Oksana Gorozhankina
Research Subjects
Oksana Gorozhankina has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Yevheniia Provorova
Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, Kyiv, Ukraine
2 shared publications - Dmytro Lievit
Borys Grinchenko Kyiv metropolitan University
1 shared publication - Iryna Maidaniuk
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
1 shared publication - Liudmyla Arystova
V.O. Sukhomlynsky Mykolayiv National University
1 shared publication - Liudmyla Semko1 shared publication
- Marharyta Malakhova
Borys Grinchenko Kyiv University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 20 July 2026
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 17 (1S) , 289-296
The Specificity of National Identity in Music: Neuropsychological Impact on Emotion and Cognition
The article analyses the relationship between art and national identity within the framework of neuroaesthetics and cognitive sciences. In this context, the study aims to examine how the temporal and semantic characteristics of national music affect the mechanisms of emotional regulation. Furthermore, it explores the music’s influence on the psyche. Emotional sensitivity manifested in national music directly influences one’s psycho-emotional state and cognitive processes. To investigate this, the empirical component of the study is based on a quantitative analysis of respondents’ musical preferences in stressful situations. The findings reveal links between integral, figurative, and cognitive emotional sensitivity to music, and susceptibility within visual and motor factors. In addition, the connections with personal characteristics are identified, including personality traits, musical preferences, and the use of music in everyday life. Taken together, these results support the concept of an integrated ability that arises from the interaction of differential sensitivities across various analysers. Importantly, this ability serves as the foundation for expressing diverse personal characteristics. Finally, the article verifies the hypothesis that fast-tempo music with complex content has a stronger influence on emotions than slow melodies, particularly when used to process negative emotions.
- 20 July 2026
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 17 (1S) , 289-296
Open AccessThe Specificity of National Identity in Music: Neuropsychological Impact on Emotion and Cognition
The article analyses the relationship between art and national identity within the framework of neuroaesthetics and cognitive sciences. In this context, the study aims to examine how the temporal and semantic characteristics of national music affect the mechanisms of emotional regulation. Furthermore, it explores the music’s influence on the psyche. Emotional sensitivity manifested in national music directly influences one’s psycho-emotional state and cognitive processes. To investigate this, the empirical component of the study is based on a quantitative analysis of respondents’ musical preferences in stressful situations. The findings reveal links between integral, figurative, and cognitive emotional sensitivity to music, and susceptibility within visual and motor factors. In addition, the connections with personal characteristics are identified, including personality traits, musical preferences, and the use of music in everyday life. Taken together, these results support the concept of an integrated ability that arises from the interaction of differential sensitivities across various analysers. Importantly, this ability serves as the foundation for expressing diverse personal characteristics. Finally, the article verifies the hypothesis that fast-tempo music with complex content has a stronger influence on emotions than slow melodies, particularly when used to process negative emotions.
- Open Access
- 20 April 2026
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Південноукраїнські мистецькі студії
- No. 1,p. 65-73
Генезис та еволюція фортепіанної мініатюри як репрезентативного жанру романтизму: історичні передумови та типологічні особливості
Метою статті є визначення історичних передумов та естетичних засад становлення фортепіанної мініатюри як репрезентативного жанру музичного романтизму. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, що дає змогу розкрити багатогранність фортепіанної мініатюри і засвідчити міждисциплінарну природу мініатюри як універсального мистецького феномена, властивого живопису, літературі та музиці. Обґрунтовано, що цей жанр постає специфічною художньою моделлю, здатною втілити цілісну картину світу через концепцію «великого в малому» (multum in parvo), що визначає особливий статус малої форми в системі романтичних цінностей. Окрему увагу приділено логіці генезису та еволюції жанру, що розглядається як безперервний процес накопичення інтелектуального та емоційного досвіду. Витоки музичної мініатюри простежено у творчості французьких клавесиністів (Ф. Куперена, Ж. Рамо) та віртуозних сонатах Д. Скарлатті, в яких було закладено засади камерності та програмності. Важливим етапом визначено спадщину Й.С. Баха, інвенції та прелюдії якого забезпечили фундамент інтелектуальної концентрації музичного матеріалу. Кульмінаційним моментом переходу до нової естетики визначено творчість Л. ван Бетховена: зазначено, що його багателі стали сполучною ланкою, що поєднала класичну структурну врівноваженість із суб’єктивно-центричною романтичною мовою. Висвітлено роль технічної еволюції фортепіано як провідного інструмента епохи, конструктивні можливості якого дали змогу митцям втілювати найтонші градації глибоких особистих почуттів. Розкрито естетику «миттєвого буття» романтичної мініатюри, де лаконізм структурних форм (проста одно-, дво- та тричастинність) забезпечує ефект «одномоментного» перебування суб’єктів творчості (автора – виконавця – слухача) в межах камерного часопростору. Визначено фундаментальні смислові домінанти жанру, серед яких: абсолютний пріоритет особистісних переживань, трагічне протиставлення ідеалу та повсякденності, екзистенційна самотність індивіда. Трансформацію жанрової природи простежено через творчий внесок Ф. Шопена, Ф. Ліста та Й. Брамса. Встановлено, що у доробку романтиків фортепіанна мініатюра еволюціонувала до стану художнього універсуму, де стислість часових меж лише підкреслює масштабність авторської думки. Лаконічна форма тут виступає ідеальним простором для вислову, в якому кожна інтонація набуває граничної смислової наповненості та філософського змісту. Зазначено, що трансформація мініатюри у провідну форму романтичного світовідчуття зумовлена поєднанням технічної еволюції фортепіано, запитом на інтимізацію музичного вислову та утвердженням програмності як головного типологічного принципу жанру.
