливості викладання навчальної дисципліни «Загальна теорія підготовки спортсменів»: надання студентам знань із теоретичними засадами підготовки спортсменів; формування в них уявлення про основні етапи і періоди підготовки та оптимальне застосування навантажень протягом багаторічного тренування; забезпечення фундаментального рівня професійної підготовленості тренерів. Обґрунтовано педагогічні умови, які дадуть їм змогу успішно працювати тренерами в різних ланках системи фізичного виховання; надання знань про основні закономірності змагальної діяльності; формування умінь самостійно приймати рішення про вибір найбільш ефективних засобів і методів спортивного тренування.

  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКИ ПЛАВАННЯ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ

    by Д. О. Силантьєв, А. В. Симонік, В. О. Пономарьов

    The features of the technique of improving swimming technique at the stage of preliminary training as the most important direction that determines sports achievements are considered. The purpose of the study was to develop and test the technique of improving swimming technique at the stage of preliminary training for athletes aged 10–12 years. 14 athletes-swimmers of the sports improvement group who train at the Sports Complex “Motor Sich” took part in the study. The study participants were divided into two groups – control and experimental, 7 people in each. The peculiarity of the methodology proposed by the authors was that the tasks on the water consisted mostly of short segments with the use of special exercises and corrective techniques for performing elements of sports swimming. Up to 30% of the total volume of work on land was allocated to specialized means that contribute to effective correction and improvement of equipment. The main technical means were a gymnastic stick, a Swedish wall, a crossbar, a barbell, and a jump rope. When teaching and improving the technique, special exercises prevailed using the method of dividing the sports style into separate parts: the working part of the rowing (catch, pull-up, push-off); preparatory part of rowing (exit of the hand from the water, diarrhea, entry of the hand into the water). Expert assessment of the elements of swimming technique confirms the positive impact of the experimental methodology proposed by the authors of the study. This is evidenced by the parallel improvement of both the efficiency indicators of the equipment and technical skill. In freestyle handstroke technique, the trajectory of the working part of the stroke has been improved. There was an increase in the length of the stroke, which was expressed in a decrease in the number of stroke movements (the change in results was 24.2% in the experimental group and 17.06% in the control group. More pronounced improvements were noted. This is due to the lower coordination complexity of the technique element. Change in results in swimming technique on the legs in freestyle – 34.8% in the experimental group and 28.1% in the control group. The expert assessment of the freestyle swimming technique confirms the tendency to improve, but the dynamics of the results are less pronounced The dynamics of the results is 17.8% in the experimental group and 14.6% in the control group. Розглянуто особливості методики вдосконалення техніки плавання на етапі попередньої підготовки як найважливішого напряму, що визначає спортивні досягнення. Метою дослідження стали розробка й апробація методики вдосконалення техніки плавання на етапі попередньої підготовки у спортсменів віком 10–12 років. У дослідженні взяли участь 14 спортсменів-плавців групи спортивного вдосконалення, які тренуються на базі спортивного комплексу «Мотор Січ». Учасники дослідження були розподілені на дві групи – контрольну й експериментальну, по 7 осіб у кожній. Особливістю запропонованої авторами методики було те, що завдання на воді складалися здебільшого з коротких відрізків із застосуванням спеціальних вправ, що коригують техніку виконання елементів спортивного плавання. До 30% від усього об’єму роботи на суші відводилося спеціалізованим засобам, що сприяють ефективній корекції та вдосконаленню техніки. Основними технічними засобами були гімнастична палиця, шведська стінка, перекладина, гриф, скакалка. Під час навчання та вдосконалення техніки переважали спеціальні вправи з використанням методу поділу спортивного способу на окремі частини: робоча частина гребка (захоплення, підтягування, відштовхування); підготовча частина гребка (вихід руки з води, пронос, вхід руки у воду). Експертна оцінка елементів техніки плавання підтверджує позитивний вплив запропонованої авторами дослідження експериментальної методики. Це засвідчується паралельним покращенням показників як економічності техніки, так і технічної майстерності. У техніці плавання на руках вільним стилем відзначено покращення траєкторії робочої частини гребка. Відбулося збільшення довжини гребка, це виразилося в зниженні кількості гребкових рухів (зміна результатів становила 24,2% в експериментальній та 17,06% у контрольній групі. Більше виражені поліпшення відзначені. Це пов’язано з меншою координаційною складністю елемента техніки. Зміна...

