O. P. Andriyishyn
O. P. Andriyishyn has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- H. O. Havryliuk-Skiba
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
3 shared publications - A. V. Dovbush
I. HORBACHEVSKY TERNOPIL NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY, TERNOPIL, UKRAINE
2 shared publications І. М. Кліщ
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
2 shared publications- Alla Khomitska
Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University of MOH of Ukraine
1 shared publication - I. M. Klishch
IY Horbachevskyi National Medical University, Ternopil, Ukraine
1 shared publication - Iryna Petrivna Savchenko
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 99-108
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НЕФРОПРОТЕКТОРНОГО ЗБОРУ НА СТРУКТУРУ НИРОК ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ГЕНТАМІЦИНОВОЮ НЕФРОПАТІЄЮ
РЕЗЮМЕ. Захворювання нирок є однією з головних проблем охорони здоров’я та причиною 1,5 % усієї смертності у світі. Небезпечним ускладненням таких захворювань є гостра ниркова недостатність (ГНН). Окрім високої летальності, ГНН також асоціюється з розвитком хронічної хвороби нирок (ХХН). Серед причин поширеності зазначених захворювань особливе місце має сьогодні медикаментозна гостра ниркова недостатність (ГНН), особливо внаслідок впливу антибіотиків. Провідне місце серед лікарських препаратів, які чинять нефротоксичний вплив, належить антибіотикам групи аміноглікозидів. Найвираженішим нефротоксичним антибіотиком є гентаміцин. Цей препаратат найчастіше використовують як засіб для моделювання нефротоксичності у тварин. З метою запобігання ушкодження нирок та прогресування і хронізації захворювань застосовують нефропротектори. Як нефропротектори у комплексному лікуванні захворювань нирок використовують лікарські рослини, які містять комплекс БАР, що проявляють антиоксидантні, діуретичні, протизапальні, антибактеріальні, спазмолітичні, мембраностабілізувальні властивості, покращують кровообіг в нирках, швидкість фільтрації сечі тощо. Мета – вивчити коригуючий вплив нефропротекторного збору на мікроскопічну будову нирок та порівняти його ефективність із дією референс-препарату «Хофітол» за умов експериментального токсичного ураження нирок гентаміцином. Матеріал і методи. Нефропротекторні властивості досліджуваного збору вивчали на моделі гострого токсичного ураження нирок гентаміцином. Досліди проведено на статевозрілих щурах-самках масою 160–280 г із дотриманням вимог біоетики. Щурів виводили з досліду під легким тіопентал-натрієвим наркозом шляхом декапітації, виділяли нирки. Шматочки нирок фіксували у 10 % розчині формаліну, зневоднювали в розчинах етанолу різної концентрації та заливали у парафін. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином за методом Ван Гізон. Мікроскопічне вивчення мікропрепаратів проводили під мікроскопом Granum, мікрофотографування здійснювали цифровою відеокамерою Granum DСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View. Обговорення. Одержані морфологічні дані засвідчили, що досліджуваний нефропротекторний збір суттєво зменшує пошкоджувальну дію гентаміцину: зменшуються розміри уражених ділянок ниркової паренхіми, кровонаповнення ниркових тілець менше виражене, суттєво краще збережені нефроцити проксимальних, тонких і дистальних канальців та збірних проток (їх цитоплазма виглядає більш гомогенною, розміри і кількість вакуолей у ній суттєво менша). Особливо чітко це виражено в нирках тварин, які отримували більшу дозу рослинного збору. Висновки. 1. Гістологічні дослідження показали, що нефропротекторний збір у дозах 5 мл/кг і 10 мл/кг запобігає розвитку гентаміцин-індукованої нефропатії: зменшуються структурні зміни у тубулярній структурі звивистих канальців кіркових нефронів, збільшуються структурно інтактні ділянки кори нирок. Нефропротекторний збір в обох дозах покращував морфометричні показники стану кори нирок, але в дозі 10 мл/кг ці позитивні зміни були вираженішими. Цитопротективна дія досліджуваного збору на даній моделі ниркової патології має чіткий дозозалежний ефект. Нефропротекторний збір у дозі 10 мл/кг за цитозахисним...