- 20 April 2026
- Published by South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in Південноукраїнські мистецькі студії
- No. 1,p. 65-73
Open AccessГенезис та еволюція фортепіанної мініатюри як репрезентативного жанру романтизму: історичні передумови та типологічні особливості
Метою статті є визначення історичних передумов та естетичних засад становлення фортепіанної мініатюри як репрезентативного жанру музичного романтизму. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, що дає змогу розкрити багатогранність фортепіанної мініатюри і засвідчити міждисциплінарну природу мініатюри як універсального мистецького феномена, властивого живопису, літературі та музиці. Обґрунтовано, що цей жанр постає специфічною художньою моделлю, здатною втілити цілісну картину світу через концепцію «великого в малому» (multum in parvo), що визначає особливий статус малої форми в системі романтичних цінностей. Окрему увагу приділено логіці генезису та еволюції жанру, що розглядається як безперервний процес накопичення інтелектуального та емоційного досвіду. Витоки музичної мініатюри простежено у творчості французьких клавесиністів (Ф. Куперена, Ж. Рамо) та віртуозних сонатах Д. Скарлатті, в яких було закладено засади камерності та програмності. Важливим етапом визначено спадщину Й.С. Баха, інвенції та прелюдії якого забезпечили фундамент інтелектуальної концентрації музичного матеріалу. Кульмінаційним моментом переходу до нової естетики визначено творчість Л. ван Бетховена: зазначено, що його багателі стали сполучною ланкою, що поєднала класичну структурну врівноваженість із суб’єктивно-центричною романтичною мовою. Висвітлено роль технічної еволюції фортепіано як провідного інструмента епохи, конструктивні можливості якого дали змогу митцям втілювати найтонші градації глибоких особистих почуттів. Розкрито естетику «миттєвого буття» романтичної мініатюри, де лаконізм структурних форм (проста одно-, дво- та тричастинність) забезпечує ефект «одномоментного» перебування суб’єктів творчості (автора – виконавця – слухача) в межах камерного часопростору. Визначено фундаментальні смислові домінанти жанру, серед яких: абсолютний пріоритет особистісних переживань, трагічне протиставлення ідеалу та повсякденності, екзистенційна самотність індивіда. Трансформацію жанрової природи простежено через творчий внесок Ф. Шопена, Ф. Ліста та Й. Брамса. Встановлено, що у доробку романтиків фортепіанна мініатюра еволюціонувала до стану художнього універсуму, де стислість часових меж лише підкреслює масштабність авторської думки. Лаконічна форма тут виступає ідеальним простором для вислову, в якому кожна інтонація набуває граничної смислової наповненості та філософського змісту. Зазначено, що трансформація мініатюри у провідну форму романтичного світовідчуття зумовлена поєднанням технічної еволюції фортепіано, запитом на інтимізацію музичного вислову та утвердженням програмності як головного типологічного принципу жанру.
