Valentyna Kryzhna
Valentyna Kryzhna has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Iryna Botnarenko
Oleksandra Hrynkiv Doctor of sciences (Law) Department of Criminal Law and Procedure Kyiv University of Law National Academy of Sciences of Ukraine
2 shared publications - Anatolii Tarasiuk
Національний університет біоресурсів і природокористування України
1 shared publication - Antonina V. Dimich
National Academy of the Security Service of Ukraine, Ukraine
1 shared publication - Oksana Bryskovska
The National Academy of Internal Affairs
1 shared publication - Victor Motyl
Research Laboratory for Combating Crime at the Educational-Research Institute No 1 of the National Academy of Internal Affairs, Ukraine
1 shared publication - Yu. V. Lutsenko
Interdepartmental Research Center for Combating Organized Crime under the National Security and Defense Council of Ukraine, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 14 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian polyceistics: theory, legislation, practice
- No. 2,p. 10-16
ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ, В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті розглянуто ключові аспекти тактики проведення огляду місця події при розслідуваннях кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що набувають особливої актуальності в умовах воєнного стану. Розглянуто зміст підготовчого, робочого та заключного етапів огляду місця події, а також визначено їх тактичні завдання та особливості організації. Особлива увага приділена питанню забезпеченню безпеки учасників слідчої (розшукової) дії, взаємодії слідчого з фахівцями різних профілів, застосуванню сучасних техніко-криміналістичних засобів, включаючи безпілотні літальні апарати. Також розглянута специфіка виявлення, фіксації та вилучення матеріальних, біологічних і цифрових слідів. Підкреслено важливість комплексного підходу до оцінки місця події з урахуванням можливих ознак приховування домашнього насильства, психологічного стану потерпілої особи та особливостей слідової картини. Зроблено висновок, що ефективність огляду місця події в кримінальних провадженнях про домашнє насильство та кримінальні правопорушення, що із ним пов’язані, під час воєнного стану залежить від правильної організації слідчої (розшукової) дії, своєчасного використання криміналістичних рекомендацій, сучасних технічних засобів та міжвідомчої співпраці. Важливо враховувати безпекові фактори, що забезпечують повне, всебічне й об’єктивне збирання доказів і підвищують результативність досудового розслідування.
- 14 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian polyceistics: theory, legislation, practice
- No. 2,p. 10-16
Open AccessТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ, В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті розглянуто ключові аспекти тактики проведення огляду місця події при розслідуваннях кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що набувають особливої актуальності в умовах воєнного стану. Розглянуто зміст підготовчого, робочого та заключного етапів огляду місця події, а також визначено їх тактичні завдання та особливості організації. Особлива увага приділена питанню забезпеченню безпеки учасників слідчої (розшукової) дії, взаємодії слідчого з фахівцями різних профілів, застосуванню сучасних техніко-криміналістичних засобів, включаючи безпілотні літальні апарати. Також розглянута специфіка виявлення, фіксації та вилучення матеріальних, біологічних і цифрових слідів. Підкреслено важливість комплексного підходу до оцінки місця події з урахуванням можливих ознак приховування домашнього насильства, психологічного стану потерпілої особи та особливостей слідової картини. Зроблено висновок, що ефективність огляду місця події в кримінальних провадженнях про домашнє насильство та кримінальні правопорушення, що із ним пов’язані, під час воєнного стану залежить від правильної організації слідчої (розшукової) дії, своєчасного використання криміналістичних рекомендацій, сучасних технічних засобів та міжвідомчої співпраці. Важливо враховувати безпекові фактори, що забезпечують повне, всебічне й об’єктивне збирання доказів і підвищують результативність досудового розслідування.