- 4 June 2025
- Published by Ternopil State Medical University in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
- No. 2,p. 99-108
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НЕФРОПРОТЕКТОРНОГО ЗБОРУ НА СТРУКТУРУ НИРОК ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ГЕНТАМІЦИНОВОЮ НЕФРОПАТІЄЮ
РЕЗЮМЕ. Захворювання нирок є однією з головних проблем охорони здоров’я та причиною 1,5 % усієї смертності у світі. Небезпечним ускладненням таких захворювань є гостра ниркова недостатність (ГНН). Окрім високої летальності, ГНН також асоціюється з розвитком хронічної хвороби нирок (ХХН). Серед причин поширеності зазначених захворювань особливе місце має сьогодні медикаментозна гостра ниркова недостатність (ГНН), особливо внаслідок впливу антибіотиків. Провідне місце серед лікарських препаратів, які чинять нефротоксичний вплив, належить антибіотикам групи аміноглікозидів. Найвираженішим нефротоксичним антибіотиком є гентаміцин. Цей препаратат найчастіше використовують як засіб для моделювання нефротоксичності у тварин. З метою запобігання ушкодження нирок та прогресування і хронізації захворювань застосовують нефропротектори. Як нефропротектори у комплексному лікуванні захворювань нирок використовують лікарські рослини, які містять комплекс БАР, що проявляють антиоксидантні, діуретичні, протизапальні, антибактеріальні, спазмолітичні, мембраностабілізувальні властивості, покращують кровообіг в нирках, швидкість фільтрації сечі тощо. Мета – вивчити коригуючий вплив нефропротекторного збору на мікроскопічну будову нирок та порівняти його ефективність із дією референс-препарату «Хофітол» за умов експериментального токсичного ураження нирок гентаміцином. Матеріал і методи. Нефропротекторні властивості досліджуваного збору вивчали на моделі гострого токсичного ураження нирок гентаміцином. Досліди проведено на статевозрілих щурах-самках масою 160–280 г із дотриманням вимог біоетики. Щурів виводили з досліду під легким тіопентал-натрієвим наркозом шляхом декапітації, виділяли нирки. Шматочки нирок фіксували у 10 % розчині формаліну, зневоднювали в розчинах етанолу різної концентрації та заливали у парафін. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином за методом Ван Гізон. Мікроскопічне вивчення мікропрепаратів проводили під мікроскопом Granum, мікрофотографування здійснювали цифровою відеокамерою Granum DСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View. Обговорення. Одержані морфологічні дані засвідчили, що досліджуваний нефропротекторний збір суттєво зменшує пошкоджувальну дію гентаміцину: зменшуються розміри уражених ділянок ниркової паренхіми, кровонаповнення ниркових тілець менше виражене, суттєво краще збережені нефроцити проксимальних, тонких і дистальних канальців та збірних проток (їх цитоплазма виглядає більш гомогенною, розміри і кількість вакуолей у ній суттєво менша). Особливо чітко це виражено в нирках тварин, які отримували більшу дозу рослинного збору. Висновки. 1. Гістологічні дослідження показали, що нефропротекторний збір у дозах 5 мл/кг і 10 мл/кг запобігає розвитку гентаміцин-індукованої нефропатії: зменшуються структурні зміни у тубулярній структурі звивистих канальців кіркових нефронів, збільшуються структурно інтактні ділянки кори нирок. Нефропротекторний збір в обох дозах покращував морфометричні показники стану кори нирок, але в дозі 10 мл/кг ці позитивні зміни були вираженішими. Цитопротективна дія досліджуваного збору на даній моделі ниркової патології має чіткий дозозалежний ефект. Нефропротекторний збір у дозі 10 мл/кг за цитозахисним...
