OTO. V. Tkach

O. V. Tkach

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


O. V. Tkach has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Photosynthetic activity of root chicory plants under different plant density and row spacing

    by O. V. Tkach, O. V. Amortsytu, Ye. V. Latoshkin

    Aim. To determine the influence of different plant densities and row spacings on the formation of photosynthetic activity indicators in root chicory plants. Methods. The study was conducted in 2023–2025 in the Western Forest Steppe of Ukraine on medium‑loamy podzolic chernozem. The experimental design was two‑factor: plant density (85, 95, 105, 110 thousand plants/ha) and row spacing (30, 45, 60 cm). Leaf area was determined using the cut‑out method, while photosynthetic potential and net photosynthetic productivity were assessed according to the methodologies of O. O. Nichiporovich. Results. Leaf area increased until the leaf‑closure stage, reaching a maximum of 56.6–69.3 thousand m²/ha depending on year, density, and row spacing, and then declined towards technical maturity (21.4–25.0 thousand m²/ha). The highest values were recorded at densities of 105–110 thousand plants/ha. Photosynthetic potential reached 2.0–2.9 million m²·day/ha and increased with higher plant density. Net photosynthetic productivity decreased under excessive density, but the maximum values (up to 6.99 g/m²·day) were observed at a density of 110 thousand plants/ha and 30 cm row spacing. Wider row spacing (60 cm) reduced net photosynthetic productivity and the overall efficiency of the agrocenosis. Conclusions. Plant density and row spacing significantly influence the formation of the photosynthetic apparatus of root chicory. Optimal conditions for photosynthetic productivity are achieved at densities of 105–110 thousand plants/ha and row spacings of 45–60 cm, ensuring a balance between high leaf area and stable photosynthetic activity. The results can be used to optimise chicory cultivation technology in the Western Forest Steppe of Ukraine.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬОВОЇ СХОЖОСТІ ТА РОЗВИТКУ РОСЛИН ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, СТРОКІВ СІВБИ І ГЛИБИНИ ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ

    by О. В. Ткач, О. В. Аморциту

    У роботі розглянуто актуальні питання підвищення ефективності вирощування цикорію коренеплідного шляхом оптимізації комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на покращення польової схожості насіння та забезпечення сприятливих умов для росту й розвитку рослин протягом усього вегетаційного періоду. Цикорій коренеплідний належить до цінних технічних культур, коренеплоди якого є основною сировиною для виробництва інуліну, фруктози, кавових напоїв та спирту. Проте його вирощування супроводжується певними труднощами, зумовленими біологічними особливостями культури: насіння цикорію характеризується повільним проростанням, низькою енергією проростання та поганою здатністю вбирати вологу через особливості будови насіннєвої оболонки. Це призводить до розтягнутого періоду появи сходів, що створює сприятливі умови для проростання та розвитку бур’янів, які активно конкурують із культурними рослинами за елементи живлення, вологу та світло, особливо на початкових етапах росту. Встановлено, що вирішальне значення для подолання зазначених негативних явищ має ретельна підготовка ґрунту, зокрема його верхнього шару, де безпосередньо відбувається проростання насіння. Основними завданнями системи обробітку ґрунту під цикорій коренеплідний є створення глибокого добре аерованого орного шару, нагромадження та збереження продуктивної вологи, мобілізація поживних речовин, знищення бур’янів, збудників хвороб та шкідників, а також ретельне вирівнювання та розпушування поверхневого шару для забезпечення рівномірного загортання насіння на оптимальну глибину. Оскільки цикорій формує продуктивні органи (коренеплоди) безпосередньо у ґрунті, якість обробітку безпосередньо впливає на товарні властивості врожаю: у добре розпушеному ґрунті коренеплоди набувають правильної форми, рівномірно потовщуються, тоді як в ущільненому або грудкуватому ґрунті вони деформуються, знижуючи якість продукції. Особливу увагу приділено дослідженню впливу строків сівби та глибини загортання насіння на польову схожість і подальший розвиток рослин. Встановлено, що строки сівби мають бути науково обґрунтованими з урахуванням температурного режиму ґрунту, його фізичної стиглості та вологозабезпеченості. Запізнення із сівбою призводить до втрати ґрунтової вологи, пересихання верхнього шару та погіршення умов проростання, тоді як надто рання сівба в недостатньо прогрітий ґрунт спричиняє затримку проростання, ураження насіння хворобами та зрідженість сходів. Глибина загортання насіння також має критичне значення: за надто мілкого загортання насіння потрапляє у швидковисихаючий шар ґрунту і не отримує достатньої кількості вологи для набухання та проростання; за надто глибокого – сходи не можуть пробитися на поверхню через товщу ґрунту, особливо на важких за механічним складом ґрунтах, схильних до утворення ґрунтової кірки.

