Марина Кривоберець
Марина Кривоберець has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Yuliya Pereguda
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; Interregional Academy of Personnel Management
4 shared publications - Ганна Анатоліївна Братусь
Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом
4 shared publications Г.і. Скиба
2 shared publications- Aleksander Kuczabski
University of Gdańsk
1 shared publication - Alla Klochko
Bila Tserkva National Agrarian University
1 shared publication - Anatolii Balashov
Academy of Science the Public Administration
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 13,p. 178-185
КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА МОДЕЛІ
У статті обґрунтовано креативну економіку як ключове середовище інноваційного розвитку сучасних економічних систем та проаналізовано стратегічні механізми її формування в умовах цифрової трансформації. Показано, що розвиток креативних індустрій дедалі більше визначається поєднанням цифрових технологій, платформних сервісів, інноваційної активності, технологічних компетенцій та трансформації бізнес-моделей, які забезпечують створення, поширення, монетизацію і масштабування креативного продукту на національному та глобальному ринках. Особливу увагу приділено ролі цифрової інфраструктури та мережевих платформ як інституційного середовища, що формує нові механізми взаємодії між авторами, підприємствами, інвесторами та споживачами креативного контенту. На основі структурно-функціонального, порівняльного та аналітико-синтетичного підходів запропоновано авторську п’ятиканальну модель формування креативної економіки. Модель охоплює такі взаємопов’язані напрями: цифрову доступність і зв’язність як основу включення до глобальних цифрових мереж; платформізацію та розвиток цифрових сервісів, що забезпечують масштабування креативного продукту; інноваційну активність і розвиток сфери інтелектуальної власності; технологічний експорт як канал інтернаціоналізації креативних індустрій; а також трансформацію бізнес-моделей у креативному секторі, спрямовану на підвищення економічної ефективності та комерціалізацію творчих результатів. Емпірична валідація запропонованої моделі на основі індикаторів Global Innovation Index засвідчила наявність стійкої асиметрії між відносно високими результатами України у сфері інноваційної продуктивності та значно слабшими характеристиками інституційного і ринкового середовища. Практичне значення дослідження полягає у визначенні системних бар’єрів та політичних пріоритетів, пов’язаних із конверсією цифрових і інноваційних результатів у стійкі моделі доходу, розвиток експортного потенціалу, секторальну диверсифікацію та довгострокове економічне зростання креативних індустрій.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 13,p. 178-185
Open AccessКРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА МОДЕЛІ
У статті обґрунтовано креативну економіку як ключове середовище інноваційного розвитку сучасних економічних систем та проаналізовано стратегічні механізми її формування в умовах цифрової трансформації. Показано, що розвиток креативних індустрій дедалі більше визначається поєднанням цифрових технологій, платформних сервісів, інноваційної активності, технологічних компетенцій та трансформації бізнес-моделей, які забезпечують створення, поширення, монетизацію і масштабування креативного продукту на національному та глобальному ринках. Особливу увагу приділено ролі цифрової інфраструктури та мережевих платформ як інституційного середовища, що формує нові механізми взаємодії між авторами, підприємствами, інвесторами та споживачами креативного контенту. На основі структурно-функціонального, порівняльного та аналітико-синтетичного підходів запропоновано авторську п’ятиканальну модель формування креативної економіки. Модель охоплює такі взаємопов’язані напрями: цифрову доступність і зв’язність як основу включення до глобальних цифрових мереж; платформізацію та розвиток цифрових сервісів, що забезпечують масштабування креативного продукту; інноваційну активність і розвиток сфери інтелектуальної власності; технологічний експорт як канал інтернаціоналізації креативних індустрій; а також трансформацію бізнес-моделей у креативному секторі, спрямовану на підвищення економічної ефективності та комерціалізацію творчих результатів. Емпірична валідація запропонованої моделі на основі індикаторів Global Innovation Index засвідчила наявність стійкої асиметрії між відносно високими результатами України у сфері інноваційної продуктивності та значно слабшими характеристиками інституційного і ринкового середовища. Практичне значення дослідження полягає у визначенні системних бар’єрів та політичних пріоритетів, пов’язаних із конверсією цифрових і інноваційних результатів у стійкі моделі доходу, розвиток експортного потенціалу, секторальну диверсифікацію та довгострокове економічне зростання креативних індустрій.