- Open Access
- 30 September 2025
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 111,p. 53-60
АВТОРСЬКА ПІСНЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗВО: РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДИСЦИПЛІНИ ТА КОНКУРСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета статті – визначити роль авторської пісні та вплив дисципліни «Практикум виконання авторської пісні» на розвиток творчого потенціалу студентів, а також проаналізувати результати її опанування через конкурсну діяльність. Методи. У дослідженні застосовано теоретичні (аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, методичної літератури, синтез, узагальнення та систематизація) та емпирічні (педагогічне спостереження, аналіз продуктів творчої діяльності здобувачів) методи дослідження. Результати. У статті наголошено, що авторська пісня є унікальним педагогічним інструментом, який здатний інтегрувати різні аспекти художньо-творчої діяльності та сприяти всебічному розвитку особистості. Зазначається, що авторська пісня є унікальним синкретичним жанром, що поєднує функції автора музики, слів та виконавця. Опанування авторської пісні вимагає від здобувачів не лише музично-виконавських компетенцій, а й розвитку емоційного інтелекту, здатності до самовираження та художнього осмислення дійсності. Проаналізовано концептуальні засади взаємозв’язку творчості та креативності, уточнено сутність поняття «творчий потенціал» в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Висвітлено зміст вибіркової навчальної дисципліни «Практикум виконання авторської пісні» як ключового осередку з розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва та представлено методи, що стали підгрунтям освітнього процесу: метод аналізу та узагальнення інформації, аналітичний метод, метод творчих завдань, метод використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), метод проєктів та метод гостьових лекцій. Висновки. Дослідження довело ефективність проєктно-конкурсної діяльності у стимулюванні творчого потенціалу здобувачів освіти, що підтверджується результатами участі студентів у конкурсі авторської пісні та поезії. Підкреслюється, що подібні художньо-мистецькі проєкти не тільки дозволяють об’єктивно оцінити рівень засвоєних студентами знань, але й створюють потужну мотивацію до самовдосконалення та подальшої професійної самореалізації.
- 30 September 2025
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 111,p. 53-60
Open AccessАВТОРСЬКА ПІСНЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗВО: РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДИСЦИПЛІНИ ТА КОНКУРСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета статті – визначити роль авторської пісні та вплив дисципліни «Практикум виконання авторської пісні» на розвиток творчого потенціалу студентів, а також проаналізувати результати її опанування через конкурсну діяльність. Методи. У дослідженні застосовано теоретичні (аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, методичної літератури, синтез, узагальнення та систематизація) та емпирічні (педагогічне спостереження, аналіз продуктів творчої діяльності здобувачів) методи дослідження. Результати. У статті наголошено, що авторська пісня є унікальним педагогічним інструментом, який здатний інтегрувати різні аспекти художньо-творчої діяльності та сприяти всебічному розвитку особистості. Зазначається, що авторська пісня є унікальним синкретичним жанром, що поєднує функції автора музики, слів та виконавця. Опанування авторської пісні вимагає від здобувачів не лише музично-виконавських компетенцій, а й розвитку емоційного інтелекту, здатності до самовираження та художнього осмислення дійсності. Проаналізовано концептуальні засади взаємозв’язку творчості та креативності, уточнено сутність поняття «творчий потенціал» в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Висвітлено зміст вибіркової навчальної дисципліни «Практикум виконання авторської пісні» як ключового осередку з розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва та представлено методи, що стали підгрунтям освітнього процесу: метод аналізу та узагальнення інформації, аналітичний метод, метод творчих завдань, метод використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), метод проєктів та метод гостьових лекцій. Висновки. Дослідження довело ефективність проєктно-конкурсної діяльності у стимулюванні творчого потенціалу здобувачів освіти, що підтверджується результатами участі студентів у конкурсі авторської пісні та поезії. Підкреслюється, що подібні художньо-мистецькі проєкти не тільки дозволяють об’єктивно оцінити рівень засвоєних студентами знань, але й створюють потужну мотивацію до самовдосконалення та подальшої професійної самореалізації.
