Ю. Ю. Пласконіс
Research Subjects
Ю. Ю. Пласконіс has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Barna
Department of Pharmacy Management, Economics and Technology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine
5 shared publications - Галина Романівна Козир
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
5 shared publications - Anastasiia Dub
Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University of The Ministry of Health of Ukraine
3 shared publications - Mariana Demchuk
Department of Pharmacy Management, Economics and Technology, Horbachevky Ternopil National Medical University, 1 Maidan Voli, Ternopil-46001, Ukraine
2 shared publications - Marjana Vasenda
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
2 shared publications - O. O. Pokotylo
Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University of The Ministry of Health of Ukraine
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 14-21
ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ РОЗРОБЦІ ЛІКАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПОСТЗАПАЛЬНОЇ ГІПЕРПІГМЕНТАЦІЇ
Мета роботи. Розробити склад та технологію лікарського косметичного засобу у формі крему для корекції постзапальної гіперпігментації та вивчити його технологічні властивості. Матеріали і методи. Досліджували отриманні різні лікувально косметичні креми у вигляді емульсій та емульгелів. Для одержання 6 серій емульгелів були використанні різні гелеутворювачі в різних концентраціях, при одержанні 3 серій емульсій жирну фазу вводили в різних кількостях. В склад крему вводили різні екстракти, вітаміни, ліпідні комплекси. При приготуванні досліджуваних зразків використовувався метод гарячого емульгування. Дослідження проводилося згідно Державної фармакопеї України. Результати й обговорення. Дослідження стосувалися вибору складу та форми лікувального косметичного засобу. З цією метою вивчалися вплив допоміжних речовин, а саме вміст гелеутворювачів та олій на технологічні властивості емульгелевих та емульсійних кремів. Вивчалися органолептичні характеристики, однорідність складу, рН, колоїдну та термостабільність, намащуваність. Для підтвердження типу емульсії проводилися дослідження методом фарбування. Висновки. Вивчено вплив допоміжних речовин на технологічні властивості лікарського косметичного крему до складу якого входить обрані активні інгредієнти та допоміжні речовини. В склад крему вводили олію виноградних кісточок, для покращення мікроциркуляції шкіри обрано екстракт центелли азіатської, як відбілюючі компоненти додавали аскорбінову кислоту та екстракт кореня солодки, з метою регенерації шкіри вводили екстракт зародків пшениці та алантоїн, амідол тріо як поживну речовину для посилення захисту шкіри та вітаміни А та Е як антиоксиданти. Дані компоненти допоможуть вирішити проблему з пігментними плямами, зменшити подразнення, зволожити і відновити шкіру обличчя. При дослідженні зразків косметичних засобів встановлено, що задовільні технологічні властивості мають 2 серії лікувального косметичного засобу, а саме зразок емульсії із вмістом жирної фази 10 % та емульгель із гелеутворювачем ксантановою камедю в концентрації 0,1 %. В подальшому для даних зразків планується дослідження споживчих характеристик.
- 29 May 2026
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 14-21
Open AccessТЕХНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ РОЗРОБЦІ ЛІКАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПОСТЗАПАЛЬНОЇ ГІПЕРПІГМЕНТАЦІЇ
Мета роботи. Розробити склад та технологію лікарського косметичного засобу у формі крему для корекції постзапальної гіперпігментації та вивчити його технологічні властивості. Матеріали і методи. Досліджували отриманні різні лікувально косметичні креми у вигляді емульсій та емульгелів. Для одержання 6 серій емульгелів були використанні різні гелеутворювачі в різних концентраціях, при одержанні 3 серій емульсій жирну фазу вводили в різних кількостях. В склад крему вводили різні екстракти, вітаміни, ліпідні комплекси. При приготуванні досліджуваних зразків використовувався метод гарячого емульгування. Дослідження проводилося згідно Державної фармакопеї України. Результати й обговорення. Дослідження стосувалися вибору складу та форми лікувального косметичного засобу. З цією метою вивчалися вплив допоміжних речовин, а саме вміст гелеутворювачів та олій на технологічні властивості емульгелевих та емульсійних кремів. Вивчалися органолептичні характеристики, однорідність складу, рН, колоїдну та термостабільність, намащуваність. Для підтвердження типу емульсії проводилися дослідження методом фарбування. Висновки. Вивчено вплив допоміжних речовин на технологічні властивості лікарського косметичного крему до складу якого входить обрані активні інгредієнти та допоміжні речовини. В склад крему вводили олію виноградних кісточок, для покращення мікроциркуляції шкіри обрано екстракт центелли азіатської, як відбілюючі компоненти додавали аскорбінову кислоту та екстракт кореня солодки, з метою регенерації шкіри вводили екстракт зародків пшениці та алантоїн, амідол тріо як поживну речовину для посилення захисту шкіри та вітаміни А та Е як антиоксиданти. Дані компоненти допоможуть вирішити проблему з пігментними плямами, зменшити подразнення, зволожити і відновити шкіру обличчя. При дослідженні зразків косметичних засобів встановлено, що задовільні технологічні властивості мають 2 серії лікувального косметичного засобу, а саме зразок емульсії із вмістом жирної фази 10 % та емульгель із гелеутворювачем ксантановою камедю в концентрації 0,1 %. В подальшому для даних зразків планується дослідження споживчих характеристик.
