IIInna A. Ivashchenko

Inna A. Ivashchenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Inna A. Ivashchenko has a total of 49 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    An Examination of the Cs 2 NaInCl 6 Luminescence: Interplay of Self‐Generated In + and Doped Sb 3+ , Er 3+ /Yb 3+ Ions

    by Inna A. Ivashchenko, Alicja Szymska‐Szymanik, Lubomir D. Gulay, Alexander Eich, Galina Gurieva, Susan Schorr, Karina V. Lamonova, Marcin Nyk, Malgorzata Makowska‐Janusik, Benjamin González‐Diaze, et al.

    This work introduces a novel explanation of the visible (Vis‐) and near‐infrared (NIR) Cs 2 NaInCl 6 luminescence based on spontaneously formed In 3+ →In + and a doping method by utilizing Er 3+ /Yb 3+ and Sb 3+ ions. A combined experimental and theoretical approach has been used to investigate the characteristics of the microcrystals, synthesized through precipitation and hydrothermal techniques. These yielded cubic, Sp.Gr. , or tetragonal structure, Sp.Gr. I 4/ mmm , depending on the dopants. In + (5 s 2 ) has provoked wide photoluminescence (PL) from ∼400–800 nm, and Sb 3+ (5 s 2 ) incorporation has greatly enhanced PL at 450 nm. While Er 3+ doping has enabled intense NIR emission (∼1540 nm), Yb 3+ sensitization not only improves Er 3+ PL in the 520–550 nm range (green light) but also adds a band at 980 nm. For Er‐doped, RE/Sb‐codoped Cs 2 NaInCl 6 , it is possible to observe not only downconversion but also upconversion (UC) emissions in the 520–550 nm range. DFT calculations have elucidated the dopant and vacancy effects on the band structure and luminescence behavior of the samples. Stable and simple in preparation phosphor‐converted LED prototypes have been constructed and characterized in the Vis‐ to NIR ranges.

  • Open Access

    ДІАГРАМИ СТАНУ СИСТЕМ С2ІІІX3 – DIVX2 (СІІІ – As, Sb, Bi; DIV – Ge, Sn; X – S, Se)

    by Віталія Семенюк, Орися Березнюк, Олена Климович, Інна Іващенко, Софія Бодашко, Тарас Остап’юК, Людмила Піскач

    У роботі представлено результати експериментальних досліджень фазових діаграм квазіподвійних систем типу С2ІІІX3 – DIVX2, де СІІІ – As, Sb, Bi; DIV – Ge, Sn; X – S, Se. Синтез зразків здійснено із високочистих простих речовин шляхом прямого сплавляння у вакуумованих ампулах; максимальна температура 1170 К. Для ідентифікації фаз, визначення складу та характеру фазових переходів застосовано методи порошкового рентгенофазового та диференційно-термічного аналізів. Побудовано та проаналізовано діаграми стану, які характеризуються різними типами нонваріантних процесів: перитектичним та евтектичним. У сульфідній системі As2S3 – GeS2 встановлено перитектичний тип взаємодії (при 722 К) з обмеженою взаємною розчинністю компонентів у твердому стані; у аналогічній селеновмісній системі As2Sе3 – GeSе2 спостерігається евтектичний тип взаємодії (618 К, 20 мол. % GeSе2). У системі Sb2S3 – GeS2 виявлено евтектичний тип взаємодії з евтектичною точкою при 747 К і 35 мол.% GeS2; зафіксовані склоподібні та склокристалічні фази у проміжному діапазоні складів, що свідчить про тенденцію до склоутворення. Селенідна система Sb2Se3 – GeSe2 аналогічно демонструє евтектичну взаємодію з координатами евтектичної точки: 757 К, 58 мол. % GeSe2; відсутність твердих розчинів та склоподібного стану. Переріз Bi2S3 – GeS2 також належить до евтектичного типу (860 К; 52 мол. % GeS2) з утворенням твердих розчинів на основі вихідних компонентів. В системах з участю станум (IV) сульфіду та селеніду зафіксовано евтектичні: As2Se3 – SnSe2 (при 640 К, 19 мол. % SnSе2), Sb2S3 – SnS2 (при 737 К, 65 мол.% Sb2S3), Sb2Se3 – SnSe2 (при 773 К, 50 мол.% SnSe2), Bi2S3 – SnS2 (при 938 К, 42 мол.% SnS2), Bi2Se3 – SnSe2 (при 831 К, 67 мол.% SnSe2) та перитектичний As2S3 – SnS2 (при 727 К) типи взаємодії. У системі Sb2S3 – SnS2 ідентифікована тернарна фаза Sb2SnS5, що утворюється інконгруентно за реакцією L + SnS2 ↔ Sb2SnS5 при 765 К, тоді як у селенідних системах тернарні фази не виявлено, що вказує на вплив хімічного зв’язку та структурних факторів на стабільність фаз. Окрім цього в окремих системах зафіксовано евтектоїдні та перитектоїдні перетворення, що пов’язані з фазовими переходами GeS2 та SnS2. Отримані результати є важливими для подальшого дослідження квазіпотрійних систем на основі вказаних бінарних сполук і створення матеріалів з контрольованими властивостями для електроніки, фотоніки та енергетики.