- Open Access
- 1 July 2025
- Published by Zaporizhzhia National University in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
- No. 2,p. 97-105
ДІАГНОСТИКА СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФОРТЕПІАНО МИСТЕЦЬКИХ ШКІЛ
Статтю присвячено дослідженню стану сформованості методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано мистецьких шкіл в умовах системного реформування вищої освіти України та її інтеграції у європейський простір. Акцентується увага на зростаючій потребі у висококваліфікованих фахівцях, здатних залучати дітей до музичного мистецтва, розвивати їхні творчі та когнітивні здібності, емоційний інтелект, комунікативні навички та формувати музичну культуру.Зазначено, що особливу роль у цьому процесі відіграють мистецькі школи, де фортепіанне навчання є ключовим елементом музично- естетичного виховання. Наголошено на вирішальному значенні методичної компетентності вчителя фортепіано для успішної реалізації музично-педагогічної діяльності. Проаналізовано теоретичні засади визначення поняття «компетентність» у контексті сучасної музично-педагогічної освіти. Обґрунтовано власне розуміння методичної компетентності як складного інтегративного утворення та визначено її компонентну структуру, яка складається з мотиваційно спрямованого, змістовно пізнавального та діяльнісно-рефлексивного компонентів, для діагностики яких було розроблено відповідні критерії та показники.Особливу увагу приділено методам діагностики (анкетування, тестування, опитування, творчі завдання, спостереження), використання яких дало змогу виявити реальний стан сформованості методичної компетентності в майбутніх викладачів фортепіано мистецьких шкіл. Запропоновано шляхи вирішення виявлених проблем, що включають оновлення освітніх програм (зокрема, інтеграцію практично орієнтованих курсів із сучасних методик викладання фортепіано, роботи з обдарованими дітьми та дітьми з особливими освітніми потребами); підвищення уваги до педагогічної практики студентів; розвиток рефлексивних навичок у здобувачів, а також створення платформ для обміну досвідом та налагодження плідної співпраці зі стейкхолдерами. Підкреслено, що саме такі заходи сприятимуть формуванню нового покоління викладачів фортепіано, здатних забезпечувати високий рівень музичної освіти в Україні.
- 1 July 2025
- Published by Zaporizhzhia National University in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
- No. 2,p. 97-105
Open AccessДІАГНОСТИКА СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФОРТЕПІАНО МИСТЕЦЬКИХ ШКІЛ
Статтю присвячено дослідженню стану сформованості методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано мистецьких шкіл в умовах системного реформування вищої освіти України та її інтеграції у європейський простір. Акцентується увага на зростаючій потребі у висококваліфікованих фахівцях, здатних залучати дітей до музичного мистецтва, розвивати їхні творчі та когнітивні здібності, емоційний інтелект, комунікативні навички та формувати музичну культуру.Зазначено, що особливу роль у цьому процесі відіграють мистецькі школи, де фортепіанне навчання є ключовим елементом музично- естетичного виховання. Наголошено на вирішальному значенні методичної компетентності вчителя фортепіано для успішної реалізації музично-педагогічної діяльності. Проаналізовано теоретичні засади визначення поняття «компетентність» у контексті сучасної музично-педагогічної освіти. Обґрунтовано власне розуміння методичної компетентності як складного інтегративного утворення та визначено її компонентну структуру, яка складається з мотиваційно спрямованого, змістовно пізнавального та діяльнісно-рефлексивного компонентів, для діагностики яких було розроблено відповідні критерії та показники.Особливу увагу приділено методам діагностики (анкетування, тестування, опитування, творчі завдання, спостереження), використання яких дало змогу виявити реальний стан сформованості методичної компетентності в майбутніх викладачів фортепіано мистецьких шкіл. Запропоновано шляхи вирішення виявлених проблем, що включають оновлення освітніх програм (зокрема, інтеграцію практично орієнтованих курсів із сучасних методик викладання фортепіано, роботи з обдарованими дітьми та дітьми з особливими освітніми потребами); підвищення уваги до педагогічної практики студентів; розвиток рефлексивних навичок у здобувачів, а також створення платформ для обміну досвідом та налагодження плідної співпраці зі стейкхолдерами. Підкреслено, що саме такі заходи сприятимуть формуванню нового покоління викладачів фортепіано, здатних забезпечувати високий рівень музичної освіти в Україні.
- Open Access
- 30 July 2024
- Published by Babes-Bolyai University Cluj-Napoca in Studia Universitatis Babeş-Bolyai Musica
- Vol. 69, 27-48
The Influence of an Individual Teaching Method on the Development of Performing Skills of Musicians-Instrumentalists
The originality of instrumental musical interpretation is a distinctive feature of each musician, influencing and reflecting their artistic style and worldview ideas. The study aims to determine the peculiarities of the influence of an individual teaching method on the development of instrumental musicians’ performance skills. General theoretical analysis, comparison and observation techniques were used to achieve this goal. The final results were also based on the skill level coefficient, quality coefficient, and Mann-Whitney test calculations. The research process provided for developing individualized training for future instrumental musicians, focusing on developing interpretive and technical skills, artistic interpretation and improvisation. The practical significance of the work lies in the possibility of using the developed individual approaches to teaching musicians-instrumentalists, taking into account their capabilities. Prospects for further research can be to compare the effectiveness of an individual approach to teaching musicians-instrumentalists of primary school age and students.