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 2,p. 14-18
MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE LIVER OF RATS OF BOTH SEXES WITH FRUCTOSE-INDUCED NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
The aim of study is to make a comparative analysis of structural changes in the liver rats of both sexes, which consumed 20% fructose solution instead of water for 2 months (after that they drank water for 2 months) and for 4 months. Materials and methods: 72 white Wistar rats of both sexes were used in experiments. The age of the animals at the beginning of the research was 3.5–4 months. Rats were removed from of the experiment at the age of 7.5–8 months. The animals were divided into 3 groups: 1 – control, 2 – fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease 2 months (after that they drank water for 2 months), 3 – fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease 4 months. Fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease in rats was induced by 20% fructose solution during 2 months (after that they drank water during 2 months) and 4 months. The development of nonalcoholic fatty liver disease was confirmed morphologically. Results. Long-term use of a 20% fructose solution causes changes in lipid metabolism in the body of experimental animals, which is characterized by the development of fatty liver disease. Violation of the liver structure is more pronounced when consuming fructose for 4 months as compared to drinking fructose for 2 months with 2 months of rest. In female rats, compared to male ones, structural changes of the hepatic parenchyma (the volume of the affected areas and the degree of severity of changes in them) are significantly more evident in both terms of the study. В експериментах використано 72 різностатеві білі щури Вістар. Вік тварин становив 7,5–8 місяців. Неалкогольну жирову хворобу печінки викликали питтям 20% розчину фруктози протягом 2 (після цього 2 місяці пили воду) і протягом 4 місяців. Неалкогольна жирова хвороба печінки морфологічно підтверджена. Встановлено, що тривале, протягом 2 і 4 місяців, використання фруктози викликає зміни ліпідного обміну в організмі експериментальних тварин, що характеризується розвитком жирової дистрофії печінки. Порушення структури печінки більш виражені у разі вживання фруктози протягом 4 місяців порівняно з 2 місяцями і 2 місяцями перерви. У самиць, порівняно із самцями, структурні зміни паренхіми печінки (об’єм уражених ділянок і ступінь вираженості змін) значно більші в обидва терміни дослідження.
- 1 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 2,p. 14-18
Open AccessMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE LIVER OF RATS OF BOTH SEXES WITH FRUCTOSE-INDUCED NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
The aim of study is to make a comparative analysis of structural changes in the liver rats of both sexes, which consumed 20% fructose solution instead of water for 2 months (after that they drank water for 2 months) and for 4 months. Materials and methods: 72 white Wistar rats of both sexes were used in experiments. The age of the animals at the beginning of the research was 3.5–4 months. Rats were removed from of the experiment at the age of 7.5–8 months. The animals were divided into 3 groups: 1 – control, 2 – fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease 2 months (after that they drank water for 2 months), 3 – fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease 4 months. Fructose-induced nonalcoholic fatty liver disease in rats was induced by 20% fructose solution during 2 months (after that they drank water during 2 months) and 4 months. The development of nonalcoholic fatty liver disease was confirmed morphologically. Results. Long-term use of a 20% fructose solution causes changes in lipid metabolism in the body of experimental animals, which is characterized by the development of fatty liver disease. Violation of the liver structure is more pronounced when consuming fructose for 4 months as compared to drinking fructose for 2 months with 2 months of rest. In female rats, compared to male ones, structural changes of the hepatic parenchyma (the volume of the affected areas and the degree of severity of changes in them) are significantly more evident in both terms of the study. В експериментах використано 72 різностатеві білі щури Вістар. Вік тварин становив 7,5–8 місяців. Неалкогольну жирову хворобу печінки викликали питтям 20% розчину фруктози протягом 2 (після цього 2 місяці пили воду) і протягом 4 місяців. Неалкогольна жирова хвороба печінки морфологічно підтверджена. Встановлено, що тривале, протягом 2 і 4 місяців, використання фруктози викликає зміни ліпідного обміну в організмі експериментальних тварин, що характеризується розвитком жирової дистрофії печінки. Порушення структури печінки більш виражені у разі вживання фруктози протягом 4 місяців порівняно з 2 місяцями і 2 місяцями перерви. У самиць, порівняно із самцями, структурні зміни паренхіми печінки (об’єм уражених ділянок і ступінь вираженості змін) значно більші в обидва терміни дослідження.