  • GeS2-Ga2S3 based glass ceramics containing doped with Er3+ CsPbBr3, CsPbI3 perovskite crystals: Effect of Er³⁺ doping on their photoluminescent properties

    by Inna A. Ivashchenko, Volodymyr V. Halyan, Lubomir D. Gulay, Anatoliy Zelinskiy, Filip Koper, Alicja Szymska-Szymanik, Paweł Dąbczyński, Małgorzata Makowska-Janusik, Katarzyna Matras-Postołek


  • Physical properties of AgAs3Se5, Ag2SnAs6Se12 (co-doped with Er3+, Nd3+) single crystals formed in the quasi-ternary system Ag2Se–SnSe2–As2Se3

    by I.A. Ivashchenko, O.S. Klymovych, V.V. Halyan, O.V. Novosad, A.V. Zelinskiy, V.Z. Pankevych, L.V. Piskach, L.D. Gulay, K. Matras-Postolek

  • Open Access

    ЛЮМІНЕСЦЕНТНІ ВЛАСТИВОСТІ СТЕКОЛ Ag2S-GeS2 ТА Ag2S-GeS2-Sb2S3 ЛЕГОВАНИХ ЕРБІЄМ ТА НЕОДИМІЄМ

    by Тетяна Яцинюк, Андрій Кевшин, Володимир Галян, Інна Іващенко, Віталій Артюх, Орися Березнюк, Анастасія Тарасенко

    Халькогенідні стекла леговані рідкісноземельними металами володіють унікальними властивостями. Їх використовують як світловипромінюючі середовища у лазерній техніці, перемикачі, оптичні сенсори, для конструювання далекомірів у військовій техніці, моніторингу забруднення повітря тощо. Сульфуровмісні стекла, що досліджені в статті, характеризуються прозорістю у видимій ділянці спектра, а також ближньому та середньому спектральному діапазоні. Увівши в такі широкозонні напівпровідники домішки рідкісноземельних металів, можна отримати матеріали із заданими оптичними властивостями, зокрема із високим квантовим виходом випромінювання. У представленій роботі подано компонентний склад зразків, у матрицю яких можна було ввести 2% Nd2S3 та (1-4)% Er2S3. Розчин-розплавним методом синтезовано стекла Ag2S-GeS2-Nd2S3-Er2S3 та Ag2S-GeS2-Sb2S3-Nd2S3-Er2S3. При збудженні зразків за допомогою лазера з енергією 1,54 еВ зафіксовано смуги фотолюмінесценції у ближньому інфрачервоному діапазоні спектра. Максимуми випромінювання 1,16 та 0,92 еВ відповідають переходам 4F3/2 → 4I11/2 та 4F3/2 → 4I13/2 в f-оболонці іонів Nd3+. Фотолюмінесценцію, яку пов’язуємо з іонами ербію, не зафіксовано. Положення та форма максимумів не змінюється при зміні концентрації рідкісноземельних металів. Збільшення вмісту ербію призводить до зменшення інтенсивності максимумів випромінювання. Цей ефект пов’язуємо із процесами обміну енергією між іонами Nd3+ та Er3+ при збільшенні концентрації останнього. На основі діаграми енергетичних рівнів в іонах неодимію обговорюється механізм збудження та випромінювання в іонах Nd3+. Виникнення інтенсивних смуг фотолюмінесценції в стеклах систем Ag2S-GeS2 та Ag2S-GeS2-Sb2S3 легованих ербієм та неодимієм може бути використано для конструювання лазерів у близькому інфрачервоному діапазоні спектра.

