VSViktor Shapoval

Viktor Shapoval

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Viktor Shapoval has a total of 58 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Proposals for the Inclusion of Flora and Fauna Species as well as Types of Natural Habitats in the Annexes to the EU Habitats Directive

    by Oleksii Marushchak, Anna Kuzemko, Olesya Bezsmertna, Igor Balashov, Heorhii Bondarenko, Larisa Borovyk, Olena Bronskova, Illia Chorney, Vitaliia Didenko, Yakiv Didukh, et al.

    This article analyzes the biodiversity of Ukraine with the aim of developing proposals for the inclusion of flora and fauna species, as well as natural habitat types, into the annexes of the EU Habitats and Birds Directives. Ukraine, as one of the largest countries in Europe, is characterized by a high level of species diversity, including a significant number of endemic species. As a result of a comparative analysis of species lists from the annexes of the Bern Convention, the EU Habitats and Birds Directives, and the Red Data Book of Ukraine, followed by a stepwise selection algorithm using open-access databases to verify species distribution and applying the selection criteria specified for the annexes of the aforementioned Directives, a list of 63 species of flora and fauna and 4 types of natural habitats was compiled. It is shown that a substantial proportion of the proposed species is associated with steppe and petrophytic ecosystems. Many of these species are characterized by restricted distribution ranges or are threatened with extinction, and are largely unrepresented within EU Member States. Particular attention is given to endemic species and Pontic–Caspian relict taxa, as well as to species that serve as characteristic representatives of rare habitat types requiring an integrated conservation approach. The proposed habitat types are also unique and not represented within EU countries. The results obtained can be used to support the harmonization of Ukraine’s environmental legislation with EU standards.


  • Open Access

    МОНІТОРИНГОВІ ДІЛЯНКИ РОСЛИННОСТІ ТАРУТИНСЬКОГО СТЕПУ ТА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ

    by А.а. Куземко, О.м. Бронскова, О.є. Ходосовцев, Д.в. Боровик, І.і. Мойсієнко, В.в. Буджак, Т.а. Казанцев, В.в. Шаповал

    Ландшафтний заказник місцевого значення "Тарутинський степ", що знаходиться у межах Болградського району Одеської області, є одним із найбільших цілісних масивів цілинних та відновлених степів в Україні та має винятково важливе значення у збереженні степового біорізноманіття. Окрім заказника, значний природоохоронний інтерес мають прилеглі до нього природні угіддя, зокрема балки з цілинними схилами поруч з с. Весела Долина, передані у постійне користування Біосферного заповідника "Асканія-Нова". У статті представлені результати геоботанічних обстежень модельних полігонів, закладених на цих територіях. Усього досліджено 14 моніторингових ділянок, закладених за методикою ділянок біорізноманіття, що складаються з 28 серій описів. Описи включають по сім ділянок розміром від 0,0001 м2 до 100 м2 та обʹєднані у сім груп: група 1 – молоді задерновані перелоги / сінокоси з випасом по отаві (незначне пасовищне навантаження); група 2 – постмілітарна територія колишнього полігону зі збереженими у мезорельєфі директрисами та бутами / пасовищно-сінокісні площі; група 3 – цілина / помірне пасовищне навантаження природними видами копитних; група 4 – цілина / помірне пасовищне навантаження природними видами копитних, поруч із колонією бабаків; група 5 – умовно еталонні ділянки з найменшим ступенем господарчої експлуатації (випаси, епізодичні сінокоси та спорадичні пали); група 6 – цілинні ділянки у стані постпірогенного відновлення; група 7 – цілинні яружно-балкові місцевості (водозбірний басейн річки Сака на західній околиці с. Весела Долина) / пасовища, що заростають чагарниками. Визначено синтаксономічну та біотопічну приуроченість виконаних описів. На підставі оригінальних геоботанічних описів, їх фітоіндикаційної оцінки та аналізу відібраних ґрунтових зразків зафіксовано вихідний стан, розкрито ключові структурні характеристики дослідних ділянок та виявлено попередні закономірності еколого-ценотичної диференціації, повʹязаної з історією та поточним режимом природокористування, едафічними та кліматичними характеристиками території. Результати досліджень підтверджують вагому роль ландшафтного заказника "Тарутинський степ" та прилеглих цілинних угідь у збереженні степового біорізноманіття та можуть бути використані при обґрунтуванні оптимального режиму збереження степових біотопів та застосуванні активного менеджменту з метою оптимізації стану та відновлення природної степової рослинності.