- Open Access
- 14 December 2022
- Published by Ternopil State Medical University in BULLETIN OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RESEARCH
- No. 4,p. 14-19
Гістологічні зміни надниркових залоз за умов змодельованого іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу
Резюме. Дія фактора стресу, не залежно від його походження, викликає ланцюг захисних реакцій організму. Надниркові залози є стрес-чутливим органом, за їх морфологічним станом можна характеризувати розвиток адаптаційних механізмів у даних умовах. Мета дослідження – вивчити особливості ремоделювання кіркової та мозкової речовини надниркових залоз щурів за умов іммобілізаційного стресу та стресу, що відбувався на тлі експериментального гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою зонда фармакопейного тиреостатика «Мерказоліл» у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Дослідження виконували через 2 год (стадія тривоги) після завершення дії фактора стресу згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. При мікроскопічному дослідженні надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу встановлено ознаки деструктивних змін в органі. Наявні поодинокі кровонаповнені та розширені судини. Визначались клітини з ознаками деструкції та набряком цитоплазми. Характерним була наявність ендокриноцитів із незначною кількістю ліпідних включень, нерівномірно розподілених у цитоплазмі клітин. Мікроскопічні дослідження надниркових залоз через 2 год після дії фактора стресу на тлі гіпотиреозу показали більш суттєві зміни в будові органа. Наявним був периваскулярний набряк. Сполучнотканинна капсула потовщена. Поодинокі клітини були некротично змінені та мали пікнотичні ядра. Чисельні ендокриноцити були бідні на ліпідні включення, або повністю позбавлені їх. У мозковій речовині наявні деструктивно змінені хромафіноцити з явищами набряку та вакуолізацією цитоплазми. Були наявні чисельні кровоносні судини з кровонаповненими, розширеними просвітами. Висновки. За умов впливу стресу встановлено деструктивні зміни в будові органа, що характеризувалися повнокров’ям судин та набряком їх стінки, деструкцією ендокриноцитів усіх зон. За умов поєднаного впливу іммобілізаційного стресу з гіпотиреозом спостерігались більш суттєві зміни в будові органа – реорганізація стінок судин, потовщення капсули органа, дезорганізація структурних компонентів строми органа, наявність деструктивно та некротично змінених ендокриноцитів.
- 14 December 2022
- Published by Ternopil State Medical University in BULLETIN OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RESEARCH
- No. 4,p. 14-19
Open AccessГістологічні зміни надниркових залоз за умов змодельованого іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу
Резюме. Дія фактора стресу, не залежно від його походження, викликає ланцюг захисних реакцій організму. Надниркові залози є стрес-чутливим органом, за їх морфологічним станом можна характеризувати розвиток адаптаційних механізмів у даних умовах. Мета дослідження – вивчити особливості ремоделювання кіркової та мозкової речовини надниркових залоз щурів за умов іммобілізаційного стресу та стресу, що відбувався на тлі експериментального гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою зонда фармакопейного тиреостатика «Мерказоліл» у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Дослідження виконували через 2 год (стадія тривоги) після завершення дії фактора стресу згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. При мікроскопічному дослідженні надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу встановлено ознаки деструктивних змін в органі. Наявні поодинокі кровонаповнені та розширені судини. Визначались клітини з ознаками деструкції та набряком цитоплазми. Характерним була наявність ендокриноцитів із незначною кількістю ліпідних включень, нерівномірно розподілених у цитоплазмі клітин. Мікроскопічні дослідження надниркових залоз через 2 год після дії фактора стресу на тлі гіпотиреозу показали більш суттєві зміни в будові органа. Наявним був периваскулярний набряк. Сполучнотканинна капсула потовщена. Поодинокі клітини були некротично змінені та мали пікнотичні ядра. Чисельні ендокриноцити були бідні на ліпідні включення, або повністю позбавлені їх. У мозковій речовині наявні деструктивно змінені хромафіноцити з явищами набряку та вакуолізацією цитоплазми. Були наявні чисельні кровоносні судини з кровонаповненими, розширеними просвітами. Висновки. За умов впливу стресу встановлено деструктивні зміни в будові органа, що характеризувалися повнокров’ям судин та набряком їх стінки, деструкцією ендокриноцитів усіх зон. За умов поєднаного впливу іммобілізаційного стресу з гіпотиреозом спостерігались більш суттєві зміни в будові органа – реорганізація стінок судин, потовщення капсули органа, дезорганізація структурних компонентів строми органа, наявність деструктивно та некротично змінених ендокриноцитів.
- Open Access
- 30 September 2022
- Published by Ternopil State Medical University in BULLETIN OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RESEARCH
- No. 3,p. 18-23
Мікроскопічні зміни судин підшлункової та надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу
Резюме. Стрес – це стан, що призводить до порушення гомеостазу, і визначається він як реакція мозку та тіла на стимули, які виникають через сигнали як внутрішні, так і з навколишнього середовища. Мета дослідження – вивчити мікроскопічні зміни судин підшлункової та надниркових залоз за умов впливу іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою зонда фармакопейного тиреостатика «Мерказоліл» у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування дослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Дослідження проводили через 2 год (стадія тривоги) після завершення дії стресового чинника. Гістологічні дослідження виконано згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. У щурів більшість судин підшлункової залози типової форми, проте деякі підлягали частковій деформації стінки, визначався незначний набряк усіх оболонок стінки, просвіти середніх та великих артерій були помірно розширеними. Просвіти великих та середніх вен були повнокровними, виявлявся незначний набряк периваскулярних просторів. Просвіти деяких гемокапілярів розширені, кровонаповнені з формуванням сладж-феномену. Судини надниркових залоз мали більш виражені деструктивні зміни. Внутрішня еластична мембрана була нечітка, стоншена, переривчаста, медія потовщена із ознаками набряку. Виявлялися мікросудини з ушкодженою стінкою, що призводило до діапедезу еритроцитів, а у клубочковій та пучковій зонах такі локуси зустрічались лише поодиноко. В мозковій речовині органа судини з широкими просвітами та периваскулярним набряком, адвентиція інфільтрована лейкоцитами, найбільш виражені зміни були в стінці синусоїдних гемокапілярів. Висновки. Встановлено, що за умов змодельованого стресового впливу при гіпотиреозі відбуваються зміни усіх структурних компонентів стінок кровоносних судин як в підшлунковій, так і в надниркових залозах.
- 30 September 2022
- Published by Ternopil State Medical University in BULLETIN OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RESEARCH
- No. 3,p. 18-23
Open AccessМікроскопічні зміни судин підшлункової та надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу
Резюме. Стрес – це стан, що призводить до порушення гомеостазу, і визначається він як реакція мозку та тіла на стимули, які виникають через сигнали як внутрішні, так і з навколишнього середовища. Мета дослідження – вивчити мікроскопічні зміни судин підшлункової та надниркових залоз за умов впливу іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою зонда фармакопейного тиреостатика «Мерказоліл» у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування дослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Дослідження проводили через 2 год (стадія тривоги) після завершення дії стресового чинника. Гістологічні дослідження виконано згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. У щурів більшість судин підшлункової залози типової форми, проте деякі підлягали частковій деформації стінки, визначався незначний набряк усіх оболонок стінки, просвіти середніх та великих артерій були помірно розширеними. Просвіти великих та середніх вен були повнокровними, виявлявся незначний набряк периваскулярних просторів. Просвіти деяких гемокапілярів розширені, кровонаповнені з формуванням сладж-феномену. Судини надниркових залоз мали більш виражені деструктивні зміни. Внутрішня еластична мембрана була нечітка, стоншена, переривчаста, медія потовщена із ознаками набряку. Виявлялися мікросудини з ушкодженою стінкою, що призводило до діапедезу еритроцитів, а у клубочковій та пучковій зонах такі локуси зустрічались лише поодиноко. В мозковій речовині органа судини з широкими просвітами та периваскулярним набряком, адвентиція інфільтрована лейкоцитами, найбільш виражені зміни були в стінці синусоїдних гемокапілярів. Висновки. Встановлено, що за умов змодельованого стресового впливу при гіпотиреозі відбуваються зміни усіх структурних компонентів стінок кровоносних судин як в підшлунковій, так і в надниркових залозах.