  • Open Access

    ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ НА ЗМІНУ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЗЕРНА

    by О. В. Овчарук, В. І. Овчарук, О. В. Ткач, Г. А. Аветісян, К. О. Овчарук

    Цінність квасолі, насамперед, визначається підвищеним умістом у насінні добре розчинного і засвоюваного організмом білка, який перетравлюється краще за інші зернобобові культури. Насіння квасолі має такий хімічний склад, %: білків 17–33 , жирів – 0,8–3,6, крохмалю – 50–60, клітковини – 5–8, цукру – 5–6, золи – близько 4. До складу білків квасолі входить велика кількість цінних амінокислот, необхідних для харчування, у тому числі, %: аргініну – 8,1–9,9, гістидину – 2,3–3,6, лізину – 3,4–5,7, метіоніну – 1,7–1,9, тирозину – 2,4–3, триптофану – 0,8–1,8, цистину – 1,2–1,6. Зміна якісного складу білків залежить від досліджуваних факторів. В умовах сухого клімату в період росту і розвитку рослин квасолі в насінні, особливо під час дозрівання, нагромаджується більше глобулінів і менше водорозчинних білків порівняно з більш сприятливими умовами. Результатами досліджень установлено, що строки сівби впливають на зміну нагромадження білка. Так, у сорту Буковинка з найвищим умістом білка в зерні квасолі відзначено від строку сівби 30.04 – 27,4%, за збирання 06.08. Також із високим умістом білка встановлено від строку сівби 21.05 з показником 27,0% із пониженим умістом від сівби 15.04 – 21,9% і 30.04 – 22,0%. Із найвищими показниками вмісту білка виділяється строк сівби 30.04 у сорту Буковинка – від 24,6% до 27,4%, у сорту Подоляночка – від строку сівби 15.04 і 30.04 із показниками білка 24,8% і 25,4%. Із найвищим умістом білка в зерні квасолі звичайної виділяється норма висіву насіння 450 тис сходів насіння на 1 га, серед сортів Буковинка – 19,4–28,2% Надія – 19,4–28,1% і Подоляночка – 19,7–28,0%. Від обробки інокулянтом Ризобофіт у сорту Подоляночка – 23,8–27,0% білка в зерні квасолі звичайної.

  • Open Access

    ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ, СОРТУ ТА УДОБРЕННЯ НА ФРАКЦІЙНИЙ І АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКА ЗЕРНА КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ

    by О. В. Овчарук, В. І. Овчарук, О. В. Ткач, О. А. Скриник, Г. А. Аветісян

    Вивчено вплив строків сівби та удобрення на амінокислотний склад білка зерна сортів квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L. Цінність квасолі, насамперед, визначається підвищеним вмістом у зерні добре розчинного і засвоюваного білка, який перетравлюється краще за білок інших зернобобових культур. За хімічним складом насіння квасолі містить, %: білка 17–33, жиру – 0,8–3,6, крохмалю – 50–60, клітковини – 5–8, цукру – 5–6, золи – близько 4%. Білок квасолі представлений великою кількістю цінних амінокислот, необхідних для харчування, а саме, %: аргініну – 8,1–9,9, гістидину – 2,3–3,6, лізину – 3,4–5,7, метіоніну – 1,7–1,9, тирозину – 2,4–3, триптофану – 0,8–1,8, цистину – 1,2–1,6. Цукри приставлені в основному глюкозою, фруктозою та сахарозою. Також насіння квасолі містить мінеральні речовини, %: K2О – 1,72, Na2O – 0,06, CaO – 0,24, MoO – 0,29, P2O5 – 1,38. Зміна якісного складу залежить від досліджуваних факторів. В умовах сухого клімату, в період росту і розвитку рослин квасолі, в насінні, особливо під час дозрівання, нагромаджується більше глобулінів і менше водорозчинних білків, порівняно з більш сприятливими умовами. Насіння квасолі містить усі незамінні амінокислоти, проте деяких із них недостатньо, зокрема метіоніну. Крім цього, на вміст вільних амінокислот, випливають умови живлення рослин. Так, від підвищення доз азотних добрив змінюються їх показники. При одній і тій же дозі азоту менш продуктивні сорти нагромаджують відносно більше білка, в порівнянні з високопродуктивними сортами, які відрізняються за інтенсивністю фотосинтетичної діяльності і здатністю синтезувати їх в умовах достатнього азотного живлення. Результатами досліджень встановлено, що залежно від строків сівби, сортів та удобрення змінювався якісний склад зерна квасолі. Найвищі показниками вмісту загального азоту встановлено від сівби 30.04–1.05 і 21–23.05 з середніми значеннями 4,36 і 4,30%, відповідно. Із внесенням добрив показники загального азоту від сівби 21–23.04 і 30.04–1.05 становили 4,11 і 4,04%. Вміст сірковмістних амінокислот білка квасолі звичайної зменшується від ранніх до більш пізніх строків сівби. У сорту Мавка строки сівби не впливали на показники цієї групи амінокислот. В сумі незамінних амінокислот найбільша питома вага у лізина – 20–25 %, лейцина – 20-25 %, фенілаланіна – 14–18 %, найменше – з метіоніна – 0,4–3,2 %.

  • Open Access

    Influence of soil temperature on the growth and development of bean plants at different sowing dates in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine

    by О. В. Овчарук, Ya. Babii, В. І. Овчарук, G. Avetisian, О. В. Ткач, O. Kichigina, Я. В. Бабій, Г. А. Аветісян

    Soil and air temperature enable the bean root system to absorb nutrients, increase the intensity of photosynthesis and plant respiration, transpiration and other physiological processes. The temperature at which plants grow and develop most intensively is optimal, and deviation from it slows down growth and development. The optimal temperature promotes the active process of photosynthesis, while assimilation prevails over dissimilation, as a result of which dry matter accumulates in plants. Temperature fluctuations negatively affect the growth and development of bean plants and often lead to their defeat by diseases. As the temperature increases, the processes of assimilation and synthesis of organic substances intensify, while the intensity of respiration increases. It should be noted that bean plants of early sowing dates will always be better developed than those sown later, and will have higher productivity. This can be explained by the fact that at early sowing dates (at lower temperatures), although plant shoots appear somewhat later, their root system develops better compared to plants sown later. Such shoots respond more easily to short-term droughts, and plants form a greater yield. At later sowing dates (when the soil temperature is higher), shoots appear faster, and accordingly the root system develops more intensively and the vegetative mass increases. This leads to a disruption of the balance between the root system and the leaf apparatus in providing bean plants with moisture, as a result of which in hot, sunny weather the leaves wither, stress is observed and plant productivity decreases. The effect of temperature on the growth and development of bean plants also depends on their physiological state and the action of other factors. With an increase in the intensity of sunlight with a sufficient content of moisture and nutrients in the soil, the intensity of photosynthetic activity of plants and other physiological processes of plants increases