- Open Access
- 23 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 85
ІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ
У статті досліджено інноваційно-цифровий розвиток як матеріальну основу формування креативної економіки. На основі офіційних міжнародних і українських джерел зіставлено глобальний, європейський та український контури креативної економіки, а також проаналізовано структурні й цифрові параметри. Показано, що український контур креативних індустрій від початку поєднує культурні, медійні, комунікаційні та цифрово-технологічні сегменти, а його довоєнна структура характеризувалася високою вагою ІТ-компонента у доданій вартості та зайнятості. Водночас виявлено структурну нерівномірність цього середовища: інноваційні та цифрові результати випереджають якість інституційного забезпечення, ринкової інфраструктури та механізмів стабільного масштабування сектора.
- 23 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 85
Open AccessІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ
У статті досліджено інноваційно-цифровий розвиток як матеріальну основу формування креативної економіки. На основі офіційних міжнародних і українських джерел зіставлено глобальний, європейський та український контури креативної економіки, а також проаналізовано структурні й цифрові параметри. Показано, що український контур креативних індустрій від початку поєднує культурні, медійні, комунікаційні та цифрово-технологічні сегменти, а його довоєнна структура характеризувалася високою вагою ІТ-компонента у доданій вартості та зайнятості. Водночас виявлено структурну нерівномірність цього середовища: інноваційні та цифрові результати випереджають якість інституційного забезпечення, ринкової інфраструктури та механізмів стабільного масштабування сектора.
- Open Access
- 11 September 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 5 (56),p. 159-163
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДОСТУПНОСТІ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті досліджується роль цифрових технологій у підвищенні фінансової доступності медичного страхування в Україні. Особливу увагу приділено функціонуванню системи електронного здоров’я, яка включає електронні медичні записи, телемедицину та цифрові рецепти, що забезпечує оптимізацію процесів надання медичної допомоги, підвищення доступності послуг та полегшення комунікації між пацієнтами і медичними закладами. У статті також розглянуто роль Національної служби здоров’я України у забезпеченні фінансування медичних послуг та контролі ефективності використання ресурсів. Визначено ключові цифрові інструменти, які впливають на ефективність, прозорість та фінансову доступність страхових продуктів: електронні медичні записи, мобільні платформи, аналітичні системи Big Data, штучний інтелект, телемедицина та блокчейн. Водночас проаналізовано чинники, що стримують впровадження цифрових рішень в Україні.
- 11 September 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 5 (56),p. 159-163
Open AccessЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДОСТУПНОСТІ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті досліджується роль цифрових технологій у підвищенні фінансової доступності медичного страхування в Україні. Особливу увагу приділено функціонуванню системи електронного здоров’я, яка включає електронні медичні записи, телемедицину та цифрові рецепти, що забезпечує оптимізацію процесів надання медичної допомоги, підвищення доступності послуг та полегшення комунікації між пацієнтами і медичними закладами. У статті також розглянуто роль Національної служби здоров’я України у забезпеченні фінансування медичних послуг та контролі ефективності використання ресурсів. Визначено ключові цифрові інструменти, які впливають на ефективність, прозорість та фінансову доступність страхових продуктів: електронні медичні записи, мобільні платформи, аналітичні системи Big Data, штучний інтелект, телемедицина та блокчейн. Водночас проаналізовано чинники, що стримують впровадження цифрових рішень в Україні.
- 20 August 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Цифрова економіка та економічна безпека
- No. 4 (19),p. 341-345
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті досліджується використання цифрових технологій для підвищення ефективності системи медичного страхування в Україні та обґрунтовується необхідність їх комплексного впровадження. Проаналізовано сучасні наукові публікації щодо застосування електронних медичних карток, телемедицини, аналітики великих даних, штучного інтелекту, роботизованої автоматизації процесів і блокчейн-технологій у сфері страхування здоров’я. Розроблено інтегровану модель управління даними, яка поєднує клінічний, страховий, фінансовий та аналітичний модулі, забезпечує прозорість фінансових потоків, автоматизацію процесів, прогнозування ризиків і надійний захист персональних даних. Модель дозволяє оптимізувати витрати, підвищити якість надання медичних послуг, зменшити випадки шахрайства та створює основу для формування цифрової, пацієнт-орієнтованої екосистеми медичного страхування в Україні.
