ВЮВ. С. Ющик

В. С. Ющик

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


В. С. Ющик has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • М. Г. Румянцев

    Український ордена "Знак пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, м. Харків

    7 shared publications
  • Олег Даниленко

    Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція

    5 shared publications
  • M. Н. Rumіantsev

    Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького

    3 shared publications
  • Петро Тарнопільський

    Ukrainian Order "Sign of Honour" Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G.M. Vysotsky, Kharkiv

    3 shared publications
  • С. І. Мусієнко

    Український ордена "Знак пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, м. Харків

    3 shared publications
  • O. M. Tarnopilska

    Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького

    2 shared publications

Latest Publications

  • Open Access

    Ріст у Правобережному Лісостепу України лісових культур дуба звичайного, створених різним за видом та способом вирощування садивним матеріалом

    by М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, Ю. А. Єлісавенко, О. Г. Василевський, З. М. Юрків, О. М. Даниленко

    Наведено показники приживлюваності, збережуваності та росту лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), створених різним за видом та способом вирощування садивним матеріалом у Правобережному Лісостепу України (Вінницька, Хмельницька та Черкаська області). Виявлено, що вищою приживлюваністю характеризувалися дворічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними як у контейнерах з агроволокна, так і в пінополістирольних контейнерах, порівнюючи з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (94 і 91 % відповідно проти 85 %). Вищою збережуваністю характеризувалися чотири- та п’ятирічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (88 і 89 % проти 81 % відповідно). Культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, характеризувалися вищими показниками росту (перевершення за висотою й діаметром кореневої шийки – до 59 % та приростом у висоту – до 43 %), як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Отримані результати доцільно враховувати під час створення та вирощування лісових культур дуба звичайного сіянцями із закритою кореневою системою в регіоні досліджень.

  • Open Access

    Ефективність застосування добрив під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою у Південно-Східному Лісостепу України

    by М. Г. Румянцев, О. М. Даниленко, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, M. Н. Rumіantsev

    Наведено результати досліджень впливу добрив Partner Standard, «Рокогумін», Rost Концентрат, Master, Help Rost, Brexil Multi, «Нутрівант Плюс» та Rosasol у нормах, рекомендованих виробником препаратів, на біометричні показники, масу та вихід стандартних сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою. Виявлено, що кореневе або листкове підживлення розчинами зазначених добрив позитивно вплинуло на біометричні показники, масу та вихід стандартних однорічних сіянців дуба звичайного. Сіянці в дослідних варіантах перевершували контрольні за висотою надземної частини на 18–45 %, за діаметром на рівні кореневої шийки – на 25–52 %, за масою надземної частини – на 86–218 % та масою кореневої системи – на 5–213 %. Частка стандартних сіянців у всіх дослідних варіантах була більшою , ніж на контролі (86–100 % проти 82 %). Результати дослідження свідчать про доцільність застосування зазначених видів добрив під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою та подальшого використання вирощених рослин для лісовідновлення й лісорозведення.

  • Open Access

    Ефективність застосування комплексних добрив під час вирощування сіянців та створення лісових культур сосни звичайної у ДП «Харківська ЛНДС»

    by Олег Даниленко, Віта Ющик, Максим Румянцев

    Наведено результати досліджень впливу комплексних добрив Partner Standard, Master, Rost Концентрат та Help Rost у нормах, рекомендованих виробником препаратів, на біометричні показники, масу та вихід стандартних сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) із закритою кореневою системою у ДП «Харківська ЛНДС». Кореневе внесення розчинів добрив позитивно вплинуло на біометричні показники й масу однорічних сіянців сосни звичайної. Перевершення біометричних показників сіянців у дослідних варіантах над контрольним становило: за діаметром кореневої шийки – до 20 %, за висотою – до 40 %, за масою надземної частини – до 27 % і за масою кореневої системи – до 59 %. Частка стандартних сіянців сосни звичайної в дослідних варіантах сягала 82–95 %, тоді як на контролі становила 76 %. Визначено вищі показники росту та приживлюваності рослин в однорічних лісових культурах сосни звичайної, створених сіянцями із ЗКС, вирощеними із застосуванням добрив, порівнюючи з рослинами в культурах, створених сіянцями із ЗКС, вирощеними без їхнього застосування, та сіянцями із відкритою кореневою системою.

  • Open Access

    Особливості росту лісових культур сосни звичайної одно- та трирічного віку в Центральному Поліссі

    by Максим Румянцев, Петро Тарнопільський, Сергій Мусієнко, Віта Ющик

    Наведено показники росту одно- й трирічних лісових культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), створених сіянцями із закритою й відкритою кореневою системою, в умовах свіжого та вологого субору. Виявлено, що одно- й трирічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, характеризуються більшими висотою (на 15–22 %), приростом за висотою (на 19–25 %), діаметром кореневої шийки (на 15–22 %) та шириною крони рослин (на 19 % уздовж ряду і на 20 % упоперек ряду), а також – приживлюваністю (89 % проти 82 і 85 % у однорічних культур сосни в умовах свіжого й вологого субору відповідно та 100 % проти 87 % для трирічних культур в умовах свіжого субору), порівнюючи з культурами, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою. Результати досліджень доцільно враховувати під час створення та вирощування лісових культур сосни звичайної садивним матеріалом із закритою кореневою системою в Центральному Поліссі.