  • Open Access

    IMPROVEMENT OF SWIMMING TECHNIQUE AT THE STAGE OF PRE-TRAINING

    by В. О. Пономарьов, K. V. Tsarenko

    У статті висвітлено питання актуальності та науково-практичної значущості однієї з нових проблем вітчизняної теорії і методики професійної освіти – проблеми визначення особливостей дистанційного викладання навчальної дисципліни «Гімнастика з методиками викладання» в умовах військового стану. Дисципліна «Гімнастика з методиками викладання» як одна зі складових частин педагогічної освіти спрямована, перш за все, на формування фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я здобувачів вищої освіти, вдосконалення фізичної і психічної підготовки майбутніх фахівців, забезпечення можливостей для активного довголіття, самореалізації в майбутній професійній діяльності. На основі аналізу науково-теоретичного і методологічного системно-функціонального підходу визначено першочергові та другорядні чинники, що впливають на особливості дистанційного викладання навчальної дисципліни «Гімнастика з методиками викладання» у вищій школі в умовах військового стану. Проблематикою викладання практичних дисциплін на факультетах фізичного виховання займаються багато сучасних учених, зокрема: О.О. Несен, І.В. Кривенцова, О.С. Попрошаєв, О.Ю. Чумаков та багато інших [2; 3]. Головні особливості викладання навчальної дисципліни «Гімнастика з методиками викладання»: розуміння значення різноманітних навантажень у професійній підготовці студентів факультету фізичного виховання; знання фізіологічних основ гімнастичних вправ, методичних основ роботи на снарядах та основ методики самостійних занять у гімнастичному залі; застосування додаткового обладнання у забезпеченні здоров'я і здорового способу життя; оволодіння студентами професійно-прикладною силовою фізичною підготовкою. Обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для оптимального та ефективного вибору викладачем форм та методів формування навичок складання комплексу вільних вправ у студентів факультету фізичного виховання на дистанційній основі. The article highlights the relevance and scientific-practical significance of one of the new problems of the domestic theory and methodology of professional education – the problem of determining the features of remote teaching of the educational discipline «Gymnastics with teaching methods» in the conditions of martial law. The discipline «Gymnastics with teaching methods», as one of the components of pedagogical education, is aimed, first of all, at the formation of physical, mental, social and spiritual health of students of higher education, improvement of physical and mental training of future specialists, provision of opportunities for active longevity, self-realization in the future professional activity. On the basis of the analysis of the scientific-theoretical and methodological system-functional approach, the primary and secondary factors affecting the features of remote teaching of the educational discipline «Gymnastics with teaching methods» in higher education in the conditions of the state were determined. Many modern scientists deal with the problems of teaching practical disciplines at the faculties of physical education, in particular: O.O. Nesen, I.V. Kryventsova, V.G. Klymenchenko, O.A. Cherepovska and many others [3; 6]. The main features of teaching the educational discipline «Gymnastics with teaching methods»: understanding the importance of various loads in the professional training of students of the Faculty of Physical Education; knowledge of the physiological foundations of gymnastic exercises, the methodological foundations of work on shells and the foundations of the methodology of independent classes in the gymnasium; use of additional equipment to ensure health and a healthy lifestyle; students' mastery of professional and applied strength physical training. The pedagogical conditions necessary for the optimal and effective choice by the teacher of the forms and methods of forming the skills of composing a complex of free exercises for students of the faculty of physical education on a distance basis are substantiated.

  • Open Access

    ВПЛИВ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

    by А. В. Симонік, В. О. Пономарьов, М. С. Симонік

    У статті розглянуто особливості впливу занять силової спрямованості на показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та психомоторики чоловіків різних вікових груп. У дослідженні взяло участь 27 спортсменів, віком від 16 до 45 років, які були розділені на 3 групи: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). Вплив застосовуваних засобів підготовки оцінювався через 4 місяці. Для визначення рухової готовності застосовували вправи: жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, присідання зі штангою в тренажері Смітта, станова тяга; гнучкість оцінювалася за результатами нахилу з положення стоячи на лаві в сантиметрах; локальна витривалість м’язів живота оцінювалася за результатами рухового тесту підйом тулуба з положення лежачи. Для визначення функціонального стану використовувалися такі тести: проба Штанге; індекс Гарвардського степ-тесту; ЖЄЛ; життєвий індекс. Оцінку психомоторики проводили за тестами: проба Ромберга; оцінка відмінностей у масі штанги (жим з пов’язкою на очах), шкала самооцінки за Спілбергом і тепінг-тест. Для оцінки рівня фізичного розвитку ми використовували показники: вимірювання обхватів (грудної клітини, стегна, плеча, талії); зважування; вимірювання зросту; розраховувався індекс Кетле. Ми дослідили особливості впливу занять атлетичною гімнастикою на чоловіків різних вікових груп: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). У таблиці 1 представлені результати проведеного дослідження. Ми дійшли висновку, що з віком показники фізичного розвитку (індекс Кетле, окружність грудей, окружність талії) зростають. Обсяг стегна, окружність плеча з віком практично не змінюються. Показники функціонального стану (індекс Гарвардського степ-тесту й життєвий індекс) знижуються з віком. Значення показників життєвої ємкості легень і проби Штанге найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Показники спеціальної фізичної підготовки найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Локальна витривалість м’язів живота й показник вправи «станова тяга» досягають найвищих значень у першій віковій групі (16–25 років) і з віком знижуються. Показники психомоторики учасників дослідження досягають найвищих значень у другій віковій групі (26–35 років) і незначно знижуються з віком. Визначення ваги штанги за рахунок м’язового відчуття найкраще розвинене в першій віковій групі (16–25 років). Показники фізичного розвитку найчастіше змінюються в першій віковій групі. Дані, що відображають функціональний стан, найбільше змінилися в чоловіків другої вікової групи, (індекс Гарвардського степ- тесту). Найбільш значні зміни в руховій підготовленості досягнуті чоловіками третього віку (36–45 років). При оцінці психомоторики найбільш позитивні зміни відбулися в учасників дослідження у віці від 16 до 25 років. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в розробці методики підготовки спортсменів, які спеціалізуються в атлетичній гімнастиці, з урахуванням типу статури.