  • Open Access

    THE CONTENT OF A SUCCESSFUL FOREIGN TRADE STRATEGY OF ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES

    by O. V. Tkach

    Ефективність участі будь якої країни на світових ринках обумовлена активністю її суб’єктів господарювання різних форм власності їх ефективних стратегій просування товарів на зовнішні ринки та успішних зовнішньоекономічних угод, укладених з торговими партнерами. В статті розглядаються особливості врахування в стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств світових правил та норм щодо принципів укладання, структури та виконання міжнародних угод в розрізі принципів вільного вибору характеру угод, відповідності цих угод міжнародним нормам та їх виконання за умов інтеграційних процесів до Європейської спільноти. Основна мета публікації: представлення необхідних важелів для застосування суб’єктами господарювання при підготовці, опрацюванні та укладанні зовнішньоекономічних контрактів купівлі продажу товарів, вільного вибору місця та норм правового забезпечення зовнішньоекономічної угоди. Представлений порівняльний аналіз застосування при укладанні міжнародних договорів купівлі продажу товарів принципів та норм Віденської конвенції про право міжнародних договорів та міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів (lex mercatoria). В представленій публікації як висновок і наукова новизна пропонується врахування в стратегіях зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій як положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів так і міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів (lex mercatoria). Обмеженість втручання в зовнішньоекономічну діяльність при укладанні міжнародних договорів купівлі-продажу товарів є практичною значущістю, що обумовлена як основними принципами Віденської конвенції про право міжнародних договорів та міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів lex mercatoria, так і вимогами конвергентних процесів до Європейського економічного простору.

  • Open Access

    Optimization of the Modes of Pre-Sowing Electrical Stimulation of Winter Rape Seeds Based on the Study of the Intensity of Single Photon Emission by Them

    by Stepan Kovalyshyn, Vadym Ptashnyk, Bohdan Nester, Pawel Kielbasa, Oleh Ovcharuk, Oleg Kovalyshyn, Oleg Tkach, Mykola Biliuk, Vladyslav Shubenko

    The article presents the results that can be a prerequisite for the introduction of a pre-sowing electrotreatment of winter rape seeds into the production process. The results of photon emission by rape seeds after electrical stimulation are highly correlated with the data obtained during determination of its sowing qualities and field germination. Absorption and transformation of the energy of the external electric field during the electrostimulation of winter rape seeds occurs non-linearly. It was established that the main transformations take place during the first 15 s, regardless of the electric field intensity. Relaxation processes were revealed, which become dominant after 15 s of electrical stimulation. The pre-sowing electrical stimulation improved the sowing properties of winter rapeseed. The highest values of germination energy and laboratory germination (87% and 96%), which exceeded the control by 9% and 8%, were obtained under the treatment mode E=2 kV·cm −1 , t=30 s. Pre-sowing electrostimulation of winter rape seeds at optimal conditions helps to increase its field germination. Under the treatment mode E=2 kV·cm −1 , t=30 s was 90%, and with E=3 kV·cm −1 , t=30 s – 83% versus 79.7% in the control.


  • Open Access

    ВПЛИВ РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ЦИКОРІЮ НА ЗВ’ЯЗОК МІЖ ФОРМУВАННЯМ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ ТА КОРЕНЕПЛОДАМИ

    by О. В. Ткач, О. В. Овчарук, В. І. Овчарук, Є. А. Петриченко

    Формування фотосинтетичного апарату цикорію коренеплідного представляє собою складний процес, який пов’язаний з індивідуальними особливостями розвитку рослин. При цьому проходження найбільшої продуктивності фотосинтезу не збігається з найвищою продуктивністю окремо взятих рослин. Однак закономірності формування продуктивності, як ценозу, так і окремих його індивідуумів неоднакові. Таким чином, формування фітоценозів індивідуального розвитку рослин впливає на врожайність коренеплодів цикорію. Формування площі листкової поверхні у посівах цикорію коренеплідного пов’язане з основними факторами, такими як рівень живлення, водозбереження, агротехнічні заходи, густота розміщення рослин тощо. У формуванні вегетативної маси важливу роль відіграє сонячна енергія впродовж вегетаційного періоду. У результаті експериментальних досліджень встановлено, що важливим у формуванні вегетативної маси і коренеплодів у період вегетації є застосування комплексних мінеральних добрив, особливо азотних, які прискорюють з’явлення листків і покращують їх ріст, фосфорних і калійних, які підвищують період життєдіяльності та сприяють нагромадженню інуліну в коренеплодах.