- 20 August 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Цифрова економіка та економічна безпека
- No. 4 (19),p. 341-345
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті досліджується використання цифрових технологій для підвищення ефективності системи медичного страхування в Україні та обґрунтовується необхідність їх комплексного впровадження. Проаналізовано сучасні наукові публікації щодо застосування електронних медичних карток, телемедицини, аналітики великих даних, штучного інтелекту, роботизованої автоматизації процесів і блокчейн-технологій у сфері страхування здоров’я. Розроблено інтегровану модель управління даними, яка поєднує клінічний, страховий, фінансовий та аналітичний модулі, забезпечує прозорість фінансових потоків, автоматизацію процесів, прогнозування ризиків і надійний захист персональних даних. Модель дозволяє оптимізувати витрати, підвищити якість надання медичних послуг, зменшити випадки шахрайства та створює основу для формування цифрової, пацієнт-орієнтованої екосистеми медичного страхування в Україні.
- Open Access
- 15 August 2025
- Published by Centr for Sustainable Development in Актуальні проблеми сталого розвитку
- Vol. 2 (5) , 169-177
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ІТКОМПАНІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
- 15 August 2025
- Published by Centr for Sustainable Development in Актуальні проблеми сталого розвитку
- Vol. 2 (5) , 169-177
Open AccessІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ІТКОМПАНІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
- Open Access
- 2 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Підприємництво і торгівля
- No. 45,p. 124-132
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВА В СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Постійні зміни умов функціонування підприємств призводять до потреби пошуку нових конкурентних переваг для утримання ринкових позицій та стійкості фірм. Управління конкурентними перевагами займає важливу роль у системі менеджменту сучасних бізнес-структур. Стаття зосереджена на висвітленні змістовної сутності понять «конкурентні переваги», «система управління конкурентними перевагами». Проведено класифікацію конкурентних переваг підприємств в сфері інформаційних технологій. Запропоновано структуру системи управління конкурентними перевагами підприємств в сфері інформаційних технологій, яка об’єднує концепти ресурсної спроможності та результативності господарської діяльності. Виділено потенційні заходи за етапами життєвого циклу, які можуть бути реалізовані в рамках системи управління конкурентними перевагами підприємств у сфері інформаційних технологій. Проведено аналіз основних показників діяльності підприємств у сфері інформаційних технологій України для виявлення їх основних пріоритетних конкурентних переваг: динамічне управління матеріальними витратами та витратами на оплату праці, регіональна локалізація бізнесу, зосередженість діяльності на потребах та запитах клієнтів, професійна кваліфікація кадрів та фахівців, швидкість реагування та потреби клієнтів. Запропоновано впровадження більш індивідуального підходу до надання послуг у сфері інформаційних технологій та інтеграцію в роботу нових стандартів обслуговування, нових видів послуг як додаткові конкурентні переваги підприємств. Подальші дослідження мають фокусуватися на аналізі зовнішніх факторів операційного середовища, які позначаються на формуванні конкурентних переваг та використанні наявних ринкових можливостей.