  • Open Access

    ВПЛИВ ДЕФЕКТІВ І ДОМІШОК НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ ХАЛЬКОГЕНІДНИХ НАПІВПРОВІДНИКІВ

    by Тетяна Яцинюк, Андрій Кевшин, Володимир Галян, Інна Іващенко, Віталій Артюх, Костянтин Мельничук, Дмитро Іванюк

    Багатокомпонентні халькогенідні напівпровідники характеризуються високою концентрацією різних типів дефектів. Ефекти, що індуковані світлом (фотокристалізація, фотоіндукована анізотропія, фотоаморфізація, збільшення щільності речовини при освітленні, фотопотемніння та просвітління) є найбільше поширеними, в халькогенідних стеклах і обумовлюють трансформації структури та виникнення дефектних станів. Фотоіндуковані явища та відповідні структурні зміни в халькогенідних стеклах теоретично обґрунтовані на основі існування заряджених дефектів зв’язку, які бувають трьох типів: D+, D− і D0. Точковий дефект у вигляді атома з обірваним зв’язком може не містити у точці розриву електрони (D+), мати один електрон (D0) або два електрони (D-). Точкові дефекти з обірваним зв’язком є причиною великої кількості електронних переходів, що зумовлюють люмінесценцію, оптичне поглинання, термічне збудження та рекомбінацію. Структурна впорядкованісь та властивості кристалічних матеріалів визначаються наявністю в них рівноважних і нерівноважних дефектів решітки. Зокрема, пластична деформація кристалів зводиться до руху різних дефектів решітки, теплове розширення кристалів обумовлено не тільки ангармонізмом коливань атомів, а й зростанням концентрації дефектів кристалічної решітки. Проаналізовано роботи, які присвячені дослідженню впливу γ-опромінення на оптичні та електричні властивості напівпровідників. Встановлено, що збільшення дози опромінення приводить до зменшення інтенсивності фотолюмінесценції як у кристалічних, так і в склоподібних зразках. Особливо чутливі до впливу радіації виявились селенідні стекла та кристали. Дослідження процесів дефектоутворення в халькогенідних напівпровідниках створює нові можливості для синтезу матеріалів перспективних в оптоелектронній техніці.

