I. I. Prudchenko
I. I. Prudchenko has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Liudmyla Severyn-Mrachkovska
Kyiv National Economic University by Vadym Hetman
1 shared publication N. S. Chernikova
1 shared publication- Oksana Ivanova1 shared publication
- Oleksandr Shkatula
Korolov Zhytomyr Military Institute, 10004 Zhytomyr, Ukraine
1 shared publication - Olha Zamashkina
Izmail State University of Humanities
1 shared publication - Ruslana Mnozhynska
Kyiv National University of Technologies and Design
1 shared publication
Latest Publications
- 2 November 2026
- Published by Lesiuk Tetiana Petrivna
- p. 40-44
The Role of Self-Management and Reflective Practices in Developing Career Subjectivity of Students in Professional Pre-Higher Education Institutions
The paper examines the role of self-management and reflective practices in developing career subjectivity among students of professional pre-higher education institutions. The relationship between the concepts of career subjectivity, self-management, reflection and career competences is clarified. A mechanism is described whereby goal setting, planning, time management and self-control, combined with a reflective diary, portfolio, career map and mentoring, support awareness, autonomy, responsibility, proactivity and career decision-making. Four pedagogical conditions and a sequence for their implementation are proposed, with an emphasis on digital tools.
- 2 November 2026
- Published by Lesiuk Tetiana Petrivna
- p. 40-44
The Role of Self-Management and Reflective Practices in Developing Career Subjectivity of Students in Professional Pre-Higher Education Institutions
The paper examines the role of self-management and reflective practices in developing career subjectivity among students of professional pre-higher education institutions. The relationship between the concepts of career subjectivity, self-management, reflection and career competences is clarified. A mechanism is described whereby goal setting, planning, time management and self-control, combined with a reflective diary, portfolio, career map and mentoring, support awareness, autonomy, responsibility, proactivity and career decision-making. Four pedagogical conditions and a sequence for their implementation are proposed, with an emphasis on digital tools.
- Open Access
- 17 April 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 4(8)
ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТГУМАНІЗМУ ТА ТРАНСГУМАНІЗМУ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНИХ ЗМІН, СПРИЧИНЕНИХ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
У статті досліджено філософські концепції постгуманізму та трансгуманізму в контексті культурних змін, спричинених стрімким розвитком штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення природи людини та її місця в світі через призму технологічного прогресу. Основними проблемами визначено етичні виклики та трансформації людської суб’єктності в умовах цифрової революції. Метою є наукове обґрунтування філософських концепцій постгуманізму та трансгуманізму, а також їхнього впливу на культурні зміни, що виникають у результаті розвитку штучного інтелекту. Дослідження спрямоване на розкриття еволюції концепцій постгуманізму та трансгуманізму, зокрема їхніх онтологічних і етичних засад. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує філософський, культурологічний і герменевтичний аналіз. Метод порівняльного аналізу дозволив виявити відмінності між постгуманізмом та трансгуманізмом у контексті їхнього ставлення до штучного інтелекту та культурних трансформацій. Використано феноменологічний підхід для осмислення трансформацій людської суб’єктності в умовах технологічного прогресу. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для осмислення майбутніх культурних змін, зумовлених інтеграцією штучного інтелекту в суспільство. Результати дослідження показали, що вплив та інтеграція штучного інтелекту викликає суттєві трансформації у соціальних, культурних та освітніх структурах. Вивчення філософських напрямів постгуманізму та трансгуманізму показало, що постгуманізм відкидає традиційний антропоцентризм та сприяє перегляду людської суб’єктності через вплив технологічного прогресу, що веде до трансформації уявлень про суб’єктивність та самосвідомість. У свою чергу, трансгуманізм зберігає гуманістичний акцент на людині, акцентуючи увагу на її удосконаленні через технологічні засоби. Виявлено, що постгуманізм виступає як відповідальна гуманістична рефлексія, яка пропонує нову парадигму знання, де людина розглядається не як унікальна істота, а як частина складної системи буття, що включає як живі, так і неживі форми існування. З’ясовано, що футурологічні прогнози трансгуманізму часто не базуються на науково обґрунтованих гіпотезах, а більше орієнтуються на спекулятивні уявлення, що призводить до суперечностей у трактуванні можливих форм майбутнього людства. У висновках встановлено, що розвиток штучного інтелекту та філософських концепцій постгуманізму і трансгуманізму відкриває нові можливості та виклики для розуміння впливу технологій на культурні зміни. Подальші наукові дослідження мають бути спрямовані на вивчення інтеграції штучного інтелекту в соціокультурні процеси, з урахуванням етичних, культурних і метафізичних аспектів.