- 2 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Підприємництво і торгівля
- No. 45,p. 124-132
Open AccessСИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВА В СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Постійні зміни умов функціонування підприємств призводять до потреби пошуку нових конкурентних переваг для утримання ринкових позицій та стійкості фірм. Управління конкурентними перевагами займає важливу роль у системі менеджменту сучасних бізнес-структур. Стаття зосереджена на висвітленні змістовної сутності понять «конкурентні переваги», «система управління конкурентними перевагами». Проведено класифікацію конкурентних переваг підприємств в сфері інформаційних технологій. Запропоновано структуру системи управління конкурентними перевагами підприємств в сфері інформаційних технологій, яка об’єднує концепти ресурсної спроможності та результативності господарської діяльності. Виділено потенційні заходи за етапами життєвого циклу, які можуть бути реалізовані в рамках системи управління конкурентними перевагами підприємств у сфері інформаційних технологій. Проведено аналіз основних показників діяльності підприємств у сфері інформаційних технологій України для виявлення їх основних пріоритетних конкурентних переваг: динамічне управління матеріальними витратами та витратами на оплату праці, регіональна локалізація бізнесу, зосередженість діяльності на потребах та запитах клієнтів, професійна кваліфікація кадрів та фахівців, швидкість реагування та потреби клієнтів. Запропоновано впровадження більш індивідуального підходу до надання послуг у сфері інформаційних технологій та інтеграцію в роботу нових стандартів обслуговування, нових видів послуг як додаткові конкурентні переваги підприємств. Подальші дослідження мають фокусуватися на аналізі зовнішніх факторів операційного середовища, які позначаються на формуванні конкурентних переваг та використанні наявних ринкових можливостей.
- Open Access
- 27 March 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Social Development: Economic and Legal Issues
- No. 4
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ SMART-РІШЕНЬ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ ТА РЕКРЕАЦІЇ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У статті досліджено сучасні тенденції цифрової трансформації сфери гостинності та рекреації (HoReCa) в контексті впровадження smart-рішень та інноваційних цифрових технологій. Акцент зроблено на ролі таких інструментів, як штучний інтелект (AI), Інтернет речей (IoT), доповнена реальність (AR), аналітика великих даних (big data) та мобільні платформи у формуванні нових форматів сервісного обслуговування та посиленні клієнтоорієнтованості. Обґрунтовано, що цифрові рішення вже сьогодні виступають не лише як допоміжні засоби автоматизації, а як стратегічні чинники забезпечення конкурентоспроможності, адаптивності та інноваційного розвитку підприємств HoReCa. Мета – проаналізувати інноваційний потенціал впровадження smart-рішень у сфері гостинності та рекреації на основі сучасних тенденцій цифрової трансформації, з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду, і визначити перспективні напрями розвитку HoReCa в умовах цифрової економіки. У межах роботи проведено системний огляд наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів щодо напрямів і результатів впровадження цифрових інструментів у готельно-ресторанному та рекреаційному бізнесі. Виявлено, що українські дослідники здебільшого зосереджуються на прикладних аспектах цифровізації, тоді як зарубіжна література акцентує увагу на міждисциплінарному підході, який поєднує технологічні, поведінкові та стратегічні виміри. За результатами аналізу було також представлено ключові статистичні показники, що підтверджують позитивну динаміку цифрового розвитку HoReCa, зокрема зростання ринку цифрових сервісів, зміну структури каналів бронювання, підвищення цифрової зрілості бізнесу та рівня задоволеності клієнтів. Зроблено висновок, що майбутнє розвитку індустрії гостинності безпосередньо пов’язане з рівнем технологічної інноваційності підприємств. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування узагальнених підходів для підвищення цифрової готовності компаній.
- 27 March 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Social Development: Economic and Legal Issues
- No. 4
Open AccessІМПЛЕМЕНТАЦІЯ SMART-РІШЕНЬ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ ТА РЕКРЕАЦІЇ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У статті досліджено сучасні тенденції цифрової трансформації сфери гостинності та рекреації (HoReCa) в контексті впровадження smart-рішень та інноваційних цифрових технологій. Акцент зроблено на ролі таких інструментів, як штучний інтелект (AI), Інтернет речей (IoT), доповнена реальність (AR), аналітика великих даних (big data) та мобільні платформи у формуванні нових форматів сервісного обслуговування та посиленні клієнтоорієнтованості. Обґрунтовано, що цифрові рішення вже сьогодні виступають не лише як допоміжні засоби автоматизації, а як стратегічні чинники забезпечення конкурентоспроможності, адаптивності та інноваційного розвитку підприємств HoReCa. Мета – проаналізувати інноваційний потенціал впровадження smart-рішень у сфері гостинності та рекреації на основі сучасних тенденцій цифрової трансформації, з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду, і визначити перспективні напрями розвитку HoReCa в умовах цифрової економіки. У межах роботи проведено системний огляд наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів щодо напрямів і результатів впровадження цифрових інструментів у готельно-ресторанному та рекреаційному бізнесі. Виявлено, що українські дослідники здебільшого зосереджуються на прикладних аспектах цифровізації, тоді як зарубіжна література акцентує увагу на міждисциплінарному підході, який поєднує технологічні, поведінкові та стратегічні виміри. За результатами аналізу було також представлено ключові статистичні показники, що підтверджують позитивну динаміку цифрового розвитку HoReCa, зокрема зростання ринку цифрових сервісів, зміну структури каналів бронювання, підвищення цифрової зрілості бізнесу та рівня задоволеності клієнтів. Зроблено висновок, що майбутнє розвитку індустрії гостинності безпосередньо пов’язане з рівнем технологічної інноваційності підприємств. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування узагальнених підходів для підвищення цифрової готовності компаній.