- 30 July 2024
- Published by Babes-Bolyai University Cluj-Napoca in Studia Universitatis Babeş-Bolyai Musica
- Vol. 69, 27-48
Open AccessThe Influence of an Individual Teaching Method on the Development of Performing Skills of Musicians-Instrumentalists
The originality of instrumental musical interpretation is a distinctive feature of each musician, influencing and reflecting their artistic style and worldview ideas. The study aims to determine the peculiarities of the influence of an individual teaching method on the development of instrumental musicians’ performance skills. General theoretical analysis, comparison and observation techniques were used to achieve this goal. The final results were also based on the skill level coefficient, quality coefficient, and Mann-Whitney test calculations. The research process provided for developing individualized training for future instrumental musicians, focusing on developing interpretive and technical skills, artistic interpretation and improvisation. The practical significance of the work lies in the possibility of using the developed individual approaches to teaching musicians-instrumentalists, taking into account their capabilities. Prospects for further research can be to compare the effectiveness of an individual approach to teaching musicians-instrumentalists of primary school age and students.
- 7 September 2023
- Published by Universidad del Zulia in Revista de la Universidad del Zulia
- Vol. 14 (41) , 300-318
Implementation of Steam Technologies for Building Digital Competence of Future Music Art Teachers
The aim of the work is to determine the effectiveness of the implementation of STEAM technologies for building the digital competence of future music art teachers. This aim was achieved through a sociological survey, effectiveness calculations, variation, statistical error. It was established that most students' digital competence level was low (47%) before the study, which affected their level of knowledge. Only 12% of the students had a high level of digital competence. The obtained data contributed to developing approaches to training future music art teachers using STEAM technologies and digital opportunities. It was found that the use of the Vocal Range Vocaberry application has a greater impact on students’ digital competence, as the results are related to the detailed study of approaches to voice development. This approach to learning contributed to the acquisition of high-level knowledge by a greater proportion of students (71%). The practical significance of the work is related to the possibility of improving the system of training music art teachers with the use of digital technologies. Further research may focus on establishing the effectiveness of various vocal training programmes for future teachers.
- 7 September 2023
- Published by Universidad del Zulia in Revista de la Universidad del Zulia
- Vol. 14 (41) , 300-318
Implementation of Steam Technologies for Building Digital Competence of Future Music Art Teachers
The aim of the work is to determine the effectiveness of the implementation of STEAM technologies for building the digital competence of future music art teachers. This aim was achieved through a sociological survey, effectiveness calculations, variation, statistical error. It was established that most students' digital competence level was low (47%) before the study, which affected their level of knowledge. Only 12% of the students had a high level of digital competence. The obtained data contributed to developing approaches to training future music art teachers using STEAM technologies and digital opportunities. It was found that the use of the Vocal Range Vocaberry application has a greater impact on students’ digital competence, as the results are related to the detailed study of approaches to voice development. This approach to learning contributed to the acquisition of high-level knowledge by a greater proportion of students (71%). The practical significance of the work is related to the possibility of improving the system of training music art teachers with the use of digital technologies. Further research may focus on establishing the effectiveness of various vocal training programmes for future teachers.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (61) , 77-82
THE PHENOMENON OF THE AUTHOR'S SONG IN UKRAINIAN MUSICAL CULTURE
- 1 January 2023
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (61) , 77-82
Open AccessTHE PHENOMENON OF THE AUTHOR'S SONG IN UKRAINIAN MUSICAL CULTURE
- Open Access
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (49) , 171-178
Developing musical memory in the course of teaching piano to art school students
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (49) , 171-178
Open AccessDeveloping musical memory in the course of teaching piano to art school students
- 1 January 2020