  • CRYSTAL STRUCTURE OF AgGa2Te3I COMPOUND

    by І.а. Ivashchenko, V.S. Kozak, L.D. Gulay, І.D. Olekseyuk, І.а. Іващенко

    A compound AgGa2Te3I belongs to the quaternary semiconductors of the general formula AІВІІІ2X3Y (AІ – Cu, Ag; ВІІІ – Ga, In; X – S, Se, Те; Y - Cl, Br, I). For the first time, its structure, which forms in tetragonal syngony, was studied by the powder method, Sp.Gr. I-4, structural type CuIn2Te3Cl, with cell parameters: a = 6,0041 (4) Å, c = 11,965 (1) Å. The compound was synthesized in evacuated quartz ampoules from simple substances and pre-synthesized AgI by step heating. Based on the melting temperatures of the components, the 1070 K maximum synthesis temperature was chosen, followed by homogenizing annealing at 770 K during 300 h and subsequent quenching in water at room temperature. As a result of the synthesis, a compact, gray alloy was obtained, which was resistant to air. The diffraction pattern of the powdered sample was taken on a DRON 4-13 diffractometer, CuKα radiation, irradiation at one point during 15 sec. WinCSD program was used to calculate the structure, which was refined by the Rietveld method. The obtained results on the structure of the compound were analyzed and its belonging to defective semiconductors was discussed.


  • GLASS FORMATION REGIONS IN THE SYSTEMS GA2S3 – LA(PR)2S3 – AIY (AI – CU, AG; Y – CL, BR, I) AND PROPERTIES OF OBTAINED GLASSES

    by Valentyna Kozak, Inna Ivashchenko, Volodymyr Halyan, Lyudmyla Piskach, Ivan Olekseyuk, Інна Іващенко, Володимир Галян, Людмила Піскач, Іван Олексеюк

    Based on the X-ray phase analysis results of samples of quasi-ternary systems Ga2S3 – La1.8Pr0.2S3 – CuI, Ga2S3 – La2S3 – AgBr, the boundaries of the glass-forming regions with a length of 2 mol.% CuI and 5 mol.% AgBr inside the concentration triangle were established. The maximum temperature of sample synthesis was 1370 K, followed by quenching of the ampoules in saturated aqueous sodium chloride solution with crushed ice. According to the DTA results, the temperature characteristics of the glasses of the Ga2S3 – La1.8Pr0.2S3 – CuI, Ga2S3 – La2S3 – AgCl (Br;I) systems were determined: glass transition, crystallization, melting and Hruby’s constant temperatures. The optical absorption spectra of glasses with the following compositions were studied: 66-х mol.% Ga2S3 – 30 mol.% La2S3 – 4 mol.% AgCl – х mol.% Er2S3, х = 0; 1; 3 mol.%; 67-х mol.% Ga2S3 – 30 mol.% La2S3 – 3 mol.% AgI – х mol.% Er2S3, х = 0; 0,75; 1,5 mol.%, in region 400–1050 nm. It was established that the glasses are transparent in the visible range and contain narrow absorption bands in Erbium-containing samples. In the AgCl containing samples the intensity of absorption maxima is higher than in samples with AgI, due to the fact that more Erbium ions move to the excited state. На основі результатів рентгенофазового аналізу встановлено межі областей склоутворення у квазіпотрійних системах протяжністю 2 мол.% CuI (система Ga2S3 – La1,8Pr0,2S3 – CuI) та 5 мол.% AgBr (система Ga2S3 – La2S3 – AgBr) усередину концентраційного трикутника. Максимальна температура синтезу становила 1370 К із подальшим гартуванням ампул у насичений водний розчин натрій хлориду з подрібненим льодом. За результатами ДТА визначені температурні характеристики стекол систем Ga2S3 – La1,8Pr0,2S3 – CuI, Ga2S3 – La2S3 – AgCl(Br, I): температури склування, кристалізації, плавлення та константа Грубі. Досліджені спектри оптичного поглинання стекол складів: 66-х мол.% Ga2S3 – 30 мол.% La2S3 – 4 мол.% AgCl – х мол.% Er2S3, х = 0; 1; 3 мол.%; 67-х мол.% Ga2S3 – 30 мол.% La2S3 – 3 мол.% AgI – х мол.% Er2S3, х = 0; 0,75; 1,5 мол.%, у діапазоні 400–1050 нм. Встановлено, що стекла є прозорими у видимому діапазоні та містять вузькі смуги поглинання в Ербійвмісних зразках. У зразках з AgCl інтенсивність максимумів поглинання вища, ніж з AgI, що пов’язано з переходом у збуджений стан більшої кількості іонів Ербію.