- 21 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 8,p. 151-157
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ
У статті розкрито сутнісні засади та прикладні підходи до формування організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності аграрних підприємств з урахуванням галузевої специфіки, сучасних викликів та стратегічних пріоритетів сталого розвитку. Акцентовано на ролі інновацій як ключового чинника підвищення конкурентоспроможності, стійкості та адаптивності аграрного сектору в умовах зростаючої нестабільності, структурних трансформацій і післякризового відновлення економіки України. На основі аналізу статистичних даних і компаративного вивчення міжнародного досвіду (зокрема країн ОЕСР та ЄС) встановлено критично низький рівень інноваційної активності аграрних підприємств України у порівнянні з розвиненими державами. Виявлено ключові бар’єри впровадження інновацій: обмеженість фінансових ресурсів, слабка технологічна інфраструктура, низька інституційна спроможність, недостатній рівень взаємодії науки та бізнесу, фрагментарність державної підтримки. Запропоновано аналітичну таблицю з викликами, шляхами їх подолання та відповідними міжнародними документами. У результаті проведеного дослідження сформовано багатокомпонентну модель організаційно-економічного механізму, яка охоплює інституційний, фінансово-економічний, інформаційний, кадрово-освітній, нормативно-правовий, технологічний та мотиваційний блоки. Обґрунтовано функціональну взаємодію елементів механізму як передумову його цілісного та ефективного функціонування. Зроблено висновки щодо доцільності інтеграції окремих положень моделі у державну політику підтримки аграрних інновацій, з урахуванням викликів війни та необхідності переходу до цифрово-зеленої економіки. У межах подальших досліджень передбачається розроблення індикативної системи оцінки ефективності механізму, з урахуванням галузевих та регіональних особливостей аграрного виробництва.
- 21 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 8,p. 151-157
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ
У статті розкрито сутнісні засади та прикладні підходи до формування організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності аграрних підприємств з урахуванням галузевої специфіки, сучасних викликів та стратегічних пріоритетів сталого розвитку. Акцентовано на ролі інновацій як ключового чинника підвищення конкурентоспроможності, стійкості та адаптивності аграрного сектору в умовах зростаючої нестабільності, структурних трансформацій і післякризового відновлення економіки України. На основі аналізу статистичних даних і компаративного вивчення міжнародного досвіду (зокрема країн ОЕСР та ЄС) встановлено критично низький рівень інноваційної активності аграрних підприємств України у порівнянні з розвиненими державами. Виявлено ключові бар’єри впровадження інновацій: обмеженість фінансових ресурсів, слабка технологічна інфраструктура, низька інституційна спроможність, недостатній рівень взаємодії науки та бізнесу, фрагментарність державної підтримки. Запропоновано аналітичну таблицю з викликами, шляхами їх подолання та відповідними міжнародними документами. У результаті проведеного дослідження сформовано багатокомпонентну модель організаційно-економічного механізму, яка охоплює інституційний, фінансово-економічний, інформаційний, кадрово-освітній, нормативно-правовий, технологічний та мотиваційний блоки. Обґрунтовано функціональну взаємодію елементів механізму як передумову його цілісного та ефективного функціонування. Зроблено висновки щодо доцільності інтеграції окремих положень моделі у державну політику підтримки аграрних інновацій, з урахуванням викликів війни та необхідності переходу до цифрово-зеленої економіки. У межах подальших досліджень передбачається розроблення індикативної системи оцінки ефективності механізму, з урахуванням галузевих та регіональних особливостей аграрного виробництва.