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 4,p. 58-70
АНАЛІЗ СТАНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ – ПРЕПАРАТАМИ ІНСУЛІНУ ТА ЙОГО АНАЛОГАМИ
Мета роботи - проаналізувати стан фізичної та економічної доступності препаратів інсуліну та його аналогів для населення в умовах реалізації урядової програми «Доступні ліки». Матеріали і методи: дані Державного реєстру лікарських засобів України, Реєстрів лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (2022 - 2025 р.р.), АТХ-класифікації, дашбордів Національної служби здоров’я України, а також методи аналізу, синтезу, узагальнення, контент-аналіз, маркетинговий, фармакоекономічний, математично-статистичний та графічний методи. Результати і обговорення. Дослідження засвідчило широку номенклатуру препаратів інсуліну та їх аналогів, представлених у Державному реєстрі України (71 ТН) та включених до програм реімбурсації (61 ТН), із домінуванням молекули Insulin human (62%). Значна частка ринку (82%) контролюється іноземними виробниками, серед яких лідерами є АТ Novo Nordisk (46%) та Санофі Авентіс (13%). Вітчизняні компанії АТ «Фармак» та ПрАТ «Індар» разом забезпечують 12% зареєстрованих ТН та 27% позицій у програмі «Доступні ліки». Аналіз лікарських форм засвідчив переважання сучасних ін’єкційних систем: картриджів (48%) та шприц-ручок (29%), тоді як частка флаконів (23%) продовжує зменшуватися. Згідно з проведеним аналізом дисперсного середовища домінуючими є розчини (48%) та суспензії (39%) для ін’єкцій. Аудит реєстрів відшкодування 2022 - 2025 рр. засвідчив стійку тенденцію до звуження асортименту інсулінів. У порівнянні з 2022 р. спостерігалося скорочення обсягу реєстру на 5,6% у 2024 р. і спад на 15,3% у 2025 р. У порівнянні з Держреєстром кількість доступних препаратів інсуліну загалом на 53% нижча; пропозиції за МНН Insulin lispro повністю відсутні. Фармакоекономічний аналіз за методом АТС/DDD показав істотну варіабельність вартості 1 DDD від 15,12 до 180,19 грн. Найдоступнішими є інсуліни середньої дії (15,12-18,87 грн/DDD): Хумодар® Б100Р, Протафан® НМ, Фармасулін® Н, Генсулін Н. В той час як аналоги тривалої дії та комбіновані інноваційні препарати характеризуються найвищою вартістю DDD (108,00-180,19 грн/DDD): Соліква, Ксалтофай®. Висновки. Отримані результати підкреслюють достатній рівень фізичної доступності, проте необхідність залучення додаткових соціально-ефективних механізмів забезпечення економічної доступності інсулінозалежних пацієнтів до інноваційних форм препаратів інсуліну та його аналогів.
- 30 December 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 4,p. 58-70
Open AccessАНАЛІЗ СТАНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ – ПРЕПАРАТАМИ ІНСУЛІНУ ТА ЙОГО АНАЛОГАМИ
Мета роботи - проаналізувати стан фізичної та економічної доступності препаратів інсуліну та його аналогів для населення в умовах реалізації урядової програми «Доступні ліки». Матеріали і методи: дані Державного реєстру лікарських засобів України, Реєстрів лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (2022 - 2025 р.р.), АТХ-класифікації, дашбордів Національної служби здоров’я України, а також методи аналізу, синтезу, узагальнення, контент-аналіз, маркетинговий, фармакоекономічний, математично-статистичний та графічний методи. Результати і обговорення. Дослідження засвідчило широку номенклатуру препаратів інсуліну та їх аналогів, представлених у Державному реєстрі України (71 ТН) та включених до програм реімбурсації (61 ТН), із домінуванням молекули Insulin human (62%). Значна частка ринку (82%) контролюється іноземними виробниками, серед яких лідерами є АТ Novo Nordisk (46%) та Санофі Авентіс (13%). Вітчизняні компанії АТ «Фармак» та ПрАТ «Індар» разом забезпечують 12% зареєстрованих ТН та 27% позицій у програмі «Доступні ліки». Аналіз лікарських форм засвідчив переважання сучасних ін’єкційних систем: картриджів (48%) та шприц-ручок (29%), тоді як частка флаконів (23%) продовжує зменшуватися. Згідно з проведеним аналізом дисперсного середовища домінуючими є розчини (48%) та суспензії (39%) для ін’єкцій. Аудит реєстрів відшкодування 2022 - 2025 рр. засвідчив стійку тенденцію до звуження асортименту інсулінів. У порівнянні з 2022 р. спостерігалося скорочення обсягу реєстру на 5,6% у 2024 р. і спад на 15,3% у 2025 р. У порівнянні з Держреєстром кількість доступних препаратів інсуліну загалом на 53% нижча; пропозиції за МНН Insulin lispro повністю відсутні. Фармакоекономічний аналіз за методом АТС/DDD показав істотну варіабельність вартості 1 DDD від 15,12 до 180,19 грн. Найдоступнішими є інсуліни середньої дії (15,12-18,87 грн/DDD): Хумодар® Б100Р, Протафан® НМ, Фармасулін® Н, Генсулін Н. В той час як аналоги тривалої дії та комбіновані інноваційні препарати характеризуються найвищою вартістю DDD (108,00-180,19 грн/DDD): Соліква, Ксалтофай®. Висновки. Отримані результати підкреслюють достатній рівень фізичної доступності, проте необхідність залучення додаткових соціально-ефективних механізмів забезпечення економічної доступності інсулінозалежних пацієнтів до інноваційних форм препаратів інсуліну та його аналогів.