  • Open Access

    Ecological-floristic analysis of the impact of field fortification constructions on forest phytosystems

    by I.I. Moysiyenko, Ya.P. Didukh, L.V. Zavialova, O.O. Kucher, V.V. Shapoval, O.O. Chusova, O.YE. Khodosovtsev, Yu. Hrad, N. Dyrenko

    Forest ecosystems in Ukraine experience severe degradation due to military operations during the ruscist invasion, particularly as a result of the construction of military fortifications. This study provides an analysis of the floristic composition, patterns of vegetation change, and correlation between the ecological factor indicators for plant communities in 20 dead-end trenches for armored military vehicles (ten in pine forests and ten in oak forests). In terms of floristic composition, the trench pit communities in pine forests demonstrated the highest similarity to control forest plots, whereas in oak forests the trench berm communities most closely resembled the control plots. Overall, the communities formed in disturbed forest areas (pits and typically banked earth on the lips of the trenches between each other in both forests) were also relatively similar to one another. In the third year after disturbance, apophytization was found to prevail over adventization, indicating a positive trend in vegetation recovery. A synphytoindication analysis revealed that the communities developing on trench mounds in both forest types were more similar to each other in most ecological parameters than to those of their respective undisturbed forest plots, confirming the large-scale transformation of natural ecosystems. The damaged forest ecosystems will require extended periods of recovery to return to their original state.


  • Open Access

    БІОТОПИ ДОЛИНИ РІЧКИ ДНІПРА ДО СТВОРЕННЯ ТА ПІСЛЯ ЗНИКНЕННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

    by О.в. Василюк, А.а. Куземко, В.в. Шаповал

    У статті досліджується сучасне формування біотопів на території колишнього Каховського водосховища. За результатами польових досліджень встановлено склад теперішнього біотопічного різноманіття, що утворилось після втрати водосховища. На основі історичних джерел здійснено реконструкцію біотопів долини р. Дніпра до затоплення водосховищем. Виявлено шість основних груп біотопів, які включають загалом 36 типів біотопів, що існували на даній території в різний час. З них щонайменше 32 типи існували тут до затоплення, формування 12 типів ми мали змогу спостерігати впродовж вегетаційних сезонів 2023–2024 років і щонайменше пʹять типів біотопів є новими для цієї території і, ймовірно, не були присутні до створення водосховища. Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти процеси природної сукцесії в умовах, що склались після руйнування греблі, і прогнозувати подальший розвиток біотопів на землях колишнього водосховища.


  • Open Access

    КАРТУВАННЯ ПОШИРЕННЯ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ ФЛОРИ ПРИРОДНОГО ЯДРА БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" МЕТОДАМИ ГІС

    by В.в. Буджак, В.в. Шаповал

    Викладено результати картування поширення раритетних видів флори природного ядра Біосферного заповідника "Асканія-Нова" із використанням геоінформаційних систем (ГІС). Описано підходи до збору та інтеграції даних із польових досліджень, гербарних колекцій, літературних джерел і онлайнбаз даних (UkrBIN, iNaturalist, GBIF). Для створення карт використано програмне забезпечення QGIS і MapInfo, а також багатошарові електронні карти масштабу 1:200000. Територію природного ядра поділено на сітку квадратів площею 1 км², для кожного з 42 раритетних видів сформовано окремий картографічний шар. Підготовлені точкові карти демонструють просторовий розподіл видів у межах заповідника, що дозволяє оцінити стан популяцій. Результати дослідження демонструють перспективність застосування ГІС для моніторингу і оцінки впливу воєнних дій на біорізноманіття, що є важливим етапом у визначенні завданої шкоди та розробці стратегії відновлення природних екосистем степового регіону.

  • Open Access

    100 РОКІВ ВИВЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНИХ ГРИБІВ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА"

    by О.є. Ходосовцев, В.в. Шаповал

    За результатами критичного аналізу літературних джерел та гербарних зразків (KW, KHER) встановлено, що на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" з 1924 по 2024 роки зареєстровано 145 таксонів видового рівня, серед яких 133 види лишайників та 12 видів ліхенофільних грибів. 133 види лишайників та ліхенофільних грибів виявлено в дендропарку та зоопарку, 30 видів лишайників наводиться для заповідного степу, з яких 12 видів було знайдено лише в заповідному степу. Нами підтверджено визначення Thalloidima massatum, єдиного зразка з України, зібраного в заповідному степу Асканії-Нова у 1924 році. За критеріями MCOП лишайник відповідає статусу RE – регіонально зниклий. За останнє століття спостережень за видовим складом лишайників заповідного степу відмічається зникнення комплексу епігейних видів з аридною екологією, зокрема Caloplaca stillicidiorum s. lat., Thal-loidima massatum, Peltigera didactyla, Psora decipiens (єдині знахідки в 1924 році), Xanthoparmelia camtschadalis, X. pokornyi (не знаходили після 1991 року). Це повʹязано із запровадженням абсолютно заповідного режиму в степу, за відсутності випасу, що призводить до створення несприятливих умов для існування епігейних лишайників. З іншого боку, за понад 130-ти річну історію дендропарку зі штучними камʹянистими субстратами та системою штучного зрошення, відбулось збільшення видового складу лишайників та ліхенофільних грибів трансформованого степового ландшафту майже у 5 разів, в порівнянні із заповідними степовими ділянками. Сильватизація буферної зони та зони антропогенних ландшафтів впливає на заповідну зону, збільшуючи видовий склад лишайників за рахунок піонерних епіфітних видів.