- Open Access
- 5 September 2022
- Published by Ternopil State Medical University in International Journal of Medicine and Medical Research
- Vol. 8 (1) , 74-80
SUBMICROSCOPIC CHANGES IN HEMOCAPILLARIES OF ADRENAL GLAND AND PANCREATIC ISLETS OF LANGERHANS IN CASES OF IMMOBILIZATION STRESS WITH UNDERLYING HYPOTHYROIDISM
Background. Today, among the increasing number of various diseases, stress is a trigger in the development of diseases and mortality among the population. Objective. To establish submicroscopic changes in the hemocapillaries of the islets of Langerhans of the pancreas and adrenal glands in the presence of immobilization stress with underlying hypothyroidism. Methods. The experiment was carried out on 20 mature white male rats. Hypothyroidism was modeled by daily per os injection with a probe of the pharmacopoeial mercazole thyreostatics at a dose of 25 mg/kg for 21 days. Acute immobilization stress was modeled by tying the experimental rats in a supine position in 4 limbs without restricting head mobility for 3 hours. The study was conducted 2 hours later (anxiety stage) after the end of the stress impact. The material was collected for electron microscopy and tissue processing was performed according to generally accepted methods. Results. Electron microscopic examination of the blood capillaries of the islets of Langerhans in the pancreas and the hemocapillaries of the adrenal cortex after the action of the stress factor in cases of hypothyroidism showed slightly enlarged lumens and moderate perivascular edema. The basement membrane was moderately thickened but clearly contoured. Endotheliocyte nuclei were mostly hypertrophied, euchromatin was uniformly located in the nucleoplasm, and nucleoli were defined. The karyolemma was clearly contoured, the number of nuclear pores was small, and the perinuclear lumen was locally widened. Endoplasmic reticulum with moderately expanded and short tubules, moderately thickened cisterns of the Golgi complex were observed in the cytoplasm of endotheliocytes. There were two types of mitochondria: hypertrophied with an electron-light matrix, single cristae, and with clear visible cristae and a moderately electron-dense matrix. In addition to the capillaries mentioned above, there were also single narrowed microvessels that had perivascular edema and vaguely contoured fenestrae. Conclusions. When modeling a stressor in cases of hypothyroidism, structural changes of all components of the walls of blood capillaries of the pancreas and adrenal glands take place.
- 5 September 2022
- Published by Ternopil State Medical University in International Journal of Medicine and Medical Research
- Vol. 8 (1) , 74-80
Open AccessSUBMICROSCOPIC CHANGES IN HEMOCAPILLARIES OF ADRENAL GLAND AND PANCREATIC ISLETS OF LANGERHANS IN CASES OF IMMOBILIZATION STRESS WITH UNDERLYING HYPOTHYROIDISM
Background. Today, among the increasing number of various diseases, stress is a trigger in the development of diseases and mortality among the population. Objective. To establish submicroscopic changes in the hemocapillaries of the islets of Langerhans of the pancreas and adrenal glands in the presence of immobilization stress with underlying hypothyroidism. Methods. The experiment was carried out on 20 mature white male rats. Hypothyroidism was modeled by daily per os injection with a probe of the pharmacopoeial mercazole thyreostatics at a dose of 25 mg/kg for 21 days. Acute immobilization stress was modeled by tying the experimental rats in a supine position in 4 limbs without restricting head mobility for 3 hours. The study was conducted 2 hours later (anxiety stage) after the end of the stress impact. The material was collected for electron microscopy and tissue processing was performed according to generally accepted methods. Results. Electron microscopic examination of the blood capillaries of the islets of Langerhans in the pancreas and the hemocapillaries of the adrenal cortex after the action of the stress factor in cases of hypothyroidism showed slightly enlarged lumens and moderate perivascular edema. The basement membrane was moderately thickened but clearly contoured. Endotheliocyte nuclei were mostly hypertrophied, euchromatin was uniformly located in the nucleoplasm, and nucleoli were defined. The karyolemma was clearly contoured, the number of nuclear pores was small, and the perinuclear lumen was locally widened. Endoplasmic reticulum with moderately expanded and short tubules, moderately thickened cisterns of the Golgi complex were observed in the cytoplasm of endotheliocytes. There were two types of mitochondria: hypertrophied with an electron-light matrix, single cristae, and with clear visible cristae and a moderately electron-dense matrix. In addition to the capillaries mentioned above, there were also single narrowed microvessels that had perivascular edema and vaguely contoured fenestrae. Conclusions. When modeling a stressor in cases of hypothyroidism, structural changes of all components of the walls of blood capillaries of the pancreas and adrenal glands take place.