- Open Access
- 30 September 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 3,p. 50-53
PECULIARITIES OF TEACHING THE ACADEMIC DISCIPLINE “PHARMACEUTICAL BIOTECHNOLOGY” AT THE FACULTY OF PHARMACY
The article highlights the current issues of organizing and improving the experience of teaching process the normative discipline “Pharmaceutical Biotechnology” for students of specialty 226 “Pharmacy, Industrial Pharmacy”, who are studying at the second (master's) level in the field of study 22 “Health Care”. The main objective of the course is to develop professional skills of future pharmacists, including the ability to ensure the quality of technological processes, as well as participate in organising and implementing the production of medicines of biotechnological origin in accordance with the requirements of good manufacturing practice (GMP), and to make a reasonable choice of technologies and equipment. Particular attention is paid to the relevance of this discipline, its impact on the formation of professional competence of students, their critical thinking and ability for continuous learning, the introduction of practice-oriented methods in the training of future specialists. Considering the rapid development of biotechnology as a science and the growing need of the pharmaceutical industry for highly qualified specialists, special importance is attached to improving the content of the curriculum, the introduction of interactive teaching methods, digital technologies, interdisciplinary connections and a practice-oriented approach. The emphasis is on the role of this discipline in forming in students a modern understanding of biotechnological processes used in the production of medicinal products of biological origin. The importance of constant updating of educational content in accordance with modern achievements of biotechnological science and the needs of pharmaceutical practice is emphasized. It’s concluded that effective teaching of pharmaceutical biotechnology contributes to the training of competitive specialists capable of working in the conditions of innovative development of pharmacy.
- 30 September 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Медична освіта
- No. 3,p. 50-53
Open AccessPECULIARITIES OF TEACHING THE ACADEMIC DISCIPLINE “PHARMACEUTICAL BIOTECHNOLOGY” AT THE FACULTY OF PHARMACY
The article highlights the current issues of organizing and improving the experience of teaching process the normative discipline “Pharmaceutical Biotechnology” for students of specialty 226 “Pharmacy, Industrial Pharmacy”, who are studying at the second (master's) level in the field of study 22 “Health Care”. The main objective of the course is to develop professional skills of future pharmacists, including the ability to ensure the quality of technological processes, as well as participate in organising and implementing the production of medicines of biotechnological origin in accordance with the requirements of good manufacturing practice (GMP), and to make a reasonable choice of technologies and equipment. Particular attention is paid to the relevance of this discipline, its impact on the formation of professional competence of students, their critical thinking and ability for continuous learning, the introduction of practice-oriented methods in the training of future specialists. Considering the rapid development of biotechnology as a science and the growing need of the pharmaceutical industry for highly qualified specialists, special importance is attached to improving the content of the curriculum, the introduction of interactive teaching methods, digital technologies, interdisciplinary connections and a practice-oriented approach. The emphasis is on the role of this discipline in forming in students a modern understanding of biotechnological processes used in the production of medicinal products of biological origin. The importance of constant updating of educational content in accordance with modern achievements of biotechnological science and the needs of pharmaceutical practice is emphasized. It’s concluded that effective teaching of pharmaceutical biotechnology contributes to the training of competitive specialists capable of working in the conditions of innovative development of pharmacy.
- Open Access
- 26 August 2025
- Published by The State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine in Farmatsevtychnyi zhurnal
- No. 4,p. 64-75
Nanoparticles as carriers for targeted drug delivery
The rapid development of nanotechnology in medicine and pharmacy has opened up new opportunities for improving the effectiveness of drugs and reducing their side effects. One of the most promising areas is the use of nanoparticles as carriers for targeted delivery, which ensures the controlled release of active substances into pathologically altered tissues or cells and reduces the systemic impact on healthy organs. The aim of this study is to summarize current approaches to the use of nanoparticles in pharmaceutical practice, identify their advantages and limitations, and outline areas for further research, taking into account the prospects for clinical use. For the study, a systematic search was conducted in the PubMed, Scopus, and Web of Science databases for 2019–2024. Critical analysis, comparison, and literature synthesis methods were used, comparative assessment of the physicochemical characteristics of nanoparticles, analysis of in vitro and in vivo data on biocompatibility and toxicity, generalization of delivery mechanisms (passive and active targeting, controlled release), as well as consideration of examples of their successful application in clinical practice. The main carriers for targeted delivery are polymeric (PLGA, PEG, chitosan), lipid (liposomes, SLN, NLC), metallic (Au, Ag, Fe3O4) nanoparticles, and dendrimers. They increase bioavailability, reduce toxicity, provide prolonged action, and enable surface modification for targeted drug transport. According to the review, three main delivery mechanisms have been identified: passive and active targeting, as well as controlled release. The advantages of individual delivery mechanisms have been established, in particular the use of ligands for specific binding to target cells, and limitations have been identified, such as variability in biocompatibility, potential toxicity, complexity of large-scale production, and regulatory barriers. According to the results of the information search, nanoparticles show significant potential for improving the effectiveness of pharmacotherapy, especially in oncology, neurology, cardiology, and antibacterial therapy. Further research should focus on reducing immunogenicity, optimizing synthesis technologies, standardizing production, and conducting long-term safety assessments, taking into account the characteristics of different patient groups. The use of nanoparticles as drug carriers is a promising area of development in pharmacy that can significantly improve treatment outcomes and reduce the risk of side effects, opening up new opportunities for personalized medicine.