  • Open Access

    РЕЗУЛЬТАТИ ДИСТАНЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ПОЖЕЖ У ПРИРОДНОМУ ЯДРІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" (1974–2024 рр.)

    by В.в. Шаповал, Т.а. Казанцев

    Ретроспективний аналіз пожеж та ідентифікацію згарищ у природному ядрі Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська обл., Україна) здійснено за архівними знімками з супутників Landsat-1, 3, 5, 7 (1974–2015 рр.) та плеяди супутників Sentinel-2 (2015 – листопад 2024 рр.); усього опрацьовано 322 зображення. Отримані матеріали узгоджені з даними багаторічних натурних обстежень степу. Розроблено узагальнену інтерактивну карту пожеж з детальною поквартальною диференціацією згарищ. За указаний 50-річний період моніторингу зареєстровано 47 пожеж з площею понад 1 га; сумарно вигоріло 26884,1 га степу, за середньої частоти пожеж на рік 0,9. Найбільша кількість пожеж припадає на літній та осінній сезони – 76,1 та 17,4% відповідно. Домінуючим чинником у виникненні пожеж є антропогенний – 55,3% (у тому числі зумисні підпали). Природні загорання від блискавки налічують 25,5% загальної вибірки; причини 19,1% пожеж незʹясовані. Максимальна кратність вигорання степу (кількість накладених у часі та просторі згарищ) складає 8, за мінімальної площі даного полігону – 2,7 га (0,02% загальної). Негорілими залишаються 1381,1 га степу (12,6%); більшу частину території (сумарно – 8534,3 га або 77,5%) займають простори, що вигорали від 1 до 4 разів. У розподілі пожеж за трьома ізольованими масивами природного ядра найбільша частка (63,8%) припадає на "Південний". Зважаючи на високу кількість пожеж та обширні розміри згарищ, пірогенний фактор забезпечує масштабний вплив на поточний стан та сукцесійні зміни екосистем асканійського степу.

  • Open Access

    ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАПОВІДНІ ОБʹЄКТИ В ОКОЛИЦЯХ СЕЛА ОБУХОВИЧІ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (УКРАЇНА)

    by І.і. Мойсієнко, О.р. Баранський, Ю.а. Град, В.і. Діденко, Я.п. Дідух, Н.в. Диренко, І.ю. Костіков, Р.в. Лисенко, В.в. Шаповал

    У статті представлені результати польових досліджень, проведених у 2023–2024 роках на території Київської області, в околицях сіл Обуховичі та Станішівка Вишгородського району, а також у межах Обуховицького і Жеревського лісництв. Метою роботи було виявлення та дослідження цінних у природоохоронному відношенні територій, які є перспективними для створення нових заповідних обʹєктів. У ході досліджень здійснено 8 виїздів, під час яких складено 20 флористичних списків у застосунку Vegapp, підготовлено GBIF-датасет, що включає 828 знахідок 322 видів судинних рослин та зафіксовано 3535 спостережень 693 видів у iNaturalist. Зібрано зразки бджіл для аналізу у ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича". Проведені дослідження дозволили запропонувати створення десяти нових заповідних обʹєктів. Серед них три ландшафтних заказники місцевого значення: "Зінчина Лоза" (13 га), який включає одноіменне травʹяне болото та прилеглі ліси; урочише "Ніновичі" (37 га), що охоплює три прилеглі травʹяні болота; "Долина памʹяті Максима Козачини" (114 га), який включає заплаву та борову терасу річки Мурава. Серед запропонованих обʹєктів також сім ботанічних памʹяток природи місцевого значення: "Діброва на розі" (5 га), що представлена віковими дубово-сосновими насадженнями; "Станішівський Курган" (0,2 га), що включає курган із охоронною зоною 10 м завширшки із трьома віковими дубами. Також пропонується взяти під охорону пʹять вікових дубів: "Станішівський дуб" з обхватом стовбура 5,0 м, "Грабський дуб" з обхватом 4,39 м в урочищі Грабське, "Дуб-Вулик" з обхватом стовбура 3,7 м, де спостерігаються рідкісні поліські темні бджоли, "Дуб Кузьми" в урочищі Ніновичі з обхватом 3,1 м і "Зінчин Дуб" в урочищі Городище з обхватом стовбура 3,69 м. Запропоновані заповідні обʹєкти сприятимуть збереженню популяцій 27 рідкісних видів рослин, тварин і грибів, серед них Dactylorhiza incarnata, Epipactis helleborine, E. palustris, Lilium martagon, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia, P. chloranta (Червона книга України), Calla palustris, Digitalis grandiflora, Lycopodium clavatum, Polemonium caeruleum, Veratrum lobelianum (Червоний список Київської області); один вид грибів Grifola frondosa (Червона книга України); рідкісні тварини Alces alces, Anax imperator, Bombus pomorum, Castor fiber, Catocala fraxini (Червона книга України), а також Emys orbicularis, Lacerta agilis та Rana arvalis, що занесені до списку охоронюваних видів Додатку 2 Бернської конвенції. Створення запропонованих заповідних обʹєктів має велике значення для збереження біорізноманіття регіону.

