Volodymyr Prusak
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Volodymyr Prusak has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Goryansky Volodymyr
Kyiv National University of Culture and Arts, Ukraine
1 shared publication - Oleksandr Chepalov
Київський національний університет культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України
1 shared publication - Seitablaiev Akhtem
Kyiv National University of Culture and Arts, Ukraine
1 shared publication - Tetiana S. Kozak
National Forestry University of Ukraine, Lviv, Ukraine
1 shared publication - Yu. V. Prusak
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
1 shared publication Інна Прокопчук
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 May 2026
- Published by Rivne State University of Humanities in УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)
- No. 52,p. 591-596
СИНЕРГЕТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДИЗАЙНЕРА В ПРОЄКТУВАННІ
Стаття присвячена дослідженню синергетичного мислення як ключової компетентності сучасного дизайнера в умовах ускладнення проєктних систем та розширення меж дизайнерської практики. Актуальність теми зумовлена переходом дизайну від вирішення локальних естетичних завдань до формування комплексних людино-центричних середовищ, що вимагає інтеграції різнорідних знань, підходів і методів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування синергетичного мислення як інтегративної здатності дизайнера до цілісного бачення проєктної системи, визначення його структурних характеристик та ролі у формуванні якісно нових дизайнерських рішень. У роботі використано методи системного аналізу, формально-стилістичного підходу та порівняльного дослідження дизайнерських практик. У результаті встановлено, що синергетичне мислення забезпечує неадитивний ефект у проєктуванні, коли взаємодія форми, змісту, матеріалу і контексту породжує нову якість, що перевищує суму складових. Висновки підтверджують, що синергетичне мислення є маркером професійної зрілості дизайнера та має бути цілеспрямовано сформоване в системі дизайн-освіти.
- 28 May 2026
- Published by Rivne State University of Humanities in УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)
- No. 52,p. 591-596
Open AccessСИНЕРГЕТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДИЗАЙНЕРА В ПРОЄКТУВАННІ
Стаття присвячена дослідженню синергетичного мислення як ключової компетентності сучасного дизайнера в умовах ускладнення проєктних систем та розширення меж дизайнерської практики. Актуальність теми зумовлена переходом дизайну від вирішення локальних естетичних завдань до формування комплексних людино-центричних середовищ, що вимагає інтеграції різнорідних знань, підходів і методів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування синергетичного мислення як інтегративної здатності дизайнера до цілісного бачення проєктної системи, визначення його структурних характеристик та ролі у формуванні якісно нових дизайнерських рішень. У роботі використано методи системного аналізу, формально-стилістичного підходу та порівняльного дослідження дизайнерських практик. У результаті встановлено, що синергетичне мислення забезпечує неадитивний ефект у проєктуванні, коли взаємодія форми, змісту, матеріалу і контексту породжує нову якість, що перевищує суму складових. Висновки підтверджують, що синергетичне мислення є маркером професійної зрілості дизайнера та має бути цілеспрямовано сформоване в системі дизайн-освіти.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Kherson Academy of Continuing Education in ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
- Vol. 56 (56) , 111-117
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ (технологій навчання)
У статті проаналізовано та обґрунтовано технологічний підхід до професійно-педагогічного проєктування та дизайну. Розглянуто проєктування як складову педагогічної діяльності. Професійно-педагогічне проєктування трактується як самостійна поліфункційна педагогічна діяльність, що зумовлює створення нових або перетворення наявних умов освітнього процесу. Основними функціями професійно-педагогічного проєктування є соціально-освітня, навчальна, технологічна, виховна, розвивальна. Об’єкти проєктування: технологія, метод, зміст освіти, навчальна програма, навчальна програма, навчальний курс Засоби проєктування поділено на матеріальні (законодавчі акти, документація, технічні засоби, схеми, таблиці тощо) і теоретичні (загальні здобутки наукових досліджень, ключові теоретичні положення суміжних наук тощо). Виокремлено види проєктної діяльності - дослідницьку, аналітичну, прогностичну, перетворювальну, нормувальну. Етапами педагогічного проєктування є аналіз ситуації; генерування ідей, що сприяють вирішенню проблем, розроблення методології проєкту; визначення мети проєкту, оцінювання. Педагогічний дизайн є процесом проєктування та розроблення навчальної події за допомогою інформаційних та цифрових технологій, орієнтованої на досягнення запланованого результату кожним учасником освітнього процесу. Педагогічний дизайн у контексті технологічного підходу включає такі етапи: розроблення задуму; діагностичне завдання цілі; визначення складу та умов, що йдуть до новоутворення; узагальнення характеру педагогічної ситуації; динамічне структурування процесу, тобто розстановка в часі елементів, перебудування педагогічних засобів; продумування варіантів поведінки педагога; діагностика розвитку. Педагогічний дизайн переплітається з процесом проєктування та розроблення навчальної події за допомогою інформаційних та цифрових технологій, орієнтованих на досягнення запланованого результату кожним учасником освітнього процесу. На основі технологічного підходу визначається взаємозв’язок компонентів професійно-педагогічного проєктування та дизайну під час формотворення освітніх подій на прикладі розроблення навчального курсу.