- 26 August 2025
- Published by The State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine in Farmatsevtychnyi zhurnal
- No. 4,p. 64-75
Open AccessNanoparticles as carriers for targeted drug delivery
The rapid development of nanotechnology in medicine and pharmacy has opened up new opportunities for improving the effectiveness of drugs and reducing their side effects. One of the most promising areas is the use of nanoparticles as carriers for targeted delivery, which ensures the controlled release of active substances into pathologically altered tissues or cells and reduces the systemic impact on healthy organs. The aim of this study is to summarize current approaches to the use of nanoparticles in pharmaceutical practice, identify their advantages and limitations, and outline areas for further research, taking into account the prospects for clinical use. For the study, a systematic search was conducted in the PubMed, Scopus, and Web of Science databases for 2019–2024. Critical analysis, comparison, and literature synthesis methods were used, comparative assessment of the physicochemical characteristics of nanoparticles, analysis of in vitro and in vivo data on biocompatibility and toxicity, generalization of delivery mechanisms (passive and active targeting, controlled release), as well as consideration of examples of their successful application in clinical practice. The main carriers for targeted delivery are polymeric (PLGA, PEG, chitosan), lipid (liposomes, SLN, NLC), metallic (Au, Ag, Fe3O4) nanoparticles, and dendrimers. They increase bioavailability, reduce toxicity, provide prolonged action, and enable surface modification for targeted drug transport. According to the review, three main delivery mechanisms have been identified: passive and active targeting, as well as controlled release. The advantages of individual delivery mechanisms have been established, in particular the use of ligands for specific binding to target cells, and limitations have been identified, such as variability in biocompatibility, potential toxicity, complexity of large-scale production, and regulatory barriers. According to the results of the information search, nanoparticles show significant potential for improving the effectiveness of pharmacotherapy, especially in oncology, neurology, cardiology, and antibacterial therapy. Further research should focus on reducing immunogenicity, optimizing synthesis technologies, standardizing production, and conducting long-term safety assessments, taking into account the characteristics of different patient groups. The use of nanoparticles as drug carriers is a promising area of development in pharmacy that can significantly improve treatment outcomes and reduce the risk of side effects, opening up new opportunities for personalized medicine.
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 119-129
ПРОФІЛЬ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ПІДГРУПАХ AWARE
Мета дослідження – здійснити аналітичний огляд наукових публікацій щодо глобального зростання проблеми антибіотикорезистентності з акцентом на класифікацію антибактеріальних засобів за системою WHO AWaRe та особливості представленості лікарських форм у підгрупах Access, Watch, Reserve на фармацевтичному ринку України. Матеріали та методи. Аналіз було проведено на основі даних Scopus (2016–2025 рр.) з виключенням публікацій авторів, афілійованих із рф та рб. Додатково опрацьовано офіційні дані Державного реєстру лікарських засобів України щодо лікарських форм антибактеріальних засобів AWaRe-груп. Результати та обговорення. Дослідження засвідчило стрімке зростання міжнародної зацікавленості до проблеми антибіотикорезистентності та використання AWaRe-класифікації як інструменту раціонального використання антибактеріальних засобів (за даними наукових публікацій у базі Scopus 2016-2025 рр.) у медичних, мікробіологічних та фармацевтичних наукових галузях, де переважають емпіричні дослідження. Лідерами публікаційної активності є Велика Британія, США, Індія. В Україні в умовах війни значно загострилися виклики, пов’язані з антибіотикорезистентністю, але запровадження AWaRe, розвиток електронної рецептури та оновлення нормативної бази сприяли покращенню ситуації. Порівняльний аналіз лікарських форм виявив переважання пероральних форм у групі Access, парентеральних – у Watch та Reserve-групах, обмежену представленість педіатричних форм, особливо в групі Reserve. Це підкреслює регуляторну логіку AWaRe щодо контролю доступності та способу введення антибактеріальних лікарських засобів, в залежності від важкості інфекції та потребою в стаціонарному лікуванні. Висновки. Український контекст вимагає або адаптації клінічних протоколів до доступності ЛФ, або насичення відповідними ЛФ вітчизняного ринку для дотримання клінічних протоколів.