  • Open Access

    ДООКУПАЦІЙНИЙ СТАН БІОТОПІВ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА": ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ТА КАРТУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ

    by О.в. Прилуцький, В.в. Шаповал, А.а. Куземко

    Картування біотопів є необхідним складником оцінки стану природних екосистем. Втім, виконання цього завдання традиційними наземними методами вимагає значних людських та матеріальних ресурсів. Альтернативою є дистанційне картування біотопів з використанням супутникових знімків та алгоритмів їх класифікації. За умов війни і тимчасової окупації частини території України, дистанційне картування біотопів часто стає єдиноможливим методом отримання зрізу стану екосистем. Ми розробили класифікаційну схему біотопів території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська область, Україна), що заснована на національній класифікації, з певними модифікаціями та уточненнями, враховуючи специфіку форм та режимів природокористування території. З використанням наземних даних, зібраних у межах заповідника за період, що передував тимчасовій окупації, та методів сегментації зображень і керованої класифікації на основі даних космічного апарату Sentinel-2 укладено детальні карти біотопів всієї території (зони заповідна, буферна та антропогенних ландшафтів). Показано, що домінуючими за площами типами були сільськогосподарські угіддя суцільного посіву (богарні та зрошувані), справжні різнотравно-типчаково-ковилові і типчаково-ковилові степи степової зони, перелоги, а також тимчасові солонуваті водойми у депресіях степової зони (поди). Поєднання безпосередніх супутникових даних з похідними метриками, що відображають фенологію рослинних угруповань, показало високу ефективність такого підходу в картуванні біотопів. Обʹєктна та піксельна класифікації забезпечили однаково добрі результати, проте обʹєктні методи дали змогу мінімізувати проблему інтерференції класів внаслідок помилок класифікації окремих пікселів (salt-and-pepper problem). Завдяки відкритим скриптам мовами програмування R та Python, що додаються до статті, метод може бути відтворено на будь-якій іншій території. Отримані карти можна вважати репрезентативним зрізом доокупаційного стану біотопів Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та геопросторовою основою для подальшого їх моніторингу та фіксації змін.


  • Open Access

    ПЕРЕТВОРЕННЯ ГЕОБОТАНІЧНИХ ОПИСІВ У LONG DATA FORMAT ЗА ДОПОМОГОЮ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON

    by Н.о. Скобель, В.в. Шаповал

    У статті розглянуто методичні засади з перетворення геоботанічних описів у Long Data Format відповідно до стандартів Darwin Core за допомогою мови програмування Python у середовищі PyСharm. Вперше в Україні розроблено спеціалізований скрипт на Python, що реалізує дані методологічні підходи. Подано детальні інструкції встановлення програмного забезпечення, необхідних бібліотек та підготовки даних до подальшої трансформації. Зазначено переваги та недоліки використання Python у порівнянні з мовою програмування R у цьому контексті. Висвітлено основні переваги при автоматизації процесів: швидкість виконання коду, масштабованість, повторюваність у використанні, мінімізація помилки та ефективність управління даними на противагу ручному методу переведення даних. Надано практичні рекомендації для наукових працівників, які займаються обробкою геоботанічної інформації. Розробка скриптів для роботи з геоботанічними наборами даних та їх впровадження сприятиме збереженню та інтеграції результатів досліджень у відкритий простір, зокрема при публікації у Global Biodiversity Information Facility (GBIF).