- 29 May 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University. Series 18. Law
- No. 48,p. 7-16
INTERAGENCY INTERACTION OF THE INVESTIGATOR AS A CONDITION FOR EFFECTIVE INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENCES RELATED TO DOMESTIC VIOLENCE
- 29 May 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University. Series 18. Law
- No. 48,p. 7-16
INTERAGENCY INTERACTION OF THE INVESTIGATOR AS A CONDITION FOR EFFECTIVE INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENCES RELATED TO DOMESTIC VIOLENCE
- 1 January 2026
- Published by National Academy of Internal Affairs in NAUKA I PRAVOOKHORONA
- Vol. 71 (1) , 89-102
Forensic Characteristics of Persons Committing Fraud against Relatives of those Missing during the Russian-Ukrainian War
- 1 January 2026
- Published by National Academy of Internal Affairs in NAUKA I PRAVOOKHORONA
- Vol. 71 (1) , 89-102
Forensic Characteristics of Persons Committing Fraud against Relatives of those Missing during the Russian-Ukrainian War
- Open Access
- 25 June 2024
- Published by Kyiv Regional Center of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine in New Ukrainian Law
- No. 2,p. 122-131
ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ ЯК ПРЕДМЕТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 438 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ТА ЗВИЧАЇВ ВІЙНИ)
У статті описуються доктринальні погляди щодо засобів ведення війни як предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України, а також піддано аналізу нормативно-правові акти, що обмежують їх застосування під час збройних конфліктів. Визначено дефініцію «заборонений засіб ведення збройного конфлікту» в контексті предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України, під яким пропонується розуміти використання такого виду зброї чи інших засобів (предметів, пристроїв), який (які) прямо заборонений (-і) міжнародним договором (міжнародними договорами), тобто використання інтердиктованого інструменту (зброї, техніки, снаряду, речовини). Констатовано наявність законодавчого недоліку у відсутності чітких критеріїв «зайвих страждань» і «надмірних ушкоджень» як критеріїв заборони використання таких засобів. Охарактеризовано «медичний» підхід до визначення зброї, застосуванням якої можливо заподіяти зайві страждання. Наголошено на потребі у створенні суворих і прозорих національних механізмів забезпечення притягнення до відповідальності винних за порушення законів і звичаїв війни та воєнні злочини. Зроблено загальний висновок, що основоположними правилами, встановленими міжнародним гуманітарним правом, які повинні враховуватися під час ведення бойових дій їх учасниками, є: заборона вчиняти напад на певне коло осіб і заборона вчиняти напад на певні типи об’єктів. Їх дотримання є вкрай важливим в умовах зростання кількості особливо небезпечних об’єктів, руйнація яких може призвести до глобальних катастроф і непередбачуваних наслідків для людства.
- 25 June 2024
- Published by Kyiv Regional Center of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine in New Ukrainian Law
- No. 2,p. 122-131
Open AccessЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ ЯК ПРЕДМЕТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 438 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ТА ЗВИЧАЇВ ВІЙНИ)
У статті описуються доктринальні погляди щодо засобів ведення війни як предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України, а також піддано аналізу нормативно-правові акти, що обмежують їх застосування під час збройних конфліктів. Визначено дефініцію «заборонений засіб ведення збройного конфлікту» в контексті предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України, під яким пропонується розуміти використання такого виду зброї чи інших засобів (предметів, пристроїв), який (які) прямо заборонений (-і) міжнародним договором (міжнародними договорами), тобто використання інтердиктованого інструменту (зброї, техніки, снаряду, речовини). Констатовано наявність законодавчого недоліку у відсутності чітких критеріїв «зайвих страждань» і «надмірних ушкоджень» як критеріїв заборони використання таких засобів. Охарактеризовано «медичний» підхід до визначення зброї, застосуванням якої можливо заподіяти зайві страждання. Наголошено на потребі у створенні суворих і прозорих національних механізмів забезпечення притягнення до відповідальності винних за порушення законів і звичаїв війни та воєнні злочини. Зроблено загальний висновок, що основоположними правилами, встановленими міжнародним гуманітарним правом, які повинні враховуватися під час ведення бойових дій їх учасниками, є: заборона вчиняти напад на певне коло осіб і заборона вчиняти напад на певні типи об’єктів. Їх дотримання є вкрай важливим в умовах зростання кількості особливо небезпечних об’єктів, руйнація яких може призвести до глобальних катастроф і непередбачуваних наслідків для людства.
- Open Access
- 1 December 2021
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 10 (48) , 138-149
Legal aspects of civil-military cooperation in comparative context
- 1 December 2021
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 10 (48) , 138-149
Open AccessLegal aspects of civil-military cooperation in comparative context