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 5 (28) , 50-57
Kobza and bandura art as a subject of scientific research: historical and contemporary aspects
Стаття присвячена проблемам розвитку кобзарського та бандурного мистецтва в історичному та сучасних аспектах. Автором зазначено, що актуальність дослідження полягає в тому, щосьогодні у складні для історії нашої країни часи важливим у процесі її розбудови є спрямування зусиль всього культурного суспільства на збереження і поширення кращих національних культурних надбань, вивчення українського народного мистецтва, в якому значна роль належить кобзарському та бандурному мистецтву. Вивчення майбутніми вчителями мистецьких дисциплін теоретичних засад кобзарсько-бандурного мистецтва має особливе значення, оскільки є ефективним засобом формування національної свідомості особистості, сприяє вихованню почуття патріотизму, є ефективним шляхом залучення сучасної молоді до вивчення національної історії та культури. У статті проаналізовано етапи становлення бандурного мистецтва і виконавства, які науковцями частіш за все розглядаються у поєднанні із проблемами кобзарського мистецтва; висвітлено наукові підходи до понять «кобзарство» і «бандурництво», що є унікальними феноменами української культури і важливою складовою частиною процесу формування духовної культури сучасної молоді. Зазначено, що «кобзарство» розглядається вченими як окреме явище української культури, в якому втілено духовно-філософські, мистецькі та практичні надбання народних парарелігійних співців – кобзарів, лірників і стихівничих, а зміст поняття «бандурництво» визначається як унікальне явище культури України, що передбачає гру на бандурі з характерними для цього ознаками. Встановлено, що бандурництво з історичного погляду можна розглядати не тільки як мистецтво співогри, а як феномен, за яким виконавець мав відповідати духовним, моральним і світоглядним вимогам, що накладало певні стереотипи на сприйняття бандурного мистецтва. Автором проаналізовано сучасні наукові дослідження проблем кобзарського та бандурного мистецтва, що дає змогу дійти висновку: інтерес до вивчення кобзарського табандурного мистецтва та виконавства протягом тривалого часу не вгасає, а навпаки, привертає увагу дедалі більшої кількості науковців, оскільки кобзарське та бандурне мистецтво є невід’ємною частиною української національної культури, підґрунтям моральності українців та однією з форм суспільного мислення.
- 1 January 2020
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 5 (28) , 50-57
Kobza and bandura art as a subject of scientific research: historical and contemporary aspects
Стаття присвячена проблемам розвитку кобзарського та бандурного мистецтва в історичному та сучасних аспектах. Автором зазначено, що актуальність дослідження полягає в тому, щосьогодні у складні для історії нашої країни часи важливим у процесі її розбудови є спрямування зусиль всього культурного суспільства на збереження і поширення кращих національних культурних надбань, вивчення українського народного мистецтва, в якому значна роль належить кобзарському та бандурному мистецтву. Вивчення майбутніми вчителями мистецьких дисциплін теоретичних засад кобзарсько-бандурного мистецтва має особливе значення, оскільки є ефективним засобом формування національної свідомості особистості, сприяє вихованню почуття патріотизму, є ефективним шляхом залучення сучасної молоді до вивчення національної історії та культури. У статті проаналізовано етапи становлення бандурного мистецтва і виконавства, які науковцями частіш за все розглядаються у поєднанні із проблемами кобзарського мистецтва; висвітлено наукові підходи до понять «кобзарство» і «бандурництво», що є унікальними феноменами української культури і важливою складовою частиною процесу формування духовної культури сучасної молоді. Зазначено, що «кобзарство» розглядається вченими як окреме явище української культури, в якому втілено духовно-філософські, мистецькі та практичні надбання народних парарелігійних співців – кобзарів, лірників і стихівничих, а зміст поняття «бандурництво» визначається як унікальне явище культури України, що передбачає гру на бандурі з характерними для цього ознаками. Встановлено, що бандурництво з історичного погляду можна розглядати не тільки як мистецтво співогри, а як феномен, за яким виконавець мав відповідати духовним, моральним і світоглядним вимогам, що накладало певні стереотипи на сприйняття бандурного мистецтва. Автором проаналізовано сучасні наукові дослідження проблем кобзарського та бандурного мистецтва, що дає змогу дійти висновку: інтерес до вивчення кобзарського табандурного мистецтва та виконавства протягом тривалого часу не вгасає, а навпаки, привертає увагу дедалі більшої кількості науковців, оскільки кобзарське та бандурне мистецтво є невід’ємною частиною української національної культури, підґрунтям моральності українців та однією з форм суспільного мислення.