  • Open Access

    Приживлюваність і показники росту культур сосни звичайної, створених різними видами садивного матеріалу у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України

    by В. С. Ющик

    Наведено результати порівняльного аналізу показників росту та приживлюваності дво- і трирічних культур сосни звичайної, створених різними способами та видами садивного матеріалу, а також різних за складом, в умовах свіжого бору та свіжого субору у філії «Жовтневе ЛГ» та ДП «Харківська ЛНДС». Між показниками росту дво- і трирічних культур, створених різними способами та різними за складом, не виявлено значущої різниці. Виявлено, що дво- і трирічні культури в умовах свіжого субору значуще перевершують культури в умовах свіжого бору: за висотою – на 12 і 10 %, приростом за висотою – на 8 і 15 %, діаметром кореневої шийки – на 16 і 11 %. Культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, за показниками росту значуще перевершують культури, створені сіянцями із відкритою кореневою системою, зокрема за середньою висотою – на 13 і 28 %, середнім приростом у висоту – на 15 і 21 %, середнім діаметром кореневої шийки – на 15 і 16 % відповідно.

  • Open Access

    Показники росту та приживлюваності лісових культур сосни звичайної, створених сіянцями із закритою і відкритою кореневою системою, у Харківській області

    by M. Н. Rumіantsev, O. M. Danylenko, V. S. Yushchyk

    Наведено показники росту та приживлюваності трирічних лісових культур сосни звичайної, створених різними видами садивного матеріалу у Липецькому лісництві ДП «Харківська ЛНДС». Відмічено достовірне переважання за показниками росту культур, створених сіянцями із закритою кореневою системою, у порівнянні з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою, зокрема за висотою – на 28 %, приростом у висотою висоту – на 21 % і діаметром кореневої шийки – на 16 %. Також культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, у порівнянні з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою, характеризувалися вищою приживлюваністю – 85 проти 80 %.

  • Open Access

    Ефективність застосування стимуляторів росту рослин під час створення лісових культур сосни звичайної у ДП «Харківська ЛНДС»

    by О. М. Даниленко, В. С. Ющик, М. Г. Румянцев, M. Н. Rumіantsev

    Наведено результати досліджень впливу стимуляторів росту «Циркон», «Грейнактив-С», «Корневін», Radifarm plus, «Аміностим» та Megafol у нормах, рекомендованих виробником препаратів, на біометричні показники, масу та вихід стандартного садивного матеріалу сосни звичайної із закритою кореневою системою (ЗКС) у державному підприємстві (ДП) «Харківська ЛНДС». Кореневе та позакореневе внесення розчинів стимуляторів росту позитивно вплинуло на значення біометричних показників і маси однорічних сіянців сосни звичайної. Так, різниця за висотою між дослідними варіантами та контролем становила 21–52 %, за діаметром кореневої шийки – 7–20 %, за масою надземної частини сіянців у повітряно-сухому стані – 16–46 % та за масою кореневої системи – 26–59 %. Частка стандартних сіянців сосни звичайної в дослідних варіантах коливалася в межах 86–98 %, тоді як на контролі становила 76 %. Також відзначено вищі таксаційні показники та приживлюваність однорічних лісових культур сосни звичайної, створених садивним матеріалом із ЗКС, вирощеним із застосуванням стимуляторів росту, порівнюючи з культурами, створеними садивним матеріалом із ЗКС, вирощеним без їхнього застосування, та садивним матеріалом із відкритою кореневою системою.


  • Open Access

    Досвід штучного лісовідновлення дубових насаджень різними методами та видами садивного матеріалу в Південно-Східному Лісостепу України

    by В. А. Лук'яНець, М. Г. Румянцев, С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, О. В. Кобець, В. В. Бондаренко, В. С. Ющик

    Метод створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), вид садивного матеріалу та його якість істотно впливають на стан, продуктивність і стійкість майбутніх насаджень. Нині як серед українських, так і зарубіжних дослідників немає єдиної думки щодо методів створення штучних дубових насаджень і більш придатного виду садивного матеріалу у різних лісорослинних умовах. Дослідження проведено у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу (ДП "Харківська ЛНДС", Липецьке лісництво) в умовах свіжої кленово-липової діброви. Дослідні культури було створено в 2010 р. різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою і відкритою кореневими системами та висіванням жолудів. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, утворений після здійснення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м) в ослаблому стиглому порослевому дубовому деревостані. Дослідні лісові культури було створено чистими за складом, простими за формою та наступними за часом. Установлено, що вищі таксаційні показники (середня висота і діаметр) характерні для дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з молодняками, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте ця різниця виявилася неістотною – тільки на 3 і 2 % за висотою та 2 і 7 % за діаметром. З'ясовано також, що дуб у складі досліджуваних молодняків, створених висіванням жолудів, відзначається вищою інтенсивністю росту за висотою, розрахованою за середнім поточним приростом, відповідно на 2 і 6 %, порівняно з молодняками, створеними садінням сіянців із закритою та відкритою кореневими системами та санітарним станом. В умовах свіжої діброви південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України під час штучного лісовідновлення дубових насаджень, за наявності достатньої кількості жолудів (у насіннєві роки) та за відсутності загрози їх пошкодження гризунами або кабанами потрібно віддавати перевагу висіванню жолудів. Цей метод є порівняно недорогим і таким, що найбільше відповідає природі лісу. За відсутності достатньої кількості жолудів доцільно здійснювати штучне лісовідновлення методом садіння сіянців як з відкритою, так і закритою кореневими системами.