- 17 April 2025
- Published by NGO "Eastern European Union of Scientists" in Philosophy and Governance
- No. 4(8)
Open AccessФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТГУМАНІЗМУ ТА ТРАНСГУМАНІЗМУ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНИХ ЗМІН, СПРИЧИНЕНИХ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
У статті досліджено філософські концепції постгуманізму та трансгуманізму в контексті культурних змін, спричинених стрімким розвитком штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення природи людини та її місця в світі через призму технологічного прогресу. Основними проблемами визначено етичні виклики та трансформації людської суб’єктності в умовах цифрової революції. Метою є наукове обґрунтування філософських концепцій постгуманізму та трансгуманізму, а також їхнього впливу на культурні зміни, що виникають у результаті розвитку штучного інтелекту. Дослідження спрямоване на розкриття еволюції концепцій постгуманізму та трансгуманізму, зокрема їхніх онтологічних і етичних засад. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує філософський, культурологічний і герменевтичний аналіз. Метод порівняльного аналізу дозволив виявити відмінності між постгуманізмом та трансгуманізмом у контексті їхнього ставлення до штучного інтелекту та культурних трансформацій. Використано феноменологічний підхід для осмислення трансформацій людської суб’єктності в умовах технологічного прогресу. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для осмислення майбутніх культурних змін, зумовлених інтеграцією штучного інтелекту в суспільство. Результати дослідження показали, що вплив та інтеграція штучного інтелекту викликає суттєві трансформації у соціальних, культурних та освітніх структурах. Вивчення філософських напрямів постгуманізму та трансгуманізму показало, що постгуманізм відкидає традиційний антропоцентризм та сприяє перегляду людської суб’єктності через вплив технологічного прогресу, що веде до трансформації уявлень про суб’єктивність та самосвідомість. У свою чергу, трансгуманізм зберігає гуманістичний акцент на людині, акцентуючи увагу на її удосконаленні через технологічні засоби. Виявлено, що постгуманізм виступає як відповідальна гуманістична рефлексія, яка пропонує нову парадигму знання, де людина розглядається не як унікальна істота, а як частина складної системи буття, що включає як живі, так і неживі форми існування. З’ясовано, що футурологічні прогнози трансгуманізму часто не базуються на науково обґрунтованих гіпотезах, а більше орієнтуються на спекулятивні уявлення, що призводить до суперечностей у трактуванні можливих форм майбутнього людства. У висновках встановлено, що розвиток штучного інтелекту та філософських концепцій постгуманізму і трансгуманізму відкриває нові можливості та виклики для розуміння впливу технологій на культурні зміни. Подальші наукові дослідження мають бути спрямовані на вивчення інтеграції штучного інтелекту в соціокультурні процеси, з урахуванням етичних, культурних і метафізичних аспектів.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 52,p. 180-184
Social activity of volunteer organizations in the time of actual challenges of war
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Актуальні проблеми філософії та соціології
- No. 52,p. 180-184
Social activity of volunteer organizations in the time of actual challenges of war
- 18 April 2024
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy»
- No. 48,p. 72-87
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА СТРУКТУРУ, ЗМІСТ І РОЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація. Глобалізація поступово змінює парадигму вищої освіти, її структуру, зміст та призначення. Одним із найбільших глобалізаційних впливів на розвиток освіти в України є військова активність по всьому світі і зокрема російсько-українська війна. Для відновлення української економіки після війни потрібні кваліфіковані спеціалісти, які завдяки отриманій освіті, знанням та досвіду зможуть наполегливо працювати над відбудовою та подальшим конкурентним розвитком країни. Актуальність дослідження полягає в тому, що глобалізація вимагає від вищої освіти не лише адаптації до зовнішніх змін, але й активної ролі у формуванні нової глобальної економічної, соціальної та культурної реальності. Заклади вищої освіти мають стати центрами інновацій та розвитку відповідно до потреб сучасного глобалізованого світу. Метою статті є формування комплексного підходу до вивчення напрямів розвитку вищої освіти в умовах глобалізаційних впливів. Методологічними засадами дослідження стали аналіз та синтез наявної літератури, порівняльний метод для оцінки різних підходів до освітньої політики, а також абстрактно-логічний метод для теоретичного обґрунтування висновків. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні напрямів для адаптації вищої освіти до глобалізаційних викликів, зокрема в оновленні освітніх програм, реформуванні управлінських структур та зміцненні міжнародної співпраці. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що вища освіта потребує проведення реформ, які відповідають глобалізаційним перетворенням. З’ясовано, що зміни у структурі передбачають перегляд управлінських моделей та забезпечення більшої автономії закладам освіти, що дозволить їм більш ефективно адаптуватися до міжнародних освітніх тенденцій та викликів. Щодо змісту вищої освіти, то необхідно зосередитися на інтеграції міжнародних стандартів та практик, оновленні навчальних програм з метою розвитку критичного мислення, цифрової грамотності та міжкультурної компетентності студентів. Обґрунтовано, що глобалізація вимагає від вищої освіти не лише реагування на зовнішні зміни, але й активного лідерства у формуванні нового глобального освітнього ландшафту.
- 18 April 2024
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy»
- No. 48,p. 72-87
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА СТРУКТУРУ, ЗМІСТ І РОЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація. Глобалізація поступово змінює парадигму вищої освіти, її структуру, зміст та призначення. Одним із найбільших глобалізаційних впливів на розвиток освіти в України є військова активність по всьому світі і зокрема російсько-українська війна. Для відновлення української економіки після війни потрібні кваліфіковані спеціалісти, які завдяки отриманій освіті, знанням та досвіду зможуть наполегливо працювати над відбудовою та подальшим конкурентним розвитком країни. Актуальність дослідження полягає в тому, що глобалізація вимагає від вищої освіти не лише адаптації до зовнішніх змін, але й активної ролі у формуванні нової глобальної економічної, соціальної та культурної реальності. Заклади вищої освіти мають стати центрами інновацій та розвитку відповідно до потреб сучасного глобалізованого світу. Метою статті є формування комплексного підходу до вивчення напрямів розвитку вищої освіти в умовах глобалізаційних впливів. Методологічними засадами дослідження стали аналіз та синтез наявної літератури, порівняльний метод для оцінки різних підходів до освітньої політики, а також абстрактно-логічний метод для теоретичного обґрунтування висновків. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні напрямів для адаптації вищої освіти до глобалізаційних викликів, зокрема в оновленні освітніх програм, реформуванні управлінських структур та зміцненні міжнародної співпраці. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що вища освіта потребує проведення реформ, які відповідають глобалізаційним перетворенням. З’ясовано, що зміни у структурі передбачають перегляд управлінських моделей та забезпечення більшої автономії закладам освіти, що дозволить їм більш ефективно адаптуватися до міжнародних освітніх тенденцій та викликів. Щодо змісту вищої освіти, то необхідно зосередитися на інтеграції міжнародних стандартів та практик, оновленні навчальних програм з метою розвитку критичного мислення, цифрової грамотності та міжкультурної компетентності студентів. Обґрунтовано, що глобалізація вимагає від вищої освіти не лише реагування на зовнішні зміни, але й активного лідерства у формуванні нового глобального освітнього ландшафту.
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 2 (53) , 269-276
THE IMPACT OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR ON THE SYSTEM OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 2 (53) , 269-276
THE IMPACT OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR ON THE SYSTEM OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE