Олена Вдовенко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Олена Вдовенко has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ігор Вдовенко
Доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (Ніжин, Україна)
6 shared publications - Chernihiv Academy Of The State Penitentiary Service2 shared publications
- Lesia Moroz-Rekotova
Berdyansk State Pedagogical University, Berdiansk, Ukraine
1 shared publication - Liudmyla Arystova
V.O. Sukhomlynsky Mykolayiv National University
1 shared publication - O. S. Tretyak1 shared publication
- Tetiana Nych
Taras Shevchenko National University of Kyiv Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 11 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 194 (38) , 256-261
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
У статті обґрунтовано можливості використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні майбутніх фахівців у закладах професійної освіти. Розкрито сутність педагогічного консультування в умовах цифровізації професійної освіти, визначено його функції, принципи та форми реалізації. Проаналізовано сучасні цифрові інструменти, що застосовуються у консультативній діяльності викладача. Доведено, що інтеграція цифрових технологій сприяє підвищенню якості професійної підготовки здобувачів освіти. Метою статті є обґрунтування доцільності використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні та визначення ефективних форм їх застосування у професійній освіті. Методологія. У ході дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і педагогічних методів. Зокрема, здійснено аналіз наукових публікацій та електронних ресурсів, присвячених проблемам використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні та професійній освіті. Узагальнення й систематизація теоретичних напрацювань дали змогу визначити ключові підходи до впровадження цифрових інструментів у консультативну діяльність викладача та обґрунтувати організаційно–методичні засади їх застосування у процесі підготовки майбутніх фахівців. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності інтеграції цифрових технологій у процес педагогічного консультування майбутніх фахівців у закладах професійної освіти. Уточнено зміст і функції педагогічного консультування в умовах цифровізації освітнього середовища, а також визначено його основні принципи з урахуванням сучасних вимог до професійної підготовки здобувачів освіти. Запропоновано узагальнену характеристику форм і засобів цифрового педагогічного консультування, адаптованих до умов професійної освіти. Висновки. Педагогічне консультування майбутніх фахівців у закладах професійної освіти є ефективним механізмом підвищення якості професійної підготовки та формування ключових компетентностей. Інтеграція цифрових технологій у консультувальний процес забезпечує доступність і гнучкість взаємодії між викладачем та здобувачем освіти, сприяє організації дистанційних та змішаних форм підтримки та надання індивідуальних рекомендацій. Використання цифрових інструментів стимулює розвиток самостійності, критичного мислення, навичок самоконтролю та спільної роботи здобувачів освіти; створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, підвищує мотивацію до навчання та формує відповідальність за результати власної професійної діяльності.
- 11 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 194 (38) , 256-261
Open AccessВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
У статті обґрунтовано можливості використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні майбутніх фахівців у закладах професійної освіти. Розкрито сутність педагогічного консультування в умовах цифровізації професійної освіти, визначено його функції, принципи та форми реалізації. Проаналізовано сучасні цифрові інструменти, що застосовуються у консультативній діяльності викладача. Доведено, що інтеграція цифрових технологій сприяє підвищенню якості професійної підготовки здобувачів освіти. Метою статті є обґрунтування доцільності використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні та визначення ефективних форм їх застосування у професійній освіті. Методологія. У ході дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і педагогічних методів. Зокрема, здійснено аналіз наукових публікацій та електронних ресурсів, присвячених проблемам використання цифрових технологій у педагогічному консультуванні та професійній освіті. Узагальнення й систематизація теоретичних напрацювань дали змогу визначити ключові підходи до впровадження цифрових інструментів у консультативну діяльність викладача та обґрунтувати організаційно–методичні засади їх застосування у процесі підготовки майбутніх фахівців. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності інтеграції цифрових технологій у процес педагогічного консультування майбутніх фахівців у закладах професійної освіти. Уточнено зміст і функції педагогічного консультування в умовах цифровізації освітнього середовища, а також визначено його основні принципи з урахуванням сучасних вимог до професійної підготовки здобувачів освіти. Запропоновано узагальнену характеристику форм і засобів цифрового педагогічного консультування, адаптованих до умов професійної освіти. Висновки. Педагогічне консультування майбутніх фахівців у закладах професійної освіти є ефективним механізмом підвищення якості професійної підготовки та формування ключових компетентностей. Інтеграція цифрових технологій у консультувальний процес забезпечує доступність і гнучкість взаємодії між викладачем та здобувачем освіти, сприяє організації дистанційних та змішаних форм підтримки та надання індивідуальних рекомендацій. Використання цифрових інструментів стимулює розвиток самостійності, критичного мислення, навичок самоконтролю та спільної роботи здобувачів освіти; створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, підвищує мотивацію до навчання та формує відповідальність за результати власної професійної діяльності.
- 4 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 190 (34) , 182-187
СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК ОБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Статтю присвячено аналізу соціальних медіа як засобу організації освітнього процесу та об’єкта методологічного дослідження в системі професійної освіти. Зокрема розкрито сутність поняття «соціальні медіа» та проаналізовано їх педагогічні можливості у професійній підготовці здобувачів освіти. Проаналізовано можливості використання соціальних медіа для забезпечення комунікації, обміну інформацією, підтримки освітньої діяльності та формування професійно значущих і цифрових компетентностей. Особливу увагу приділено організаційно-методичним аспектам інтеграції соціальних медіа в освітній процес закладів професійної освіти. Метою статті є дослідження особливостей застосування соціальних медіа як ефективного засобу організації освітнього процесу та обґрунтування їх ролі як об’єкта методологічного аналізу в системі професійної освіти. Методологія. У процесі дослідження використано загальнонаукові та педагогічні методи, зокрема аналіз наукової літератури та інтернет-джерел, що висвітлюють проблематику використання соціальних медіа в системі професійної освіти; систематизацію та узагальнення теоретичних положень, які дали змогу сформулювати висновки щодо організаційно-методологічних засад упровадження соціальних медіа в освітній процес. Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «соціальні медіа» та систематизації методологічних підходів до вивчення соціальних медіа в системі професійної освіти. Визначено педагогічні можливості соціальних медіа як сучасного освітнього засобу, що сприяє організації освітнього процесу, розвитку професійних і цифрових компетентностей здобувачів освіти, а також формуванню навичок критичного мислення, відповідальної роботи з інформацією та освітньої комунікації. Висновки. Використання соціальних медіа у професійній освіті сприяє інтенсифікації навчальної взаємодії та розширенню можливостей активної участі здобувачів освіти в освітньому процесі. Здобувачі освіти набувають навичок самостійного пошуку, оцінки та аналізу інформації, ефективної комунікації та колаборативної роботи, що сприяє формуванню професійно значущих компетентностей. Використання соціальних медіа створює умови для реалізації індивідуальних та колективних освітніх проєктів, розвитку навичок командної роботи, управління інформаційними потоками та формування відповідальності за якість власної навчальної та професійної діяльності. Успішне впровадження соціальних медіа значно підвищує ефективність професійної підготовки здобувачів освіти, сприяє розвитку їхнього критичного мислення та цифрових компетентностей, а також підвищує здатність реагувати на сучасні виклики та потреби суспільства.
- 4 May 2026
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 190 (34) , 182-187
СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК ОБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Статтю присвячено аналізу соціальних медіа як засобу організації освітнього процесу та об’єкта методологічного дослідження в системі професійної освіти. Зокрема розкрито сутність поняття «соціальні медіа» та проаналізовано їх педагогічні можливості у професійній підготовці здобувачів освіти. Проаналізовано можливості використання соціальних медіа для забезпечення комунікації, обміну інформацією, підтримки освітньої діяльності та формування професійно значущих і цифрових компетентностей. Особливу увагу приділено організаційно-методичним аспектам інтеграції соціальних медіа в освітній процес закладів професійної освіти. Метою статті є дослідження особливостей застосування соціальних медіа як ефективного засобу організації освітнього процесу та обґрунтування їх ролі як об’єкта методологічного аналізу в системі професійної освіти. Методологія. У процесі дослідження використано загальнонаукові та педагогічні методи, зокрема аналіз наукової літератури та інтернет-джерел, що висвітлюють проблематику використання соціальних медіа в системі професійної освіти; систематизацію та узагальнення теоретичних положень, які дали змогу сформулювати висновки щодо організаційно-методологічних засад упровадження соціальних медіа в освітній процес. Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «соціальні медіа» та систематизації методологічних підходів до вивчення соціальних медіа в системі професійної освіти. Визначено педагогічні можливості соціальних медіа як сучасного освітнього засобу, що сприяє організації освітнього процесу, розвитку професійних і цифрових компетентностей здобувачів освіти, а також формуванню навичок критичного мислення, відповідальної роботи з інформацією та освітньої комунікації. Висновки. Використання соціальних медіа у професійній освіті сприяє інтенсифікації навчальної взаємодії та розширенню можливостей активної участі здобувачів освіти в освітньому процесі. Здобувачі освіти набувають навичок самостійного пошуку, оцінки та аналізу інформації, ефективної комунікації та колаборативної роботи, що сприяє формуванню професійно значущих компетентностей. Використання соціальних медіа створює умови для реалізації індивідуальних та колективних освітніх проєктів, розвитку навичок командної роботи, управління інформаційними потоками та формування відповідальності за якість власної навчальної та професійної діяльності. Успішне впровадження соціальних медіа значно підвищує ефективність професійної підготовки здобувачів освіти, сприяє розвитку їхнього критичного мислення та цифрових компетентностей, а також підвищує здатність реагувати на сучасні виклики та потреби суспільства.
- Open Access
- 23 May 2025
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Research Notes
- No. 2,p. 9-17
Мотив, як рушійна сила опанування майбутньою професією здобувачів освіти
Стаття пpисвячeна пpоблeмі мотиву та мотивації в опануванні майбутньою професією здобувачів освіти. Аналіз сучасної ситуації у вищій освіті дозволяє дійти висновку, що професійна школа, яка об’єднує заклади вищої освіти всіх рівнів, має зробити крок до розв’язання складних сучасних протиріч. Проаналізовано дослідження у формуванні позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності у закладах вищої освіти. Наголошено на тому, що пройти всі перешкоди у здобуванні майбутньої професії здобувачами освіти без сталої позитивної мотивації стає неможливим. В статті підкреслено, що посилилось розуміння психологами та педагогами ролі позитивного ставлення до навчання у забезпеченні успішного оволодіння знаннями та уміннями. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивованість може відігравати роль компенсуючого фактору у випадку тих проблем, які наявні у вищій освіті України. У статті висвітленні рушійні сили, мотиви та потреби здобувачів вищої освіти для ефективної навчальної діяльності у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Розкрито особливості зовнішньої та внутрішньої мотивації. Розкрито три рівні готовності до служби в силових структурах України залежно від сили і характеру прояву мотивації. Проаналізовано групи мотивів: патріотичні, економічні, психологічні та інші. Дослідження показало, який мотив до навчання є домінуючим серед здобувачів вищої освіти із специфічними умовами навчання. Досліджено, що опанування майбутньою професією залежить не тільки від матеріальних стимулів, але і нематеріальних мотивів (самоповага, визнання з сторони оточуючих, моральне задоволення соціальним статусом, професійна гордість). На основі узагальнення педагогічної теорії та практичного досвіду підготовки здобувачів вищої освіти у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання розкрито важливість мотивації навчальної діяльності та досліджено складові частини мотиву навчання.
- 23 May 2025
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Research Notes
- No. 2,p. 9-17
Open AccessМотив, як рушійна сила опанування майбутньою професією здобувачів освіти
Стаття пpисвячeна пpоблeмі мотиву та мотивації в опануванні майбутньою професією здобувачів освіти. Аналіз сучасної ситуації у вищій освіті дозволяє дійти висновку, що професійна школа, яка об’єднує заклади вищої освіти всіх рівнів, має зробити крок до розв’язання складних сучасних протиріч. Проаналізовано дослідження у формуванні позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності у закладах вищої освіти. Наголошено на тому, що пройти всі перешкоди у здобуванні майбутньої професії здобувачами освіти без сталої позитивної мотивації стає неможливим. В статті підкреслено, що посилилось розуміння психологами та педагогами ролі позитивного ставлення до навчання у забезпеченні успішного оволодіння знаннями та уміннями. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивованість може відігравати роль компенсуючого фактору у випадку тих проблем, які наявні у вищій освіті України. У статті висвітленні рушійні сили, мотиви та потреби здобувачів вищої освіти для ефективної навчальної діяльності у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Розкрито особливості зовнішньої та внутрішньої мотивації. Розкрито три рівні готовності до служби в силових структурах України залежно від сили і характеру прояву мотивації. Проаналізовано групи мотивів: патріотичні, економічні, психологічні та інші. Дослідження показало, який мотив до навчання є домінуючим серед здобувачів вищої освіти із специфічними умовами навчання. Досліджено, що опанування майбутньою професією залежить не тільки від матеріальних стимулів, але і нематеріальних мотивів (самоповага, визнання з сторони оточуючих, моральне задоволення соціальним статусом, професійна гордість). На основі узагальнення педагогічної теорії та практичного досвіду підготовки здобувачів вищої освіти у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання розкрито важливість мотивації навчальної діяльності та досліджено складові частини мотиву навчання.
- Open Access
- 9 April 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 3/235,p. 39-44
РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЯК КЛЮЧОВОЇ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОСТІ ОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ
У статті авторами здійснене теоретичне обґрунтування методів і підходів до формування цифрової компетентності у майбутніх педагогів в умовах сучасних освітніх викликів та неперервності освіти протягом життя, що і зумовлено метою дослідження. На основі кореляції, авторами подані основні підходи до формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів: 1) застосування інтерактивних та дистанційних форм навчання в змісті професійної підготовки майбутніх педагогів (що зумовлено концепцією коннективізму); 2) використання змішаного навчання (blended learning) у підготовці педагогів (що зумовлено теорією саморегульованого навчання, когнітивною теорією мультимедійного навчання); 3) професійний саморозвиток шляхом урізноманітнення онлайн-курсів, сертифікаційних програм (що зумовлено теорією безперервної освіти, андрагогічною моделлю навчання, теорією цифрового навчання). До кожного із зазначених підходів запропоновані шляхи реалізації у підготовці майбутніх педагогів.
- 9 April 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 3/235,p. 39-44
Open AccessРОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЯК КЛЮЧОВОЇ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОСТІ ОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ
У статті авторами здійснене теоретичне обґрунтування методів і підходів до формування цифрової компетентності у майбутніх педагогів в умовах сучасних освітніх викликів та неперервності освіти протягом життя, що і зумовлено метою дослідження. На основі кореляції, авторами подані основні підходи до формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів: 1) застосування інтерактивних та дистанційних форм навчання в змісті професійної підготовки майбутніх педагогів (що зумовлено концепцією коннективізму); 2) використання змішаного навчання (blended learning) у підготовці педагогів (що зумовлено теорією саморегульованого навчання, когнітивною теорією мультимедійного навчання); 3) професійний саморозвиток шляхом урізноманітнення онлайн-курсів, сертифікаційних програм (що зумовлено теорією безперервної освіти, андрагогічною моделлю навчання, теорією цифрового навчання). До кожного із зазначених підходів запропоновані шляхи реалізації у підготовці майбутніх педагогів.
- Open Access
- 18 February 2025
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- No. 185-186(29,p. 207-211
СУСПІЛЬНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Стаття присвячена аналізу інноваційної суспільно орієнтованої форми навчання. Зокрема у статті розкрито сутність поняття «суспільно орієнтоване навчання», проаналізовано переваги такого навчання в процесі фахової підготовки майбутнього педагога. Висвітлено особливості впровадження суспільно орієнтованого навчання в освітній процес підготовки майбутніх педагогів. Метою статті є аналіз особливостей суспільно орієнтованого навчання як інноваційної форми фахової підготовки майбутніх педагогів. Методологія. Під час дослідження використано загальнонаукові методи такі, як аналіз наукової літератури, інтернет-джерел, що висвітлюють концепцію суспільно орієнтованого навчання, його переваги; систематизація та узагальнення, які дозволили зробити висновки отриманих результатів. Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «суспільно орієнтоване навчання»; визначенні суспільно орієнтованого навчання як важливого інструменту для фахової підготовки майбутніх педагогів; обґрунтуванні необхідності впровадження суспільно орієнтованого навчання в педагогічну освіту. Також зазначено, що суспільно орієнтоване навчання – це інноваційна форма навчання, яка орієнтована на формування у майбутніх педагогів почуття відповідальності за свій внесок у розвиток суспільства. Висновки. Суспільно орієнтоване навчання сприяє формуванню у майбутніх педагогів глибокого розуміння їхньої ролі в суспільстві та відповідальності за свої вчинки. Студенти вчаться розуміти соціальні проблеми. Суспільно орієнтоване навчання є важливим аспектом сучасної педагогічної освіти, оскільки сприяє формуванню свідомих та відповідальних громадян, здатних брати активну участь у вирішенні проблем суспільства, відповідати на виклики сьогодення. Успішне впровадження суспільно орієнтованого навчання є важливим кроком, що може значно підвищити якість педагогічної освіти та позитивно вплинути на суспільство. Отже, суспільно орієнтоване навчання надає можливість пов'язувати процес формування педагогічних компетентностей у студентів з елементами громадянського суспільства і, таким чином, сприяють розвитку навичок, пов'язаних із цінностями громадянського суспільства.
- 18 February 2025
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- No. 185-186(29,p. 207-211
Open AccessСУСПІЛЬНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Стаття присвячена аналізу інноваційної суспільно орієнтованої форми навчання. Зокрема у статті розкрито сутність поняття «суспільно орієнтоване навчання», проаналізовано переваги такого навчання в процесі фахової підготовки майбутнього педагога. Висвітлено особливості впровадження суспільно орієнтованого навчання в освітній процес підготовки майбутніх педагогів. Метою статті є аналіз особливостей суспільно орієнтованого навчання як інноваційної форми фахової підготовки майбутніх педагогів. Методологія. Під час дослідження використано загальнонаукові методи такі, як аналіз наукової літератури, інтернет-джерел, що висвітлюють концепцію суспільно орієнтованого навчання, його переваги; систематизація та узагальнення, які дозволили зробити висновки отриманих результатів. Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «суспільно орієнтоване навчання»; визначенні суспільно орієнтованого навчання як важливого інструменту для фахової підготовки майбутніх педагогів; обґрунтуванні необхідності впровадження суспільно орієнтованого навчання в педагогічну освіту. Також зазначено, що суспільно орієнтоване навчання – це інноваційна форма навчання, яка орієнтована на формування у майбутніх педагогів почуття відповідальності за свій внесок у розвиток суспільства. Висновки. Суспільно орієнтоване навчання сприяє формуванню у майбутніх педагогів глибокого розуміння їхньої ролі в суспільстві та відповідальності за свої вчинки. Студенти вчаться розуміти соціальні проблеми. Суспільно орієнтоване навчання є важливим аспектом сучасної педагогічної освіти, оскільки сприяє формуванню свідомих та відповідальних громадян, здатних брати активну участь у вирішенні проблем суспільства, відповідати на виклики сьогодення. Успішне впровадження суспільно орієнтованого навчання є важливим кроком, що може значно підвищити якість педагогічної освіти та позитивно вплинути на суспільство. Отже, суспільно орієнтоване навчання надає можливість пов'язувати процес формування педагогічних компетентностей у студентів з елементами громадянського суспільства і, таким чином, сприяють розвитку навичок, пов'язаних із цінностями громадянського суспільства.
- Open Access
- 19 March 2024
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 180 (24) , 140-146
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
The purpose of the work is the professional training teachers’ information and digital competence definition and theoretical justification in the process of professional training. Methodology. The following research methods were used to achieve the goal: theoretical (study and analysis of psychological-pedagogical, official and regulatory documents; comparison and generalization of scientists' views on the problem) and empirical (observation of students' educational process). Scientific novelty. The article specifies the essence of the concept of «information and digital competence». It is emphasized that the formation of information and digital competence of vocational education teachers provides the necessary skills and abilities for professional activity in a digital educational environment. It is also stated that information and digital competence is the ability of a professional education teacher to confidently, effectively, and safely choose and apply information and digital technologies when solving didactic tasks. It is emphasized that the digital competences formation level of a professional education teacher is an indicator that describes the readiness of the teacher to actively usage of digital technologies in the educational process. Conclusions. Information and digital competence occupies a key place in the system of general competences of a professional education teacher. Digitization of education and the introduction of information technologies into the educational process involves improving the training of a vocational training specialist. The information and digital competence of a teacher of vocational training should be understood as a system of knowledge, abilities and skills regarding the use of information and digital technologies for communication with students, in pedagogical activities, and one's own professional development. Therefore, information and digital competence must be formed in the learning process thanks to the implementation of digital technologies, in particular online technologies, educational platforms, communication technologies, etc. Метою роботи є визначення та теоретичне обґрунтування інформаційно-цифрової компетентності педагога професійного навчання в процесі фахової підготовки. Методологія. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз психолого-педагогічних, офіційних і нормативних документів; порівняння й узагальнення поглядів учених на проблему) й емпіричні (спостереження за освітнім процесом студентів). Наукова новизна. У статті уточнено суть поняття «інформаційно-цифрова компетентність». Наголошено на тому, що формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів професійного навчання забезпечує необхідними уміннями і навичками професійної діяльності в цифровому освітньому середовищі. Також зазначено,що інформаційно-цифрова компетентність – це вміння педагогом професійного навчання впевнено, ефективно, безпечно вибирати і застосовувати інформаційно-цифрові технології при вирішенні дидактичних завдань. Наголошено, що рівень сформованості цифрових компетентностей педагога професійного навчання – це показник, що описує готовність педагога до активного застосування цифрових технологій в освітньому процесі. Висновки. Інформаційно-цифрова компетентність займає ключове місце в системі загальних компетентностей педагога професійного навчання. Цифровізація освіти і впровадження інформаційних технологій в освітній процес передбачає вдосконалення підготовки фахівця професійного навчання. Інформаційно-цифрову компетентність педагога професійного навчання слід розуміти як систему знань, умінь і навичок щодо використання інформаційно-цифрових технологій для спілкування з учнями, в педагогічній діяльності, власного професійного розвитку. Тому інформаційно-цифрову компетентність необхідно формувати в процесі навчання завдяки впровадженню цифрових технологій, зокрема онлайн технологій, освітніх платформ, комунікаційних технологій тощо.
- 19 March 2024
- Published by T.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
- Vol. 180 (24) , 140-146
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
The purpose of the work is the professional training teachers’ information and digital competence definition and theoretical justification in the process of professional training. Methodology. The following research methods were used to achieve the goal: theoretical (study and analysis of psychological-pedagogical, official and regulatory documents; comparison and generalization of scientists' views on the problem) and empirical (observation of students' educational process). Scientific novelty. The article specifies the essence of the concept of «information and digital competence». It is emphasized that the formation of information and digital competence of vocational education teachers provides the necessary skills and abilities for professional activity in a digital educational environment. It is also stated that information and digital competence is the ability of a professional education teacher to confidently, effectively, and safely choose and apply information and digital technologies when solving didactic tasks. It is emphasized that the digital competences formation level of a professional education teacher is an indicator that describes the readiness of the teacher to actively usage of digital technologies in the educational process. Conclusions. Information and digital competence occupies a key place in the system of general competences of a professional education teacher. Digitization of education and the introduction of information technologies into the educational process involves improving the training of a vocational training specialist. The information and digital competence of a teacher of vocational training should be understood as a system of knowledge, abilities and skills regarding the use of information and digital technologies for communication with students, in pedagogical activities, and one's own professional development. Therefore, information and digital competence must be formed in the learning process thanks to the implementation of digital technologies, in particular online technologies, educational platforms, communication technologies, etc. Метою роботи є визначення та теоретичне обґрунтування інформаційно-цифрової компетентності педагога професійного навчання в процесі фахової підготовки. Методологія. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз психолого-педагогічних, офіційних і нормативних документів; порівняння й узагальнення поглядів учених на проблему) й емпіричні (спостереження за освітнім процесом студентів). Наукова новизна. У статті уточнено суть поняття «інформаційно-цифрова компетентність». Наголошено на тому, що формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів професійного навчання забезпечує необхідними уміннями і навичками професійної діяльності в цифровому освітньому середовищі. Також зазначено,що інформаційно-цифрова компетентність – це вміння педагогом професійного навчання впевнено, ефективно, безпечно вибирати і застосовувати інформаційно-цифрові технології при вирішенні дидактичних завдань. Наголошено, що рівень сформованості цифрових компетентностей педагога професійного навчання – це показник, що описує готовність педагога до активного застосування цифрових технологій в освітньому процесі. Висновки. Інформаційно-цифрова компетентність займає ключове місце в системі загальних компетентностей педагога професійного навчання. Цифровізація освіти і впровадження інформаційних технологій в освітній процес передбачає вдосконалення підготовки фахівця професійного навчання. Інформаційно-цифрову компетентність педагога професійного навчання слід розуміти як систему знань, умінь і навичок щодо використання інформаційно-цифрових технологій для спілкування з учнями, в педагогічній діяльності, власного професійного розвитку. Тому інформаційно-цифрову компетентність необхідно формувати в процесі навчання завдяки впровадженню цифрових технологій, зокрема онлайн технологій, освітніх платформ, комунікаційних технологій тощо.
- 27 April 2023
- Published by Academy Of The State Penitentiary Servise in ScientifiScientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences
- Vol. 1 (9) , 22-39
INTERACTIVE ESSENCE OF LIFELONG LEARNING IN CONCEPT OF COMPETITIVENESS FORMATION
The article investigates the influence of factor of education on competitiveness formation of specialists, organization, country, and on this basis providing of high level of vital functions of population. Attention is paid on interactive character of education, consideration of its constituents in the wide spectrum of co-operations and mutual relations, following and sequence of becoming of end-point, namely: acquisition of knowledge, abilities and skills in the process of transition from more subzero levels of education to next higher. Marked, that the concept of forming of competitiveness as innovative idea of rich in content comprehension of social processes leans against the necessities of society of his consent to operate, to take pains to the receipt of high professionalism on the terms of open market, in other words in the competition environment of globalization and internationalization, development of communication technologies. At such statement of a question scientifically-reasonable reformation of the system of education as most intellectual and mass. The stages of acquisition of competitiveness are analysed, among them: natural competition capabilities, competition capabilities, namely: knowledge, ability and skills, what acquired in the process of education during life, competitive edges in professional activity. Key words: society, education, interactiveness, concept, competitiveness, communication.
- 27 April 2023
- Published by Academy Of The State Penitentiary Servise in ScientifiScientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences
- Vol. 1 (9) , 22-39
INTERACTIVE ESSENCE OF LIFELONG LEARNING IN CONCEPT OF COMPETITIVENESS FORMATION
The article investigates the influence of factor of education on competitiveness formation of specialists, organization, country, and on this basis providing of high level of vital functions of population. Attention is paid on interactive character of education, consideration of its constituents in the wide spectrum of co-operations and mutual relations, following and sequence of becoming of end-point, namely: acquisition of knowledge, abilities and skills in the process of transition from more subzero levels of education to next higher. Marked, that the concept of forming of competitiveness as innovative idea of rich in content comprehension of social processes leans against the necessities of society of his consent to operate, to take pains to the receipt of high professionalism on the terms of open market, in other words in the competition environment of globalization and internationalization, development of communication technologies. At such statement of a question scientifically-reasonable reformation of the system of education as most intellectual and mass. The stages of acquisition of competitiveness are analysed, among them: natural competition capabilities, competition capabilities, namely: knowledge, ability and skills, what acquired in the process of education during life, competitive edges in professional activity. Key words: society, education, interactiveness, concept, competitiveness, communication.
- Open Access
- 2 December 2022
- Published by Universidad Peruana Union in Apuntes Universitarios
- Vol. 13 (1) , 348-364
Efectividad de la educación a distancia en instituciones de educación superior bajo la ley marcial
Resumen El presente estudio tuvo como objetivo evaluar la efectividad del aprendizaje a distancia en instituciones de educación superior (IES) bajo la ley marcial. Se analizó el desempeño de los estudiantes y los cuestionarios a fin de determinar la efectividad del aprendizaje a distancia. La encuesta incluyó una evaluación de la satisfacción de los estudiantes con el entorno educativo y la organización del aprendizaje, su motivación para estudiar y la socialización. Se encontró que el rendimiento académico de los estudiantes bajo la ley marcial cambió: el número de alumnos con Nivel A disminuyó, mientras que el número de estudiantes con Nivel C aumentó. Se estableció que solo el 30% de los estudiantes tenían una fuerte motivación por estudiar. El estudio tambien mostró que los estudiantes tenían un clima insuficiente para la comunicación interpersonal durante el aprendizaje a distancia, carecían de retroalimentación establecida por parte del maestro; y ante esto se hizo necesario utilizar la retroalimentación con la oportunidad de que los estudiantes se expresen, para comparar sus expectativas de la materia académica con lo que ofrecen los docentes para aumentar la efectividad de la educación a distancia. Se concluyó que la socialización se vio afectada durante el aprendizaje a distancia.
- 2 December 2022
- Published by Universidad Peruana Union in Apuntes Universitarios
- Vol. 13 (1) , 348-364
Open AccessEfectividad de la educación a distancia en instituciones de educación superior bajo la ley marcial
Resumen El presente estudio tuvo como objetivo evaluar la efectividad del aprendizaje a distancia en instituciones de educación superior (IES) bajo la ley marcial. Se analizó el desempeño de los estudiantes y los cuestionarios a fin de determinar la efectividad del aprendizaje a distancia. La encuesta incluyó una evaluación de la satisfacción de los estudiantes con el entorno educativo y la organización del aprendizaje, su motivación para estudiar y la socialización. Se encontró que el rendimiento académico de los estudiantes bajo la ley marcial cambió: el número de alumnos con Nivel A disminuyó, mientras que el número de estudiantes con Nivel C aumentó. Se estableció que solo el 30% de los estudiantes tenían una fuerte motivación por estudiar. El estudio tambien mostró que los estudiantes tenían un clima insuficiente para la comunicación interpersonal durante el aprendizaje a distancia, carecían de retroalimentación establecida por parte del maestro; y ante esto se hizo necesario utilizar la retroalimentación con la oportunidad de que los estudiantes se expresen, para comparar sus expectativas de la materia académica con lo que ofrecen los docentes para aumentar la efectividad de la educación a distancia. Se concluyó que la socialización se vio afectada durante el aprendizaje a distancia.
- 3 October 2022
- Published by Academy Of The State Penitentiary Servise in ScientifiScientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences
- Vol. 2022 (2) , 16-27
TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN EDUCATION IN ASPECTS OF EUROPEANIZATION AND EUROPEAN INTEGRATION
The tendencies in the development of Ukrainian education in the interrelationship, interdependence and complementarity of the industry’s intra-systemic orientation to European standards, the state policy of Europeanisation and European integration, the fulfillment of the conditions of the European Union about membership, taking into account European traditions, legislation, modern experience of public relations by authorities and society are examined in the article. The purpose of the article is to study the trends in the development of Ukrainian education during the period of the European integration processes activation and to determine promising directions for improving the state policy regarding the accession of Ukraine as a candidate to the European Union and scientific and practical approaches to the ways of educational services providing, bringing the educational potential closer to European standards. Methodology of the article. To disclose the role of education in the process of Ukrainian citizens’ democratic consciousness formation, respect for laws, an active life position, and interested participation in state-building processes. It has been found out that the Europeanisation of education in Ukraine is influenced by both national policy and compliance with defined rules and requirements, equal cooperation with the countries of the European Union, self-organization and self-governance of teaching and student community, focus on education quality, competitiveness of graduates and their employment, implementation of the “academic integrity” principle, promotion of academic mobility, formation of an individual educational trajectory, formation of innovative structures of various types on the basis of a higher education institution, expansion of opportunities for obtaining higher education and lifelong education, support of persons with special educational needs, development of interstate and interuniversity cooperation, expansion of practice public control in the field of education, economization of education, etc. The theoretical and methodological basis of the research consists of such general scientific principles as: historical, terminological, functional, systemic, cognitive ones. The results. The analysis of scholars’ papers is carried out. It helped to outline the results of the implementation of the provisions of the Bologna Declaration in Ukraine by introducing the pan-European system of academic degrees, the implementation of fundamental and applied scientific researches on a market basis, the introduction of innovations according to programmatic and target approaches, the formation of a bilateral and multilateral contractual and legal framework with foreign educational institutions, etc. It is revealed that European integration takes place at the expense of interstate cooperation, the introduction of approaches that allow for self-financing of higher education institutions, optimization of budget support, attraction of extra-budgetary funds, bringing education expenses to the average indicators of European countries. The main trends affecting the development of Ukrainian education in terms of Europeanisation and European integration are analyzed. It is proven that European integration processes in Ukraine are irreversible, and therefore higher educational institutions should take these trends into account and develop autonomy, inter-university ties, involve stakeholders in the development of educational programs, etc. The practical significance of the obtained results is in the fact that they can be used in order to elaborate a concept for a higher education institution development by orienting to modern trends introduction, which are based on the Europeanisation and European integration of Ukraine. Key words: inter-state and inter-university relationships, quality of higher education, state policy in the field of higher education, autonomy of higher educational institutions, budget support, state and regional support.
- 3 October 2022
- Published by Academy Of The State Penitentiary Servise in ScientifiScientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences
- Vol. 2022 (2) , 16-27
TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN EDUCATION IN ASPECTS OF EUROPEANIZATION AND EUROPEAN INTEGRATION
The tendencies in the development of Ukrainian education in the interrelationship, interdependence and complementarity of the industry’s intra-systemic orientation to European standards, the state policy of Europeanisation and European integration, the fulfillment of the conditions of the European Union about membership, taking into account European traditions, legislation, modern experience of public relations by authorities and society are examined in the article. The purpose of the article is to study the trends in the development of Ukrainian education during the period of the European integration processes activation and to determine promising directions for improving the state policy regarding the accession of Ukraine as a candidate to the European Union and scientific and practical approaches to the ways of educational services providing, bringing the educational potential closer to European standards. Methodology of the article. To disclose the role of education in the process of Ukrainian citizens’ democratic consciousness formation, respect for laws, an active life position, and interested participation in state-building processes. It has been found out that the Europeanisation of education in Ukraine is influenced by both national policy and compliance with defined rules and requirements, equal cooperation with the countries of the European Union, self-organization and self-governance of teaching and student community, focus on education quality, competitiveness of graduates and their employment, implementation of the “academic integrity” principle, promotion of academic mobility, formation of an individual educational trajectory, formation of innovative structures of various types on the basis of a higher education institution, expansion of opportunities for obtaining higher education and lifelong education, support of persons with special educational needs, development of interstate and interuniversity cooperation, expansion of practice public control in the field of education, economization of education, etc. The theoretical and methodological basis of the research consists of such general scientific principles as: historical, terminological, functional, systemic, cognitive ones. The results. The analysis of scholars’ papers is carried out. It helped to outline the results of the implementation of the provisions of the Bologna Declaration in Ukraine by introducing the pan-European system of academic degrees, the implementation of fundamental and applied scientific researches on a market basis, the introduction of innovations according to programmatic and target approaches, the formation of a bilateral and multilateral contractual and legal framework with foreign educational institutions, etc. It is revealed that European integration takes place at the expense of interstate cooperation, the introduction of approaches that allow for self-financing of higher education institutions, optimization of budget support, attraction of extra-budgetary funds, bringing education expenses to the average indicators of European countries. The main trends affecting the development of Ukrainian education in terms of Europeanisation and European integration are analyzed. It is proven that European integration processes in Ukraine are irreversible, and therefore higher educational institutions should take these trends into account and develop autonomy, inter-university ties, involve stakeholders in the development of educational programs, etc. The practical significance of the obtained results is in the fact that they can be used in order to elaborate a concept for a higher education institution development by orienting to modern trends introduction, which are based on the Europeanisation and European integration of Ukraine. Key words: inter-state and inter-university relationships, quality of higher education, state policy in the field of higher education, autonomy of higher educational institutions, budget support, state and regional support.