  • Open Access

    ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ОСОБЛИВОСТІ ПРОРОСТАННЯ І ПОКАЗНИКИ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ ЦИКОРІЮ

    by О. В. Ткач, О. В. Овчарук, В. І. Овчарук, Л. В. Ткач, О. В. Аморциту

    У статті зазначено, що система обробітку ґрунту під цикорій коренеплідний майже така сама, як і під інші польові культури. Особливості полягають у тому, що культура утворює велику вегетативну масу та порівняно невелику кореневу систему. Це зумовлює більшу увагу до родючості та вологості ґрунту. Тому під цикорій необхідно ретельно проводити обробіток верхнього шару ґрунту. За своїми фізичними властивостями насіння цикорію погано вбирає вологу, проростає повільно, сходи з’являються на 15–20 добу після сівби. Основними завданнями системи обробітку ґрунту є також створення глибокого орного шару, посилення аерації, нагромадження у ґрунті належної кількості вологи та поживних речовин, зменшення забур’яненості, проведення боротьби із хворобами та шкідниками, особливим агротехнічним заходом є розробка та вирівнювання верхнього шару ґрунту. Такий обробіток сприятиме дружньому проростанню насіння, інтенсивному росту та розвитку рослин, забезпечить високу врожайності та харчову цінність цикорію. У результаті експериментальних досліджень установлено, що комплексний системний обробіток ґрунту під цикорій коренеплідний не тільки сприяє нагромадженню та збереженню вологи у ґрунті, але й забезпечує можливість висівати насіння на встановленню глибину у вологий шар, рівномірно без пропусків за прямолінійного та паралельного розміщення рядків. Сівба у вологий, добре розроблений ґрунт сприяє інтенсивному проростанню насіння, підвищенню польової схожості. Також результатами досліджень підтверджено, що здебільшого залежно від сорту цикорію та місця його вирощування вуглеводний комплекс (інуліди + цукри) дає високі показники, які близькі до показників коренеплодів цукрових буряків, що багаті на вміст сухих речовин.


  • Open Access

    УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ РОЗМІЩЕННЯ РОСЛИН

    by М. І. Бахмат, О.в. Ткач, В.м. Степанченко

    Експериментальними дослідженнями встановлено особливості формування продуктивного стеблостою, врожайності та якості зерна вітчизняних сортів тритикале ярого при вирощуванні їх на двох фонах живлення. Забезпечення посівів тритикале ярого елементами мінерального живлення є необхідною умовою підвищення зернової продуктивності нових сортів при вирощуванні в зоні Степу. Вищу урожайність 3,77 і 3,48 т/га тритикале ярого на природному фоні формували сорти Хлібодар Харківський та Боривітер, на фоні N30P30K30 – 4,72 т/га, 4,58 т/га та 4,57 т/га сорти Хлібодар Харківський, Легінь Харківський та Сонцедар Харківський. Урожайність тритикале залежала від умов зволоження у період формування вегетативних органів та закладки елементів індивідуальної продуктивності рослин і частка впливу фону живлення становила 57,2–78,0 %, сортові особливості – 7,8–21,1 %. Вміст білка та клейковини в зерні тритикале залежав, як від погодних умов, так і сортових особливостей. У тритикале вміст білка і клейковини складав 9,7–11,8 % і 14,2–17,1 % (без добрив), N30P30K30 – 10,4–12,2 % і 14,9–17,3 % відповідно. Більший вміст білка на обох фонах живлення забезпечував сорт Воля, а клейковини – Дар Хліба.