- 30 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 119-129
Open AccessПРОФІЛЬ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ПІДГРУПАХ AWARE
Мета дослідження – здійснити аналітичний огляд наукових публікацій щодо глобального зростання проблеми антибіотикорезистентності з акцентом на класифікацію антибактеріальних засобів за системою WHO AWaRe та особливості представленості лікарських форм у підгрупах Access, Watch, Reserve на фармацевтичному ринку України. Матеріали та методи. Аналіз було проведено на основі даних Scopus (2016–2025 рр.) з виключенням публікацій авторів, афілійованих із рф та рб. Додатково опрацьовано офіційні дані Державного реєстру лікарських засобів України щодо лікарських форм антибактеріальних засобів AWaRe-груп. Результати та обговорення. Дослідження засвідчило стрімке зростання міжнародної зацікавленості до проблеми антибіотикорезистентності та використання AWaRe-класифікації як інструменту раціонального використання антибактеріальних засобів (за даними наукових публікацій у базі Scopus 2016-2025 рр.) у медичних, мікробіологічних та фармацевтичних наукових галузях, де переважають емпіричні дослідження. Лідерами публікаційної активності є Велика Британія, США, Індія. В Україні в умовах війни значно загострилися виклики, пов’язані з антибіотикорезистентністю, але запровадження AWaRe, розвиток електронної рецептури та оновлення нормативної бази сприяли покращенню ситуації. Порівняльний аналіз лікарських форм виявив переважання пероральних форм у групі Access, парентеральних – у Watch та Reserve-групах, обмежену представленість педіатричних форм, особливо в групі Reserve. Це підкреслює регуляторну логіку AWaRe щодо контролю доступності та способу введення антибактеріальних лікарських засобів, в залежності від важкості інфекції та потребою в стаціонарному лікуванні. Висновки. Український контекст вимагає або адаптації клінічних протоколів до доступності ЛФ, або насичення відповідними ЛФ вітчизняного ринку для дотримання клінічних протоколів.
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 23-31
ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ У ФОРМІ ПОМАДИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХЕЙЛІТУ
Мета роботи. Розробити склад та технологію лікарського косметичного засобу у формі помади для лікування та профілактики хейліту, вивчити технологічні та споживні властивості губної помади. Матеріали і методи. Для дослідження були отриманні різні серії косметичних помад, одержано 6 серій губної помади із різним складом допоміжних речовин. До складу помад входили різні воски, тверді та рідкі олії, олійні екстракти та вітаміни. Результати й обговорення. В ході досліджень було обрано склад губних помад опираючись на рекомендації практикуючих лікарів дерматологів. Одержано модельні зразки лікарського косметичного засобу, з різними комбінаціями допоміжних речовин та досліджено за такими показниками: органолептичні властивості, визначення однорідності та дисперсності, термостабільність, намащуваність, температура плавлення, визначення pH. Також було проведено дослідження споживчих характеристик отриманих зразків губних помад. За результатами вище наведених досліджень обрано кращу серію. Висновки. Вивчено вплив різних комбінацій допоміжних речовин на технологічні та споживчі властивості губних помад для лікування та профілактики хейліту. Встановлено, що всі зразки мають задовільні фармакотехнологічні показники, є однорідними із задовільним значенням pH, проте деякі з них мають гіршу намащуваність. Згідно розробленої анкети проведено опитування респондентів щодо споживчих властивостей, а саме; зовнішній вигляд, легкість нанесення, липкість, адгезію плівки, смак і запах, загальне враження, ступінь комфорту. Результати анкетування показали, що лідером даних досліджень були: серії № 3 та серія №6 з різними комбінаціями допоміжних речовин.
- 30 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 2,p. 23-31
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ У ФОРМІ ПОМАДИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХЕЙЛІТУ
Мета роботи. Розробити склад та технологію лікарського косметичного засобу у формі помади для лікування та профілактики хейліту, вивчити технологічні та споживні властивості губної помади. Матеріали і методи. Для дослідження були отриманні різні серії косметичних помад, одержано 6 серій губної помади із різним складом допоміжних речовин. До складу помад входили різні воски, тверді та рідкі олії, олійні екстракти та вітаміни. Результати й обговорення. В ході досліджень було обрано склад губних помад опираючись на рекомендації практикуючих лікарів дерматологів. Одержано модельні зразки лікарського косметичного засобу, з різними комбінаціями допоміжних речовин та досліджено за такими показниками: органолептичні властивості, визначення однорідності та дисперсності, термостабільність, намащуваність, температура плавлення, визначення pH. Також було проведено дослідження споживчих характеристик отриманих зразків губних помад. За результатами вище наведених досліджень обрано кращу серію. Висновки. Вивчено вплив різних комбінацій допоміжних речовин на технологічні та споживчі властивості губних помад для лікування та профілактики хейліту. Встановлено, що всі зразки мають задовільні фармакотехнологічні показники, є однорідними із задовільним значенням pH, проте деякі з них мають гіршу намащуваність. Згідно розробленої анкети проведено опитування респондентів щодо споживчих властивостей, а саме; зовнішній вигляд, легкість нанесення, липкість, адгезію плівки, смак і запах, загальне враження, ступінь комфорту. Результати анкетування показали, що лідером даних досліджень були: серії № 3 та серія №6 з різними комбінаціями допоміжних речовин.