  • Open Access

    Вплив стимуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою у Південно-Східному Лісостепу України

    by М. Г. Румянцев, О. М. Даниленко, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, А. А. Мостепанюк

    Наведено результати досліджень впливу стимуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Сіянці вирощено в контейнерах з агроволокна в умовах відкритого ґрунту. Склад субстрату для заповнення контейнерів – суміш темно-сірого середньо-суглинкового ґрунту і торфу у співвідношенні за об'ємом 3:1. Позитивний вплив на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба під час вирощування (трикратне підживлювання сіянців стимуляторами росту рослин упродовж вегетаційного періоду) відзначено у всіх дослідних варіантах. Різниця у варіантах із застосуванням стимуляторів росту рослин, порівняно з контролем за діаметром, становить в межах 13-24 %, або 0,4-0,9 мм, а за висотою – в межах 21-40 %, або відповідно 6,7-12,7 см. Достовірно перевищують контроль як за висотою, так і за діаметром всі дослідні варіанти. Відзначено, що на всіх дослідних варіантах за станом переважають сіянці другої категорії. Їхня частка, залежно від варіанта, змінюється в межах 45,5-63,3 % від загальної кількості. Середній індекс стану сіянців на контролі становить ІІ,9, а на дослідних варіантах він змінюється в межах І,8–ІІ,3. Найбільшу масу надземної частини середнього однорічного сіянцю дуба визначено у варіанті "Radifarm plus", вона становить 3,74 г і перевищує контроль на 50 %, а найменшу у варіанті "Megafol" – 3,00 г (20 %). Загальна маса сіянців становить 6,64-10,68 г. Найбільшою вона є у варіанті "Radifarm plus", а найменшою – на контролі. Найбільшу масу підземної частини (коріння) середнього однорічного сіянцю дуба виявлено у варіанті "Megafol", вона становить 7,41 г і перевищує контрольний показник на 79 %, а найменшу у варіанті "Стимовіт TURBO" – 4,69 г (13 %). Найвищі значення співвідношення мас кореневої і надземної частин сіянців і частка маси коріння від загальної маси сіянців дуба у разі трикратного підживлення стимуляторами росту рослин зафіксовано у варіанті "Megafol" – відповідно 2,5 та 71,2 %. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування досліджуваних стимуляторів росту рослин під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою в умовах відкритого ґрунту та подальшого їхнього використання під час лісовідновлення й лісорозведення у Південно-Східному Лісостепу України.


  • Open Access

    Стан і продуктивність соснових насаджень Лісостепової частини Харківщини

    by С. І. Мусієнко, М. Г. Румянцев, В. А. Лук'яНець, О. М. Тарнопільська, В. В. Бондаренко, В. С. Ющик

    Проаналізовано розподіл соснових насаджень лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників соснових насаджень та розраховано показники використання ними лісорослинного потенціалу. Виявлено, що загалом природно-кліматичні умови лісостепової частини Харківської області є сприятливими для успішного росту соснових насаджень, що виконують важливі еколого-захисні функції. Результати проведених досліджень свідчать, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок ДП "Жовтневе ЛГ" соснові насадження займають 16,7 % (7571 га). Вікова структура соснових насаджень ДП "Жовтневе ЛГ" є розбалансованою з істотним переважанням за площею середньовікових насаджень (83 % від загальної площі). Частка молодняків становить 12 %, пристиглих насаджень – 4 % та стиглих – близько 1 %. Переважна більшість соснових насаджень є відносно високоповнотними (повнотою 0,7-0,8), що займають 77 % від загальної площі соснових лісів і ростуть за І-ІІ класами бонітету (74 %). Середні таксаційні показники соснових насаджень мають такі значення: участь сосни у складі насаджень – 9,7 од.; середній діаметр – 25,3 см; середня висота – 19,9 м; середній запас на 1 га – 318 м3; середня повнота – 0,75; середній клас бонітету – І,5. У середньому за запасом модальні насадження поступаються еталонним (високопродуктивним) у віці 100 років на 31 % (на 169 м3·га-1). Показники використання лісорослинного потенціалу модальними сосняками, порівняно із високопродуктивними насадженнями, змінюються від 36 % (у віці 10 років) до 74 % (у віці 50 років), а загалом середньозважене значення показника ВЛП становить 69 %. Оптимізація вікової структури та підвищення продуктивності соснових лісів можливі завдяки своєчасному проведенню доглядових рубань та частковій заміні низькоповнотних і низькобонітетних насаджень у такі, що за складом відповідають корінним деревостанам.