- Open Access
- 27 September 2024
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки
- No. 3 (75),p. 122-128
ПОСТВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У КОНТЕКСТІ ПРИСКОРЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Актуальність даної теми обумовлюється низкою факторів. Війна завдала значної шкоди туристичному сектору України, зруйнувавши інфраструктуру, спричинивши людські жертви та значно скоротивши потік туристів. Багато об'єктів туристичної індустрії зруйновані або пошкоджені. Зростання цін на енергоносії та інші ресурси, відтік кадрів, а також логістичні проблеми ускладнили діяльність туристичних підприємств. У зв'язку з вищезазначеними факторами, туристичний сектор України потребує масштабної повоєнної відбудови та модернізації. Це передбачає відновлення зруйнованої інфраструктури, оновлення матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій та інновацій, а також підготовку кваліфікованих кадрів. Євроінтеграція є важливим аспектом у розвитку вітчизняного туризму. Україна зацікавлена в інтенсифікації відносин з Європейським Союзом у галузі туризму, що дає низку переваг, а саме: значні впливання іноземних інвестицій, збільшення туристичних потоків на території України, розбудову вітчизняної інфраструктури, поповнення державного та місцевих бюджетів, поліпшення якості надання туристичних послуг тощо. Для того, щоб скористатися цими можливостями, український туристичний сектор має відповідати європейським стандартам і адаптуватися до змін, щоб залишатися конкурентоспроможним. Отже, тема повоєнного відновлення та модернізації туристичного сектору України в контексті прискорення євроінтеграції є надзвичайно актуальною і потребує ретельного вивчення та аналізу, а також розробки та впровадження ефективних стратегій управління змінами.
- 27 September 2024
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки
- No. 3 (75),p. 122-128
Open AccessПОСТВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У КОНТЕКСТІ ПРИСКОРЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Актуальність даної теми обумовлюється низкою факторів. Війна завдала значної шкоди туристичному сектору України, зруйнувавши інфраструктуру, спричинивши людські жертви та значно скоротивши потік туристів. Багато об'єктів туристичної індустрії зруйновані або пошкоджені. Зростання цін на енергоносії та інші ресурси, відтік кадрів, а також логістичні проблеми ускладнили діяльність туристичних підприємств. У зв'язку з вищезазначеними факторами, туристичний сектор України потребує масштабної повоєнної відбудови та модернізації. Це передбачає відновлення зруйнованої інфраструктури, оновлення матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій та інновацій, а також підготовку кваліфікованих кадрів. Євроінтеграція є важливим аспектом у розвитку вітчизняного туризму. Україна зацікавлена в інтенсифікації відносин з Європейським Союзом у галузі туризму, що дає низку переваг, а саме: значні впливання іноземних інвестицій, збільшення туристичних потоків на території України, розбудову вітчизняної інфраструктури, поповнення державного та місцевих бюджетів, поліпшення якості надання туристичних послуг тощо. Для того, щоб скористатися цими можливостями, український туристичний сектор має відповідати європейським стандартам і адаптуватися до змін, щоб залишатися конкурентоспроможним. Отже, тема повоєнного відновлення та модернізації туристичного сектору України в контексті прискорення євроінтеграції є надзвичайно актуальною і потребує ретельного вивчення та аналізу, а також розробки та впровадження ефективних стратегій управління змінами.
- 28 April 2024
- Published by Springer Nature
- p. 27-41
Readiness of Educational Managers and Teachers to Enhance Distance Education and Knowledge Management
- 28 April 2024
- Published by Springer Nature
- p. 27-41
Readiness of Educational Managers and Teachers to Enhance Distance Education and Knowledge Management