- Open Access
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 84-91
БІОФАРМАЦЕВТИЧНІ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ГЕЛЮ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ
РЕЗЮМЕ. Часткова чи повна втрата зубів, дегенеративно-дистрофічні процеси у слизовій оболонці порожнини рота та у тканинах пародонта становлять одну з ключових проблем сучасної стоматології. Знімні протези, хоч і популярні, часто викликають дискомфорт через слабку фіксацію. Для поліпшення стабільності протезів використовують фіксуючі засоби, які підсилюють адгезію між слизовою оболонкою та протезом, забезпечуючи його стійке положення. Актуальним є розроблення ефективного, безпечного й доступного вітчизняного гелю для фіксації, який би поєднував у собі безпеку, високу ефективність та доступність за ціною. Мета дослідження – обґрунтування складу засобу для фіксації зубних протезів у формі гелю. Матеріал і методи. Матеріалом для досліджень був фітоконцентрат «Бактрофор», а також різноманітні гідрогелеві основи: гуарова камідь, хітозан, альгінат натрію, карбопол, натрій карбоксиметилцелюлоза, гіалуронат натрію. В ході вирішення поставлених завдань були використані фізико-хімічні, біофармацевтичні, мікробіологічні та фармако-технологічні методи досліджень. Результати. У зв’язку з вивченими властивостями та натуральним складом, в ролі діючої речовини було обрано фітоконцентрат «Бактрофор», розроблений Науково-виробничим об’єднанням «Екомед». В якості гелеутворювача був обраний Карбопол марки 974P NF, що сприяв найкращому вивільненню діючих речовин з агарового гелю. З метою вибору оптимальної концентрації АФІ були проведені мікробіологічні дослідження, що довели затримку росту і розмноження стафілококів, стрептококів і грибів роду Candidа. Також були виконані дослідницькі роботи для оцінки бактеріостатичої та бактерицидної дії, які аргументували ефективність гелів зі вмістом фітоконцентрату Бактрофор 7,5 % та 10 %. Висновки. Обґрунтовано доцільність створення засобу для фіксації зубних протезів у формі гелю на основі фітоконцентрату «Бактрофор». За результатами біофармацевтичних досліджень підібрано оптимальну основу-носій гель карбополу. Встановлено, що гелі з фітоконцентратом чинять бактеріостатичну і бактерицидну дію на стафілококи, стрептококи та Candida, але не впливають на бацили і лактобактерії. Для подальших досліджень обрано гелі з вмістом фітоконцентрату «Бактрофору»: 7,5 % і 10 %.
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 84-91
Open AccessБІОФАРМАЦЕВТИЧНІ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ГЕЛЮ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ
РЕЗЮМЕ. Часткова чи повна втрата зубів, дегенеративно-дистрофічні процеси у слизовій оболонці порожнини рота та у тканинах пародонта становлять одну з ключових проблем сучасної стоматології. Знімні протези, хоч і популярні, часто викликають дискомфорт через слабку фіксацію. Для поліпшення стабільності протезів використовують фіксуючі засоби, які підсилюють адгезію між слизовою оболонкою та протезом, забезпечуючи його стійке положення. Актуальним є розроблення ефективного, безпечного й доступного вітчизняного гелю для фіксації, який би поєднував у собі безпеку, високу ефективність та доступність за ціною. Мета дослідження – обґрунтування складу засобу для фіксації зубних протезів у формі гелю. Матеріал і методи. Матеріалом для досліджень був фітоконцентрат «Бактрофор», а також різноманітні гідрогелеві основи: гуарова камідь, хітозан, альгінат натрію, карбопол, натрій карбоксиметилцелюлоза, гіалуронат натрію. В ході вирішення поставлених завдань були використані фізико-хімічні, біофармацевтичні, мікробіологічні та фармако-технологічні методи досліджень. Результати. У зв’язку з вивченими властивостями та натуральним складом, в ролі діючої речовини було обрано фітоконцентрат «Бактрофор», розроблений Науково-виробничим об’єднанням «Екомед». В якості гелеутворювача був обраний Карбопол марки 974P NF, що сприяв найкращому вивільненню діючих речовин з агарового гелю. З метою вибору оптимальної концентрації АФІ були проведені мікробіологічні дослідження, що довели затримку росту і розмноження стафілококів, стрептококів і грибів роду Candidа. Також були виконані дослідницькі роботи для оцінки бактеріостатичої та бактерицидної дії, які аргументували ефективність гелів зі вмістом фітоконцентрату Бактрофор 7,5 % та 10 %. Висновки. Обґрунтовано доцільність створення засобу для фіксації зубних протезів у формі гелю на основі фітоконцентрату «Бактрофор». За результатами біофармацевтичних досліджень підібрано оптимальну основу-носій гель карбополу. Встановлено, що гелі з фітоконцентратом чинять бактеріостатичну і бактерицидну дію на стафілококи, стрептококи та Candida, але не впливають на бацили і лактобактерії. Для подальших досліджень обрано гелі з вмістом фітоконцентрату «Бактрофору»: 7,5 % і 10 %.
