Mehmet Ersöz

This study aimed to examine the relationship between the eccentric utilization ratio (EUR) and sprint, change of direction (COD), change of direction deficit (CODD%), and vertical jump performance, including countermovement jump (CMJ) and squat jump (SJ). A total of 32 elite athletes (16 women and 16 men) participated. Performance was evaluated using force platforms and photocell timing systems during CMJ, SJ, 30 m sprint, and Pro-Agility tests. Pearson correlation and simple linear regression analyses were used to assess the relationships between EUR and performance variables. The results revealed that EUR was significantly associated with CMJ height (r = 0.587, p = 0.017) and 0–10 m sprint performance (r = 0.516, p = 0.041) in female athletes, whereas no significant relationships were found in males (r < 0.20, p > 0.05) for all performance variables. In contrast, strength–power metrics such as eccentric peak power (ECCPP), eccentric mean power (ECCMP), concentric mean power (CONMP), and peak power (PP) showed stronger associations with all performance variables, including COD, sprint segments, and jump tests. In conclusion, although EUR demonstrated limited predictive value particularly in male athletes directly measured strength–power variables appear to be more reliable indicators of athletic performance. These findings highlight the importance of prioritizing eccentric and concentric power outputs in performance assessment and individualized training strategies.

Www Передумови та мета дослідження. Це дослідження спрямоване на порівняльний аналіз ефектів застосування кластерного набору (CS) і традиційного набору (TS) на вихід сили та потужності під час тренування з акцентованим ексцентричним навантаженням (AEL).Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 32 футболісти-любителі чоловічої статі з як мінімум 2-річним стажем силових тренувань (X̄вік: 18,78 ± 0,83 року, X̄зріст: 166,73± 8,61 см., X̄вага тіла: 69,59 ± 6,03 кг.). Учасники були випадковим чином розділені на дві групи: CS (n=16) і TS (n=16). В обох групах було застосовано одне й те саме «Тренування AEL» і використано різні моделі набору. Тренування AEL проводилося з 3 підходами по 8 повторень, 50% концентричним і 80% ексцентричним з 1 повторення максимум (1-RM) і з швидким Підходи завершувалися з 20-секундним відпочинком після кожних двох повторень у групі AEL-CS і без відпочинку між повтореннями в групі AEL-TS, а тренування проводилися двічі на тиждень протягом 4 тижнів. (CMJ), тест на індекс реактивної сили при падінні з висоти 50 см (DJ-RSI), тест на силу 1-RM, спринтерський тест на 10-20-30 м і Іллінойський тест на спритність (IAT) проводили на спортсменах до та після тренування.Результати. При аналізі даних, отриманих у цьому дослідженні, для визначення однорідності перевірялися значення асиметрії та ексцесу, а також значення Колмогорова-Смирнова. Щоб порівняти середні значення до і після тесту між групами, ANOVA використовувався для повторних вимірювань, а тест Sample T використовувався для порівняння середніх значень до і після тесту в групах. Рівень статистичної значущості визначали як p<0,05. Коли порівнювали групи, перевіряли різницю в середніх показниках покращення. Наприкінці чотиритижневого дослідження значення індексу реактивної сили падіння під стрибком (DJ-RSI), стрибка проти руху (CMJ), Іллінойського тесту на спритність (IAT) спринту на 10-20-30 м і значення 1-RM були покращені у відсотках. як в групах AEL-CS, так і в AEL-TS. Між групами спостерігалася значна різниця між результатами DJ-RSI, CMJ і 10-20-m Sprint Test (p<0,05). Коли ми порівнюємо результати в групах, можна зробити висновок, що група AEL-CS продемонструвала більше покращень щодо сили, навичок зміни напрямку (COD) і спринту порівняно з групою AEL-TS.Висновки. На завершення можна порадити використовувати кластерний набір у тренуванні з акцентованим ексцентричним навантаженням, щоб покращити силу, навички спринту та COD.