- 1 January 2024
- Published by Kherson Academy of Continuing Education in ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
- Vol. 56 (56) , 111-117
Open AccessТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ (технологій навчання)
У статті проаналізовано та обґрунтовано технологічний підхід до професійно-педагогічного проєктування та дизайну. Розглянуто проєктування як складову педагогічної діяльності. Професійно-педагогічне проєктування трактується як самостійна поліфункційна педагогічна діяльність, що зумовлює створення нових або перетворення наявних умов освітнього процесу. Основними функціями професійно-педагогічного проєктування є соціально-освітня, навчальна, технологічна, виховна, розвивальна. Об’єкти проєктування: технологія, метод, зміст освіти, навчальна програма, навчальна програма, навчальний курс Засоби проєктування поділено на матеріальні (законодавчі акти, документація, технічні засоби, схеми, таблиці тощо) і теоретичні (загальні здобутки наукових досліджень, ключові теоретичні положення суміжних наук тощо). Виокремлено види проєктної діяльності - дослідницьку, аналітичну, прогностичну, перетворювальну, нормувальну. Етапами педагогічного проєктування є аналіз ситуації; генерування ідей, що сприяють вирішенню проблем, розроблення методології проєкту; визначення мети проєкту, оцінювання. Педагогічний дизайн є процесом проєктування та розроблення навчальної події за допомогою інформаційних та цифрових технологій, орієнтованої на досягнення запланованого результату кожним учасником освітнього процесу. Педагогічний дизайн у контексті технологічного підходу включає такі етапи: розроблення задуму; діагностичне завдання цілі; визначення складу та умов, що йдуть до новоутворення; узагальнення характеру педагогічної ситуації; динамічне структурування процесу, тобто розстановка в часі елементів, перебудування педагогічних засобів; продумування варіантів поведінки педагога; діагностика розвитку. Педагогічний дизайн переплітається з процесом проєктування та розроблення навчальної події за допомогою інформаційних та цифрових технологій, орієнтованих на досягнення запланованого результату кожним учасником освітнього процесу. На основі технологічного підходу визначається взаємозв’язок компонентів професійно-педагогічного проєктування та дизайну під час формотворення освітніх подій на прикладі розроблення навчального курсу.
- Open Access
- 22 April 2022
- Published by Universidad Peruana Union in Apuntes Universitarios
- Vol. 12 (3) , 267-281
Gamification in the training of future culture and art professionals: experience of EU countries
Resumen En las últimas décadas, el número de estudios científicos sobre la gamificación educativa ha aumentado considerablemente. Por ello, el estudio ha establecido la naturaleza ambivalente de la gamificación como una influencia dual en las características del proceso educativo. Se ha utilizado métodos científicos generales (análisis, síntesis, inducción, deducción, etc.) para establecer la eficacia de la gamificación en el proceso educativo en el ámbito de la cultura y el arte. El objetivo del estudio es establecer las bases fundamentales del funcionamiento de las prácticas de juego en el marco del aprendizaje. El tema del estudio hoy sigue siendo relevante ya que se correlaciona con los problemas de digitalización de la esfera educativa en el contexto del desarrollo tecnológico y las condiciones de cuarentena. La conclusión proporciona una justificación para la posición de perspectiva de nuevas formas de conducir el proceso educativo en condiciones de emergencia o preferencias personales de sus participantes. La importancia práctica de este estudio radica en la posibilidad de analizar la experiencia de los países europeos sobre la implicación de la gamificación en el proceso educativo y la búsqueda de vías de mejora.
- 22 April 2022
- Published by Universidad Peruana Union in Apuntes Universitarios
- Vol. 12 (3) , 267-281
Open AccessGamification in the training of future culture and art professionals: experience of EU countries
Resumen En las últimas décadas, el número de estudios científicos sobre la gamificación educativa ha aumentado considerablemente. Por ello, el estudio ha establecido la naturaleza ambivalente de la gamificación como una influencia dual en las características del proceso educativo. Se ha utilizado métodos científicos generales (análisis, síntesis, inducción, deducción, etc.) para establecer la eficacia de la gamificación en el proceso educativo en el ámbito de la cultura y el arte. El objetivo del estudio es establecer las bases fundamentales del funcionamiento de las prácticas de juego en el marco del aprendizaje. El tema del estudio hoy sigue siendo relevante ya que se correlaciona con los problemas de digitalización de la esfera educativa en el contexto del desarrollo tecnológico y las condiciones de cuarentena. La conclusión proporciona una justificación para la posición de perspectiva de nuevas formas de conducir el proceso educativo en condiciones de emergencia o preferencias personales de sus participantes. La importancia práctica de este estudio radica en la posibilidad de analizar la experiencia de los países europeos sobre la implicación de la gamificación en el proceso educativo y la búsqueda de vías de mejora.