- Open Access
- 31 March 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 1,p. 15-23
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА БІОФАРМАЦЕВТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ НА ОСНОВІ ФІТОСУБСТАНЦІЇ КЕРМЕКА ГМЕЛІНА
Мета роботи – вивчити вплив емульгаторів на деякі фармако-технологічні властивості косметичного засобу на основі фітосубстанції кермека Гмеліна; провести біофармацевтичні дослідження одержаних емульсійних кремів.Матеріали і методи. Дослідженню піддавалися різні серії косметичного засобу у вигляді емульсійного крему на основі діючої речовини фітосубстанції кермека Гмеліна. Для дослідження вибрано 6 емульгаторів, 2 з яких використовувалися як моноемульгатори і 4 в поєднанні з ко-емульгаторами. Емульсії отримували методом гарячого емульгування. Дослідження властивостей емульсії проводили згідно з вимогами Державної фармакопеї України. Результати й обговорення. Вивчали вплив допоміжних речовин, а саме емульгаторів, на фармако-технологічні властивості емульсійних кремів. Досліджували органолептичні характеристики, рН, термостабільність та колоїдну стабільність, однорідність складу за допомогою мікроскопії. Також були проведені дослідження для визначення типу емульсії методом фарбування. На підставі наведених вище досліджень вибрано кращі серії, для яких були проведені біофармацевтичні дослідження. Висновки. Вивчено вплив емульгаторів на фармако-технологічні властивості емульсійних кремів на основі кермеку Гмеліна. На підставі проведених досліджень вибрано 5 серій досліджуваного косметичного засобу із задовільними фармако-технологічними властивостями, а саме косметичні засоби на основі моноемульгаторів Sepiplus-400, Montanov-68 та емульгаторів Montanov L, Planta M, Emulpharma, Easynov як ко- емульгаторів. Вибрані серії піддавали біофармацевтичним дослідженням методом агарових пластинок для визначення швидкості вивільнення діючої речовини з косметичних засобів. Встановлено, що серії 1.1, 1.3, 2.1, 2.2 мають гарну пенетрацію фенольних сполук в агаровий гель. Найкраще себе проявили серії із такими емульгаторами, як Sepiplus–400, Montanov-68, які використовувалися як моноемульгатори.
- 31 March 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Фармацевтичний часопис
- No. 1,p. 15-23
Open AccessТЕХНОЛОГІЧНІ ТА БІОФАРМАЦЕВТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ НА ОСНОВІ ФІТОСУБСТАНЦІЇ КЕРМЕКА ГМЕЛІНА
Мета роботи – вивчити вплив емульгаторів на деякі фармако-технологічні властивості косметичного засобу на основі фітосубстанції кермека Гмеліна; провести біофармацевтичні дослідження одержаних емульсійних кремів.Матеріали і методи. Дослідженню піддавалися різні серії косметичного засобу у вигляді емульсійного крему на основі діючої речовини фітосубстанції кермека Гмеліна. Для дослідження вибрано 6 емульгаторів, 2 з яких використовувалися як моноемульгатори і 4 в поєднанні з ко-емульгаторами. Емульсії отримували методом гарячого емульгування. Дослідження властивостей емульсії проводили згідно з вимогами Державної фармакопеї України. Результати й обговорення. Вивчали вплив допоміжних речовин, а саме емульгаторів, на фармако-технологічні властивості емульсійних кремів. Досліджували органолептичні характеристики, рН, термостабільність та колоїдну стабільність, однорідність складу за допомогою мікроскопії. Також були проведені дослідження для визначення типу емульсії методом фарбування. На підставі наведених вище досліджень вибрано кращі серії, для яких були проведені біофармацевтичні дослідження. Висновки. Вивчено вплив емульгаторів на фармако-технологічні властивості емульсійних кремів на основі кермеку Гмеліна. На підставі проведених досліджень вибрано 5 серій досліджуваного косметичного засобу із задовільними фармако-технологічними властивостями, а саме косметичні засоби на основі моноемульгаторів Sepiplus-400, Montanov-68 та емульгаторів Montanov L, Planta M, Emulpharma, Easynov як ко- емульгаторів. Вибрані серії піддавали біофармацевтичним дослідженням методом агарових пластинок для визначення швидкості вивільнення діючої речовини з косметичних засобів. Встановлено, що серії 1.1, 1.3, 2.1, 2.2 мають гарну пенетрацію фенольних сполук в агаровий гель. Найкраще себе проявили серії із такими емульгаторами, як Sepiplus–400, Montanov-68, які використовувалися як моноемульгатори.
- Open Access
- 27 March 2022
- Published by Bogomolets National Medical University in Ukrainian Scientific Medical Youth Journal
- Vol. 128 (1) , 82-89
Research of technological properties of medicinal plant raw material of Siberian Statice (Limonium gmelinii)
в статті представлено результати вивчення технологічних властивостей лікарської рослинної сировини Кермека Гмеліна (Limonium gmelinii), а саме питомої, об’ємної та насипної густини, визначення коефіцієнта поглинання та показника набухання, а також пористість, порозність, вільний об’єм шару та фракційний склад. Об’єктом дослідження була подрібнена сировина з надземної частини Кермеку Гмеліна яка включала стебла, суцвіття, квіти. Кермек Гмеліна (Limonium gmelinii) – багаторічна трав'яниста гола рослина з роду кермекових, що містить дубильні речовини, флаваноїди, гідроксикоричні кислоти, антоціани, кумарини, вуглеводи, полісахариди, органічні кислоти, амінокислоти та ін. Сировина була заготовлена у Генічеському районі Херсонської області у 2021 році. Вивчення основних технологічних властивостей проводилося за загальноприйнятими методиками, які наведені у Державній фармакопеї України. Отриманні під час дослідження дані свідчать, що склад подрібненої сировини є полідисперсним і не можливо визначити одну переважаючу фракцію. Порядку 80 % складу складають частки з розміром 2,8-1,0 мм. Таку різноманітність складу можна пояснити тим, що досліджувана надземна частина рослинної сировини включає в себе товсте розгалужене стебло, суцвіття з дрібними правильними квітами. Вологість досліджуваної сировини становить 0,23 %. Питома густина сировина становить 1,3446±0,0073 г/см3, а об’ємна густина рослинної сировини становить 0,4679±0,0450 г/см3. Насипний об’єм після усадки зменшився з 80 до 69, що у відсотках становить 13,75 %. Насипна густина після усадки зросла з 0,1251 г/см3 до 0,1436 г/см3. Показники пористості, порозності та вільного об’єму шару (0,6933 г/см3, 0,7326 г/см3, 0,9073 г/см3 відповідно) є досить високі, що вказує на добру поглинаючу здатність сировини. Середнє значення коефіцієнта поглинання становило 6,33±0,34, що свідчить про великі затрати екстрагенту, а показник набухання показує, що досліджувана сировина не набухає, це свідчить про наявність пор всередині стебла, де затримується екстрагент, але не збільшується лінійні розміри і об'єми сировини. Експериментально визначено технологічні властивості сировини Кермеку Глеміна (Limonium gmelinii), які дають змогу обрати оптимальні методи екстрагування для досліджуваної сировини, а саме метод екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, природу екстрагента.
- 27 March 2022
- Published by Bogomolets National Medical University in Ukrainian Scientific Medical Youth Journal
- Vol. 128 (1) , 82-89
Open AccessResearch of technological properties of medicinal plant raw material of Siberian Statice (Limonium gmelinii)
в статті представлено результати вивчення технологічних властивостей лікарської рослинної сировини Кермека Гмеліна (Limonium gmelinii), а саме питомої, об’ємної та насипної густини, визначення коефіцієнта поглинання та показника набухання, а також пористість, порозність, вільний об’єм шару та фракційний склад. Об’єктом дослідження була подрібнена сировина з надземної частини Кермеку Гмеліна яка включала стебла, суцвіття, квіти. Кермек Гмеліна (Limonium gmelinii) – багаторічна трав'яниста гола рослина з роду кермекових, що містить дубильні речовини, флаваноїди, гідроксикоричні кислоти, антоціани, кумарини, вуглеводи, полісахариди, органічні кислоти, амінокислоти та ін. Сировина була заготовлена у Генічеському районі Херсонської області у 2021 році. Вивчення основних технологічних властивостей проводилося за загальноприйнятими методиками, які наведені у Державній фармакопеї України. Отриманні під час дослідження дані свідчать, що склад подрібненої сировини є полідисперсним і не можливо визначити одну переважаючу фракцію. Порядку 80 % складу складають частки з розміром 2,8-1,0 мм. Таку різноманітність складу можна пояснити тим, що досліджувана надземна частина рослинної сировини включає в себе товсте розгалужене стебло, суцвіття з дрібними правильними квітами. Вологість досліджуваної сировини становить 0,23 %. Питома густина сировина становить 1,3446±0,0073 г/см3, а об’ємна густина рослинної сировини становить 0,4679±0,0450 г/см3. Насипний об’єм після усадки зменшився з 80 до 69, що у відсотках становить 13,75 %. Насипна густина після усадки зросла з 0,1251 г/см3 до 0,1436 г/см3. Показники пористості, порозності та вільного об’єму шару (0,6933 г/см3, 0,7326 г/см3, 0,9073 г/см3 відповідно) є досить високі, що вказує на добру поглинаючу здатність сировини. Середнє значення коефіцієнта поглинання становило 6,33±0,34, що свідчить про великі затрати екстрагенту, а показник набухання показує, що досліджувана сировина не набухає, це свідчить про наявність пор всередині стебла, де затримується екстрагент, але не збільшується лінійні розміри і об'єми сировини. Експериментально визначено технологічні властивості сировини Кермеку Глеміна (Limonium gmelinii), які дають змогу обрати оптимальні методи екстрагування для досліджуваної сировини, а саме метод екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, природу екстрагента.